УДК 336.7

 

Є. С. Полякова,

к. е. н., доцент кафедри фінансів і кредиту,

ВНЗ «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка», м. Миколаїв

 

СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВ УКРАЇНИ

 

E. S. Polyakovа,

Ph.D., assistant professor of finance and credit,

Universities' International Technological University "Nicholas Polytechnic",  Mykolaiv

 

CURRENT STATUS AND PROSPECTS OF FINANCE AND CREDIT INSTITUTIONS UKRAINE

 

У статті вивчено і досліджено ключові питання стану та перспектив розвитку фінансово-кредитних установ в Україні, які присутні на кредитному і валютному ринках, ринку цінних паперів та ринку похідних фінансових інструментів,і які формують попит на фінансові ресурси та фінансові активи, визначаючи рівноважну ціну на них. Визначено негативні наслідки фінансової кризи, яка відбувалася у попередні роки і значно вплинула на фінансову систему нашої держави. Здійснено аналіз кількісних та якісних показників діяльності банківських і небанківських фінансово-кредитних установ в Україні, а також визначено можливості та напрями подальшого їх розвитку. Ураховуючи досвід зарубіжних країн запропоновано ряд заходів, які можуть позитивно вплинуть як на збереження досягнутого рівня розвитку цих установ, так і сприятимуть подальшому їх зростанню та посиленню ролі в забезпеченні стабільного розвитку економіки.

 

The paper studied and analyzed the key issues the state and prospects of financial institutions in Ukraine, which are present in the credit and currency markets, capital markets and derivatives market, and which form the demand for financial resources and financial assets, determining the equilibrium price in them. Determined the negative impact of the financial crisis that occurred in previous years and greatly influenced the financial system of our country. The analysis of quantitative and qualitative indicators of the banking and non-banking financial institutions in Ukraine, and also the possibilities and directions of their further development. Given the experience of foreign countries proposed a number of measures that can positively affect both preserve the level of development of these institutions and contribute to further growth and strengthening their role in ensuring sustainable economic development.

 

Ключові слова: фінансово-кредитні установи, банківські фінансово-кредитні установи, небанківські фінансово-кредитні установи, страхові компанії, інвестиційний потенціал, суб’єкти господарювання.

 

Keywords: financial institutions, bank financial institutions, non-banking financial institutions, insurance companies, investment potential, entities.

 

 

Постановка проблеми. Ринкові реформи та необхідність формування адекватних сьогоденню інституційних основ регульованої ринкової економіки в Україні визначають доцільність подальшого ефективного та результативного розвитку усієї сукупності фінансово-кредитних установ. Необхідно забезпечити високий рівень їх функціонування, що сприятиме розвитку не лише фінансової системи України, але й усієї економіки.52

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний внесок у розкриття питань функціонування та розвитку фінансово-кредитних установ України зробили такі вітчизняні вчені-економісти, як В. Базидевич, Ф. Бутинець, О. Василик, О. Васюренко, Ю. Власенкова, В. Зимовець, С. Зубик, В. Корнєєв, В. Кремень, М. Крупка, І. Лютий, С. Льовочкін, В. Опарін, М. Савлук, В. Федоров, С. Черкaсова, В. Шелудько.

Невирішені раніше частини загальної проблеми. Враховуючи дослідження, наведених вище науковців, та узагальнивши наявні напрацювання з даної проблематики, можна стверджувати, що багато питань залишаються нерозкритими з огляду на мінливість фінансово-економічної ситуації у нашій державі та відголоси фінансової кризи минулих років, виникнення нових можливостей розвитку фінансово-кредитних установ тощо. Саме тому актуальним є ґрунтовне та комплексне вивчення та дослідження сучасного стану функціонування та перспектив розвитку основних фінансово-кредитних установ України, які чинять значний вплив на розвиток економіки держави.

Мета статті –  вивчення і дослідження ключових питань функціонування фінансово-кредитних установ (ФКУ) в Україні, аналіз кількісних та якісних показників, які характеризують роль ФКУ як на фінансовому ринку, так і в економіці країни, а також надання певних рекомендацій, що сприятимуть зміцненню їх позицій на ринку та зростанню їх ролі у забезпеченні стабільного розвитку підприємництва.

Виклад основного матеріалу. ФКУ як професійні учасники фінансового ринку присутні в усіх його сегментах: на кредитному і валютному ринках, ринку цінних паперів та ринку похідних фінансових інструментів, формують попит на фінансові ресурси та фінансові активи, визначаючи рівноважну ціну на них. Разом із суб’єктами інфраструктури фінансового ринку вони формують його організаційно-інституційну основу, забезпечуючи виконання різноманітних посередницьких та допоміжних функцій щодо купівлі-продажу фінансових інструментів та активів, фінансових послуг.

