Зміст журналу № 4, 2019
С. В. Онищукдоктор наук з державного управління, доцент, Заслужений юрист України, начальник міжрегіонального управління НАДС в Чернівецькій, Івано-Франківській та Тернопільській областях
ЗМІНА ІСТОТНИХ УМОВ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ: ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ
S. V. OnyshchukDoctor of Sciences in Public Administration, Associate Professor, Honored Lawyer of Ukraine, Head of Interregional Department of the National Civil Service Agency in Chernivtsi, Ivano-Frankivsk and Ternopil Region
CHANGE OF FULL CONSTITUTION OF THE STATE SERVICE: PRACTICAL ASPECTS
У наукові статті здійснено детальний огляд спеціальних норм щодо зміни істотних умов державної служби, які максимально та повно регулюють службові відносини. Комплексно охарактеризовано поняття істотних умов державної служби, а саме належність посади державної служби до певної категорії посад, основні посадові обов’язки, умови (системи та розмірів) оплати праці або соціально-побутового забезпечення, режим служби, встановлення або скасування неповного робочого часу, місце розташування державного органу (в разі його переміщення до іншого населеного пункту. В статті також є наведені приклади для поглибленого розуміння застосування цих норм на практиці та надані автором рекомендації для вдосконалення діяльності органів державної влади та усунення низки колізій чинного законодавства.[||]In scientific articles a detailed review of special norms for the change of essential conditions of the civil service, which maximally and fully regulate the service relations, was made. The concept of essential conditions of the civil service is characterized in a comprehensive manner, namely, the role of the civil service position in a certain category of positions, main duties, conditions (systems and sizes) of wages or social security, the mode of service, establishment or cancellation of part-time work, place the location of a public authority (in case of its transfer to another settlement). Particular attention is paid to the grounds for changing the essential conditions of the civil service. This is the liquidation or reorganization of the state body, the reduction of the salary fund of the state body, the reduction of the number or staff of employees in connection with the optimization.
The following list of violations allowed by the employer and become the reason for the consideration of court cases. In substantiating the claims, civil servants refer to violations of the dismissal procedure when the essential conditions of the civil service change, namely: when a significant state civil service is changed, the civil servant has not been offered a vacant post of civil service, if such is stipulated by the staff record; when reducing the number or state of civil servants, reorganizing a state body, a public servant has not been offered all possible equivalent posts in the civil service or other work (civil service positions) in this state body; when a civil servant is dismissed with a reduction in the number or state of civil servants, the pre-emptive right to resign is not taken into account, the dismissal is not agreed with the trade union; during the reorganization of a state body, the post of civil service, which was occupied by a person who, at the time of reduction, was on a parental leave, was reduced.
The article also provides examples for in-depth understanding of the application of these norms in practice, and the author's recommendations for improving the functioning of public authorities and eliminating a number of conflicts of current legislation.
О. І. Васильєвад. держ. упр., професор, професор кафедри публічного управління та публічної службиНаціональної академії державного управління при Президентові УкраїниН. В. Васильєвад. держ. упр., доцент, професор кафедри регіонального управління, місцевого самоврядування та управління містом Національної академії державного управління при Президентові України
ДЕЯКІ АСПЕКТИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ОБ’ЄКТАМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
O. VasylievaDoctor of Science in Public Administration, professor, professor of Public Administration and Public Service Department of the National Academy for Public Administration under the President of UkraineN. VasylievaDoctor of Science in Public Administration, associate professor, professor of Regional Administration, Local Self-Government and Urban Management Department of the National Academy for Public Administration under the President of Ukraine
SOME ASPECTS OF THE STATE ADMINISTRATION OF INTELLECTUAL PROPERTY OBJECTS
У статті зазначено, що в сучасному суспільстві інтелектуальний капітал стає основою багатства тому, бо саме він визначає конкурентоспроможність економічних систем, виступає ключовим ресурсом їх розвитку. У процесі створення й використання інтелектуального капіталу беруть участь державні та комерційні підприємства; державні, приватні й суспільні установи та організації, тобто всі суб’єкти ринкових відносин. Здатність держави створювати й ефективно використовувати інтелектуальний капітал визначає силу нації та її добробут.
Зазначено, що інтелектуалізація суспільного життя є неодмінною умовою ефективного державного управління як визначального фактора конкурентоспроможності. Стратегічний курс розвитку державної політики України зорієнтований на формування її інноваційної моделі, але економічні та фінансові проблеми гальмують цей процес і не дозволяють досягти належного рівня інноваційного розвитку. [||]The article states that in modern society, intellectual capital becomes the basis of wealth because, because it determines the competitiveness of economic systems, it is a key resource for their development. In the process of creating and using intellectual capital involved public and commercial enterprises; state, private and public institutions and organizations, that is, all subjects of market relations. The ability of the state to create and effectively use intellectual capital determines the strength of the nation and its well-being.
It is noted that the intellectualization of social life is an indispensable condition for effective public administration as a determining factor of competitiveness. The strategic course of development of the state policy of Ukraine is oriented towards the formation of its innovative model, but economic and financial problems hinder this process and do not allow to achieve the proper level of innovation development.
It is proved that in the formation of state management of objects of intellectual property of society the fundamental principles of post-industrialism and information society are concentrated; a new technological paradigm, a special role in the functioning of which is played by technologies, knowledge, innovations, computerization and informatization. Work is as much as possible replaced by knowledge and intelligence, which increases its innovation and productivity. The dynamism, scale, and sustainability of the intellectual sphere have turned into any country for a decisive factor in increasing its competitiveness, economic growth, raising the standard of living of the population, defense, technological, environmental and socio-economic security.
State policy in Ukraine requires the formation and functioning of new mechanisms and forms of human resources management necessary for this theoretical substantiation, as conditions of formation, development and demand of highly professional personnel change. The logical way to get out of a critical situation can be considered as a mutually beneficial association of the efforts of public administration, science, economics and education.
