УДК 332.142.2

 

О. Б. Письменна,

старший викладач кафедри економіки підприємства та маркетингу, ОКВНЗ «Інститут підприємництва «Стратегія»

 

ПРОГНОЗУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯМ В УРАНОДОБУВНІЙ ГАЛУЗІ на основі побудови CИСТЕМи ЦІЛЕЙ

 

O. B. Pysmenna,

senior teacher, Regional municipal higher educational institution "Business institute” Strategy”, Zhovti Vody

 

FORECASTING OF EFFICIENCY OF RESOURCE CONSERVATION MANAGEMENT IN THE URANIUM MINING INDUSTRY on the basis of building THE SYSTEM OF OBJECTIVES

 

Стаття присвячена побудові системи цілей управління ресурсозбереженням в уранодобувній галузі. Побудовано ліній тренду для прогнозування значень оціночних показників за такими критеріями ресурсозбереження як раціональність, економність та інтенсивність витрачання ресурсів. На основі результатів прогнозування пропонується визначати ефективність управління ресурсозбереженням в уранодобувній галузі.

 

The article is devoted to building a system of objectives of resource conservation management in the uranium mining industry. To predict the values of performance indicators on such criteria as resource rationality, thrift and intensity of use of resources the trend lines were constructed. It is proposed to define the efficiency of management of resource conservation in the uranium mining industry on the basis of forecasting.

 

Ключові слова: управління, ціль, система цілей, критерій, ресурсозбереження, ефективність.

 

Key words: management, objective, system of objectives, criteria, resource conservation, efficiency.

 

 

Постановка проблеми. Побудова системи цілей управління ресурсозбереженням в сучасних умовах є відправним елементом у розвитку економіки будь-якої країни, а її результативність визначається здатністю досягати їх. На даний час склалася така ситуація, при якій система цілей формується в основному на основі концепцій і стратегій. Важливими умовами ефективного управління ресурсозбереженням є чітке встановлення цілей, їх розмежування на кінцеві (стратегічні цілі та цілі другого рівня) та інструментальні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематиці ресурсозбереження присвячені праці вітчизняних науковців: І. Вовк, С.  Войтка, О.  Гавриша, В. Герасимчука, С. Денисюка, В.  Дергачової, М. Згуровського, В. Марченко, Г. Савіної, С. Солнцева, І.  Сотник, Д. Стеченка, Г. К. Ялового та інших.

Постановка завдання. Метою даного дослідження є побудова системи цілей управління ресурсозбереженням в уранодобувній галузі та на основі прогнозування  показників за критеріями ресурсозбереження визначення ефективності такого управління.

Виклад основного матеріалу дослідження. В загальному розумінні цілі - це орієнтири для розвитку. Проаналізувавши визначення поняття «цілі», що надається різними вченими, можна зробити висновок, що процес визначення цілей є досить важливим етапом управління, який спрямовує всю подальшу діяльність на досягнення цих цілей, а невірність визначення цілей може призвести до суттєвих негативних наслідків.

Система цілей управління ресурсозбереженням, сформована на основі даних оптимізаційної моделі знаходить своє відображення на рис.1. Як бачимо, зміни, які мають відбутися в сфері раціонального, економного та інтенсивного витрачання різних видів ресурсів є значними, тож варто переконатися, чи є вони досяжними. Для цього побудуємо лінії тренду оціночних показників за критеріями раціональності, економності та інтенсивності витрачання ресурсів.

 

Рис. 1. Система цілей управління ресурсозбереженням в уранодобувній галузі

 

На основі визначених ліній тренду розрахуємо прогнозні значення оціночних показників за критеріями раціональності, економності та інтенсивності витрачання ресурсів на наступні чотири квартали.

 

Таблиця 1.

Прогнозні річні значення оціночних показників за критерієм раціональності витрачання ресурсів

 

Як видно з даних прогнозу, лише за фінансовими ресурсами прогнозні значення за умови найбільш імовірного сценарію буде досягнуто оптимальні значення. За трудовими та матеріальними ресурсами оптимальні значення показників буде досягнуто при оптимістичному сценарії.

 

Таблиця 2.

Прогнозні річні значення оціночних показників за критерієм економності витрачання ресурсів

 

Як видно з даних прогнозу, лише за технічними, трудовими та фінансовими ресурсами оптимальні значення показників буде досягнуто при оптимістичному сценарії. За всіма іншими видами ресурсів навіть при найбільш оптимістичному перебігу подій оптимальних значень досягнуто не буде.

 

Таблиця 3.

Прогнозні річні значення оціночних показників за критерієм інтенсивності використання ресурсів

 

Як видно з даних прогнозу, лише за технічними ресурсами оптимальні значення показника за критерієм інтенсивності використання буде досягнуто при оптимістичному сценарії. За всіма іншими видами ресурсів навіть при найбільш оптимістичному перебігу подій оптимальних значень досягнуто не буде.

