УДК 338.2 : 338.4 (711):504

 

І. М. Мазур,

к. е. н., доцент, професор кафедри фінансів і кредиту,

Івано-Франківський університет права імені Короля Данила Галицького, м. Івано-Франківськ

 

АНАЛІЗ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ ЗАСАДИ

 

І. М. Mazur,

Ph.D., associate professor, professor of finance and credit,

Ivano-Frankivsk University of Law named after King Danylo Galytskyy

 

ANALYSIS OF ENERGY SECURITY ENTERPRISE: THEORETICAL AND PRACTICAL PRINCIPLES

 

Запропоновано методику і систему показників для кількісного і якісного оцінювання енергетичної безпеки підприємства. Проаналізовано стан і динаміку енергетичної безпеки ДП «Рожнятівтеплокомуненерго».

 

The methods and system of indexes were offered for the quantitative and quality evaluation of energy safety of enterprise. The state and dynamics of energy safety of SE «Rozhnyativteplokomunenergo» were analysed.

 

Ключові слова: енергетична безпека, енергоефективність, енергонезалежність, енергозабезпеченість, надійність теплопостачання, економічна стабільність.

 

Keywords: energy safety, energy efficiency, energy independence, energy availability and reliability of heat supply, economic stability.

 

 

Постановка проблеми. Національна економіка характеризується переважанням енергоємних галузей, дефіцитом енергетичних ресурсів, який покривається імпортом, морально застарілими і фізично зношеними виробничими засобами, недосконалістю економічних та фінансових механізмів, що визначає низький рівень використання паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) та енергетичної безпеки.

Сьогодні питанням забезпечення енергетичної безпеки за допомогою енергоефективності та енергоощадності приділяється значна увага в межах міжнародних проектів, які підтримуються Європейською комісією, Програмами Tacis, Thermie, USAID та іншими організаціями. У світі розглядають енергоефективність, економію енергоресурсів і скорочення викидів як основну умову конкурентоспроможності компаній і наявності доступного та чистого джерела енергозабезпечення у майбутньому. Більшість власників підприємств і керівників, в умовах нестабільності ринків енергетичних ресурсів, розуміють, що енергоефективність — це ключ до конкурентоспроможності компанії. Проте, все ще використання принципів енергоефективності в напрямі підвищення прибутковості підприємств суттєво обмежується відсутністю ґрунтовних прикладних досліджень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичним та практичним аспектам енергетичної безпеки присвячено ряд робіт, серед яких можна виділити праці Б. Андрушківа, Г. Бондаренка [1], В. Баранніка, Н. Воропая, В. Гавриша, А. Дорошкевича, З. Залоги, М. Земляного [2,3], С. Клименка, М. Ковалка, Л. Криворуцького, М. Крупки, В. Кухара, Л. Малюти, А. Мельника, І. Михасюка, В. Перебийноса, С. Пирожкова, О. Суходолі, Т. Хвороста, А. Шевцова, А. Шидловського, В. Щерби та інших. Більшість дослідників обмежуються визначенням різносторонніх концептуальних та методологічних підходів до побудови системи оцінювання енергетичної безпеки. Зокрема, суттєво відрізняються застосовувані аналітичні інструментарії дослідження в залежності від дефініції енергетичної безпеки, як об’єкта дослідження, цілей, задач оцінювання, показників. критеріїв та інформаційної бази аналізу.

Заслуговує критики створення системи показників енергетичної безпеки вітчизняними науковцями в залежності від цілей дослідження: 1) обґрунтування заходів з підвищення рівня енергетичної безпеки за окремими або інтегральними показниками та зменшення рівня загроз; 2) оцінка результатів заходів та зміни рівня енергетичної безпеки; 3) прогнозування стану та рівня енергетичної безпеки; 4) аналіз альтернативних сценаріїв економічного розвитку в контексті забезпечення прийнятного рівня енергетичної безпеки економіки.

Абстрагування від несуттєвих зв’язків (або, навпаки, від корельованих) більшості науковців та базування на обраних цілях і задачах при побудові моделі оцінювання робить результати досліджень малоінформативними та непридатними для системного аналізу мультиплікативних ефектів та багатофакторних впливів на усіх ієрархічних рівнях енергетичної безпеки відносно різних об’єктів аналізу. Наявний інструментарій оцінювання рівня загроз та стану енергетичної безпеки суттєво відрізняється за підходами і способами досліджень, що виключає можливість чіткого визначення сфери його практичного застосування.

