УДК 338.46(477)

 

І. В. Гуріна,

к. е. н., доцент кафедри соціальної медицини, управління та бізнесу в охороні здоров’я,

 Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків

 

Підходи до організації партнерських відносин у полідименсіональних системах

 

I. Gurinа,

Ph.D. in Economics, assistant professor Department of social medicine, and business health,

Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education

 

Going is near organization of partner relations in the polіdimensіonalnih systems

 

Досліджено тенденцію партнерської взаємодії в фармації за кордоном і в Україні. Визначено суперечки у взаємодії учасників полідименсіональних системах. Досліджено підходи до визначення сутності партнерства різних науковців. Проаналізовано напрямки формування партнерства в фармації для України. Доведено доцільність застосування асоціативної взаємодії учасників полідименсіональних системах. Принциповою відмінністю методики проектування асоціативної взаємодії партнерів є орієнтація на передові вимоги до партнерів і досягнення асоціативних цілей усіх учасників ланцюга. Методики організації партнерських відносин в полідименсіональних системах складається з семи етапів формування вимог до постачальника субстанцій і матеріалів, виробника ЛЗ і споживача ЛЗ. Наведено матрицю формування вимог до формування зв’язків між партнерами. Визначено результати застосування запропонованої асоціативної взаємодії.

 

Investigated the trend of partnership in pharmacy abroad and in Ukraine. Defined disputes in the interaction of the participants paginasshanti systems. Investigated approaches to defining the essence of partnership between different scientists. Trends were analyzed for the formation of the partnership in pharmacy for Ukraine. Proved the feasibility of applying the associative interaction between participants paginasshanti systems. The fundamental difference of methodology for the design of associative interaction partners is to focus on emerging requirements for partners and achieve associative objectives of all participants in the chain. Methods of organizing partnerships in paginasshanti systems consists of seven stages in the formation of requirements to the supplier of substances and materials, the drugs manufacturer and consumer of drugs. Given the matrix of the formation of the requirements for the formation of bonds between the partners. Determined the results of applying the proposed associative interaction.

 

Ключові слова: партнери, асоціативна взаємодія, фармація, матриця вимог, полідименсіональна система.

 

Keywords: partners, associative interaction, pharmacy, matrix requirements, pademangan system.

 

 

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Пошук нових резервів підвищення ефективності виробництва й створення нових механізмів конкурентної боротьби на фармацевтичному ринку України викликають необхідність зміни традиційних форм організації й управління фармацевтичними підприємствами на рівні регіонів. Останнім часом усе більше поширення одержують нові організаційні форми, засновані на принципах партнерства в регіонах, що особливо важливо для фармацевтичної галузі, яка виробляє соціально важливу продукцію, необхідну для забезпечення належного рівня життя праце- та дієспроможності населення регіонів України. Крім того, продукція фармацевтичної галузі повинна відповідати вимогам, які висуваються до її якості, та бути доступною для всіх верств населення будь-якого регіону України. Сьогодні ціноутворення на лікарські засоби регулюється з боку держави, але при цьому необхідно враховувати специфіку кожного регіону: рівень життя населення, його доходи, чисельність населення регіону та ін. Регіональні органи влади повинні виконувати функції соціального захисту громадян через встановлення граничного рівня торговельних націнок на продукцію фармацевтичної галузі, з одного боку, та забезпечувати високий рівень якості лікарських засобів, з другого. При цьому їхнім завданням є також створення відповідних умов розвитку вітчизняних фармацевтичних підприємств за рахунок компенсаційних виплат за регіональними програмами соціального захисту населення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. В останні роки відбуваються динамічні зміни як на вітчизняному, так і на світовому ринку, це зумовлено постійною зміною вимог до функціонування національних економік та процесом світовим процесом глобалізації. Прикладом партнерства у фармації є альянс, утворений компаніями «Авентис» (Франція) і «Мілленніум Фармасьютикалс» (США) з метою розробки лікарських засобів, які пригнічують активність запального процесу при бронхіальній астмі, ревматоїдному артриті та інших системних захворюваннях. Також як приклади такої форми інтеграції можна навести створення спільних підприємств у сфері розробки, виробництва і реалізації лікарських засобів: компанію «Merck&Co» (США) і фірму «Ache Group» (Бразилія), які утворили виробниче підприємство «Prodome»; компанію «Roche» і японську фірму «Nikon Medi-Physics» – спільне підприємство «Medicom» [7, с. 52].