Високий рівень кількісних і якісних показників розвитку ФКУ є запорукою оптимального формування, ефективного розміщення та перерозподілу інвестиційних ресурсів, створення належних умов розвитку суб’єктів реального сектора економіки, формування фінансово-кредитного потенціалу вітчизняної економіки, розширення та полегшення доступу до дешевих кредитних і фінансових ресурсів, раціональне управління та розподіл ризиків між усіма учасниками фінансових відносин тощо.

До ФКУ належать банки, довірчі товариства, страхові, лізингові та інвестиційні компанії, недержавні пенсійні фонди, кредитні спілки, ломбарди, інститути спільного інвестування та ін.

Розвиток і функціонування ФКУ в Україні перебувають ще під впливом негативних наслідків фінансової кризи, яка відбувалася у попередні роки і значно вплинула на фінансову систему нашої держави. Саме тому для ФКУ притаманні такі основні проблеми: низький рівень капіталізації, низька якість і різноманітність фінансових послуг, зменшення співвідношення довгострокових депозитів і довгострокових кредитів, скорочення ресурсної бази, зростання відсоткових ставок за кредитами, недостатній рівень прозорості та системи захисту прав інвесторів, кредиторів, інших клієнтів цих установ, відсутність ефективного та результативного ризик-менеджменту, неналежний рівень державного регулювання, контролю та підтримки тощо.

Проте вже сьогодні ми можемо спостерігати відновлення та пожвавлення фінансової активності цих установ, поновлення програм кредитування, що чинить позитивний вплив на зростання економічної активності суб’єктів реального сектора економіки, забезпечення стабільного розвитку при обмеженості власних фінансових ресурсів.

Провідну роль серед усіх ФКУ в Україні сьогодні відіграють комерційні банки. Їх кількість постійно зростає, свідченням чого є те, що за станом на 01.01.2014 у Державному реєстрі банків було зареєстровано 180 банків, тоді як на 01.01.2012 – 176 банки [3]. Підтвердженням того, що банкам належить провідна роль серед ФКУ, також є співвідношення суми активів і наданих кредитів до величини ВВП (табл. 1).

 

Таблиця 1.

Кількісні показники, що характеризують роль банків на фінансовому ринку України

Розраховано автором на основі [2; 3].

 

Як бачимо, інвестиційний потенціал банків є суттєвим, проте ще не можна стверджувати, що їхні кредитні та інвестиційні програми є фінансово привабливі для підприємств. Так, значним недоліком у роботі вітчизняних банків після виходу з кризи є й те, що з метою уникнення можливих ризиків і отримання спекулятивних прибутків вони встановлюють високі ціни за надання коротко- і середньострокових кредитів, що позбавляє багатьох суб’єктів господарювання, особливо малий і середній бізнес, можливості отримання кредитів для здійснення своєї діяльності.

Зараз банкам, щоб зміцнювати свої позиції на ринку, необхідно вийти на новий рівень вирішення притаманним для економіки країни проблем шляхом застосування нових нестандартних і неочікуваних підходів до вирішення проблем із ліквідністю, зокрема: поглиблення взаємодії з фінансовими посередниками, торговцями цінними паперами, застосування нестандартних схем роботи з іншими гравцями ринку банківських послуг; пошук неформальних підходів у взаємовідносинах із клієнтами шляхом розробки індивідуальних графіків погашення заборгованості, заміни застави, організації проведення угоди між вкладником і позичальником на вигідних для банку умовах та інформування про такі можливості клієнтів; підвищення стандартів надання традиційних банківських послуг; розробка принципово нових банківських продуктів і послуг; створення позитивного іміджу банку тощо.

Ураховуючи реальний стан вітчизняних підприємств, значну їх потребу у додаткових коштах, а також часткове запозичення досвіду становлення небанківських ФКУ за кордоном, можна говорити про те, що невдовзі і ця частина ФКУ вийде на новий етап свого розвитку, створюючи значну конкуренцію банківським установам, а для підприємств – можливість доступу до дешевих і якісних фінансових продуктів і послуг. На сьогодні ми можемо спостерігати таку динаміку функціонування небанківських ФКУ (табл. 2).

 

Таблиця 2.

Небанківські фінансово-кредитні установи

Побудовано автором на основі [2].

 

Дані табл. 2 дають можливість говорити про те, що загальний обсяг активів небанківських фінансових установ має тенденцію до зростання. Так, протягом 2013 року активи таких установ зросли на 24,0% та становили 8,6% ВВП України (загальні активи за 2012 рік зросли на 19,7% та становили 100,8 млрд. грн., що становить 7,1 % ВВП).

