Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 338

 

С. С. Остапчук,

студентка економічного факультету спеціалізованої магістерської програми "Фінанси та кредит",

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ

 

ІНСТИТУЦІЙНА СТРУКТУРА ФОНДОВОГО РИНКУ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

 

S. S. Ostapchuk,

student of economic faculty specialized master's program "Finance and credit",

Taras Shevchenko national university of Kyiv, Kyiv

 

THE INSTITUTIONAL STRUCTURE OF THE STOCK MARKET AT THE PRESENT STAGE OF DEVELOPMENT OF UKRAINE

 

У статті проаналізовано особливості становлення інституційної структури фондового ринку в Україні. Визначено основні показники діяльності фінансових інститутів фондового ринку і чому розвиток інституційної структури фондового ринку не дає змогу виконувати характерні йому завдання та функції. Питання дослідження основних інститутів фондового ринку не достатньо детально вивчені, тому потребують поглибленого аналізу формування та розвитку їх структури, оскільки є рушійною силою залучення інвестиційних ресурсів у реальний сектор економіки та сприяють зростанню добробуту населення. З’ясовано, що стабільність розвитку фондового ринку залежить не тільки від впливу макросередовища, а в основному від ефективної діяльності інституційних інвесторів, а саме: банків, інвестиційних фондів, страхових компаній, недержавних пенсійних фондів.

 

The article analyzes the features of the institutional structure of the stock market in Ukraine. Identified the main indicators of the financial institutions and the stock market and why the development of the institutional structure of the stock market does not  enable him to do typical for him tasks and functions. Survey questions the basic institutions of the stock market is not sufficiently studied in details, so they require deep analysis of formation and development of their structure as the driving force of attraction of investments in the real economy and promote the welfare of the population. It was found that the stability of the stock market depends not only on the impact of macroenvironment but mostly efficient operation of institutional investors, namely banks, investment funds, insurance companies, private pension funds.

 

Ключові слова: фондовий ринок, кредитна спілка, недержавні пенсійний фонд, страхова компанія, інституційний елемент.

 

Keywords: stock market, credit unions, pension funds, insurance companies, institutional element.

 

 

Постановка проблеми. Інституційна структура фондового ринку відіграє важливу роль в економічних перетвореннях, що відбуваються в умовах нинішньої економіки. Фондовий ринок є важливим регулятором грошового обігу, центром акумуляції та перерозподілу фінансових ресурсів. Інститути фондового ринку забезпечують функціонування та розвиток інвестиційної, виробничої сфери економіки, а також усієї системи суспільно-економічних відносин. Недостатній рівень розвитку інституційної структури стримує темпи економічного зростання країни. Тому питання організації,  функціонування та удосконалення системи інститутів фондового ринку потребують постійного дослідження і залишаються актуальними.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема механізму функціонування та визначення сутності інституційної структури фондовового ринку отримала висвітлення в економічній літературі. Належне місце в її розробці займають праці українських економістів: Базилевича В.Д., Олексійчука В.М., Чухна А.А., Лютого І.О., Рака Р.В., Любкіної О.В,  Савлука М.І., Шелудько В.М. та інших. Серед західних вчених варто виділити праці зроблені економістами: Т. Меном, А. Смітом, А. Маршаллом, Дж. М. Кейнсом, А. Пігу, Р. Голдсмітом, М. Фрідменом, Р. Левайном, Дж. Хіксом.

Формулювання цілей статті. Метою дослідження статті є вивчення особливостей формування та механізму функціонування інституційної структури фондового ринку в Україні, визначення специфіки розвитку окремих інститутів фондового ринку.

Виклад основного матеріалу. Фінансові інститути, а саме: банки, страхові компанії, інвестиційні та пенсійні фонди, здійснюють опосередковану взаємодію на фондовому ринку, а також здійснюють мобілізацію фінансових ресурсів відокремлених дрібних власників капіталу та їх трансформацію в інвестиції в реальний сектор економіки, створюючи у такий спосіб матеріальну основу для економічного зростання. У нинішній економіці залучення фінансових ресурсів суб’єктами є дорогим, що зумовлено, зокрема, низьким рівнем розвитку інституційних елементів фінансової інфраструктури, в тому числі небанківських фінансових інститутів. Тому важливо розвивати не тільки банківські установи, а й небанківські фінансові інститути різних видів для забезпечення повноцінного функціонування фондового ринку, що сприятиме економічному зростанню.

