Українською | English

BACKMAIN


УДК 338.012

 

Д. О. Дуюн,

аспірант, ДУ Інститут економіки та прогнозування НАН України, м. Київ

 

ВИРОБНИЦТВО ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ПРОДУКТІВ – СТАБІЛЬНО ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНИЙ СЕГМЕНТ ЕКОНОМІКИ

 

D. O. Duyun,

PhD student, Institute of Economics and Forecasting of NAS of Ukraine, Kyiv

 

PRODUCTION OF PHARMACEUTICAL PRODUCTS - HIGH-TECH SEGMENT OF THE ECONOMY IS STABLE

 

В статті висвітлюються сучасні тенденції становлення та розвитку фармацевтичної промисловості як високотехнологічного сегменту економіки. Вперше в Україні сформовано понятійну базу високотехнологічної фармацевтичної індустрії. Розглянуто спектр високотехнологічних галузей промисловості за методикою організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), яка доводить тезу, що протягом останніх 50-ти років фармацевтичне виробництво є високотехнологічним. Для визначення вектору розвитку української промисловості на світовому ринку високих технологій узагальнено досвід національних (зокрема, США, Німеччина, Італія, Великобританія, Канада Китай) підходів до визначення рівня технологомісткості галузей промисловості та ідентифікації фармацевтики як високотехнологічної індустрії.

 

The article highlights the current trends of formation and development of the pharmaceutical industry as a high-tech segment of the economy. For the first time in Ukraine formed the conceptual basis of high-tech pharmaceutical industry. Considered range of high-tech industries on how OECD, which proves the thesis that over the past 50 years, pharmaceutical manufacturing is high-tech. To determine the vector of development of Ukrainian industries in the global market of high technologies summarizes national experience (including the US, Germany, Italy, UK, Canada China) approaches to determine the level tehnolohomistkosti industries like pharmaceuticals and identification of high-tech industry.

 

Ключові слова: високотехнологічне виробництво, високотехнологічні технології, наукоємність, фармацевтична індустрія.

 

Keywords: high-tech manufacturing, high-technology, research intensity pharmaceutical industry.

 

 

Постановка проблеми. У світовій економіці відбувається постійне зростання вагомості та впливу високотехнологічного виробництва (ВТВ). Будь яке ВТВ тісно поєднує у своїй діяльності економічну і соціальну функції. Його соціальне значення полягає насамперед у тому, що продукція такого виробництва, як правило, сприяє найкращому задоволенню наявних потреб населення та створення нових напрямків у споживчому секторі. Передові технології стимулюють розвиток інших секторів економіки, посилюючи конкурентні позиції країни на світовому ринку, сприяють зростанню ефективності економічної системи та високому рівню життя. Однією з галузей економіки, яка постійно продукує високотехнологічну продукцію є фармацевтика, яка не лише задовольняє нагайні потреби, а й несе в собі соціальну функцію покращення та збереження життя людини.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Аналіз сучасних публікацій вітчизняних науковців показів, що теоретико-методологічні аспекти фармацевтики, як високотехнологічного сектору економіки України вивчаються переважно з позиції маркетингу вітчизняних продуктів на світових ринках Дослідженнями в області розробки механізмів ціноутворення, стратегічного позиціонування, управління конкурентоспроможністю товарів, вироблених фармацевтичною галуззю промисловості, присвячені роботи таких вітчизняних вчених, як Ю. С. Братішко, Г.В. Костюк, О.В. Літвінова, З.М. Мнушко, А.С. Немченко, Р.В. Нікітюк-Сагайдак, О.В. Посилкіна, В.М. Тіманюк та інших.

Проте, дотепер в Україні як в наукових, так і урядових колах 1) не має ще узгодженості в інтерпретації терміну „високотехнологічна фармацевтична індустрія”; 2) чітко не визначено перелік галузей, які б становили національний високотехнологічний потенціал; 3) відсутній поліаспектний аналіз перспектив розвитку високотехнологічного потенціалу фармацевтики України та порогове значення наукоємності у виробництві тощо.

Мета статті. Ми маємо на меті поступово вирішувати поставлені вище питання. Першим кроком є уточнення визначення „високотехнологічної фармацевтичної індустрії”, другим  — визначення, які саме сектори економіки є високотехнологічними, третім — визначення вектору розвитку фармацевтики Україні враховуючи міжнародний досвід.