У 2013 році позитивні темпи приросту активів спостерігалися майже на всіх ринках небанківських фінансових послуг. Найбільший приріст активів спостерігався у інших кредитних установ (+39,9%; станом на 01.01.2014 активи становили 12,6 млрд. грн.) та у фінансових компаній (+33,9%; станом на31.12.2013 активи становили 39,8 млрд. грн.).

Зростання активів продемонстрували страхові компанії (+18,1%; станом на 01.01.2014 активи становили 66,4 млрд. грн.) та недержавні пенсійні фонди (+25,9%; станом на 01.01.2014 активи становили 2,1 млрд. грн.).

Водночас, протягом 2013 року у секторі кредитування небанківськими кредитними установами спостерігається скорочення активів. У кредитних спілок активи зменшились на 2,2% (станом на 01.01.2014 активи становили 2,6 млрд. грн.), у ломбардів на 2,6% (станом на 01.01.2014 активи становили 1,5 млрд. грн.).

Серед усіх небанківських ФКУ домінуючі позиції займають страхові компанії, які кількісно хоч і посідають не перше місце, але акумулюють понад 53,1 % усіх активів цих ФКУ і мають значний потенціал для сприяння сталому розвитку вітчизняного підприємництва шляхом розміщення страхових резервів у реальному секторі економіки. Однак на сучасному етапі страхові компанії відіграють недостатньо вагому роль у функціонуванні фінансової системи, для них притаманна нерозвиненість механізму перерозподілу ВВП (табл. 3).

 

Таблиця 3.

Окремі показники діяльності страхових компаній за 2011–2013 рр.

Побудовано на основі [2].

 

Позитивним є те, що провідні страхові компанії, які присутні на фінансовому ринку України, здійснюють свою діяльність відкрито та прозоро, що дозволяє їм укладати договори зі страховими компаніями з-за кордону, посилюючи інтеграційні процеси. Ефективне функціонування страхових компаній в Україні, їх успішний та динамічний розвиток, обсяги на напрями фінансування суб’єктів господарювання залежатимуть від розширення переліку страхових послуг, підвищення їхньої конкурентоспроможності, удосконалення порядку оподаткування страхової діяльності, підвищення вимог до порядку створення діяльності страхових компаній, подальшої інтеграції України в міжнародні структури, а також створення оптимальної структури співвідношення між обов’язковим і добровільним страхуванням, залучення страхового ринку до вирішення найважливіших питань соціального страхування тощо [6, с. 146].

Для того, щоб страхові компанії почали більш активно розвиватися і забезпечувати суб’єктів господарювання додатковими та доступними фінансовими ресурсами, необхідно забезпечити на державному рівні впорядкування страхового законодавства; досягнення оптимальної структури між різними формами страхування; залучення коштів страхових фондів на потреби інвестиційних вкладень; створення об’єднань страховиків із метою зміцнення їх фінансового становища; підвищення прозорості страхових програм і відкритості інформації; розробку ефективних механізмів захисту інтересів страхувальників.

Основними заходами, які, на нашу думку, у майбутньому зможуть забезпечити збереження не лише досягнутого рівня розвитку ФКУ, але й сприятимуть значному приросту показників, які характеризують результати їх діяльності, є:

1) удосконалення механізмів регулювання та підвищення ліквідності ФКУ;

2) посилення інвестиційної та інноваційної діяльності ФКУ;

3) забезпечення надійної та прозорої системи гарантування вкладів і захисту усіх клієнтів цих установ;

4) проведення систематичного нагляду та діагностичного обстеження ФКУ, особливо тих, які більш, ніж інші постраждали від фінансової кризи попередніх років;

5) сприяння підвищенню капіталізації ФКУ шляхом встановлення та затвердження спрощених умов збільшення статутного капіталу, реєстраційних процедур тощо;

6) забезпечення необхідних вимог до нормативів достатності капіталу, необхідних для відкриття ФКУ, зміцнення стандартів та виконання критеріїв «професійної придатності, бездоганної репутації й добросовісності розкриття інформації» [1, с. 12];

7) сприяння консолідації банківського сектору;

8) закріплення на законодавчому рівні відповідальності за певним органом державної влади відповідальності за розробку та координацію політики з питань розвитку фінансової системи та її складових;

9) розробка адекватної сучасним умовам стратегії розвитку ФКУ в Україні на основі попереднього досвіду та систематизації інформації про проблеми, стан та перспективи їх розвитку;

10) посилення співпраці між усіма суб’єктами державного регулювання фінансової системи: Національним банком України, Міністерством фінансів України, Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку, Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг;

11) створення інституту державних гарантій з метою відновлення і встановлення довіри серед наявних та потенційних клієнтів ФКУ;

12) створення спеціалізованої компанії з управління активами, яка буде займатися придбанням і розпорядженням активами проблемних ФКУ;

13) трансформація та виконання необхідних економічних критеріїв і вимог вітчизняною фінансовою системою для вступу в ЄС тощо.