На сучасному етапі розвитку банківська система в Україні знаходиться на стадії трансформації. Рівень довіри до банків значно знизився, особливо серед населення. Порівняння показників діяльності банків за 2010-2015 роках, свідчить про погіршення їх фінансового стану у 2015 році.

Так, станом на 1 лютого 2016 року згідно з офіційними даними Національного банку України в Україні налічуються 116 банків. При цьому лише за дев’ять місяців 2015 року, за даними НБУ кількість банків, які мають банківську ліцензію зменшилась з 163 на 01.01.2015р. до 120 на 01.10.2015р., тобто на 43 банківські установи [4].

Основними факторами, які негативно вплинули на банківський ринок є девальвація національної валюти, втрата активів у Криму та зоні АТО (втрата більше 15% активів і пасивів банків), падіння платоспроможності позичальників. Масовий відтік депозитних коштів населення склав $ 10 млрд за валютними вкладами, і понад 40 млрд – за гривневими [1].

Основними проблемами банківського сектору України протягом звітного року були значний відплив ресурсів з банківської системи, погіршення якості кредитних портфелів банків и як результат – збиткова діяльність. Зниження основних показників діяльності банківського сектору у 2015 року відбулося за рахунок курсової переоцінки активів та зобов’язань банків через зниження курсу гривні до основних іноземних валют. За останні роки темпи розвитку показників банківської системи України є незначними, зокрема зменшився показник загальних активів (рис.1).

 

Рис. 1. Динаміка приросту загальних активів банків за 2010 – 2015 рр.

Джерело: побудовано автором на основі [4]

 

Якщо характеризувати обсяг кредитів виданих банками як юридичним так і фізичним особам, то кредитний портфель скоротився і склав 930,5 млрд. грн., про що свідчить Рис 2. Основну частину даного показника займають кредити надані юридичним особам.

 

Рис. 2. Динаміка обсягу кредитів банківської системи, наданих юридичним і фізичним особам у 2010 – 2015 рр.

Джерело: побудовано автором на основі [4]

 

За останні роки зросли розміри кредитних портфелів наданих юридичним особам, протилежна ситуація спостерігається у наданні кредитів фізичним особам. Зниження збитків банківської системи пов’язано з тим, що темпи формування резервів за активними операціями та обсяг негативно класифікованих активів суттєво знизився. Одними з важливих причин збиткової діяльності банків є неефективна робота банків з проблемною заборгованістю.

Вданий час ділова активність на фінансовому ринку України поступово зростає. Орієнтуючись переважно на споживче кредитування, комерційні банки лише частково задовольняють інвестиційні потреби економіки, внаслідок чого підприємства відчувають дефіцит довгострокових ресурсів. Крім іншого, таке явище зумовлено тим, що ресурсна база вітчизняних комерційних банків сформована у значній частині за рахунок зовнішніх запозичень, що під час світової фінансової кризи призвело до різкого виводу іноземних капіталів із країни, а це зумовило спад у кредитуванні, споживанні, інвестиціях і виробництві.

Вітчизняні недержавні пенсійні фонди залишаються на початковій стадії розвитку. Загальний обсяг активів, сформованих НПФ на 30 вересня 2015 року, становив лише 874,7 млн. грн., що дорівнює близько 0,1% ВВП. Із таким обсягом активів пенсійні фонди мають незначний вплив на інвестиційні процеси в державі.

Розвиток НПФ в Україні обумовлено, головним чином, розвитком корпоративного сегменту ринку. Така ситуація пояснюється, по-перше, намаганням підприємств зменшити податкове навантаження за рахунок дозволеного законодавством віднесення на валові витрати сплачених на користь працівників пенсійних внесків (у межах 15% заробітку кожного працівника і граничної суми податкової пільги), по-друге – відрахування до НФП є додатковою мотивацією для співробітників і обмежують кадрову плинність кваліфікованих працивників.

