УДК 656.615.003
В. В. Чередниченко,
к. е. н., доцент кафедри менеджменту та економічної безпеки,
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
ОСНОВНІ ЧИННИКИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ПОРТІВ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
V. V. Cherednichenko,
PhD, Associate Professor, Cherkasy National University named after Bohdan Khmelnitsky, Cherkasy
KEY FACTORS OF UKRAINIAN PORTS COMPETITIVENESS IN A GLOBALIZING
Проаналізовані сучасний стан розвитку морських портів України, проблеми їх функціонування, державне регулювання морської інфраструктури, досліджені чинники, що впливають на конкурентоспроможність портів в умовах глобалізації, зроблені пропозиції щодо шляхів підвищення конкурентоспроможності українських портів.
Analyzed the current state of sea ports of Ukraine, problems of their functioning, state regulation of Maritime infrastructure, the factors influencing competitiveness of the ports in the context of globalization, made proposals for ways to increase competitiveness Ukrainian ports.
Ключові слова: управління, морські торгівельні порти, глобалізація, негативні тенденції, шляхи подолання.
Keywords: management, commercial seaports, globalization, the negative trends and ways to overcome.
Вступ. Глобалізація світової економіки зумовлює ускладнення механізмів забезпечення конкурентних переваг внаслідок зростання конкурентного напруження на світових ринках. За таких умов конкурентоспроможною є та економіка, яка здатна не тільки досягати успіху на світовому ринку, а й адаптувати внутрішні параметри економічного розвитку, в тому числі підвищувати конкурентоспроможність своїх портів.
Саме глобалізація економіки, створення єдиного світового ринку без національних бар’єрів, встановлення однакових правил гри для всіх учасників міжнародних економічних відносин зробили порти пунктами зв’язку між різними країнами і національними економіками.
Різноманітні аспекти конкурентоспроможності регіонів досліджено в працях провідних вітчизняних та зарубіжних учених, серед яких: Чужиков В. І., Буркинський Б. В., Вахович І. М., Геєць В. М., Герасимчук З. В., Єрмакова О. А. Питання підвищення конкурентоспроможності приморських регіонів України в своїх працях розглядали Гранберг А. Г., Дергачов В. О., Калюжнова Н. Я., Лук’яненко Д. Г., Осипов В. М., Оскольський В. В., Портер М., Поручник А. М., Хосперс Г.Я. та ін.
Метою даного дослідження є проведення діагностики стану українських портів, аналіз чинників, що впливають на конкурентоспроможність портів України в умовах глобалізації, дослідити перспективи розвитку морських портів.
Результати дослідження.
Глобалізація економіки та лібералізація торгівлі призводять до генерації нових світових товаропотоків і зміни напрямків існуючих. Через територію України проходять транспортні коридори, створені Європейським Союзом і країнами Чорноморського Економічного Співробітництва. У результаті вдалого географічного розташування транзитний потенціал нашої країни оцінюється, як один з найкращих в Европі [3].
На сьогодні Україна має найбільшу кількість портів (18 морських торгівельних портів, 12 портпунктів та 4 морських рибних порти) серед інших країн в Чорноморському басейні [].
Морськи торговельні порти розташовані на всьому морському узбережжі України: гирловій ділянці річки Дунай, у північно-західній частині Чорного моря – у лиманах Дністровський, Сухий і Григорьєвський, у Бузько-Дніпровському лимані, в гирлах річок Південний Буг і Дніпро, у Каркинитській затоці та далі на всьому морському узбережжі Криму, на півдні й у північно-західній частині Азовського моря.
Дунайські порти (Рені, Ізмаїл, Усть-Дунайськ) обслуговують вантажопотоки сьомого (Критського) транспортного коридору та вантажопотоки з Донбасу та Поволжя у країни Придунав’я та Центральної Європи.
