УДК 338.4:631.1.016:636.3

 

О. М. Потишняк,

кандидат економічних наук, доцент кафедри «Менеджмент»,

Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова

 

МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІНТЕГРОВАНОГО АГРАРНО-ТЕКСТИЛЬНОГО ФОРМУВАННЯ

 

Elena N. Potyshnyak,

PhD in Economics, associate professor of "Management",

Admiral Makarov National University of Shipbuilding

 

THE MECHANISM FOR IMPLEMENTING THE STRATEGY OF INNOVATIVE ACTIVITY OF THE INTEGRATED AGRO-TEXTILE FORMATION

 

Велику роль у розвитку виробництва відіграє використання власних коштів у загальному обсязі інвестицій, що дає можливість цілеспрямовано збалансувати розвиток усіх ланок альянсу, підвищити відповідальність виробництв за раціональне використання інвестицій. Тому, планування інвестицій з указуванням конкретних цілей та джерел фінансування сприяє координації планів вироблення кінцевої продукції кожної ланки альянсу, досягненню необхідної єдності діючого виробництва та нововведень. У цьому відношенні перехід у нову організаційну структуру відіграє позитивну роль у інвестиційній політиці, незважаючи на те, що у цілому в аграрному секторі ефект від інвестиційних вкладень нижче ніж у промисловому виробництві. Аналізуючи праці вчених та практичний досвід, визначено, для пожвавлення інвестиційної діяльності і підвищення її ефективності необхідно об’єднання фінансового і виробничого капіталу шляхом створення таких інститутів, як фінансово-промислові групи та багатогалузеві об’єднання виробництв. Дістав подальшого розвитку механізм планування інвестиційної стратегії інтегрованого об’єднання аграрних і промислових підприємств з виробництва і переробки вовни, що забезпечує визначення узгоджених напрямків у співробітництві і розвитку інтеграційної структури виробництва на довгострокову перспективу на основі комплексних програм розвитку інтегрованого об’єднання, котрі передбачають цілі розвитку, визначають інвестиційну політику і стратегію. Виходячи зі складності механізму реалізації стратегії інноваційної діяльності інтегрованого аграрно-текстильного формування дана проблема заслуговує спеціального дослідження. Хоча положення, що належать до створення механізму реалізації стратегії інноваційної діяльності інтегрованого аграрно-текстильного формування перевірені на практиці і не визивають сумнівів, запропоновану концепцію необхідно розглядати як таку, що розвивається. Виконані дослідження – це перший підхід до актуальної, складної проблеми управління підприємствами. Багато які питання тільки намічені і повинні стати предметом дослідження.

 

A major role in the development of production plays the use of own funds in total investment, which makes it possible to purposefully balanced development of all parts of the alliance, to increase the responsibility for the rational use of production investments. Therefore, investment planning, with specific objectives and funding sources contribute to the coordination of plans for development of the final product of each link of the alliance, achieve the necessary unity of action of production and innovation. In this respect, the transition to the new organizational structure plays a positive role in the investment policy, despite the fact that generally the effect of the agricultural sector investments lower than in the industrial production. Analyzing the works of scholars and practical experience, determined to revitalize investment and increase its efficiency is necessary to unite the financial and industrial capital through the creation of institutions such as the financial and industrial groups and associations diversified industries. He received further development planning framework of the investment strategy of the integrated association of agricultural and industrial production and processing of wool, which provides a harmonized definition of areas of cooperation and the development of the integration structure of production in the long term on the basis of integrated development programs integrated association, providing development, determining investment policy and strategy. Based on the complexity of the mechanism for implementing the strategy of innovation integrated agro-textile form, this problem deserves a special study. Although the provisions belonging to the creation of a mechanism for implementing the strategy innovation integrated agro-textile formation tested in practice and is not in doubt, the proposed concept should be seen as evolving. This research - the first approach to the current, difficult problem of enterprise management. Many issues are only outlined and should be the subject of study.

 

Большую роль в развитии производства играет использование собственных средств в общем объёме инвестиций, что даёт возможность целенаправленно сбалансировать развитие всех звеньев альянса, повысить ответственность производств за рациональное использование инвестиций. Поэтому, планирования инвестиций с указанием конкретных целей и источников финансирования способствует координации планов выработки конечной продукции каждого звена альянса, достижению необходимого единства действующего производства и нововведений. В этом отношении переход в новую организационную структуру играет положительную роль в инвестиционной политике, несмотря на то, что в целом в аграрном секторе эффект от инвестиционных вложений ниже чем в промышленном производстве. Анализируя труды учёных и практический опыт, определено, для оживления инвестиционной деятельности и повышения её эффективности необходимо объединение финансового и производственного капитала путем создания таких институтов, как финансово-промышленные группы и многоотраслевые объединения производств. Получил дальнейшее развития механизм планирования инвестиционной стратегии интегрированного объединения аграрных и промышленных предприятий по производству и переработке шерсти, который обеспечивает определение согласованных направлений в сотрудничестве и развитие интеграционной структуры производства на долгосрочную перспективу на основе комплексных программ развития интегрированного объединения, предусматривающие цели развития, определяющие инвестиционную политику и стратегию. Исходя из сложности механизма реализации стратегии инновационной деятельности интегрированного аграрно-текстильного формирования данная проблема заслуживает специального исследования. Хотя положения, принадлежащие к созданию механизма реализации стратегии инновационной деятельности интегрированного аграрно-текстильного формирования проверены на практике и не вызывают сомнений, предложенную концепцию необходимо рассматривать как развивающуюся. Выполненные исследования – это первый подход к актуальной, сложной проблеме управления предприятиями. Многие вопросы только намечены и должны стать предметом исследования.

 

Ключові слова: інтегроване аграрно-текстильне формування, механізм реалізації, стратегія інноваційної діяльності.

 

Key words: integrated agro-textile formation mechanism for implementing the strategy of innovative activity.

 

Ключевые слова: интегрированное аграрно-текстильное формирование, механизм реализации, стратегия инновационной деятельности.