Потенціал НПФ щодо організованого накопичення заощаджень домогосподарств практично не використовується, про що свідчать дані щодо чисельності учасників фондів. Зокрема, станом на 30 вересня  2015 року учасниками НПФ було 834,2 тис. осіб, або 4,2% чисельності зайнятого населення працездатного віку. На нашу думку, причини, які зумовлюють низький показник участі громадян у недержавних пенсійних фондах є наcтупними:

  незнання переваг, які надає громадянину участь у НПФ. Близько 40% респондентів нічого не знають про особливості їх функціонування;

  низький рівень довіри населення до діяльності НПФ: їм довіряють лише 5% респондентів;

  переорієнтація окремих домогосподарств із заощаджу вальної моделі поведінки до кредитної тощо. Доступність споживчого кредитування сформувала групу громадян із нульовими заощадженнями [8].

Процес зародження й розвитку кредитних спілок в Україні відбувався великою мірою стихійно. Виникаючи й функціонуючи абсолютно самостійно, кредитні спілки, з одного боку, проводили діяльність, яка не завжди відповідала кооперативним принципам і гарантувала безпеку залучених від членів коштів, а з другого – стикалися з рядом проблем, самостійне розв’язання яких є надто дорогим або взагалі неможливим.

Кількість кредитних установ протягом 2013 та 2014 років продовжувала збільшуватися, проте в 2015 році, порівняно з аналогічним періодом 2014 року, їхня кількість зменшилася на 38 одиниць, або на 6,1% (Таблиця 1). Насамперед, це пояснюється істотним погіршенням фондового становища кредитних спілок, суттєвим зниженням показників платоспроможності та ліквідності, а систематичне невиконання заходів впливу, що раніше застосовувалися до кредитних спілок, призвело до посилення контролю з боку Держфінпослуг.

 

Таблиця 1.

Кількість кредитних установ в Державному реєстрі фінансових установ

Реєстрація кредитних установ

Станом на 31.03.2013

Станом на 31.03.2014

Станом на 31.03.2015

Кількість кредитних установ

на кінець періоду, в т.ч.

719

742

712

кредитних спілок

620

627

589

інших кредитних установ

69

85

93

юридичних осіб публічного права

30

30

30

Джерело: складено автором на основі джерела [1]

 

Прослідковується тенденція протягом останніх років до того, що більшість кредитних спілок об’єднувала відносно невелику кількість членів – до 1 000 осіб. Так, станом на 30.03.15 розподіл за кількістю членів кредитних спілок був наступним:

До 1 тис. осіб – 244 КС;

Від 1 до 10 тис. осіб – 159 КС;

Від 10 до 20 тис. осіб – 11 КС;

Більше 20 тис. осіб – 5 КС.

Станом на 31.03.2015 кількість членів кредитних спілок становила 826,0 тис. осіб, що на 146,1 тис. осіб (15,0%) менше, ніж за відповідний період 2014 року, з яких 177,9 тис. осіб – члени кредитних спілок, які мають діючі кредитні договори, та 28,4 тис. осіб – члени спілок, які мають внески (вклади) на депозитних рахунках. Частка членів кредитних спілок, які не є вкладниками, становила більше 70% як впродовж 2014 року, так і за в 2015 році. Водночас, такі члени кредитних спілок мають вирішальну кількість голосів та безпосередній вплив на прийняття управлінських рішень, у тому числі не на користь вкладників.

 Система кредитних спілок станом на 31.03.2015 порівняно з аналогічною датою 2014 року демонструє зменшення активів та капіталу (рис. 3). Загальний обсяг активів кредитних спілок станом на 31.03.2015 становить 2 209,6 млн. грн. і зменшився на 506,5 млн. грн., або на 18,6% порівняно з відповідним періодом минулого року (станом на 31.03.2014 – 2 716,1 млн. грн.). Загальний обсяг капіталу станом на 31.03.2015 становить 966,5 млн. грн. та порівняно з 31.03.2014 зменшився на 239,1 млн. грн., або на 19,8%. Найбільшу питому вагу в його структурі становив пайовий капітал 493,8 млн. грн (51,1%).