Порти Північно-Західного Причорномор’я (Білгород-Дністровський, Іллічівськ, Одеса, Южний, Октябрьськ, Миколаїв, Херсон, Скадовськ) забезпечують транспортування зовнішньоторговельних та транзитних потоків масових вантажів далеких напрямків; обслуговують вантажопотоки Євроазіатського транспортного коридору (включаючи нафтовантажі). Найбільш значними з цих портів є Іллічівськ, Одеса та Южний. На їхню частку сумарно припадає близько 60% усього вантажообігу українських морських портів.
Порти Кримського узбережжя Чорного моря (Євпаторія, Ялта, Севастополь, Феодосія) – перевалюють регіональні вантажопотоки Чорноморсько-Азовського та Середземноморського басейнів та частково вантажопотоки Євроазіатського нафтового транспортного коридору.
Азовські порти (Керч, Бердянськ, Маріуполь) – транспортне обслуговування промислових центрів Донбасу та Поволжя; участь у перевезеннях експортних вантажів у країни Среднеземномор’я, Придунав’я, Центральної Європи.
Українські морські порти орієнтовані на перевалку сухих вантажів, частка потужностей для перевалювання наливних вантажів складає 26%. Наявність розгалуженої мережі морських портів і терміналів, які виконують роль початкових та кінцевих пунктів далеких океанічних перевезень, що зв’язують Чорноморський регіон України з країнами інших континентів, в цілому забезпечує перевалювання 35% [1] вантажів Чорноморського регіону. Це сприяє підвищенню конкурентоспроможності України у портовій сфері в Чорноморсько-азовському регіоні. Українські морські порти орієнтовані на перевалювання сухих вантажів; частка потужностей для перевалювання наливних вантажів складає 26% [1]. Більшість портів є універсальними, а потужності для перевалювання генеральних і навалювальних вантажів взаємозамінні, що дозволяє перерозподіляти завантаження вільних потужностей.
Морські порти відіграють важливу роль, сполучаючи внутрішні залізничні й автотранспортні лінії з морськими. На передній план виходить комплекс питань і вимог, пов’язаних з морською інфраструктурою, оновленням флоту, якістю послуг у морських портах, ринковим доступом до портових послуг, вдосконаленням законодавства та регулюючих норм, що стосуються морських портів. У рамках реформування галузі у квітні 2011 року було створено Держінспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті («Укрморрічінспекція»), а в структурі МІУ утворений Департамент держполітики у сфері морського та річкового транспорту.
У листопаді 2011 року Кабмін України затвердив перелік інфраструктурних проектів у сфері транспорту, що закріплено розпорядженням уряду № 1329-р. Зокрема на створення глибоководного порту в акваторії морського торгового порту Южний у 2012-2015 роках планується виділити 2 млрд. грн, у тому числі 501,3 млн. грн власних коштів підприємства, 1,502 млрд. грн – кредитних коштів. На розвиток Карантинного молу в Одеському порту передбачено 4,033 млрд. грн. [5].
Крім того, Одеський порт у найближчій перспективі планує освоїти 812,5 млн. грн інвестицій, у тому числі витрати на капітальне будівництво складуть 780,8 млн. грн. [5]. Основним проектом розвитку буде створення намивного контейнерного терміналу «Карантинний мол». Проект передбачає розширення потужностей основного контейнерного терміналу порту «ГПК-Україна» до 1,3 млн. TEU (на повний розвиток) за рахунок створення на намивній території площею 19 га додаткового контейнерного терміналу пропускною спроможністю понад 0,6 млн. TEU. Загальна вартість проекту «Карантинний мол» становить приблизно $0,5 млрд. Інвестиції поточного року у проект заплановані у сумі 636,2 млн. грн. ($79,5 млн.). Крім того, у проект «Будівництво причалу № 35(1-з)» плануються інвестиції в обсязі 144,6 млн. грн. ($18 млн.). Проект передбачає будівництво універсального причалу, що примикає до існуючого Андросовського молу. Майбутні потужності планується профілювати під перевалювання контейнерів, генеральних та навалювальних вантажів.