Постановка завдання. Оцінка енергетичної безпеки згідно відомих методичних підходів є малоінформативною для обґрунтування окремих заходів з покращення її стану та вибору оптимальних рішень щодо перспектив розвитку суб’єкта господарювання. Особливої уваги заслуговує розробка системи показників енергетичної безпеки, яка повинна забезпечувати кількісну, порівняльну та відносну оцінку її стану і змін під впливом дії окремих факторів, які впливають на забезпечення інтересів у енергетичній сфері. Сутнісна характеристика останніх відображатиметься показниками у методиці оцінювання рівня енергетичної безпеки та аналізу впливу тенденцій зміни загроз.

Для проведення оцінки енергетичної безпеки підприємства необхідно обґрунтувати найважливіші категорії, розробити методичні засади, критерії і показники, визначивши інформаційне забезпечення дослідження, довести інформативність результатів.

Виклад матеріалу дослідження. Характеристика змісту категорії «енергетична безпека» ґрунтується на тісному взаємозв’язку базових категорій (рис.1). що слугуватиме основою для наступних дефініцій.

 

 

Рис. 1. Взаємозв’язок базових категорій енергетичної безпеки

 

Згідно наведених на рис. 1 взаємозв’язків, енергетична безпека підприємства – це стан господарської системи, який характеризується автономністю забезпечення ПЕР, ефективним їх використанням, наявністю в достатній кількості доступних для використання ПЕР, відсутністю загроз дестабілізації нормального функціонування підприємства. Основні аспекти енергетичної безпеки достовірно характеризують критерії та показники, наведені в табл. 1.

 

Таблиця 1.

Система показників оцінювання енергетичної безпеки

(авторська розробка)

 

У наведеній загальній системі показників оцінювання обрані критерії є критичними для діяльності окремого підприємства, галузі, регіону та країни загалом. вони комплексно характеризують найважливіші процеси, явища і параметри енергетичної безпеки. Негативний рівень кожного з них відображає енергетичну небезпеку функціонуванню об’єкта і необхідність запровадження антикризових заходів.

При оцінюванні енергетичної безпеки суб’єктів господарювання слід досліджувати внутрішню стійкість підприємства або здатність відновлювати нормальний стан після дії загроз енергетичного характеру, а також вплив на стан енергетичної безпеки окремих дестабілізуючих факторів. Отже, слід розглядати множинність факторів, критеріїв та показників аналізу енергетичної безпеки підприємства.

Основними недоліками при використанні інтегрованих показників вважають компенсаційний вплив більших за значеннями показників на менші, тому при побудові моделей порівнюють окремі значення з пороговими для різних рівнів ієрархії. Оскільки, модель повинна враховувати оцінювання різних аспектів та категорій, доцільно на основі функціональних залежностей обґрунтувати алгоритм переходу від окремих показників до критеріїв оцінювання та сфер енергетичної безпеки за допомогою індексного методу. Важливим аспектом практичного застосування методики комплексного якісного та кількісного аналізу стану енергетичної безпеки підприємства є визначення доступних інформаційних джерел вихідних даних. За традиційного підходу пропонується використання даних моніторингу стану енергетичної безпеки або статистичних матеріалів. З метою забезпечення комплементарності результатів для різних ієрархічних рівнів оцінювання енергетичної безпеки пропонується використовувати реальні дані форм статистичних спостережень підприємств, офіційні інформаційні ресурси та результати незалежних досліджень діяльності суб’єктів господарювання тощо. Методика та результати аналізу системи показників енергетичної безпеки ДП «Рожнятівтеплокомуненерго» наведено у табл. 2.

 

Таблиця 2.

Аналіз енергетичної безпеки ДП «Рожнятівтеплокомуненерго»

 

Запропонована система показників якісно і кількісно характеризує поточний стан енергетичної безпеки підприємства, оскільки вони визначаються відносно нормуючих показників (табл. 2). В якості нормуючих показників при побудові системи показників енергетичної безпеки використовується їх максимально можливе значення (п.п. 7 – 10, 13 – 15, 17 – 26, 30 – 48, 50) або нормативне значення (п.п. 1 – 6, 11 – 12, 16, 27 – 29, 49). Якщо показник характеризує рівень забруднення навколишнього середовища (К₇, К₈), що є критичним для подальшого функціонування підприємства, то його зростання матиме негативний вплив на енергоефективність (1). Якщо показник характеризує втрати паливно-енергетичних ресурсів в процесі виробництва і постачання теплоенергії (К₃, К₁₉, К₂₈), то при побудові функціональної залежності враховується протилежний показник, який відображає ефективне продуктивне використання «(1 – К_і)» і т.д.

Якщо показники характеризують залучення потенціалу підвищення ефективності використання ПЕР, яке слід врахувати при побудові функціональної моделі критерію шляхом введення часткового показника «(1+К_і)», що характерне для К₃₁, К₉ тощо.

