Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 339.543

 

В. В. Суворов,

аспірант кафедри міжнародної економіки КНТЕУ

 

ІНСТИТУЦІЙНІ АСПЕКТИ МОДЕРНІЗАЦІЇ МИТНОЇ СПРАВИ В УКРАЇНІ

 

Анотація. У статті розглянуто концептуальні підходи до аналізу  інституційного середовища митної справи. Визначено складові елементи інституційного середовища митної справи та обґрунтовано підходи до обрання напрямків його трансформації в умовах активного інтегрування в глобальний торговельний простір.

 

Annotation. Conceptual approaches to analysis of institutional environment of customs affair are considered in the article. Components of institutional environment of customs affair are specified and approaches to its transformation’s selection in frame of integration processes are substantiated.

 

Ключові слова: митна справа, інституційне середовище митної справи, інституційно-економічний механізм модернізації митної справи.

 

Keywords: customs affair, institutional environment of customs affair, institutional-economic mechanism of customs affair modernization.

 

 

Вступ. Сучасний етап розвитку економіки України пов’язаний зі складними й суперечливими процесами її інтеграції в глобальний економічний простір, який виступає вагомою детермінантою формування як напрямків, так і результатів соціально-економічного розвитку нашої держави. Входження України до системи світового господарства означає трансформацію як економічних відносин та послідовний перехід до економіки відкритого типу, так і регуляторної системи, яка відповідає вимогам та викликам сьогодення. Зростаюча відкритість економіки країни, набуття членства в СОТ зумовлює дійсно усесторонню трансформацію системи державного регулювання, в тому числі, у сфері зовнішньоекономічних зв’язків, до якої відноситься і митна справа. У цьому контексті важливим стає визначення умов, за яких зміна національної регуляторної системи з одного боку, відповідатиме міжнародним зобов’язанням України, а з іншого, будуть враховані національні економічні інтереси та не відбудеться негативного впливу на внутрішній соціально-економічний розвиток. Таким чином, питання модернізації системи митної справи з метою забезпечення стійкості митних органів до сучасних, насамперед, зовнішніх викликів та загроз, є однією з об’єктивних умов економічної безпеки держави.

Питання гармонізації національного митного законодавства з міжнародними стандартами та інституційного розвитку митної служби розглядаються у низці досліджень такими вітчизняними вченими та фахівцями митної служби як: Бережнюк І., Додін Є., Ківалов С., Мазур А., Новікова К., Пашко П., Приймаченко Д., Терещенко С. та інші. Проте, питання комплексної модернізації митної справи України та аналіз можливих наслідків таких змін розкриті, на наш погляд, не в повній мірі.

Мета роботи полягає у визначені інституційного середовища митної справ та обґрунтуванні напрямків та наслідків модернізації митної справи в Україні.

Результати. Визначаючи митну справу як механізм реалізації митної політики [1], необхідно усвідомлювати, що від належної реалізації митної справи (забезпечення додержання встановленого порядку переміщення товарів і транспортних засобів, здійснення митного контролю та митного оформлення, справляння митних платежів та боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил) [2], напряму залежить ефективність встановлених заходів митної політики. Враховуючи стрімкий розвиток міжнародної торгівлі товарами (навіть попри світову фінансово-економічну кризу навіть на тлі падіння світового експорту в 2009 р. на 12% щодо 2008 р., його обсяг в тому ж кризовому 2009 р. перевищує у 1,6 рази аналогічний показник 2003 р.) відповідної модернізації потребують і митні системи.

Разом з тим, ідентифікації пріоритетів та конкретних заходів модернізації митної справи, на наше переконання, повинен передувати комплексний аналіз регламентації митної справи та стану її здійснення в Україні, який включатиме такі основні етапи:

- визначення інституційного середовища митної справи;

- визначення критеріїв ефективності здійснення митної справи, зокрема, на основі показників результативності функціонування митних

органів;

- формулювання доцільності трансформації митної справи на підставі аналізу ефективності функціонування митних органів.

