Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 631.147: 519.863

 

Є. В. Гаваза,

аспірант, ННЦ „Інститут аграрної економіки” НААН, м. Київ

 

ОПТИМІЗАЦІЯ ГАЛУЗЕВОЇ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА-ВИРОБНИКА ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ

 

E. Gavaza,

postgraduate, National Scientific Centre „Institute of Agrarian Economics”, Kyiv

 

OPTIMIZATION OF SECTORAL SPECIALIZATION FOR ORGANIC PRODUCER

 

Виявлено відмінності між побудовою оптимізаційної моделі виробництва для традиційної та органічної продукції. Зокрема вимоги, встановлені жорсткими стандартами органічного виробництва, не дозволяють максимізувати прибуток настільки, як би це було можливо за традиційного виробництва. Норми сівозмін із значним наповненням кормовими та сидеральними культурами, необхідність достатнього виробництва кормів органічного походження та виходу гною тощо, вимагають встановлення значної кількості обмежень. Тим не менш, оптимізувати органічне виробництво є доцільним та перспективним, що і доведено в результаті розробки моделі оптимізації. Досягти максимізації прибутку можна шляхом збільшення виробництва товарної продукції тваринництва до 91,5 % та зменшення виробництва товарної продукції рослинництва до 8,5 %.

 

The differences between optimization model’s construction for conventional and organic production is showed. In particular, the requirements, which established the strict standards of organic manufacturing, aren’t allow to maximize a profit so much, like in conventional production. Rotation norms with large fodder and green manure crops filling, necessity of sufficient organic forage’s and dung production, are demanded ascertainment of considerable limitation’s number. Nevertheless, optimization for organic manufacturing is reasonable and perspective, what was proved in result optimization model’s elaboration. To reach of profit maximization is possible by means of growth manufacturing for commodity stock-raising products to 91,5 % and reduction manufacturing for commodity plant growing products to 8,5 %.

 

Ключові слова: Органічне виробництво, органічна продукція, традиційна продукція, оптимізаційна модель, максимізація прибутку, сівозміна, ресурсний потенціал, ефективна структура виробництва.

 

Keywords: Organic manufacturing, organic products, conventional products, ortimization model, maximization of profit, crop’s rotation, resources potential, effective production structure.

 

 

Постановка проблеми. Завданням оптимізації виробництва продукції на рівні підприємства є знаходження в умовах обмеженості ресурсів найбільш ефективної комбінації ресурсного потенціалу та структури галузевої спеціалізації для максимізації кінцевого результату. Пошук оптимальної структури виробництва органічної продукції, порівняно з аналогічною задачею за умови виробництва традиційної продукції, ускладнюється жорсткими вимогами щодо культур сівозміни та структури посівних площ, забезпечення раціонального харчування тварин кормами органічного виробництва та норм внесення органічних добрив на одиницю посівної площі. Необхідно знайти найбільш ефективне співвідношення між площами, засіяними зерновими, кормовими та сидеральними культурами, між виробництвом продукції рослинництва та тваринництва і, не порушуючи необхідного балансу, встановленого стандартами органічного виробництва, досягти максимально можливого прибутку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням розвитку органічного виробництво та ринку органічної продукції присвятили свої дослідження В.І. Артиш, Р.М. Безус, Н.В. Бородачева, Т.Г. Дудар, Т.О. Зайчук, Н.В. Зіновчук, М.І. Кобець, Є.В. Милованов, В.В. Писаренко, О.В. Рудницька, М.М. Федоров, О.В. Ходаківська та інші вчені. Однак проблема оптимізації виробництва органічної продукції залишається малодослідженою та потребує подальшого вдосконалення.

Постановка завдання. Метою статті є знаходження шляхів оптимізації виробництва задля підвищення рівня конкурентоспроможності органічної продукції за допомогою розрахунку оптимальної моделі підприємства-виробника органічної продукції.

