Українською | English

BACKMAIN


УДК 658.7

 

О. В. Корнієцький,

к. е. н., декан, Миколаївський факультет морського та річкового транспорту

Київської державної академії водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного

 

ЗНАЧЕННЯ ЛОГІСТИКИ ДЛЯ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

 

O. Kornietskiy,

PhD in Economics, Dean, Mykolaiv faculty of sea and river transport of the

Kyiv State Maritime Academy named after hetman Petro Konashevich-Sagaydachniy

 

THE MEANING OF LOGISTICS FOR AGRICULTURAL COMPLEX

 

Запропоновано розширення сфери застосування логістики, що дозволить вирішити ряд проблем агропромислового комплексу. Раціональне застосування інструментарію логістики в сільському господарстві дозволить використати наявний потенціал: спростити процеси виробництва та зберігання сільськогосподарської продукції, удосконалити ефективність діяльності сільськогосподарських підприємств, підвищити продовольчу безпеку країни, вивести вітчизняний аграрний бізнес на принципово новий міжнародний рівень.

 

An extension of the scope of logistics that will solve a number of problems in agriculture is proposed. The rational use of logistics tools in agriculture will help to use the existing potential: to make easier the processes for production and storage of agricultural products, to improve the performance of agricultural enterprises, to improve the food security safety of the country and raise domestic agricultural business to a new international level.

 

Предложено расширение сферы применения логистики, что позволит решить ряд проблем агропромышленного комплекса. Рациональное применение инструментария логистики в сельском хозяйстве позволит использовать имеющийся потенциал: упростить процессы производства и хранения сельхозпродукции, усовершенствовать эффективность деятельности сельхозпредприятия, повысить продовольственную безопасность страны и вывести отечественный аграрный бизнес на принципиально новый международный уровень.

 

Ключові слова: логістика, розподільча мережа, матеріальні потоки, логістична інфраструктура, логістичні системи, агропромисловий комплекс.

 

Keywords: logisitscs, distribution network, material flows, logistics infrastructure, logistics systems, agricultural complex.

 

Ключевые слова: логистика, распределительная сеть, материальные потоки, логистическая инфраструктура, логистические системы, агропромышленный комплекс.

 

 

Постановка проблеми. Виведення агропромислового комплексу України в режим стійкого зростання забезпечить продовольчу безпеку держави і тому є одним з пріоритетних завдань державних і регіональних органів влади. Поряд з традиційними методами та засобами виведення українського агропромислового комплексу з кризи підвищується роль і значення нових для вітчизняної економіки інструментів господарювання, таких як маркетинг і логістика.

Логістика в агропромисловому комплексі – новий прикладний напрямок логістики (агрологістика), пов’язаний із застосуванням її положень і методів у сфері аграрного виробництва. В Україні агрологістика перебуває на початковому етапі розвитку. Разом із тим у розвинених країнах світу – США, Канаді, країнах Західної Європи, Австралії та інших – давно оцінили ефективність використання логістичних підходів в агробізнесі, урядові структури беруть на себе ініціативу під час впровадження логістичних підходів у діяльність аграрних підприємств.

Логістика як наука і практика управління матеріальними і пов'язаними з ними потоками фінансових ресурсів та інформації стає все більш популярною в галузях агропромислового комплексу. Особливо актуалізується необхідність використання інструментарію логістики в процесі матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарського виробництва і збуту сільськогосподарської продукції, тобто у сфері поводження агропромислового комплексу (АПК).

Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор. Питанням становлення логістики як науки, її напрямки та значення логістики для підприємств приділяли увагу такі науковці, як Г.М. Дроздова, А.С. Івженко, К.В. Кобзева, Р.Р. Ларіна та інші. М.Я. Мойса, А. Богач відзначають актуальність використання логістики як науки і практики управління матеріальними і пов’язаними з ними потоками фінансових ресурсів та інформації саме у галузях АПК і наголошують на необхідності використання інструментарію логістики в процесі матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарського виробництва і збуту сільськогосподарської продукції, тобто у сфері обігу АПК. Аналіз літературних дже­рел, присвячених логістиці, дозволяє виявити широкий спектр проблем, що залишаються поза увагою вчених.