Визначення необхідності змін у організації здійснення митної справи зумовлює пошук альтернативних шляхів її модернізації, які за мінімальних витрат держави та учасників зовнішньоекономічних операцій, максимізують економічні ефекти для них. Зазначене можливо здійснити, зокрема, шляхом:

- ідентифікації системних проблемних аспектів, які на сучасному етапі впливають на ефективність митної справи;

- визначення пріоритетних напрямків модернізації, спрямованих на нівелювання причин ідентифікованих проблемних аспектів, наприклад: а) спрощення митних процедур, б) посилення контролю за додержанням митного законодавства, в) гармонізація митних правил, г) імплементація положень міжнародних стандартів в контексті інтеграційних процесів;

- здійснення компаративного аналізу положень національного законодавства та міжнародних стандартів, які доцільно імплементувати з огляду на визначені пріоритети модернізації;

- визначення конкретних заходів модернізації митної справи відповідно до визначених пріоритетів, наприклад: а) реалізація електронного декларування, б) розширення повноважень митних органів на здійснення контрольної та правоохоронної функцій; в) імплементація положень Кіотської конвенції, г) трансформація національного законодавства відповідно до Модернізованого митного кодексу ЄС та його Імплементаційних положень;

- розрахунок можливих економічних ефектів для України, зокрема в розрізі зміни фіскальних надходжень, внаслідок модернізації митної справи відповідно до рекомендованих заходів;

- аналіз доцільності впровадження запропонованих заходів.

Визначаючи напрямки модернізації митної справи необхідно усвідомлювати, що саме інститути держави в сфері митного регулювання, можуть як прискорювати, так і стримувати процеси інтеграції національної економіки в глобальний простір, впливати на результативність цієї інтеграції та її ефективність. Наразі високий динамізм інституціональної трансформації регуляторних систем міжнародного та державного рівнів [3], що переживає світ та Україна, як його складова, викликають об’єктивну необхідність пошуку адекватних інструментів адаптації, самоорганізації та підвищення ефективності державного регулювання в сфері ЗЕД. Фактично, мова йде про забезпечення з боку держави його прогресивної інституціоналізації в умовах чітко окреслених євроінтеграційних пріоритетів та підписання міжнародних угод в сфері митної справи. Інституціональне середовище митної справи України за таких обставин перебуває в постійній динаміці.

Визначаючи концептуальні засади тих трансформацій, які здійснюються в сфері митної справи та які ще доведеться здійснювати, на наш погляд, доречним є апелювання до інституціонально-еволюційної теорії. Системні зміни в підходах представників цього напрямку тлумачаться як гармонізований процес концептуальних, правових, організаційних, технологічних та інших трансформацій прогресивного характеру, при чому роль держави в цьому процесі є винятково значимою [4]. Результатом процесу інституціоналізації є створення у відповідності із заданими інституціональними умовами соціально-економічних інститутів (організацій), які в повному обсязі відповідають вимогам, які висувають щодо них зовнішнє середовище [5] ( в нашому випадку міжнародні норми та стандарти), та внутрішні детермінанти [6]. Враховуючи природу та призначення інститутів, основним ефектом їх створення, трансформації та розвитку є зниження трансакційних та трансформаційних витрат суспільства. Для розуміння того, яким чином доцільно здійснювати сам процес інституційних перетворень у сфері митної справи, визначимо базові поняття, які формують категоріальне «ядро» інституціональної економічної теорії: інституція, організація, інститут та орган. Інституції доцільно трактувати як відособлені види діяльності, що соціально закріплюються як статусні функції агентів господарства в перебігу суспільного поділу праці.

Розвиток організацій як цільових груп агентів взаємопов’язаних інституцій призводить до виникнення і укоріненню інститутів, які виникають на основі організованих інституцій в процесі суспільного розподілу і кооперації праці. Інститути важливо розуміти як складні фактори виробництва, які становлять видові комплекси взаємодії інституцій та організацій, які закріплюють ефективні інституції в рамках суспільної системи. Інститути – це типові комплекси інституцій, які виступають функціональними генотипами організацій, еволюційно склалися видовими моделями їх функціональної структури. Тому кожен інститут є унікальним складом інституцій, що обумовлюють можливість організації людської діяльності в певних умовах середовища.

Відтворення економічними організаціями інституції, в свою чергу, структуруються, що веде до формування органів як інституційно-спеціалізованих підрозділів організацій, тобто відносно відокремлених в їх рамках внутрішніх структур, які здійснюють окремі системні або часткові функції. Якщо у функціональному аспекті економічні організації – це системи інституцій, то в структурному – це комплекси взаємодіючих органів. Якщо органи виникають в ході онтогенезу (індивідуального розвитку) конкретних економічних організацій, то інститути формуються в процесі філогенезу відокремлених великих частин і спільнот глобальної економічної системи, закріплюючи результати еволюції представляють їх господарських структур.

