В. Є. Тредіт,
канд. екон. наук, доцент кафедри бухгалтерського обліку і аудиту,
Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, м. Харків
ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК ПДФО ТА ПОРЯДОК РОЗРАХУНКУ НАРАХУВАНЬ І УТРИМАНЬ ІЗ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ В 2015 РОЦІ
V. E. Tredit,
PhD in Economics, Associate Professor of the department of Accounting and audit
Kharkiv national agrarian university named after V.V. Dokuchaev
PERSONAL INCOME TAX RECORDS AND PROCEDURE OF CALCULATING CHARGES AND DEDUCTIONS FROM WAGES IN 2015
В статті
розглянуто податковий облік податку на доходи фізичних осіб та порядок
здійснення нарахувань і утримань із заробітної плати працівників згідно з
нововведеннями, які вступили в дію з 1 січня 2015 р. Детально з використанням
умовних прикладів висвітлено порядок здійснення нарахувань і утримань із
заробітної плати та суми лікарняних виплат з урахуванням основних особливостей
і практичних ситуацій, які можуть виникати на підприємстві. Розглянуто зміни,
які внесені до порядку нарахування військового збору з
2015 року, а також окремі аспекти податкового обліку, що стосуються
документального оформлення та термінів сплати податку на доходи фізичних осіб і
єдиного соціального внеску із заробітної плати працівників.
Considered in the article the tax account of tax on personal income and procedure for carrying of charges and deductions from employee salaries in accordance with innovations that have come into action with January 1, 2015. Detail with use a conditional examples highlighted the procedures of charges and deductions from wages and the amount of sickness benefits in view of main features and practical situations that may arise at the enterprise. Are considered the changes made to the calculation procedure of the military gathering from 2015, and some aspects of tax accounting relating to documentation and terms of payment of tax on personal income and unified Social Security Contribution from employee salaries.
Ключові слова: податок на доходи фізичних осіб, єдиний соціальний внесок, заробітна плата, військовий збір, податковий облік.
Keywords: the incomes of physical persons tax , Single Social Compulsory payment, wages, military payment, tax accounting.
Постановка проблеми. Реформаційні та трансформаційні процеси, що відбуваються нині в економіці України, торкаються всіх сфер фінансової системи, особливо сфери податкових відносин. Нині податкова система розвивається особливо динамічно, що відмічають як вітчизняні, так і міжнародні експерти. В цих умовах адекватно сучасним реаліям повинна розвиватися і система податкового обліку підприємств, головною задачею якої є забезпечення інформацією зовнішніх та внутрішніх користувачів, своєчасне і повне перерахування належних до сплати сум податків до відповідних бюджетів. Тому проблеми правильної організації податкового обліку податку з доходів фізичних осіб, а також дослідження порядку здійснення нарахувань і утримань єдиного внеску за новими правилами є надзвичайно актуальними.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний внесок у дослідження питань оподаткування доходів фізичних осіб зробили такі вчені-економісти, як: Є.С. Гордієнко, Т.М. Демченко, О.І. Коблянська, В.Ф. Максімова, В.М. Мельник, Л.О. Омелянович, О.В. Покатаєва, К.І. Швабій та ін. Питанням дослідження організації і обліку розрахунків за єдиним соціальним внеском присвячені праці таких учених: Т.В. Мокієнко, Г.В. Блакита, Л.П. Шевчук, І.С. Пізняк та ін. Але у зв’язку з останніми законодавчими змінами, необхідним є подальше дослідження цих питань.
Формулювання цілей статті. Метою статті є організація податкового обліку податку на доходи фізичних осіб та висвітлення порядку здійснення нарахувань і утримань єдиного внеску за новими правилами.
Виклад основного матеріалу дослідження. Постійні зміни в оподаткуванні вимагають від облікової служби підприємства певного коригування організації податкового обліку і організація обліку податку на доходи фізичних осіб не є виключенням. Податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) є одним з основних бюджетоутворюючих податків і його фіскальну ефективність важко переоцінити. Безпосереднім платником ПДФО є фізичні особи, а податковим агентом виступає підприємство, установа, в якій платники податку отримують доходи від своєї професійної діяльності.
