Українською | English

BACKMAIN


УДК 69.003:339.03

 

О. І. Медяник,

аспірант кафедри менеджменту в будівництві,

Київський національний університет будівництва й архітектури, м. Київ

 

МОДИФІКАЦІЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ ОЦІНКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОВЕДІНКИ ТА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ БУДІВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

 

E. I. Medyanik,

postgraduate student of the department of management in construction,

Kiev national University of construction and architecture, Kyiv

 

MODIFICATION OF ORGANIZATIONAL AND METHODOLOGICAL TOOLS EVALUATION OF ECONOMIC BEHAVIOR AND COMPETITIVENESS OF THE CONSTRUCTION COMPANY

 

Стаття є відображенням спрямування досліджень на створення прикладної методики оцінювання інвестором та замовником будівельного проекту конкурентоспроможності будівельних організацій, що претендують в процесі тендерів на участь в проекті в якості виконавців підготовчих, будівельних та спеціальних робіт.

Для побудови нової, проектно- та галузево-спрямованої моделі діагностики стану конкурентоспроможності будівельних організацій  було раціонально  сполучено : проектно-цільовий, вартісний та іміджевий підходи, методи аналізу ієрархій та нечіткої логіки.

В результаті одержано: нову ієрархічну систему параметрів конкурентоспроможності будівельних організацій-виконавців проекту  та семантичну шкалу її  оцінки. Застосований в моделі новий склад параметрів дозволяє оцінити різні складові та чинники конкурентоспроможності, виявити  порівняльні конкурентні економічні, функціонально-технічні та іміджеві переваги будівельного підприємства як підрядника в будівельному проекті.

 

Article is a reflection of the directions of researches on creation of the applied methodology for assessing the investor and client of the construction project of the competitiveness of the construction companies claiming in the course of tenders on the participation of the project preparation, construction and special works.

To build a new, design - and branch-oriented model of diagnostics of the state of competitiveness of the building organizations was rational involves : design and target, cost, and fashion approaches, methods of analysis of hierarchies and fuzzy logic.

The result: a new hierarchical system of parameters of competitiveness of the building organizations-executors of the project and semantic scale of assessment. Applied in the model of the new composition of the parameters allows to evaluate the various components and factors of competitiveness, identify comparative competitive economic, functional, technical and image advantages of a construction company as a contractor in the construction project.

 

Ключові слова: конкурентоспроможність, будівельна підрядна організація, замовник, ієрархія параметрів.

 

Key words: competitiveness, construction contractor, the customer, the settings hierarchy.

 

 

Актуальність теми. Організація будівництва на європейських засадах, зокрема на платформі девелопменту, потребує багатоаспектного розгляду категорії «конкурентоспроможність» будівельного підприємства (БП) з урахуванням специфіки операційної діяльності будівельних підрядних  організацій, що має стати основою для  достовірної прикладної оцінки інвестором проекту стану конкурентоспроможності організації-виконавця. Така  оцінка має відображати уявлення та стратегічні наміри замовника проекту  та надавати об’єктивні підстави вважати дану будівельну організація надійним діловим партнером при реалізації  будівельного проекту. Адаптація будівельного виробництва  до євровимог  вимагає системного поліпшення економічних відносин між учасниками інвестування та будівництва, що, в свою чергу, потребує створення нової системи параметрів оцінки конкурентоспроможності будівельних організацій - учасників реалізації інвестиційних проектів. Створення  відповідної сучасним вимогам ринку методики оцінки конкурентоспроможності  будівельних організацій дозволить інвестору та замовнику достовірно оцінити їх тендерні переваги при підготовці будівельного   проекту, визначає актуальність та задачі дослідження .