Отже, виокремлення інститутів господарства і суспільства (митниці, банку, парламенту, армії, університету тощо) передбачає абстрагування від очевидних відмінностей відповідних їм конкретних організацій. Те ж стосується і органів ( служб і відділів, рад і нарад, дирекцій та комісій, зборів та колегій і тощо), які жорстко не прив’язані до видів організацій, але більше пов’язані з типами і масштабами їх діяльності.

Якщо застосовувати категоріальний апарат інституціоналізму до сфери митної справи, то митниця – це державний економічний інститут, що забезпечує упорядкування та регулювання транскордонного руху товару. Інститут митниці – функціональна модель конкретних митниць (митних організацій), яка фіксує їх видовий статус і найбільш загальні інституційні риси. Митні інституції – відокремлені в рамках митної справи функції і види діяльності, що здійснюються спеціалізованими категоріями агентів та їх групами. До ключових системних функцій інституту митниці дослідники відносять бар’єрну, контактну, комунікативну, контрольну, фільтруючу, інноваційні та інформаційну. В ході еволюції митної справи сутність і роль цих ключових функцій (інституцій) змінюється в напрямку поступового переходу від домінування бар’єрної та контрольної функцій до переважання контактної та фільтруючої, посиленню комунікативної функції. Рефункціоналізація, або рекомбінація системних функцій, є основою інституційної еволюції митниці [7]. Так, виділення як пріоритетної сервісної функції митної служби та її реалізація є в сучасних умовах найважливішим напрямом інституціоналізації інституту митної справи для країн, що активно інтегруються в світовий економічний простір. Інституції утворюють функціональний зміст інституту митниці, а митні організації постають структурними формами його прояву, що еволюціонують в інституціональному полі норм, правил, інструкцій, регламентів, контрактів, стандартів і порядків. Будь-яка конкретна митниця, або митна організація, утворює систему органів (митних постів) як відносно відокремлених в її рамках внутрішніх структур, які здійснюють окремі, конкретні, часткові або пов’язані функції. Підкреслимо, що митні органи можуть бути виділені тільки в рамках митних організацій, оскільки орган – категорія, похідна від організації. У свою чергу, Державна митна служба України і митниці, з наукової точки зору, – це організації-регулятори митної справи, відповідно, загальнонаціонального та регіонального рівнів.

Глобальні тенденції еволюції інституту митної справи наразі системно взагалі слабко вивчені, перш за все це зумовлено відсутністю достатнього досвіду в оцінці довгострокових макроекономічних ефектів лібералізації митної справи для країн з перехідною економікою. Так, в умовах глобалізації роль інституту митниці полягає в контролі руху товарів і, таким чином, в захисті державних інтересів і гарантування збору доходів до бюджету. Його основні цілі охоплюють забезпечення узгодження державної політики і законів, що регулюють міжнародні товаропотоки, а також полягають у протидії контрабанді та підтримці легальної торгівлі. Глобальна місія інституту митниці – розвиток і застосування інтегрованого комплексу політик і процедур, що забезпечують підвищення захисту та безпеки, а також ефективну підтримку торгівлі та справляння податків і зборів до державних бюджетів. Разом з тим, лібералізація регуляторної політики у сфері митної справи здатна призвести до виникнення глобальних інституційних «пасток», а відтак, звести нанівець всі прогресивні зміни в напрямку активізації міжнародної економічної взаємодії держав.

На наш погляд, в цьому контексті вітчизняна теорія та практика державного управління як ніколи потребує формування системного розуміння про єдність всіх складових інституціонального середовища митної справи, нехтування яким призводить на практиці веде, щонайменше, до неузгодженості заходів по адаптації системи до викликів сьогодення, а з огляду довгострокових результатів, – гальмування процесу модернізації інституту митниці.

