Українською | English

BACKMAIN


УДК 338.516.4:633.13(477)

 

А. І. Камінська,

науковий співробітник, ННЦ «Інститут аграрної економіки» НААН, м. Київ

 

АНАЛІЗ ДИНАМІКИ РОЗВИТКУ РИНКУ ВІВСА В УКРАЇНІ

 

A. Kaminska,

research scientist, NSC "Institute of Agrarian Economics" NAAN, (Kyiv)

 

THE ANALYSIS OF THE DEVELOPMENT OF OATS MARKET IN UKRAINE

 

В статті проаналізовано сучасний стан, тенденції та проблеми функціонування ринку вівса в Україні, у тому числі обсяги вітчизняного виробництва, споживання, експорту, імпорту, показники економічної ефективності. Представлено динаміку цін та обсягів реалізації вівса за маркетинговими каналами. Визначено проблеми, що виникли на цьому ринку та причини їх виникнення.

 

The article analyzes the current status, tendencies and problems of the oats market in Ukraine, including the volume national production, consumption, exports, imports, indicators of economic efficiency. In article presents dynamics of prices and sales volumes of oats in accordance of marketing channels. Here determined the problems that have arisen in this market and their causes.

 

Ключові слова: ринок вівса, попит, пропозиція, ціна, експорт, економічна ефективність.

 

Keywords: oats market, demand, propose, price, balance, economic efficiency.

 

 

Постановка проблеми у загальному вигляді. На сьогоднішній день в зерновій галузі аграрного сектору України вдалося досягнути значних успіхів у виробництві та був перевищений максимальний рівень збору урожаю зерна, який було досягнуто у 1990 році (51 млн тонн) [1]. Проте, тут виробництво стрімко набуло монопродуктового напряму спеціалізації, що спричиняє порушення загальних принципів землеробства (сівозміни, система удобрення тощо). Наслідком таких тенденцій стало витіснення з посівних площ менш урожайних фуражних зернобобових та круп’яних культур [2].

Україна має достатні ресурси для вирощування різноманітних зернових культур та має можливість отримувати високоякісне зерно в обсягах, необхідних для забезпечення власних потреб та нарощування експортного потенціалу країни.

Ринок вівса є складовою ринку зерна, що включає в себе всі товарно-грошові відносини, які регулюють виробництво, збут і споживання зерна та формують господарські зв’язки між суб’єктами даного ринку.

Аналіз останніх публікацій і досліджень. Питання щодо розвитку та функціонування вітчизняного ринку зерна знайшли своє відображення в працях вчених економістів-аграрників, таких як: О.В. Боднар, В.І. Бойка, П.Т. Саблука, Б.К. Супіханова, Л.М. Худолій, О.М. Шпичака та ін. Однак питання, пов’язані з вивченням ринку вівса як окремого ринкового елемента залишаються нерозкритими й потребують подальшого їхнього дослідження.

Постановка завдання. Метою статті є аналіз динаміки ринку вівса в Україні та визначення основних факторів, що впливають на його розвиток.

Виклад основного матеріалу дослідження. Овес вважається найбільш розповсюдженою зерновою культурою всебічного використання. Зерно вівса є цінною кормовою, продовольчою і технічною культурою. Овес використовується на фуражні цілі (для годівлі свиней, великої рогатої худоби і птиці), є сировиною для виробництва круп, пластівців, борошна, кавових напоїв [3].

Перші згадки про культуру вівса знаходимо в записах грецького лікаря Діейхіса, який жив у IV віці до нашої ери. В творах грецького філософа Теофраста (370-285 роки до нашої ери) згадується овес як лікарська рослина.

В творах Плінія (79-23 роки до нашої ери) вперше говориться про овес як культуру германців. Колумелла, сучасник Плінія, писав, що овес вирощувався в ті часи не тільки на зерно, але й на зелений корм. У древніх германців до V-VI століття нашої ери овес був основною продовольчою рослиною.

На території України, Росії, Прибалтики овес введений в культуру значно пізніше, ніж в Західній Європі. Згідно з археологічними даними, в Латвії він був відомий в V столітті нашої ери, а обвуглені зернівки були знайдені при розкопках в Старій Ладозі та відносяться до VІІ століття нашої ери.

Овес пройшов дуже довгий шлях від первинних примітивних форм до сучасних сортів високої культури землеробства [4].

