ТЕНДЕНЦІЇ ТА СХЕМИ НАКОПИЧЕННЯ КАПІТАЛУ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИМИ КОМПАНІЯМИ В ОФШОРНИХ ЗОНАХ

УДК 339.92:330.146:336.227.5

Д. В. Стрoгаль,

аспiрантка кафедри міжнарoднoгo менеджменту,

ДВНЗ «Київський нацioнальний екoнoмiчний унiверситет iменi Вадима Гетьмана»

ТЕНДЕНЦІЇ ТА СХЕМИ НАКОПИЧЕННЯ КАПІТАЛУ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИМИ КОМПАНІЯМИ В ОФШОРНИХ ЗОНАХ

Daryna Strogal,

post-graduate student of the faculty "international management" of Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman"

TENDENCIES AND SCHEMES OF CAPITAL WITHDRAWAL FROM DEVELOPING COUNTRIES TO THE DEVELOPED ONES WITH PARTICIPATION OF MNCS AND OFFSHORES

Дана стаття досліджує механізми та причини відтоку капіталу з країн, що розвиваються, у розвинуті країни за участю ТНК та офшорних фінансових центрів. Oб’єктoм дoслiдження статтi є фінанси ТНК в податкових гаванях світу. У результаті проведеного дослідження було встановлено механізми офшорних центрів та сфери концентрації капіталу ТНК у світі.

This article makes a research on mechanisms and reasons of capital outflow from some developing countries to the developed countries with participation of MNCs and offshore financial centres. The object of the research are finance of MNCs in some tax havens of the world. In the result of the conducted research there were discovered some mechanism of offshore centres activity and spheres of MNCs capital's consetration in the world.

Ключoвi слoва: оффшор, податкова гавань, ВВП, уникнення від сплати податків, ТНК, внутрішньо корпоративні операції, Організація з економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), глобальні мережі вартості (global value chain), міжкорпораційні фінансові ресурси (intra-group), прямі іноземні інвестиції (ПІІ).

Вступ

Членами Організації з економічного співробітництва та розвитку (далі - ОЕСР) є 34 країн світу, серед яких велика 20-ка країн-лідерів світу G20, які стоять на захисті інтересів своїх бізнес лідерів ТНК, що обвинувачуються в ухиленні та махінаціях з податками на глобальному рівні. Зокрема, ці процеси негативно впливають на розвиток країн, що розвиваються, в яких прибутки від податків незначні від схем мінімізації по сплаті податків мультинаціональними компаніями. В даній статті досліджуються тенденції та виявляються механізми відтоку капіталу з країн, що розвиваються, у постіндустріальні країни за участю ТНК та податкових гаваней.

Актуальність вибраної тематики корелюється з наявністю багатьох джерел та наукових досліджень у цій сфері. Аналіз механізмів відтоку капіталу ТНК з одних країн в інші зображується в працях Гаррі Груберта, Розанни Альтшулер, М.Годдарда, Г.Гравелла, Голе А, Г.Маріані та інших.

Цілі статті. Дана стаття фокусується на аналізі різних схем переміщення капіталу ТНК з одного регіону в інший за участю в цьому ланцюзі прибутку офшорних територій або так званих податкових гаваней. Мультинаціональні підприємства застосовують різні легальні методи для уникнення податків або їх мінімізації за участю та підтримки міжнародних організацій, такі як переміщення прибутку з країни в країну та внутрішньо корпоративне ціноутворення. Крім того, важливим аспектом в даному дослідженні виділяються причинно-наслідкові зв'язки виявлених глобальних тенденцій з розподілення прибутку за участю глобальних мереж вартості.

В той же час, слід проаналізувати взаємозалежність між прибутками країни від корпоративних податків та прибутками мультинаціональних підприємств, та співвідношення їх прибутків до ВВП певних країн світу.

Виклад основного матеріалу.

