Українською | English

BACKMAIN


УДК 338

С. С. Брехов,

Начальник управління контрольно-перевірочної роботи ДПІ в Дніпровському р-ні м. Києва

К. П. Проскура,

к.е.н., доц. кафедри фінансів та кредиту Київського економічного інституту менеджменту

 

 

соціальнЕ податковЕ навантаження як показник соціальної значущости підприємницкої діяльности

 

Стаття присвячена дослідженню рівня податкових надходжень з податку на прибуток підприємств в одному з районів м. Києва за 1 квартал 2007 та 1 квартал 2008 років. Розглядається існування  взаємозв’язку між рівнем сплати податку на прибуток підприємств та рівнем сплати соціальних платежів. Також здійснюється аналіз впливу застосовуваних фінансових санкцій щодо порушення податкового законодавства на розміри податкових надходжень від суб’єктів господарювання в наступних періодах.

 

Ключові слова: податки, податок на прибуток підприємств, соціальні платежі, податкове навантаження, соціальне податкове навантаження, фонд оплати праці, штрафні санкції.

 

 

Постановка проблеми. Досліджуючи рівень сплати податків суб’єктами підприємницької діяльності, головна увага звичайно приділяється рівню сплати податку на прибуток підприємств. Такий підхід реалізується тому, що з трьох головних бюджетоутворюючих податків (ПДВ, податок на прибуток підприємства, податок з доходів фізичних осіб) перший, відповідно гіпотезі досконалого ринку, цілком перекладається на споживача, а останній сплачують наймані працівники. Однак, по перше, гіпотеза досконалого ринку далека від реалізації для товарного ринку України і тому будь-яки податкові зміни призводять до перерозподілу податкового навантаження для непрямих податків між виробником та споживачем, по друге,  податковий менеджмент на будь-якому підприємстві повинен враховувати соціальні платежі які складають до 40% від фонду оплати праці та сплачуються юридичною особою. В попередній праці [2] нами, за даними міської податкової адміністрації за 2005-2006 роки, було розглянуто питання оцінки фактичного податкового навантаження на підприємствах м. Києва. Було також зроблено оцінка статистичних характеристик рентабельностей досліджуваних підприємств по даним податкової адміністрації. Було показано, що абсолютна більшість досліджуваних підприємств (вибірка по м. Києву – понад 2800 підприємств) знаходиться в неприбутковій зоні і тому – не сплачує податку на прибуток підприємств. Виходячи з цього, і декларована рентабельність таких підприємств знаходиться на дуже низькому рівні порівняно за стандартними показниками діючих фінансових інструментів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання фіскального стимулювання підприємницької діяльності розглядається в ряді робіт. Особливо актуальним це питання стало під час економічної кризи. В цій час особливо проявляються недоліки податкової системи України, яка на думку И. Швеца і А. Следа [11] будувалось з перевагою інтересів держави. Виправити ситуацію можна на думку авторів за допомогою динамічної моделі оподаткування в якої податкова ставка зменшується якщо зростає прибуток підприємства. В роботі О. Вовчака та І. Кеменяша [4] розглядаються податкові ризики як основний фактор, що впливає на наповнюваність бюджету. Вони визначають податковий ризики, як ймовірність порушення платників податків чинного законодавства. Цікава що ознакою порушення автори вважають емпіричне значення податкового навантаження, що не перевищує 3%. В роботі В. Грушко і Л. Кошембара [5] аналізуються можливі варіанти застосування інструментів податкового регулювання інвестиційної активності. Амортизація основних фондів, як засіб ефективного зменшення податкового навантаження розглядається в роботі С. Юшко [13]. Всі ці роботи зосереджено на питаннях сплати податку на прибуток підприємств. Цьому питанню також посвідчено основні стратегії, що розглядаються в податковому менеджменті [1, 6]. Однак, соціальна значущість підприємницької діяльності полягає не тільки в їх спроможності наповнення бюджету, але і в можливості створення нових робочих місць, зменшенні безробіття та зростанні соціальних стандартів рівня життя населення. А формальним показником рівня соціальної значущості підприємницької діяльності є своєчасна і легальна виплата заробітної плати на відповідному рівні і пов’язаних з фондом оплати праці соціальних платежів [8]. Що стосується методологічних підходів до оцінки податкового навантаження то вони запропоновано в роботах А Соколовської [10] та К. Проскури [9]. Актуальними залишаються питання детінізації економіки за допомогою важелів державного регулювання [7, 12].