Аналіз динаміки посівних площ вівса протягом 2000-2015 років показав їх скорочення з 481,0 до 210,5 тис. га, або в 2,3 рази. Відмітимо зменшення питомої ваги сільськогосподарських підприємств у загальній структурі посівних площ вівса з 90,6 до 44,7 %. Відповідно зросла частка господарств населення з 9,4 до 55,3 %, або в 5,9 рази.

Овес є вологолюбною культурою, уразливий до посушливих умов, особливо в період активного формування генеративних органів. Тому найпридатнішими зонами для його вирощування є Полісся та Лісостеп [5]. Протягом 2010-2015 рр. найбільше вівса висівали у Волинській, Житомирській та Чернігівській областях. Слід відмітити, що за вказаний період зросли площі посіву в Херсонській (на 13,6 %) та Закарпатській (на 12,5 %) областях. Значно скоротились збиральні площі у Вінницькій, Луганській та Хмельницькій областях, а саме на 61,7 %, 54,8 % та 54,7 % відповідно.

Середня урожайність вівса в Україні за аналізований період збільшилася з 18,3 до 23,2 ц/га, або на 26,8 %. Протягом 2010-2015 років лідерами за урожайністю є Вінницька, Полтавська та Черкаська області. Найбільш низька урожайність зафіксована в південних регіонах, а саме в АР Крим, Запорізькій, Миколаївській, Одеській та Херсонській областях. Суттєво збільшили урожайність пшениці в Тернопільській (з 13,3 ц/га до 28,1 ц/га), Харківській (з 11,7 ц/га до 24,1 ц/га) та Чернівецькій (з 12,7 ц/га до 25,3 ц/га) областях.

В Україні спостерігаються постійні коливання обсягів виробництва вівса. Так, протягом 2000-2015 років найбільші валові збори були отримані в 2008 році – 944,4 тис. тонн, в 2000 році – 881,4 тис. тонн та в 2005 році – 790,7 тис. тонн. Найнижчий врожай зафіксований у 2010 році – 458,5 тис. тонн, в 2013 році – 467,3 тис. тонн та в 2015 році – 488,5 тис. тонн. В цілому за досліджуваний період валове виробництво вівса в Україні зменшилося на 44,6 %.

Аналіз показав, що основне виробництво вівса зосереджено в сільськогосподарських підприємствах, їх питома вага коливається в межах 43,6 % – 89,9 %. В останні роки значно зросла частка господарств населення від загального обсягу валового збору вівса в Україні. Так, у 2013 та 2015 роках дрібними господарствами було зібрано 273,0 та 275,4 тис. тонн вівса відповідно, що займає більше половини від всього зібраного врожаю (табл. 1).

Лідерами з виробництва вівса в Україні традиційно залишаються Волинська, Житомирська та Чернігівська області. Їх частка у загальному валовому виробництві займає понад 35 %. Протягом 2010-2015 років найбільше зростання валового збору спостерігаємо у Харківській (в 2,0 рази),  Закарпатській (на 55,2 %) та Тернопільській (на 43,3 %) областях.

За даними ФАО світове виробництво вівса за останнє десятиліття знаходилося в межах 20-25 млн тонн. До трійці основних виробників вівса входять Європейський Союз (27 країн), Російська Федерація та Канада. Разом вони забезпечують до 70 % світового виробництва вівса. Україна входить до десятки найбільших виробників вівса [5].

Найбільші площі посіву вівса за досліджуваний період спостерігаються в Росії, які займають понад 25 % світових посівів вівса. Найвищого рівня урожайності вівса у 2014 році досягли в Ірландії – 80,6 ц/га, Бельгії – 69,7 ц/га, Великобританії – 60,4 ц/га, Нідерландах – 56,7 ц/га та Швейцарії – 53,1 ц/га (рис. 1).

 

Таблиця 1.