Податок з доходів фізичних осіб (далі по тексту ПДФО) відіграє важливу роль у формуванні державного бюджету та безпосередньо стосується кожного члена суспільства. Він є загальнодержавним, встановлюється Верховною Радою України та справляється на всій території країни. Звідси випливає, що будь-яке реформування в сфері законодавства, яке регулює прибуткове оподаткування громадян, має особливе значення [6, с. 48].
Проблема оподаткування доходів населення є однією з фундаментальних проблем оподаткування. Це зумовлено різними причинами. Одна з основних полягає у тому, що доходи фізичних осіб є стабільним та великим об’єктом оподаткування. Якщо враховувати ефекти перекладення податкового навантаження, то саме фізичні особи є носіями податків [9, с. 50].
В Україні до 2004 року вже діяла прогресивна шкала ПДФО (яка складала від 10% до 40%), проте вона була змінена на єдину ставку в розмірі 13% (з 2007 р. - 15 %, з 2011 р. - 15%, 17%), при цьому одним з основних аргументів на користь переходу до єдиної ставки була необхідність детінізації зарплат [7].
У 2004 році було запроваджено податок з доходів фізичних осіб з єдиною ставкою у розмірі 13 %, потім у 2007 році цю ставку було збільшено до 15 %. Нарешті, з ухваленням і набранням чинності Податкового кодексу було запроваджено помірно прогресивну шкалу ставок з незначними змінами в механізмі функціонування даного податку [9, с. 50].
Для цілей дослідження ми будемо розглядати механізм оподаткування доходів фізичних осіб – платників ПДФО у вигляді заробітної плати. Згідно з пп. 14.1.48 Податкового кодексу заробітна плата це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму [1].
Відрахування до фондів соціального страхування працівників здійснюється на підставі Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі – Закон № 2464-VI), визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати [3].
Дослідження організації податкового обліку ПДФО, нарахувань та утримань єдиного внеску, неможливе без дотримання законодавства з питань оплати праці. Заробітна плата в Україні нараховується відповідно до норм Закону України «Про оплату праці» № 108/95 –ВР від 24.03.1995 р. зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 108/95) та регламентується Кодексом Законів про працю. До фонду оплати праці входить основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, матеріальна допомога. Згідно ст. 24 Закону № 108/95 та ст. 115 Кодексу Законів про Працю заробітна плата працівникам повинна виплачуватись не рідше двох разів на місяць. Строки виплати встановлюються колективним договором або наказом роботодавця (при відсутності договору). Проміжок часу між датами розрахунків з працівниками не може перевищувати 16 днів [2, 4, 5].
Розмір авансу (заробітної плати за першу половину місяця) оговорюється колективним договором, але не може бути меншим, ніж оплата за фактично відпрацьований до дня виплати час. Крім того, повний розрахунок з працівником повинен відбутися не пізніше ніж через сім днів після закінчення розрахункового періоду. Наприклад, зарплата за лютий має бути сплачена не пізніше сьомого березня. В разі, якщо термін виплати заробітної плати припадає на вихідний день, то виплата проводиться напередодні. Роботодавець несе відповідальність за своєчасне перерахування до відповідних органів утримань та нарахувань на заробітну плату. Розглянемо, які ж податки та збори потрібно сплачувати в 2015 році із доходу у вигляді заробітної плати.
На фонд оплати праці нараховується єдиний соціальний внесок, розмір якого залежить від класу ризику підприємства та може складати від 36,76 % до 49,7%. Для бюджетних організацій встановлена ставка ЄСВ в розмірі 36,3 %, для працюючих за цивільно-правовими договорами – 34,7 %, на зарплату інвалідів нараховується 8,41 %. Крім того, на допомогу за період непрацездатності та по вагітності та пологах нараховується 33,2 %. Цей вид податку сплачується за рахунок роботодавця [3, 5].