Метою даної роботи є дослідження соціальної значущості підприємницької діяльності, що базується на даних спостережень за сплатою податків та соціальних платежів.

Крім того, задачі цієї роботи полягають у встановленні взаємозв’язку між рівнем сплати податку на прибуток підприємств та рівнем сплати соціальних платежів.

Пропонується також порівняти відносні показники сплати податку на прибуток у 2005-2006 та у 2007-2008 роках з метою визначення тенденцій розвитку та трансформації податкової системи.  

Основні результати дослідження. За даними одного з районів м. Києва проведено емпіричне дослідження показників бюджетного та соціального навантаження. В роботі використані дані фінансової та податкової звітності 173 підприємств м. Києві за 2007 рік та перший квартал 2008 року. Для порівняння даних 2007 року та 2008 року відокремлювались дані першого кварталу 2007 року і першого кварталу 2008 року в зв’язку з існуванням суттєвої сезонності в процесі сплати даного податку. До показників, що досліджуються, відносяться валовий доход підприємств, прибуток до оподаткування, величина сплаченого податку на прибуток підприємства, фонд оплати праці, соціальні платежі, податок з доходів фізичних осіб. Було здійснено перевірку наступної гіпотези: чи існує залежність між рівнем сплати податку на прибуток підприємства та іншими соціально значимими платежами. До цих платежів, на наш погляд слід віднести, в першу чергу, фонд оплати праці та платежі в соціальні фонди, що нараховуються на фонд оплати праці. Гіпотеза базується на припущенні, що ухилення від сплати податків та платежів має ізотропний характер, тобто якщо підприємець ухиляється від сплати податку на прибуток підприємств, то існує високий рівень імовірності, що він також ухиляється від сплати всіх інших податків та платежів, що впливають на показники фактичної  прибутковості підприємства. Для перевірки цієї гіпотези нами було зроблено обробку даних податкової та фінансової звітності методами статистичного та економетричного аналізу. Для цього було використано пакет програмного забезпечення  STATGRAPHICS” [3].

Першим емпіричним показником, що аналізувався, було податкове навантаження, яке розраховувалось для кожного підприємства, як відношення сплаченої величини податку на прибуток підприємства до валового доходу [2].

 

Рис. 1. Гістограми податкового навантаження відносно податку на прибуток підприємств за перші квартали 2007 і 2008 років

 

Як видно з рис.1, для абсолютної більшості підприємств (120 з 173, або для 69%) податкове навантаження по даним першого кварталу 2007 року відносно валового доходу не перевищує 0,67%. Тобто модальне значення податкового навантаження, що характеризує відношення більшості підприємств до сплати податку на прибуток, має надзвичайно мале значення  За кризисний рік діапазон податкового навантаження суттєво збільшився, так за перший квартал 2007 року податкове навантаження не перевищувало 11,9%, тоді як за перший квартал 2008 року максимальне податкове навантаження збільшилося до 25%. Середнє значення для податкового навантаження також зросло від 0,89% до 1,12%. Все це свідчить о деякому зростанні податкового навантаження під час економічної кризи..

 

Рис 2. Діаграма розсіювання та лінійний зв'язок податкового навантаження першого кварталу 2007 та 2008 року.

 

Наступним було питання наявності взаємозвязку податкового навантаження 1 кварталу 2008 року(ТР2008.1) з податковим навантаженням  1 кварталу 2007 року (ТР2007.1) (рис.2). Відповідна лінійна залежність представлена в наступному вигляді:

 

TP2008.1 = 0,24532 + 0,658826*TP2007.1,          (1)

 

Показники адекватності представленої моделі наведено в табл.1. В якості показників адекватності представлені: t–оцінки значущості регресійних коефіцієнтів, - коефіцієнт детермінації, F - критерій Фішера, DW - статистика Дарбіна–Уотсона,  - стандартна похибка моделі. -середня абсолютна похибка.

