Українською | English

BACKMAIN


УДК 331.215.24

 

М. П. Бутко,

д. е. н., професор, Заслужений економіст України,

завідувач кафедри менеджменту інноваційної діяльності та державного управління,

Чернігівський національний технологічний  університет, м. Чернігів

Л. А. Величко,

к. держ. упр., доцент кафедри управління підприємством,

Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара, м. Дніпропетровськ

 

УПРАВЛІННЯ ОПЕРАЦІЙНИМИ ВИТРАТАМИ В ЛОГІСТИЧНІЙ ЕКОНОМІЧНІЙ СИСТЕМІ ПІДПРИЄМСТВА

 

M. P. Butko,

Doctor of Economics, prof., Honored Economist of Ukraine,

Head of Innovation Management Business and Public Administration Department,

Chernihiv National Technological University, c. Chernihiv

L. А. Velychko,

PhD in Public Administration, Senior lecturer at the Department of Economy and Management of Enterprise,

Dnipropetrovsk National University named after O. Honchar, Dnipropetrovsk

 

MANAGEMENT OVER OPERATIONAL COSTS IN A LOGISTICAL ECONOMICAL SYSTEM OF AN ENTERPRISE

 

В статті досліджено методичні підходи до підготовки рішень щодо управління логістичними витратами в системі зберігання та транспортування готової продукції підприємств. Дослідження ґрунтується на ідеї перенесення відомих знань на нові об’єкти з метою їх адаптації до галузевих умов. Мета статті – вивчення особливостей формування транспортно-складських логістичних витрат та обґрунтування пропозицій щодо пошуку резервів їх зниження в умовах діяльності підприємств продовольчого комплексу. Об’єктом дослідження є процес формування логістичних витрат в економічній системі підприємства продовольчого комплексу. Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні  аспекти обгрунтування управлінських рішень. Методи дослідження: метод Мінті, метод екстремуму функції витрат, методи аналогій, спостережень, інтерв’ювання, порівняння, інтегральної оцінки, прогнозування та ін. Запропоновано  напрямки зниження логістичних витрат при формуванні товарних запасів та розроблено пропозиції зі зменшення собівартості перевезення продукції підприємства до споживачів під час її реалізації.

 

Methodological approaches to making decisions toward management of logistical costs in the system of stocking and transportation of ready produce of an enterprise have been studied. The research is grounded on the idea of transitioning new knowledge to new objects with the purpose of their adaptation to branch conditions. The purpose of the article is to study features of forming transportation-stocking logistical costs and to ground suggestions toward the search of their decrease in conditions of activity of food enterprises. The object of the research is the process of forming logistical expenses in the economic system of a food enterprise. The subject of the research is theoretical-methodological and practical aspects of grounding managerial decisions. Methods of the research: Minti’s method, method of extremum function of expenses, analogy methods, observation, interviewing, comparison methods, integration method, predicting methods and so on. Ways to decrease logistical expenses while forming food stocks have been suggested and proposals to decrease the cost price of transporting enterprise’s produce to customers in the process of its realization have been developed.

 

Ключові слова: управління, логістика, витрати, оптимізація, зберігання, транспортування, ефективність.

 

Keywords: management, logistics, costs, optimization, stocking, transportation, efficacy.

 

 

Постановка проблеми. Важливе місце в еволюції управління бізнесом належить логістичному підходу. Логістичні методи в менеджменті тісно пов’язані з методологією оптимізації управлінських рішень. Постановка та вирішення таких завдань є, зокрема, прерогативою підприємницької логістики. Поширення логістики системі менеджменту сприяло формуванню і розвитку теоретичних, методологічних та практичних засад логістичної складової підприємництва.

В менеджменті сучасних підприємств підготовка багатьох рішень здійснюється за допомогою методів, які допомагають розв’язувати проблеми постачальницьких, заготівельних, складських та внутрішньовиробничих операційних систем. Зокрема, застосування відповідних методів в системі управління витратами, як правило, вимагає значного обсягу вихідної інформації і опрацювання певних алгоритмічних моделей для оцінки і оптимального вибору серед існуючих альтернатив [5, с. 13-14;  13, с. 4-5; 16. c. 111].