Найбільш авторитетним вважається визначення ТНК впливовою міжнародною організацією. Згідно з визначенням ОЕСР, транснаціональна корпорація - це група компаній приватної, державній або змішаної форм власності, що розташована в різних країнах, при цьому один чи більше з цих компаній може суттєво впливати на діяльність інших, особливо в сфері обміну знаннями і ресурсами. За визначенням, яке схвалене ЮНКТАД (Конференція ООН з торгівлі та розвитку), транснаціональна корпорація - це підприємство, яке об'єднує юридичних осіб будь-яких організаційно-правових форм і видів діяльності у двох і більше країнах, виробляє координуючу політику і втілює у життя загальну стратегію через один або більше центрів прийняття рішень.[1;12]

Сучасний етап розвитку суспільства знаходиться у стадії глобалізації уже понад 20 років, але темп інтеграції національних економічних систем та ринків суттєво прискорився протягом останніх декілька років. Такі процеси, як вільний рух капіталу та трудових ресурсів, переміщення виробництв з високовартісних територій до низько вартісних, поступове знищення торгівельних бар'єрів, технологічний та телекомунікаційний розвиток, постійна зростаюча роль управління ризиками, а також, захист та користування інтелектуальною власністю значно впливає на структуру та методи управління ТНК. У результаті вищезазначених процесів відбувається виокремлення наступної детермінанти: перехід від моделей управління орієнтованих на специфіку певної країни до глобальної моделі, побудованої на основі матричній структури організації та інтегрованої мережі постачання. Більше того, оскільки така ланка економіки як обслуговування, а також, цифрові товари часто доставляються через Інтернет, уможливили компанії розміщувати більшість своїх виробничих процесів у географічно віддалених місцевостях від місця перебування покупця.

У сучасних ТНК окрема група компаній здійснює свою діяльність у рамках глобальної політики та стратегії, заснованих всією групою компаній загалом. Глобальні мережі вартості (global value chain), що характеризуються участю в даній мережі компаній з різних країн, стають домінуючою рисою сучасної глобальної економіки, що охоплює як ринку, що з'являються, так і ті, що розвиваються [2].

Цю кореляцію можна продемонструвати на нижче наведеному рис.1, на котрому зображується кількісно ланки виробництва товарів чи послуг. На рис.1. зображене середнє значення показників по всім секторам економіки з одиницею вимірювання 1.00, яка означає лише одну ланку виробництва в одній країні. Згідно з графіком можна проаналізувати цифри, що показують наступне: мережі постачання в деяких секторах економіки є довгими та значна частка виробництва товару відноситься до міжнародного рівня. Фрагментація виробництва є особливо важливою у промисловому виробництві, хоча у сфері послуг цей механізм також застосовується у глобальних мережах з постачання все більше і більше.

Рис. 1. Індекс відносної довжини глобальних мереж вартості з вибраних видів промисловості за 2008р.

Джерело: OECD 2012, "Global Value Chains: OECD Work on Measuring Trade in Value Added and Beyond", internal working document, Statistics Directorate, OECD, Paris.

За даними ЮНКТАД, всього в світі налічувалося на кінець ХХ ст. понад 64000 активно діючих транснаціональних корпорацій; більше 500 000 філій і відділень цих компаній по всьому світу виробили і продали товарів на загальну суму 11 трлн дол. Річні обсяги продажу провідних ТНК інколи порівнюють з показниками валового національного продукту окремих країн. У цілому ТНК контролюють 70-90% ринків товарів, послуг, технологій. Вони є головними експортерами капіталу і контролюють 90% прямих іноземних інвестицій (далі - ПІІ). [2]

Уникнення сплати податків ТНК являється глобальною проблемою, що включає в себе зловживання прогалинами у внутрішньому та міжнародному законодавстві, що в свою чергу, дозволяє, зокрема, транснаціональним корпораціям переводити свої прибутки з країни до країни до або через податкові гавані з наміром зменшення суми сплачених податків на частину чи весь прибуток компаній. Уникнення сплати податків являється легальним, хоча робить безпосередній виклик урядам країн святу, що на разі борються зі спробами уникнення сплати податків фізичними та юридичними особами відповідно до законів, які уряди створили. [3;27]