Виклад основного матеріалу дослідження. Методи економіко-математичного моделювання дають змогу провести комплексне дослідження структури діяльності сільськогосподарських підприємств, дозволяють вирішити ряд питань, які пов’язані з розробкою альтернативних шляхів діяльності підприємства, оптимізацією структури діяльності сільськогосподарських підприємств, оптимізацією витрат виробництва та збуту продукції сільськогосподарських підприємств [4]. Під оптимізацією розуміють вибір із множини можливих варіантів економічного розвитку такого, який дає можливість найефективніше використовувати наявні виробничі, фінансові та інші ресурси [1, с. 12; 6]. Використання методів економіко-математичного моделювання пов’язане в першу з розумінням виробничих процесів та обмежень, які діють при виробництві та реалізації продукції. Дані обмеження формують структуру економіко-математичної моделі діяльності підприємства та являються основою для вирішення поставленої задачі [2].

З метою оптимізації виробництва органічної продукції обрано приватне підприємство „Агроекологія”, що застосовує органічні технології на протязі тривалого періоду та є класичним прикладом підприємства-виробника органічної продукції (табл. 1.).

 

Таблиця 1.

Результати діяльності ПП „Агроекологія” в 2012 р.

Показник

Площа, га

Частка в загальній площі, %

Вироблено продукції, ц

Рівень товарності, %

Прибуток, грн/ц

Прибуток, тис. грн

Питома вага в структурі прибутку, %

Озима пшениця

955

14,4

29250

38,1

12,3

137,1

1,7

Яра пшениця

78

1,2

2183

1,1

130,4

3,1

0,0

Ярий ячмінь

833

12,5

24455

32,3

37,0

292,3

3,6

Кукурудза на зерно

150

2,3

8042

68,9

39,9

221,1

2,7

Овес

100

1,5

3478

4,3

66,7

10,0

0,1

Гречка

130

2,0

1553

136,5

122,2

189,8

2,3

Інші зернові та зернобобові

80

1,2

2326

0,0

0,0

0,0

0,0

Соняшник

300

4,5

6786

82,0

161,1

896,4

11,0

Кормові культури

2684

40,4

Сидеральні культури

1328

20,0

всього по рослинництву

6638

100,0

41,5

23,3

1749,8

21,5

М’ясо ВРХ у живій вазі

7274

100,0

352,8

2566,3

31,6

М’ясо свиней у живій вазі

271

100,0

377,8

102,4

1,3

Молоко

115858

91,1

35,2

3715,2

45,7

всього по тваринництву

91,6

6383,9

78,5

всього

6638

100,0

8133,7

100,0

Джерело: звітні дані ПП «Агроекологія»

 

Структурна модель задачі наступна:

 

 

                                                                      (1)

 

де: F – прибуток від реалізації сільськогосподарської продукції, грн; pj – прибуток від реалізації одиниці j-го виду продукції, грн/ц; xj – кількість j-го виду продукції, ц; aij – витрати i-го виду ресурсу на виробництво одиниці j-го виду продукції, грн/ц; Vi – фактичний обсяг i-го виду ресурсу, грн; n – кількість видів сільськогосподарської продукції, що виробляється підприємством; sj – площа, зайнята j-м видом продукції, га; yj при sjурожайність j-го виду продукції, ц/га; yj при ljпродуктивність j-го виду продукції, ц/гол; xjM товарна продукція j-го виду, ц; xjF фуражна продукція j-го виду, ц; m – кількість видів ресурсів, що використовуються у процесі виробництва.

 

В розгорнутому вигляді структурна модель буде виглядати так:

 

 

                      (2)

 

Для отримання числової математичної моделі скористаємося даними табл. 1. За цільову функцію взято прибуток від реалізації продукції. ПП „Агроекологія” виробляє десять видів сільськогосподарської продукції (n = 10), при цьому використовується 12 видів ресурсів (m = 12).