В. П. Беглицяд. держ. упр., професор, проректор з наукової роботиЧорноморського національного університету імені Петра Могили
Volodymyr BeglytsiaDoctor of Sciences in Public Administration, Professor, Vice-Rector for Scientific Work of Petro Mohyla Black Sea State University
У статті розглядаються актуальні питання забезпечення державної безпеки в Україні в сучасних умовах. Приділяється увага спільним діям сил безпеки при реагуванні на кризові ситуації та логістичному забезпеченню даного процесу. Зазначається, що для оперативного реагування на виникнення кризових ситуацій та керування спільними діями сил безпеки повинні створюватись ситуаційні центри за координації в залежності від складності, необхідних ресурсів та рівня потенційних загроз центральними чи місцевими органами влади, які мають наділятись повноваженнями для всебічного забезпечення, у тому числі й логістичного. Розглядається категорія «логістичне забезпечення», та визначаються її характерні особливості. Наводиться класифікацій видів забезпечення. Встановлюється, що сили безпеки складаються з різнопланових структур, для кожної з яких характерні власні особливості та різнопланові можливості для управління та організації усього спектру забезпечення своєї діяльності (в тому числі логістичного забезпечення). Таке розмаїття й розмежованість структур великою мірою зменшують рівень оперативності в процесі виконання поставлених перед силами безпеки завдань. Стверджується, що контролінг відіграє достатньо вагому роль в державному управлінні логістичним забезпеченням спільних дій сил безпеки, а його першочерговим призначенням можна вважати створення інтегрованої системи управління на засадах ефективності та раціональності використання матеріальних та нематеріальних ресурсів, організації багатопотокової роботи та систематичного контролю за цими процесами.[||]The article describes the actual issues of ensuring of the State Security in Ukraine in current conditions. Attention is paid to the corporate actions of the security forces in responding to crisis situations and logistical provision of this process. In order to respond quickly on the emergence of crisis situations and to manage corporate actions of the security forces, situational coordination centers should be set up, depending on the complexity, the required resources and the level of potential threats by central or local authorities, which should be empowered to provide comprehensive support, including logistical. The category "Logistic support" is considered and its characteristic features are determined. The classification of types of support is provided. It is established that security forces consist of diverse structures and each structure has its own characteristics and varied capabilities for managing and organizing the entire spectrum of its activities (including logistic providing). Such variety and delimitation of structures can reduce the level of efficiency in the process of performing tasks which were set for the security forces. It is affirmed that the controlling plays a significant role in the State logistics management of corporate actions of the security forces, and its first purpose can be considered as the creation of an integrated management system based on the efficiency and rationality of the use of tangible and intangible resources, organization of multi-threaded work and systematic control of these processes.
М. І. Дяченкок.с-г.н., доцент кафедри публічного управління та адміністрування, Уманський національний університет садівництва, м. Умань, Черкаська обл.О. П. Василенкок.с-г.н., доцент кафедри публічного управління та адміністрування, Уманський національний університет садівництва, м. Умань, Черкаська обл.
ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ЛІДЕРСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ МОЛОДІ УМАНЩИНИ
M. I. DiachenkoCandidate of Agricultural Science, Associated Professor at the Department of Public Management and Administration,Uman National University of Hosticulture, Uman, Cherkassy region.O. P. VasylenkoCandidate of Agricultural Science, Associated Professor at the Department of Public Management and Administration,Uman National University of Hosticulture, Uman, Cherkassy region.
FORMING AND REALIZATION OF LEADER POTENTIAL OF YOUNG PEOPLE OF THE UMAN REGION
В статті розглядаються питання децентралізації в реформуванні системи місцевого самоврядування. Акцентовано увагу на проблемах які мають місце в регіоні.
Спрямована увага на забезпечення спроможності громад самостійно за рахунок власних ресурсів вирішувати питання місцевого значення.
Розглянуто значення молоді в системі місцевого самоврядування як важливого суб’єкта і потужного потенціалу для їх участі в роботі об’єднаних територіальних громад.
З’ясовано специфіку взаємовідносин молоді з органами місцевого самоврядування.
Акцентовано увагу на організацію молодіжної роботи на місцевому рівні. Доведено, що вона можлива лише за умови узгодженої співпраці органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та молодіжного середовища.
Визначені основні проблеми залучення фахівців нової генерації на державну службу та запропоновані шляхи залучення молоді до реалізації молодіжної політики зі сторони місцевої влади.[||]Іn the article the questions of decentralization were examined in the reformation of the local self-government system. Mutes attention was accented on the problems that take place in the region.
The attention is focused on the assurance of public to decide of local significance by means of the own resources,
The role the youth play in the system of the local self-government as an important subject and powerful potential participate in the work of the united territorial communities.
The specifics of the mutual relations of young people with the local self-government organs was the found out.
The attention is emphasized on the organization of youth work at a local level. It is proved that it is possible only condition of well formed cooperation of local self-government organs and youth environment.
The basic problems of the specialists of new generation for the government service were defined and the ways of the bringing in the young people to the realization of youth policy from the side of the local authorities were.
М. І. Губакандидат економічних наук, доцент кафедри публічного управління та адміністрування, доцент,ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет»О. Г. Карташовакандидат економічних наук, доцент кафедри публічного управління та адміністрування,ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет
РОЗВИТОК СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ ЧЕРЕЗ ПУБЛІЧНО – ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО
M. I. HubaPhD in Economics,Associate Professor at the Department of public management and administration,SHEE "Kherson State Agrarian University"O. H. KartashovaPhD in Economics, Associate Professor at the Department of public management and administration,SHEE \"Kherson State Agrarian University\"
DEVELOPMENT OF RURAL AREAS THROUGH PUBLIC-PRIVATE PARTNERSHIP
У публікації проаналізовано засади взаємодії публічно-приватного партнерства в контексті трансформаційних змін соціально-економічного розвитку сільських територій. Обґрунтовано теоретико-методологічні засади публічно-приватного партнерства як соціального інституту, з’ясовані основні умови становлення та розвитку в Україні, запропоновано визначення поняття публічно-приватного партнерства в Україні, уточнено його співвідношення з іншими, близькими за змістом, поняттями. Дослідження показали, що більш широкого поширення заслуговують публічно-приватні партнерства, в яких учасники в залежності від характеру вирішуваних завдань виконують спільні функції, а також свої особливі ролі, кожен з яких сприяє сталому розвитку сільських територій. Визначено, що відсутність інтеграції державних інтересів політики з інтересами інших суб’єктів сільських територіальних громад є перешкодою реалізації політики сталого розвитку сільських територій.[||]The publication analyzes the principles of the interaction of public-private partnership in the context of transformational changes in the socio-economic development of rural areas, which is crucial in the context of achieving the goal of sustainable development, which are an integral part of the development and management of rural areas, using their resources to improve the regional and local well-being. Partnerships can serve different purposes and participate in various types of activities and processes, and perform a number of specific and specific tasks, from policy development to resource management of rural communities
The theoretical and methodological principles of public-private partnership as a social institution are substantiated, the basic conditions of formation and development in Ukraine are clarified, the definition of the concept of public-private partnership in Ukraine is proposed, its correlation with other, close in content, concepts is specified. The lack of integration of state policy interests with the interests of other subjects of rural communities is an obstacle to the implementation of the policy of sustainable development of rural areas. Public-private partnership is a political tool that can ensure the sustainable development of rural areas, provided that they take into account the representation in the partnership of all stakeholders.