Динаміка показників виробництва вівса в розрізі категорій господарств в Україні

Показник

Рік

2015 р. до 2000 р., %

2000

2005

2010

2011

2012

2013

2014

2015

Усі категорії господарств

Зібрана площа,

тис. га

481,0

450,0

310,8

279,9

301,1

241,3

243,6

210,5

43,8

Валовий збір, тис. тонн

881,4

790,7

458,5

505,6

629,7

467,3

612,5

488,5

55,4

Урожайність, ц/га

18,3

17,6

14,8

18,1

20,9

19,4

25,1

23,2

126,8

Сільськогосподарські підприємства

Зібрана площа,

 тис. га

436,0

327,8

196,7

163,9

178,4

117,3

124,5

94,1

21,6

Валовий збір, тис. тонн

792,6

550,5

249,9

265,6

353,9

194,3

321,4

213,1

26,9

Урожайність, ц/га

18,2

16,8

12,7

16,2

19,8

16,6

25,8

22,7

124,7

Господарства населення

Зібрана площа,

тис. га

45,0

122,2

114,1

116,0

122,7

124,0

119,1

116,4

258,7

Валовий збір, тис. тонн

88,8

240,2

208,6

240,0

275,8

273,0

291,1

275,4

310,1

Урожайність, ц/га

19,7

19,7

18,3

20,7

22,5

22,0

27,9

23,7

120,3

 

Протягом 2010-2015 років обсяги реалізації вівса сільськогосподарськими підприємствами зменшилися з 260,2 тис. тонн до 165,8 тис. тонн, або на 36,3 % (табл. 2). В структурі реалізації відмітимо зростання питомої ваги переробних підприємств з 0,9 % у 2010 році до 4,4 % у 2015 році та інших господарюючих суб’єктів з 59,7 % до 78,4 % відповідно. Слід зазначити, що за досліджуваний період зменшилася частка таких каналів збуту, як населенню в рахунок оплати праці (з 4,8 % до 0,9 %), пайовикам в рахунок орендної плати за землю та майнові паї (з 16,1 % до 6,4 %) та на ринку, через власну торговельну мережу (з 18,4 % до 9,8 %).

 

Рис. 1. Динаміка виробництва вівса в світі

 

Протягом досліджуваного періоду великі обсяги продажу вівса спостерігаються в Житомирській, Сумській, та Чернігівській областях, що в сумі становить більше 30 % від загальної реалізації в Україні. Найвищі темпи росту кількості реалізованого вівса відмічені в Херсонській (в 2,5 рази), Донецькій (в 2 рази), Волинській (на 30 %), Львівській (на 21,1 %) та Харківській (на 13,3 %) областях.

Пропозиція на ринку вівса формується за рахунок внутрішнього виробництва та перехідних запасів. Обсяги імпорту вівса та продуктів переробки з нього є досить незначними та коливаються в межах 5-20 тис. тонн протягом року.

У структурі внутрішнього попиту найбільше вівса використовується на годівлю худоби та птиці, що становить понад 50 %, та споживається населенням – біля 22 %. У 2014/15 МР ці показники становлять 300 та 95 тис. тонн відповідно. Обсяги переробки вівса на нехарчові цілі є незначними та складають 4-6 тис. тонн. Обсяги експорту вівса та продуктів переробки у 2010/11-2013/14 МР становили 3-10 тис. тонн. У 2014/15 МР було вивезено 120 тис. тонн, що обумовлено збільшенням виробництва до 612 тис. тонн. У 2015/16 МР очікується, що експортні поставки за кордон будуть складати 60 тис. тонн (табл. 3).

 

Таблиця 2.

Обсяги продажу вівса за каналами реалізації, тонн

Канали реалізації

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2015 р. до 2010 р., %

Продано – всього, тонн

260150

95122

116138

135180

124318

165814

63,7

питома вага, %

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

у тому числі:

 

 

 

 

 

 

 

переробним підприємствам

2430

2012

2844

3537

3983

7339

в 3,0 р.б.

питома вага, %

0,9

2,1

2,4

2,6

3,2

4,4

в 4,7 р.б.

населенню в рахунок оплати праці

12457

3169

2896

2768

1851

1550

12,4

питома вага, %

4,8

3,3

2,5

2,0

1,5

0,9

19,5

пайовикам в рахунок орендної плати за землю та майнових паїв

41992

13373

18261

17038

11700

10672

25,4

питома вага, %

16,1

14,1

15,7

12,6

9,4

6,4

39,9

на ринку, через власні магазини, ларки, палатки

47937

18767

17491

20194

15689

16324

34,1

питома вага, %

18,4

19,7

15,1

14,9

12,6

9,8

53,4

за іншими каналами

155334

57801

74646

91643

91095

129930

83,6

питома вага, %

59,7

60,8

64,3

67,8

73,3

78,4

131,2

 

