Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 331:355.2

 

М. М. Медвідь,

к. е. н., с. н. с., докторант, Національна академія Національної гвардії України

 

ТЕОРІЯ ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКИХ РЕСУРСІВ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ У СЛУЖБОВО-БОЙОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

 

М. М. Medvid,

PHD, senior staff scientist, National academy of the National Guard of Ukraine

 

THEORY OF FORMING AND DEVELOPMENT OF HUMAN CAPITALS FOR THE USE IN OFFICIAL-BATTLE ACTIVITY

 

Використавши сирергетичний підхід теорій військових та економічних наук розроблено теорію формування і розвитку людських ресурсів для використання у службово-бойовій діяльності, відповідно до якої на формування і розвиток людських ресурсів для використання у службово-бойовій діяльності у мирний період домінуючи діють соціально-економічні зв’язки, а у воєнний (особливий) період їх використання залежить від стану сформованості в мирний період і на цей процес домінуючи діють соціальні зв’язки. По завершенню бойових дій в Україні прогнозується міграційний рух населення України з сформованими військовими компетентностями та появу приватних військових компаній в Україні, які будуть надавати послуги службово-бойової діяльності іншим державам, що цього потребують. Для уникнення подібних процесів пропонується по завершенню бойових дій особливу увагу приділити підготовці та перепідготовці резервістів і військовозобов’язаних.

 

Using synergetic approach of theories of soldiery and economic sciences the theory of forming and development of human capitals is worked out for the use in official-battle activity, in accordance with that on forming and development of human capitals for the use in official-battle activity in a peaceful period, prevailing socio-economic copulas operate and in a military (special) period of their use depends on the state of formed in a peaceful period and on this process, prevailing social copulas operate. On completion of battle actions in Ukraine forecast migratory motion of population of Ukraine with formed soldiery professional mintality and appearance of private soldiery companies in Ukraine, which will give services official-battle to activity other states, that it is herein needed. For avoidance of similar processes it is offered on completion of battle actions to spare the special attention preparation and retraining of reservists and liable for military service.

 

Ключові слова: людські ресурси, військова служба, службово-бойова діяльність, особливий період, соціальна економіка і політика.

 

Keywords: human capitals, military service, official-battle activity, special period, social economy and politics.

 

 

Постановка проблеми. Проблема формування і розвитку людських ресурсів для використання у службово-бойовій діяльності зрозумілою стала для українського суспільства з початком особливого періоду проте назрівала вона ще на початку тисячоліття. Варто звернути увагу на те, що окреслена проблема має такі складники [1, с. 7]:

Демографічний. Значне зменшення чисельності чоловічого населення призовного віку породжує саму проблему, спричиняє реформування військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення.

Економіка військової служби. Військова служба як специфічна праця давно вже стала об’єктом купівлі-продажу на відповідному ринку.

Соціальна економіка і політика. Сильні в одних і слабкі в інших державах соціальна економіка і політика зумовили створення у розвинутих країнах іноземних легіонів, приватних військових компаній, а також спричинили міграційний рух частини населення із сформованими військовими компетентностями.

Саме тому у 2002 р. було розпочато процес зміни способу комплектування військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення з призовного на контрактний. Служба безпеки України (у 2007 р.) та Державна прикордонна служба України (у 2008 р.) завершили цей процес першими; у Збройних Силах України, Національній гвардії України (колишніх внутрішніх військах МВС України) та Державній спеціальній службі транспорту він триває дотепер. Значна тривалість цього процесу пояснюється недостатнім стимулюванням громадян України до службово-бойової діяльності.

Таке суспільне благо, як воєнна безпека, створюється військовими формуваннями та правоохоронними органами спеціального призначення з використанням коштів Державного бюджету, отриманих в результаті оподаткування. На сьогодні існує проблемна ситуація із суперечливими позиціями щодо суспільної необхідності зміни способу комплектування військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення на контрактний і відсутності належних умов для його завершення. Така необхідність відображена як у нормативно-правових актах, так і у наукових працях.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Щоб мати цілісне уявлення про закономірності й сутнісні характеристики формування і розвитку людських ресурсів для використання у службово-бойовій діяльності, необхідним було розглянути генезис та тенденції розвитку об’єкта дослідження через призму теорій глобалізації, міжнародної, національної і воєнної безпеки, суспільних благ, службово-бойової діяльності, розкрити сутність регулювання зайнятості у військових формуваннях та правоохоронних органах спеціального призначення, а також сформувати методологію дослідження чинників впливу на кон’юнктуру ринку праці військовослужбовців з використанням теорій демографії, зайнятості та державного регулювання.