На основі прогнозних значень оціночних показників ресурсозбереження визначено прогнозні значення узагальнюючих та інтегрального показників. Найбільш імовірний прогноз відображає очікувану величину узагальнюючих показників оцінки ресурсозбереження та інтегрального показника ресурсозбереження в уранодобувній галузі, імовірність настання якої є найбільшою.

Песимістичний прогноз відповідає найгіршій з можливих величині узагальнюючих показників оцінки ресурсозбереження та інтегрального показника ресурсозбереження. Оптимістичний прогноз відповідає найкращій з можливих величин узагальнюючих показників оцінки ресурсозбереження та інтегрального показника ресурсозбереження.

Як видно з даних прогнозу (таблиця 4), лише за технічними та фінансовими ресурсами оптимальні значення узагальнюючого показника ресурсозбереження буде досягнуто при оптимістичному сценарії.

 

Таблиця 4.

Прогнозні річні значення узагальнюючих та інтегрального показників ресурсозбереження

 

За всіма іншими видами ресурсів навіть при найбільш оптимістичному перебігу подій оптимальних значень досягнуто не буде. З цієї причини, не буде досягнуто оптимального значення інтегрального показника оцінки ресурсозбереження.

На основі прогнозних значень можна визначити прогнозну ступінь досягнення цілей управління за критеріями ресурсозбереження (раціональністю, економністю та інтенсивністю використання ресурсів) – цілей третього рівня, за рік (таблиця 5).

Як видно з даних таблиці 5, при найбільш імовірному перебігу подій повною мірою будуть досягнуті цілі в сфері забезпечення раціональності витрачання матеріальних, трудових, інформаційних та інвестиційних ресурсів. При реалізації оптимістичного прогнозу будуть досягнуті цілі в сфері забезпечення раціональності витрачання всіх видів ресурсів окрім технічних, цілі в сфері забезпечення економності витрачання технічних, природних, трудових та фінансових, а також, цілі в сфері забезпечення інтенсивності використання технічних ресурсів. При песимістичному прогнозі будуть досягнуті лише цілі в сфері забезпечення раціональності витрачання інформаційних та інвестиційних ресурсів.

 

Таблиця 5.

Прогнозна ступінь досягнення цілей третього рівня

 

Прогнозна оцінка досягнення цілей управління ресурсозбереження за ресурсами та управління ресурсозбереженням в цілому (цілей другого та першого рівня) за наступний рік наведена в таблиці 6.

Як видно з даних таблиці 6, цілі найвищого рівня будуть досягнуті при оптимістичному перебігу подій на 56%, при найбільш імовірному на 30%, а при песимістичному – лише на 6%.

При прогнозуванні варто брати до уваги не лише можливі величини прогнозованих показників (в нашому випадку, прогнозний ступінь досягнення цілей управління ресурсозбереженням), але й імовірність настання сценаріїв розвитку подій (найбільш імовірного прогнозу, песимістичного та оптимістичного прогнозу), за яких дані прогнозні величини можуть бути досягнуті [3]. При цьому, на наш погляд варто розглянути, як імовірність настання різних сценаріїв залежить від типу управління ресурсозбереженням.

 

Таблиця 6.

Прогнозна ступінь досягнення цілей другого та першого рівня

 

За оцінками експертів імовірність настання найбільш імовірного, песимістичного та оптимістичного сценарію перебігу подій за умов стихійного управління ресурсозбереженням складе 0,25; 0,50 та 0,25. за умови впровадження свідомого управління ресурсозбереженням імовірність настання оптимістичного сценарію зросте до 0,35, імовірність настання найбільш імовірного сценарію – до 0,55, а імовірність песимістичного сценарію – знизиться до 0,10. Прогнозна оцінка ефективності управління ресурсозбереженням наведена в таблиці 7.

 

Таблиця 7.

Прогнозна оцінка ефективності впровадження свідомого управління ресурсозбереженням уранодобувної галузі

 

З огляду на дані таблиці, свідоме управління ресурсозбереженням буде  ефективним та саме на його впровадження має бути орієнтована діяльність в сфері управління уранодобувною галуззю.

Висновки з проведеного дослідження. Отже побудована система цілей управління ресурсозбереженням уранодобувної галузі на основі результатів оптимізації рівня ресурсозбереження з врахуванням взаємозв’язку інтегрального показника ресурсозбереження з рентабельністю уранодобувної галузі, дозволяє встановити цільові рівні оціночних та узагальнюючих показників ресурсозбереження по видах ресурсів, необхідних для досягнення цільового рівня інтегрального показника ресурсозбереження та максимально-можливого рівня рентабельності уранодобувної галузі.

А прогнозування значень оціночних показників за критеріями раціональності, економності витрачання ресурсів та інтенсивності їх використання на основі результатів трендового аналізу,  дозволяє визначити прогнозну ступінь досягнення цілей управління ресурсозбереженням та виявити найбільш проблемні аспекти управління в розрізі критеріїв ресурсозбереження та окремих ресурсів

 

Література.