 

 

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Інвестиційна активність виробництв може слугувати своєрідним індикатором економічного стану окремих галузей та економіки в цілому. Уповільнення інвестиційного процесу в галузях, веде до затримки позитивних структурних зрушень у підприємствах і організаціях – виробниках товарів та послуг, до гальмування економічного росту та формування нової якості, котрі є необхідними для підвищення потенціалу виробництв та їх стійкості в умовах ризику і невизначеності ринкових умов в Україні.

Ефективне господарювання в умовах ринку потребує істотного підвищення конкурентоспроможності, яке можливе тільки за умови активізації інвестиційної діяльності. Нові ідеї та продукти, прогресивні технології та організаційні рішення все у більшому ступені визначають успіх виробничої діяльності. Звідси виникає необхідність дослідження можливостей та створення умов для розвитку інвестиційної діяльності, генерування правильних рішень щодо стратегії розвитку та способів її реалізації.

В умовах ринкової економіки виробництво повинно бути раціональним та прибутковим. Необхідно забезпечити зростання темпів виробництва всіх видів сільськогосподарської продукції. Для забезпечення оптимального функціонування аграрного сектора на ринкових засадах особливе значення має формування нових інтегрованих організаційних структур, що об’єднали б сільськогосподарське та промислове виробництво. Вони могли б не тільки взяти на себе роль формування сприятливого інвестиційного клімату і культури в сільському господарстві, але й забезпечити виконання функцій інвестора, сприяти підвищенню конкурентоспроможності сільськогосподарських виробників.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Як показує світовий досвід, для пожвавлення інвестиційної діяльності і підвищення її ефективності необхідно об’єднання фінансового і виробничого капіталу шляхом створення таких інститутів, як фінансово-промислові групи та багатогалузеві об’єднання виробництв [1-16].

Нову якість, ефективні форми управління, організації та стимулювання праці у сільському господарстві можуть забезпечити нові структурні інтегровані формування аграрного та текстильного виробництв – аграрно-текстильні альянси.

Інтегровані виробництва типу аграрно-текстильних альянсів дозволять не тільки покращити економіку виробництва сільськогосподарської текстильної сировини, але й одночасно підвищити можливість задоволення купівельного попиту на товари легкої промисловості та потреби народного господарства за рахунок економії ресурсів, підвищення продуктивності праці, зниження негативної тенденції старіння основних фондів та покращення оснащеності агропромислових виробництв сучасними системами і технологіями.

При створенні нових організаційних структур виробництва «сільськогосподарська сировина – переробка – готова продукція – збут» необхідне глибоке опрацювання варіантів та наслідків, з урахуванням об’єктивних умов розвитку. Це надасть можливість уникнути найбільш типових помилок та ускладнень, з якими можна стикнутися при здійснення витрат, пов’язаних з об’єднанням виробництв.

Реалізація ідеї створення аграрно-текстильних альянсів потребує інтенсифікації інвестиційної діяльності та підвищення її результативності. Без цього неможливий ріст ефективності об’єднаних різнорідних виробництв, їх технічного удосконалення, проведення великих науково-технічних і соціально-економічних перетворень.

Разом з тим існують об’єктивні труднощі, які можуть негативно вплинути на результат інвестиційної діяльності. Текстильні підприємства України традиційно були орієнтовані на екстенсивний розвиток, і тому сьогодні сільськогосподарські виробництва не можуть задовольнити їх потребу у сировині в необхідній кількості.

Прорахунки у розподілу інвестиційних ресурсів між галузями народного господарства призвели до їх неефективного використання в процесі управління розвитком сільського господарства.

В умовах аграрно-текстильного виробництва інвестиційна політика повинна спиратися на вибір прогресивних практичних рішень. Особливого значення набуває реконструкція виробництва та раціональний розподіл інвестицій з урахуванням їх обмеженості. Відбір пріоритетів необхідний, оскільки не можна успішно, з високою віддачею, вирішувати всі господарські задачі альянсу одночасно. Обов’язково потрібна концентрація зусиль та засобів у тих ланках альянсу, від яких залежать кардинальні зміни у сільському господарстві, первинній обробці і текстильному виробництві. Тому, визначення пріоритетів належить до завдань першочергового значення, вирішення яких дозволить створити прогресивну структуру об’єднання, забезпечити ефективність інвестиційної політики.

Для переходу на нову форму виробництва більш швидкими темпами пріоритетом аграрно-текстильного альянсу повинно бути інвестування у сільськогосподарське виробництво текстильної сировини. Інвестиції повинні вкладатися у інноваційні проекти продуктового та процесного характеру, що забезпечить максимально можливий обсяг виробництва і високі якісні показники, суттєво зменшити витрати і збільшити прибуток.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Велику роль у розвитку виробництва відіграє використання власних коштів у загальному обсязі інвестицій, що дає можливість цілеспрямовано збалансувати розвиток усіх ланок альянсу, підвищити відповідальність виробництв за раціональне використання інвестицій. Тому, планування інвестицій з указуванням конкретних цілей та джерел фінансування сприяє координації планів вироблення кінцевої продукції кожної ланки альянсу, досягненню необхідної єдності діючого виробництва та нововведень. У цьому відношенні перехід у нову організаційну структуру відіграє позитивну роль у інвестиційній політиці, незважаючи на те, що у цілому в аграрному секторі ефект від інвестиційних вкладень нижче ніж у промисловому виробництві.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. При створенні аграрно-текстильного альянсу є можливість переглянути низку технічних, технологічних та проектних рішень за виробництвами, що входять у цю структуру, та по об’єднанню в цілому. Це дасть можливість знайти нові підходи до використання інвестиційних коштів інтегрованого виробництва і, у першу чергу, здійснити спряженість виробничих потужностей за рахунок технічного переозброєння і реконструкції підприємств на основі інноваційної техніки та технологій. Такий шлях більш доцільний порівняно з новим будівництвом. Він обґрунтований неповним використанням наявних виробничих потужностей і дозволяє у найближчій перспективі підняти виробничі можливості аграрно-текстильного виробництва на якісно новий рівень.