В Україні партнерські відносини сьогодні лише получили свій розвиток. Для України Напрямками формування партнерства в фармації є:

– створення українсько-іспанського підприємства «Сперко Україна» (Вінниця), українсько-словацького підприємства «Уфарма» (Київ);

– організація підприємств, зарубіжну сторону яких представляють виробники лікарських засобів, а партнери з вітчизняної сторони здійснюють просування товару на ринку: українсько-угорське спільне підприємство «Гедеон ріхтер - Укрфарм» (Київ), українсько-польське СП «Мост-Польфарм» (Львівська область), українсько-французьке СП «Упсамедика Україна» (Київ);

– створення спільних підприємств як об’єднання зусиль зарубіжних і вітчизняних вкладників-комерсантів (наприклад, українсько-американське спільне підприємство «БіоМарк» (м. Львів), українсько-естонське спільне підприємство «Оптима-Фарм ЛТД» (м. Київ) [7, с. 53].

Позитивна роль співробітництва особливо проявляється в умовах інформаційно-технологічної революції. У конкурентній політиці епохи глобалізації чітко простежується взаємодія між контрагентами ринку для досягнення різних видів економічної ефективності: алокативної ефективності (ефективності розподілу ресурсів між альтернативними варіантами їх використання), виробничої ефективності (оптимізації розміру заводу і фірми), динамічної ефективності (ефективності галузі як структури, що розвивається; упровадження інновацій, що мінімізують витрати; розвитку стимулів до інвестування).

У сучасних умовах основною умовою ефективного функціонування суб’єктів підприємництва є якісні партнерські зв’язки. Партнерські відносини розглядають як договірні відносини, які встановлюються між підприємцями і дозволяють кожному з них досягти очікуваного результату (успіху) за рахунок обміну наслідками своєї діяльності [6, с. 202]. Це визначення є неповним, оскільки пояснює причину формування партнерських відносин, але не визначає їх змістової сутності.

Партнерські відносини також тлумачать як сукупність способів та форм цілеспрямованої організації взаємовідносин сторін для досягнення спільної мети [3, с. 103]. У цьому визначенні варто було б підкреслити взаємовигідність обміну тими досягненнями, якими володіє кожен з учасників партнерських відносин.

У науковій літературі існує декілька підходів до аналізу форм партнерських відносин. Деякі вчені виділяють їх на рівні вертикальної інтеграції [3, с. 145], інші - на рівні горизонтальної інтеграції [4, с. 49], треті - пов’язують партнерські відносини з розвитком мережевих форм організації бізнесу [5, с. 289; 8, с. 9].

Формулювання цілей статті. Метою статті є розкриття змісту асоціативної взаємодії партнерів в полідименсіональних системах.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обгрунтуванням отриманих наукових результатів. Методика проектування асоціативної взаємодії різних підприємств полягає в послідовному описанні процесів кардинальної зміни існуючої системи управління підприємством (рис. 1) [1, с. 202; 2, с. 50].

Принциповою відмінністю методики проектування асоціативної взаємодії партнерів є орієнтація на передові вимоги до партнерів і досягнення асоціативних цілей усіх учасників ланцюга. При цьому інтегровані процеси між підприємствами, призначення яких не поєднувати в диверсифіковані фінансово-промислові групи (за рахунок різних підприємств із різних галузей), а сприяти досягненню асоціативних цілей, які постійно змінюються під впливом системи взаємних вимог і корельованих із цілями всіх бізнес-партнерів.

Методики організації партнерських відносин в полідименсіональних системах складається з таких етапів (рис. 1):

1 етап. Визначення мети і завдань проектування асоціативної взаємодії партнерів, тобто формування внутрішніх зв'язків й процесів у кожного учасника ланцюга. Схема формування вимог до постачальника субстанцій і матеріалів, виробника і споживачів лікарських засобів:

 

,

 

де А10, А30, А50 – матриця внутрішніх вимог до матеріального потоку, відповідно до постачальника субстанцій і матеріалів, виробника і споживача лікарських засобів;

- - → - неявні вимоги.