Соціальні детермінанти національної безпеки України досліджує А. Л. Баланда [2], забезпечення воєнної безпеки держави – В. М. Бегма [3], О. М. Загорка [3] та ін. Вдосконаленню наукового супроводу службово-бойової діяльності сил охорони правопорядку присвячені праці І. О. Кириченка [4], О. М. Шмакова [4] та ін., проблемам формуванню суспільних благ – О. Ю. Амосова [5], М. Вульфа (M. Wolf), Н. Л. Гавкалової [5] та ін. Методологію людського розвитку, відтворення та використання людських ресурсів досліджують такі провідні вчені як О. Ю. Амосов [6], І. Ф. Гнибіденко [2; 7], О. А. Грішнова, Г. В. Задорожний [8], Т. А. Заяць, А. М. Колот [9], Е. М. Лібанова [3], Л. Л. Лісогор [3], О. В. Макарова [3], Г. В. Назарова, О. Ф Новікова, І. Л. Петрова, У. Я. Садова, Л. К. Семів, Л. С. Шевченко та ін. Соціальному виміру військової служби за контрактом присвячене дослідження Ю. А. Калагіна.

Не зважаючи на важливість і цінність їх наукових праць, проблема формування і розвитку людських ресурсів для використання у службово-бойовій діяльності, зокрема регулювання зайнятості найманих працівників у військових формуваннях та правоохоронних органах спеціального призначення залишається недостатньо дослідженою, є актуальною і має особливе значення для забезпечення національної безпеки держави.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Згадані теорії роблять акцент на окремих аспектах описуваного явища та не дають чіткої загальної цілісної картини формування і розвитку людських ресурсів для використання у службово-бойовій діяльності.

Оскільки йдеться про виявлення та використання зв’язків в галузях військових та економічних наук, то використання синергетичного підходу призвело до формування нової теорії, яку ми пропонуємо так і назвати: "Теорія формування і розвитку людських ресурсів для використання у службово-бойовій діяльності".

Проблематиці міждисциплінарності присвячені роботи В. М. Буренка [10], С. Ф. Вікулова [10], Г. В. Задорожного [8], А. М. Колота [9] та ін. Так А. М. Колот звертає увагу на те, що "… масштаби і ефективність міждисциплінарної практики як в економічній науці, так і в освіті залишаються вкрай недостатніми. Відсутній плідний діалог між представниками споріднених наукових шкіл щодо запозичення методологічного інструментарію, бракує об’єднання зусиль у розв’язанні прикладних завдань. За нашою оцінкою, серед представників наукової та освітянської спільноти не домінує переконання у тому, що міждисциплінарність – це проблема і завдання глобального характеру, за якими майбутнє наукових економічних досліджень і розвитку економічної освіти" [9, с. 8, 9].

"Специфіка проблем, які виникають у сфері воєнної безпеки держави", – звертає увагу доктор військових наук О. М. Загорка, – "полягає у тому, що вони мають місце як у мирний, так і у воєнний час. При цьому проблеми, які мають місце або виникають у мирний час, будуть ще більше посилюватись умовами бойових дій у період воєнного часу, це обумовлює необхідність виявлення проблем, їх дослідження і своєчасного вирішення" [3, с. 51].

У мирний час дана проблема тяжіє більше до галузі економічних наук і напрям досліджень можна сформувати як "Воєнна демографія, економіка військової служби, соціальна економіка і політика" (рис. 1).

 

Рисунок 1. Розроблення теорії формування і розвитку людських ресурсів для використання у службово-бойовій діяльності

Примітка. Рисунок складено автором.

 

Всяка наукова теорія висловлюється спочатку як гіпотеза. Науково доведена і підтверджена на практиці гіпотеза стає науковою теорією.