 

Таблиця 1. Показники адекватності запропонованих моделей

Модель\Значення

TP2008.1 = 0,24532 + 0,658826*TP2007.1

2,3

13,8

0,53

190,5

1,99

1,3

0,6

TP2008.1 = 0,224 + 0,657*TP2007.1+0,081*ШТР

2,01

13,7

0,82

0,53

95,4

1,99

1,3

0,59

TP 2007 = 0,415 + 0,075*ЧЗ

2,93

6,58

-

0,2

43,1

1,66

1,61

0,86

TP 2007= 0,048 + 0,312*СПН 2007

0,4

12,7

-

0,48

160,4

1,51

1,66

1,3

 

Як слідує з наведених даних, існує лінійний взаємозвязок між рівнем сплати податків у першому кварталі 2008 року та першому кварталі 2007 року. Однак слід відмітити, що оцінка регресійних коефіцієнтів свідчить про зниження податкового навантаження у першому кварталі 2008 року відносно першого кварталу 2007 року. На наш погляд це показує що перші прояви економічної кризи вже відзначалися з початку 2008 року.

На наступному етапі нами аналізувалось ефективність застосування штрафних санкцій податковою адміністрацією у 2007 році відносно сплати податків у першому кварталі 2008 року. Отримано наступне регресійне рівняння залежності сплати податків у першому кварталі 2008 року від сплати податків у першому кварталі 2007 року та впливу штрафних санкції , що представлений як відношення сплачених штрафів  до валового доходу (ШТР):

TP2008.1 = 0,224 + 0,657*TP2007.1+0,081*ШТР    (2)

Показники адекватності моделі подано в табл.1. Як слідує з наведених даних показники адекватності не покращились, а скоріше дещо погіршились. Крім того слід відзначити, що значення t параметру при показнику штрафних санкцій (t=0,82) суттєво менше за критичне значення (). Це свідчить про те, що штрафні санкції не є ефективним важелем впливу на зростання рівня добровільності сплати податків.   

Розглянемо питання взаємозв’язку рівня сплати податків та відносної величини фонду оплати праці (база – валовий доход). Гістограма відносної величини фонду оплати праці подано на рис.3. Для абсолютної більшості підприємств (75,1%) частка фонду оплати праці в валовому доході не перевищує 5%, середнє значення дорівнює 3,3%. Це надзвичайно низький показник відносно економічно розвинутих країн. Однак існують підприємства для яких частка оплати праці у валовому доході перевищує 20%.

 

 

Рис. 3. Гістограма частки зарплати в валовому доході

 

За допомогою регресійного аналізу нами було проаналізовано наявність лінійної залежності між рівнем оплати праці (ЧЗ)та податковим навантаженням.(рис.4).

  

 

Рис 4. Діаграма розсіювання та лінійна залежність між рівнем оплати праці та податковим навантаженням

 

Отримано наступну залежність між цими показниками:

TP 2007 = 0,415 + 0,075*ЧЗ        (3)

Параметри адекватності представленої моделі подано в табл. 1.

Незважаючи на незначний рівень коефіцієнту детермінації прослідковується пряма залежність між рівнем оплати праці та рівнем сплати податків. На користь цій гіпотезі свідчить значення t параметру (6,58), що свідчить про значущість коефіцієнту при частки оплати праці. На наш погляд, це надзвичайно важливий факт, тому що якщо підходить формально, то зростання фонду оплати праці веде до зменшення бази оподаткування прибутку підприємства.

Введемо поняття соціального податкового навантаження, як відношення суми податку на прибуток та соціальних платежів (нарахувань на фонд оплати праці). Гістограма соціальних платежів подано на рис.5. Для абсолютної більшості підприємств  (75%) соціальне податкового навантаження відносно валового доходу не перевищує 3,5% .

Рис.5. Гістограма соціального податкового навантаження

 

Максимальний рівень податкового навантаження відносно валового доходу не перевищує 23%. Якщо проаналізувати взаємозалежність податкового навантаження та соціального податкового навантаження (рис.6), то можна зробити висновок про наявність достатнє щільного взаємозв’язку між цими показниками.