Позначимо:

х1 – кількість озимої пшениці, ц; х2 – кількість ярої пшениці, ц; х3 – кількість ярого ячменю, ц; х4 – кількість кукурудзи на зерно, ц; х5 – кількість вівса, ц; х6 – кількість гречки, ц; х7 – кількість насіння соняшнику, ц; х8 – кількість м’яса великої рогатої худоби у живій вазі, ц; х9 – кількість м’яса свиней у живій вазі, ц; х10 – кількість молока, ц; V1, V2, ..., V13 – фактичні обсяги ресурсів, указаних в табл. 2.

 

Таблиця 2.

Витрати матеріальних ресурсів на виробництво одиниці продукції ПП „Агроекологія”

Ресурс

Норми витрат ресурсу на виробництво одиниці продукції , грн/ц (aij)

Обсяг наявних ресурсів, грн (V)

озима пшениця (х1)

яра пшениця (х2)

Ярий ячмінь (х3)

кукурудза на зерно (х4)

овес (х5)

гречка (х6)

насіння соняшнику (х7)

м’ясо ВРХ (х8)

м’ясо свиней (х9)

молоко (х10)

Оплата праці

27,42

27,43

22,12

21,26

20,70

51,82

41,26

222,99

214,02

62,50

11700000

Відрахування на соціальні заходи

10,05

10,06

8,10

7,71

7,48

23,85

15,03

81,52

77,49

22,92

4290000

Насіння

8,62

8,62

7,28

6,71

6,90

22,57

13,56

 

 

 

481100

Органічні добрива

1,15

1,15

1,48

1,22

1,85

1,74

2,11

 

 

 

84000

Біологічні засоби захисту рослин

 

 

 

0,58

1,45

3,21

3,08

 

 

 

21000

Корми

 

 

 

 

 

 

 

438,82

579,34

120

19912000

Пально-мастильні матеріали

24,07

24,08

20,24

19,65

16,68

34,68

33,16

98,57

18,45

23,32

5235000

Електроенергія

0,81

0,81

0,62

0,64

0,78

1,56

1,60

18,03

3,69

2,61

554600

Амортизація

5,33

5,34

4,50

2,61

4,31

14,59

8,10

20,76

18,45

4,31

1049000

Поточний ремонт основних засобів

7,20

7,21

10,74

8,63

8,56

21,01

17,82

11,25

 

14,35

2491500

Плата за оренду земельних ділянок

8,55

8,55

5,72

9,45

6,90

13,67

13,26

 

 

 

450400

Інші матеріальні витрати (включаючи єдиний фіксований податок)

4,79

4,79

2,21

1,49

4,31

27,04

3,98

 

 

 

220400

Прибуток від реалізації одиниці продукції (грн/ц)

12,3

130,4

37

39,9

66,7

122,2

161,1

352,8

377,8

35,2

Джерело: Розраховано за даними ПП „Агроекологія”

 

Введемо обмеження за допомогою формул:

1) Обмеження використання ресурсів на оплату праці, грн:

 

         (3)

 

2) Обмеження використання ресурсів на відрахування на соціальні заходи, грн:

 

    (4)

 

3) Обмеження використання ресурсів на насіння, грн:

 

                  (5)

 

4) Обмеження використання ресурсів на органічні добрива, грн:

 

                                (6)

 

5) Обмеження використання ресурсів на біологічні засоби захисту рослин, грн:

 

                                                   (7)

 

6) Обмеження використання ресурсів на корми, грн:

 

                                             (8)

 

7) Обмеження використання ресурсів на пально-мастильні матеріали, грн:

 

                (9)

 

8) Обмеження використання ресурсів на електроенергію, грн:

 

                  (10)

 

9) Обмеження використання ресурсів на амортизацію, грн:

 

            (11)

 

10) Обмеження використання ресурсів на поточний ремонт основних засобів, грн:

 

                            (12)

 

11) Обмеження використання ресурсів на плату за оренду земельних ділянок, грн:

 

                  (13)

 

12) Обмеження використання ресурсів на інші матеріальні витрати, грн:

 

                   (14)

 

 

Наступним етапом формування моделі оптимізації є визначення обмежень щодо сівозміни, яку планується використовувати на підприємстві. Це в першу чергу пов’язане з стратегічними задачами, яке ставить перед собою кожне сільськогосподарське підприємства: дотриманням принципів екологізації виробництва та покращення якості ґрунтів, які знаходяться в користуванні на підприємстві [7]. Обмеження на використання сільськогосподарських угідь під окрему сільськогосподарську культуру, зумовлені вимогами сівозміни, відображені в табл. 3. Мінімальна площа окремих культур визначена, виходячи із потреб забезпечення тваринництва кормами [3, с. 44; 5, с. 196-200].