Постановка завдання. Завданням нашого дослідження є підтвердження або спрощення висунутої нами гіпотези. Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що на формування і розвиток людських ресурсів для використання у службово-бойовій діяльності у мирний період домінуючи діють соціально-економічні зв’язки, а у воєнний (особливий) період – соціальні. При цьому використання людських ресурсів у службово-бойовій діяльності у воєнний (особливий) період залежить від стану їх сформованості у мирний період.

Виклад основного матеріалу дослідження. Діяльність, яку здійснюють військові формування та правоохоронні органи спеціального призначення, називають службово-бойовою. Учений О. М. Шмаков дає таке визначення: службово-бойова діяльність є видом правоохоронної діяльності, який властивий силам (формуванням) безпеки (силам охорони правопорядку); полягає у профілактичних, охоронних, режимних, захисних, ізоляційно-обмежувальних заходах та спеціальних (і навіть бойових) діях, які проводяться за звичайних обставин, за надзвичайних обставин та у воєнний час [4, с. 7].

Таким чином, службово-бойова діяльність є не забороненою законодавством діяльністю осіб, що, як і будь-яка інша діяльність, пов’язана із задоволенням їхніх особистих та суспільних потреб. Підтвердженням цьому є і те, що до зайнятого населення належать особи, які проходять військову службу [11, ст. 4].

Комплектування військових посад – це забезпечення потреби військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення в особовому складі відповідно до штатних розписів мирного і воєнного часу. Якщо обмежитися мирним часом, то поняття "комплектування" від поняття "зайнятість" у військових формуваннях та правоохоронних органах спеціального призначення нічим не відрізняється.

Принципи комплектування військових посад визначаються дислокацією військової частини і місцем проживання громадян, що будуть проходити військову службу у тій частині. Розрізняють три принципи комплектування: 1) територіальний, коли війська комплектуються людськими ресурсами з населення тієї місцевості, де розташовані комплектовані військові частини; 2) екстериторіальний, коли війська комплектуються особовим складом з числа громадян різних регіонів; 3) змішаний, що поєднує перший і другий принципи.

Словосполучення "спосіб комплектування військових посад", яке ми зустрічаємо у нормативних документах та наукових працях і використовуємо у нашому дослідженні, є також принципом комплектування військових посад.

Отже, принципи комплектування військових посад розрізняються за такими ознаками, як:

– дислокація військової частини і місце проживання громадян, що будуть проходити військову службу у тій військовій частині;

– добровільність громадян у прийнятті рішення щодо проходження військової служби.

Цьому підтвердженням є принцип державної політики зайнятості населення, а саме пріоритетність вільно вибраної зайнятості. Відповідно до нього визначено "спосіб комплектування" військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення – контрактний.

Зайнятість у військових формуваннях та правоохоронних органах спеціального призначення, по суті, є зайнятістю у сфері економічної діяльності (згідно з КВЕД-2010 службово-бойову діяльність відносимо до виду економічної діяльності "Державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування" [12]). Серед досліджень зрідка зустрічаються такі, що присвячені проблемам зайнятості у сферах економічної діяльності. Можливо, представники класичної теорії вважають, що проведення таких досліджень є недоречним. Адже погіршення справ у певній сфері економічної діяльності, у тому числі й зайнятості у ній, скоріше за все пов’язане з тим, що немає конкурентоспроможності товарів, які виготовляються в цій сфері. Така сфера не варта дотацій, а державне регулювання лише погіршує її становище.

Проте, на думку автора, у сфері економічної діяльності, що створює суспільне благо, не може відбуватися саморегулювання зайнятості. Тут працює кейнсіанська теорія. У ринковому середовищі (коли йдеться про державне регулювання) економічні регулятори залишаються базисними, а правові й адміністративні є надбудовою, яка діє за достатніх умов забезпечення сфери економічної діяльності трудовими ресурсами. За відсутності таких умов і правові, і адміністративні регулятори є не ефективними. Приклад цього – стан зайнятості у військових формуваннях та правоохоронних органах спеціального призначення України.

Прихильниками цього є і фахівці у галузі "Військові науки". Так, учені В. М. Буренок та С. Ф. Вікулов зауважують, що "Управление экономическим обеспечением военного строительства должно сочетать элементы рыночных преобразований и государственного регулирования. Одним из направлений создания научных основ оценки военно-экономической эффективности является развитие теории и методологии военно-экономического анализа, который стал реальным инструментом подготовки решений и рекомендаций по снижению затрат на мероприятия военного строительства" [10, c. 7].