Аналізуючи цінову ситуацію на ринку вівса в Україні відмітимо хвилеподібну динаміку цін реалізації. Так, у 2010 році середня ціна, за якою сільськогосподарські підприємства відпускали овес, становила 766,8 грн/тонну, то у 2011 році вона вдвічі збільшилася та знаходилася на позначці у 1573,3 грн/тонну. В 2012 році ціна почала знижуватися до 1510,7 грн/тонну, а вже в наступному 2013 році зменшилася на 5,6 % та становила 1426,7 грн/ тонну. У 2015 році відмітимо різке підвищення середньої ціни реалізації на овес до 2065,4 грн/тонну, що в 2,7 рази більше порівняно з 2010 роком. Різниця між максимальною й мінімальною ціною в областях сягала 1072,3 грн/т (найвища ціна – 2517,4 грн/т у Вінницькій, найнижча – 1445,1 грн/т у Чернівецькій області).

 

Таблиця 3.

Баланс вівса, тис. тонн [6,7]

Стаття балансу

Маркетинговий рік

2010/11

2011/12

2012/13

2013/14

2014/15

2015/16*

Загальна пропозиція

574

577

732

542

667

583

Запаси на початок року

100

51

97

65

45

89

Виробництво

459

506

630

467

612

489

Імпорт

15

20

5

10

10

5

Загальний попит

523

480

668

497

578

502

Внутрішній попит

506

466

658

484

450

435

Особисте споживання населенням

112

142

115

110

95

90

Насіння

64

69

57

70

55

45

На корм худобі та птиці

330

250

480

300

300

300

Переробка на нехарчові цілі

0

5

6

4

0

0

Втрати

7

8

7

5

8

7

Експорт

10

6

3

8

120

60

Запаси на кінець року

51

97

65

45

89

81

Споживання з розрахунку на 1 особу, кг

2,4

3,1

2,5

2,5

2,2

2,1

* попередні дані

 

В розрізі каналів реалізації вівса, встановлено, що за найвищими цінами відпускають овес комерційним структурам, у 2015 році її рівень складав 2099,5 грн/тонну, що на 1,7 % вище від середньої ціни реалізації по Україні. Переробним підприємствам реалізували зерно рису за ціною 2052,9 грн/тонну, що відповідає рівню середньої ціни реалізації по Україні. На ринку, через власну торговельну мережу продавали за ціною у 2005,8 грн за 1 тонну (табл. 4).

Аналізуючи помісячну динаміку закупівельних цін на зерно вівса в Україні, що відпускаються сільськогосподарськими підприємствами, відмітимо, що цінова ситуація мала значну амплітуду коливань. Так, протягом 2012 – І півріччя 2013 років ціни коливались в межах 1600–1983 грн за 1 тонну. Але, починаючи з серпня 2013 року помічаємо зниження цін від 1588 грн/тонну до 1433 грн/тонну у лютому 2014 року. Протягом березня-серпня 2014 року ціни збільшилися із 1600 до 1725 грн/тонну, або на 7,8 %.

 

Таблиця 4.

Динаміка цін реалізації вівса сільськогосподарськими підприємствами за маркетинговими каналами, грн/т

Канали збуту

Рік

2015 р. до 2010 р., %

2010

2011

2012

2013

2014

2015

Середня ціна реалізації

766,8

1573,3

1510,7

1426,7

1489,2

2065,4

269,4

Переробним підприємствам

857,0

1735,8

1499,3

1358,5

1601,6

2052,9

239,5

% до середньої ціни реалізації

111,8

110,3

99,2

95,2

107,5

99,4

88,9

Населенню в рахунок оплати праці

774,3

1266,7

1226,8

1206,4

1420,5

2192,2

283,1

% до середньої ціни реалізації

101,0

80,5

81,2

84,6

95,4

106,1

105,1

Пайовикам в рахунок орендної плати за землю та майнових паїв (часток)

881,7

1163,0

1403,5

1347,3

1437,1

1732,4

196,5

% до середньої ціни реалізації

115,0

73,9

92,9

94,4

96,5

83,9

72,9

На ринку, через власні магазини, ларки, палатки

727,5

1471,8

1383,6

1218,1

1356,3

2005,8

275,7

% до середньої ціни реалізації

94,9

93,5

91,6

85,4

91,1

97,1

102,4

За іншими напрямами

745,9

1712,3

1578,2

1496,6

1515,2

2099,5

281,5

% до середньої ціни реалізації

97,3

108,8

104,5

104,9

101,7

101,7

104,5

 

Погіршення соціально-економічної ситуації в країні, девальвація гривні, зменшення обсягів виробництва призвело до стрімкого підвищення закупівельної ціни на зерно вівса, і в грудні 2015 року вона зафіксувалась на позначці 2850 грн за 1 тонну, що на 30 % більше порівняно з аналогічним періодом попереднього року  (рис. 2).