Studies have shown that public-private partnerships, which, depending on the nature of the tasks being solved, fulfill common functions, as well as their special roles, each of which contributes to the sustainable development of rural areas, deserve broader dissemination.
It is determined that state territorial and local authorities should integrate the interests of a number of different local development institutions in order to take measures to solve common problems, and the partnerships themselves can implement the issues of governance and sustainable development of rural areas. The role of local government is defined, which is to reduce social isolation and increase participation, promoting the interests of private and public actors in the processes of local development, in which partnerships are used as a management method.
О. Г. Бондаренкокандидат наук з державного управління, доцент,докторант Національної академії Національної гвардії України
O. G. BondarenkoPhD, Associate Professor, Colonel, Doctoral Student, National Academy of the National Guard of Ukraine
До реагування на кризові ситуації, що загрожують державній безпеці, мають залучатися сили безпеки держави, як правило: Національна гвардія України, Національна поліція України, Державна служба з надзвичайних ситуацій, Державна прикордонна служба України, Служба безпеки України. Для управління заходами щодо реагування на кризові ситуації мають створюватись спеціальні органи державного управління – Ситуаційні центри, на які, серед інших, повинні покладатися завдання всебічного (у першу чергу логістичного) забезпечення. У випадку спільного виконання завдань сил безпеки при реагуванні на кризові ситуації виникає проблема вирішення задачі пріоритетності представництва сил безпеки у органах управління логістичним забезпеченням. У статті запропоновано та обґрунтовано методику вирішення такої задачі за допомогою теорії моделювання багатомірних процесів методами таксономії. Розроблена методика дозволяє обрати найкращий варіант серед будь-якої кількості, залучених до спільних дій при реагуванні на кризові ситуації, сил безпеки держави.[||]The problem statement. Crisis situations that threaten state security lead to harm to the interests of citizens and their associations, social infrastructure facilities, enterprises, government bodies etc. The state security forces are involved in responding to crisis situations, namely the National Guard of Ukraine, the National Police of Ukraine, State Emergency Service, State Border Guard Service of Ukraine, Security Service of Ukraine. To manage crisis response activities should be created Situation Centres as special government bodies, which should be entrusted with the task of comprehensive (primarily logistic) support. There is a problem of solving the task of prioritizing the Security Force’s representation in the LS management bodies in the case of the Security Forces’ joint actions in responding to crisis situations,
The purpose of the article is to substantiate the method for solving the task of prioritizing the security force’s representation to the LSMB leadership in responding to crisis situations using the theory of modelling multi-dimensional processes using taxonomy methods.
The main content of the article. In our case, the purpose of the analysis is to compare and select the “best” multidimensional unit, namely, the SF from which it is advisable to appoint the deputy head of the SC for LS and who must make a decision on staffing the MB with appropriate specialists.
Taxonomy allows you to streamline and classify multidimensional processes of different nature. The key provisions in taxonomy, from the point of view of modelling, is to define: the purpose of the analysis; essential for this purpose, properties, signs, followed by determining the importance of signs; ideal, in terms of the purpose of analysis, a multidimensional object; dimensionless parameters and indicators.
The initial data (factors) influencing the decision making priority of the SF representative according to the LSMB leadership are: the role of the SF in responding to a crisis situation; the presence of stocks of materiel, equipment, weapons and special equipment; availability of a replenishment system; availability of a base for the repair and maintenance of equipment, weapons and special equipment; availability of support units and their capabilities; availability of qualified personnel with an appropriate level of education in the field of organization and management of relevant types of logistic support; availability of a system of training and retraining of logistics specialists in the relevant SF.
In our case, we carry out calculations to respond to a crisis situation of a technogenic nature. At the first stage, we will calculate by the method of expert analysis the importance indicators of the formulated factors influencing the decision-making of the SF representation priority to the LSMB leadership.
At the second stage, we form a matrix for evaluating the SF based on factors that influence the decision on the priority of the SB to the LSMB leadership, which we call the X estimation matrix. At this stage, we will calculate the estimate of the signs xj expectation and the standard deviation of signs σj.
Next, we need to perform standardization of features by moving to their normalized dimensionless zij values, which will have zero expectation and unit variance values and standard deviation. The taxonomic indicator (di) of the developmental level of a multidimensional unit is the synthetic “resultant” value of all attributes of the unit and characterizes the “removal” of each unit of the aggregate from the developed “standard” of development (from the ideal point) and allows linear ordering of all units of the studied population.
For each j-th attribute in its column of the matrix Z is the best value of signs. Subsequently, using the Pythagorean theorem, the distance ci0 from each i-th unit to the ideal point is calculated. The smallest value of ci0 will correspond to the priority of the SF to the LSMB leadership in responding the corresponding crisis situation.
The calculation of the priority of the SF to the LSMB leadership by joint actions of the SF in responding to crisis situations of a technogenic nature showed that, based on the proposed factors influencing the solution of this task, it is advisable for the National Guard of Ukraine to assign the task of forming the appropriate MB in responding to specified crisis situation.
Conclusions. Thus, we have developed a methodology for solving the problem of prioritizing the security force’s representation to the logistic support management bodies in responding to crisis situations using the theory of modelling multidimensional processes using taxonomy methods. The developed method allows you to choose the best option among any number the state security forces involved in joint actions in response to crisis situations.