 

Таблиця 3.

Обмеження посівних площ під окремі культури

Сільськогосподарська культура

Урожайність, ц/га

Мінімальна площа, га

Фактична площа, га

Максимальна площа, га

Озима пшениця

30,63

608,7

955,0

1107,8

Яра пшениця

27,98

79,4

78,0

144,6

Ярий ячмінь

29,36

580,4

833,0

1056,4

Кукурудза на зерно

53,61

48,0

150,0

150,0

Овес

34,78

98,5

100,0

179,2

Гречка

11,95

38,7

130,0

182,0

Зернові та зернобобові, всього

30,65

1660,0

2326,0

4447,0

Соняшник

22,62

55,4

300,0

320,0

Кормові культури

1991,0

2684,0

Сидеральні культури

366,7*

1195,0

1328,0

Загальна площа

6638,0

* – зелена маса, що заорюється у ґрунт і слугує органічним добривом [3, с. 21]

 

Позначимо:

s1 – площа озимої пшениці, га; s2 – площа ярої пшениці, га; s3 – площа ячменю, га; s4 – площа кукурудзи на зерно, га; s5 – площа вівса, га; s6 – площа гречки, га; s7 – площа соняшнику, га; sFC – площа кормових культур, га; sSC – площа сидеральних культур, га; S – загальна площа ріллі, га.

 

Введемо обмеження на площу земельних угідь:

13) Обмеження максимальної земельної площі, га:

 

                                     (15)

 

14) Обмеження площі посіву зернових та зернобобових культур, га:

 

                                           (16)

 

15) Обмеження площі посіву озимої пшениці, га:

 

                                                                  (17)

 

16) Обмеження площі посіву ярої пшениці, га:

 

                                                                      (18)

 

17) Обмеження площі посіву ярого ячменю, га:

 

                                                                  (19)

 

18) Обмеження площі посіву кукурудзи на зерно, га:

 

                                                                      (20)

 

19) Обмеження площі посіву вівса, га:

 

                                                                      (21)

 

20) Обмеження площі посіву гречки, га:

 

                                                                      (22)

 

21) Обмеження площі посіву соняшнику, га:

 

                                                                      (23)

 

22) Обмеження площі посіву кормових культур, га:

 

                                                                                    (24)

 

23) Обмеження площі посіву сидеральних культур, га:

 

                                                                                    (25)

 

Введемо обмеження, які враховуватимуть, що валовий збір продукції з одиниці площі буде відповідати фактичному рівню врожайності:

24) Обмеження валового збору озимої пшениці з одного гектара, ц:

 

                                                                                 (26)

 

25) Обмеження валового збору ярої пшениці з одного гектара, ц:

 

                                                                                (27)

 

26) Обмеження валового збору ярого ячменю з одного гектара, ц:

 

                                                                                (28)

 

27) Обмеження валового збору кукурудзи на зерно з одного гектара, ц:

 

                                                                                (29)

 

28) Обмеження валового збору вівса з одного гектара, ц:

 

                                                                                 (30)

 

29) Обмеження валового збору гречки з одного гектара, ц:

 

                                                                                 (31)

 

30) Обмеження валового збору соняшнику з одного гектара, ц:

 

                                                                                (32)

 

 

Виходячи з фактичного рівня урожайності та обмеження посівних площ, обмеження щодо обсягів виробництва продукції рослинництва становитимуть:

31) Обмеження виробництва озимої пшениці, ц:

 