Морський торговий порт Южний планує освоїти майже 1,1 млрд. грн. інвестицій. Зокрема, на капітальне будівництво причалу №–10 – 600 млн. грн.
В Ізмаїльському морському торговому порті передбачається будівництво спеціалізованого пере- вантажувального комплексу мінеральних добрив потужністю 450 тис. тонн на рік на причалах № 31, 32; нового перевантажувального комплексу для насипних (вугільно-рудних) вантажів на причалах № 27, 28, а також модернізація портальних кранів типу «Альбатрос», «Сокіл», «Кондор» у кількості 5-6 одиниць; організаційно-технологічне вдосконалення роботи причалів № 12-14, 16-18, 23-26 [4].
Наказом Мінінфраструктури № 26 від 17 січня 2013 р. було ухвалено Програму розвитку Іллічівського морського торгового порту, згідно з якою проектна потужність порту має бути збільшена з 30 млн. т до 76 млн. т.
У 2012 року Верховна Рада схвалила Закон України «Про морські порти України». Закон принципово має вирішити питання про правовий статус портів і забезпечити рівний доступ до ринку професійних послуг у сфері комерційної діяльності підприємств і організацій морського, річкового та інших видів транспорту, незалежно від форм власності. Закон пропонує дозволити оренду або концесію портових причалів строком до 49 років, визначає умови приватизації портової інфраструктури, припускає залучення приватних інвестицій в об’єкти портової інфраструктури на основі окремих угод концесії, угод про спільну діяльність, оренди та інших видів державно-приватного партнерства.
Закон вносить ряд нововведень в існуючі правові стосунки, що регулюють діяльність морських портів. Також законом передбачається розробити Стратегію розвитку морських портів України до 2037 року, яка стане основою планування розвитку портової галузі. При цьому в основу Стратегії відповідно до Закону «Про морські порти України» повинні бути покладені також плани розвитку морських портів, над якими зараз активно працюють порти.
Згідно ухваленому урядом Плану організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 17 травня 2012 № 4709-VI «Про морські порти України», розроблено низку документів, які надано на узгодження в інші органи виконавчої влади. Серед проектів, що знаходяться у роботі, такі:
· розпорядження уряду про створення державного підприємства «Адміністрація морських портів України». Адміністрація морських портів (АМП) створюється з метою утримання та використання державного майна;
· проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Реєстру гідротехнічних споруд морських портів України»;
· проект закону щодо штучно намитих територій в акваторіях морських портів;
· проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку укладання угод компенсації інвестицій, внесених суб’єктами господарювання у стратегічні об’єкти портової інфраструктури», який виноситься на публічне громадське обговорення.
У морській галузі з початку липня 2012 року функціонує єдина система моніторингу надводної обстановки, створена відповідно до сучасних інформаційних технологій з використанням автоматичних ідентифікаційних систем на Чорному та Азовському морях у зоні відповідальності України. Технічне супроводження роботи системи моніторингу АІС в Україні забезпечують КП «Морська пошуково-рятувальна служба», ДУ «Держгідрографія» та ДП «Дельта-лоцман».
У 2012 році сформовано «Морську пошуково-рятувальну службу України» та відкрито Центр інформаційного забезпечення морської пошуково-рятувальної служби України при МІУ. Головне завдання Центру – надання МІУ, «Укрморречінспекціі» та за необхідності іншим органам влади в режимі реального часу інформації щодо стану національної системи пошуку та рятування на морі у морському пошуково-рятувальному районі України, аварійних морських пригодах і ходу проведення відповідних пошуково-рятувальних операцій. Центр оснащений комплексом технічних засобів, що дозволяють здійснювати моніторинг судів у межах морського пошуково-рятувального району України та приймати в режимі он-лайн інформацію Державного морського рятувально-координаційного центру про хід проведення пошуково-рятувальної операції.
Мінінфраструктури продовжує реалізацію реформи згідно з Законом України «Про морські порти» та реалізовує проекти по підвищенню конкурентоспроможності українських морських торговельних портів.