 

Рис. 1. Схема концепції RCM для умов фармацевтичних підприємств,

де М – число учасників;

види зв’язків:

А0 – немає;

А1 – слабкий (опосередкований);

А2 – середній;

А3 – сильний

 

Сутність сформованих вимог до кожного учасника ланцюга необхідно записати у вигляді матриці вимог {А10, А30, А50}, які у свою чергу складаються з іншої групи вкладених матриць вимог, тобто формується послідовне розкриття змісту вимог до учасників ланцюга (з позиції «чорного ящика») не тільки залежно від його розвитку й розвитку внутрішнього середовища певного учасника.

У загальному вигляді це доцільно записувати у вигляді таблиці формування вимог до учасників (табл. 1).

 

Таблиця 1. Формування вимог до учасників на першій стадії

 

Перша стадія починається із «зародження» господарських зв'язків виробника з потенційними постачальниками й потенційними споживачами. На цьому етапі відбувається первісна оцінка й вибір постачальників, оцінка й вибір мережі (каналу) розподілу лікарських засобів. Він закінчується формуванням стратегії, цілей, завдань і вимог до кожного учасника, які між собою не погоджені та про них не відомо жодному з контрагентів, крім своїх власних.

2 стадія. Встановлення зв'язків з постачальником, тобто формування та висування вимог від виробника лікарських засобів до постачальника субстанцій і матеріалів, тобто з боку зовнішнього середовища організації. Сформовані в такий спосіб вимоги записуються у вигляді матриці вимог А20.

При цьому важливо враховувати, що формування ланцюга починається з постачальника субстанцій і матеріалів, і розвиватися через нього, тому що однією з умов ефективного функціонування виробника є налагодження зв’язків з постачальником субстанцій і матеріалів і при укладанні договорів зі споживачем лікарських засобів необхідно впевнитися в надійності постачальника. Тому виробник лікарських засобів першим висуває вимоги до постачальника субстанцій і матеріалів, укладає з ним договір, здійснює закупівлю необхідних субстанцій і матеріалів і починає випуск першої партії лікарських засобів.

Таким чином, змінилися матриці внутрішніх вимог у виробника лікарських засобів (А31) і постачальника субстанцій і матеріалів (А11), внутрішні вимоги у споживача лікарських засобів (А50) залишилися незмінними. При укладанні договору виробника лікарських засобів із постачальником субстанцій і матеріалів утворилася нова матриця зовнішніх вимог виробника лікарських засобів (А20) (табл. 2).

 

Таблиця 2. Формування вимог до учасників на другій стадії

 

Друга стадія закінчується з проробки контракту з постачальником субстанцій і матеріалів.

Третя стадія. Встановлення зв'язків зі споживачем лікарських засобів, тобто формування та висування вимог від виробника до споживача лікарських засобів, тобто з боку зовнішнього середовища організації. Сформовані в такий спосіб вимоги записуються у вигляді матриці вимог А40.

Четверта стадія. Двостороннє співробітництво партнерів, тобто усвідомлення робітниками постачальника субстанцій і матеріалів вимог виробника лікарських засобів і аналіз переваг і недоліків роботи, труднощів і можливостей взаємодії зі споживачем лікарських засобів. Отже, відповідною реакцією постачальника субстанцій і матеріалів є формування й висування вимог до виробника лікарських засобів і пропозицій з коригування вимог до своєї системи.

П’ята стадія. Повне співробітництво учасників ланцюга, що виражається в аналізі та переосмисленні працівниками виробника лікарських засобів вимог до своєї системи з боку споживача лікарських засобів. Відповідною реакцією виробника лікарських засобів є формування й висування вимог до споживача лікарських засобів і пропозиції з коригування вимог до своєї системи. Сформовані вимоги від виробника до споживача лікарських засобів відображаються за допомогою матриці вимог (А70), а скоректовані вимоги - зміною стану матриці А40 → А41. Таким чином, аналізується робота зі споживачем лікарських засобів, потім розробляються до нього вимоги виробника лікарських засобів (А70), змінюються внутрішні вимоги до своїх підсистем виробника лікарських засобів А33 → А34.