Визначенню узгоджених напрямків у співробітництві і розвитку інтеграційної структури виробництва на довгострокову перспективу повинні служити комплексні програми розвитку альянсу, котрі передбачають цілі розвитку, визначають інвестиційну політику і стратегію. Розроблена нами схема процесу планування інвестиційної стратегії аграрно-текстильного альянсу наведена на рис. 1 [2].

 

Рис. 1.  Планування інвестиційної стратегії аграрно-текстильного об’єднання

 

Тільки сумісними зусиллями виробництв альянсу можливо успішно вирішити складні питання реалізації інновацій та науково-технічної підготовки виробництва. Суворе дотримання підприємствами, що входять у структуру альянсу, всіх узгоджених техніко-економічних та комерційних параметрів (якість, ціна, терміни постачань, кількість, асортимент та інше) забезпечує ритмічність роботи підприємств альянсу, стабільність та надійність зв’язків, гарантує ефективність інвестування коштів.

Взаємодія виробництв на мікрорівні визначає рівновагу, органічну єдність складових елементів альянсу. Функціонування одного з них не може бути достатньо ефективним без використання можливостей іншого. На мікрорівні безпосередньо використовується виробничий і науково-технічний потенціал, виробляється продукція, виявляється людський фактор. Тут концентруються всі аспекти взаємодії, проходять перевірку на ефективність його форми та методи, здійснюється спільна господарська діяльність. Прямі зв’язки забезпечують ефективну роботу на основі взаємовигідного сталого раціонального виробничого та науково-технічного взаємозв’язку, а також обміну досвідом та надання допомоги у впровадженні й освоєнні нової техніки і технології.

Характерною особливістю технологічних об’єднань типу аграрно-текстильного альянсу є тісна координація науково-виробничої і комерційної діяльності всіх виробництв об’єднання в цілях виконання єдиної програми виробництва та технологічного удосконалення продукції, сумісної розробки нової продукції та технології, співробітництва у галузі збуту продукції альянсу. Такі зв’язки передбачають стабільні взаємовідносини між партнерами (виробниками однорідної продукції та виробниками і споживачами). Окрім того, вони є ефективним засобом, що сприяє виконанню інвестиційних договорів, тому що створюють сприятливі умови для появи господарської ініціативи підприємств, прискорення впровадження нової техніки і технології. Окупність інвестицій надійно забезпечується можливістю при необхідності швидше перебудовувати систему зв’язків, впроваджувати на узгодженій основі додаткові інновації, які підвищують ефективність інвестиційних вкладень, розвивати мережу реалізації продукції. Від того, наскільки швидко виробництво взмозі адаптуватися до виробництва нової продукції, залежить його конкурентоспроможність, перспективність та ефективність.

Напрямки співробітництва у інвестиційній діяльності залежать від специфіки галузі. У об’єднаннях і підприємствах АПК прямі зв’язки можуть бути спрямовані на наукову та виробничу кооперацію у селекції та насінництві, племінній справі та тваринництві. У текстильному виробництві наукові дослідження повинні бути спрямовані на створення нових видів тканин та інших текстильних виробів на базі використання сільськогосподарської сировини, що надходить, та встановленого обладнання, і охоплювати комплекс проблем по підвищенню якості вироблюваної продукції.

Альянс передбачає можливість сумісного виконання науково-дослідних, проектно-конструкторських та експериментальних робіт, створювати для цих цілей спільні колективи вчених та спеціалістів.

Основним показником технічного розвитку виробництва служить якість продукції, тому, суттєвого значення при формуванні інвестиційної політики набуває організація розробки й впровадження у виробництво «фірмового продукту» альянсу. Це забезпечить як гарантоване постачання ресурсів так і збут текстильної продукції при значно менших витратах, і дозволить виключити необхідність створення резервів обладнання та запасів продукції для безперебійного забезпечення споживачів.

Орієнтація всіх учасників аграрно-текстильного альянсу на досягнення максимальної ефективності за кінцевим результатом, тобто синергії, найбільш наглядно розкривається в стратегії інвестування. При вкладенні капіталу і інших цінностей інвестор має за основну мету максимізувати прибуток, тобто вигідно вкласти інвестиційні кошти. Формування портфеля інвестицій аграрно-текстильного альянсу повинно підкорятися законам ринку, як і вся система альянсу. Природно, що на перших етапах формування об’єднання, у зв’язку з диспаритетом цін, окремі складові елементи структури можуть бути збитковими. Логіка підказує необхідність підвищення цін закупівлі сировини, що приведе до зниження доходності підприємств первинної обробки, текстильних підприємств і сфери збуту. Для інвестора такий розподіл ризику виробництва в ринкових умовах вказує на безпеку інвестиційної діяльності.

Структурні підрозділи аграрно-текстильного альянсу для забезпечення безпеки діяльності і захисту від ризику, котрий пов’язаний з вкладенням власних інвестиційних коштів у деякий актив свого підрозділу, одночасно буде інвестувати і другий актив, навіть якщо його доходність негативно корелює з доходом першого (власного).

Розвиток сільськогосподарського виробництва текстильної сировини завжди був тісно пов’язаний з розвитком текстильної промисловості, торгівлі та інших галузей економіки. Вважаємо, що поєднання цих галузей активізує процес відтворення виробництва. Нині в Україні штучно роз’єднані ці галузі, які мають єдиний кінцевий продукт – тканини та готові вироби з них. Тому введення механізму розподілу грошової виручки між усіма партнерами на основі взаємовигоди дозволить ліквідувати процес продажу сировини сільськогосподарськими підприємствами, він перетвориться в елемент технологічного процесу забезпечення сировиною.

Для визначення процесу розподілу доходів слід установити базові позиції нового об’єднання, запропонованого нами. Найважливіший чинник – це достатній рівень фінансового потенціалу аграрно-текстильного альянсу, тобто певна кількість ресурсів, яка дозволяє виробляти якісну профільну продукцію і здійснювати необхідні для розвитку роботи і послуги завдяки сукупній спроможності складових аграрно-текстильного альянсу в нових умовах господарювання.