Р. Ю. Кривенковастарший викладач, ДВНЗ «Ужгородський національний університет»
ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ФОРМУВАННЯ ТУРИСТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ
R. Kryvenkovаsenior lecturer at Uzhhorod National University
FOREIGN EXPERIENCE OF TOURIST POTENTIAL FORMATION
У статті досліджено державно-управлінські аспекти формування туристичного потенціалу європейських країн (Польщі, Франції, Італії, Чехії, Іспанії, Німеччини) та Японії. Встановлено особливості діяльності органів державного управління в туристичній галузі цих країн.
Визначено пріоритетні напрями державного управління в туристичній галузі. З’ясовано спільні та відмінні риси державно-управлінської діяльності в розвинутих країнах Євросоюзу та Японії.
Вивчення зарубіжного досвіду державного управління процесом формування туристичного потенціалу дозволило з’ясувати наявність відмінностей такого управління в різних країнах світу. Загальною світовою тенденцією є сприяння розвитку туристичної галузі та формуванню туристичного потенціалу країни, створення ефективних державно-управлінських інституцій, до компетенції яких належить туристична галузь, надання значної інвестиційної допомоги для формування туристичного потенціалу та сприяння розвитку основних туристичних регіонів держав. У розвинутих країнах надається велика увага з боку відповідних органів державного управління створенню позитивного туристичного іміджу країни з-за кордоном. Приклади досліджених держав свідчать про те, що Україна, маючи велику кількість унікальних та різноманітних природних та історико-культурних туристичних ресурсів, повинна за допомогою ефективного державного управління сприяти процесу формуванню свого туристичного потенціалу як чинника консолідації українського суспільства та створювати сприятливі умови з боку державного управління для розвитку туристичної галузі, як це роблять відомі туристичні країни. Основними лімітуючими факторами формування та реалізації туристичного потенціалу України є такі: нераціональне використання туристичних ресурсів; недостатнє фінансування з боку держави; невідповідність ціни та якості; підготовка кваліфікованих кадрів незадовільний стан туристичної інфраструктури.
Ці та інші лімітуючі чинники туристичної галузі України можна подолати за допомогою раціонального державного управління та ефективних заходів з боку органів державної влади за прикладом досліджених країн світу.[||]The article examines the public administration aspects of the formation of tourism potential of European countries (Poland, France, Italy, Czech Republic, Spain, Germany) and Japan. The peculiarities of the activity of public administration bodies in the tourism industry of these countries are established.
Priority areas of public administration in the tourism industry have been identified. The common and distinctive features of public administration in the developed countries of the European Union and Japan have been clarified.
The study of foreign experience of public administration in the process of forming tourism potential has revealed the differences between such management in different countries. The general global trend is to promote the development of the tourism industry and the formation of tourism potential of the country, the creation of effective government institutions, which are responsible for the tourism industry, providing significant investment assistance for tourism potential and promoting the development of major tourist regions. In developed countries, much attention is paid by the relevant public authorities to the creation of a positive tourist image of the country from abroad. The examples of the studied states show that Ukraine, having a large number of unique and diverse natural and historical and cultural tourist resources, should use effective public administration to promote the process of forming its tourism potential as a factor of consolidation of Ukrainian society and create favorable conditions for public administration. development of the tourism industry, as do famous tourist countries. The main limiting factors of formation and realization of tourist potential of Ukraine are the following: irrational use of tourist resources; insufficient funding from the state; price and quality mismatch; training of qualified personnel unsatisfactory condition of tourist infrastructure.
These and other limiting factors of the tourism industry of Ukraine can be overcome with the help of rational public administration and effective measures by public authorities following the example of the studied countries.
С. П. Лисакздобувач кафедри економічної безпеки, публічного управління та адміністрування, Державний університет “Житомирська політехніка”
S. P. Lysakcandidate of the Department of Economic Security, Public Administration, Zhytomyr Polytechnic State University
Потреба в уточненні змісту основних понять та категорій як власне на теоретичному рівні так і практичному є досить актуальною. Здійснивши аналіз наукової літератури питань щодо сутності тероризму, то його розкрито в працях як вітчизняних так і зарубіжних вчених. Вчені приділили значну увагу сутності досліджуваних понять, проте є необхідність в окресленні їх властивостей з позиції державного управління як основи теоретико-методологічних положень державного управління в сфері запобігання та протидії економічній злочинності. На основі вивчення наукової літератури вітчизняних та зарубіжних вчених можна визначити наступні підходи до сутності тероризму: загально-небезпечна дія або погроза, використання насильства або погроза насильством, суспільно небезпечна діяльність, метод або форма насильства, соціальне явище, організація збройних угрупувань, насильницьке протиборство, вид злочину, тероризм як сфера політичної діяльності. В контексті нашого дослідження та в цілях практичної орієнтації його результатів ми притримувалися розуміння тероризму, що містить в нормативно правових актах. Слід відмітити, що сучасній наукові літературі є різні підходи до поняття легалізація (відмивання) коштів отриманих злочинним шляхом. В цілому за змістом даного поняття можна визначити наступні підходи, а саме: легалізація як процес, легалізація як діяльність, легалізація як сукупність дій та операцій, легалізація як переведення, перетворення, трансформація приховування джерела отримання доходів, легалізація як інвестування. В результаті дослідження було запропоновано власні підходи до розуміння легалізації (відмивання) доходів отриманих злочинним шляхом та підхід до розуміння сутності поняття фінансування тероризму.[||]The need to clarify the content of basic concepts and categories both at the theoretical and practical level is quite relevant. The purpose of the article is to study the conceptual and categorical apparatus of public administration in the field of preventing and combating the financing of terrorism. Having analyzed the scientific literature on the essence of terrorism, it is revealed in the works of both domestic and foreign scientists. Scientists have paid considerable attention to the essence of the studied concepts, but there is a need to outline their properties from the standpoint of public administration as the basis of theoretical and methodological provisions of public administration in the prevention and combating of economic crime. Based on the study of scientific literature of domestic and foreign scientists, the following approaches to the essence of terrorism can be identified: general dangerous act or threat, use of violence or threat of violence, socially dangerous activity, method or form of violence, social phenomenon, organization of armed groups, violent confrontation, type crime, terrorism as a sphere of political activity. In the context of our study and for the practical orientation of its results, we adhered to the understanding of terrorism contained in regulations. It should be noted that the modern scientific literature has different approaches to the concept of legalization (laundering) of criminal proceeds. In general, the content of this concept can define the following approaches, namely: legalization as a process, legalization as an activity, legalization as a set of actions and operations, legalization as a transfer, transformation, transformation of concealment of income, legalization as investment. The study proposed their own approaches to understanding the legalization (laundering) of proceeds from crime (as a process, as an activity, as a threat to national security, as a source of terrorist financing, as an economic crime) and an approach to understanding the concept of terrorist financing (economic crime). , which is a set of financial transactions for the formation of the resource of terrorist organizations).