Забезпечення комплексного характеру економічних, організаційних та правових аспектів трансформації інституціональної структури складних економічних систем: від держави та її інститутів, одних із яких, як зазначалось вище, є митна справа, може бути реалізована лише через принцип вирішення низки завдань, при якому кожний пріоритетний напрямок розглядався б як складова системного проекту, що інтегрується в програму удосконалення державного регулювання ЗЕД в цілому. Варто зазначити, що відсутність теоретичного осмислення митної справи в контексті інституціональної економіки породжує глибокі суперечності з потребами господарської практики багатьох країн світу, а не лише України. Так, у 2010 р. відбулася перша сесія нового Комітету з питань інституційного розвитку Всесвітньої митної організації, на якій обговорювалися проблеми формування Глобальної стратегії інституціонального розвитку митних служб.

Розглядаючи інституційно-організаційну сферу митної справи необхідно зазначити, що безпосереднє здійснення митної справи законодавством України покладено на митні органи, які фактично забезпечують реалізацію митної політики України. Крім безпосередньо складових митної справи [15], митні органи виконують також наступні завдання, які більш детально розкривають зміст визначених складових: захист економічних інтересів держави, шляхом, насамперед, застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання, сприяння захисту прав інтелектуальної власності, ведення митної статистики, ведення УКТЗЕД, забезпечення виконання зобов’язань, передбачених міжнародними договорами та інші [2]. Система структурних підрозділів митної служби та регламент взаємодії між ними складає інституційно-організаційну сферу митної справи.

Слід також відзначити, що інституційно-правову сферу митної справи доповнюють неформальні норми, які являються собою системи цінностей та ідеалів, які спрямовують поведінку посадових осіб митної служби (табл. 1).

 

Таблиця 1.

Інституційне середовище митної справи

Інституційно-правова сфера

Інституційно-організаційна сфера

Організаційно-економічна сфера

Формальні норми

Неформальні норми

Механізм примусу

Структурні підрозділи митної служби

Доходи держави

Витрати держави

Інші витрати

Законодавство з питань митної справи:

Конституція;

Митний кодекс;

Міжнародні договори

Інші нормативно-правові акти

Кодекс етики, поведінки посадових осіб митної служби, система цінностей та ідеалів

Мотивація персоналу

Механізм контролю за додержанням норм, визначена законодавством відповідальність з порушення норм

Митні органи

 

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи – Держмитслужба

Регіональні митниці

Митниці

Митні пости

 

Спеціалізовані митні установи та організації

 

Митні лабораторії

 

Порядок взаємодії

Митні платежі, справляння яких забезпечено митними органами.

 

Доходи від реалізації конфіскованого майна

 

Кількісний вираз ефектів для економіки держави від належної реалізації митними органами фіскальної, контролюючої та правоохоронної функцій

Видатки бюджету на функціонування митної служби, розвиток митної інфраструктури

Технічна допомога міжнародних організацій

Регламентують правове поле, яким визначено права, обов’язки, відповідальність

Спрямовують поведінку посадових осіб митної служби

Забезпечення додержання норм

Органи та установи, які є носіями зазначених норм та забезпечують функціонування митної справи

Сфера функцій митної служби

Сфера доходів митної служби

 

Таким чином, інституційне середовище митної справи (табл.1) складається з інституційно-правової, інституційно-організаційної та організаційно-економічної сфер. В рамках першої сфери формується морально-правове поле здійснення митної справи. В свою чергу розподіл компетенції щодо реалізації митної справи між конкретними суб’єктами її здійснення, а також створення таких суб’єктів та принципи їх взаємодії визначається в рамках інституційно-організаційної сфери. В рамках організаційно-економічної сфери митної справи відбувається формування доходної частини Державного бюджету та розподіл видатків держави на інституційно-організаційну та інституційно-правову сфери. При цьому, співвідношення між видатками держави та її доходами від здійснення митної справи є одним з індикаторів ефективності її здійснення.

Сучасні виклики, що постають перед митними службами усіх країн та пов’язані з глобалізаційними процесами, зумовлюють необхідність модернізації інституційного середовища митної справи. Перехід від тотального контролю товарів на кордоні та обтяжливих бюрократичних митних процедур до максимального їх спрощення з одночасним забезпеченням додержання митного законодавства, на наш погляд, є передумовою розвитку міжнародної торгівлі.