Варте уваги дослідження, присвячене соціально-економічним проблемам зайнятості і соціальному захисту населення в аграрній сфері економічної діяльності України, автор якого І. Ф. Гнибіденко дає визначення зайнятості в аграрній сфері [7, с. 25]. Якщо взяти його за основу й узагальнити, то можна дати таке визначення зайнятості у сфері економічної діяльності:

зайнятість у певній сфері економічної діяльності – це соціально-трудова система, що охоплює цілісну сукупність відносин, форм, методів суспільно корисної трудової діяльності економічно активного населення, яка приносить їм дохід і обумовлена особливостями виробництва благ чи послуг.

За статистичними даними 2007–2013 рр. (мирного періоду) нами одержано

модель зв’язку між значеннями показників "рівень безробіття" та "укомплектованість військових посад рядового, сержантського та старшинського складу контрактним способом", за якою визначено, що метою підписання контракту про проходження військової служби є уникнення безробіття [1, с. 79–100]:

 

, якщо , , ,                        (1)

 

де  – укомплектованість військових посад рядового, сержантського та старшинського складу контрактним способом;

 – рівень безробіття;

0,08 і 0,007 – стандартні помилки, що характеризують значущість використаних показників (у цьому випадку показники є значущі);

залежність стану зайнятості у військових формуваннях та правоохоронних органах спеціального призначення за регіонами України від значень основних показників мотивації службово-бойової діяльності: відношення грошового забезпечення військовослужбовця до середньої заробітної плати; рівень безробіття; витрати на нерухомість (оренда та купівля житла); географічне розташування регіону поряд з більш соціально-економічно розвинутою країною [1, с. 101–129];

залежність стану зайнятості у військових формуваннях та правоохоронних органах спеціального призначення у найменш сприятливих для цього регіонах України від можливості здобуття безоплатної освіти військовослужбовцями за контрактом [1, с. 130–135] тощо.

Кількість підготовлених громадян у 2012 р. для проходження служби у військовому резерві майже у 8 разів перевищувала показники 2011 р. (1,5 і 0,2 тис. осіб відповідно). Водночас тільки 25 % резервістів, залучених до навчальних зборів, узяли участь у практичних діях своїх підрозділів безпосередньо на полігонах та під час тактичних навчань [13, с. 33].

Знаючи мету підписання контракту про проходження військової служби найманими працівниками та про недостатню підготовку військовозобов’язаних і резервістів під час проведення навчальних зборів можна зробити висновок, що у мирний період розвиток людських ресурсів для використання у службово-бойовій діяльності відбувався не якісно.

Особливий період в Україні введено з оголошенням антитерористичної операції на сході України (квітень 2014 р.). Значення показника "відношення грошового забезпечення військовослужбовців до середньої заробітної плати" з початком особливого періоду підвищилось і наблизилось до одиниці (рис. 2), тобто до достатнього рівня відповідно до теоретичної моделі конкуренції на ринку праці. Рівень безробіття населення працездатного віку (за методологією МОП) у другому кварталі 2014 р. становив 9 % (рис. 3), що відповідно до моделі зв’язку між значеннями показників "рівень безробіття" та "укомплектованість військових посад рядового, сержантського та старшинського складу контрактним способом" (1) повинно було б покращити стан зайнятості у військових формуваннях та правоохоронних органах спеціального призначення. Тобто за таких економічних умов відповідно до запропонованої нами методики визначення достатніх умов комплектування військових посад контрактним способом [1, с. 79–100] укомплектованість військових посад контрактним способом у мирний період досягла б достатнього – 90 %.

 

 

Рисунок 2. Динаміка значень показника "відношення грошового забезпечення військовослужбовця внутрішніх військ МВС України

 (Національної гвардії України) до середньої заробітної плати в Україні" у 2014 р.

Примітка. Рисунок складено автором з використанням статистичних даних офіційного веб-сайта Державної служби статистики України http://ukrstat.gov.ua [14].