Формулювання мети статті. Реалії сучасного бізнесу такі, що без впровадження нових підходів, технологій ірішень утриматтися на ринку дуже складно. Логістика з фундаментальної наукм все більше перетворюється на практичну домінанту діяльності підприємств. Застосування логістичного інструментарію дає змогу знизити витрати на виробництво, підвищити продуктивність праці, вдосконалити обслуговування споживачів, а отже отримати значні конкретні переваги на внутрішньому та зовнішніх ринках. Що, у свою чергу, є необхідним для однієї з галузей вітчизняного народного господарства, що володіє потужним експортним потенціалом та має безліч шляхів для вдосконалення.

Виклад основного матеріалу. Логістика – це сфера діяльності, об'єктом якої є організація та регулювання проце­сів надходження продукції, що виготовляється, від виробника до споживача. Тобто це управління матеріальними ресурсами під час їх закупівлі або виробництва, перевезення, зберігання.

Серед науковців не існує єдиною думки щодо визначення поняття «логістика». Автори ряду публікацій розглядають її передусім як науку, що дає змогу оптимізувати кооперативні зв'язки. Інші вважають основним середо­вищем застосування логістики внутрішньовиробничі проце­си з обов'язковим включенням у логістику питань плануван­ня завантаження обладнання, визначення розмірів партій запуску деталей.

На думку західних спеціалістів, логістика – це ін­теграція процесу перевезень з виробничою сферою і включає вантажно-розвантажувальні операції, зберігання і транспортування товарів, а також необхідні інформаційні процеси [1, с. 47].

Німецький учений Пфоль вважає, що логістика – це процес планування, реалізації і контролю ефективних та економних, з огляду на витрати, переміщень та збері­гання матеріалів, напівфабрикатів і готової продукції, а та­кож одержання інформації про постачання товарів від міс­ця виробництва до місця споживання згідно з вимогами клієнтури. Російський учений Б.К. Плоткін дає стисле визначен­ня логістики як наукова дисципліна про управління потока­ми в системах. Така різноманітність визначень логістики пояснюється тим, що ця наука поки що перебуває у стадії формування і її базова термінологія ще не є уніфікованою [5, с. 102].

Необхідність застосування логістики на сучасному під­приємстві пояснюється рядом причин: розвиток ринку, за­безпечення конкурентних переваг логістично-організованих систем товароруху за рахунок зниження собівартості про­дукції і поліпшення якості поставок, енергетична криза, розвиток науково-технічного прогресу і насамперед комп'ютеризація процесу управління [3, с. 11].

Сьогодні здійснюються спроби подальшого розширення сфери застосування логістики шляхом виділення нових об'єктів її дослідження енергетичних, трудових та інших по­токів, які присутні в економічних системах [8, с. 20].

Розглянувши логістику в різних сферах діяльності, за участі яких підприємство може подолати наслідки фінансово-еко­номічної кризи, можна констатувати, що логістика може зай­няти визначне місце у розвитку підприємства. Логістика є не лише наукою, а й галуззю діяльності підприємства, яка охо­плює майже всі види його діяльності. Логістику використову­ють у різних сферах виробництва, розподілу та обміну продук­ції. Впровадження логістики у сферах інновацій та інвестицій, які є показниками економічної активності діяльності підпри­ємства, дозволить більш раціонально використовувати ре­сурси, що значно впливають на кінцевий результат, а це завдання ставить перед собою будь-яке підприємство.

Ефективність функціонування діяльності підприємств залежить в більшості від розвитку логістичної інфраструкту­ри. Як стверджують професійні логісти, щоб заробляти більше, необхідно мати добре оснащення, а щоб придбати його – необхідно більше заробляти [4, с. 62].

Новий підхід до логістики на основі всього підприємства по­лягає в тому, що логістичні системи мають створюватися та керуватися з максимальною ефективністю діяльності, адже основний принцип і метод логістики полягає в пошуку раціо­нальних (оптимальних), тобто не тільки припустимих, а й найкращих у певному розумінні керівних впливів на економічні об'єкти при заданих умовах їх функціонування. Тому велику увагу почали приділяти міжфункціональним компромісам.

Отже, можна констатувати, що логістика залежно від її су­часного рівня розвитку є комплексним (системним) мето­дом розробки стратегій і механізму оптимізації господарчих зв'язків на основі міжфірмових чи міжфункціональних еко­номічних компромісів.

Спеціаліст з логістики X. Штабенау зазначає що, якщо нині транспортно-складські витрати у виробництві становлять до 15%, а у торгівлі – до 25% від загальних витрат, то при застосуванні логістичного підходу до управління витрати можуть бути зменшені на третину, що дає можливість знач­но збільшити прибуток підприємства [7, с. 49].