Одним із шляхів трансформації митної справи в адекватний сучасними викликам процес реалізації митної політики є інституційно-економічний механізм модернізації митної справи, який полягає у системі принципів, форм, методів та інструментів, спрямованих на забезпечення завдань комплексної трансформації організації митної служби у відповідності із реалізацією економічних інтересів держави в умовах інтеграції України в глобальний економічний простір. Конкретні заходи щодо реалізації зазначеного механізму формуються державою в залежності від обраної стратегії розвитку митної справи. Прикладом таких заходів для України повинні стати насамперед зміна правового поля митної справи, оновлення технічного забезпечення митних органів тощо (табл. 2).

 

Таблиця 2.

Інституційно-економічний механізм модернізації митної справи України (окремі заходи)

Принципи

Методи

Форми

Інструменти

Спрощення митних процедур

Автоматизація митного контролю

Організаційні зміни (трансформація інституційно-організаційної та інституційно-правової сфери )

Реалізація концепції «єдиного вікна»

Рекомбінація пріоритетів та функцій діяльності митних органів

Перехід від планування надходжень митних платежів до їх прогнозування

Формальна та фактична відміна планових показників (трансформація організаційно-економічної сфери)

Перерозподіл податкових надходжень Держбюджету

Гармонізація законодавства

Імплементація положень міжнародних договорів

Правова трансформація (зміни інституційно-правової сфери)

Внесення змін до законодавства України

 

Кінцевою метою інституційно-економічного механізму модернізації митної справи є трансформація інституційного середовища митної справи наслідком чого є певні (прогнозовані та непрогнозовані) економічні ефекти насамперед для національної товаровиробників (за рахунок належної реалізації заходів митної політики держави), імпортерів (рівна конкуренція на ринку України), державного бюджету, споживачів тощо.

Разом з тим, при розробці заходів інституційно-економічного механізму модернізації митної справи необхідний виважений підхід та ґрунтовний аналіз наслідків їх впровадження. Прикладом відсутності в окремих випадках такого підходу в Україні може виступати рішення Уряду [8] щодо доповнення переліку документів, необхідних для здійснення митного контролю [9]. Із набрання зазначеним документом чинності (28.10.09) обов’язковим для подання до митного оформлення повинна була стати митна декларація країни відправлення, яку декларант зобов’язаний подати для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів [10]. Враховуючи обов’язковість подання митної декларації країни відправлення, а також той факт, що в багатьох країнах паперова форма документів не використовується, можна зробити висновок, що нові положення могли стати перепоною для митного оформлення. Наприклад, в країнах-членах ЄС з 2009 року при експорті паперова форма митних декларацій застосовується у виключних випадках (наприклад, збоїв у роботі інформаційних мереж митниці). Крім того, якщо взяти до уваги те, що за 2011 рік імпорт з країн ЄС склав 28 % загального обсягу імпорту, тобто майже кожне третє оформлення імпорту, зазначені зміни стануть суттєвою проблемою  як для ввезення товарів з Європи так і для імпорту товарів в цілому. Взагалі за вказаним урядовим документом, законних підстав для оформлення товарів, що ввозяться з країн-членів ЄС, не було б.

Слід зазначити, що зміни передбачені згаданою постановою були відмінені урядом 27 жовтня 2009 за один день до набрання ними чинності. Однин із підходів до аналізу наслідків впровадження подібних змін у інституційному середовищі митної справи базується на розрахунку економічного ефекту для доходів державного бюджету.

Беручи до уваги, що 99 % податків, справлених митними органами України протягом останніх декількох років [11], справляються з товарів, які імпортуються, головним фактором, що впливає на митні платежі є імпорт товарів, а саме його вартісні показники. Враховуючи, що обсяги податків, які сплачені при імпорті товарів, не впливають на імпорт у цей же період (табл. 3), для цілей кореляційного аналізу обсяги імпорту є незалежною величиною, а митні платежі – залежною.

 

Таблиця 3.

Обсяги імпорту товарів в Україну та фактичні доходи Державного бюджету України за 2002-2011 роки [11-13]

 

Митні платежі,

млн. дол. США.

Обсяг імпорту,

млн. дол. США

МПi

Імi

2002

1866,1

16976,8

2003

2633,5

23020,8

2004

3401,5

28996,0

2005

6049,4

36141,1

2006

8154,3

45034,5

2007

10716,7

60669,9

2008

18405,7

85535,4

2009

10667,9

45435,6

2010

10826,1

60740,0

2011

14140,8

82606,9

 

При розгляді множини точок, які відповідають залежності доходів державного бюджету від митних платежів та імпорту товарів за відповідний рік (рис. 1), можна припустити, що між даними є лінійна залежність, тобто їх можна апроксимувати прямою лінією.