                                                                (33)

 

32) Обмеження виробництва ярої пшениці, ц:

 

                                                                     (34)

 

33) Обмеження виробництва ярого ячменю, ц:

 

                                                                 (35)

 

34) Обмеження виробництва кукурудзи на зерно, ц:

 

                                                                     (36)

 

35) Обмеження виробництва вівса, ц:

 

                                                                    (37)

 

36) Обмеження виробництва гречки, ц:

 

                                                                        (38)

 

37) Обмеження виробництва насіння соняшнику, ц:

 

                                                                      (39)

 

 

38) Ведемо обмеження із продуктивного поголів’я:

 

                                                                                (40)

 

                                                                        (41)

 

                де: lP – продуктивне поголів’я, умовних голів; l1 – поголів’я ВРХ м’ясного стада, голів; l2 – поголів’я свиней, голів; l3 – поголів’я ВРХ молочного стада, голів; 0,3 – коефіцієнт перерахунку в умовне поголів’я;

 

Введемо обмеження, які враховують фактичний вихід продукції тваринництва від однієї голови:

39) Обмеження виходу м’яса в розрахунку на одну голову продуктивного м’ясного стада, ц:

 

                                                                                  (42)

 

40) Обмеження виходу м’яса в розрахунку на одну голову свиней, ц:

 

                                                                                 (43)

 

41) Обмеження виходу молока в розрахунку на одну голову продуктивного молочного стада, ц:

 

                                                                                (44)

 

Обмеження обсягів виробництва продукції тваринництва становлять:

42) Обмеження виробництва м’яса ВРХ (у живій вазі), ц:

 

                                                                      (45)

 

43) Обмеження виробництва м’яса свиней (у живій вазі), ц:

 

                                                                           (46)

 

44) Обмеження виробництва молока, ц:

 

                                                             (47)

 

45) Обмеження із забезпечення кормовими угіддями тваринництва для достатнього виробництва м’яса, га/ц:

 

                                                                    (48)

 

46) Обмеження із забезпечення кормовими угіддями тваринництва для достатнього виробництва молока, га/ц:

 

                                                                            (49)

 

47) Обмеження витрат органічних добрив:

 

                                                        (50)

 

                                                                                       (51)

 

                                                                           (52)

 

                                                                          (53)

 

                                                                                 (54)

 

де: xOF – кількість органічних добрив, ц; xP – кількість гною, ц; xS – кількість біомаси сидератів (1,5 – коефіцієнт перерахунку на гній), ц; S – загальна посівна площа, га; 200 – мінімальна норма внесення органічних добрив при органічному виробництві, ц/га; 150 – вихід гною від однієї корови в рік, ц/гол; 367 – середня урожайність зеленої маси сидеральних культур, ц/га.

 

Враховуючи спрямування частини вирощеної продукції на корм худобі, встановимо обмеження на фуражну продукцію:

48) Обмеження по фуражній озимій пшениці, ц:

 

                                                                   (55)

 

                                                                            (56)

 

                                                                               (57)

 

де: х1m – кількість товарної озимої пшениці, ц; x1F – кількість фуражної озимої пшениці, ц;

49) Обмеження по фуражній ярій пшениці, ц:

 

                                                               (58)

 

                                                                           (59)

 

                                                                            (60)

 

де: х2m – кількість товарної ярої пшениці, ц; x2F – кількість фуражної ярої пшениці, ц;

50) Обмеження по фуражному ячменю, ц:

 

                                                                (61)

 

                                                                            (62)

 

                                                                              (63)

 

де: х3m – кількість товарного ярого ячменю, ц; x3F – кількість фуражного ярого ячменю, ц;

51) Обмеження по фуражній кукурудзі на зерно, ц:

 

                                                              (64)

 

                                                                           (65)

 

                                                                             (66)

 

де: х4m – кількість товарної кукурудзи на зерно, ц; x4F – кількість фуражної кукурудзи на зерно, ц;

52) Обмеження по фуражному вівсу, ц:

 