В. В. Ксендзукк. е. н., доцент, Державний університет «Житомирська політехніка»
V. KsendzukPhD in Economics, Associate Professor, Zhytomyr Polytechnic State University
Враховуючи історичний розвиток зовнішньої торгівлі в Україні, прослідковано неузгодженість та вагому відмінність від основних етапів розвитку міжнародних торговельних відносин. В світі виділено цикли «меркантилізм – лібералізм – протекціонізм – ліберальна глобалізація – неопротекціонізм», за якими відбувався розвиток зовнішньоторговельної політики. В Україні, починаючи від зародження зовнішньоторговельних відносин до здобуття незалежності, основним напрямом державного управління зовнішньою торгівлею залишався протекціонізм. Це вплинуло на розвиток державної зовнішньоторговельної політики та стало однією з причин відсутності комплексного механізму державного управління в умовах ліберальної глобалізації.
Отримані результати проведеного дослідження обґрунтовують те, що держава повинна розвивати внутрішній ринок виробництва товарів та надання послуг, що сприятиме отриманню високого конкурентоспроможного місця в міжнародній системі торговельних відносин. Для країни, що розвивається, якою на сьогодні є Україна, найвідповіднішим варіантом є поєднання протекціоністських заходів та реалізація ліберального руху товарів і послуг.[||]The state foreign trade policy is characterized by a set of alternatives for choosing its most favorable and acceptable for a particular country conditions of formation and implementation. For the purposes of forming an effective foreign trade policy, it is expedient and reasonable to analyze the historical aspects of foreign trade in the world of these theories of international economic relations, which are used in practice during economic development and affect the further development of countries.
The purpose of the article is to review the historical aspect of foreign trade in Ukraine and outline its impact on the formation of the main directions of state foreign trade policy.
The stages of development of foreign trade activity and transformational experience of realization of mechanisms of public administration in the sphere of foreign trade policy are analyzed. The historical development of changes in the process of formation and implementation of foreign trade policy has shown that we can distinguish two main types of policy on public management of foreign trade relations - liberalism and protectionism.
The article identifies the trajectories of foreign trade policy development (in the periods of IV-XIV centuries, XV-XVIII centuries, XIX centuries - the beginning of World War I, 1920-1930, the second half of the XX century - the end of the XX century. , the beginning of the twentieth century - to this day) in the world and in Ukraine in the historical context, which had an impact on the formation of the principles of state management of foreign trade. There are inconsistencies and significant differences from the main stages of development of international trade relations. In particular, if in the world (in particular, in Europe) there are cycles (mercantilism - liberalism - protectionism - liberal globalization - neoprotectionism), which were the development of foreign trade policy, in Ukraine, from the emergence of foreign trade relations to independence, the main direction remained protectionism of public administration in foreign trade. This influenced the development of foreign trade policy and became one of the reasons for the raw material nature of export operations, the dependence of the national market of goods and services on imports and the lack of a comprehensive mechanism of public administration in the context of liberal globalization.
Given the results of the study, we can conclude that the state must first develop the domestic market for innovative goods and services, which will contribute to obtaining a highly competitive place in the international system of trade relations. Thus, for a developing country such as Ukraine today, the most appropriate option is a combination of protectionist measures and the implementation of a liberal movement of goods and services.
Р. Б. Примушкандидат наук державного управління, докторант
ІНСТРУМЕНТАРІЙ ОЦІНКИ СТАНУ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
R. PrimushPhD in Public Administration, doctoral candidate
TOOLS OF ASSESSMENT OF THE STATE OF NATIONAL SECURITY OF UKRAINE
У статті проаналізовано методологічні підходи до оцінювання ефективності державного регулювання національною безпекою. Підкреслено що, важливим науково-практичним завданням є розробка концептуально-методологічних основ формування документів системи стратегічного планування і інструментарію її оцінки як найважливішого елементу оцінки стану національної безпеки України. У основі методичного підходу рішення цієї задачі лежать відомі методи системного аналізу (декомпозиції і ієрархії), що дозволяють представити складну функціональну систему в зручному для її дослідження виді.
Значення цього напряму розвитку політичної науки в практиці державного регулювання обумовлене тим, що останні десятиліття характеризуються фундаментальними змінами ролі і місця України у світі і, відповідно, появою нових викликів і загроз, що припускає пошук нових підходів до забезпечення національної безпеки країни і її громадян.
В той же час практика останніх років свідчить, що рішення цієї задачі зв'язане з цілим рядом проблем і труднощів, пов'язаних як з глобальними процесами і тенденціями, так і з неефективністю діяльності багатьох державних і громадських інститутів, включаючи помилки в прогнозуванні, так або інакше що впливають на рівень національної безпеки України.
Нині існує два основних, але в принципі близьких за змістом методичних підходу до оцінки стану національної безпеки. У першому випадку предметною областю є загрози національної безпеки, в другому — процеси, що характеризують розвиток ситуації в різних сферах життєдіяльності особи, суспільства і держави, інакше кажучи — стан національної безпеки.
Практика показує, що сучасні інформаційно- аналітичні технології підтримки державного регулювання і стратегічного планування використовуються недостатньо активно, що не сприяє своєчасному і адекватному моніторингу викликів і загроз внутрішнього і зовнішнього характеру. В зв'язку з цим завдання уточнення порядку здійснення і використання результатів державного моніторингу стану національної безпеки і реалізації документів стратегічного планування у сфері соціально-економічного розвитку України на державному рівні і на рівні регіонів, а також уточнення переліку показників національної безпеки і порогових значень ряду показників залишається дуже актуальною.[||]The article analyzes the methodological approaches to assessing the effectiveness of state regulation of national security. It is emphasized that an important scientific and practical task is to develop conceptual and methodological foundations for the formation of documents of the strategic planning system and tools for its evaluation as the most important element of assessing the state of national security of Ukraine. The methodological approach to solving this problem is based on known methods of systems analysis (decomposition and hierarchy), which allow to present a complex functional system in a form convenient for its study.