 

Рис. 3. Динаміка основних показників діяльності кредитних спілок

Джерело: складено автором на основі джерела [ 1]

 

Споживче кредитування, як і в попередні роки, користується найбільшим попитом серед позичальників кредитних спілок. В 2015 року частка споживчих кредитів у загальному обсязі кредитування становила 62,2% (1 227,3 млн. грн.). Друге місце посідають кредити на інші потреби – 17,6% (347,0 млн. грн.). Значну частку мають комерційні кредити та кредити, видані на придбання, будівництво та ремонт нерухомого майна. Кредитування ведення селянських та фермерських господарств, як і в попередні періоди, має незначну частку в загальному обсязі виданих кредитів 2,2% (44,3 млн. грн.).

На сучасному етапі розвитку економіки страхування проникає майже в усі сфери нашого життя. Його добровільні й обов’язкові види охоплюють мільйони українських громадян. Кількість страхових компаній вже перевищила чотири сотні, незважаючи на зменшення їх чисельності в останній час.

Серед інших небанківських фінансових ринків ринок страхових послуг залишається найбільш капіталізованим. Число страхових компаній протягом 2015 року зменшилась на 21 страхову компанію, таким чином, зберігалась тенденція до зменшення 2014 року. Особливо це стосується компаній зі страхування життя, кількість яких порівняно невелика (Таблиця 2).

 

Таблиця 2.

Динаміка основних показників діяльності страхового ринку України за 2013-2015 роки

Показники

Період

 

2013 р.

2014 р.

2015 р.

Кількість страхових компаній, шт.

407

382

361

В т.ч. страхові компанії зі страхування життя, шт.

62

57

49

Чисті страхові премії, млн. грн.

15434,7

18592,8

22354,9

Чисті страхові виплати, млн. грн.

3953,5

4893,0

7602,8

Рівень читих страхових виплат, %

33,0

26,3

34,8

Обсяг сформованих страхових резервів, млн. грн.

14435,7

15828,0

18376,3

Сплачено на перестрахування, млн. грн.

8744,8

9704,2

9911,3

Джерело: складено автором на основі джерела [1].

 

Загальна (валова) сума страхових премій, отриманих страховиками при страхуванні та перестрахуванні ризиків від страхувальників та перестрахувальників за 2015 рік, становила 29 736,0 млн. грн., з них: 28,2% – це премії, що надійшли від фізичних осіб и 43,1% – від юридичних осіб. Решта 28,7%  – премії, що надійшли від перестрахувальників. Структура отриманих премій за видами страхування представлена на рис. 4.

Фактично на страховому ринку основну частку валових страхових премій – 99,9% – акумулюють 200 страхових компаній "non-Life" та 99,0% – 20 страхових компаній "Life".

 

Рис. 4. Структура валових страхових премій станом на 31.12.2014 та 31.12.2015 роках (млн. грн)

 

Страхові виплати за період з 30.09.2009 р. по 30.09.2010 р. скоротилися, що є негативною ознакою в умовах забезпечення надходження страхових платежів на рівні, не нижчому за попередній період. Це може свідчити про недостатність у страховиків ліквідних інструментів, збитковість страхових договорів системоутворюючих компаній. Останні вживають заходів щодо розробки більш жорстких по відношенню до страхувальників умов страхування. Страхові компанії розглядають всі можливі варіанти скорочення витрат, зокрема через реорганізацію та скорочення своїх відокремлених підрозділів (представництв, філій тощо).

Обсяг валових страхових виплат за січень – вересень 2010 року становив 3 953,5 млн. грн., у тому числі з видів страхування, інших, ніж страхування життя – 3 914,7 млн. грн. (або 99,0%), зі страхування життя – 38,8 млн. грн. (або 1,0%). Обсяг чистих страхових виплат становив 3 789,6 млн. грн. Структура страхових виплат за видами страхування представлена на рис. 5.