Виклад основного матеріалу. Щоб вирішити ці питання, визначимося у термінології. Перед трактуванням високої технології доцільно розібратися з інтерпретацією безпосередньо технології. Визначень чимало. Одні вчені кажуть, що це запас (матеріальних чи адміністративних) знань, який дозволяє створити нові продукти або нові процеси, що включає в себе постійне доповнення новим знанням вже існуючого, яке може зробити існуюче знання повністю або частково застарілим [1]. Інші, що це — сукупність дій та правил, якими встановлюється послідовність цих дій, що, з точки зору знань, котрими володіє людина на відповідний момент часу, має призвести до передбаченого (а іноді бажаного) результату (наслідку) за певних вказаних (конкретно визначених) обставин [2, с. 27]. Вважають також, що технологія — це матеріальне втілення знання про певні класи, або категорії подій та видів діяльності. Так чи інакше, очевидно, що технологія стосується з одного боку, процесу, з іншого — продукту.

Базуючись на цих принципах, шляхом співвідношень витрат на дослідження та розробки до загального обсягу виробництва фахівці Організації економічного співробітництва та розвитку, до якої належать провідні промислово розвинені країни, класифікують переробну промисловість за чотирма різними категоріями технологічної інтенсивності, або як її ще називають „технологомісткістю:

1. високотехнологічна (high-technology),

2. високотехнологічна середнього рівня (medium-high-technology),

3. технологічний рівень нижчий за середній  (medium-low-technology),

4. низькотехнологічна (low-technology).

До першої категорії поряд із  повітряними літальними апаратами і космічними кораблями; офісними рахунковими та обчислювальними машинами; радіо, телевізійне і комунікаційне устаткування; медичним устаткуванням та оптичними інструментами відносять і фармацевтику.

В свою чергу, на сьогодні, „високотехнологічна фармацевтична індустрія являє собою систематизовані передові знання, спрямовані на випуск на базі передових технологій виробництв лікарських засобів (ЛЗ), субстанцій та напівфабрикатів, які є принципово новими в певній галузі знань (оригінальні лікарські засоби (ОЛЗ), генеричні лікарські засоби (ГЛЗ), оновлена форма випуску та ін.), застосування яких дозволить отримати монопольне положення на міжнародному фармацевтичному ринку або покращити конкурентні позиції того, хто їх розробляє чи застосовує, отримати високу додану вартість та позиціонувати себе як соціально відповідального виробника.

Дослідження агрегацій виробництв за рівнем технологомісткості, складених упродовж останніх 40 років ОЕСР та Євростатом, здійснено Саліховою О.Б. [3, с. 47] показало стабільне перебування виробництва фармацевтичних продуктів на "верхньому щаблі" (табл.1).

 

Таблиця 1.

Офіційні переліки високотехнологічних виробництв, подані ОЕСР [3, с. 47]

1984

1994

2001

2009

Повітряні літальні апарати і космічні кораблі

Повітряні літальні апарати і космічні кораблі

Повітряні літальні апарати і космічні кораблі

Повітряні літальні апарати і космічні кораблі

Фармацевтика

Фармацевтика

Фармацевтика

Виробництво основних фармацевтичних продуктів

Офісні рахункові та обчислювальні машини

Офісні рахункові та обчислювальні машини

Офісні обрахункові та обчислювальні машини

Виробництво комп’ютерів, електронної та оптичної продукції

Радіо-, телевізійне і комунікаційне устатковання

Радіо-, телевізійне і комунікаційне устатковання

Радіо-, телевізійне і комунікаційне устатковання

-

Наукова апаратура

-

Медичне устатковання та оптичні інструменти

-

Електротехнічне обладнання

-

-

-

 

Високотехнологічне виробництво може бути охарактеризоване підвищеним рівнем наукоємності, тобто високим рівнем витрат на ДіР. У таблиці 2 наведена еволюція значень ДіР місткості високотехнологічних галузей за останні 50 років.

 

Таблиця 2.