Сільськогосподарські підприємства відносяться до ресурсомістких. Вони обтяжені значним розміром витрат ручної праці, матеріально-технічних засобів, природних ресурсів. Тому, тільки раціональне використання, тобто кількісне і якісне співвідношення, цих ресурсів може дати високий рівень сумарної, в тому числі і поресурсної, віддачі. Раціонально сформована сукупність і взаємодія всіх виробничих ресурсів сільськогосподарських складових аграрно-текстильного альянсу у виробництві, переробці, зберіганні, транспортуванні і передачі технічних волокнистих матеріалів на наступні ланки технологічного ланцюга дає змогу вийти із стадії занепаду виробництва.

Значну увагу слід приділяти ступені участі сільськогосподарських виробників у процесі створення і діяльності аграрно-текстильного альянсу. Тому, передумовами розробки концептуальних засад відтворення і розвитку сільськогосподарського виробництва в системі аграрно-текстильного альянсу є положення, що майбутнє текстильної промисловості України найтіснішим чином пов’язано з розвитком сировинної бази, а їх сумісний розвиток в умовах ринкових відносин можливий лише в інноваційному руслі, і це твердження не має альтернатив.

В Україні довгострокове кредитування сільськогосподарського виробництва відбувається на рівні 5 – 8 % від загальної суми наданих позик. До 1990-х років цей процент становив 15 – 20 %. Основними причинами такого стану є те, що сільськогосподарські підприємства, як правило, не володіють високоліквідним майном придатним для застави і сьогодні ціна кредиту перевищує рівень беззбитковості інвестицій. Тобто, сільськогосподарські підприємства не мають можливості придбати необхідні основні фонди і інші активи необхідні для якісної і доходної діяльності.

Сьогодні для сільськогосподарських підприємств сформовано несприятливий інвестиційний клімат і тому основним завданням науки є виявлення шляхів створення мотивації до залучення інвестицій. Багато наукових робіт присвячено виявленню шляхів мотивації інвестиційної діяльності у сільськогосподарській сфері [3-6]. Наші дослідження показали, що в цілому всі пошуки зводяться до приблизно одного напрямку дій: необхідності фінансової стабілізації сільського господарства; створенню спрямованої державної інноваційної політики; використанню сільськогосподарських земель, як бази розташування приватного капіталу.

З нашої точки зору, немає більш вагомої мотивації у виробництві ніж «прив’язка» до постійних партнерів, встановлення довготривалих ділових стосунків, як «прив’язка» промисловості до сировинної бази. Необхідно створити такі інноваційні організаційні структури, типу аграрно-текстильних альянсів, які б мали змогу забезпечити самофінансування структури в цілому і, зокрема, кожного підрозділу. Розуміння того, що експлуатація природних ресурсів в Україні є найбільш вигідним шляхом вкладення капіталу, визначає обґрунтоване і свідоме злиття промислового і сільськогосподарського капіталів.

Запропонований нами аграрно-текстильний альянс – це не просто механічна сума або формальне об’єднання підструктур, що мають юридичну і матеріальну незалежність одна від одної, а органічний синтез взаємозалежних видів діяльності і його виробничо-економічне оформлення в рамках єдиної системи. Аграрно-текстильний альянс це єдина стратегічна угода між його учасниками спрямована на спільний розвиток. Стратегічний аграрно-текстильний альянс, як велика виробничо-фінансова структура, що має властивість самонастроюватися, дозволяє забезпечувати подолання ризику при розподілі відповідальності учасниками альянсу в умовах інноваційного процесу. Сільське господарство сьогодні потребує не просто структурних змін, а вирішення проблем відставання у розвитку шляхом впровадження інновацій.

Для зростання науково-технічного рівня підприємств альянсу доцільно сформувати спеціальний інвестиційно-інноваційний фонд. Джерелами формування якого повинні бути єдині нормативні відрахування від обсягу реалізованої продукції всіх складових альянсу. Можна рекомендувати здійснювати розподіл коштів фонду виходячи з ролей і стану виробництв у такій пропорції: сільське господарство – 47 %, первинна обробка – 30 %, текстильна промисловість – 15 %, інші складові – 8 %. Альтернативними джерелами поповнення коштів фонду можуть бути: відрахування з державного і місцевих бюджетів, кошти від реалізації активів, вкладення власного капіталу складовими елементами аграрно-текстильного альянсу, вкладення власних коштів робітниками альянсу, кошти інших юридичних і фізичних осіб.

Розробку стратегії інноваційної діяльності альянсу слід розпочати з визначення її сутності. Згідно Закону України «Про інноваційну діяльність» інноваційна діяльність – це діяльність, спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень і розробок, що обумовлює випуск на ринок нових конкурентоспроможних товарів і послуг [7].

Б. Я. Панасюк при розробці моделі розвитку інноваційної діяльності, що виступає основою розвитку відповідної сфери, визначає її як сукупність технологічних, виробничих і комерційних заходів [8].

У вітчизняній економічній літературі найбільш розповсюджена точка зору, згідно якої інноваційна політика трактується як синонім науково-технічної політики, головне функціональне призначення якої полягає у продукуванні нового знання, розробці наукової ідеї.

Лише в останній час окремими вченими інноваційна політика стала розглядатися в більш широкому контексті. Так, П. Т. Саблук у сферу діяльності, пов’язану з інноваціями і управлінням нововведеннями включає не тільки науку і виробництво, але й маркетинг [9].

Ми вважаємо, що інноваційна діяльність є реальним процесом революційних перетворень, який забезпечує якісний стрибок у науково-технічному і економічному розвитку системи. В умовах ринку України слід говорити тільки про вкладення коштів в інноваційну діяльність, і тільки таке цілеспрямоване вкладення коштів дозволить вижити в умовах жорсткої конкуренції і забезпечити науково-технічну базу для послідовного розвитку виробництв.

