Українською | English

BACKMAIN


УДК 338.36

 

Ю. І. Паршин,

к. т. н., доцент, доцент кафедри економічної кібернетики,

ДВНЗ «Український державний хіміко-технологічний університет», м. Дніпропетровськ

 

КОГНІТИВНЕ МОДЕЛЮВАННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА

 

Y. I. Parshin,

Cand. Sc. (Eng.), Associate Professor, department of economic cybernetics,

State higher education institution «Ukrainian State Chemical Technology University», Dnepropetrovsk

 

COGNITIVE MODELING OF NATIONAL ECONOMY STABILITY DEVELOPMENT

 

Забезпечення умов сталого розвитку національного господарства пов’язано з формуванням стратегічних рішень на підставі вирішення комплексу слабоструктурованих задач. Доведено доцільність використання когнітивного підходу при здійсненні структуризації значної кількості економічної інформації. Розроблено методику проведення досліджень розвитку національного господарства з використанням когнітивного підходу. Розроблено когнітивну карту факторних підсистем. Структуризація інформації дозволила виокремити соціальні, економічні та екологічні аспекти розвитку. Запропоновано агрегований показник соціально-економічного та екологічного стану системи національного господарства. Передбачено проведення когнітивного моделювання на основі запропонованих функцій розвитку.

 

The forming of strategic decisions of semistructured complex tasks is the base of steady development providing  of national economy. The expedience of the use of cognitive approach during realization of the economic information structuring has been proven. The researches method of the national economy development with the use of cognitive approach has been developed. The cognitive card of factor subsystems has been developed. Information structuring allows to select social, economic and ecological aspects of development. The complex index of the socio-economic and ecologic state of the national economy system has been offered. The cognitive modeling on the basis of the offered functions of development has been foreseen.

 

Ключові слова: національне господарство, слабоструктуровані системи, когнітивна карта, когнітивне моделювання, функції розвитку.

 

Keywords: national economy, semistructured systems, cognitive card, cognitive modeling, functions of development.

 

 

Постановка проблеми. Важливим аспектом забезпечення сталого розвитку національного господарства в умовах глобалізації та формування постіндустріальної суспільної системи є врахування всіх аспектів життєдіяльності у відповідності до світових стандартів.

Сталий розвиток національного господарства передбачає створення відповідних умов забезпечення стабільності у співвідношеннях основних макроекономічних показників, які визначають процеси економічного та соціального зростання. Враховуючи, що національне господарство є складною соціально-економічною системою, яка функціонує під стохастичним впливом значної кількості факторів, тому забезпечення таких умов пов’язано з необхідністю структуризації інформації та побудови наукових підходів обґрунтування стратегічних рішень. Проблема полягає в тому, що вирішення значної кількості питань пов’язано з необхідністю урахування динамічних властивостей складної соціально-економічної системи національного господарства.

Вирішення проблеми забезпечення сталого розвитку національного господарства передбачає використання методів когнітивного моделювання, оскільки такий підхід є безумовно доцільним при здійсненні структуризації значної кількості різноманітної інформації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Особливість когнітивного підходу полягає у тому, що надається можливість використання сукупності методів активізації процесів мислення, пізнання, сприйняття, пояснення та розуміння. Питанням розробки методичних підходів щодо створення когнітивних карт і моделей присвячені роботи таких закордонних та вітчизняних вчених як Р. Аксельрод, Б. Коско, Р. Солсо, З.К. Авдеева, С.В. Коврига, В.І. Максимов, Е.К. Корноушенко, Н.А. Кизим, Т.А. Таран, В.Н. Шемаєв, Ф.С. Робертс, А.В. Марковський та інші. Однак використання когнітивного підходу та методів когнітивного моделювання для дослідження та оцінки розвитку складних соціально-економічних систем залишаються недостатньо вивченими, тому потребують подальшого дослідження.

Постановка завдання. Метою статті є розробка методики проведення досліджень сталого розвитку національного господарства за комплексною системою економічних, екологічних та соціальних показників з використанням методів когнітивного моделювання.

Виклад основного матеріалу. Сталий розвиток національної економіки припускає в першу чергу стабільність всіх складових елементів системи, показники яких визначають процеси розвитку за економічним, екологічним та соціальним спрямуванням. Аналіз та прийняття стратегічних рішень в складних соціально-економічних системах зумовлені рядом особливостей [5, 7, 8], серед яких можна відзначити наступні:

складний взаємозв’язок економічних, соціальних та екологічних процесів, та як наслідок – складність детального дослідження окремих явищ та одночасної сукупності розвитку всіх цих процесів;

величезна кількість неструктурованої інформації, відсутність необхідної інформації про динаміку процесів у чисельному виразі, що і потребує використання методів кількісного та якісного аналізу таких процесів;

можливість зміни характеру окремих процесів у часі.