Еволюція показника наукоємності високотехнологічного виробництва (ВТВ) за методикою ОЕСР, на прикладі фармацевтики

Рік

Характеристика високотехнологічності виробництва за ДіР,%

ДіР за галуззю,%

1966*

високоий: ДіР-місткість вища за 3%;

середній: ДіР-місткість до 3%;

низький: ДіР-місткість від до 1%;

Медикаменти 4,4

1980

Лікарські засоби та препарати 4,8

1990

Лікарські засоби та препарати 11,35

1991

Фармацевтика 9,4

1994

високотехнологічний: ДіР-місткість вища за 5%;

середньо – високотехнологічний: ДіР-місткість від 3 до 5%;

середньо – низькотехнологічний: ДіР-місткість від 0,9 до 3%;

низькотехнологічний:

ДіР-місткість від 0 до 0,9%.

Фармацевтика 10,9

1999

Фармацевтика 10,5

2000

 

високотехнологічний − ДіР-місткість вища за 8%;

середньо – високотехнологічний − ДіР-місткість від 2,5 до 8%;

середньо – низькотехнологічний − ДіР-місткість від 1,0 до 2,5%;

низькотехнологічний − ДіР-місткість нижча за 1,0%.

Виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів 10,94

2005

 Виробництво

основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів 15,08

2006

Фармацевтика та біотехнологія 16,1

2009

Виробництво основних фармацевтичних продуктів 15,8

1966* - Перелік галузей із найвищими дослідницькими зусиллями, визначений Грубером,

Метою та Верноном, США, покладено в основу класифікації ОЕСР.

Джерело: складено автором за джерелами [4-9]

 

Умовно еволюцію становлення ВТВ за часткою витрат на ДіР можна розділити на 3 етапи:

1-й етап 60-90 рр. 20 століття – високотехнологічною вважалася галузь, в якій порогова частка витрат на ДіР перевищувала 3%;

2-й етап 90 рр. 20 століття – високотехнологічною вважалася галузь, в якій порогова частка витрат на ДіР перевищувала 5%;

3-й етап початок 21 століття – високотехнологічною вважалася галузь, в якій порогова частка витрат на ДіР перевищувала 8%.

Об’єктом нашого дослідження є фармацевтична галузь і з огляду на представлені вище статистичні дані та порогові частки витрат на ДіР можемо зробити висновок, що фармацевтична галузь є стабільним високотехнологічним сегментом економіки.

Методика визначення високотехнологічних галузей економіки за ОСЕР є універсальною. Проте розвинені країни переважно йдуть самостійним шляхом оцінки секторів національних економік беручи до уваги власний потенціал та можливості. Враховуючи, що наша держава має європейський вектор розвитку, дослідимо середню продуктивність інновацій країн-членів ЄС, відповідно до якої вони діляться на чотири різних груп продуктивності:

- Ірландія, Люксембург, Ісландія та Німеччина є „лідерами інновацій”,  інноваційна діяльность значно вища, ніж у середньому по ЄС;

- Франція, Швеція, Швейцарія, Данія, Австрія, Фінляндія, Мальта, Італія, Великобританія, Греція, Бельгія, Нідерланди, Колишня Югославська Республіка Македонія, Португалія ­ „iнноваційні послідовники” з інноваційною діяльністю вищою або близькою до  середньої по ЄС;

- продуктивність Чеської Республіки, Сербії, Кіпру, Словенії, Естонії, Словаччини, Туреччини, Норвегії, Угорщини, Хорватії, Польщі та Іспанії нижча, ніж у середньому по ЄС. Ці країни є „помірними новаторами”;

- Болгарія, Румунія, Литва, Латвія є „cкромними новаторами” з інноваційною діяльністю та нижчою, ніж у середньому по ЄС.

Витрати на ДіР та продуктивність інновацій, яка покладена в основу високих технологій наведена в таблиці 3.

 

Таблиця 3.

Продуктивність інновацій та витрати на ДіР країн-членів ЕС, 2015 р.