Висновки. Відповідно до поставлених завдань при написанні статті було здійснено вивчення та аналіз стану і перспектив розвитку ФКУ в Україні, а також внесено ряд пропозицій, що, на думку автора, забезпечать збереження не лише досягнутого рівня розвитку ФКУ, але й сприятимуть значному приросту показників їх діяльності.

Ми бачимо, що на сьогодні банківські ФКУ є більш конкурентоспроможними і здатними забезпечити певну потребу суб’єктів господарювання у додаткових фінансових ресурсах. Однак обсяг цих ресурсів є недостатнім для того, щоб усі підприємства могли забезпечити собі стабільний розвиток на ринку. Для України важливим є вихід на ринок та ефективне функціонування також небанківських ФКУ, які здатні формувати інвестиційні ресурси та направляти їх на розвиток економіки країни.

Ураховуючи досвід зарубіжних країн, ми можемо сподіватися, що в подальшому з розвитком фінансового ринку, відновленням роботи підприємств і зростанням обсягів фінансових ресурсів, застосуванням органами державної влади системи заходів для забезпечення розвитку ФКУ слід очікувати, що усі ФКУ зможуть виконувати одне з основних завдань інвестиційної політики держави – створення сприятливого середовища для нагромадження та ефективного використання фінансових ресурсів.

 

Література.

1. Міщенко В. І. Особливості посткризового реформування фінансового сектору України [Текст] / В. І. Міщенко // Фінанси України. – 2010. – № 10. – С. 3–15.

2. Звіт про діяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за 2013 рік [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України. – Режим доступу : http://www.dfp.gov.ua/742.html.

3. Основні показники діяльності банків України [Електронний ресурс] // Офіційний сайт НБУ. - Режим доступу http:// http://www.bank.gov.ua/Publication/an_rep.htm.

4. Рибак С. О. Інституційні інвестори фінансової системи: сучасний стан та перспективи розвитку [Текст] / С. Рибак, О. П. Коваль // Фінанси України. – 2010. – № 10. – С. 60–64.

5. Свириденко А. А. Стан та перспективи розвитку страхового ринку в Україні [Текст] / А. А. Свириденко // Фінанси України. – 2008. – № 4. – С. 146–147.

6. Федосов В. М. Інституційна фінансова інфраструктура України: сучасний стан та проблеми розвитку [Текст] / В. М. Федосов, В. М. Опарін, С. О. Льовочкін // Фінанси України. – 2008. – № 12. – С. 3–22.

7. Черкасова С. В. Ринок фінансових послуг [Текст] : навч. посібник для ВНЗ / С. В. Черкасова. – Львів : Магнолія, 2008. – 496 с.

8. Юрій С. І. Ринок фінансових послуг як інституційна основа ринкової економіки [Текст] / С. Юрій, О. О. Луцишин // Фінанси України. – 2010. – № 11. – С. 48–59.

 

References.

1. Mischenko, V. I. (2010), “Features of post-crisis financial sector reform Ukraine”, Finansy Ukrainy, vol. 10, рр. 3 – 15.

2. Ofitsijnyj sajt Derzhavnoi komisii z rehuliuvannia rynkiv finansovykh posluh Ukrainy (2014), “Annual Report of the National Commission for State Regulation of Financial Services for 2013”, available at: http://www.dfp.gov.ua/742.html (Accessed 2 December 2014).

3. The official website of the NBU (2014), “Basic indicators of banks in Ukraine”, available at: http://www.bank.gov.ua/Publication/an_rep.htm. (Accessed 2 December 2014).

4. Rybak, S. O. аnd Koval', O. P. (2010), “Institutional investors Financial System: Current Status and Prospects”, Finansy Ukrainy, vol. 10, рр. 60 – 64.

5. Fedosov, V. M. Oparin, V. M. аnd L'ovochkin, S. O. (2008), “Status and prospects of the insurance market in Ukraine”, Finansy Ukrainy, vol. 4, рр. 146 – 147.

6. Svyrydenko, A. A. (2008), “Institutional financial infrastructure Ukraine: Current State and Problems of Development”, Finansy Ukrainy, vol. 12, рр. 3 – 22.

7. Cherkasova, S. V. (2008), Rynok finansovykh posluh [Financial Markets], Mahnoliia, L'viv, Ukraine.

8. Yurij, S. I. аnd  Lutsyshyn, O. O. (2010), “Financial Markets as institutional framework of a market economy”, Finansy Ukrainy, vol. 11, рр. 48 – 59.

 

Стаття надійшла до редакції 17.12.2014 р.