Аналіз публікацій з теми дослідження. Проведений аналіз джерел, зокрема праці таких вчених як О.В Ареф’єва [1], І.О Бланк [2], Куліков П.М., В.М.Лич, М.Портер, С.М.Шкарлет,  та ін., виявив, що у науковій літературі не дано однозначного трактування категорії «конкурентоспроможність». Наявні визначення «конкурентоспроможності» не в належній мірі відповідають особливостям підрядного будівництва. Перенесення сучасних тлумачень і напрацювань  щодо цієї  економічної категорії від індустріальних підприємств до будівельних підрядних  організацій є штучним і недостовірним через принципову відмінність побудови і функціонування їх операційних систем. Через це й аналітичні підходи, методи та прикладі інструменти оцінки конкурентоспроможності, які добре себе зарекомендували  для індустріальних підприємств, не можуть бути прямо застосовані для потреб  інвестора та замовника в процесі  відбору виконавців будівельного проекту.

Предмет і мета дослідження. Постановка проблеми. Проведений аналіз джерел дав  підстави предметом дослідження визначити стан конкурентоспроможності будівельних підрядних організацій.

Метою досліджень,що відображені вданій статі, є розробка моделі та програмних продуктів, зміст яких обумовлений потребою  системної оцінки стану конкурентоспроможності будівельної організації (БО) як виконавця будівельного проекту,яка дозволила б вимогам замовнику проекту – ще на етапі на стадії  підготовки проекту - адекватно оцінити рівень її тендерних переваг як передумову успішної участі в реалізації будівельних інвестиційних проектів та, відповідно, передумови надійності коштів, вкладених в  будівельний проект.

Виклад основного змісту. Специфіка об’єкту дослідження виявила неспроможність прямого застосування понятійно-категоріального апарату щодо ресурсного потенціалу з індустріальних систем до застосування в підрядному будівництві. Предметом моделювання є стан конкурентоспроможності будівельного підприємства (БП) як синтезоване  відображення: 

- наявного ресурсного  потенціалу;

- спроможності   БП формувати  і коригувати структуру  ресурсного потенціалу у відповідності із  стратегією  та  поточними потребами;  

- вміння  достовірно оцінювати   реакції зовнішнього середовища та відповідно коригувати на операційну діяльність БП.

Досліджувана категорія є ситуативною: не  лише фактичною, але й  віртуальною  змінною, що характеризує спроможність організації використати визначений та адекватно оцінений власний потенціал  в певній управлінській ситуації, в певних  часових та  ресурсно-кадрових  обставинах. Поліпшення стану щодо  конкурентоспроможності БП  обумовлюється не лише наявністю й обсягами ресурсів, а, насамперед, ефективністю стратегічного і оперативного управління, що успішно протистоїть негативним впливам зовнішнього оточення організації та, на противагу, використовує його сприятливий вплив.

З врахуванням такого комплексного підходу до розгляду категорії «конкурентоспроможність»  БП при формування моделі оцінки було виявлено доцільність сполучити аналітичний, функціонально-вартісний, ситуаційний, проектно-цільовий та іміджевий підходи.

Для досягнення поставленої мети були вирішені такі задачі:

- змістовно-онтологічний порівняльний аналіз змісту категорій “конкурентоспроможність”, “конкурентна перевага” і “конкурентний статус” підприємства, визначення необхідності їх адаптації до потреб будівельного підприємства в умовах інноваційного розвитку будівельного комплексу  та зміни організаційно-економічних  механізмів реалізації будівельних проектів ;

- формування  ієрархічної системи параметрів оцінки, інноваційної за змістом, яка відповідає: особливостям організації операційної системи будівельного підприємства, специфіці управління будівельним проектом та характеру взаємодії факторів зовнішнього і внутрішнього середовища та їх впливу на рівень конкурентоспроможності підприємства;

- інтеграція  створеної факторної системи  в  єдину модель  оцінки стану конкурентоспроможності будівельного підприємства, з врахуванням  різної природи та вимірності факторів, розбудова інтерпретаційної шкали  щодо результуючого показника моделі яка має створити найдені підстави для оцінки стану конкурентоспроможності БО, її динаміки та  резервів   поліпшення;

 - розробка на основі моделі методики та програмних продуктів інтегрованої  стану конкурентоспроможності БО – як формалізованої основи для прийняття  інвестором  та  замовником будівельного проекту узгодженого рішення  щодо участі даного будівельного підприємства в складі організацій-виконавців будівельного проекту.