 

Рис. 5. Структура валових страхових виплат за видами страхування за 2014-2015рр

 

Станом на 31.12.2015 обсяг загальних активів страховиків становив 60 729,1 млн. грн., що на 13,6% менше в порівнянні з відповідним показником минулого року, а величина активів, визначених ст. 31 Закону України «Про страхування», зменшилась на 10,1% в порівнянні з відповідним показником станомна 2014 рік і склала 60,0% загальних активів страховиків.

Висновки. Результати нашого дослідження свідчать, що інститути фондового ринку, законодавче регулювання, взаємозв`язки між ними, правила їх взаємодії утворюють інституційну структуру фондового ринку. Інституційна структура фондового ринку тісно пов`язана із реальним сектором економіки, впливає на розвиток економіки в цілому шляхом нагромадження і перерозподілу фінансових ресурсів, сприяє зростанню добробуту населення за рахунок розширення можливостей індивідуальних власників капіталу в сфері інвестування заощаджених коштів в широкий асортимент фінансових активів.

Водночас сповільнення розвитку реального сектора економіки, зниження споживчого попиту населення, девальваціяя6 зменьшення довіри населення чинять негативний вплив на інституцийну структуру фондового ринку, призводять до зменшення кільеості учасників, обсягів активів, кількості та якості операцій та погіршення показників діяльності.

 

Література.

1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг  [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://nfp.gov.ua.

2. Мозговий О.М. Фондовий ринок: Навч. посібник./ О.М. Мозговий – К.: КНЕУ, 2004. – 420 с.

3. Офіційний сайт Державної служби статистики України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. ukrstat.gov.ua.

4. Офіційний сайт Національного банку України. [Електр. ресурс].-Режим доступу: http://www.bank.gov.ua

5. Офіційний сайт ПАТ «Фондова біржа «Перспектива» »[Електронний ресурс] – Режим доступу:http://fbp.com.ua/.

6. Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006р. №3480-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www. zakon4.rada.gov.ua.

7. Фондовий ринок : підручник / В.Д. Базилевич, В.М. Шелудько, В.В. Вірченко та ін. ; за ред. В.Д. Базилевича. Книга 1,2. – К. : Знання, 2015-2016. – 686 с.

8. Шевченко Н. Інвестиційна діяльність недержавних пенсійних фондів: проблеми та перспективи розвитку недержавного пенсійного забезпечення / Н. Шевченко, В. Даценко // Україна: аспекти праці. – 2012. – №1. – с. 3-7.

9. Яцюк Г.В. Модернізація торгівельної інфраструктури ринку цінних паперів / Г.В. Яцюк// Фінансова інфраструктура України – К.: Криниця, 2013 – с.170-172

 

References.

1. The National Commission on Securities and Stock Market (2015), available at: http://nfp.gov.ua(Accessed 10 May 2016).

2. Mozgovoy, O. M. (2004), Fondovyj rynok [Stock market], KNEU, Kyiv, Ukraine.

3. The official site of the State Statistics Service of Ukraine (2015), available at:  http://www.ukrstat.gov.ua(Accessed 10 May 2016).

4. The official website of the National Bank of Ukraine (2016), available at: http://www.bank.gov.ua(Accessed 10 May 2016).

5. The official website of PJSC "Stock Exchange" (2015), available at: http: //fbp.com.ua/

6. The Verkhovna Rada of Ukraine (2008), The Law of Ukraine “On Securities and Stock Market”, available at:  http://www. zakon4.rada.gov.ua(Accessed 10 May 2016).

7. Bazilevich, V.D. Shelud`ko, V.M. and Virchenko, V.V. (2015-2016), Fondovyj rynok [The Stock Market], vol.1-2, Znannya, Kyiv, Ukraine.

8. Shevchenko, N. and Datsenko, V. (2012), “Investment activities of pension funds: problems and prospects of private pensions”, Ukraine: aspects of labor, vol.1, pp. 3-7.

9. Yatsyuk, G.V. (2013), “Modernisation of the trading securities market infrastructure”, Finansova infrastruktura Ukrainy [Financial infrastructure Ukraine], Krynytsia, Kyiv, Ukraine, pp.170-172.

 

Стаття надійшла до редакції 19.05.2016 р

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"