 

Оскільки зараз особливий період – цього не відбулося. Ми спостерігали інше: відповідно до нормативно-правових актів використання можливості продовження часу служби військовослужбовцям за призовом, які відслужили встановлені терміни служби, військовослужбовцям за контрактом, у яких закінчився термін контракту і які виявили бажання звільнитися, а також відмобілізованим призвело до скоєння кримінальних правопорушень, пов’язаних із самовільним залишенням місць проходження служби, нестатутних взаємовідносин між військовослужбовцями, незаконних спроб проведення страйків.

 

 

Рисунок 3. Динаміка значень показника "рівень безробіття" серед населення працездатного віку у період із січня 2013 р. по червень 2014 р.

(за методологією Міжнародної організації праці, за матеріалами вибіркового обстеження населення з питань економічної активності)

Примітка. Рисунок складено автором з використанням статистичних даних офіційного веб-сайта Державної служби статистики України http://ukrstat.gov.ua [14].

 

Дослідивши таке поняття, як "героїзм військовослужбовця", зробимо висновок, що в першу чергу це готовність до самопожертви [15]. Формування готовності до самопожертви є, по суті, формуванням готовності до самогубства [16], що в психіатрії сприймається як одна з категорій невідкладних станів, незалежно від мети самогубства.

Самопожертва є психіатричним відхиленням від норми, і тому психологічна готовність до виконання службово-бойових завдань має ґрунтуватися на таких основних складниках [1, с. 53, 54].

1. Достатній соціальний і правовий захист військовослужбовця та членів його сім’ї. З позиції економіки військовослужбовець та члени його сім’ї – це домогосподарство, і у випадку втрати члена домогосподарства або втрати ним працездатності домогосподарство має забезпечуватися постійними доходами, що є не меншими, ніж ті, які міг би приносити згаданий член цього господарства. Тобто військовослужбовець повинен бути впевнений у гарантіях, що члени його сім’ї будуть жити у достатку.

2. Упевненість військовослужбовця у тому, що рівень його професійної підготовки настільки високий, що не дасть йому загинути чи втратити працездатність у результаті виконання ним службово-бойових завдань.

Ні перший, ні другий складник не реалізовується у повній мірі. Та весь особовий склад, який бере участь в антитерористичній операції, не може мати психіатричні відхилення (проте серед добровольців зустрічаються такі люди). Пояснюється це тим, що в особливий період діють інші соціальні зв’язки, які проявляються в умовах службово-бойової діяльності: використання людських ресурсів для службово-бойової діяльності залежить від стану матеріально-технічного забезпечення службово-бойової діяльності, від стану сформованості такого соціального почуття громадян держави як патріотизм тощо.

Окремо необхідно розглянути таке явище яв волонтерство, що по своїй суті також суперечить раціональній поведінці суб’єкта економічної діяльності, а в особливий період волонтерів слід віднести до людських ресурсів які використовуються у службово-бойовій діяльності. У даному контексті волонетрсотво можна порівняти з альтернативною службою.

Вищезазначеним підтверджується гіпотеза, сформована Г. В. Задорожним про те, що теорія раціонального вибору є міфом: "Здравый смысл, а также анализ практических приложений теории рационального выбора, когда изгоняются из мировидения мораль и этические оценки реальных межчеловеческих отношений, заставляют признать, что теория рационального выбора является совсем нерациональной. Она не постигла законы мира, так как не распознала его структуру. Но эта теория продолжает усилено насаждаться и "научно" обосновываться, не смотря на ее, по сути, античеловечный и весьма далекий от реальной жизни характер" [8, с. 12].

По завершенню бойових дій в Україні прогнозуємо міграційний рух населення України з сформованими військовими компетентностями та появу приватних військових компаній в Україні, які будуть надавати послуги службово-бойової діяльності іншим державам, що цього потребують. Для уникнення подібних процесів пропонуємо по завершенню бойових дій особливу увагу приділити підготовці та перепідготовці резервістів і військовозобов’язаних.

Висновки з цього дослідження. За результатами проведеного дослідження ми підтвердили висунуту гіпотезу, тим самим використавши сирергетичний підхід теорій військових та економічних наук розроблено теорію формування і розвитку людських ресурсів для використання у службово-бойовій діяльності, відповідно до якої на формування і розвиток людських ресурсів для використання у службово-бойовій діяльності у мирний період домінуючи діють соціально-економічні зв’язки, а у воєнний (особливий) період – соціальні. При цьому використання людських ресурсів у службово-бойовій діяльності у воєнний (особливий) період залежить від стану їх сформованості у мирний період.