У сучасному обговоренні науковцями проблем інноваційної діяльності спостерігається багато прихильників створення «радикальних» інновацій [10]. На наш погляд, створення радикальних інновацій у повному циклі інноваційного процесу є сьогодні нереальним для багатьох галузей народного господарства України, тому що в процесі реформування економіки країни частково або повністю втрачені такі складові процесу як фундаментальні дослідження, прикладні дослідження, проектні і конструкторські послуги, досвідні виробництва і поля, тим більше для підприємств. В умовах жорсткої конкуренції підприємств важливо не тільки визначити програму відродження і подальшого розвитку, але й вміти правильно використати зароблені кошти, використати їх не тільки зараз, але й зосередити для перспективного розвитку. Тому раціональним виходом буде використання вже існуючих, але не здійснених радикальних інновацій в галузі.

Економіка аграрно-текстильного альянсу багато в чому залежить від того, наскільки успішно буде активізуватися інноваційна діяльність і вдосконалюватися технологічна і управлінська база виробництва. В ринкових відносинах інноваційна діяльність передбачає зростання виробництва продукції високої якості, створення міцного сучасного матеріально-технічного фундаменту і отримання найвищих доходів у порівнянні з усіма існуючими видами діяльності виробництв.

Головне функціональне призначення інноваційної діяльності у знову створеній багатофункціональній структурі  аграрно-текстильного альянсу – це продукування нового знання у технології, виробництві і реалізації товару.

Ми вважаємо, що інноваційна діяльність в аграрно-текстильному альянсі повинна бути спрямована не тільки на формування і реалізацію ідеї, але й враховувати особливості міжгалузевого розвитку, який потребує гнучких, логічних підходів для створення балансу у науково-технічному розвитку, тобто спряженості знань. Цей процес повинен починатися з опорного пункту системи – сільськогосподарської сировинної бази, але необхідно використовувати принцип «витягування» ідей від кінцевої ланки аграрно-текстильного альянсу з метою виявлення «вузьких місць» виробництва, що має тісний зв’язок з ринком. Удосконалення всього технологічного процесу повинно йти шляхом спряженості (збалансованості) потужностей всіх технологічних переходів. Тому інноваційна діяльність аграрно-текстильного альянсу буде мати достатньо тривалий характер.

Створення сталого і здатного до саморозвитку механізму економіки аграрно-текстильного альянсу може відповідати інноваційним перетворенням в умовах ринку. Це пояснюється тим, що у процесі розвитку аграрно-текстильного альянсу його цілі можуть суттєво змінюватися у зв’язку зі зміною можливостей їхньої реалізації у конкретному сценарії розвитку. Окрім цього, інноваційна діяльність повинна мати керований постійний реактивний характер, тобто такий що збільшує швидкість до моменту досягнення цілі. У противному випадку інноваційний процес набуває «запалювально-імітаційного» характеру, тобто створює «вогнища» різних рівнів інновацій і «димову хмару», яка імітує активну інноваційну діяльність, що веде до тупикового технологічного стану виробництв. Всі розроблювані заходи повинні бути взаємопов’язані між собою технологічно і за часом.

На нашу думку, впровадження нових технологій у сільськогосподарському виробництві технічних волокнистих культур може забезпечити отримання високих прибутків при передачі волокон для первинної обробки. У той же час збільшення обсягів і рівня якості сільськогосподарських текстильних волокон забезпечить збільшення прибутків в усіх наступних ланках технологічного ланцюга зі зниженням динамічної траєкторії цього ефекту до завершення виробничого процесу виробництва і реалізації товару.

Отриманий на попередньому етапі інноваційний потенціал дозволяє і наступним ланкам, і аграрно-текстильному альянсу в цілому, показувати високі темпи економічного розвитку. Коригувальна політика центру аграрно-текстильного альянсу повинна бути спрямована на своєчасне використання засобів управління інноваціями, а також фінансових коштів, що дозволяють змінити траєкторію формування доходів для того, щоб з високою точністю у часі реалізовувати інноваційні дії (проекти).

Зростаючий характер утворення доходів в аграрно-текстильному альянсі будуть створювати науково-обґрунтовані і «точно в термін» вкладені в інновації кошти альянсу у наступні ланки технології: у первинну обробку, текстильну промисловість, маркетингову сферу виробництва, зокрема збут. Розроблений нами механізм формування та використання інноваційних коштів аграрно-текстильного альянсу наведений на рис. 2.

 

Рис. 2. Механізм формування та використання інноваційних коштів аграрно-текстильного альянсу

 

Перехід на новий рівень технічного розвитку аграрно-текстильного виробництва передбачає активізацію вкладень коштів у сільськогосподарське виробництво за рахунок знову створеного інноваційного фонду альянсу, а грошові кошти підрозділів можуть бути використані ними самостійно на власний технічний розвиток. Таким чином, розвиток технології виробництва відбувається нерівномірно, але із загальною постійною тенденцією росту.

М. А. Садиков вказує, що при розробці механізму реалізації стратегічних і середньострокових пріоритетів інноваційної діяльності в агропромисловому комплексі необхідно звернути увагу на те, щоб за досвідом закордонних фірм у межах науково-виробничих об’єднань, господарських товариств і агрофірм створити інноваційний фонд з метою фінансування спільних проектів [11].

Така схема визначає найбільш радикальну стратегію для інноваційної організаційної структури типу аграрно-текстильного альянсу – наступальну стратегію інноваційного розвитку. Ми вважаємо, що забезпечення прогнозованої на довгий термін траєкторії інноваційного розвитку виробничої бази аграрно-текстильного альянсу потребує реалізації політики альянсу одночасно за чотирма напрямками:

1. Забезпечення структур фінансовими ресурсами у відповідності з пріоритетами;

2. Створення умов, що забезпечують просування інновацій (підготовка, підтримка, супроводження) для захисту від ризиків, і сприяння реалізації інновацій, шляхом організації маркетингових, аудиторських, юридичних, технічних та інших консультаційних послуг, а також формування фондів ризику;

3. Розробка положення про єдині правила і механізми координації інноваційної діяльності всіх господарюючих суб’єктів на взаємовигідних умовах;

4. Створення програм, спрямованих на підвищення інноваційної активності всіх суб’єктів аграрно-текстильного альянсу.

Основною проблемою такої складної виробничої системи, як аграрно-текстильний альянс, є правильний вибір інноваційних проектів для кожного господарюючого суб’єкта і визначення строків вкладення і повернення коштів (або реінвестування).