                                                                (67)

 

                                                                            (68)

 

                                                                              (69)

 

де: х5m – кількість товарного вівса, ц; x5F – кількість фуражного вівса, ц;

53) Обмеження по фуражному насінню соняшнику, ц:

 

                                                              (70)

 

                                                                           (71)

 

                                                                           (72)

 

де: х7m – кількість товарного насіння соняшнику, ц; x7F – кількість фуражного насіння соняшнику, ц;

 

Цільова функція оптимізації виробництва має вигляд:

 

      (73)

 

                                                                                   (74)

 

                                                                         (75)

 

де: Fmax – загальна сума прибутку від реалізації сільськогосподарської продукції, тис. грн; коефіцієнти при х110 – сума прибутку, яка отримується від реалізації одиниці окремого виду сільськогосподарської продукції, грн/ц; 8133700 – фактичний прибуток за 2012 р., грн.

 

Розгорнуту числову модель задачі представимо у вигляді системи:

 

(76)

 

Отриманий результат показує, що максимальний прибуток обсягом 8396,0 тис. грн можна отримати шляхом виробництва озимої пшениці (х1) у кількості 18644 ц, ярої пшениці (х2) – 4045 ц, ярого ячменю (х3) – 22601 ц, кукурудзи на зерно (х4) – 4687 ц, вівса (х5) – 6232 ц, гречки (х6) – 684 ц, соняшнику (х7) – 2283 ц, м’яса ВРХ (х8) – 9739 ц, м’яса свиней (х9) – 434 ц, молока (х10) – 127275 ц.

Для цього потрібні посівні площі в такому обсязі: площа озимої пшениці (s1) – 608,7 га, площа ярої пшениці (s2) – 144,6 га, площа ярого ячменю (s3) – 769,8 га, площа кукурудзи на зерно (s4) – 87,4 га, площа вівса (s5) – 179,2 га, площа гречки (s6) – 57,2 га, площа соняшнику (s7) – 100,9 га, площа кормових культур (sFC) – 3495 га; площа сидеральних культур (sSC) – 1195,2 га; загальна посівна площа (S) – 6638 га, тобто наявна площа ріллі використана на 100 %.

Оптимальна кількість поголів’я: ВРХ м’ясного стада (l1) – 3936 голів, свиней (l2) – 576 голів, ВРХ молочного стада (l3) – 2065 голів. Вихід гною (хP) становить 957500 ц, що в сукупності з біомасою сидеральних культур (хS = 413840 ц) дає 1578260 ц органічних добрив (хOF) та забезпечує внесення органічних добрив на достатньому рівні – 237,8 ц/га.

Отже, за даних обсягів використання ресурсів на 1 ц продукції, фактичного рівня прибутковості на 1 ц, фактичних рівнів урожайності та продуктивності найбільш оптимальною є така модель виробництва органічної продукції (табл. 4).

 

Таблиця 4.

Оптимізаційна модель виробництва органічної продукції

Показник

Площа, га

Частка в загальній площі, %

Вироблено продукції, ц

Рівень товарності, %

Прибуток, грн/ц

Прибуток, тис. грн

Питома вага в структурі прибутку, %

Озима пшениця

608,7

9,2

18644

0,0

12,3

0,0

0,0

Яра пшениця

144,6

2,2

4045

35,6

130,4

187,9

2,2

Ярий ячмінь

769,8

11,6

22601

11,7

37,0

97,7

1,2

Кукурудза на зерно

87,4

1,3

4687

35,6

39,9

66,6

0,8

Овес

179,2

2,7

6232

35,6

66,7

148,1

1,8

Гречка

57,2

0,9

684

100,0

122,2

83,6

1,0

Соняшник

100,9

1,5

2283

35,6

161,1

131,0

1,6

Кормові культури

3495,0

52,7

Сидеральні культури

1195,2

18,0

всього по рослинництву

6638

100,0

16,0

23,3

714,9

8,5

М’ясо ВРХ у живій вазі

9739

100,0

352,8

3436,0

40,9

М’ясо свиней у живій вазі

434

100,0

377,8

163,8

2,0

Молоко

127275

91,1

35,2

4081,3

48,6

всього по тваринництву

91,8

7681,1

91,5

всього

6638

100,0

8396,0

100,0

 