Логістика як наукова дисципліна і практика менеджменту може стати надійним помічником в удосконаленні діяльності підприємств. Тому в Україні необхідно створити розгалуже­ну мережу логістичних утворень, яка в нинішніх посткризових умовах допоможе підприємствам швидше встановити нові господарські зв'язки. Такі утворення, як ніякі інші, спро­можні швидко відновити виробничий ритм, зняти бар'єри в господарських стосунках.

Система управління матеріальними потоками, що склалася нині в державі, більшою мірою виявляє свою традиційність.Однак логістика представляється сьогодні: як сучасна конкурентоспроможна стратегія господарю­ючих суб'єктів, головним чинником якої є ресурсозберігаю­чий алгоритм роботи підприємства; як системний підхід, що представляє переміщення і ро­звиток матеріальних, інформаційних, фінансових і трудових ресурсів у категоріях потоків і запасів; як алгоритм організації раціонального переміщення ма­теріальних потоків і супутніх ним потоків інформації і фінан­сів на всіх стадіях відтворювального процесу; як вид підприємницької діяльності, що спеціалізується на закупівлі, зберіганні і доставці сировини, матеріалів, про­дукції споживачеві [9, с. 268].

Концепція логістики знаходить усе більш широке за­стосування, вона розглядається особами, що ухвалюють рішення, як ефективний мотивований підхід до управління з метою зниження як загальних витрат, так і витрат вироб­ництва. Логістика пропонує іншу логіку управління сукуп­ними ресурсами і дозволяє забезпечити тісну координацію власне логістичної організації і виробничої стратегії. Ре­зультатами реалізації цієї стратегії є: необхідний асорти­мент запасів у належному місці в потрібний час; узгодже­ність зовнішнього і внутрішнього транспорту, що гарантує своєчасну доставку відповідно до вимог виробництва; синхронність складського господарства і транспорту і від­повідність упаковки вимогам транспортування, що дозво­ляє мінімізувати витрату ресурсів, знизити виробничі за­паси і запаси готової продукції; синхронізацію споживчих замовлень і транспортних послуг.

Обґрунтованість застосування логістичного підходу до управління матеріальними потоками на підприємстві пов'язана з тим, що налагоджуються партнерські відносини з контрагентами, скорочуються простої устаткування внас­лідок наявності запасів на робочих місцях, виробництво чіт­ко орієнтоване на ринок, швидко реагує на зміну економіч­ної кон'юнктури, поліпшується якість продукції, скорочують­ся втрати матеріалів, оптимізуються запаси, поліпшується використання виробничих і складських площ, скорочується кількість допоміжних робітників, знижується травматизм тощо.

Отже, сучасні методи підвищення ефективності управління матеріальними потоками мають практичний інтерес для укра­їнської економіки, їхнє використання дасть можливість під­приємствам нашої країни ефективно діяти як на внутріш­ньому, так і на зовнішньому ринку. Оскільки Україна має експортоорієнтовану економіку, застосування логістики в зовнішньоекономічних зв'язках є теж досить перспективним та необхідним шляхом розвитку народного господарства.

Окрім цього, головною умовою проведення зовнішньо­економічної операції є її ефективність. На сучасному етапі будь-який суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності вирішує проблему підвищення ефективності зовнішньоекономічних операцій, з цією метою пропонується використовувати логістичний системний підхід до операцій.

Застосування логістики підвищить ефективності проведен­ня зовнішньоекономічних операцій і допоможе у вирішенні таких питань: орієнтація з асортиментом продукції на відпо­відні ринки, нарощування обсягів доходів на ринках, підви­щення конкурентоспроможності, нарощування темпів зро­стання продуктивності праці працівників, зменшення собівар­тості продукції та її збут, ефективне використання фінансових ресурсів, одержання оптимального ефекту від використання прибутку від господарської діяльності, укладання ефективних договорів, врахування своєчасної практики ціноутворення [2, с. 86].

Розвиток логістики стимулює необхідність швидкого реа­гування виробників на кон'юнктуру ринку, породжує пра­гнення за короткий термін адаптуватися в нових умовах. У результаті створюється логістика підприємства. Але ос­новні цілі логістики коригуються у зв'язку з розвитком інте­граційних процесів у світовому економічному просторі. Створюється простір для впровадження міжнародних логістичних систем, характерною ознакою яких є рух товарів через державні кордони. За доцільне слід вважати застос­ування логістики і в аграрному секторі економіки України.