З нарахованої заробітної плати найманого працівника до бюджету утримуються:
– єдиний соціальний внесок в розмірі 3,6 % та 2 % з суми допомоги по лікарняним листкам;
– податок на доходи фізичних осіб в розмірі 15 або 20 % (базою для оподаткування є фонд оплати праці за вирахуванням суми ЄСВ) (ст. 164.6 Податкового Кодексу України);
– військовий збір – 1,5 %.
Отже, різниця між нарахованою та отриманою заробітною платою складає майже 21,6 %. Розглянемо приклад розрахунку нарахувань і утримань за першу половину місяця [5].
Приклад 1 Розрахунок заробітної плати за першу половину місяця
На підприємстві встановлено наступні строки виплати заробітної плати:
– 17 числа аванс за першу половину місяця;
– 2 числа наступного місяця – остаточний розрахунок.
Згідно колективного договору аванс працівникам виплачується за фактично відпрацьований час. Відповідно графіку роботи, встановленому на підприємстві, в березні 2015 року 21 робочий день. Зарплата за першу половину місяця нараховується за 11 робочих днів з 01 березня по 17 березня.
Посадовий оклад Степаненко М.К. дорівнює 2300 грн. Розмір нарахованого авансу буде складати: 2300 грн : 21 день * 11 днів =1204,76 грн. Зазвичай, сума авансу округлюється до цілих. Отже, з суми 1205 грн. потрібно утримати:
Єдиний соціальний внесок: 1205 грн * 3,6% = 43,38 грн;
Прибутковий податок (ПДФО): (1205 - 43,38) *15 % = 174,24 грн;
Військовий збір: 1205 грн * 1,5 % = 18,08 грн.
Належить до виплати: 1205 – 43,38 – 174,24 – 18,08 = 969,30 грн.
Крім того, роботодавець на суму заробітної плати повинен нарахувати єдиний соціальний внесок. У підприємства ставка ЄСВ складає 36,8 %, роботодавець повинен сплатити: 1205 грн. * 36,8 % = 443,44 грн [1-5].
Перерахування податків та зборів за першу половину місяця
По строку 17 березня роботодавець повинен подати до банківських установ платіжні доручення на перерахування:
ЄСВ (36,8 %) – 443,44 грн;
ЄСВ (3,6 %) – 43,38 грн;
ПДФО – 174,24 грн;
військовий збір – 18,08 грн.
ЄСВ згідно діючого законодавства потрібно сплатити до 20 числа наступного місяця, який настає за розрахунковим, але згідно ст. 24 Закону № 2464-VI для того, щоб мати можливість виплатити заробітну плату без сплати внесків потрібно надати в банківську установи довідку про відсутність заборгованості з платежів, видані відповідними органами. Отже, на практиці при виплаті зарплати за першу половину місяця сплачуються усі нараховані та утримані внески.
Для розрахунку заробітної плати за другу половину місяця, щоб уникнути недоїмки по платежах, яка може виникнути внаслідок округлення, рекомендується проводити нарахування заробітної плати та розрахунок внесків за повний місяць, а при проведенні остаточного розрахунку – враховувати сплачені при виплаті авансу суми (див. приклад 2).
Приклад 2 Розрахунок заробітної плати за другу половину місяця [5]
Розглянемо, як нарахувати заробітну плату за другу половину місяця Степаненко М.К. із попереднього прикладу. В березні працівник відпрацював 21 день та йому було нараховано 2300 грн. за посадовим окладом та індексацію в розмірі 170,52 грн. База для нарахування податків – 2470,52 грн.
Роботодавець повинен нарахувати ЄСВ: 2470,52 грн * 36,8 % =909,15 грн;
та провести утримання з заробітної плати працівника:
ЄСВ: 2470,52 грн * 3,6 % = 88,94 грн;
ПДФО (2470,52 грн – 88,94 грн) *15 % = 357,24 грн;
військовий збір 2470,52 грн * 1,5 % = 37,06 грн.
Перерахування податків та зборів за другу половину місяця
Працівнику потрібно виплатити різницю між нарахованою сумою (за виключенням податків) та сумою виплаченого авансу:
2470,52 грн – 88,94 грн – 357,24 грн – 37,06 грн – 969,30 грн = 1017,98 грн.