1. Близький Р. С. Механізм ресурсозбереження в промисловості : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. ек. наук : спец.  08.02.03 «Організація управління, планування і регулювання економікою» / Р. С. Близький. – Донецьк, 2006. – 20 с.

2. Бойко Л. Г. Теоретичні аспекти автоматизації функцій управління проектами ресурсозбереження [Електронний ресурс] // Технологічний аудит та виробничі резерви. – Режим доступу: http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:67yXQhESaoAJ:journals.uran.ua/tarp/article/view/4778+&cd=72&hl=ru&ct=clnk&gl=ua

3. Волошин О.Ф. Моделі та методи прийняття рішень: навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл. [Текст] /. О.Ф. Волошин, С.О. Мащенко. –   2-ге вид., перероб. та допов. –   К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2010. –   336 с.

4. Герасимчук В. Управлінський вектор економічної складової сталого розвитку: Україна та світ [Текст] / В. Герасимчук // Економіст. – 2007. – № 9. – с. 7-9.

5. Дергачова В. В. Інноваційні засади еколого-економічного механізму управління ресурсозбереженням як фактор сталого розвитку. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ua.convdocs.org/docs/index-45209.html?page=53

6. Лугінін О. Є. Економіко-математичне моделювання : навч. посібник / О. Є. Лугінін, В. М. Фомішина. – К.: Лібра, 2011. – 342 с.

7. Матвієнко П. В. Розробка організаційно-економічної моделі управління ресурсозбереженням [Електронний ресурс] // Державне регулювання процесів соціально-економічного розвитку, 2010. – № 1(32). – Режим доступу: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/tpdu/2011-1/doc/2/16.pdf

8. Сотник І. М. Управління розвитком ринку ресурсозбереження в Україні: проблеми і перспективи [Текст] / І.М. Сотник, Ю. О. Мазін // Всеукраїнський науково-виробничий журнал «Сталий розвиток». – 2011. – № 1. – с. 3-8.

9. Стадник В. В. Менеджмент : посібник / В. В. Стадник, М. А. Йохна. – К. : Академвидав, 2003. – 464 с.

10.  Трухаев Р. И. Модели принятия решений в условиях неопределенности [Текст] / Р. И. Трухаев. –   М.: Наука, 1981. –   168 с.

 

References.

1. Blyzkyi, R. S. (2006), “Mekhanizm resursozberezhennia v promyslovosti”, Ph.D. Thesis, 08.02.03 «Orhanizatsiia upravlinnia, planuvannia i rehuliuvannia ekonomikoiu», Donetsk, Ukraine, p. 20.

2. Boiko, L. H. “Teoretychni aspekty avtomatyzatsii funktsii upravlinnia proektamy resursozberezhennia”, Tekhnolohichnyi audyt ta vyrobnychi rezervy, [Online], available at: http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:67yXQhESaoAJ:journals.uran.ua/tarp/article/view/4778+&cd=72&hl=ru&ct=clnk&gl=ua

3. Voloshyn, O.F. and Mashchenko, S.O. (2010), Modeli ta metody pryiniattia rishen [Models and methods of decision making], 2^nd ed., Vydavnycho-polihrafichnyi tsentr «Kyivskyi universytet», Kyiv, Ukraine, p.336.

4. Herasymchuk, V. (2007), “Upravlinskyi vektor ekonomichnoi skladovoi staloho rozvytku: Ukraina ta svit”, Ekonomist, vol. 9, pp. 7-9.

5. Derhachova, V. V. “Innovatsiini zasady ekoloho-ekonomichnoho mekhanizmu upravlinnia resursozberezhenniam yak faktor staloho rozvytku”, [Online], available at:  http://ua.convdocs.org/docs/index-45209.html?page=53

6. Luhinin, O. Ye. And Fomishyna, V. M. (2011), Ekonomiko-matematychne modeliuvannia [Economic modeling], Libra, Kyiv, Ukraine, p.342.

7. Matviienko, P. V. (2010), “Rozrobka orhanizatsiino-ekonomichnoi modeli upravlinnia resursozberezhenniam”, Derzhavne rehuliuvannia protsesiv sotsialno-ekonomichnoho rozvytku, vol. 1(32), [Online], available at: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/tpdu/2011-1/doc/2/16.pdf

8. Sotnyk, I. M. and Mazin, Yu. O. (2011), “Upravlinnia rozvytkom rynku resursozberezhennia v Ukraini: problemy i perspektyvy”, Vseukrainskyi naukovo-vyrobnychyi zhurnal «Stalyi rozvytok», vol. 1, pp. 3-8.

9. Stadnyk, V. V. and Yokhna, M. A. (2003), Menedzhment [Management], Akademvydav, Kyiv, Ukraine, p.464 s.

10. Trukhaev, R. Y. (1981), Modely pryniatyia reshenyi v uslovyiakh neopredelennosty [Models of decision-making under uncertainty], Nauka, Moscow, Russia, p.168.

 

Стаття надійшла до редакції  20.07.2015 р.