Україна – держава з потенційно експортоспроможним сільським господарством. Продовольча небезпека та дефі­цит можуть бути подолані завдяки наявності в Україні сприятливих природно-кліматичних умов, зокрема запасів родючих чорноземів та можливості виробництва екологічно чистої продукції. Тому успішне вирішення завдань ефектив­ного розвитку аграрного сектору економіки України, зро­стання його конкурентоспроможності набуває особливого значення в умовах кризи.

Майже 80% території України займають сільськогоспо­дарські угіддя. Це набагато більше, ніж у країнах Європи. То­му проблеми сільського господарства в нашій країні є дуже важливими, особливо на сучасному етапі розвитку країни.

Громадськості постійно нав'язується думка, що ефективним є тільки великотоварне виробництво, забезпечити яке може лише великий бізнес на великих площах. Від самого початку фермерські та особисті селянські господарства до нього не на­лежали, і ставку на їхній розвиток ніхто не робив. Великотовар­не виробництво має риси інноваційного спрямування, а саме: високий рівень концентрації, впровадження інвестиційно-інно­ваційних технологій на виробництві товарної продукції [6, с. 92].

Уже важко уявити, але в радянський період частка сільсь­кого господарства у ВВП країни становила більш ніж 26%, була основою економіки та процвітання країни, а у 2011 ро­ці цей показник не перевищив 10%. Сільське господарство України от уже двадцять років перебуває у стані постійної кризи. У результаті розвалено колись потужні сільгосппід­приємства, збанкрутували господарства-мільйонери, на 70% зменшився технічний парк, відсутність добрив призве­ла до скорочення посівів технічних і зернових культур, різко зменшилося поголів'я великої рогатої худоби, свиней і птаха. Наявні в Україні фермерські господарства ледве зводять кінці з кінцями. Адже тільки 66% з них мають трактори, 39%  – автомобілі, 28% – сіялки та інше причіпне обладнання, до цього призвела відсутність фінансування збоку держави та занепад вітчизняного машинобудування.

Для подолання зазначених проблем доцільно застосову­вати логістику. Застосування логістичного підходу в агро­промисловому дозволить вирішити безліч питань, зокрема доцільно виділити логістичні системи на макрорівні: вироб­ники продукції, складське господарство, переробні підпри­ємства та споживачі об'єднуються в єдину систему, обсяги витрат підприємства [4, с. 65]. Це дозволить отримати позитивні результати для кожно­го з її елементів:

- виготовляти продукцію, орієнтовану на ринок;

- зменшити втрати в зв'язку з несвоєчасним збором та недотриманням умов зберігання врожаю;

- реалізовувати продукцію по ринкових цінах;

- забезпечити певну стабільність запасів продовольства;

- виробникам отримувати вищі доходи за рахунок зни­ження витрат, розширення діяльності та ринкових змін;

- споживачам – купувати якісну продукцію від вітчизня­ного виробника протягом значно довшого періоду.

Окрім цього, необхідний розвиток логістичної системи і в глобальному масштабі, адже, за висновками експертів, в над урожайні роки Україна втрачала значну частину прибут­ків саме через нерозвиненість логістичних систем.

Тому для ефективності сільського господарства потрібно не лише забезпечити виробництво продукції, а й попіклува­тися про мережі її збуту, тому варто акцентувати увагу на ро­звитку логістики у сфері агропромислового комплексу. Саме ефективне управління матеріальними потоками слід вважати головною умовою розвитку сільського господарства як однієї з основних бюджетоутворюючих галузей економіки України.

На основі сказаного вище можна зробити висновок. У сучасних умовах розвитку економіки виникає потреба досягнення підприємством стабільності на ринку та закрі­плення його позицій серед конкурентів. Вирішення цієї про­блеми пов'язане із формуванням власної ринкової стратегії, проведенням постійних маркетингових досліджень, моніторингу мікро- і макросередовища фірми та виробленням певної моделі поведінки, що дасть змогу розвиватися та освоювати нові ринкові сегменти. Для підприємства дуже важливим є раціональне підприємництво, що означає вдало організовану в часі і просторі комерційну діяльність, яка за­безпечується відповідним механізмом та технологією його розвитку. Саме підприємство можна розглядати як логістичну систему, оскільки в широкому розумінні логістика охоплює всі процеси, забезпечуючи планування, регулю­вання, управління і контроль.