Податки також розраховуються як різниця між нарахованими та сплаченими зборами. Отже, по строку сплати заробітної плати роботодавець повинен сплатити:
ЄСВ (36,8 %): 909,15 грн – 443,44 грн = 465,71 грн;
ЄСВ (3,6 %): 88,94 грн – 43,38 грн = 45,56 грн;
ПДФО: 357,24 грн – 174,24 грн = 183,00 грн;
Військовий збір – 37,06 грн – 18,08 грн = 18,98 грн.
Зупинимося детальніше на особливостях кожного з податків.
З 01.01.2015 року внесені зміни до окремих статей Закону № 2464-VI. Так, зокрема зміни торкнулися нарахування єдиного внеску на фонд оплати праці. Відтепер нарахування повинно проводитися окремо на зарплату кожного працівника (ст. 7 Закону № 2464-VI). Крім того, згідно ст. 8 Закону № 2464-VI сума ЄСВ повинна бути не меншою ніж мінімальний внесок. Тобто, якщо застрахованій особі виплачується заробітна плата в розмірі меншому, ніж мінімальна, то ЄСВ нараховується на суму мінімальної заробітної плати, яка встановлена на цей період. Утримання внесків в цьому випадку проводиться виходячи з нарахованої суми. Отже, бази для утримання та нарахування внесків можуть різнитися. Ця норма не стосується осіб, які працюють за сумісництвом. Слід зазначити, що на 2015 рік Законом України «Про державний бюджет України» №80-VIII від 28.12.2014 р. передбачено розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня – 1218 грн., та з 1 грудня – 1378 грн [3, 5].
Приклад розрахунку ЄСВ з зарплати, що менша за мінімальну (у періоді була відпустка без збереження зарплати) [5]
Іванову П.С. встановлено посадовий оклад у розмірі 1300 грн. В лютому 2015 року працівник 7 робочих днів знаходився у відпустці без збереження зарплати. За місяць йому було нараховано 845 грн. Підприємству встановлено 15 клас ризику і ставку ЄСВ у розмірі 37 %.
Оскільки сума нарахованої зарплатні менше ніж мінімальна, то слід нарахувати ЄСВ у сумі: 1218 грн * 37 % = 450,66 грн.
В той же час з працівника потрібно утримати ЄСВ в розмірі:
845 грн * 3,6 % = 30,42 грн.
Приклад розрахунку ЄСВ з зарплати, що менша за мінімальну (у періоді були лікарняні)
Савченко М.П. працює в бюджетній установі з посадовим окладом 1600 грн. Страховий стаж працівниці – менше п’яти років. Весь січень жінка знаходилася на лікарняному. В зв’язку з тим, що вона має право на оплату лише 60 % допомоги, за січень жінці було нараховано 960 грн.
Роботодавець повинен заплатити ЄСВ в розмірі: 1218 грн. * 36,3% (ставка для бюджетних установ) = 422,13 грн.
З працівниці буде утримано 960 грн. * 2 % = 19,20 грн.
Приклад розрахунку ЄСВ з зарплати, що менша за мінімальну (перехідні лікарняні)
Марченко О.В. був відсутній на роботі через хворобу з 15 січня 2015 року по 7 лютого 2015 року. Лікарняний лист був наданий до бухгалтерії в лютому, внаслідок цього за січень працівникові було нараховано лише 918 грн. В цьому випадку в лютому фактично буде проведено нарахування частини лікарняних за січень. Оскільки загальний розмір заробітної плати, яка повинна була бути нарахована працівнику в січні, перевищить мінімальний розмір, то базою для нарахування ЄСВ в січні буде 918 грн [3-5].
Отже роботодавець повинен нарахувати ЄСВ за січень:
918 грн. * 36,9% (11 клас ризику) = 338,74 грн.
Як зменшити розмір ставки ЄСВ (вимоги для застосування понижуючого коефіцієнту)
Роботодавці можуть зменшити розмір ставки по нарахуванню ЄСВ в 2015 році до 40%, однак для цього потрібно виконати ряд умов, які зазначені в п.2 р. І Закону України «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» [3, 5] щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці» № 219-VIII від 02.03.2015 року.