Щоб стати конкурентоспроможним у сучасних умовах, будівельному підприємству необхідно прагнути бути кращим у галузі, на ринку хоча б за одним із найважливіших показників виробничої діяльності. Для цього необхідно виявити порівняльні переваги підприємства й користуватися ними для перемоги в конкурентній боротьбі. Конкурентоспроможність будівельного підприємства, що здійснює діяльність в секторі житлового будівництва – це здатність конкретної будівельної організації задовольняти потреби обраних цільових сегментів ринку житла, принаймні не гірше, ніж це роблять інші будівельні організації, що працюють у тому ж же сегменті та які пропонують будівельну продукцію або послуги високої якості для задоволення тих же самих потреб.

Специфіка будівельної продукції житлового будівництва як інвестиційного товару, як відомо, полягає в закріпленості, нерухомості, капіталоємності, матеріалоємності, тривалості створення, експлуатації тощо. Вона визначає характер взаємин учасників інвестиційного процесу, особливості обігу будівельної продукції як товару. Унаслідок нерозривності фаз виробництва й реалізації товар інвестиційного комплексу,  як правило, не виходить на ринок у пошуках покупця, а створюється за замовленням відповідно до заздалегідь обраної моделі (проектом) і у суворо заданому місці,  будучи призначеним для певного замовника (інвестора).

Вибираючи підрядну організацію (при девелоперській схемі організації будівництва) , інвестор та замовник тим самим оцінюють переваги виробленої нею будівельної продукції, тобто можливість задоволення своєї конкретної потреби і свою готовність нести витрати, пов'язані з будівництвом і експлуатацією об'єктів. Таким чином, сукупність якісних і вартісних характеристик будівельної продукції (будівельних послуг, підрядів) сприяє створенню її переваги над продукцією конкурентів у задоволенні конкретної потреби замовника й дозволяє кількісно оцінити її конкурентоспроможність

Моделювався стан конкурентоспроможності БП як  відображення його ресурсно-кадрового, управлінського та іміджевого потенціалу через систему регуляторів  (індикаторів), що забезпечує БО стійке управління власними ресурсами з врахуванням стратегічних та оперативних потреб  БО та достовірно оцінених реакцій  зовнішнього середовища.

Математична формалізація моделі в укрупненому вигляді  подана  системою рівнянь (1)-(3):

 

FKAGR = Σd=1-3 DFd SVd = DF1SV1+ … +DF4SV4;         d= 1-4;      ΣdSVd =1                                                       (1);

 

DFd = Σd=1-3m=1-3ŽUmd SNmd)= Σm=1-11ŽUm1 SNm1 +…+ Σm=1-6ŽUm4 SNm4;

ΣmSNmd =1                                                                                                                                                                                                            (2);

 

ŽUmd = TRmdRmd)                                                                                                                                                                                          (3)

 

де

FKAGR - результуючий показник моделі - агрегований показник конкурентоспроможності в універсальних  одиницях , за яким оцінюють  стан  БО щодо конкурентоспроможності  шляхом інтеграції дефлекторів по окремим платформам конкурентоспроможності  будівельної  організації ;  

ПKd = ПK1 -  ПK4 -  параметри вищого рівня  моделі -  чотири платформи конкурентоспроможності, які  відображають  багатоаспектний  підхід  до розгляду цієї категорії з врахуванням специфіки операційної діяльності підрядної, проектно-орієнтованої  БО;

DFd - дефлектори - універсальні індикатори - показники вищого рівня моделі, що відображають формалізовано оцінений стан конкурентоспроможності БО по окремій платформі (в прийнятому в даній моделі тлумаченні).