Внаслідок вказаних особливостей національне господарство, як складну соціально-економічну систему, слід віднести до класу слабоструктурованих систем. Зокрема, під слабоструктурованими розуміють [7, 10] системи, поведінка яких описується на якісному рівні, а зміна параметрів таких систем може привести до непередбачених змін її структури. Як наслідок маємо неможливість отримання адекватних взаємозв’язків за результатами статистичного спостереження. Це накладає певні обмеження на повноту й адекватність інформації, яка має бути використаною в питаннях прийняття стратегічних рішень спрямованих на забезпечення сталого економічного розвитку.

Прийняття рішень у слабоструктурованих системах – це інтелектуальний процес вирішення проблем, який має бути заснованим на раціональному виборі варіанту рішення [1, 6]. Іноді, у таких випадках використовують суб’єктивні моделі, які засновані на експертній інформації [2].

Однак, більш ефективним інструментом для підтримки прийняття стратегічних рішень в таких складних системах слід вважати використання когнітивного підходу та методів когнітивного моделювання. Особливість цього підходу полягає в тому, що при вирішенні проблем активно використовуються процеси пізнання, мислення, сприйняття, розуміння і пояснення. Як відзначають автори робіт [2, 5, 8] специфіка застосування методів когнітивного моделювання полягає в тому, що акценти ставляться на конкретні умови розвитку ситуації в місті, області або країні.

Вперше методологію застосування когнітивного підходу в управлінні слабоструктурованими системами запропонував американський вчений і політолог Роберт Аксельрод [9]. Враховуючи методологічні аспекти когнітивного підходу [2, 5, 8, 9 та ін.] розроблено методику проведення досліджень сталого розвитку національного господарства (рис. 1).

Зазначимо, що основним поняттям когнітивного підходу є когнітивна карта, яка містить інформацію про складну систему у вигляді набору понять-факторів і причинно-наслідкової мережі, що їх пов’язують. Когнітивна карта відображає  уявлення про ті або інші явища та процеси в модельованій системі. Будемо розглядати когнітивну карту у вигляді орієнтованого зваженого графу, вершинами якого є фактори системи, що впливають на процеси забезпечення сталого розвитку, а дуги – взаємозв’язки між цими факторами:

 

,

 

де  – зважений орграф, в якому  – множина вершин (фактори, що впливають на забезпечення сталого розвитку системи національного господарства),

 – множина дуг, які відображають взаємозв’язки між вершинами.

 

Рис. 1. Методика досліджень сталого розвитку національного господарства

 

Було виділено 14 факторних підсистем, які охоплюють 80 різних чинників. Факторні підсистеми мають наступний зміст та компоновку (табл. 1).

Когнітивна карта дозволяє визначити, які фактори мають бути врахованими при дослідженні розвитку системи національного господарства за  результатами досліджень взаємозв’язків між факторами та урахування взаємної дії цих факторів. Взагалі факторні підсистеми мають бути наділеними ваговою складовою, яку слід встановити у вигляді вагових коефіцієнтів за результатами експертного оцінювання.

 

Таблиця 1. Формування факторних підсистем

Факторні підсистеми

Сукупність показників для кількісної оцінки та визначень взаємозв’язків

1

Зайнятість

 населення

кількість зайнятого населення; безробіття; звільнення працівників; попит на робочу силу; кількість не зайнятих трудовою діяльністю громадян, тощо

2

Рівень життя населення

доходи і витрати населення; витрати і ресурси домогосподарств; споживання продуктів харчування та житлові умови населення

3

Природно-ресурсний потенціал

земля; водні ресурси; корисні копалини тощо

4

Населення

чисельність наявного населення та динаміка його змін

5

Правопорушення

кількість зареєстрованих злочинів та інших правопорушень

6

 

Освіта

кількість учнів загальноосвітніх навчальних закладів; слухачів професійно-технічних навчальних закладів;  кількість студентів вищих навчальних закладів тощо

7

Розвиток підприємництва та бізнесу

основні структурні показники діяльності суб’єктів господарювання; основні структурні показники діяльності підприємств за їх розмірами

8

Інвестиції

інвестиції в основний капітал на одну особу; інвестиції в основний капітал у житлове будівництво

9

Ціни і тарифи

індекси споживчих цін; індекси споживчих цін на товари та послуги

10

Охорона навколишнього середовища

земля; водні ресурси використаної води;  повітряний басейн; відходи

11

Охорона здоров’я та санаторно-курортного лікування

забезпеченість населення лікарями та медичним персоналом; чисельність лікарів усіх спеціальностей; кількість лікарських лікарняних ліжок, тощо

12

Наука та інновації

кількість організацій, які виконують наукові та науково-технічні роботи; обсяг інноваційної продукції, тощо