Нами встановлено основні критерії відбору проектів, з переліку можливих, які можуть формулюватися наступним чином:

1. Новизна і перспективність рішень, наслідком яких обов’язково є висока доходність і якість;

2. Відповідність пріоритетам програми розвитку аграрно-текстильного альянсу;

3. Готовність проекту і виробничої структури до новизни (ступінь проробки проекту, професіоналізм управлінських кадрів, наявність необхідної документації за проектом та інше);

4. Ринкові критерії, що характеризують відповідність проекту потребам ринку, готовність продукту та споживачів внутрішнього збуту сировини та напівфабрикатів аграрно-текстильного альянсу на момент впровадження проекту;

5. Виробничі критерії, що характеризують технічний стан та рівень підготовки персоналу, якість і кількість необхідних сировини, матеріалів і енергетичних носіїв;

6. Фінансові критерії, що відображають розміри інвестицій, очікуваний рух грошових коштів, фінансовий ризик;

7. Специфічні критерії, характерні для конкретного заявника (претендента) на отримання інноваційних коштів з числа господарюючих суб’єктів аграрно-текстильного альянсу.

Значення кожного критерію пов’язано з специфікою виробничої діяльності заявника та стану ринкових відносин у економіці країни.

Процедура оцінки відповідності інноваційного проекту і його вибору для реалізації, на нашу думку, має здійснюватися за допомогою спеціально створюваної тимчасової групи незалежних експертів, професіоналів з консалтингу. При цьому діяльність незалежних експертів фокусується на пріоритетах політики аграрно-текстильного альянсу і експортно-орієнтованих проектах. Експертна група представляє комплексний експертний висновок, який є рекомендаційною основою для реалізації проекту. Остаточне рішення про фінансування проекту з власних коштів аграрно-текстильного альянсу приймає координаційний центр управління альянсу.

Однією з проблем вибору проекту є швидкість прийняття рішення, від якої залежить подальша доля інноваційного проекту. В умовах невизначеності і неоднозначності всіх сфер діяльності народногосподарського комплексу України моральний знос впроваджуваної розробки може статися під час, а іноді і до прийняття рішення про його реалізацію в операційній системі. Управління аграрно-текстильного альянсу має можливість прозоро і сконцентровано у часі приймати такі довгострокові рішення, порівняно з апаратом державної системи регулювання інноваційної діяльності, наприклад, Державною інноваційною компанію України, або інших позагалузевих організацій – комерційних банків, інвестиційних компаній та інших.

Справедливо було б «декольтувати» деякі можливі ситуації з прийняттям рішень про інвестування того чи іншого суб’єкта аграрно-текстильного альянсу, тобто попередити можливе нерозуміння керівниками політики альянсу, негативну реакцію партнерів альянсу і прагнення забезпечити розвиток тільки свого власного виробництва. Рішення спірних питань знаходиться в компетенції ради аграрно-текстильного альянсу, основними аргументами якого повинні бути сталість всієї системи альянсу і якість продукції на рівні світових зразків. У системі аграрно-текстильного альянсу повинні також розроблятися плани фінансового оздоровлення тих структур, які потребують фінансової підтримки.

Інноваційна діяльність належить до складних і чутливих процесів, який у непередбачуваних умовах економіки України потребує регулювання-управління-моніторингу [10, 12-14]. За рахунок впроваджуваних нововведень досягається перехід виробництва до якісно нової форми технології, яка здатна породити наступну, ще більш досконалу.

Наші наукові дослідження показали, що сьогодні недостатньо вивчені економічні проблеми сільськогосподарських структур, які займаються виробництвом текстильної сировини, тому проблемним питанням виступає спільна діяльність підприємств по виробництву сировини і готових текстильних виробів та управління інноваційними процесами в цьому співтоваристві. Реалізація інноваційних проектів у аграрно-текстильному альянсі повинна базуватися на достовірній інформації і економіко-соціологічній діагностиці. З метою вирішення проблеми, нами запропонований механізм управління впровадженням інноваційних проектів у аграрно-текстильних альянсах (рис. 3) [15].

 

Рис. 3. Механізм управління технічним розвитком аграрно-текстильного альянсу

 

Важливо при розробці інноваційної стратегії визначити готовність і здатність аграрно-текстильного альянсу здійснювати інноваційний процес у відповідності до програми. Ці можливості визначаються інноваційним потенціалом виробництв, тобто сукупністю ресурсів (матеріальні, фінансові, науково-технічні, культура виробництва та інші), необхідних для реалізації інноваційної діяльності.

Визначальні цілі, пріоритети і механізм здійснення інноваційної діяльності формують інноваційну політику альянсу. Вважаємо, що задачами органів управління альянсом є пошук оптимальних шляхів інноваційного розвитку, виявлення актуальних центрів вкладення коштів, фінансове прикриття несприятливих ситуацій об’єктивного характеру, регулювання обсягів і строків впровадження досягнень науки і техніки, формування сприятливого інноваційного клімату.

Виходячи з цього, нами визначені основні напрямки політики сталого курсу інноваційної діяльності в аграрно-текстильному альянсі:

- підтримка інноваційних ініціатив (фінансування пошукових НДДКР);

- створення мотиваційно-претензійної бази (інноваційного фонду), що має забезпечити економічну зацікавленість господарюючих суб’єктів альянсу у здійсненні радикальних інновацій;

- своєчасне забезпечення проектів в повному обсязі замовлених інвестиційних коштів.

Розробка моделей циклічного розвитку виробництва засновується на урахуванні динаміки циклів науково-технічного прогресу, а також соціально-економічних процесів [10].

В. М. Лисюк, Д. А. Ісаченко та В. І. Захаренко у своїй роботі при розробці варіантів інноваційної політики пропонують дотримуватися альтернативної логіки планування: «ресурси – стратегія – цілі», а не традиційної – у зворотному порядку [10]. Така альтернативна логіка планування передбачає, що в першу чергу інвестиції повинні спрямовуватися на створення виробничого потенціалу, з метою забезпечення готовності і адаптивності підприємства у конкурентній боротьбі.