Відповідно до запланованих заходів у 2013 році Мінінфраструктури:
- будує перше, друге коліна та нову частину третього коліна морського підхідного каналу і внутрішніх водних підходів до глибоководних причалів МТП «Южний» на суму 641,1 млн. грн., що дозволить приймати судна вантажопідйомністю до 200 тис. тонн;
- реконструює причали Феодосійського МТП на суму 136,7 млн. грн., що дасть можливість порту приймати судна вантажопідйомністю до 50 тис. тонн [4];
- реконструює підхідний канал Іллічівського МТП на суму 60,9 млн. грн., що дозволить порту увійти до переліку найбільш глибоководних портів Чорноморсько-Азовського басейну та приймати судна з осадкою до 16,5 метрів.
Виконання цих та інших проектів дозволить створити нові робочі місця, а також реалізувати проекти державно-приватного партнерства разом з інвесторами, які зацікавлені у розвитку портової галузі.
Зараз будується новий контейнерний термінал на Карантинному молу в Одеському морському порту. Інвестиції складуть близько 2 млрд грн. Це дозволить побудувати два причали загальною довжиною 650 м, створити 112,4 тис. кв.м площі складських приміщень, створити 405 робочих місць і збільшити вантажообіг контейнерів [5].
Перед морською галуззю стоїть стратегічна задача – максимально підвищити конкурентоспроможність українських портів та розвивати інфраструктуру і таким чином створювати нові робочі місця, наповнювати місцеві бюджети, а також створювати ресурс для місцевого розвитку.
Незважаючи на складні умови економічної кризи, в минулому році морський торговельний порт «Южний» переробив майже 23 млн. тонн вантажів, що на 0,4% більше, ніж у 2011 році. Відрахування до держбюджету за підсумками року склали майже 400 млн грн. [4].
Враховуючи значні фінансові вливання, сподіваємось, що будуть подоланні основні негативні тенденції, таки як:
- Непривабливість портів для транзитних вантажопотоків: за даними січня 2011 року через порти України перевантажується не більше 15% від потенційного обсягу транзиту суміжних держав [6].
- Моральна та фізична застарілість інфраструктури, що вказує на необхідність оновлення українських портів на якісно новому рівні: створення портів 3 покоління. Такі порти, що вже функціонують на світовому ринку, мають виражену комерційну орієнтацію і представляють собою розвинутий торговий центр. Їх організаційна структура характеризується інтеграцією з торговою та індустріальними зонами, тісними зв’язками з муніципалітетом, наявністю найсучаснішої інформаційної бази. До структур третього покоління сьогодні можна зарахувати німецькі порти Роттердам і Гамбург, італійський Трієст, китайський Гонконг, англійський Дувр і канадський Галіфакс. Класичним прикладом такого порту є Гамбург. Його термінали напряму поєднані з клієнтами залізницею, автотранспортом, морськими і річковими суднами, паромами.
- Менеджмент морських портів України сьогодні використовує раніше напрацьовані застарілі схеми і більшою мірою звертає увагу на конкуренцію на внутрішньому ринку стівідорних послуг, ніж на підвищення ролі підприємства у інтеграційних процесах [1,4], хоча зараз у світі менеджмент відіграє все більшу роль в підвищенні конкурентоспроможності портів.