6 стадія. Переосмислення постачальником субстанцій і матеріалів своїх позицій, тобто зміна внутрішніх вимог у постачальника. Сформовані вимоги споживача лікарських засобів до постачальника субстанцій і матеріалів за допомогою матриці вимог (А80), а скоректовані вимоги - зміною стану матриці А12 → А13:

 

 

де А13, А34, А53 – матриця внутрішніх вимог до матеріального потоку, відповідно постачальника субстанцій і матеріалів, виробника і споживача лікарських засобів;

А80 – матриця зовнішніх вимог, які висуваються постачальником субстанцій і матеріалів до споживача лікарських засобів;

→ - сформовані вимоги до партнера.

Таким чином, змінилися матриці внутрішніх вимог  постачальника субстанцій і матеріалів (А13) і споживача ЛЗ (А53), внутрішні вимоги виробника лікарських засобів (А34) залишилися незмінними. У процесі пошуку партнерства між постачальником субстанцій і матеріалів і споживачем лікарських засобів утворилася нова матриця зовнішніх вимог (А80), а також відбулося доповнення вимог постачальника субстанцій і матеріалів до виробника лікарських засобів шляхом зміни матриці вимог А60 → А61.

7 стадія. Партнерство в ланцюгу поставок, тобто зворотна реакція споживача лікарських засобів на пропозицію партнерства постачальником субстанцій і матеріалів й аналіз ланцюга поставок «зверху вниз». Споживач усвідомлює цінність запропонованого партнерства, додатково висуваючи специфічні вимоги до постачальника субстанцій і матеріалів для прискорення просування матеріального потоку по ланцюгу.

Сформовані вимоги від споживача лікарських засобів до постачальника субстанцій і матеріалів відображаються за допомогою матриці вимог А90, а скориговані зовнішні вимоги - зміною стану матриці А41 → А42.

 

,

 

де А14, А34, А54 – матриця внутрішніх вимог до матеріального потоку, відповідно постачальника субстанцій і матеріалів, виробника і споживача лікарських засобів;

А90 – матриця зовнішніх вимог, які висуваються споживачем лікарських засобів до постачальника субстанцій і матеріалів;

→ - сформовані вимоги до партнера.

Як видно, змінилися матриці внутрішніх вимог у споживача лікарських засобів (А54) і постачальника субстанцій і матеріалів (А14), внутрішні вимоги у виробника лікарських засобів (А34) залишилися незмінними. У процесі зворотного зв'язку з постачальником субстанцій і матеріалів у межах закріплення партнерства між споживачем лікарських засобів і постачальником субстанцій і матеріалів утворилася нова матриця зовнішніх вимог (А90), а також відбулося доповнення вимог споживача до виробника лікарських засобів  шляхом зміни матриці вимог А41 → А42 при зміні матриці зовнішніх вимог постачальника субстанцій і матеріалів до споживача лікарських засобів А80 → А81 (табл. 3).

 

Таблиця 3. Формування вимог до учасників на сьомій стадії

 

Таким чином, процес взаємного висовування вимог нормалізувався. Сьомий етап починається з переосмислення споживачем лікарських засобів своїх позицій у ланцюзі (ініціатором створення ланцюга був виробник лікарських засобів, потім переосмислення відбулося в постачальника субстанцій і матеріалів), і зміни вимог А53 → А 54 до своїх підсистем. Потім споживач лікарських засобів здійснює висновок партнерства з постачальником субстанцій і матеріалів і розробляє до нього специфічні вимоги А90. Постачальник погоджується на вимоги споживача лікарських засобів і, обробивши їх, модифікує внутрішні вимоги до своїх підсистем А13 → А14. Закінчується цей етап доповненням споживача лікарських засобів вимог до виробника лікарських засобів (А41 → А42).

Висновки. Методика проектування асоціативної взаємодії різних підприємств має принципові відмінності, які полягають в орієнтації на вимоги до партнерів і досягненні асоціативних цілей усіх учасників ланцюга. Методика організації партнерських відносин у полідименсіональних системах складається з визначення мети і завдань проектування асоціативної взаємодії партнерів; встановлення зв'язків з постачальником; встановлення зв'язків зі споживачем лікарських засобів; двостороннього співробітництва партнерів, тобто усвідомлення робітниками постачальника субстанцій і матеріалів вимог виробника лікарських засобів і аналіз переваг і недоліків роботи, труднощів і можливостей взаємодії зі споживачем лікарських засобів; повного співробітництва учасників ланцюга, що виражається в аналізі та переосмисленні працівниками виробника лікарських засобів вимог до своєї системи з боку споживача лікарських засобів; переосмислення постачальником субстанцій і матеріалів своїх позицій; партнерства в ланцюгу поставок «зверху вниз».