За умови відомих нормативних або рекомендованих обмежень мінімального значення показника, вони враховуються у функціональній залежності як нормуюче значення (наприклад К₃₀), а якщо обмеження стосується максимального рівня – в якості нормуючого використовують фактичне значення відносно нормативного (К₂₆). Такий підхід при врахуванні функціональної комплементарності дозволяє перенести відображення показників у діапазоні [0,1]. За таких умов стан окремих критеріїв і енергетичної безпеки характеризуватиметься багатовимірним вектором, а кожен з критеріїв – вектором нижчого рівня:

 

                  (1)

 

Обрані критерії енергетичної безпеки оцінюють її рівень стосовно найважливіших функцій, процесів, явищ і параметрів, які характеризують зміст енергетичної безпеки підприємства. Абсолютний рівень енергетичної безпеки характеризуватиметься досягненням 100% рівня кожним критерієм, або значення «1», а енергетична небезпека існуватиме при наближенні будь-якого з них до «0».

На основі наведеної системи показників побудуємо функціональні моделі для дослідження окремих критеріїв енергетичної безпеки ДП «Рожнятівтеплокомуненерго». При побудові моделі оцінювання енергетичної безпеки використаємо індексний метод та методи відносних величин і порівняння, оскільки негативний рівень будь-якого критерію зумовить загрозу діяльності підприємства та енергетичну небезпеку.

Енергоефективність ДП «Рожнятівтеплокомуненерго» можна відобразити наступною моделлю:

 

                                                  (2)

 

В аналогічий спосіб побудуємо моделі енергонезалежності, енергозабезпеченості підприємства, надійності теплопостачання і фінансової стійкості:

 

                 (3)

 

У ДП «Рожнятівтеплокомуненерго» основним видом використовуваних паливно-енергетичних ресурсів до 2013 року був природний газ, тому при використанні кількох видів ПЕР можна використовувати зважування показників на їх частку у балансі споживання ПЕР. Для визначення інтегрованого показника рівня і стану енергетичної безпеки або окремих критеріїв можна використовувати адитивну, мультиплікативну згортку показників або степеневу функціональну залежність. Згідно адитивної згортки [3] загальний скалярний показник обчислюється за формулою:

 

                                                                                                          (4)

 

де  - питома вага кожного критерію (показника).

Для ДП «Рожнятівтеплокомуненерго» вказана модель за умови рівнозначності вагомостей усіх критеріїв набуде наступного вигляду:

 

                                                                         (5)

 

За адитивної згортки низькі значення показників можуть компенсовуватися високими значеннями інших показників. При мультиплікативній згортці загальний скалярний вимірник слід визначати за наступною залежністю:

 

                                                                                                        (6)

 

Особливістю такої згортки є наближення до нульового рівня загального показника, якщо будь-який із часткових показників набуває нульового значення, що відповідає умовам відображення кризових явищ в енергетичній сфері та енергетичної небезпеки. Для ДП «Рожнятівтеплокомуненерго» мультиплікативна модель набуде наступного вигляду:

 

                                                     (7)

 

Більш загальним випадком згортки для побудови моделі енергетичної безпеки застосовується степенева функція:

 

                                             (8)

 

де р – допустимий ступінь компенсації малих значень рівнозначних показників. Чим вище «р», тим вищий рівень можливої компенсації (приймаємо р=0,2).

Враховуючи величину нормуючих показників було виконано розрахунок граничних параметрів критеріїв і загального показника енергетичної безпеки для адитивної, мультиплікативної та степеневої функціональних моделей енергетичної безпеки підприємства. Результати для порогових значень показників наведено у таблиці 3.

 

Таблиця 3.

Порогові значення критеріїв та показника енергетичної безпеки підприємства

 

За допомогою запропонованої методики розраховано часткові і загальні показники енергетичної безпеки для досліджуваного підприємства. Результати розрахунків занесено у таблицю 4.

 

Таблиця 4.

Показники енергетичної безпеки ДП «Рожнятівтеплокомуненерго»

 

Згідно порогових значень достатнього рівня досягнув тільки критерій енергонезалежності підприємства у 2013 році, а безпечний рівень спостерігається тільки для критерію енергозабезпеченості у досліджуваному періоді. Усі інші часткові показники мають критичний рівень або свідчать про загрозу енергетичної небезпеки, що демонструють і загальні показники за усіма моделями. Дещо кращий рівень за адитивною моделлю обумовлений певним компенсаційним впливом показника енергозабезпеченості.

Висновки. Критичний аналіз концептуальних засад оцінювання енергетичної безпеки визначив їх невідповідність доктрині управління використанням паливно-енергетичних ресурсів на засадах сталого розвитку, наявність значних припущень та недоліків при побудові системи показників для оцінювання рівня і стану енергетичної безпеки підприємства.