13

Надання послуг

діяльність підприємств сфери послуг; діяльність підприємств сфери послуг на одну особу

14

 

Зовнішньоекономічна діяльність

загальні обсяги експорту товарів; загальні обсяги імпорту товарів; загальні обсяги експорту послуг; загальні обсяги імпорту послуг; коефіцієнт покриття експортом імпорту; прямі іноземні інвестиції (акціонерний капітал) на одну особу населення

 

Структуризація інформації дозволила виокремити соціальні, економічні та екологічні аспекти розвитку. За результатами структуризації інформації запропоновано агрегований показник оцінки соціально-економічного та екологічного стану системи національного господарства з урахуванням інтегрального коефіцієнта СЕЕР – соціально-економічного та екологічного розвитку (рис. 2). Визначення цього показника на протязі окремого періоду часу дозволить дослідити процеси розвитку національного господарства з урахуванням соціальних, економічних та екологічних аспектів.

 

Рис. 2. Кількісне оцінювання соціально-економічного та екологічного стану системи національного господарства

 

Наступним рівнем дослідження є побудова когнітивної моделі в якій визначається характер взаємозв’язків, а також вагомість факторів. Один з методів моделювання – це підхід, в якому досліджується розповсюдження імпульсу по системі. Імпульс ототожнюється із зовнішньою дією, а ребрам привласнюються значення, які показують міру опірності проходженню імпульсу [5]. Таким чином, під моделюванням маємо розуміти засіб виявлення закономірностей щодо попередження і запобігання негативним тенденціям, отримання теоретичних і практичних знань про проблему та формування на цій основі практичних рекомендацій [2, 5]. В основу виявлення таких закономірностей покладено побудову функцій розвитку, які дозволяють у наявному вигляді дослідити динаміку змін соціально-економічного та екологічного стану системи національного господарства.

Ґрунтуючись на сценарному підході [3, 6], розроблено блок когнітивного моделювання стану національного господарства за комплексом показників, що дозволяє виконувати аналіз впливу окремих факторних підсистем на ефективність функціонування системи та забезпечення умов сталого розвитку національного господарства (рис. 3).

В якості цілей обрані: підвищення валового внутрішнього продукту, покращення екологічного стану та підвищення рівня життя населення тощо.

Для досягнення цілей пропонується прийняти наступні важелі: доходи населення, інвестиційний клімат, витрати виробництва, розвиток інфраструктури, збирання податків, податкові пільги, викиди забруднюючих речовин у навколишнє середовище тощо. В результаті моделювання маємо можливість визначити потенційну та реальну можливість досягнення поставлених цілей за допомогою обраних важелів.

 

Рис. 3. Блок когнітивного моделювання

 

Сценарій, як відомо [6], – це сукупність тенденцій, комплексу заходів, факторів, які характеризують дану ситуацію у теперішній час і показують поведінку процесів. Визначення тенденцій змін соціально-економічного та екологічного стану системи національного господарства дозволить дослідити саме процеси розвитку як в цілому, так і за окремими складовими – соціальними, економічними та екологічними аспектами.

За результатами кількісного оцінювання соціально-економічного та екологічного стану системи національного господарства маємо визначити основні напрямки моделювання, які засновані на сценарному підході:

прогноз виконується з урахуванням того, що на процеси, які відбуваються в системі, не здійснюється ніякої дії, тобто ситуація розвивається сама по собі;

прогноз виконується з урахуванням того, що обрано певний комплекс заходів з управління (пряме завдання);

визначення комплексу заходів з метою досягнення необхідної зміни стану ситуації (зворотне завдання).

Необхідно зазначити, що існують методи експертної верифікації, які дозволяють значно підвищити якість когнітивної моделі. Дані методи можуть включати як аналіз по заздалегідь певних критеріях, так і експертний аналіз без будь-яких попередніх критеріїв. До заздалегідь певних критеріїв дослідження когнітивних карт можна віднести: критерій відсутності помилкової транзитивності, критерій монотонності причино-наслідкових залежностей, критерій повноти впливів зовнішнього середовища, критерій відсутності дублюючих впливів тощо [1].

Необхідно також зазначити, що початкова інформація характеризується різною розмірністю і багатопрофільністю, і верифікація когнітивних карт та сценаріїв спрямована на наступні елементи: усунення прямих семантичних помилок при формалізації, а також аналіз і виявлення ризикованих локальних фрагментів у когнітивній моделі.

Висновки. Розроблена методика проведення досліджень розвитку національного господарства за комплексною системою економічних, екологічних та соціальних показників з використанням методів когнітивного моделювання. Запропонована методика та модель оцінки соціально-економічного та екологічного стану системи національного господарства може бути також використаною на рівні областей України.