Для того щоб до 31 грудня 2015 року мати можливість скористатися понижуючим коефіцієнтом треба забезпечити одночасне виконання всіх умов:
– заробітна плата в розрахунку на кожного працівника в звітному місяці повинна збільшитись більш ніж на 20% в порівнянні з середньою заробітною платою на одного працівника за 2014 рік;
– після застосування зменшеної ставки розмір нарахованого ЄСВ на одну застраховану особу в звітному місяці буде не нижчий, ніж в середньому за 2014 рік;
– кількість працівників, для яких проводилось нарахування в звітному місяці не повинна перевищувати 200% середньомісячної кількості у попередньому році.
Розмір понижуючого коефіцієнту платники ЄСВ розраховують самостійно виходячи з формули:
Коеф = БН2014 / БН, де
БН2014 – середньомісячна база для нарахування ЄСВ в розрахунку на одного працівника за 2014 рік,
БН – база для нарахування ЄСВ в звітному місяці на одну застраховану особу.
Показники БН2014 та БН вираховуються шляхом ділення фонду оплати праці за звітній період на кількість працівників. У разі, якщо вирахуваний коефіцієнт нижче 0,4, то застосовується коефіцієнт у розмірі 0,400. У випадку, якщо роботодавець має право на застосування понижуючого коефіцієнту, він повинен зазначити це в звіті. Коефіцієнт та ставка ЄСВ вказуються з трьома цифрами після коми. Якщо коефіцієнт був застосований, але за будь яких обставин внесок не був сплачений у встановлені строки, платник позбавляється права на застосування коефіцієнту до повного погашення боргу. З 1 січня 2016 р. ставки ЄСВ планується застосовувати із коефіцієнтом 0,6 [3, 5].
Знизити податковий тягар до 40 % – дуже приваблива перспектива для роботодавця, але в умовах економічної кризи знайдеться небагато підприємств, які зможуть підвищити заробітну плату працівникам та виконати всі умови.
З 01 січня 2015 року внесені зміни до ст. 167.1 Податкового Кодексу України, які регламентують певні особливості утримання податку на доходи фізичних осіб. Відтепер, якщо сума нарахованої заробітної плати перевищує 10 прожиткових мінімумів, тобто 12180 грн., то різниця, яка перевищує цю позначку, підлягає оподаткуванню в розмірі 20%. Методика розрахунку податку наведена у листі ДПА від 03.02.2011 N 2919/7/17-0717 [1, 5].
Приклад розрахунку ПДФО, коли зарплата більше 10 мінімальних [5]
Іваненко О.Я. в лютому 2015 року було нараховано 17536,00 грн. Базою для нарахування прибуткового податку по ставці 15 % є:
12180 грн – 12180 грн * 3,6 % = 11741,52 грн;
11741,52 грн * 15 % = 1761,23 грн.
З залишку суми утримується 20 %:
17536 грн – 12180 грн = 5356 грн;
(5356 грн – 5356 грн * 3,6 %) * 20 % = 1032,64 грн.
Таким чином, з заробітної плати працівника потрібно утримати ПДФО в розмірі: 1761,23 грн + 1032,64 грн = 2793,87 грн.
Також за новим законодавством передбачені певні особливості застосування податкової соціальної пільги. Статтею 169 Податкового Кодексу передбачено перелік осіб, яки мають право на зменшення бази для утримання прибуткового податку. Правом на пільгу може скористатися:
– кожен платник податку, чия заробітна плата не перевищує прожиткового мінімуму для працездатної особи помноженого на 1,4 та заокругленого до 10. Тобто в 2015 році, право на податкову соціальну пільгу мають особи, чия заробітна плата не перевищує 1710 грн (1218 * 1,4 = 1705,20).
– працівники, які виховують двох або більше дітей віком до 18 років;
– одинокі матері;
– інваліди 1 та 2 групи;
– та деякі інші категорії відповідно до статті 169 ПКУ [1, 5].