У цьому сенсі актуальним є дослідження напрямків зниження витрат при формуванні запасів готової продукції, зменшення собівартості перевезення продукції підприємства до споживачів. Одним із факторів успішного існування і подальшого розвитку підприємства в умовах реформування економічних відносин є можливість управління фінансами підприємства, тобто здатність передбачити витрати, необхідні і достатні для збільшення прибутковості підприємства, що в свою чергу дозволяє збільшити рівень рентабельності. З огляду на це важливим є проведення прогнозного розрахунку планової собівартості та ціни готової продукції. З огляду на це тема статті є важливою та актуальною.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми управління формуванням виробничої та реалізаційної собівартості продукції досліджували такі вітчизняні та іноземні науковці як: О.В. Андрійчук [1], А.А. Балан [2], О.С. Балан [3], Е. Блухер [12], Ф.Ф. Бутинець [4], Г.В. Власюк [6], Д. Генсен [16], О.В. Коваленко [10], С.М. Крапівницька [9], Ю. Раманаускас [13],  М. Чаколл [15], А.І. Ясінська [11] та ін. У той же час питання  проектування рішень щодо формування витрат в системі зберігання та транспортування продукції переробних підприємств за допомогою матричних методів потребують більш ретельного вивчення та адаптації при вирішенні прикладних завдань.

Мета статті. Мета дослідження – вивчення особливостей формування транспортно-складських логістичних витрат та обґрунтування пропозицій щодо пошуку резервів їх зниження в умовах діяльності підприємств продовольчого комплексу.

Дослідження ґрунтується на ідеї перенесення відомих знань на нові об’єкти з метою їх адаптації до галузевих умов.

Об’єктом дослідження є процес формування логістичних витрат в економічній системі підприємства продовольчого комплексу.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні  аспекти обгрунтування управлінських рішень.

Матеріалами для досліджень стали 3 переробних підприємства галузі харчової промисловості Дніпропетровської області. При цьому використано як загальнонаукові, так і спеціальні методи дослідження. Серед останніх: метод Мінті, метод екстремуму функції витрат, методи аналогій, спостережень, інтерв’ювання, порівняння, інтегральної оцінки, прогнозування та ін.

Результати досліджень. Підвищення якості продукції вимагає додаткових витрат не лише інтелектуальної праці, але, як правило, й матеріально-грошових коштів. Оскільки, підвищення якості хлібобулочної продукції в більшості випадків рівнозначне зростанню обсягу її виробництва, згадані витрати слід розглядати як змінні.

Дослідження Гринько Т.В. свідчать про те, що у світі в усіх галузях економіки сформувалася стійка тенденція до зростання витрат підприємств на інноваційні заходи. При цьому реалізація інноваційного потенціалу досягається не будь-якою ціною  [7, с. 41-42; 8].

Тому додаткові витрати, пов’язані з реалізацією комплексу чинників, мають бути економічно доцільними. Тобто попит на продукцію, а в окремих випадках і ціна повинні зростати на більшу величину, ніж це потрібно для відшкодування з надлишком названих витрат.

Проте перевищення додаткового доходу над витратами, понесеними на вдосконалення товару і стимулювання його збуту, може бути різним. Тому виникає потреба у визначені оптимального рівня цих витрат. Він досягається тоді, коли різниця між додатковим ефектом від поліпшення якості продукції і додатковими витратами на таке поліпшення найбільша.

Аналогічний підхід до визначення оптимального рівня витрат витри-мується і за іншими неціновими факторами, пов’язаними із стимулюванням збуту продукції. Менеджери переробного підприємства мають усвідомлювати, що додатковий дохід від поліпшення якості продукції і раціонального використання інших нецінових факторів конкуренції може формуватися за рахунок підвищення ціни і збереження колишнього обсягу продажу. Такого ж ефекту можна досягти завдяки завдяки збереженню попереднього рівня ціни, але збільшенню обсягу продажу продукції, на яку виникає додатковий попит.