Середні роздрібні ціни на міських ринках України на вівсяну крупу за період лютий 2012 року – лютий 2014 року знижувалися повільними темпами з 8,06 до 7,01 грн за 1 кг, або на 13,0 %. Починаючи з березня 2014 року і до листопада 2014 року відзначалися незначною варіацією й коливалися у діапазоні від 7,07 до 7,85 грн/кг. Але починаючи із грудня 2014 року ціни на ринку почали різко зростати. У 2015 році ціни на вівсяну крупу в Україні збільшилися з 8,30 до 10,74 грн/кг, або на 29,4 % (рис. 3).

 

Рис. 2. Помісячна динаміка закупівельних цін на овес в Україні, грн/т

 

 

 

Рис. 3. Помісячна динаміка роздрібних цін на вівсяну крупу в Україні, грн/кг

 

Щодо економічної ефективності функціонування ринку вівса, зазначимо, що надзвичайне значення та актуальність має розрахунок галузевої та функціонально-галузевої економічної ефективності.

У системі показників економічної ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств, що займаються вирощуванням вівса, найважливішим є виробнича собівартість, зниження якої можливо за умов інтенсифікації сільськогосподарського виробництва; раціонального використання природних ресурсів, підвищення продуктивності праці, удосконалення галузевої структури підприємств з орієнтацією на вимоги ринку та системи управління.

Собівартість виробництва 1 тонни вівса протягом досліджуваного періоду характеризується непослідовною тенденцією. Так, у 2010 році вона становила 992,7 грн за 1 тонну, у 2013 році порівняно з попереднім роком збільшилась на 13,2 % і становила 1321,3 грн, а у 2014 році знизилася на 15 % та склала 1126,5 грн/т. Найвища собівартість виробництва 1 тонни вівса у 2014 році зафіксована у Чернівецькій області – 1561,3 грн, що на 38,6 % більше, ніж у середньому по Україні та найнижчим цей показник був у Кіровоградській області – 930,4 грн.

Виробничі витрати на 1 га посівних площ вівса з року в рік зростали помірними темпами. Так, протягом 2010-2014 років даний показник збільшився з 1313,2 грн до 3157,0 грн, або в 2,4 рази.

Показник рівня рентабельності виробництва вівса у сільськогосподарських підприємствах протягом досліджуваного періоду характеризувався значними коливаннями. Так, внаслідок зростання витрат над ціною реалізації у 2010 та 2013 роках призвело до збитковості виробництва та реалізації вівса на рівні -15,0 % та -2,6 % відповідно. Найбільш ефективним вирощування вівса було у 2011 році – рівень рентабельності становив 21,8 %. У 2014 році даний показник сягнув позначки 10,7 %. Найвищого рівня рентабельності досягли підприємства  Кіровоградської області – 67,7 % (табл. 5).

 

Таблиця 5.

Розрахунок собівартості та ефективності виробництва вівса в сільськогосподарських підприємствах України

Показники

2010

2011

2012

2013

2014

2014 р. до 2010 р., %

Вироблено продукції, тис. тонн

192,6

206,0

275,9

147,7

258,2

134,1

Зібрана площа, тис. га

145,6

123,0

132,4

86,5

92,1

63,3

Урожайність, ц з 1 га

13,2

16,8

20,8

17,1

28,0

212,1

Виробничі витрати, млн грн

191,2

229,7

321,9

195,1

290,9

152,1

Виробнича собівартість 1 тонни, грн

992,7

1115,0

1166,9

1321,3

1126,5

113,5

Темп приросту

1,408

1,123

1,047

1,132

0,853

60,6

Виробничі витрати на 1 га, грн

1313,2

1867,5

2431,7

2256,0

3157,0

240,4

Реалізовано - всього, тис. тонн

231,0

85,6

103,0

119,1

111,0

48,1

Виробнича собівартість 1 тонни реалізованої продукції, грн

782,3

1124,3

1228,9

1177,9

1207,8

154,4

Повна собівартість 1 тонни реалізованої продукції, грн

898,0

1288,9

1379,1

1331,7

1358,5

151,3

Темп приросту

1,205

1,435

1,070

0,966

1,020

84,7

Витрати на збут 1 тонни

реалізованої продукції, грн

115,7

164,6

150,1

153,8

150,6

130,2

до повної собівартості, %

12,9

12,8

10,9

11,6

11,1

86,0

Середня ціна реалізації 1 тонни, грн

762,9

1569,7

1516,3

1297,2

1504,0

197,1

Темп приросту

1,195

2,058

0,966

0,856

1,159

97,0

Прибуток (збиток), грн/т

-135,1

280,8

137,2

-34,5

145,5

-107,7

Рівень рентабельності, %

-15,0

21,8

10,0

-2,6

10,7

-71,3

Товарність, %

119,9

41,6

37,3

80,6

43,0

35,8

 