Ми згодні з такою точкою зору, вважаючи, що інноваційний розвиток аграрно-текстильного альянсу на першому етапі визначається фокусуванням коштів для врівноваження потенційних можливостей ланок альянсу, оскільки для одночасного підйому всіх ланок необхідна надто велика концентрація фінансів. Текстильні технології є одними з самих трудомістких і дорогих через складний і довгий ланцюг текстильних переходів, унікальності і специфіки обладнання, тому такі технології потребують високих капітальних вкладень.

Технологічне забезпечення сільськогосподарських виробництв вирощування льону, бавовни і поголів’я овець потребує у декілька разів меншої кількості грошових коштів для підйому рівня технологій. Про це свідчить співвідношення інвестиційних коштів, що вкладаються по галузях національної економіки (табл. 1) [16].

Сьогодні обсяг інвестицій у промисловість майже у 10 разів більший ніж у сільське господарство. Статистичні дані за 1985 р. свідчать про те, що при адміністративному регулюванні економіки, коли детально розраховувалися прогнозовані співвідношення коштів і баланс матеріальних ресурсів країни, капітальні вкладення у сільське господарство були майже у 2 рази менші, ніж у промислове виробництво, що було достатнім для забезпечення сільськогосподарської сировинної бази, в тому числі і для виробництва технічних волокнистих матеріалів.

 

Таблиця 1.

Інвестиції в основний капітал (у порівняних цінах, млн. грн)

 

В. М. Лисюк, Д. А. Ісаченко, В. І. Захаренко при побудові моделей інноваційних процесів виходять з того, що розвиток технологій відбувається нерівномірно і загальне правило полягає у тому, що при початковому поступовому зростанні максимум досягається близько до середини життєвого циклу готової продукції-виробу, після чого відбувається зниження загальної «віддачі» технології [10].

Наша думка не співпадає з таким вузьким поглядом на процес моделювання інноваційних процесів. Інноваційний процес є динамічно результативним, проявляється у підвищенні вартості підприємства і тому виникає життєво необхідне прогресивне прагнення до ідеальної цілі, тобто цей процес виступає безперервним, оскільки зміна умов існування змінює образ цілі. Процес інноваційного розвитку ми можемо відобразити як процес «спіралевидного» розвитку узгоджений з розвитком системи аграрно-текстильного альянсу в цілому (рис. 4).

Створювана самокерована і самофінансована система аграрно-текстильного альянсу повинна здобувати функцію саморозвитку, яка, як ми встановили, без інноваційного процесу неможлива. Причому основою цього саморозвитку є розвиток бази знань та рівня інформаційної культури, їх матеріалізація і перетворення з потенціалу в ресурс економіки шляхом удосконалення можливостей управлінських і організаційних моделей, машин і устаткування, широкого використання інформаційних і комунікаційних технологій.

Мистецтво сучасної інноваційної політики полягає у тому, щоб використовуючи сучасні методи і способи здійснювати процес прискореної реалізації необхідних для системи управління прогресивних нововведень. Цей підхід до інноваційного розвитку можна представити як систему взаємопов’язаних проектів, які цілеспрямовано здійснюють політику сталого прогресивного розвитку в напрямку науково-технічної, управлінської, фінансово-економічної і соціально-політичної досконалості.

 

Рис. 4. Схема інноваційного розвитку аграрно-текстильного альянсу

 

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку. Отже, для виходу аграрно-текстильного альянсу на інноваційний шлях розвитку нами запропоновано здійснити наступні заходи:

1. Реалізувати на рівні центру аграрно-текстильного альянсу фінансову підтримку прискореного розвитку технологій у пріоритетних напрямках;

2. Реалізувати стратегію розвитку виробництва у напрямку поступально зростаючого наближення до досконалої цілі, а тактику спрямувати на досягнення реально можливих позицій виробництв;

3. Забезпечити несуперечність в здійсненні стратегії і тактики інноваційного розвитку, що полягає у вирішенні тактичних задач, які знаходяться в руслі стратегії, а не в руслі протидіючих особистих інтересів підрозділів альянсу;

4. Здійснювати програми підтримки необхідного рівня високоліквідних активів у загальних активах аграрно-текстильного альянсу;

5. Запровадити системно-ситуаційний механізм корегування інноваційного розвитку з урахуванням стану ринкового середовища.

Ми вважаємо, що для успішної реалізації стратегії інноваційного розвитку альянсу необхідно враховувати наступні умови:

- стратегія інноваційного розвитку повинна бути невід’ємною складовою соціально-економічної стратегії альянсу;

- стратегія інноваційного розвитку повинна базуватися на механізмах структурно-інноваційного оновлення економіки України;

- інноваційний розвиток в умовах трансформаційних процесів у значному ступені визначається наявністю і ступенем мобілізації ресурсів інтегрованого виробництва;

- стратегія інноваційного розвитку інтегрує пріоритети розвитку альянсу, але вона також неминуче, як і сам альянс, знаходиться під опосередкованим впливом зовнішнього, по відношенню до альянсу, середовища – державних інститутів, особливостей ресурсного потенціалу регіонів, міжнародних відношень та інше.

 

Література.

1. Герасимчук Н. Экономические и институциональные условия инвестиционной деятельности / Н. Герасимчук // Экономика Украины. – 1994. – № 12. – С. 3-11.

2. Наумов О. Б. Стратегічне управління інвестиціями у аграрно-текстильних об’єднаннях / О. Б. Наумов // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – Випуск 191: В 4 т. Том I. – С. 271-278.

3. Єрохін С. А. Структурна трансформація національної економіки / С. А. Єрохін. – Київ: Світ знань, 2002. – 528 с.

4. Інноваційна стратегія українських реформ / А. Гальчинський, В. Геєць, А. Кінах, В. Семіноженко. – Київ: Знання України, 2002. – 336 с.

5. Матюшенко И. Проблемы инновационного развития Украины на современном этапе / И. Матюшенко, Е. Федоренко // Экономика, финансы, право. – 2002. – № 3. – С. 11-12.