Категорія дефлектор (від лат. deflecto - відхиляю, відвожу)  заполучений автором з термінологічного апарату аеродинаміки. Це пристрій для виміру та усунення девіації (відхилення компаса від положення, що фіксує напрямок на магнітний полюс Землі) магнітних компасів  судна [9, с.258]. Тому, розробляючи представлену економічну вербально-алгоритмічну модель конкурентоспроможності, що забезпечує БО стійке управління власними ресурсами, достовірну оцінку  реакцій  та регулювання економічної поведінки підприємства ( призначається для виміру та усунення девіації в конкурентному середовищі), автор позиціонує кожну платформу як інтегрований інструментарій управління, що ґрунтується на DF- дефлекторах -  універсальних  індикаторах (використовуючи метод аналогії дії фізичного приладу дефлектора та маючи певні онтологічні, змістовні підстави стилістичного заполучення терміну).

d - порядковий номер (індекс) платформи та дефлектора;

m –  - порядковий номер  індикатора;

 Žmd –  первинні індикатори  -  структуровані по платформам параметри нижнього  рівня параметри  моделі –  що забезпечують багатоаспектну оцінку  конкурентоспроможності  БО, зокрема:   її  фінансової спроможності, маневреності та прибутковості використання ресурсно-кадрового  потенціалу, реактивності у взаємодії з зовнішнім середовищем. Разом 32 первинних індикатори:  в першій платформі  -11 индикаторів, в другій – 8, в третій -7,в четвертій -6);

ŽRmd - первинні індикатори у фізичних одиницях (реальному вимірі);

ŽUmd - первинні індикатори в універсальному вимірі (індекс);

TRmd -  перехідні шаблони – спеціально розроблені для кожного з первинних індикаторів  формалізовані розрахункові процедури (шаблони) переходу від реального (фізичного) виміру показника до універсального виміру (у  вигляді індексів).

SVd - сполучники верхнього рівня – коефіцієнти, за допомогою  яких  первинні дефлектори сполучаються (інтегруються) у  результуючий показник;

SNmd - сполучники нижнього рівня – коефіцієнти, за допомогою  яких  первинні індикатори сполучаються (інтегруються) у  дефлектори платформ;

Розрахунковий апарат моделі забезпечує зручне і адекватне оцінювання конкурентоспроможності потенціалу БО через систему 32 параметрів (первинних індикаторів), згрупованих у 4 платформи. Перша група параметрів відображає  результативність та маневреність використання фінансових ресурсів за підсумками  реалізації   будівельних проектів  за 3-5  років,  що передують розгляду замовником в процесі   тендеру  доцільності участі  даної  організації в реалізації певного будівельного проекту. Слід зазначити, що  параметри цієї групи охоплюють  як фінансові результати діяльності БО по окремим  проектам,так і в цілому розкривають  ефективність  менеджменту БО в реалізації її стратегії;

Перша група параметрів відображає результативність та маневреність використання фінансових ресурсів БО за підсумками  реалізації  будівельних проектів за 3-5 років,  що передують розгляду доцільності участі даної організації  до інтегрованої будівельної групи підприємств – учасників проекту. Слід зазначити, що  параметри цієї групи охоплюють  як фінансові результати діяльності організації по окремим  проектам, так і в цілому розкривають  ефективність  менеджменту  організації  в реалізації її стратегії.

Склад параметрів  другої платформи було підібрано так щоб якомога достовірніше  відобразити зусилля топ-менеджменту БО на  поліпшення структури  виробничої програми (БМР) в бік зростання у вартості БМР частки послуг БО, а також успішність діяльності керівництва БО в напрямі зростання частки власних  оборотних активів та забезпечення більшого рівня фінансової стійкості організації  в процесі підготовки  та будівництва об’єктів.