The importance of this direction in the development of political science in the practice of state regulation is due to the fact that recent decades have been characterized by fundamental changes in Ukraine's role and place in the world and, consequently, the emergence of new challenges and threats.
At the same time, the practice of recent years shows that the solution of this problem is associated with a number of problems and difficulties associated with global processes and trends, as well as the inefficiency of many state and public institutions, including errors in forecasting and or otherwise affecting the level of national security of Ukraine.
Currently, there are two main, but in principle similar in content methodological approaches to assessing the state of national security. In the first case, the subject area is the threat to national security, in the second - the processes that characterize the development of the situation in various spheres of life of the individual, society and state, in other words - the state of national security.
Practice shows that modern information and analytical technologies to support state regulation and strategic planning are not used actively enough, which does not contribute to timely and adequate monitoring of challenges and threats of internal and external nature. In this regard, the task of clarifying the implementation and use of the results of state monitoring of national security and implementation of strategic planning documents in the field of socio-economic development of Ukraine at the state and regional levels and also clarifying the list of national security indicators and thresholds very relevant.
О. І. Целуйкоздобувач, Державний університет управління та технології (Київ, Україна)
ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ В МЕЖАХ ЗДІЙСНЕННЯ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ
O. TseluikoPostgraduate, State University of Infrastructure and Technologies (Kyiv, Ukraine)
MAIN DIRECTIONS OF FINANCIAL SECURITY WITHIN THE FRAMEWORK OF FINANCIAL CONTROL
У статті визначено проблема правової неврегульованості державного фінансового контролю висвічує ряд проблем, що її обумовлюють: нечіткість формулювань, що веде до неправильного тлумачення правових норм, що стосуються державного фінансового контролю; неузгодженість нормативних правових актів; відсутність актів, прийняття яких диктується самою практикою. Зазначено, що прийняття нових нормативних правових актів, які зачіпають питання державного фінансового контролю, має супроводжуватися внесенням відповідних змін до чинних (для приведення їх у відповідність з знову вводяться нормами). Інакше кажучи, прийняття нового акту в відриві від різних галузей права природним чином приведе до численних колізій у законодавстві, порушить цілісність системи законів. Визначено, що для зміни становища доцільно вжити ряд заходів, спрямованих на законодавче (правове) забезпечення державного фінансового контролю, підвищення його ефективності в частині припинення та виявлення фінансових правопорушень, визначення міри відповідальності, а також відшкодування завданих збитків. В результаті відсутності повноцінного фінансового контролю суспільству непомітно нав'язаний загальний консенсус, при якому ніхто не зацікавлений в дотриманні законів і, що особливо важливо, в підконтрольності своєї діяльності з боку кого б то не було.[||]The article identifies the problem of legal unregulated state financial control highlights a number of problems that cause it: the vagueness of the wording, which leads to misinterpretation of legal norms relating to public financial control; inconsistency of normative legal acts; the absence of acts, the adoption of which is dictated by the practice itself. It is noted that the adoption of new regulations that affect the issues of public financial control should be accompanied by appropriate amendments to the existing ones (to bring them in line with the newly introduced rules). In other words, the adoption of a new act in isolation from various branches of law will naturally lead to numerous conflicts in legislation, will violate the integrity of the legal system. It is determined that to change the situation it is advisable to take a number of measures aimed at legislative (legal) support of state financial control, increase its efficiency in terms of termination and detection of financial offenses, determining the degree of liability and compensation for damages. As a result of the lack of full-fledged financial control, a general consensus is imperceptibly imposed on society, in which no one is interested in the observance of laws and, most importantly, in the control of their activities by anyone. In general, the system of regulations of public financial control is presented to us at 4 levels: 1 level - laws, regulations, decrees, regulations in the field of public financial control; Level 2 - professional standards, code of ethics of state financial control; Level 3 - explanations to the standards and code of ethics, guidelines, recommendations for their practical application in specific industries or types of organizations; Level 4 - internal documents, regulations for public financial control. The principle of control in the process of organization and functioning of power is associated with the interaction of interests of the state, society and citizens. The government and its bodies are subject to constant monitoring and control. It is important to find a balance of control mechanisms that would not interfere with the authorities to perform their functions.
Ю. М. Малігонздобувач кафедри економічної безпеки, публічного управління та адміністрування, Державний університет «Житомирська політехніка»
Y. M. Maligoncandidate of the Department of Economic Security, Public Management and Administration, Zhytomyr Polytechnic State University
В статті розглянуто особливості кадрового забезпечення сфери охорони здоров’я, визначено перелік основних понять та чинників впливу на формування кадрового забезпечення. Кадри відіграють ключову роль у системі взаємодії суспільства й держави, являються беззаперечним носієм досвіду. Саме тому державну кадрову політику варто вважати одним із перспективних напрямів державного управління, що відіграє роль оптимізатора трудового потенціалу країни з метою реалізації функцій держави, підвищення конкурентоспроможності окремих регіонів та країни в цілому. Крім того, особливої актуальності сьогодні в умовах розвитку науково-технічного прогресу відіграють інтелект, освіченість, творчі здібності індивіда, що стають необхідною передумовою та рушійною силою прогресу.
Сучасна ситуація в системі охорони здоров’я передбачає проведення глибоких перетворень в галузі управління кадровим потенціалом всієї галузі.[||]The article considers the features of staffing in the field of health care, identifies a list of basic concepts and factors influencing the formation of staffing. Personnel play a key role in the system of interaction between society and the state, are the undisputed carrier of experience. That is why the state personnel policy should be considered one of the promising areas of public administration, which plays the role of optimizing the labor potential of the country to implement the functions of the state, increase the competitiveness of individual regions and the country as a whole. In addition, of particular relevance today in the development of scientific and technological progress are intelligence, education, the creativity of the individual, which become a necessary prerequisite and driving force of progress.
The current situation in the health care system requires profound changes in the field of human resources management of the entire industry.
Perspective personnel planning is possible only if there is reliable information about the number of medical workers (doctors of various profiles and paramedics) in the country. Today, Ukraine is experiencing, as never before, a shortage of medical personnel both in the country as a whole and this problem in rural areas is particularly acute and palpable.
