Українською | English

BACKMAIN


УДК 658.15:336.77:338.3

 

О. А. Сметанюк,

 к. е. н., доцент

А. В. Базалицька,

Вінницький національний технічний університет (ВНТУ)

 

ОСОБЛИВОСТІ КРЕДИТНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІДТВОРЕННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

 

В статті розглянуті основні проблеми кредитного забезпечення підприємств та кредитування в основні засоби, також було проаналізовано методику оцінки ефективності кредитного забезпечення відтворення основних засобів підприємств та розглянуто кредитну політику країни.

Ключові слова: кредитне забезпечення відтворення основних засобів, довготермінові та середньотермінові кредити, кредитна політика, кредитне забезпечення підприємств.

 

The paper examines the basic problems of credit to enterprises and loans in fixed assets, as well as analyzed by methods of credit evaluation of reproduction of fixed assets of enterprises and considered the credit policy of the country.

Keywords: credit providing of reproduction of fixed assets, long-term and medium loans, credit policy, credit to enterprises.

 

 

Актуальність теми. Перехід до ринкової системи господарювання неможливий без вирішення питання підвищення ефективності використання основних фондів і виробничих потужностей. Від вирішення цієї проблеми залежить місце підприємства в економіці, його фінансовий стан, конкурентоспроможність на ринку. Технічний рівень, якість, надійність, довговічність продукції залежить від якісного стану техніки й ефективного її використання, що визначає ефективність виробництва.

Серед істотних факторів економічного розвитку промисловості країни набуває виняткового значення відтворення основних засобів. З множини витоків їх фінансування, провідне місце належить кредитному забезпеченню. Це визначає актуальність теми даної роботи.

Останні дослідження. В науковій літературі даними питаннями займалося багато дослідників, які досліджували особливості фінансового забезпечення відтворення основних засобів, розглядали проблематику кредитування відтворення основних засобів. Значний внесок у дослідження вклали:
О. А. Євтушенко, Н. В. Валінкевич, С. В.Боброва. Зокрема О. А. Євтушенко  досліджував фінансове забезпечення відтворювального процесу в Україні та теоретичні аспекти відтворення основних засобів, Н. В. Валінкевич, С. В.Боброва  розглядали напрямки удосконалення стратегії відтворення основних засобів підприємств. Невирішеним питанням залишилось  особливості кредитного забезпечення відтворення основних засобів, що й набуло подальшого розгляду в даній статті.

Метою дослідження є кредитне забезпечення ефективності відтворення основних засобів, обґрунтування теоретичних питань та методичних рекомендацій щодо кредитного забезпечення підприємства

Виклад основного матеріалу. Одним з найбільш важливіших завдань розвитку промисловості є забезпечення виробництва основними засобами, насамперед за рахунок підвищення його ефективності і більш повного використання внутрішньогосподарських резервів. Для цього необхідно раціонально використовувати основні фонди і виробничі потужності.

Трансформаційні процеси в царині економіки передусім позначилися на механізмі кредитного забезпечення господарюючих суб’єктів, що окреслило основне проблемне поле досліджень та зумовило необхідність наукового пошуку і обґрунтування шляхів фінансового забезпечення відтворення основних засобів промисловості [1].

Однією з причин старіння основних засобів є нестача фінансових ресурсів. Із численних джерел їх відтворення важливим є фінансово - кредитне забезпечення, тобто сукупність фінансово - кредитних коштів, необхідних для ефективної діяльності підприємства. Нині за умов обмеженості власних коштів підприємств, низької інвестиційної привабливості, значного спаду виробництва, спрацьованості більшості основних ресурсів кредитне забезпечення відтворення основних засобів є реальним джерелом формування  матеріальної бази промислового виробництва.

В умовах розвитку ринкових відносин на перший план виходять питання ресурсного забезпечення діяльності суб’єктів господарювання, де визначальне місце в вітчизняній економіці займають кредитні ресурси. Це обумовлено, насамперед, розвитком вітчизняного банківського сектору економіки, який здатний забезпечувати потреби різних суб’єктів господарювання у відповідних ресурсах. Однак, у той же час кількість кредитних ресурсів є обмеженою внаслідок специфіки розвитку банківського сектору економіки, ряду об’єктивних та суб’єктивних причин щодо загального економічного розвитку [2].