 

Список літератури.

1. Гурина И.В. Анализ особенностей слияний и поглощений фармацевтических предприятий в условиях их адаптации к рыночным взаимоотношениям / И.В. Гурина, В.И. Торкатюк, Г.Ю. Штерн, Н.С. Клунько // Економіка: проблеми теорії та практики. - 2010. – Вип. 260. - С.201-247.

2. Гурина И.В. Стратегия и тактика формирования полидименсиональных систем обеспечения синергизма государственного регулирования фармацевтического рынка региона / В.И. Торкатюк, И.В. Гурина // Системотехнические основы полидименсионального формирования синергетического инвестиционного цикла в строительной отрасли: материалы международной научно-практической конференции. – Х. : ХНАГХ, 2007. – С. 49-51.

3. Єгоренко Н.О. Участь у міжнародній спеціалізації та кооперації, як ефективна форма розвитку вітчизняних підприємств / Н.О. Єгоренко // Економіка: проблеми теорії та практики. – 2009. - Вип. 242. – С. 102-146.

4. Кащеєва Г. З досвіду розвитку франчайзингу українських торгових підприємств / Г. Кащеєва // Маркетинг в Україні. - 2008. - №1. - С.49-51 

5. Магомедова А.М. Форми партнерських відносин між суб’єктами господарювання у сфері виробництва / А.М. Магомедова // Теоретичні та прикладні питання економіки. - 2011. – Вип. 26. - С. 288-295 

6. Молдован О. Вертикальна інтеграція як напрям підвищення конкурентоздатності підприємств чорної металургії України / О. Молдован // Стратегічні пріоритети. - 2007. - №2. - С. 145-151 

7. Чухрай Н.І. Партнерство і конкуренція на ринку інновацій / Н.І. Чухрай // Управління, економіка та забезпечення якості в фармації. - 2011. - № 3 (17). - С. 50-56.

8. Юлдашева О. Мережеві форми організації бізнесу / О. Юлдашева, С.Полонський, В.Катенов // Новости злектроники. - 2010. - №5. - С.8-11.

 

References.

1. Gurina, I.V., Torkotyuk, V.I., Shtern, G.U. and Klunko, N.S. (2010), “Analysis of features of confluences and absorptions ofpharmaceutical enterprises in the conditions of theiradaptation to the market mutual relations”, Ekonomika: problemy teorii ta praktyky, vol. 260, pp. 201–247.

2. Gurina, I.V. and Torkotyuk, V.I. (2007), “Analysis of features of confluences and absorptions ofpharmaceutical enterprises in the conditions of theiradaptation to the market mutual relations”, materyaly mezhdunarodnoj nauchno-praktycheskoj konferentsyy [materials of international research and practice conference] Mezhdunarodna nauchno-praktycheska konferentsyia [International research and practice conference], Kharkov national academy of municipal economy, Kharkov, Ukraine, pp. 49–51.

3. Egorenko, N.О. (2009), “Participating in international specialization and co-operation, as an effective form of development of domestic enterprises”, Ekonomika: problemy teorii ta praktyky, vol. 242, pp. 102–146.

4. Каcheeva, G. (2011), “From experience of development of франчайзингу of the Ukrainian trade enterprises”, Marketynh v Ukraini, vol. 1, pp. 49-51.

5. Маgоmеdоvа, А.М. (2011), “Forms of partner relations are between the subjects of menage in the field of a production”, Teoretychni ta prykladni pytannia ekonomiky, vol. 26, pp. 288-295.

6. Моldova, О. “Vertical integration as direction of increase ofcompetitiveness of enterprises of ferrous metallurgy of Ukraine”, Stratehichni priorytety, vol. 2, pp. 145-151.

7. Chuhraj, N.І. (2011), “Partnership and competition are at the market of innovations”, Upravlinnia, ekonomika ta zabezpechennia iakosti v farmatsii, vol. 3 (17), pp. 50-56.

8. Juldasheva, О., Polonskiji, S. and Katenov, V. (2010), “Network forms of organization of business”, Novosty zlektronyky, vol. 5, pp. 8-11.

 

Стаття надійшла до редакції 15.02.2015 р.