Оптимізація виробництва органічної продукції на ПП „Агроекологія” дозволяє отримати на 262,4 тис. грн прибутку більше, ніж фактичний. При цьому змінюється структура товарної продукції: якщо фактична питома вага продукції рослинництва в реалізованій продукції становить 21,5 %, а продукції тваринництва – 78,5 %, то в результаті оптимізації – 8,5 % та 91,5 % відповідно.

Для максимізації прибутку потрібно збільшити виробництво ярої пшениці на 85,3 % (1862 ц), вівса – на 79,2 % (2754 ц), м’яса свиней у живій вазі – на 60,2 % (163 ц), м’яса ВРХ у живій вазі – на 33,9 % (2465 ц), молока – на 9,9 % (11417 ц). Водночас необхідно скоротити виробництво соняшнику на 66,4 % (4503 ц), гречки – на 56,0 % (869 ц), кукурудзи на зерно – на 41,7 % (3355 ц), озимої пшениці – на 36,3 % (10606 ц) та ярого ячменю – на 7,6 % (1854 ц). Виробництво інших зернових та зернобобових є недоцільним.

Зазнає змін структура посівних площ: площу ярої пшениці потрібно розширити на 66,7 га, вівса – на 79,2 га, площу кормових культур – на 811 га (до 3495 га), що становить 52,7 % площі ріллі. Скорочення вимагають посівні площі соняшнику – на 199,1 га, кукурудзи на зерно – до 62,6 га, гречки – на 72,8 га, озимої пшениці – на 346,3 га, сидеральних культур – на 132,8 га, ярого ячменю – на 63,2 га.

Для отримання розрахованих обсягів виробництва продукції тваринництва поголів’я: ВРХ м’ясного стада – на 996 голів, ВРХ молочного стада – на 185 голів, свиней – на 216 голів. Дане поголів’я з урахуванням біомаси сидеральних культур забезпечує достатній рівень внесення органічних добрив (табл. 5.).

 

Таблиця 5.

Рівень забезпечення ПП „Агроекологія” органічними добривами в результаті оптимізації

Показник

Фактичні дані

Результат оптимізації

план до факту, +/-

план до факту, %

Умовне поголів’я ВРХ, гол

5331

6383

+1052

119,7

Площа сидеральних культур, га

1328

1195

-133

90,0

Вихід гною, ц

799650

957497

+157847

119,7

Вихід біомаси у перерахунку на гній, ц

730180

657250

-72930

90,0

Вихід органічних добрив всього, ц

1529830

1614747

+84917

105,6

Забезпечення посівної площі органічними добривами, ц/га

230

243

+13

105,6

 

Хоча площа сидеральних культур, і відповідно, вихід біомаси зменшились на 10 %, однак зростання виходу гною на 19,7 % дозволяє у підсумку отримати на 5,6 % більше органічних добрив, що становить 243 ц у розрахунку на 1 га посівної площі.

Збільшення обсягів виробництва та реалізації продукції тваринництва органічного виробництва зумовлено її вищою прибутковістю порівняно з продукцією рослинництва. Водночас, скорочення посівних площ під товарними сільськогосподарськими культурами обумовлено розширенням площ під кормовими культурами та спрямуванням більшої частки врожаю на кормові цілі, мінімізують рівень товарності продукції рослинництва.

Висновки. На рівні підприємства-виробника органічної продукції є доцільним оптимізувати виробництво органічної продукції з метою максимізації прибутку. Результат моделювання виробництва на прикладі ПП „Агроекологія” виявляє резерв збільшення прибутку підприємства на 262,4 тис. грн шляхом ефективного використання ресурсного потенціалу та зміни структури галузевої спеціалізації в напрямку збільшення обсягів виробництва продукції тваринництва. Однак слід визнати, що значної максимізації прибутку, як за традиційного виробництва, очікувати не варто. Необхідність врахування низки додаткових обмежень, притаманних органічній технології виробництва, є стримуючим фактором нарощення обсягів виробництва найбільш прибуткових видів продукції.