Механізми, що застосовуються ТНК для уникнення своїх податкових зобов'язань, є часто складними, але згідно з прямими принципами їх діяльності. Головна ціль уникнення оподаткування ТНК є зменшення суми оплачуваних податків компанії без порушення закону при цьому. Однією з наймасштабніших легальних схем ТНК по збереженню своїх прибутків є внутрішньо корпоративне ціноутворення (transfer mispricing), що відбувається, коли дві або більше компанії, що знаходяться у власності або підконтрольні прямо чи опосередковано одній групі компаній чи організації загалом. Оскільки ці компанії знаходяться у спільного єдиного власника, ринкові регуляторні механізми не впливають на ціноутворення в середині даної групи компаній, на замість того, власники можуть встановлювати такі ціни, які б допомогли їм зменшити суму сплачуваних податків. Встановлення таких цін у межах діяльності самої ТНК є повністю легальною частиною міжнародної торгівлі. Однак, коли внутрішньо-корпоративні ціни встановлюються штучно та неправильно з метою отримання певних податкових збережень або інших цілей, даний процес називається внутрішньо-корпоративне незаконне ціноутворення.[4]

Внутрішньо корпораційне ціноутворення здійснюється через нижченаведені методи:

- при продажу такого товару як сировини та сільськогосподарської продукції;

- надання послуг. Набагато важче визначити вартість послуги, ніж вартість продукції. До таких послуг можна віднести послуги з управління, маркетингові послуги, послуги зі страхування групи та інші.

- продаж або використання інтелектуальної власності набирає значної тенденції у використанні ТНК даного виду діяльності, оскільки складається з таких пунктів, як реєстрація торгівельної марки, копірайтинг або оформлення патенту в офшорі. В результаті з компаній в рамках своєї групи береться плата за використання вищенаведених активів, які були створені на території офшору. Плата за використання цього активу реєструється , як утримання з рахунків компанії, але прибуток реєструється в податковій гавані, де начебто знаходиться актив та де мало або зовсім не сплачується податків.

- міжкорпораційні фінансові ресурси (intra-group): ТНК часто проводять фінансову діяльність своєї групи (материнська компанія та її дочірні компанії) у низько оподатковуваних юрисдикціях, таких як Ірландія та Нідерланди. Такі фінансові підрозділи ТНК, які часто являються створеними внутрішніми банками компаній, надають позички іншим членам групи ТНК, що розміщені на високо оподаткованих територіях, та беруть з них проценти по платежам. Процент сплачується до фінансового підрозділу, що, в свою чергу, знаходиться на податковій гавані, який платить у результаті менше або нульові податки. Чистий прибуток виходить податкове заощадження, отримане шляхом переміщення грошей в межах групи, але без надання справжнього економічної вигоди для світової економіки у вигляді кращого або дешевшого продукту.[4]

Отже, роль офшорів, які конкурують між собою за право надання найвигідніших послуг для компаній, полягає в уникнення оподаткування для ТНК. Згідно з оцінкою Організації з економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) 60% світової торгівлі наразі здійснюється на базі внутрішньо корпоративних операцій, тобто між компаніями, що підконтрольні одній групі (ТНК).

У дослідженні податкового експерта з Міністерства фінансів США Гаррі Груберта проаналізовані дані 754 великих не-фінансових ТНК з материнськими компаніями в США, інформація отримана із звітів Міністерства фінансів щодо податків на дохід. Згідно з дослідженням було виявлено, що частка акумульованого світового доходу компаній, отриманого закордоном та до оподаткування, зросла з 37,1% до 51,1% у 2004р. Це зростання у іноземній частці загальних доходів компаній відбувалось у більшості випадків у формі доходу, який залишався закордоном та не переходив до країни заснування материнської компанії, та який виріс з 17,4% світового доходу з 1996 р. до 31,4% по 2004р. Також, експерт виявив, що різниця між внутрішніми та зовнішніми (закордонними) податковими ставками значно впливає на частку іноземного доходу ТНК. [4] Цей ефект відбувається загалом завдяки різниці у закордонних та внутрішніх прибутках більше, ніж через географічну різницю у місці здійснення продажу товару ТНК. Компанії з низькими іноземним податковими ставками, а саме на територіях офшорів, мають вищі прибутки закордоном та нижчі внутрішні прибутки. Це дослідження показує один із інструментів міжнародного переміщення капіталів - переміщення прибутку або зміщення прибутку (income shifting) від ТНК з материнськими компаніями, розміщеними в США, до податкових гаваней. [5]