Дослідженнями встановлено, що в системі управління транспортно-складськими витратами переробних підприємств доцільним є широке використання матричних методів. Серед них окремої уваги заслуговують метод екстремуму функції витрат та метод Мінті. Найбільшого поширення вони набули в галузі машинобудування та будівництва. Однак багато операційних процесів переробних підприємств, зокрема, у галузі харчової промисловості, також є ефективним об’єктом для їх застосування. Шляхи впровадження цих методів в управління процесом зберігання та транспортування продукції апробовані на основі використання емпіричних даних низки хлібокомбінатів Дніпропетровської області.

Зокрема, розрахунок зниження собівартості продукції за рахунок зменшення витрат на зберігання запасів і його обслуговування проведено шляхом визначення квартального оптимального розміру партії закупівлі муки ПАТ «Криворізький хлібокомбінат № 1».

У структурі собівартості виробництва хлібобулочних виробів ПАТ «Криворізький хлібокомбінат № 1» витрати на зберігання запасів щорічно складають біля 10 %, а, отже, ефективне управління ними є важливим резервом зниження собівартості хлібобулочної продукції.

Відомо що підприємство планує закупити у II кварталі 2016 року 1000 тонн житньої муки для використання у виробництві у одного з постачальників.

При цьому витрати зі складування складають 20 % вартості середньо-річного виробничого запасу, а витрати з обслуговування закупівель - 12 тис. грн. на кожну партію, ціна однієї тонни муки складає 1800 грн.

За результатами дослідження встановлено, що оптимальною кількістю партій закупівлі житньої муки у одного з постачальників для ПАТ «Криворізький хлібокомбінат № 1» у ІІ кварталі 2016 року буде 4 партії по 250 тонн кожна, оскільки загальні витрати на зберігання при цій комбінації будуть найменшими і дорівнюватимуть 93000 грн.

ПАТ «Криворізький хлібокомбінат № 1» планує добовий обсяг виробництва хлібу „Солодовий” на ІІ квартал 2016 року в обсязі 20000 шт. Витрати з підготовки виробництва при цьому складають 320 грн. на кожну серію, витрати зі складування готової продукції – 10 % від середньорічної вартості її запасу. Змінні витрати на 100 одиниць продукції складають 98 грн.

За результатами дослідження визначено оптимальну кількість серій добового виробництва хлібу „Солодовий” для ПАТ «Криворізький хлібокомбінат № 1», що ставило за мету мінімізацію собівартості серійного виробництва хлібної продукції, як наведено у рис. 1.

 

Рис. 1. Оптимальна кількість серій добового виробництва житнього хліба „Солодовий”

на ПАТ «Криворізький хлібокомбінат № 1»

 

Отже, при збільшенні обсягу серій виробництва витрати на зберігання збільшуються, а витрати з підготовки виробництва зменшуються. Загальна собівартість спочатку знижується, а потім починає зростати. Точка, від якої вони починають збільшуватись є оптимальним обсягом серій добового виробництва хлібної продукції. В даному випадку оптимальна кількість серій – 2 по 10000 хлібин кожна. При цій комбінації хлібозавод мінімізує добові витрати на формування запасів для випічки хлібу „Солодовий” до 1060 грн.

Важливим резервом зниження собівартості продукції є зменшення затрат на  її реалізацію. Так, наприклад, загальні витрати на реалізацію хлібобулочної продукції у Придніпровського хлібозаводу ПАТ „Дніпропетровський хлібокомбінат № 2” складають щорічно від 10 до 20 %, що свідчить про значні потенційні резерви зниження собівартості в процесі її реалізації. Однією із його важливих складових є транспортування хлібобулочних виробів до магазинів.

Транспортними перевезеннями готової продукції від заводів до спо-живачів займається безпосередньо саме підприємство. Одним із головних аспектів раціоналізації збуту є вибір його найкоротших шляхів.

Місцезнаходження магазинів: 1 магазин – ж/м Перемога, 6;  2 магазин – ж/м Сокіл, 2; 3 магазин – ж/м Тополя, 3; 4 магазин – вул. Робоча; 5 магазин – ж/м Лівобережний, 3; 6 магазин – ж/м Ломівський; 7 магазин – пр. Пушкіна; 8 магазин – Парус-2; 9 магазин – пр. Слобожанський; 10 магазин – пр. Олександра Поля.

Їх розташування та схему комунікацій за даними наведено  у  рис. 2.