Дана модель оптимізації виробництва органічної продукції може застосовуватись на інших підприємствах, що виробляють органічну продукцію, або тільки планують переходити на органічну технологію. Виробництво органічної продукції буде ефективним і на менших господарствах, але потрібно дотримуватись оптимальних співвідношень між рослинництвом та тваринництвом, та не відходити від науково обґрунтованих сівозмін органічного землеробства.

 

 

Література.

1. Іващук О.Т. Економіко-математичне моделювання: Навчальний  посібник / О.Т. Іващук – Тернопіль: ТНЕУ «Економічна думка», 2008. – 704 с.

2. Кісіль М.Ю. Особливості використання методів економіко-математичного моделювання в стратегічному менеджменті сільськогосподарських підприємств / М.Ю. Кисіль // Ефективна економіка – 2010. – № 11. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=377

3. Методичні рекомендації з основ органічного землеробства для фермерів (Досвід ПП Агроекологія) / П.В. Писаренко, А.С. Антонець, В.М. Писаренко та ін. Полтава, 2013. – 60 с.

4. Наконечний С.І. До питання математичного моделювання техніко-економічних процесів АПК / С.І. Наконечний, С.С. Савіна, Т.С. Наконечний // Економіка АПК. – 2009. -№1 (171). – С.16-21

5. Стецишин П.О. Основи органічного виробництва : навч. посіб. / П.О. Стецишин, В.В. Рекуненко, В.В. Пиндус та ін. – Вінниця: Нова книга, 2008. – 234 с.

6. Фарафонова Н.В. Оптимізація використання виробничих ресурсів сільськогосподарськими підприємствами / Н.В. Фарафонова // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 1-2. — С. 36-39.

7. Шмиголь Ю.М. Оптимальне поєднання галузей в умовах екобезпечного виробництва / Ю.М. Шмиголь, В.О. Красильний, О.М. Кощенко // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. - 2008. – Випуск №16. Том №3. – С. 392-395.

 

References.

1. Ivaschuk, O.T. (2008), Ekonomiko-matematychne modeliuvannia [Economic-mathematical modeling], Ekonomichna dumka, Ternopil, Ukraine

2. Kisil' M.Yu. Features of the methods of economic-mathematical modeling in strategic management of agricultural enterprises, Efektyvna ekonomika, [Online], vol . 11, available at: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=377 (Accessed 17 Feb 2014).

3. Pysarenko, P.V. and Antonets', A.S. (2013), Metodychni rekomendatsii z osnov orhanichnoho zemlerobstva dlia fermeriv (Dosvid PP Ahroekolohiia) [Guidelines on the basics of organic farming for farmers (Experience of PP Agroecology)], Poltava, Ukraine.

4. Nakonechnyj, S.I. (2009), “On the problem of mathematical modeling of technical and economic processes APC”, Ekonomika APK, vol. 1, pp. 16-21.

5. Stetsyshyn, P.O., Rekunenko, V.V. and Pyndus, V.V. (2008), Osnovy orhanichnoho vyrobnytstva [Fundamentals of organic production], Nova knyha, Vinnytsia, Ukraine.

6. Farafonova, N.V. (2012), Optimizing the use of inputs by farms”, Ekonomichnyj chasopys-XXI, vol. 1-2., pp. 36-39.

7. Shmyhol' Yu.M., Krasyl'nyj, V.O. and Koschenko O.M. (2008) “The optimum combination of industry in terms of production ecosafety  // Zbirnyk naukovykh prats' Podil's'koho derzhavnoho ahrarno-tekhnichnoho universytetu, - vol. 16. vol. 3. , pp. 392-395.

 

Стаття надійшла до редакції 28.02.2014 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"