Висновки. Забезпечення ефективного функціонування зернового ринку, в тому числі ринку вівса можливе за рахунок вдосконалення структури посівних площ та застосування сівозмін, впровадження зональних технологій вирощування, розроблених з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов, попередників і біологічних особливостей нових районованих сортів інтенсивного типу, укладання попередніх угод між товаровиробниками і переробними підприємствами щодо виробництва і реалізації продукції, залучення інвестицій та кредитних ресурсів в галузь, удосконалення механізму цінового регулювання та ін.

 

Список літератури.

1. Шпичак О. М. Оптимізація ринку зерна України та її результативність / О. М. Шпичак, О. В. Боднар // Моніторинг біржового ринку. – 2014. – № 2. – С. 8–14.

2. Бойко В.І. До проблеми виробництва круп’яних культур в Україні / В.І. Бойко, О.А. Козак. – К.: ННЦ ІАЕ, 2011. – 48 с.

3. Соц С.М. Голозерний овес – перспективна сировина для круп’яної промисловості / С.М. Соц, Є.І. Шутенко, І.О. Кустов // Зернові продукти і комбікорми. – 2011. – № 4. – С. 7–8.

4. Матрос О.П. Овес / О.П. Матрос, А.С. Малиновський. – Житомир: Видавництво «Державний агроекологічний університет», 2005. – 222 с.

5. Маслак Олександр. Привабливість і ризики вівса / О. Маслак, М. Собко // AGROEXPERT. – 2012. – № 9. – С. 20–23.

6. Баланси сільськогосподарської продукції та продовольства в Україні за 2010-2014 рр. / [Ю.О. Лупенко, О.М. Шпичак, Ю.П. Воскобійник та ін.]. – К.: ННЦ «ІАЕ», 2014. – 76 с.

7. Баланси сільськогосподарської продукції та продовольства в Україні за 2011-2015 рр. / [Ю.О. Лупенко, О.М. Шпичак, О.В. Боднар та ін.]. – К.: ННЦ «ІАЕ», 2015. – 50 с.

 

References.

1. Shpychak, O. M. and Bodnar, O. V. (2014), “ Optimization of the grain market of Ukraine and its effectiveness'”, Monitorynh birzhovoho rynku, vol. 2, pp. 8–14.

2. Boyko, V.I. and Kozak, O.A. (2011), Do problemy vyrobnytstva krup'ianykh kul'tur v Ukraini [To the problem of production of cereals in Ukraine], NNTS IAE, Kyiv, Ukraine.

3. Sots, S.M. Shutenko, Y.I. and Kustov, I.O. (2011), “Holozernyy oats - a promising feedstock for cereals  industries”, Zernovi produkty i kombikormy, vol. 4, pp. 78.

4. Matros, O.P. and Malinovsky, A.S. (2005). Oves [Oats], State Agroecological University, Zhytomir, Ukraine.

5. Maslak, A. and Sobko, M. (2012), “The appeal and risks oats”, AGROEXPERT, vol. 9, pp. 2023.

6. Lupenko, J.O. Shpytchak, O.M. Voskobiynyk, J.P. et al. (2014). Balansy sil's'kohospodars'koi produktsii ta prodovol'stva v Ukraini za 2010-2014 rr. [Balances of agricultural products and food in Ukraine for 2010-2014.], NNTS IAE, Kyiv, Ukraine.

7. Lupenko, J.O. Shpytchak, O.M. Bodnar, O. V. et al. (2015). Balansy sil's'kohospodars'koi produktsii ta prodovol'stva v Ukraini za 2011-2015 rr. [Balances of agricultural products and food in Ukraine for 2011-2015.], NNTS IAE, Kyiv, Ukraine.

 

Стаття надійшла до редакції 16.05.2016 р

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"