Перспективи подальших розвідок у даному напрямі. Таким чином, проблема полягає в тому, що в практичній діяльності українських підприємств логістичним підходам надається неналежне значення, тому особливої актуальності набуває проблема пошуку шляхів розвитку логістики на підприємствах та в потенційно конкурентоспро­можних галузях народного господарства України, що в під­сумку має не лише збільшити експортний потенціал вітчиз­няних підприємств, а й забезпечити певну стабільність розвитку як окремих галузей, так і економіки в цілому, тому, ці питання можуть стати предметом інших досліджень.

 

 

Література.

1. Богач А. Принципи та напрямки аналізу витрат на функціону­вання логістичних систем // Логістичні системи. – 2 006. – №2. – С. 46-51.

2. Дроздова Г.М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства. – ЦУЛ, 2002. – 106 с.

3. Івженко А.С. Проблеми сучасної логістики та шляхи їх вирішен­ня /       А.С. Івженко // АПЕ, 2008. – 26 с.

4. Кобзева К.В. Теоретичне обґрунтування становлення логістики як науки // Економіка, Менеджмент, Підприємництво. Збірник нау­кових праць // Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2007. – №18. – С. 61-66.

5. Ларіна Р.Р. Логістика: Навчальний посібник / Р.Р. Ларіна // Д.: ВІК, 2005. – 335 с.

6. Мойса М.Я. Організаційно-економічні чинники підвищення ефективності аграрних підприємств / М.Я. Мойса, Є.В. Голубков // Економіка АПК №1. –2010. – С. 86-93.

7. Москвітіна Т.Д. Торговельна логістика: Навч. посіб / Т.Д. Москвітіна // К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2007. – 161 с.

8. Судакова О. Логістизація як засіб забезпечення економічної безпеки підприємства / О. Судакова // Схід. – 2008. – №3 (87). – С. 19-24.

9. Чорнописька Н.В. Методичні підходи оцінювання логістичної діяльності підприємства / Вісник Національного університету «Ль­вівська політехніка». – 2008. – № 608. – С. 265-271.

 

References.

1. Bogach, A. (2006), Pryntsypy ta napriamky analizu vytrat na funktsionuvannia lohistychnykh system [Principles and directions of cost analysis of the functioning of logistics systems], Lohistychni systemy, Vol.2, pp. 46-51.

2. Drozdova, M. (2002), Menedzhment zovnishnoekonomichnoi diialnosti pidpryiemstva [International Business Management of an Enterprise], CUL, Kyiv, Ukraine.

3. Ivzhenko, S. (2008), Problemy suchasnoi lohistyky ta shliakhy yikh vyrishennia [Problems of modern logistics and ways of solving them], APE, Ukraine.

4. Kobzeva, V. (2007), Teoretychne obgruntuvannia stanovlennia lohistyky yak nauky [The theoretical justification for establishment of logistics as a science], Ekonomika, Menedzhment, Pidpryiemnytstvo. Zbirnyk naukovykh prats, Lugansk: SNU im. V. Dalya, Vol.18, pp. 61-66.

5. Larina, R. (2005), Lohistyka: Navchalnyi posibnyk [Logistics: Textbook], VIK, Donetsk, Ukraine.

6. Moysa, Y. (2010), Orhanizatsiino-ekonomichni chynnyky pidvyshchennia efektyvnosti ahrarnykh pidpryiemstv [Organizational-economic factors of improving efficiency of agricultural enterprises], Economika APK, Vol.1, pp. 86-93.

7. Moskvitina, D. (2007), Torhovelna lohistyka: Navchalnyi posibnyk [Trade Logistics: Textbook], Kyiv National Trade and Economic University, Kyiv, Ukraine.

8. Sudakova, O. (2008), Lohistyzatsiia yak zasib zabezpechennia ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstva [Logistisation as a means of providing economic security], Shid, Vol.3/87, pp. 19-24.

9. Chornopiska, V. (2008), Metodychni pidkhody otsiniuvannia lohistychnoi diialnosti pidpryiemstva [Methodological approaches for evaluating the logistics of the company], Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika», Vol. 608, pp. 265-271.

 

Стаття надійшла до редакції 29.07.2015 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"