Використання когнітивного підходу надає можливість комплексно охопити значну кількість початкової інформації, узагальнити та систематизувати знання про фактори, що мають суттєвий вплив на процеси розвитку та сформувати основу для підготовки та наукового обґрунтування стратегічних рішень спрямованих на забезпечення сталого розвитку національного господарства.

 

Література.

1. Абрамова H.A. Некоторые критерии достоверности моделей на основе когнитивных карт / H.A. Абрамова, С.В. Коврига // Проблемы управления. 2008. – №6. – С. 23-33.

2. Авдеева З.К. Когнитивное моделирование для решения задач управления слабоструктурированными системами (ситуациями) / З.К. Авдеева, С.В. Коврига, Д.И. Макаренко // Институт проблем управления РАН. – 2010. – №16 – С. 26-39.

3. Ачкасов А.Е. Сценарний підхід в системі планування стратегії розвитку логістичних принципів / А.Е. Ачкасов // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. – 2012. – №3(55). – С. 6-8.

4. Горелова Г.В. Исследование слабоструктурированных социально-экономических систем: когнитивный подход: монография / Г.В. Горелова, Е.Н. Захарова, С.А. Радчен. – Ростов-н/Д.: Изд-во Рост. ун-та, 2006. – 334с.

5. Максимов В.И. Когнитивные технологии для поддержки принятия управленческих решений / В.И. Максимов, Е.К. Корноушенко, С.В. Качаев // Вопросы экономики. – 1999. – №8 (25). – С. 87-109.

6. Переверза Е.В. Сценарный подход в задачах анализа сложных социальных систем / Е.В. Переверза // Системні дослідження та інформаційні технології. – 2011. – №1 – С. 133-143.

7. Шемаєва Л.Г. Методика організації проведення колективної багатоваріантної експертизи ринкових ситуацій в ході планування сценаріїв управління взаємодією підприємства з зовнішнім середовищем / Л.Г. Шемаєва // Коммунальное хозяйство городов. – 2005. – №62. – С. 270-278.

8. Ялдін І.В. Когнітивне моделювання у прогнозуванні сценаріїв стратегії стійкого розвитку інтегрованої структури бізнесу / І.В. Ялдін // Проблеми економіки. – 2011. – №4. – С. 142-150.

9. Axelrod, R. The Structure of Decision: Cognitive Maps of Political Elites / R. Axelrod. – Princeton, NJ: Princeton University Press, 1976.

10. Buneman P. Proceedings of the sixteenth ACM SIGACT-SIGMOD-SIGART symposium on Principles of database systems / P. Buneman // Mathematical optimization and economic theory. – 1997. – vol. 7, pp. 117121.

 

References.

1. Abramova H.A. and Kovriga S.V. (2008), “Some criteria of models reliablity on the basis of cognitive cards”, Problemy upravlenija, vol. 6, pp. 2333.

2. Avdeeva Z.K., Kovriga S.V. and Makarenko D.I. (2010), “Cognitive modeling for the management tasks of semistructured systems (situations)”, Institut problem upravlenija RAN, vol. 16, pp. 26–39.

3. Achkasov A.E. (2012), “Script approach in the strategy planning system of development of logistic principles”, Vostochno-Evropejskij zhurnal peredovyh tehnologij, vol. 3(55), pp. 6–8.

4. Gorelova G.V. (2006), Issledovanie slabostrukturirovannyh social'no-jekonomicheskih sistem: kognitivnyj podhod [Research of semistructured socio-economic  systems: cognitive approach], Izd-vo Rost. un-ta, Rostov-n/D, Russia.

5. Maksimov V.I., Kornoushenko E.K. and Kachaev S.V. (1999), Cognitive technologies for administrative decisions making”, Voprosy jekonomiki, vol. 8 (25), pp. 87–109.

6. Pereverza E.V. (2011), Script approach in the analysis tasks of complex society systems”, Systemni doslidzhennia ta informatsijni tekhnolohii, vol. 1, pp. 133–143.

7. Shemaєva L.G. (2005), Method of organization of collective examination  with many variants of market situations during script planning of enterprise management with the external environment”, Kommunal'noe hozjajstvo gorodov, vol. 62, pp. 270–278.

8. Yaldin I.V. (2011), Cognitive modeling in the forecast of strategy scenarios of steady development of business integrated structure”, Problemy ekonomiky, vol. 4, pp. 142–150.

9. Axelrod, R. (1976), The Structure of Decision: Cognitive Maps of Political Elites, Princeton University Press, Princeton, NJ, USA.

10. Buneman P. (1997), “Proceedings of the sixteenth ACM SIGACT-SIGMOD-SIGART symposium on Principles of database systems”, Mathematical optimization and economic theory, vol. 7, pp. 117121.

 

Стаття надійшла до редакції 13.01.2015 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"