Вищенаведена кореляція між фінансовими операціями філіалів ТНК та місцем оподаткування їх доходів доводиться у роботі американського професора К. Клозінг щодо оподаткування ТНК. Згідно з її дослідженням, що ґрунтується на даних з Бюро економічного аналізу США, існує багато розбіжностей між безпосередніми операціями афілійованих компаній ТНК та місцем знаходження, де вони здійснюють реєстрацію свої доходів з метою зменшення або уникнення податків.[6] Топ-десятка афілійованих компаній базується в Великобританії, Канаді, Мексиці, Китаї, Німеччини, Франції, Бразилії, Індії, Японії та Австралії, в той час, коли до топ-десятки країн по фактичній реєстрації їх прибутків відносяться Нідерланди, Люксембург, Ірландія, Канада, Бермудські острови, Швейцарія, Сінгапур, Німеччина, Норвегія та Австралія [7], які, в свою чергу, відносяться до країн з податковими гаванями або до офшорних зон з найбільшим капіталовкладенням відповідно до даних Банку міжнародних розрахунків за 2012р.[8]

Докази того, що доходи з'являються в певних країнах без відповідного економічного обґрунтування, що можна побачити у звіті Конгресійної дослідної служби США, підготовлений професором Г.Гравеллом у 2010р. У звіті проаналізовано прибутки американських іноземних філій у процентному співвідношення з ВВП країн, в яких вони базуються. У результаті дослідження було виявлено, що на прикладі Канади, як однієї країни з країни великої семірки G-7, цей процент варіюється з 0,2% до 2,6%. Процент дорівнює 4,6% для Нідерландів, 7,6% - Ірландія, 9,8% для Кіпру, 18,2% для Люксембургу. Зокрема, це співвідношення різко зростає по відношенню до офшорних зон, а саме, 35,3% у Джерсі, 43,3% на Багамських островах, 61,1% в Ліберії, 354,6% в БВО, 546,7 на Кайманських островах та 645,7% на Бермудських островах.[9]

З середини 80-х років 20 століття почалась тенденція в багатьох країнах світу по зменшенню корпоративного податку на дохід. Але це не вплинуло суму доходу до оподаткування, оскільки прибутки від корпоративних податків на дохід у співвідношенні до ВВП постійно збільшується, а саме, це значення зросло з 2,2% у 1965 р. до 3,8% у 2007р. Ця позитивна тенденція призупинилась у 2008-2009рр., коли середнє співвідношення впало до 3,5% та 2,8% відповідно. Згодом співвідношення збільшилось у 2010 р. до 2,9%.[10] Рис.2 показує еволюцію прибутку від податків на корпоративний дохід у виді процентного співвідношення ВВП в країнах ОЕСР.(див. Додаток А - порівняння даних по країнам за період 1990-2011рр.).

Рис. 2. Середнє значення частки податку на корпоративний прибуток від ВВП країн ОЕСР за 1965-2011р. [11], %