Класифікувати кредити можна з строками видачі кредитів. Середньотермінові кредити видаються банками строком на 1 – 3 роки, довготермінові кредити –  на строк від 3-х років і більше. Середньотермінові і довготермінові кредити видаються тільки на збільшення фонду основних засобів підприємства, тобто кредитуються основні кошти та капітальні вкладення [3].

Цільовий характер кредитування знаходить відображення в об'єктах кредитування. Під об'єктом кредитування треба розуміти конкретні елементи оборотних засобів, засобів обігу, основних засобів, частина вартості яких формується за рахунок банківського кредиту. Об'єктами довгострокового та середньострокового кредитування є капітальні вкладення, пов'язані з   реконструкцією підприємства, його технічним переозброєнням, упровадженням нової техніки, удосконаленням технології виробництва, та інші витрати, що приводять до збільшення вартості основних засобів. До таких кредитів підприємства вдаються, якщо відчувають брак власних коштів, призначених на ці цілі [4].

Довготермінові і середньотермінові кредити можуть надаватися комерційними банками підприємствам на капітальні вкладення, пов'язані з реконструкцією підприємства, його технічним переозброєнням, упровадженням нової техніки, вдосконаленням технології виробництва та на інші витрати, що призводять до збільшення вартості основних засобів. До таких кредитів підприємства вдаються, якщо вони відчувають брак власних коштів, призначених на такі цілі, а саме: прибутку та амортизаційних відрахувань на повне відновлення (реновацію) основних засобів [5].

Комерційні банки видають кредити в основні засоби за умови економічної доцільності та окупності витрат на капітальні вкладення за рахунок збільшення обсягів виробництва, зниження собівартості продукції тощо.

Банки видають кредити на капітальні вкладення, якщо, перш за все, розрахунки економічної ефективності свідчать, що за той чи інший термін після введення в дію об'єкта підприємство матиме додаткові фінансові джерела у вигляді прибутку, який може бути спрямований на погашення кредиту і процентів за користування ним.

Водночас окупність конкретного об'єкта кредитування не може бути єдиним критерієм для вирішення питання про банківське кредитування в основні засоби. Банк лише тоді може прийняти позитивне рішення щодо такого кредитування, коли прогнозний аналіз фінансового стану підприємства в цілому свідчить про його платоспроможність на період, що охоплює термін кредитування. Тому при вирішенні питання про видачу кредиту в основні засоби банки аналізують розрахунки формування й використання майбутніх дисконтованих грошових потоків підприємств. Якщо грошовий потік забезпечує повернення кредиту і процентів за нього, то це вказує на можливість видачі кредиту за умови дотримання й інших вимог щодо кредитування (застава, гарантії, окупність конкретного об'єкта та ін.) [5].

За повідомленням НБУ, середня вартість кредитів для суб’єктів господарювання за даними статистичної звітності банків України (без урахування овердрафту) станом на 04.10.2011 року становила:

-   по короткострокових кредитах – 16,3% у гривні та 8,6% в іноземній валюті;

-   по довгострокових кредитах – 16,6% у гривні та 9,1% в іноземній валюті.

Відзначимо, що загальний обсяг наданих підприємствам реального сектора економіки України кредитів у серпні 2011 року становив 558781 млн. грн., що більше за відповідний показник липня на 2,1%. Абсолютний приріст обсягів кредитування у серпні (+11561 млн. грн..) є одним із найвищих у поточному році і поступається лише показнику березня (+13885 млн. грн.) [6].

 

Таблиця 1. Обсяг наданих кредитів по регіонах України [6].

Регіон України

Обсяг наданих кредитів, млн.. грн. станом на 31.08.2011р.

У % до загального обсягу наданих кредитів в країні

Україна всього

558 781

100,00

АР Крим та м. Севастополь

8 219

1,471

Вiнницька обл.

2 715

0,486

Волинськаобл.

4 755

0,851

Днiпропетровськаобл.

105 000

18,791

Донецькаобл.

34 486

6,172

Житомирськаобл.

1 340

0,240

Закарпатськаобл.

1 192

0,213

Запорiзькаобл.

8 734

1,563

Iвано-Франкiвськаобл.