На мережній моделі збуту продукції підприємства відповідно дуги – це шляхи, по яких постачатиметься продукція, а вершини – це її канали збуту. Умовні позначення вершин мережі: П – Придніпровський хлібозавод ПАТ „Дніпропетровський хлібокомбінат № 2”; 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10 – номер магазину.

Виходячи з цього завданням є: знайти найкоротші від заданої вершини (місця виробництва) шляхи до решти вершин (точок збуту нашої продукції) мережі за наявними комунікаціями (дугами); довжина шляху – сума ваг дуг, які цей шлях складають.

При розв’язанні цієї задачі скористаємося методом Мінті, який ґрунтується на теорії мережного моделювання операцій [14, с. 137-139].

Відомі вартості перевезення хлібобулочної продукції за існуючими комунікаціями, а саме: П→1=5; П→2=9; П→9=2; П→5=4; П→6=7; П→7=13; П→10=14; 1→3=6; 2→3=4; 5→8=5; 9→5=5; 5→6=2; 10→4=2; 3→10=5; 2→10=4; 6→8=3; 7→4=4. 1) П→1 0+5=5 min;  П→2 0+9=9;  П→5 0+4=4 min;  П→6  0+8=7; П→7 0+13=13; П→9  0+2=2   min; П→10  0+14=14; 2) П→2 0+9=9; П→6 0+7=7 min; 1→3 5+7=12; 2→10  9+4=15; 2→3 9+4=13; 5→8 4+5=9; 3) П→7 0+15=15; 9→5 2+4=7  min; 6→8 7+5=12; 10→4 14+2=16; 5→6       4+2=6  min;  3→10  7+5=12; 7→4  13+4=17.

Розрахунки засвідчили, що кожному маршруту відповідає власна вартість. Найдешевшими маршрутами є такі: П→1 = 5; П→5 = 4; П→9 = 2; П→6 = 7; П→9 – 5 = 7; П→5 – 6 = 6.

 

Рис. 2. Мережна модель транспортування хлібобулочної продукції Придніпровського хлібозаводу

 ПАТ „Дніпропетровський хлібокомбінат № 2” до магазинів м. Дніпропетровська

 

Отже, аналіз за допомогою методу Мінті свідчить, що найкоротшими маршрутами і відповідно найдешевшими шляхами із можливих альтернативних варіантів транспортування продукції є шлях від Придніпровського хлібозаводу до ж/м Перемога, від підприємства до пр. Слобожанський, від підприємства до ж/м Ломівський, від хлібозаводу до ж/м Ломівський через ж/м Лівобережний та від підприємства до ж/м Лівобережний через пр. Слобожанський. Саме таких маршрутів необхідно дотримуватись, щоб витрати на перевезення продукції були мінімальними.

Найдорожчим до кінцевого споживача є шлях від Придніпровського хлібозаводу до супермаркету на вул. Робоча через проспект Пушкіна. Тому його доцільно обов’язково виключити як один із варіантів транспортування хлібобулочної продукції Придніпровського хлібозаводу.

На сучасному етапі розвитку економіки одним з головних чинників, що зумовлює низький рівень конкурентоспроможності продукції є високий рівень витрат ресурсів на його виробництво, порівняно з цінами на товар, що разом із порівняно низькою продуктивністю зумовлює високу ресурсомісткість виробництва.

Також встановлено, що у плановій структурі витрат ПАТ „Дніпропетровський хлібокомбінат № 10” на хліб „Орільський” у першому кварталі 2016 р. найбільшу питому вагу займають витрати на оплату праці та відрахування на соціальні заходи (25,7 %), сировина та інградієнти (20,2 %), витрати на зберігання (7,1 %), електроенергія (6,6 %) та ін. Виробнича собівартість становить 5,74 грн. / одиницю продукції, а повна собівартість, після врахування витрат на збут дорівнює 6,93 грн. / одиницю продукції. Гарантована мінімальна ціна хліба „Орільський” має становити 7,28 грн. при рівні рентабельності 5 %.

В планах на хлібокомбінаті № 10 є використання нової технології випічки окремих хлібобулочних виробів, яка передбачатиме одночасно використання ширшого набору інгредієнтів. Це має призвести до виробництва продукції більш високої якості і одночасно нижчої собівартості через економію на електроенергії та витратах на зберігання.