Джерело: OECD (2012), Revenue Statistics 1965-2011

Зростання ролі ТНК у світовому господарстві є особливою рисою економічної глобалізації. Оскільки мультинаціональні гравці відіграють зростаючи важливу роль у здійсненній міжнародної комерції та виробництва, все збільшується інтерес до детермінантів офшорного виробництва ТНК. Як результат, становиться все більше емпіричних методів дослідження поведінки ТНК. Зокрема, місце базування виробництва ТНК стало центральним питанням у побудові майбутньої політики компаній, оскільки багато країн намагаються привернути до себе іноземні інвестиції, щоб отримати позитивні ефекти присутності мультинаціональних фірм. Однак необхідно вважати на той факт, що широко доступна інформація по діяльності ТНК, така як прямі іноземні інвестиції та продажі іноземних філій може по-різному оцінюватись, включаючи оцінка відповідно до міжнародного порівняння, покриття країни та якості оглядів. Таким чином, попередні доступні вимірники міжнародної діяльності потребує нових засобів дослідження природи поведінки ТНК, використовуючи різні джерела даних належним чином.[12;52] Зокрема, експерти Шотт та Берхард встановили, що 90% американського експорту та імпорту здійснюється через ТНК США, при чому більше 50% цих операцій проводиться між афілійованими підприємствами тих самих ТНК.[13]

Глобальні прямі іноземні інвестиції (ПІІ) поки не повернулися до своїх докризових рівнів, хоча в одних регіонах пожвавлення є більш рельєфно вираженим, ніж в інших регіонах. Причина цього полягає не в обмеженості фінансування, а в вбачаються ризики і невизначеності в системі регулювання тендітної світової економіки.[14;2]

У результаті дослідження, виявляється цікава інформація, щодо місця зосередження прямих іноземних інвестицій та офшорами. Згідно зі статистичними даними Міжнародного валютного фонду, зібраних на національних рівнях, щодо ПІІ у 2010р Барбадос, Бермуди та БВО отримали більше ПІІ (біля 5,11% від глобальних ПІІ), ніж Німеччина (4,77%) або Японія (3,76%). Впродовж того ж року ці три юрисдикції направили більше інвестицій в інші країни світу (разом біля 4,54%), ніж Німеччина (4,28%). Відповідно цього ж року, Бермуди були на третій позиції серед найбільших інвесторів у Чилі (10%). Також, наприклад, о. Маврикій є топ-інвестором Індії (24%), в той час як Кіпр (28%), БВО (12%), Бермуди (7%) та Багамські о-ви (6%) знаходяться серед найбільших інвесторів Росії.[15;12] Отже, виявляється, що вільні економічні зони, зокрема, за участю офшорів, на яких зареєстровані більшість іноземних філій ТНК, здійснюється більше фінансових потоків, ніж безпосередньо постіндустріальні країни світу здійснюють такого роду фінансові операції.

Висновки.

Згідно з визначенням ОЕСР, транснаціональна корпорація - це група компаній приватної, державній або змішаної форм власності, що розташована в різних країнах, при цьому один чи більше з цих компаній може суттєво впливати на діяльність інших, особливо в сфері обміну знаннями і ресурсами. Транснаціональні корпорації все активніше взаємодіють з країнами, що розвиваються, і країнами з перехідною економікою, використовуючи все більш широкий спектр моделей виробництва та інвестицій, таких, як підрядне промислове і сільськогосподарське виробництво, переклад на зовнішній підряд (аутсорсинг) послуг, франшизінг і ліцензування. Ці відносно нові явища відкривають перед розвиваються, і країнами з перехідною економікою можливості для поглиблення їх інтеграції в стрімко еволюціонує глобальну економіку, для зміцнення їх вітчизняного виробничого потенціалу та підвищення їх міжнародної конкурентоспроможності.

У статті досліджувались механізми, що застосовуються ТНК для уникнення своїх податкових зобов'язань з головною метою - це зменшення суми оплачуваних податків компанії без порушення закону при цьому. Однією з наймасштабніших легальних схем ТНК по збереженню своїх прибутків є внутрішньо корпоративне ціноутворення, яке здійснюється через нижченаведені методи:

- продаж сировини та сільськогосподарської продукції;

- надання послуг;

- продаж або використання інтелектуальної власності;

- міжкорпораційні фінансові ресурси (intra-group).

Згідно з оцінкою ОЕСР 60% світової торгівлі наразі здійснюється на базі внутрішньо корпоративних операцій, тобто між компаніями, що підконтрольні одній групі (ТНК).