6. Партин Г. Стан та перспективи розвитку механізму фінансування інноваційної діяльності підприємств / Г. Партин, О. Тивончук // Регіональна економіка. – 2002. – № 3. – С. 76-85.

7. Закон України «Про інноваційну діяльність» від 04 липня 2002 року № 40-ІV. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/40-iv.

8. Панасюк Б. Некоторые подходы к прогнозированию научно-технической и инновационной сфер / Б. Панасюк // Экономика Украины. – 1999. – № 3. – С. 16.

9. Саблук П. Т. Аграрна економіка і політика в Україні: підсумки минулого та погляд у майбутнє. У 3-х т. / П. Т. Саблук. – Київ: ІАЕ, 2001. – Т. 2. Аграрна економіка в умовах демократичного державотворення. – 484 с.

10. Лысюк В. М. Регулирование экономики переходного периода / В. М. Лысюк, Д. А. Исаченко, В. И. Захаренко. – Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2000. – 264 с.

11. Садиков М. А. Основні напрями інноваційної діяльності в АПК / М. А. Садиков // Економіка, фінанси, право. – 2003. – № 6. – С. 3-6.

12. Гаман Н. Государственная поддержка финансирования инноваций / Н. Гаман // Экономика Украины. – 2004. – № 8. – С. 44-49.

13. Зятковська Л. І. Інноваційні технології – важливий фактор промислового виробництва / Л. І. Зятковська // Фінанси України. – 2001. – № 11. – С. 62-65.

14. Рубан В. Инновационная модель стратегического развития Украины: методология и опыт [Текст]: общественно-политическая литература / В. Рубан, О. Чубукова, В. Некрасов // Экономика Украины. – 2003. – № 6. – С. 14-19.

15. Наумов О. Б. Розвиток текстильної промисловості та її сировинної бази / О. Б. Наумов. – Херсон: Олди-плюс, 2004. – 396 с.

16. Статистичний щорічник України за 2003 рік [Текст]: статистичний матеріал / Державний комітет статистики України; [за редакцією О. Г. Осауленка; відповідальний за випуск В. А. Головко]. – Київ: «Консультант», 2004. – 508 с.

 

References.

1. Gerasimchuk, N. (1994), “Jekonomicheskie i institucional'nye uslovija investicionnoj dejatel'nosti”, Jekonomika Ukrainy, vol. 12, pp. 3-11.

2. Naumov, O. B. (2004), “Stratehichne upravlinnia investytsiiamy u ahrarno-tekstyl'nykh ob'iednanniakh”, Ekonomika: problemy teorii ta praktyky. Zbirnyk naukovykh prats', Vol. 191, no, I, DNU, Dnipropetrovs'k, Ukraine, pp. 271-278.

3. Yerokhin, S. A. (2002), Strukturna transformatsiia natsional'noi ekonomiky [Structural transformation of the national economy], Svit znan', Kyiv, Ukraine, p.528.

4. Hal'chyns'kyj, A. Heiets', V. Kinakh, A. and Seminozhenko, V. (2002), Innovatsijna stratehiia ukrains'kykh reform [Innovation strategy Ukrainian reforms], Znannia Ukrainy, Kyiv, Ukraine, p.336.

5. Matjushenko, I. and Fedorenko, E. (2002), “Problemy innovacionnogo razvitija Ukrainy na sovremennom jetape”, Jekonomika, finansy, pravo, vol. 3, pp. 11-12.

6. Partyn, H. and Tyvonchuk, O. (2002), “Stan ta perspektyvy rozvytku mekhanizmu finansuvannia innovatsijnoi diial'nosti pidpryiemstv”, Rehional'na ekonomika, vol. 3, pp. 76-85.

7. The Verkhovna Rada of Ukraine (2002), The Law of Ukraine «Pro innovatsijnu diial'nist'» № 40-IV from vid 04.07.2002, available at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/40-iv.

8. Panasjuk, B. (1999), “Nekotorye podhody k prognozirovaniju nauchno-tehnicheskoj i innovacionnoj sfer”, Jekonomika Ukrainy, vol. 3, p. 16.

9. Sabluk, P. T. (2001), Ahrarna ekonomika i polityka v Ukraini: pidsumky mynuloho ta pohliad u majbutnie [Agricultural Economics and Policy in Ukraine: results of the past and look to the future], vol. 2. Ahrarna ekonomika v umovakh demokratychnoho derzhavotvorennia, Kyiv, Ukraine, p.484.

10. Lysjuk, V. M. Isachenko, D. A. And Zaharenko, V. I. (2000), Regulirovanie jekonomiki perehodnogo perioda [Regulation of the Economy in Transition], IPRJeJeI NAN Ukrainy, Odessa, Ukraine, p. 264.

11. Sadykov, M. A. (2003), “Osnovni napriamy innovatsijnoi diial'nosti v APK”, Ekonomika, finansy, pravo, vol. 6, pp. 3-6.

12. Gaman, N. (2004), “Gosudarstvennaja podderzhka finansirovanija innovacij”, Jekonomika Ukrainy, vol. 8, pp. 44-49.

13. Ziatkovs'ka, L. I. (2001), “Innovatsijni tekhnolohii – vazhlyvyj faktor promyslovoho vyrobnytstva”, Finansy Ukrainy, vol. 11, pp. 62-65.

14. Ruban, V. Chubukova, O. And Nekrasov, V. (2003), “Innovacionnaja model' strategicheskogo razvitija Ukrainy: metodologija i opyt”, Jekonomika Ukrainy, vol. 6, pp. 14-19.

15. Naumov, O. B. (2004), Rozvytok tekstyl'noi promyslovosti ta ii syrovynnoi bazy [], Oldy-plius, Kherson, Ukraine, p.396.

16. Osaulenko, O. H. (2004), Statystychnyj schorichnyk Ukrainy za 2003 rik [Statistical Yearbook of Ukraine for 2003], Derzhavnyj komitet statystyky Ukrainy; «Konsul'tant», Kyiv, Ukraine, p.508.

 

 Стаття надійшла до редакції 20.07.2014 р.