2 436

0,436

Київська обл.та м. Київ

303 034

54,231

Кiровоградськаобл.

3 244

0,581

Луганськаобл.

4 464

0,799

Львiвськаобл.

9 612

1,720

Миколаївськаобл.

5 076

0,908

Одеськаобл.

23 132

4,140

Полтавськаобл.

4 551

0,814

Рiвненськаобл.

2 058

0,368

Сумськаобл.

3 125

0,559

Тернопiльськаобл.

2 632

0,471

Харкiвськаобл.

15 268

2,732

Херсонськаобл.

3 432

0,614

Хмельницькаобл.

3 034

0,543

Черкаськаобл.

2 886

0,516

Чернiвецькаобл.

2 199

0,394

Чернiгiвськаобл.

2 157

0,386

Україна всього

558 781

100,00

 

Із табл.1 випливає, що найбільше кредитів отримали Київський регіон та м. Київ, Дніпропетровський, Донецький, Миколаївський та Харківський регіон.

 

Таблиця 2. Розподіл кредитів за видами економічної діяльності [6].

Види економічної діяльності

Частка наданих кредитів: в Україні, %

Сільське та лісове господарство

6,0

Рибальство, рибництво

0,1

Добувна промисловість

2,3

Переробна промисловість

21,8

Виробництво та розподіл електроенергії, газу та води

3,1

Будівництво

8,1

Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку

35,6

Діяльність готелів та ресторанів

0,8

Діяльність транспорту та зв'язку

5,2

Операції з нерухомим майном, оренда інжиніринг

15,6

Освіта

0,02

Охорона здоров'я та соціальна допомога

0,3

Надання комунальних та індивідуальних послуг

1,0

 

У табл. 2  представлений розподіл отриманих кредитів за видами економічної діяльності. Звідки можна зробити висновки, що найбільшу питому вагу займає: торгівля, переробна промисловість, операції з нерухомим майном, будівництво та сільське і лісове господарство.

Ю. О. Голубом[7] було визначено, що кредитне забезпечення – це сукупність економічних відносин, головна спрямованість яких визначається з приводу виникнення кредитних відносин  та відносин з приводу ефективного використання залучених ресурсів, які узагальнюються через окремі функції їх реалізації та визначають одну зі складових фінансового забезпечення суб’єктів господарювання.

На думку В.Ф. Колесніченка [8] кредитне забезпечення реалізується через кредитну політику та кредитний механізм. Успіх реалізації грошово-кредитної політики та забезпечення її позитивного впливу на розвиток національного господарства багато в чому залежать від наявності в країні ефективної системи державного управління, ефективності їх функціонування як на рівні розроблення загальної економічної стратегії, так і при прийнятті оперативних рішень.

Структура системи кредитного забезпечення містить елементи, що відображають суть відносин кредитного забезпечення, технологію кредитного процесу і особливості управління ним, що відображено у виділенні в ній таких підсистем: базової, економіко-організаційної і управлінської та включає наступні елементи: суб'єкти кредитного процесу; організаційну структуру кредитних операцій; кредитну інфраструктуру, макроекономічне середовище; правове поле; організаційне, технологічне та інформаційне забезпечення.

Ефективне функціонування механізму кредитного забезпечення відтворення основних засобів  потребує врахування об’єктивних особливостей галузевої специфіки, стану і структури основних засобів і визначення видів кредиту, що можуть бути залученими підприємствами для відтворення основних засобів.

Основними перешкодами на шляху одержання кредитів є: недостатнє розуміння кредитних ризиків, невелика капіталізація кредитних установ, правове середовище, високі процентні ставки, нестабільне економічне середовище країни, відсутність зовнішнього фінансування та страхування ризиків, відсутність уніфікованої банківської політики, непрозорість ринку [9].