 

Рис. 6. Діаграма розсіювання та графік лінійної залежності податкового навантаження від соціального податкового навантаження.

 

Позначимо соціально податкове навантаження, як СПН, тоді залежність між соціальним податковим навантаженням та податковим навантаженням (рис. 6) має вигляд:

 

TP 2007= 0,048 + 0,312*СПН 2007      (4)

 

На підставі даних табл.1 можна зробити висновок, що підприємства з більшим соціальним податковим навантаженням несуть і більше звичайне податкове навантаження.

 

Висновки

Ситуація зі сплатою податку на прибуток підприємств практично не змінилася за останні два роки. Податкове навантаження, що створює податок на прибуток підприємств, відносно валового доходу залишилося на надзвичайно низькому рівні.

Штрафні санкції, як і у попередні роки, не ефективним засобом збільшення ступеня добровільності сплати податків. Тобто, нарахування деякої суми штрафів не спонукає підприємця в наступному часовому інтервалі збільшити податкове навантаження.

Порівняльний аналіз сплати податку на прибуток підприємства за 2007 та 2008 роки показав наявність значної інерційності в процесі сплати податків, тобто рівень сплати податків у 2008 році майже повністю визначається рівнем сплати 2007 року.  

Більш об’єктивним показником суспільної значущості підприємницької діяльності є соціальне податкове навантаження, яке включає до себе сплату податку на прибуток підприємств та нарахувань на фонд заробітної плати.

Рівень сплати податку на прибуток підприємств та соціальне податкове навантаження є взаємозалежними величинами, тобто підприємства, що сплачують значні соціальні платежі, також сплачують і сплачують більші податкові платежі. Звідси можна зробити висновок, що питання детінізації досі залишається актуальним для української економіки.        

 

Література

1. Амоша О., Вишневський В. До питання про оцінку рівня податків в Україні // Економіка України. – 2002. - №8. – С. 11-19.

2. Брехов С.С., Прокопенко В.В., Проскура К.П. Аналіз впливу податкового навантаження на рівень сплати податків підприємств різної форми власності в м. Києві // Науковий вісник НАДПСУ. - 2007 р. –№ 1 (36). - С. 109-119.

3. Дудко В.С., Погореловська І.Д., Скрипник А.В., Данілов О.Д. Застосування системи “STATGRAPHICS” при прийнятті інноваційних рішень у фінансах і податках/Навчальний посібник. – м. Ірпінь: Академія ДПС України. – 2001. – 94 с.

4. Вовчак О.Д. Податкові ризики в системі управління економічною безпекою підприємницьких структур України//Фінанси України.-2008.-№11.-С.41-46.

5. Грушко В.І., Кошембар Л.О. Інструменти податкового регулювання інвестиційної активності//Фінанси України.-2008.-№2.-С.89-97.

6. Иванов Ю.Б., Карпова В.В., Карпов Л.Н. Налоговый менеджмент: Учебное пособие. – Х: ИД «ИНЖЭК», 2006. – 488 с. 412-449.

7. Осаковский В. Влияние реформирования ЕСН на теневую экономику: негласный сговор м конфликт интересов // Вопросы экономики. – 2005. - № 5. – С.89-99.

8.  Парнюк В. Про необхідність зміни методологічного підходу до нарахування зборів до Пенсійного та соціальних фондів // Економіка України. - 2006. - № 4, квітень. – С.16 – 21.

9.  Проскура К.П. Модель управління податкового навантаження на мікрорівні // Формування ринкових відносин в Україні. - 2007. - № 5. – С. 9−16.

10. Соколовская А. Теоретичные начала определения налоговой нагрузки и уровня налогообложения экономики // Экономика Украины. – 2006. - № 7 (528) июль. – С.4-17.

11. Швец И., След А. Використання регресійного оподаткування прибутку для стимулювання техничного оновлення виробництва//Економика України.-2009.-№1.-С.58-66.

12.  Чухно А. Нова економічна політика // Економіка України. – 2005. - № 6. – С. 4-10.

13. Юшко С.В. Амортизація основних фондів у податковому обліку: критичний погляд на проблему // Фінанси України.-2008.-№10.-С.80-88.

 

Стаття надійшла до редакції 04.03.2010 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"