Пільга надається в розмірі 100 %, 150 % та 200 %. Було відкладено ще на один рік час вступу в силу статті 169.1.1 ПКУ (абз. 8 п. 1 розд. XIX «Прикінцеві положення»), яка передбачає 100 % розмір податкової пільги. Таким чином, протягом 2015 року розмір пільги не зміниться і буде складати 609 грн.
Приклад розрахунку заробітної плати з податковою соціальною пільгою
Сергієнко Ю.А. в лютому 2015 р. було нараховано 1520 грн. Працівниця надала роботодавцю заяву про застосування податкової соціальної пільги. Базою для оподаткування буде:
1520 грн – 54,72 грн (ЄСВ) – 609 грн (податкова пільга) = 856,28 грн,
а розмір прибуткового податку буде дорівнювати:
856,28 грн * 15 % = 128,44 грн.
У 2015 році було продовжено дію введеного в серпні 2014 р. військового збору. Застраховані особи тепер будуть платити додаткові 1,5 % не до певної дати, а до прийняття Верховною Радою рішення про закінчення реформування збройних сил України. Перелік доходів, які підлягають оподаткуванню військовим збором, надано в статті 163 Податкового Кодексу. При нарахуванні зарплати оподатковуються ті ж виплати, що й для ПДФО.
Розглянемо терміни сплати ПДФО та єдиного
внеску за новим законодавством. Утримання та нарахування на заробітну плату
повинні перераховуватися в строк сплати заробітної плати. Якщо заробітна плата
не виплачена своєчасно, то ПДФО та військовий збір мають бути сплачені протягом
30 днів за останнім днем місяця, коли виникла заборгованість (ст. 168.1.5
ПКУ). Кінцевий термін сплати єдиного соціального внеску – 20 число
наступного за розрахунковим місяця. Незалежно від того, виплачена заробітна
плата чи ні – ЄСВ потрібно заплатити обов’язково. З 01.01.2015 р. штрафні
санкції за несвоєчасне перерахування ЄСВ збільшені до 20 %
(п. 11 ст. 25 Закону №2464-VI) [1, 3, 5].
Підставою для нарахування заробітної плати є табель обліку робочого часу. Розрахунок заробітної плати оформлюється відповідною відомістю нарахувань та утримань, де по кожному працівнику окремо наводиться перелік доходів за видами нарахувань та перелік утримань за видами податків, та зазначається сума до виплати робітнику. Заробітна плата може виплачуватися через банк на картки співробітників та через касу. В обох випадках складається платіжна відомість, але при отриманні коштів через касу відомість повинна бути встановленого зразку. При необхідності заробітна плата може бути видана з каси за видатковими ордерами.
Висновки. Внесені у новому звітному (податковому) році нововведення суттєво вплинули на розрахунок суми ПДФО та нарахувань і утримань із заробітної плати для бухгалтерської служби підприємства, що обов’язково має бути враховано в організації податкового обліку ПДФО. Розглянуті нюанси оподаткування та приклади обчислення сум ПДФО, єдиного соціального внеску та військового збору мають на меті роз’яснення та аналіз основних аспектів оподаткування доходів фізичних осіб. Згідно з внесеними змінами зросла відповідальність за своєчасне перерахування сум єдиного соціального внеску, що позитивно позначиться на його адмініструванні.
Використана література.
1. Податковий Кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-17 (Редакція від 14.05.2015, підстава Закон від 21.04.2015 № 344-VIII): [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17
2. Кодекс законів про працю в Україні: Кодекс від 10.12.1971 № 322-VIII. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/322-08
3. Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування: Закон України від 08.07.2010 № 2464-VI. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2464-17
4. Про оплату праці: Закон України від 24.03.1995 № 108/95-ВР. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80
5. Бондаренко О. Розрахунок нарахувань та утримань із заробітної плати в 2015 році [Електронний ресурс] / О. Бондаренко // Веб-портал «Бухгалтер.com». – Режим доступу: http://byhgalter.com/rozraxunok-naraxuvan-ta-utriman-iz-zarobitno%D1%97-plati-v-2015-roci
6. Коблянська О.І. Утримання ПДФО із заробітної плати за новими правилами / О.І. Коблянська, Т.Д. Даценко // Облік і фінанси АПК. – 2011. – №2. – С. 48-52.