Країни-члени ЄС

Частка витрат на ДіР

Продуктивність інновацій

Країни-члени ЄС

Частка витрат на ДіР

Продуктивність інновацій

Ірландія

0,333

0,784

Португалія

0,288

0,504

Люксембург

0,163

0,756

Чеська Республіка

0,410

0,490

Ісландія

0,577

0,727

Сербія

0,546

0,490

Німеччина

0,807

0,718

Кіпр

0,153

0,448

Франція

0,393

0,659

Словенія

0,544

0,428

Швеція

0,684

0,630

Естонія

0,614

0,375

Швейцарія

0,974

0,591

Словаччина

0,287

0,372

Данія

0,513

0,585

Туреччина

0,588

0,345

Австрія

0,527

0,585

Норвегія

0,232

0,324

Фінляндія

0,581

0,560

Угорщина

0,390

0,323

Мальта

0,427

0,556

Хорватія

0,340

0,287

Італія

0,283

0,544

Польща

0,359

0,249

Великобританія

0,287

0,529

Іспанія

0,202

0,235

Греція

0,286

0,525

Болгарія

0,198

0,170

Бельгія

0,494

0,522

Румунія

0,080

0,159

Нідерланди

0,270

0,520

Литва

0,347

0,110

Колишня Югославська Республіка Македонія

0,239

0,506

Латвія

0,415

0,091

Джерело: складено автором на підставі [10]

 

Узагальнюючи досвід провідних країн розглянемо національні підходи до визначення рівня технологомісткості галузей промисловості наведені у таблиці 4.

 

Таблиця 4.

Національні підходи до визначення рівня технологомісткості галузей промисловості та ідентифікації фармацевтики як високотехнологічної індустрії

Мета

Методологія

Вихідні дані

Остаточні дані

Продуктивність інновацій

США

Оцінки високотехнологічного потенціалу та розробка стратегії стимулювання діяльності високотехнологічних фірм з метою стабільного розвитку країни

Д.Хекер. Галузь є високотехнологічною, якщо питома вага зайнятих у ДіР технологоорієнтованих професій перевищує мінімум удвічі середній рівень у всіх галузях промисловості, який наведено у Статистичному огляді професійної зайнятості (Occupational Employment Statistics Survey). Розраховано, що високотехноло-гічні галузі наймали мінімум 7,6% зайнятих у ДіР.

Галузі промисловості було поділено на три рівні:

рівень 1 включає  промисловість з інтенсивністю, яка не нижча за 24,7%;

рівень 2 включає промисловість з інтенсивністю 14,8 –24,7%;

рівень 3 включає галузі з інтенсивністю 9,8 –14,7%.

Рівень 1 включає комп’ютерні та електронні продукти, аерокосмічну, фармацевтичну та медичну промисловості; програмне забезпечення, Інтернет, діяльність, пов’язану з обробкою даних в інформаційному секторі; а також професійну, наукову та технічну сфери обслуговування.

-

Сполучене Королівство

Дослідження методологічного питання дефініції високотехнологічних індустрій

1987 р. Р.Бачарт. В основі така сама методика як і у США:

рівень витрат на ДіР в обсягах продажів;

частка вчених, інженерів і техніків у загальній кількості зайнятих.

Для визначення цього значно вищого рівня Бачарт обрав порогове значення 20%. Тобто ті індустрії, де показник "ДіР-місткість" становив щонайменше 120% середнього значення по промиловості, автоматично включалися до переліку високотехнологічних виробництв. Якщо галузь демонструвала значення вище за середнє, але нижче за порогове, вона набувала статусу кандидата до включення. Після цього кандидатів тестували за другим критерієм. Якщо частка вчених, інженерів і техніків в галузі-кандидаті сягала щонайменше 120% від середнього по промисловості, цю галузь також було включено до переліку.

промисловий сектор – науки про здоров’я та життя (Health and Life Sciences) містить

Фармацевтичні продукти і препара-ти; медичне та хірургічне обладнання, ортопедичні пристрої

„Інноваційні послідовники

Німеччина

Аналіз технологічного рівня німецької промисловості

Г.Групп і Х. Леглер, в основі – методика Бачарта

високотехнологічні, якщо частка витрат на ДіР у становила 3,5–8,5%, і ті, що базується на техноло-гіях найвищого рівня, − при витратах, більших за 8,5%

технологіях найвищого рівня Виробництво інших основних неорганічних хімічних речовин; Виробництво пестицидів та іншої агрохімічної продукції; Виробництво основних фармацевтичних продуктів

„лідерами інновацій

Італія

 