Третя платформа в складі 7 параметрів  дає підстави як керівництву БО, так і замовнику будівельного проекту ( і майбутньому  діловому партнеру БО) виявити як стан  БО щодо платоспроможності,негайної та поточної ліквідності її активів,а також дослідити її віддаленість від критичного стану щодо ймовірності банкрутства  ( в оцінці за часткою чистого оборотного  капіталу в  загальній вартості джерел утворення майна). Принципово  новими параметром в складі цієї платформи  є наступні параметри:

ŽUmd - середньоквартальний  індекс освоєння реальних інвестицій в будівельному проекті, що  споруджувався даною організацією в якості генпідрядника,тис.грив./кварт.;

Ž32 - поточне відношення ліквідної експертної вартості проекту до його  загальної  кошторисної вартості на поточний момент інвестування половини вартості проекту,що визначена в зведеному кошторисному розрахунку,частка одиниці.

Четверта платформа в складі 6 параметрів відображає  адміністративно-управлінську та іміджеві складову конкурентоспроможності БО,успішність її діяльності на обраному сегменті ринку БМР.

Різні за змістом первинні показники по всім платформам з використанням  з використанням спеціальних шаблонів TRmd трансформуються до єдиного  універсального виміру ( у вигляді  індексу приросту) , що дозволяє:

-  легко інтегрувати їх в  дефлектори платформ;

- зручно і формалізовано  виявляти річну та поквартальну динаміку стану БО по окремим напрямам БО діяльності за первинними індикаторами та дефлекторами ;

- адекватно діагностувати стан БО щодо конкурентоспроможністю за підсумковим індексом агрегованого  показника  - результуючого показника моделі ФПAGR   за наступною  шкалою оцінювання (табл.2).

 

Таблиця 1. Структура параметрів моделі  інтегрованої оцінки конкурентоспроможності  БП

Шифр та назва платформи DFd

Шифр перви-нного індикатора Zdm

Зміст  первинного  індикатора  платформи (Zdm)

Одинці -первин-ного виміру

1

2

3

4

DF1

Z11

Середній за 3 роки фінансовий результат (балансовий прибуток) БО

тис.грн./рік

Платформа ПK1 «Оперативність  ресурсовикористання і маневрування»

Z12

Середній за 3 роки рівень оборотності оборотних активів БО,

обертів/рік.

Z1,11

Індекс  максимальних коливань фінансового  результату -  оцінене за останні 5 років відношення максимального квартального  прибутку циклу до  мінімального прибутку (або збитку) за цей же період.

Індекс

(>1)

Платформа ПK4 «Адміністративно-управлінська та іміджева складова конкурентоспроможності БП»

Z45

Експертна оцінка функціонально-технічної компетенції керівника проекту. Оцінюється у відносних одиницях.

Відносні   одиниці

 

Z46

Експертна оцінка готовності  команди проекту до підготовки проекту та протидії ризикам передінвестиційної  та інвестиційної фаз проекту.

Відносні   одиниці

    

 

Таблиця 2. Формалізована шкала оцінки конкурентоспроможності  БО.

№ з/п

Діапазон індексів  результуючого показника ФПAGR

Вербальний ідентифікатор стану БО щодо фінансового потенціалу   в цілому

1

Менше 0,51

критичний

2

Від 0,51 до 0,69

незадовільний

3

Від 0,7 до 0,84

Задовільний,виявлено  резерви  поліпшення конкурентоспроможності БП, воно  бути  включене до складу доцільно учасників тендеру до проекту  місцевого рівня.

4

Від 0,85 до 0,96

Добрий, середньогалузеві вимоги задовольняються, БП може бути включене до складу учасників тендеру до проекту регіонального рівня.

5

0,97-1,04

Дуже добрий стан,вимоги замовника щодо фінансової спроможності та надійності БП як ділового партнера   в цілому  задовільняються, БП  може бути включене до складу учасників тендеру до проекту регіонального та міжрегіонального  рівня.

6

1,05-1,2

Відмінний, за підсумками попередньої її участі в реалізації будівельних проектів виявлена надійна фінансова репутація  та бюджетна дисципліна БП, БП  може бути включена до складу учасників тендеру до будівельного проекту  міжрегіонального  та міжнародного  рівня.