Висновки та перспективи подальших наукових розробок. Ефективна система управління витратами підприємства є важливим об’єктом управління, резервом зниження собівартості продукції та загальної ефективності підприємницької діяльності.

В менеджменті витрат на зберігання та транспортування продукції переробних підприємств доцільним є застосування матричних методів. Окреме місце серед них займають метод екстремуму функції витрат та метод Мінті. Багато бізнес-процесів переробних підприємств, зокрема, у галузі харчової промисловості, є ефективним об’єктом для їх застосування. Обгрунтоване впровадження цих методів в управління процесом зберігання та транспортування продукції дозволяє суттєво знижувати валові витрати та підвищувати ефективність господарської діяльності.

При цьому в сучасних умовах науково обґрунтована система планування витрат в цілому підвищує ймовірність раціонального використання обмежених ресурсів переробних підприємств та підвищує рівень їх конкурентоздатності.

 

Література.

1. Андрійчук О.В. Сучасні методи управління витратами на вітчизняних підприємствах / О.В. Андрійчук //Актуальні проблеми сучасної економіки: Збірник матеріалів Міжвузівської науково-практичної конференції. 20 квітня 2015 р. – Київ. – 2015. – С. 41-46.

2. Балан А.А. Система управління витратами на промисловому підприємстві / А.А. Балан, А.В. Крисенко // Економіка: реалії часу. – 2014. – №. 3. – С. 43-49

3. Балан О.С. Класифікація управлінських рішень при розробці та супроводі інвестиційного проекту промислового підприємства / О.С. Балан, О.А. Котляр  // Економічний форум. – 2013. – №. 3. – С. 111-118.

4. Бутинець Ф.Ф. Витрати виробництва та їх класифікація для потреб управління / Ф.Ф. Бутинець // Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу: міжнар. зб. наук. праць. / Серія: Бухгалтерський облік, контроль і аналіз. – 2012. – № 1 (22). – С. 11-18.

5. Величко Л.А. Обгрунтування рішень щодо формування витрат підприємства / Л.А. Величко // Інвестиції: практика та досвід. – 2016. – № 3. – С. 13-17.

6. Власюк Г.В. Аналіз та оцінка існуючих систем управління витратами / Г.В. Власюк // Держава та регіони. – 2009. – №. 6. – С. 78-84.

7. Гринько Т.В. Формування системи управління інноваційним розвитком підприємств / Т.В. Гринько // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. – 2010. – №. 4. – С. 39-43.

8. Гринько Т. В. Формування інноваційної інфраструктури України як основа активізації інноваційної діяльності підприємств. – 2008. – Режим доступу: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/1115/1/69.pdf

9. Крапівницька С.М. Розвиток системи управління витратами підприємства / С.М. Крапівницька, М.В. Зарукевич // Вісник Одеського національного університету. Економіка. – 2013. – №. 18, Вип. 3 (1). – С. 155-157.

10. Коваленко О.В. Удосконалення системи управління витратами промислового підприємства / О.В. Коваленко, А.М. Колосов, Ю.В. Андрєєва  // Економіка підприємства: сучасні проблеми теорії та практики: Матеріали четвертої міжнар. наук.-практ. конф., 18 вересня 2015 р.– Одеса, Атлант, 2015. – С. 183-185.

11. Ясінська А.І. Методологія та організація системно-орієнтованого управління витратами підприємства для прийняття управлінських рішень / А.І. Ясінська, Н.І. Подольчак //  Вісник Національного університету «Львівська політехніка». – 2012. – №7(727). – С. 161-172.

12. Blocher, E., Chen, K. H., & Lin, T. W. (2008). Cost management: A strategic emphasis. McGraw-Hill/Irwin

13. Velychko, O., Velychko, L. and Ramanauskas, J. (2016) Transformation and development of production-logistics enterprises in Ukrainian agrarian sector”. Management Theory and Studies for Rural Business and Infrastructure Development. Vol. 38. No. 1. pp. 3-20

14. Velychko O. Development of infrastructural objects of providing logistics in the system of storing plant cultivation produce / О. Velychko // Economic Annals-ХХІ. – 2014. - № 1-2 (1). – С. 110-113.