Також, згідно з іншим дослідженням один із інструментів міжнародного переміщення капіталів - переміщення прибутку або зміщення прибутку (income shifting) від ТНК з материнськими компаніями, розміщеними в США, до податкових гаваней. Існує багато розбіжностей між безпосередніми операціями афілійованих компаній ТНК та місцем знаходження, де вони здійснюють реєстрацію свої доходів з метою зменшення або уникнення податків.

Цікавим фактом нашого дослідження є те, що з середини 80-х років 20 століття почалась тенденція в багатьох країнах світу по зменшенню корпоративного податку на дохід. Але це не вплинуло на суму доходу до оподаткування, оскільки прибутки від корпоративних податків на дохід у співвідношенні до ВВП має позитивну тенденцію до збільшення, зокрема, у 2010 році це співвідношення збільшилось до майже 3% по відношенню до попереднього року.

Швидкі темпи глобальної експансії транснаціональних компаній допомогли ТНК стати домінуючою силою в міжнародній торгівлі. За даними ЮНКТАД, всього в світі налічувалося в 2001 р. понад 65000 активно діючих ТНК; більше 850 000 іноземних філій і відділень цих компаній по всьому світу займали дві треті міжнародної торгівлі, що показує їх значну роль в міжнародній інтеграції. Все більше країн визнає ключовий вплив ПІІ на країни, що приймають інвестиції на ряду з всіма витратами та вигодами для них. Експерти Шотт та Берхард встановили, що 90% американського експорту та імпорту здійснюється через ТНК США, при чому більше 50% цих операцій проводиться між афілійованими підприємствами тих самих ТНК. Крім того, виявляється, що вільні економічні зони, зокрема, за участю офшорів, на яких зареєстровані більшість іноземних філій ТНК, здійснюється більше фінансових потоків, ніж безпосередньо постіндустріальні країни світу здійснюють такого роду фінансові операції.

Список використаних джерел:

1. UNCTAD Training Manual on Statistics for FDI and the Operations of TNCs [Режим електронного доступу: http://unctad.org/en/Docs/diaeia20092_en.pdf]

2. OECD 2012, "Global Value Chains: OECD Work on Measuring Trade in Value-Added and Beyond", internal working document, Statistics Directorate, Paris."

3. OECD 2013, Addressing Base Erosion and Profit Shifting, OECD Pulishing [Режим електронного доступу: http://dx.doi.org/10.1787/9789264192744-en], p. 27

4. OECD 2011, OECD Guidelines for Multinational Enterprises, OECD Publishsing, Paris.

5. Harry Grubert and Rosanne Altshuler, US Reasury Department, "Fixing the system: an analysis of alternative proposals for the reform of international tax", 2012

6. Soerensen Р. (2007) "Can capital income taxes survive? And should they?", CESifo EconomicStudies, Vol. 53, 2/2007, рр.172-228

7. Clausing K. (2007) "Corporate Tax Revenues in OECD Countries." International Tax and Public Finance, 14, April 2007, pp. 115-133

8. Кварталний звіт Банку міжнародних розрахунків [Електронний ресурс]/BIS Quarterly Review, June 2012, // Bank for International Settlement/. - Режим доступу: http://www.bis.org

9. Goddard M, Gravelle H, Hole A, Marini G. Where did all the GPs go? Increasing supply and geographical equity in England and Scotland. Journal of Health Services Research and Policy 2010;15(1), pp.28-35

10. OECD (2013) "Addressing Base Erosion and Profit Shifting", OECD Publishing, [Режим електронного доступу: http://www.keepeek.com/Digital-Asset-Management/oecd/taxation/addressing-base-erosion-and-profit-shifting_9789264192744-en]

11. European Commission (2007), "The corporate income tax rate-revenue paradox: Evidence in the EU". Taxation papers, Working paper N.12 - 2007.