Lack of motivational incentives to work, low wages, insufficient social protection of health care workers have led to a decrease in the influx of young people into the health care sector, their outflow abroad and, consequently, the "aging" of medical staff.
Insufficient technical equipment of a large number of workplaces, weak support from the management staff, outdated principles of work of personnel services in the field of health care, unattractive social infrastructure of rural settlements, etc. remain problematic issues.
The relevance of this study is due to the special significance of Goal 3 "Strong health and well-being" in the Sustainable Development Goals.
The study of the impact on the state personnel policy in the field of health care of Ukraine of the influence of endogenous (internal) and exogenous (external) nature.
І. А. Берлінецьвикладач кафедри педіатричних дисциплін,Львівський інститут медсестринства та лабораторної медицини ім. А. Крупинського
ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД У СФЕРІ МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ: ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ В УКРАЇНІ
I. A. Berlinetslecturer of the department of pediatric disciplines,A. Krupinsky Institute of Nursing and Health laboratory medicine of Lviv
FOREIGN EXPERIENCE IN THE FIELD OF MEDICAL REHABILITATION: PROSPECTS OF USE IN UKRAINE
У статті досліджено класифікацію реабілітації в Україні та проаналізовано кожен її вид. Детально вивчено поняття “медична реабілітація”, систематизовано його трактування науковцями та запропоновано власне авторське визначення “медичної реабілітації” як комплексу заходів медикаментозного та лікувального призначення, які спрямовані на відновлення здоров’я хворого та недопущення інвалідності.. Проаналізовано проблемні аспекти в сфері медичної реабілітації України, вивчено роль та необхідність вдосконалення та розвитку медичної реалізації в суспільстві, особливо в період військового конфлікту, досліджено закордонний досвід розвитку даної галузі та визначено перспективи його впровадження і використання в Україні. На основі проведеного дослідження запропоновано пріоритетні завдання розбудови сучасної, проєвропейської системи реабілітації в Україні та виявлено пріоритети її розвитку.[||]The article explores the concept of "medical rehabilitation" in detail, systematizes its interpretation by scientists and proposes the author's own definition of "medical rehabilitation". The problem aspects in the field of medical rehabilitation are analyzed, foreign experience of development of this branch is researched and the prospects of its introduction and use in Ukraine are determined.
The term "rehabilitation" comes from the Latin words "re-" - recovery and "habilis" - the ability, that is, "rehabilis" - the restoration of ability (properties). Rehabilitation - is the restoration of health, functional state and performance of the body, disturbed by illnesses, injuries or physical, chemical and social factors. The World Health Organization (WHO) gives a very close definition of rehabilitation: "Rehabilitation is a combination of measures designed to provide individuals with functional impairments due to illnesses, injuries and birth defects adapting to new living conditions in the society in which they live." According to the WHO, rehabilitation is a process aimed at providing comprehensive assistance to the sick and the disabled in order to achieve the maximum of physical, psychological, occupational, social and economic value with this disease.
Considering the introduction of the latest technologies into medicine and the development of scientific and technological progress, the problem of restorative treatment of patients after various illness remains open. This is the basis of medical rehabilitation, the role of which is difficult to overestimate.
Today, in conditions of high level of morbidity of the population and conducting of military operations in eastern Ukraine, when the number of wounded persons increases with each passing day, medical rehabilitation, its implementation and development becomes especially urgent. After all, its main goal is to provide timely and effective assistance to people with limited physical, mental or social capabilities, and to prevent disability during the treatment period of the patient. Particularly the effectiveness and necessity of medical rehabilitation is manifested for patients or invalids as a result of injuries. Therefore, the solution of the problem of medical rehabilitation in Ukraine should be carried out at the national level with the use of international experience.
С. В. Сороковськааспірант, Національна академія державного управління при Президентові України, м. Київ
РОЛЬ ТА МІСЦЕ МОНІТОРИНГУ І ОЦІНКИ В ДЕРЖАВНІЙ ПОЛІТИЦІ У СФЕРІ ПИТНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ
S. V. Sorokovskapost-graduate student, National academy of public administration under the President of Ukraine, Kyiv
Стаття присвячена актуальному для України питанню вироблення державної політики у сфері питного водопостачання. Розглянуто аспекти щодо ролі та місця моніторингу та оцінювання державної політики у сфері питного водопостачання в Україні із застосуванням науково-практичного підходу щодо циклу вироблення політики, а також з огляду на сучасні науково-практичні доробки щодо оцінювання державної політики. Встановлено наявність різних компонентів оцінювання як елементу циклу формування політики в плануванні, сфері відомчих повноважень, системі звітування, оцінки політик та державних програм. У той же час у дослідженні визначено, що оцінювання державної політики в сфері питного водопостачання в Україні не носить системного характеру. Встановлено, що сучасний стан державної політики у сфері питного водопостачання не відповідає повною мірою прийнятим у владних та наукових колах підходам щодо оцінювання державної політики. Обґрунтовано необхідність подальших досліджень оцінювання державної політики у сфері питного водопостачання.[||]The article is devoted to the issue of development of a state policy in drinking water supply for Ukraine. The aspects concerning the role and place of monitoring and evaluation of the state policy in the sphere of drinking water supply in Ukraine are considered with the application of a scientific and practical approach to the policy development cycle, as well as in the light of modern scientific and practical developments regarding the evaluation of state policy. The research establishes a direct link between evaluation as a separate component of the public policy cycle, on one hand, and improving the effectiveness of other components of the policy cycle, in particular the formation and implementation, on the other. Attention is drawn to the to analyzis of the elements of the evaluation process in the state policy in the shpere of drinking water supply at different stages of its development. As a separate element of the study the analysis of the evaluation of state programs is presented, taking as the case the National Target Program "Drinking Water of Ukraine" for 2011-2020. According to the results of this case-study, the discrepancy between the content of the toolkit for evaluating the program and the requirements for assessing such documents, as well as the approaches adopted in the scientific circles to the evaluation of the state policy, have been identified. The author concludes that in the process of development of the state policy in the field of drinking water supply, discrepancies and inconsistencies between the normative and legal requirements in the implementation of the evaluation of policies and programs and their practical application were revealed. The necessity of further studies of evaluation in the sphere of drinking water supply is substantiated. For instance, particular attention in the further study of this topic deserves the issue of establishing policy objectives and target programs, defining expected results (ex-ante evaluation), as well as evaluation tools for state target programs in the process and after their implementation (ex-post evaluation). It is also established, that the further research can be dedicated to the issue of the development of institutional capacity in the field of evaluation and the organizational culture of evaluation in the public sector in the field of drinking water supply.