 

Література.

1. Медвідь, М. М. Механізм регулювання зайнятості у військових формуваннях та правоохоронних органах спеціального призначення [Текст] : монографія / М. М. Медвідь. – Х. : Національна акад. НГУ, 2014. – 346 с.

2. Людський розвиток в Україні: мінімізація соціальних ризиків [Текст] : кол. наук.-аналіт. моногр. / за ред. Е. М. Лібанової. – К. : Ін-т демографії та соц. дослідж. ім. М. В. Птухи НАН України ; Держкомстат України, 2010. – 496 с.

3. Стратегічне управління військово-технічним співробітництвом в інтересах забезпечення воєнної безпеки України [Текст] : монографія / В. М. Бегма, О. М. Загорка, В. О. Косевцов, В. М. Шемаєв ; за заг. ред. І. С. Руснака ; Рада нац. безпеки і оборони України; Ін-т пробл. нац. безпеки ; Нац. акад. оборони України. – К. : ІПНБ, НАОУ, 2005. – 224 с.

4. Шляхи вдосконалення наукового супроводу службово-бойової діяльності сил охорони правопорядку [Текст] / І. О. Кириченко, В. Ю. Богданович, О. М. Шмаков та ін. // Честь і закон. – 2009. – № 1. – С. 3–23.

5. Амосов, О. Ю. Публічне адміністрування: методологічний контекст [Текст] / О. Ю. Амосов, Н. Л. Гавкалова // Публічне управління ХХІ століття: від соціального діалогу до суспільного консенсусу : зб. тез до XІV Міжнар. наук. конгресу. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2014. – С. 12–13.

6. Амосов, О. Ю. Формування людського капіталу в умовах інноваційної економіки: методологічний аспект [Текст] / О. Ю. Амосов, А. О. Дегтяр // Публічне управління: теорія і практика: зб. наук. пр. – Х. : ХарРІ НАДУ "Магістр", 2011. – Вип. № 3 (7). – С. 164–172.

7. Гнибіденко, І. Ф. Соціально-економічні проблеми зайнятості і соціального захисту населення в аграрному секторі економіки України [Текст] : дис. … д-ра екон. наук : спец. 08.09.01 "Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика" / І. Ф. Гнибіденко ; Рада по вивченню продуктивних сил України. – К. , 2005. – 474 с.

8. Задорожный Г. В. От догматического экономизма к спасательному человеческому хозяйствованию [Текст] / Г. В. Задорожный // Социальная экономика. – 2011. – № 2. – С. 5–22.

9. Колот, А. М. Розвиток наук про працю та соціально-трудові відносини засадах міждисциплінарності [Текст] / А. М. Колот // Соціально-трудові відносини: теорія та практика : зб. наук. пр. – К, 2014. – № 2 (8). – С. 7–26.

10. Буренок, В. М. Военно-экономическая наука и подготовка кадров в современных условиях [Текст] / В. М. Буренок, С. Ф. Викулов // Вооружение и экономика. – 2011. – № 4 (16). – С. 5–12.

11. Про зайнятість населення [Електронний ресурс] : Закон України від 05.07.2012 р. № 5067-VI : за станом на 10 черв. 2014 р. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 (дата звернення : 10.06.14). – Назва з екрана.

12. Національний класифікатор України "Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010" [Електронний ресурс] : затв. наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 р. № 457. – Режим доступу : http://www.dkrp.gov.ua/info/842 (дата звернення : 10.06.14). – Назва з екрана.

13. Біла книга 2012. Збройні Сили України [Текст]. – К. : Міноборони України, 2013. – 74 с.

14. Офіційний веб-сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ukrstat.gov.ua (дата звернення : 01.12.14). – Назва з екрана.

15. Словарь военных терминов [Електронний ресурс] / сост. А. М. Плехов, С. Г. Шапкин. – М. : Воениздат, 1988. – Режим доступу : http://enc-dic.com/military/Geroizm-2158.html (дата звернення : 01.12.14). – Назва з екрана.