Вважаємо, що підвищити конкурентоспроможність українських портів в умовах глобалізації ймовірно такими шляхами:
- взаємодія на державному рівні між органами державної влади щодо реалізації інтегрованих програм розвитку (спільний розвиток промислових кластерів, зокрема дорожньої інфраструктури тощо);
- активна участь у політично-економічних альянсах з метою спрощення митних процедур між державами;
- взаємодія з іноземними портами Чорного моря (спільний розвиток програм з залучення вантажопотоків, узгоджений розподіл за спеціалізацією порту);
- створення сприятливих умов для залучення коштів інвесторів в порти (від міжнародних та українських інвесторів, фінансових інституцій);
- забезпечення на рівні держави гарантії та захисту прав інвесторів;
- реалізація довгострокових проектів розвитку регіону у сфері підвищення добробуту регіону, покращення соціальної інфраструктури, створення нових робочих місць;
- підтримка навчальних закладів з підготовки спеціалістів портової галузі, оновлення програм у відповідності до світових трендів, кооперація з міжнародними навчальними закладами;
- розробка програм підвищення кваліфікації співробітників порту для обслуговування нових технологічних комплексів;
- гармонізація екологічних заходів з міжнародними стандартами;
- облік норм ЄС щодо роботи з небезпечними вантажами, а також стандартів та вимог щодо розміщення екологічно несприятливих виробництв;
- забезпечення достатніх глибин на підхідних шляхах та акваторіях портів для прийому та обробки суден підвищеного тоннажу;
- оновлення портового та допоміжного флоту, зокрема придбання буксирів, криголамів, днопоглиблювального флоту тощо;
- забезпечення ефективного державного регулювання спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб’єктами природних монополій, та послуг, які оплачуються у складі портових зборів;
- забезпечення належного рівня безпеки судноплавства на підходах до портів і на їхніх акваторіях, збереження людського життя;
- забезпечення ефективного функціонування системи моніторингу надводної обстановки в територіальних водах України, основними цілями якої є оптимізація регулювання руху суден та ефективного і своєчасного пошуку і рятування людей на морі;
- розвиток системи управління рухом суден;
- укладення двосторонніх міждержавних договорів щодо пошуку і рятування на Чорному морі;
- придбання та оновлення аварійно-рятувальних засобів;
- створення на Азовському морі Глобальної морської системи зв’язку під час лиха та забезпечення безпеки;
- забезпечення ефективного функціонування та розвитку берегових систем технічного та інформаційного забезпечення безпеки судноплавства;
- розвиток мультимодальних перевезень, зокрема з моря на річку в Миколаївському та Херсонському морських портах;
- забезпечення підвищення рівня кадрового потенціалу галузі, оновлення та удосконалення навчально-методичної та програмно-технічної бази для підготовки фахівців галузі морського транспорту;
- підвищення рівня охорони праці;
- доведення норм екологічної безпеки роботи портів до рівня міжнародних стандартів.
Подолавши негативні тенденції, українські порти мають стати конкурентоспроможними, впливати не тільки на економіку України, але й відігравати значну роль в глобальних процесах.
Література.
1. Державний комітет статистики України: офіційний сайт [Електронний ресурс] / Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua
2. Волкова, Н. В. Украина надеется на трансшипмент [Электронный ресурс]./ Режим доступа: http://www.trans'port.com.ua/index.php?newsid=2405. – 25.09.2011.
3. Ильницкий, С. Цена совершенствования [Текст] / С. Ильницкий // Порты Украины. – 2011. – №3. – С. 25.
4. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України: офіційний сайт [Електронний ресурс] / Режим доступу: www.me.gov.ua
5. Сайт Support to the Implementation of the Transport Strategy of Ukraine [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.transport-ukraine.eu/
6. Урядовий портал [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/newscategory?cat_id=244277212
References.
1. State Statistics Committee of Ukraine (2012), available at: www.ukrstat.gov.ua (Assecced October 2013)
2. Volkova, N. V. (2011), Ukrayna nadeetsia na transshipment [Ukraine Hopes for Transshipment] Naukova dumka, Kyiv, Ukraine.
3. .Il’nitskiy, S. (2011), “The Price of Perfection”, Porty Ukrainy, vol. 3, p. 24.
4. Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine (2013) , available at: www.me.gov.ua (Assecced October 2013)
5. Support to the Implementation of the Transport Strategy of Ukraine (2013), available at: http://www.transport-ukraine.eu/ (Assecced October 2013)
6. Government Portal (2013), available at: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/ publish/newscategory?cat_id=244277212 (Assecced October 2013)
Стаття надійшла до редакції 19.10.2013 р.
ТОВ "ДКС Центр"