 

При формуванні показників моделі враховано,що  однією з найважливіших умов при оцінці конкурентоспроможності будівельного підприємства є вивчення ринку будівельних і монтажних робіт, ринку інвесторів у відповідному регіоні  з метою визначення можливості висновку прямих договорів підряду. Разом із цим аналізується наявність і характер цін на основні види матеріально-технічних ресурсів. Аналізується  зовнішнє правове середовище, де перебуває зона господарювання, а також вплив внутрішніх економічних факторів, включаючи процентні ставки, вартість оренди приміщення тощо. Результат дослідження умов господарської діяльності в сукупності із зовнішнім середовищем у регіоні формує стратегію й тактику поводження будівельного підприємства в умовах ринку.

Така шкала є доцільною як для оцінки стану, динаміки конкурентоспроможності БП, так і для вияву  резервів її   поліпшення.

Описана  модель та система оцінки конкурентоспроможності будівельної організації є складовою інтегрованої  оцінки конкурентоспроможності будівельного проекту в цілому (табл.2, рис.1). Підсумковий показник конкурентоспроможності  проекту розраховується як середньозважений щодо показників конкурентоспроможності  організацій-виконавців з врахуванням вартості виконуваних кожною організацією будівельних та спеціальних робіт та її питомим внеском в загальну вартість виконуваних на поточний момент робіт.

Висновки.

1. У механізмі ринкової взаємодії як на макро-, так і на мікрорівні конкуренція виконує роль основної рушійної сили розширеного відтворення й ефективної самоорганізації. Створення стійких конкурентних позицій економіки України передбачає підвищення рівня конкурентоспроможності виробників. Вітчизняні підприємства повинні зосереджувати увагу не тільки на ефективності виробництва, але й на ефективності функціонування в конкурентному середовищі, а тому виникає необхідність науково-методичного забезпечення оцінки та діагностики їх конкурентоспроможності.

2. Конкурентоспроможність підприємства є однією з найважливіших категорій ринкової економіки і характеризує можливість та ефективність адаптації підприємства до умов конкурентного середовища. У зв’язку з цим обґрунтування підходів до її дослідження з метою наступної розробки системи заходів для зміцнення позиції та досягнення конкурентних переваг підприємства є актуальним.

3. Специфіка  операційної діяльності будівельних підприємств, які є виконавцями (генпідрядниками та субпідрядниками)  будівельних проектів  -  будівельних та монтажних організацій та їх проектна спрямованість потребує переосмислення концепцій, підходів, моделей та програмних продуктів до оцінки конкурентоспроможності.

4. Адаптація будівельного виробництва  до євровимог  вимагає системного поліпшення економічних відносин між учасниками інвестування та будівництва, що, в свою чергу,  потребує створення нової системи параметрів оцінки конкурентоспроможності  будівельних організацій  - учасників реалізації інвестиційних проектів. Доведено доцільність корінної трансформації змісту категорії конкурентоспроможність для потреб будівельного підприємства, з врахуванням нових вимог, які висуваються інвесторами та замовниками в умовах переходу будівництва на  засади девелоперського управління.

5. З врахуванням нових потреб представлено інноваційну модель оцінювання конкурентоспроможності БО, що базується на новій, ієрархічно збудованій системі факторів. Запроваджена в моделі інтерпретаційна шкала дозволяє особі, що приймає рішення оцінити рівень конкурентоспроможності БО за кількома дискретними станами – від незадовільного до стану який визначає надійну  фінансову репутацію та бюджетну дисципліну БО, при якому БО може бути включена до складу учасників тендеру будівельного проекту  міжрегіонального  та міжнародного  рівня. Принципово новим є склад параметрів, завдяки якому оцінка охоплює різні складові та чинники конкурентоспроможності БП:  як традиційні, що дозволяють оцінити раціональність маневрування ресурсами, фінансову стійкість та платоспроможність, так і те, що дозволяють виявити порівняльні конкурентні економічні, функціонально-технічні та іміджеві переваги БП як підрядника в будівельному проекті.