15. Chakkol, M., Johnson, M., Raja, J. & Raffoni, A. (2014) From Goods to Solutions: How Does the Content of an Offering Affect Network Configuration? International Journal of Physical Distribution. Vol. 44 No. 1/2. Pp. 132-154.

16. Hansen, D., Mowen, M., & Guan, L. (2007). Cost management: accounting and control. Cengage Learning

 

References.

1. Andriichuk, O.V. (2015), Modern methods of cost management in domestic enterprises”, Aktualni problemy suchasnoi ekonomiky: Zbirnyk materialiv Mizhvuzivskoi naukovo-praktychnoi konferentsii [Actual Problems of Modern Economics: Proceedings of Interuniversity Scientific Conference], 20 april, Kyiv, Ukraine, pp. 41-46.

2. Balan, A.A. and Krysenko, A.V. (2014), “The system of cost management in an industrial plant”, Ekonomika: realii chasu, vol. 3, pp. 43-49

3. Balan, O.S. and Kotliar, O.A. (2013), “Classification management solutions in the development and support of investment projects of industrial enterprises”, Ekonomichnyi forum, vol. 3, pp. 111-118.

4. Butynets, F.F. (2012), “Production costs and their classification for management”, Problemy teorii ta metodolohii bukhhalterskoho obliku, kontroliu i analizu: mizhnar. zb. nauk. prats. Seriia: Bukhhalterskyi oblik, kontrol i analiz, vol. 1 (22) , pp. 11-18.

5. Velychko, L.A. (2016), “Justification decisions on the formation you-company expenditures”, Investytsii: praktyka ta dosvid, vol. 3, pp. 13-17.

6. Vlasiuk, H.V. (2009), “Analysis and evaluation of existing systems management costs”, Derzhava ta rehiony, vol. 6, pp. 78-84.

7. Grynko, T.V. (2010), Formation of development of innovative enterprises, Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu. Ekonomichni nauky, vol. 4, pp. 39-43.

8. Grynko, T.V. (2008), Formation of innovation infrastructure in Ukraine as a basis for promotion of innovative activity”, [Online], available at: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/1115/1/69.pdf

9. Krapivnytska, S.M. and Zarukevych, M.V. (2013), “Development of enterprise cost management”, Visnyk Odeskoho natsionalnoho universytetu. Ekonomika, vol. 18, no. 3 (1) , pp. 155-157.

10. Kovalenko O.V. Kolosov, A.M. and Andrieieva, Iu.V. (2015), “Improvement of industrial enterprise cost management”, Ekonomika pidpryiemstva: suchasni problemy teorii ta praktyky: Materialy chetvertoi mizhnar. nauk.-prakt. konf. [Enterprise Economics: Modern Problems of Theory and Practice: Proceedings of the Fourth Intern. nauk. and practical. Conf.], 18 sept., Atlant, Odesa, Ukraine, pp. 183-185.

11. Yasinska A.I. and Podolchak, N.I. (2012), “Methodology and organization-oriented systematic cost management company for management decisions”, Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika» , vol. 7(727) , pp. 161-172.

12. Blocher, E. Chen, K. H. and Lin, T. W. (2008), Cost management: A strategic emphasis, McGraw-Hill/Irwin, USA.

13. Velychko, O. Velychko, L. and Ramanauskas, J. (2016), “Transformation and development of production-logistics enterprises in Ukrainian agrarian sector”, Management Theory and Studies for Rural Business and Infrastructure Development, Vol. 38, No. 1, pp. 3-20

14. Velychko, O. (2014), “Development of infrastructural objects of providing logistics in the system of storing plant cultivation produce”, Economic Annals-ХХІ, vol. 1-2 (1), pp. 110-113.

15. Chakkol, M. Johnson, M. Raja, J. and Raffoni, A. (2014), “From Goods to Solutions: How Does the Content of an Offering Affect Network Configuration?”, International Journal of Physical Distribution, Vol. 44, No. ½, pp. 132-154.

16. Hansen, D. Mowen, M. and Guan, L. (2007), Cost management: accounting and control, Cengage Learning, Boston, USA.

 

Стаття надійшла до редакції 13.03.2016 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"