Визначення національних високотехнологічних виробництв

Методика ОЕСР

Розбіжності між списками ВТВ ОЕСР та секторальною промисловістю Італії

Фармацевтика: ОЕСР 2 місце,

Італія 4

„новаторами

Китай

Встановлення фактичного технологічного рівня промисловості країни

Методологія визначення високотехнологічних галузей промисловості (1999 р.),

 

технологічне наповнення промисловості (частка персоналу, задіяного у технічних розробках, у загальній кількості персоналу; відношення витрат на ДіР до загального прибутку від реалізації; частка витрат на технічні розробки у загальному виторзі від реалізації;

відсоток виручки від реалізації нових продуктів у загальному виторзі від реалізації);

промисловий розподіл високотехнологічної продукції;

промисловий розподіл високотехнологічних підприємств та підприємств, що використовують нові технології (допоміжний фактор; міжнародні стандарти, такі як класифікація високотехнологічних галузей ОЕСР(допоміжний фактор).

обладнання, вимірювальні пристрої та офісне обладнання;

медичні та фармацевтичні продукти;

електричні мотори;

передача, розподіл та контроль за енергією;

електронне та телекомунікаційне обладнання;

програмне забезпечення та обслуговування комп’ютерів;

медичне обладнання;

аерокосмічна промисловість.

-

Джерело: складено автором на основі літературних джерел [11-17]

 

Кожна з зазначених країн пройшла власний шлях визначення високотехнологічних галузей промисловості, проте кінцевий результат містить однаковий перелік, хоча й у різній послідовності та співпадає з переліком за методикою ОЕСР.

Висновок. Відповідно до інноваційної продуктивності країн-членів ЄС, можна зробити висновок, що потенціал нашої країни цілком може сягати середини по ЄС, порівняно з невеликими витратами на ДіР (Португалія, Нідерланди, Бельгія).

Аналіз високотехнологічних виробництв провідних країн показав нам, що більшість із вказаних галузей були сумісні з переліком ОЕСР. У відповідності до класифікації високотехнологічних виробництв за методикою ОЕСР виробництво фармацевтичних продуктів відноситься до високотехнологічного сегменту економіки.

Розглянувши інші підходи до класифікації високотехнологічних виробництв країн, які враховували власну специфіку національної економіки , відмінні від підходу ОЕСР, нами було встановлено, що перші п’ять шаблів класифікацій займають одні й ті ж самі сегменти економіки – медичне устаткування, фармацевтика, радіо-, телекомунікаційне і комунікаційне устаткування, аерокосмічні апарати, офісні рахункові та обчислювальні машини.

Оскільки до всіх класифікації на сучасному етапі розвитку виробництва була включена фармацевтика – це підтверджує тезу, що фармацевтична промисловість є стабільним високотехнологічним сегментом економіки.

 

Література.

1. Innovation, Technology, and the Economy, Volumes I and II: The Selected Essays Of Edwin Mansfield, Aldershot, UK: Edward Elgar, 1995b.

2. Менсфилд Э. Экономика научно-технического прогресса. - М.: Прогресс, 1970.- 238 с.

3. Саліхова О.Б. 2012р., високотехнологічні виробництва: від методології оцінки до піднесення в Україні, монографія, НАН України, Ін-т екон. Та прогнозув. ­ К 2012. ­ 624 с.: табл.. рис

4. The R&D factor in international trade and international investment of united states industries. – Cambridge : MIT Press, 1966. – Р. 8.

5. http://www.nsf.gov/statistics/seind93/chap6/doc/6s193.htm

6. Specialization and Competitiveness in High, Medium and Low R&D Intensity Manufacturing Industries : General Trends, Science and Technology Inducators. – Paris : OECD, 1984. 12 с.

7. Industrial Policy in OECD Countries : Annual Review. – Paris : OECD, 1994. – 219 р.

8. OECD handbook on economic globalisation indicators. – Р. 172.

9. : OECD handbook on economic globalisation indicators. – Paris : OECD Publishing, 2005. – 234 р.

10. http://ec.europa.eu/growth/industry/innovation/facts-figures/scoreboards/files/ius-2015_en.pdf

11. ERA Indicators and ERA Monitoring. Report of the Expert Group Luxembourg: Publications Office of the European Union 2009. – P. 31.

12. Hecker Daniel E. High-technology employment: a NAICS-based update / D.E.Hecker // Monthly Labor Review. 2005. – Р. 57–72.