Для вирішення проблем удосконалення кредитного забезпечення відтворення основних засобів підприємств необхідно проведення заходів як на  мікро- так і на макрорівнях. Можна запропонувати методику оцінки ефективності кредитного забезпечення відтворення основних засобів підприємств яка буде включати наступні етапи реалізації: оцінка економічного стану підприємства та розробка його стратегічного розвитку з виявленням перспективних напрямів використання грошових вкладень для збільшення обсягів виробництва і прибутковості; визначення основних цілей залучення кредитних ресурсів; визначення обсягу потреби в грошових засобах для підприємства і термінів їх використання та окупності; розрахунок ризику погіршення роботи підприємства при різних варіантах залучення чи не залучення грошових коштів; прогноз життєвого циклу стратегії реалізації кредитних відносин; аналіз стану та ефективності кредитного забезпечення; аналіз ринку кредитних ресурсів; оцінка підприємством умов залучення різних видів позикового капіталу та вибір серед них найбільш оптимальних; вибір форм і видів кредитування, які забезпечують необхідну ефективність; оцінка доступності залучення кредитних ресурсів з різних джерел; процедура залучення кредитних ресурсів; моніторинг ефективності використання кредитних коштів; контроль підприємства за використанням залучених кредитних ресурсів.

Одним із напрямків поліпшення та ефективності залучення кредитного капіталу на фінансове забезпечення основних засобів є розробка на державному рівні рекомендаційних методик оцінки ефективності джерел залучення кредитних ресурсів. Також підприємствам слід використовувати сучасні форми кредитування(овердрафт, факторинг, вексельні кредити) так як залучення оптимальних обсягів позичених коштів сприяє зміцненню його економічної безпеки та підвищенню ефективності діяльності.

Висновок. Авторами було даної статті було узагальнено сутність кредитного забезпечення, розкриті основні проблеми на шляху до одержання кредитів. Сформульовано методику оцінки ефективності кредитного забезпечення відтворення основних засобів підприємств, яка буде реалізовуватися поетапно. Сучасний стан виробничого сектору економіки України вимагає підвищення рівня кредитного забезпечення підприємств. При цьому від правильного визначення принципів і механізмів кредитного забезпечення підприємств залежатиме ефективність їх функціонування у довгостроковій перспективі. Однак суттєвою перешкодою є високий рівень кредитного ризику, як системного, так і індивідуального. Тобто, потрібне удосконалення системи кредитного аналізу й оцінки кредитоспроможності потенційних позичальників, а також відбору найбільш раціональних методів та інструментів кредитного забезпечення, з урахуванням особливостей виробничо-господарської діяльності підприємств.

 

 

ЛІТЕРАТУРА

1.Гетьман О. О. Економіка підприємства: Навч. посіб. – 2-ге видання / О. О.Гетьман, В. М. Шаповал. – К. : Центр учбової літератури, 2010. – 488 с.

2.Валінкевич Н. В. Напрямки удосконалення стратегії відтворення основних засобів підприємств / Н. В.Валінкевич, С.В. Боброва // Науковий вісник ЖДТУ. – 2010. -  №2 (56).

3.Славчук М. І. Гроші та кредит: Підручник. - 3-тє вид., перероб. і доп. / М. І. Савлук, А. М. Мороз, М. Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. ред. М. І. Савлука. - К.: кнеу, 2002. - 598 с.

4.Говорушко Т.А. Сучасні проблеми кредитування суб’єктів підприємницької діяльності/ Т.А. Говорушко, Ю.Ф. Ґудзь // [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.nbuv. gov.ua/portal/Chem_Biol/Agroin/ 2011_1-3/GOVORUSHKO.pdf

5.     Бандурка О. М. Фінансова діяльність підприємства /О.М. Бандурка.  - К.: Либідь, 1998. - 312 с.

6.     Огляд ринку банківського кредитування реального сектору економіки Луцький міський фонд підтримки підприємництва / [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://fond-pp.lutsk.ua/uk/news/? date= 2011_10_10

7. Голуб Ю.О. Кредитне забезпечення як джерело фінансування суб’єктів господарювання / Ю.О.Голуб //Економіка розвитку/ Механізм регулювання економіки. – 2010, № 3(55). – С. 23-25.

8.Колесніченко В. Ф. Гроші та кредит. Навчальний посібник / В. Ф. Колесніченко – Харків: Вид. ХНЕУ , 2008. – 370 с.

9.Марцишевська Ю. Л. Роль фінансово-кредитного забезпечення підприємств аграрного сектору/ Ю.Л. Марцишевська // Економіка АПК. – 2009, № 5. – С. 98 - 101.

Стаття надійшла до редакції 20.05.2012 р.

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"