6. Завдяки запровадженій системі факторів, їх раціональному упорядкуванню та  семантичної шкали для формалізованої інтерпретації результатів  розрахунків, модель дозволяє діагностувати:  як стан конкурентоспроможності певної БО, так і   коригувати структуру  ресурсного потенціалу у відповідності із  стратегією  та  поточними потребами. Розрахунковий апарат моделі забезпечує зручне і адекватне оцінювання конкурентоспроможності БО через систему параметрів (первинних індикаторів), згрупованих у 4 платформи. Є всі підстави розглядати дану модель як інноваційний інструмент системної і достовірної оцінки конкурентоспроможності БП як передумови ефективного втілення будівельних проектів.

 

Література.

1. Ареф’єва О. В. Планування економічної безпеки підприємств / О. А. Ареф’єва, Т. Б. Кузенко — К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2005. — 170 с.

2. Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент: учений курс для вузов / И. А. Бланк. – Киев : Эльга, 2006. – 552 с.

3. Кашуба Я.М. Вибір методів та підходів стратегічного управління розвитком підприємництва Я.М. Кашуба // Економіка та держава. Міжнародний науково-практичний журнал. - 2011.- №9.- С.16-18.

4. Rappaport A. (1998) Creating shareholder value: a quite for managers and investors. Free Press, New York, USA.

5. Ameels, Bruggman and Scheipers (2002) Value – Based Management control processes to create value through integration, Gent Management School, New York, USA.

6. Федотова М.А. Управление стоимостью компании / М.А. Федотова, Т.В. Тыдихина, О.Н. Щербакова, Ю.С. Сидоренко, Д.С. Скибо, А.М. Косилов – М.: Ф.А.-кафедра ОД и АУ, 2003. – 112с.

7. Рассказов С.В. Образ стоимости компании и его применение в системе корпоративного управления /С. В. Рассказов, А. Н. Рассказова // Финансовый менеджмент. – 2012. – №4. – С.59-68.

8. Timo Salmi, Likka Virtanen (2011) Economic Value added: a Simulation Analusis of the Trendu, University of Vaasa, Finland.

9. Anderson E.W. (1979) The Principles of navigation. Navigation devices, Chatto & Windus New York, USA.

 

References.

1. Aref'eva, O. A. Kuzenko, T. B. (2005), “Planning for economic security companies”, Type of Europe. Univ, Kyiv, Ukraine.

2. Blank, I. A. (2006), Investicionnyj menedzhment: uchenij kurs dlja vuzov, Jel'ga, Kiev, Ukraine, p. 552.

3. Kashuba, Ya.M. (2011), “Vybir metodiv ta pidkhodiv stratehichnoho upravlinnia rozvytkom pidpryiemnytstva”,  Ekonomika ta derzhava , vol. 9, pp. 16-18.

4. Rappaport A. (1998) Creating shareholder value: a quite for managers and investors. Free Press, New York, USA.

5. Ameels, Bruggman and Scheipers (2002) Value – Based Management control processes to create value through integration, Gent Management School, New York, USA.

6. Fedotova M.A, Tydihina T.V., Shherbakova O.N., Sidorenko U.S., Skibo D.S. and Kosilov A.M. (2003) Upravlenie stoimost'ju kompanii [Value-Based Management], kafedra OD i AU, Moscow, Russia.

7. Rasskazov S.V. and Rasskazova A.N. (2012), “The image of the company's value and its application in the corporate governance”, Finansovyj menedzhment, vol. 4, pp. 59-68.

8. Timo Salmi, Likka Virtanen (2011) Economic Value added: a Simulation Analusis of the Trendu, University of Vaasa, Finland.

9. Anderson E.W. (1979) The Principles of navigation. Navigation devices, Chatto & Windus New York, USA.

 

Стаття надійшла до редакції 18.12.2013 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"