 

Рис. 1. Залежність між митними платежами та обсягами імпорту товарів за 2002-2011 рр.

 

Таким чином, формально залежність між митними платежами та імпортом товарів за відповідний рік виражена наступним рівнянням:

 

,         (1)

 

де МПі – митні платежі сплачені до державного бюджету у і-му році (млн. дол. США);

Імі – імпорт товарів до України у і-му році (млн. дол. США);

Коефіцієнти b1 та b0 розраховуються із застосуванням методу найменших квадратів за наступними формулами:

 

, (2)

 

, (3)

 

 

Таким чином, прогнозуючи вплив інституційних змін у митній справі на зовнішньоторговельну активність імпортерів можна розрахувати вплив таких змін на доходи державного бюджету.

Висновки. Інституційне середовище митної справи перебуває у постійній динаміці через вплив внутрішніх та зовнішніх чинників. Необхідність адекватно реагувати на сучасні виклики, які стоять перед митними службами через постійно зростаючи обсяги міжнародної торгівлі товарами, зумовлює потребу у модернізації митної справи на основі принципів спрощення митних процедур з одночасним забезпеченням додержання митного законодавства. Інституційно-економічний механізм модернізації є одним шляхів комплексної трансформації митної справи, який спрямований на вирішення зазначеної задачі.

Разом з тим, будь-які зміни у інституційному середовищі митної справи повинні супроводжуватись аналізом можливих наслідків впровадження цих заходів. Одним із напрямків аналізу може виступати прогнозування митних платежів внаслідок впливу змін митного законодавства на імпорт товарів.

 

Список використаних джерел:

1. Бережнюк І. Г. Митне регулювання України: національні та міжнародні аспекти [текст] : монографія / І. Г. Бережнюк. – Дніпропетровськ : Академія митної служби України, 2009. – 543 с.

2. Митний кодексу України від 11.07.02 № 92-IV. Офіційний вісник України, 2002, № 31 (16.08.2002), ст. 1444.

3. В. Мау, К. Яновский, С. Жаворонков, Д. Маслов. Институциональные предпосылки современного экономического роста – М.: ИЭПП, 2007. –133 с.

4. Иншаков О., Фролов Д. Эволюционная перспектива экономического институционализма // Вопросы экономики. 2010. № 9.

5. Кузьминов Я.И.  Институты: от заимствования к выращиванию. Опыт российских реформ и возможности культивирования институциональных изменений / Я.И. Кузьминов, В.В. Радаев, А.А. Яковлев, Е.Г. Ясин // Модернизация экономики и выращивание институтов. В 2-х кн. Кн. 1 / Отв. ред. Е.Г. Ясин. М.:Изд. дом ГУ-ВШЭ.,2005.

6. Клейнер Г.Б. Эволюция институциональных систем. М.: Наука.-2004.

7. Фролов Д. и Черных В. Рефункционализация как механизм изменения институциональной структуры фирмы // Проблемы теории и практики управления.-2008.- № 5.

8. Постанова Кабінету Міністрів України від 24.07.09 №767 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України». Офіційний веб-сайт Верховної Ради України : [сайт]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=767-2009-%EF.

9. Постанова Кабінету Міністрів від 01.02.06 №80 «Про перелік документів необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України». Офіційний веб-сайт Верховної Ради України : [сайт]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=80-2006-%EF.

10. Постанова Кабінету Міністрів України від 20.12.06 №1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження». Офіційний веб-сайт Верховної Ради України : [сайт]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1766-2006-%EF.

11. Суворов В.В. Оцінка ефективності фіскальної функції митних органів / В.В. Суворов // Вісник КНТЕУ. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т. – 2011. № 3. – С. 34–46.

12. Пресс-центр: новини [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Державної митної служби України : [сайт]. – Режим доступу: http://www.customs.gov.ua.

13. Статистична інформація [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Державної служби статистики України : [сайт]. – Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua.

14. Суворов В.В. Методологічне забезпечення митного регулювання ЗЕД: аналіз категорій та дефініцій / В.В. Суворов // Вісник Академії митної служби України. – 2009. – № 1. (економіка). − С. 106–113. – 0,75 д.а.

Стаття надійшла до редакції 21.03.2012 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"