13. Butchart R. A new UK definition of high-technology industries/ R. Butchart // Economic Trends. – 1987. – № 400. – Р. 84.

14. Fryges H. The Export-Growth Relationship: Estimating a Dose-Response Function [Electronic resource] / H.Fryges. – Р. 15. Access мode : <ftp://ftp.zew.de/pub/ zew-docs/dp/dp06028.pdf>.

15. Grupp H. Hochtechnologie 2000: Neudefinition der Hochtechnologie für die Berichterstattung zur technologischen Leistungsfähigkeit Deutschlands / [H.Grupp, H.Legler, A.Jungmittag, U.Schmoch] // Research report for the Federal Ministry of Education and Research. – Karlsruhe : Fraunhofer ISI, 2000. – P. 21.

16. Legler H. Neuabgrenzung der Wissenswirtschaft - forschungsin-tensive Industrien und wissensintensive Dienstleistungen (Studien zum deut-schen Innovationssystem No. 22-2007. Berlin: Bundesministerium für Bildung und Forschung (BMBF) [Electronic resource] / H.Legler, R.Frietsch. – Access mode : <http://www.bmbf.de>.

17. Marcato G., Testing the OECD classification of manufacturing industries based on technology [Electronic resource] / G.Marcato, L.Malfi – Access mode : <http://www. decon.unipd.it/personale/curri/marcato/testing-OECD.pdf>.

 

References.

1. Edward Elgar (1995) Innovation, Technology, and the Economy, Volumes I and II: The Selected Essays Of Edwin Mansfield, Aldershot, UK.

2. Mensfyld E (1979) Ekonomyka nauchno-tekhnycheskoho prohressa [The economy of scientific and technical progress], Prohress, Moscow, USSR.

3. Salikhova O.B. (2012) vysokotekhnolohichni vyrobnytstva: vid metodolohii otsinky do pidnesennia v Ukraini, [high-tech industries, the methodology to assess the rise in Ukraine] NAN Ukrainy, instytut ekonomiky ta prognozuvannja, Kyiv, Ukraine.

4. Gruber W.(1966),“The R&D factor in international trade and international investment of united states industries”, MIT Press, p. 8.

5. OECD (1980), available at: http://www.nsf.gov/statistics/seind93/chap6/doc/6s193.htm

6. OECD (1984) Specialization and Competitiveness in High, Medium and Low R&D Intensity Manufacturing Industries”, General Trends, Science and Technology Inducators, 12 с.

7. OECD (1994), “Industrial Policy in OECD Countries”, Annual Review, Paris, р. 219.

8. OECD (2000), “OECD handbook on economic globalisation indicators”, p. 172.

9. OECD (2005), “OECD handbook on economic globalisation indicators”, 234 р.

10. European Commission (2015), “Innovation Union Scoreboard”, available at: http://ec.europa.eu/growth/industry/innovation/facts-figures/scoreboards/files/ius-2015_en.pdf

11. ERA Indicators and ERA Monitoring (2009),Report of the Expert Group Luxembourg: Publications Office of the European Union”, p. 31.

12. Hecker Daniel E (2005), “High-technology employment: a NAICS-based update”, Monthly Labor Review, Р. 57–72.

13. Butchart R. (1987) “Anew UK definition of high-technology industries”, Economic Trends, vol. 400, p. 84.

14. Fryges H. (2006) “The Export-Growth Relationship: Estimating a Dose-Response Function”, available at: <ftp://ftp.zew.de/pub/ zew-docs/dp/dp06028.pdf>.

15. Grupp H. H.Legler, A.Jungmittag, and U.Schmoch (2000), “Neudefinition der Hochtechnologie für die Berichterstattung zur technologischen Leistungsfähigkeit Deutschlands”, Research report for the Federal Ministry of Education and Research, p. 21.

16. Bundesministerium für Bildung und Forschung (BMBF) (2007), “Neuabgrenzung der Wissenswirtschaft - forschungsin-tensive Industrien und wissensintensive Dienstleistungen”, available at:  <http://www.bmbf.de>.

17. Marcato G. (2012), Testing the OECD classification of manufacturing industries based on technology, available at:  <http://www. decon.unipd.it/personale/curri/marcato/testing-OECD.pdf>.

 

Стаття надійшла до редакції 19.11.2015 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"