7. Омелянович Л.О. Податкове регулювання доходів фізичних осіб [Електронний ресурс] / Л.О. Омелянович, Є.С. Гордієнко // Scientific research and their practical application. modern state and ways of development. –1-12 October 2013. – Режим доступу: http://www.sworld.com.ua/index.php/ru/conference/the-content-of-conferences/ archives-of-individual-conferences/oct-2013
8. Мельник В.М. Фіскальна ефективність податку з доходів фізичних осіб в Україні: можливості зростання / В. М. Мельник // Фінанси України. – 2007. – № 12. – С. 38–41
9. Швабій К.І. Пріоритети реформування податку на доходи фізичних осіб в сучасних умовах / К.І. Швабій // Збірник наукових праць Ірпінської фінансово-юридичної академії (економіка, право). – 2013. – Вип. 2. – С. 50-54.
10. Мокієнко Т.В. особливості нарахування та утримання єдиного соціального внеску / Т.В. Мокієнко // Наук. праці ПДАА. Сер. Екон. науки. – 2011. – Вип. 3, Т.2. – С. 204-207.
References.
1. The Verkhovna Rada of Ukraine (2010), The Law of Ukraine “Podatkovyi Kodeks Ukrainy”, # 2755-17 from 02.12.2010, [Online], available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17
2. The Verkhovna Rada of Ukraine (1971), The Law of Ukraine “Kodeks zakoniv pro pratsiu v Ukraini” # 322-VIII from 10.12.1971, [Online], available at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/322-08
3. The Verkhovna Rada of Ukraine (2010), The Law of Ukraine “Pro zbir ta oblik yedynoho vnesku na zahalnooboviazkove derzhavne sotsialne strakhuvannia”, # 2464-VI from 08.07.2010, [Online], available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2464-17
4. The Verkhovna Rada of Ukraine (1995), The Law of Ukraine “Pro oplatu pratsi”, # 108/95-VR from 24.03.1995, [Online], available at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80
5. Bondarenko, O. “Rozrakhunok narakhuvan ta utryman iz zarobitnoi platy v 2015 rotsi”, «Bukhhalter.com», [Online], available at: http://byhgalter.com/rozraxunok-naraxuvan-ta-utriman-iz-zarobitno%D1%97-plati-v-2015-roci
6. Koblianska, O.I. and Datsenko, T.D. (2011), “Utrymannia PDFO iz zarobitnoi platy za novymy pravylamy”, Oblik i finansy APK, vol.2, pp. 48-52.
7. Omelianovych, L.O. and Hordiienko, Ye.S. (2013), “Podatkove rehuliuvannia dokhodiv fizychnykh osib”, Scientific research and their practical application. modern state and ways of development. –1-12 October 2013, [Online], available at: http://www.sworld.com.ua/index.php/ru/conference/the-content-of-conferences/ archives-of-individual-conferences/oct-2013
8. Melnyk, V.M. (2007), “Fiskalna efektyvnist podatku z dokhodiv fizychnykh osib v Ukraini: mozhlyvosti zrostannia”, Finansy Ukrainy, vol. 12, pp. 38–41
9. Shvabii, K.I. (2013), “Priorytety reformuvannia podatku na dokhody fizychnykh osib v suchasnykh umovakh”, Zbirnyk naukovykh prats Irpinskoi finansovo-yurydychnoi akademii (ekonomika, pravo), Vol. 2, pp. 50-54.
10. Mokiienko, T.V. (2011), “Osoblyvosti narakhuvannia ta utrymannia yedynoho sotsialnoho vnesku”, Nauk. pratsi PDAA. Ser. Ekon. Nauky, vol. 3, no.2, pp. 204-207.
Стаття надійшла до редакції 20.05.2015 р.
ТОВ "ДКС Центр"