Запропонований концептуальний підхід ґрунтується на дослідженні критеріїв енергоефективності, енергонезалежності, енергозабезпеченості, надійності теплопостачання і економічної стійкості. Граничним рівнем енергетичної ефективності вважається досягнення 100% рівня енергопродуктивності або досягненням коефіцієнтом перетворення енергії одиниці, чи збалансованості енергетичного продукту та сумарних витрат енергетичних ресурсів. Як правило, точка економічного оптимуму та енергетичного не співпадають, тому порогове значення перевищує 1, бо частина показників враховується у грошовому вимірі. Абсолютний рівень енергонезалежності досягається, за умови використання підприємством ПЕР виключно власного виробництва, місцевих відновлюваних чи вторинних паливно-енергетичних ресурсів. Енергозабезпеченість досягатиме максимального значення за умови оптимального використання вторинних енергетичних ресурсів та відходів для виробництва теплоенергії й покриття потреб наявними договорами щодо постачання ПЕР. Надійність теплопостачання залежить від стану та повноти використання виробничих потужностей, що впливає на безперервність і стабільність роботи підприємства та постачання теплоносіїв. На основі методів відносних величин та індексного, за допомогою функціонального підходу, прийому нормування показників і результатів причинно-наслідкового аналізу побудовано функціональні моделі оцінювання окремих критеріїв, що дозволило врахувати стан якісних і кількісних часткових показників.

За результатами дослідження енергетичної безпеки ДП «Рожнятівтеплокомуненерго» згідно запропонованої методики виявлено критичність її стану, хоча протягом періоду дослідження простежується незначне підвищення загального рівня. Відмінність результатів, отриманих згідно адитивної моделі – зниження у 2013 році – пов’язана з одночасним зниження енергоефективності на 0,7564 та підвищенням енергонезалежності на 0,6632. Зниження енергоефективності зумовлене зростанням коефіцієнта виконання нормативу викидів азоту (К₇) в 3,25 рази, а коефіцієнта виконання нормативу викидів оксидів вуглецю (К₈) в 12,9 разів відносно рівнів 2012 року. Досить жорсткі екологічні вимоги вимагають негайного впровадження золовловлювачів та трубних теплообмінників. Суттєве підвищення енергетичної безпеки на 0,05-0,08 п. досягнуто за рахунок зростання енргонезалежності завдяки переведенню шести котелень з десяти діючих на дрова і відходи деревини.

Запропонована система показників оцінювання енергетичної безпеки дозволяє кількісну, порівняльну та відносну оцінку її стану і змін в розрізі окремих критеріїв під впливом дії окремих факторів. Визначивши інформаційне забезпечення дослідження доведено дієвість запропонованої методики та інформативність результатів дослідження енергетичної безпеки ДП «Рожнятівтеплокомуненерго».

 

Список літератури.

1. Бондаренко Г. В. Енергетична безпека як визначальна складова економічної незалежності України [Електронний ресурс] / Г. В. Бондаренко, В. О.Щерба. –2009. –С. 98 – 108. – Режим доступу до сайту : http://www.nbuv.gov.ua.

2. Земляний М. Критерії оцінки та показники енергетичної безпеки. Концептуальні підходи [Електронний ресурс] / М. Земляний, В. Бараннік. – Режим доступу: http://old.niss.gov.ua/Monitor/november08/19.htm.

3. Земляний М. Г. До оцінки рівня енергетичної безпеки. Концептуальні підходи [Електронний ресурс] / М. Г. Земляний. – Режим доступу: http://old.niss.gov.ua/Monitor/november08/36.htm.

 

References.

1. Bondarenko, H. V. (2009), “Energy security as a defining component of the economic independence of Ukraine”, Enerhetychna bezpeka yak vyznachal"na skladova ekonomichnoyi nezalezhnosti Ukrayiny, [Online], available at: http://www.nbuv.gov.ua, (Accessed 4 Dec 2013).

2. Zemlyanyj, M.G. Barannik,V.O. (2011), “Evaluation criteria and indicators of energy security. Conceptual Approaches”, Kryteriyi ocinky ta pokaznyky enerhetychnoyi bezpeky. Konceptualni pidxod, [Online], available at: http://old.niss.gov.ua/Monitor/november08/19.htm, (Accessed 31 Dec 2013).

3. Zemlyanyj, M.G. “To assess the level of energy security. Conceptual Approaches”, Do ocinky rivnya enerhetychnoyi bezpeky. Konceptual"ni pidxody, [Online], available at: http://old.niss.gov.ua/Monitor/november08/36.htm, (Accessed 31 Dec 2013).

 

Стаття надійшла до редакції 03.03.2014 р.