Н. Г. Єршовамагістр публічного управління та адміністрування
ПУБЛІЧНІ КОМУНІКАЦІЇ У ПУБЛІЧНІЙ ПОЛІТИЦІ: ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ
Nadiia YershovaMaster's Degree in Public Management and Administration
PUBLIC COMMUNICATION IN PUBLIC POLICY: DETERMINATION OF THE MAIN CONCEPTS
Стаття присвячена визначенню базових понять публічної комунікації у публічній політиці. Проаналізовано основні наукові підходи до розуміння змісту понять «комунікація», «соціальна комунікація», «спілкування», «політична комунікація», «публічна комунікація». З’ясовано співвідношення зазначених понять. Установлено, що у контексті об’єктно-предметної сфери дослідження є цілком коректною синонімізація понять «комунікація» і «соціальна комунікація», не буде помилкою й використання терміна «спілкування» при викладенні отриманих результатів.
Запропоновано визначення політичної комунікації як різновиду соціальної комунікації, що представляє собою особливу форму інформаційного обміну – обміну політично значущою інформацією, систему взаємодій політичних акторів з приводу влади, владних відносин, результатом яких є цілеспрямований уплив акторів один на одного та соціальну структуру (суспільство) у цілому.
Сформульовано визначення публічної комунікації як форми соціальної комунікації, яка реалізується у публічній сфері (просторі), представлена системою взаємодій політичних і неполітичних акторів в умовах, які дають можливість активізувати участь громадян у політичному процесі і через соціально-політичний дискурс сформувати суспільно значущі цілі.[||]The article is devoted to the definition of basic concepts of public communication in public policy. The basic scientific approaches to the understanding of the content of concepts “communication”, “social communication”, “conversation”, “political communication”, “public communication” are analyzed. The correlation between these concepts is revealed. It has been established that in the context of the object-scope of the study, the synonymization of the concepts of “communication” and “social communication” is completely correct, it will not be a mistake to use the term “conversation” when presenting the results. Without attention to the technical and biological aspects of communication, the terms “communication” (in its social sense), “social communication” refers to the processes of information exchange in society through verbal (linguistic) – “communication”, and nonverbal (facial expressions, gestures, intonation, material carriers of culture, etc.) of means.
The definition of political communication as a kind of social communication is proposed: it is a special form of information exchange – the exchange of politically meaningful information, the system of interactions of political actors in relation to power, power relations, the result of which is the purposeful influence of actors on each other and the social structure (society) as a whole.
There is formulated the definition of public communication as a form of social communication, which is implemented in the public sphere (space), is represented by a system of interactions between political and non-political actors in conditions that enable to increase the participation of citizens in the political process and to form socially significant goals through socio-political discourse.
The general features of the approach to the distinction between public and political communications are outlined: “public communication” in a certain sense is a broader concept than “political communication”, since it includes, for example, actions of non-political actors, formally organized and informal (citizens, groups of interests); “public communication” reflect only the range of political communications that corresponds to the level of rational democracies.
Я. М. БіляєвАспірант Національної академії державного управління при Президентові України
ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ МОБІЛЬНОСТІ МОЛОДІ
Y. M. BіlyaevGraduate student of the National Academy for Public Administrationunder the President of Ukraine
ORGANIZATIONAL FUNDAMENTALS OF STATE POLICY ON ENSURING YOUTH SOCIAL MOBILITY
У статті аналізується функціонування механізмів реалізації державної політики щодо забезпечення соціальної мобільності молоді. Вказано на те, що механізми державної політики щодо забезпечення соціальної мобільності молоді повинні бути адекватними на кожному етапі розвитку молоді. Акцентовано увагу на спрямування органів влади на дії та реалізацію їх політики. Установлено відповідність механізмів регулювання державної політики щодо забезпечення соціальної мобільності молоді сучасним потребам ринку. Вважаємо, що відсутність належного фінансування є першочерговою проблемою щодо ефективної державної політики і необхідним є перерозподіл ресурсів задля поліпшення економічного середовища розвитку молоді. Обґрунтовано необхідність здійснення державної політики щодо забезпечення соціальної мобільності молоді для розвитку економічного зростання економіки країни. Подано рекомендації щодо виведення організаційних засад механізмів державної політики в питаннях соціальної мобільності молоді на якісно новий рівень.[||]The article analyzes the functioning of mechanisms for implementation of the state policy on ensuring social mobility of youth. The key to the stable economic development of Ukraine is the reproduction and development of human potential, but this issue can’t be solved without considering the organizational principles of the mechanisms of state policy on ensuring social mobility. At the present stage of development of the state, the problems of youth social mobility in Ukraine are becoming increasingly urgent and require quick solutions. The mechanisms of state policy to ensure the social mobility of young people should be adequate at each stage of youth development. The purpose of the article is to study the organizational principles of state policy mechanisms to ensure the social mobility of young people in the current conditions of state formation, as well as to establish the conformity of these principles with the present conditions. The subjects of youth policy are state and regional authorities, youth organizations, international organizations, young researchers, as well as business and private donors. The subjects that implement the state policy on issues of ensuring social mobility of young people include: the Cabinet of Ministers of Ukraine, the Ministry of Social Policy of Ukraine with the inclusion of the State Employment Service, the Ministry of Science and Education of Ukraine, the Ministry of Foreign Affairs of Ukraine, the Ministry of Economic Development and Trade, the Ministry Youth and Sports, Ministry of Culture of Ukraine and local self-government bodies. The article describes the direction of the authorities on the actions and implementation of their policies. Recommendations are made to improve the organizational principles of state policy mechanisms. We think that each of the authorities should work in a complex and coherent way for the country's economic growth and investment attractiveness. The key to the stable economic development of Ukraine is the reproduction and development of human potential, but this issue can not be solved without considering the organizational principles of state policy mechanisms for ensuring social mobility, especially for such a category of people as youth, because modern society is in close contact with the problem of poverty, which is one of the most painful socio-economic problems of modern society.
ТОВ "ДКС Центр"