16. Blake, J. A. Death by Hand Grenade: Altruistic Suicide in Combat [Електронний ресурс] / J. A. Blake // Suicide Life Threat Behav. – 1978. – P. 46–59. – Режим доступу : http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/675772 (дата звернення : 01.12.14). – Назва з екрана.

 

References.

1. Medvid, M.M. (2014), Mekhanizm rehuliuvannia zajniatosti u vijs'kovykh formuvanniakh ta pravookhoronnykh orhanakh spetsial'noho pryznachennia [Mechanism of regulation of employment in the soldiery forming and law enforcement authorities of the special setting], NANGU, Kharkiv, Ukraine.

2. Libanova, E.M. (2010), Liuds'kyj rozvytok v Ukraini: minimizatsiia sotsial'nykh ryzykiv [Human Development in Ukraine: minimizing social risks], Ptoukha Institute for Demography and Social Studies, Kyiv, Ukraine.

3. Behma, V.M. Zahorka, O.M. Kosevtsov, V.O. and Shemaiev, V.M. (2005), Stratehichne upravlinnia vijs'kovo-tekhnichnym spivrobitnytstvom v interesakh zabezpechennia voiennoi bezpeky Ukrainy [Strategic management of military-technical cooperation in the interests of military security of Ukraine], Inst. problems. nat. Security, Kyiv, Ukraine.

4. Kyrychenko, I.O. Bohdanovych, V.Yu. and Shmakov, O.M. (2009), “Ways to improve scientific support service and military forces of public order”, Chest' i zakon, vol. 1, pp. 3–23.

5. Amosov, O.Yu. and Havkalova, N.L. (2014), “Public administration: a methodological context”, Publichne upravlinnia KhKhI stolittia: vid sotsial'noho dialohu do suspil'noho konsensusu [Public administration XXI century: from social dialogue to social consensus], XIV Mizhnarodnyj naukovyj konhres [XIV International Scientific Congress], Kharkiv, Ukraine.

6. Amosov, O.Yu. and Dehtiar, A.O. (2011), “Formation of human capital in terms of innovative economy: methodological aspects”, Publichne upravlinnia: teoriia i praktyka, vol. 3, no. 7, pp. 164–172.

7. Hnybidenko, I.F. (2005), “Socio-economic problems of employment and social protection in the agricultural sector of Ukraine” Abstract of Ph.D. dissertation, Global economy, Kyiv, Ukraine.

8. Zadorozhnyj, G.V. (2011), The dogmatic economism to rescue human housekeeping”, Social'naja jekonomika, vol. 2, pp. 5–22.

9. Kolot, A.M. (2014), Development sciences labor and labor relations interdisciplinary basis”, Sotsial'no-trudovi vidnosyny: teoriia ta praktyka, vol. 2, no. 8, pp. 7–26.

10. Burenok, V.M. and Vikulov, S.F. (2011), “Military economics and training in modern conditions”, Vooruzhenie i jekonomika, vol. 4, no. 16, pp. 5–12.

11. The Verkhovna Rada of Ukraine (2012), The Law of UkrainePro zajniatist' naselennia” available at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 (Accessed 22 December 2014).

12. State Service of Ukraine for Regulatory Policy and Business Development (2012), “National Classifier of Ukraine "Classification of Economic Activities CC 009:2010”, available at: http://www.dkrp.gov.ua/info/842  (Accessed 22 December 2014).

13. Ministry of Defense of Ukraine (2013), Bila knyha 2012. Zbrojni Syly Ukrainy [White Paper, 2012. Armed Forces of Ukraine], Ministry of Defense of Ukraine, Kyiv, Ukraine.

14. State Statistics Service of Ukraine (2014), Statistical information, available at: http://www.ukrstat.gov.ua/ (Accessed 22 December 2014).

15. Plehov, A.M. and Shapkin S.G. (1988), Slovar' voennyh terminov [Dictionary of Military Terms], Voenizdat, Moscow, Russia.

16. Blake, J.A. (1978), “Death by Hand Grenade: Altruistic Suicide in Combat”, Suicide Life Threat Behav, available at: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/675772 (Accessed 22 December 2014).

 

Стаття надійшла до редакції 19.12.2014 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"