12. OECD (2012), Revenue Statistics 1965-2011, [Електронний ресурс]/ Organisation for Economic Cooperation and Development, 2012/. - Режим доступу: http://www.oecd-ilibrary.org/content/book/rev_stats-2012-en-fr

13. Toshiyuki Matsuura, Kiyoyasu Tanaka, The determinants of offshore productions by Multinational companies (MNCs): A comparison of Japanese and US MNCs, april 2010,Institute of Develping Economies, Japan, p.52 [http://ir.ide.go.jp/dspace/bitstream/2344/895/1/ARRIDE_Discussion_No.234_matsuura.pdf]

14. Bruce A. Blonigen, NBER Reporter: Reaserch summary, 2006, Foreign Direct Investment Behavior of Multinational companies [http://www.nber.org/reporter/winter06/blonigen.html]

15. Доклад о мировых инвестициях, 2011 год: Способы организации международного производства, не связанные с участием в капитале, и развитие, [UN (2012) "Methods of international production organization which are not connected to capital and development"] Женева, ООН, 2012, стр.2 http://www.un.org/ru/development/surveys/docs/investments2011.pdf

16. OECD Tax Policy Studies No. 17, Tax Effects on Foreign Direct Investment, Recent EVidence and Policy Analysis, OECD 2007, p. 12

References:

1. UNCTAD "Training Manual on Statistics for FDI and the Operations of TNCs" [Online], available at: http://unctad.org/en/Docs/diaeia20092_en.pdf (Accessed 4 April 2013).

2. OECD (2012), "Global Value Chains: OECD Work on Measuring Trade in Value-Added and Beyond", internal working document, Statistics Directorate, Paris." [Online], available at: http://www.oecd.org/dac/aft/MappingGlobalValueChains_web_usb.pdf (Accessed 2 April 2013)

3. OECD (2013) "Addressing Base Erosion and Profit Shifting", OECD Pulishing [Online], available at: http://dx.doi.org/10.1787/9789264192744-en], p.27

4. OECD (2011)" OECD Guidelines for Multinational Enterprises", OECD Publishsing, Paris. [Online], available at: http://www.oecd.org/corporate/mne/

5. Grubert H. and Altshuler R. (2012), "Fixing the system: an analysis of alternative proposals for the reform of international tax", US Reasury Department, , 2012, рр. 6-15

6. Soerensen Р. (2007) "Can capital income taxes survive? And should they?", CESifo EconomicStudies, Vol. 53, 2/2007, рр.172-228

7. Clausing K. (2007) "Corporate Tax Revenues in OECD Countries." International Tax and Public Finance, 14, April 2007, pp. 115-133

8. BIS (2012) "Quarterly Review", June 2012, // Bank for International Settlement/. [Online], available at: http://www.bis.org

9. Goddard M, Gravelle H, Hole A, Marini G. (2010) "Where did all the GPs go? Increasing supply and geographical equity in England and Scotland", .Journal of Health Services Research and Policy 2010;15(1), pp. 28-35

11. European Commission (2007), "The corporate income tax rate-revenue paradox: Evidence in the EU". Taxation papers, Working paper N.12 .

12. OECD (2012), Revenue Statistics 1965-2011, [Online], available at:

13. Matsuura T., Tanaka K. (2010) "The determinants of offshore productions by Multinational companies (MNCs): A comparison of Japanese and US MNCs", April 2010,Institute of Develping Economies, Japan, [Online], available at: http://ir.ide.go.jp/dspace/bitstream/2344/895/1/ARRIDE_Discussion_No.234_matsuura.pdf, p. 52

14. Bruce A. Blonigen (2006), "Reaserch summary:Foreign Direct Investment Behavior of Multinational companies" , NBER Reporter, [Online], available at: http://www.nber.org/reporter/winter06/blonigen.html

15. UN (2012) "Methods of international production organization which are not connected to capital and development": Report on international investments of the year 2011, р.2 , [Online], available at: http://www.un.org/ru/development/surveys/docs/investments2011.pdf

16. OECD (2007) "Tax Effects on Foreign Direct Investment, Recent EVidence and Policy Analysis", Tax Policy Studies No. 17, OECD 2007, p. 12

Стаття надійшла до редакції 19.12.2013 р.