Українською | English

BACKMAIN

Contents № 9, 2015

А. В. Терент’євадоктор наук з державного управління, старший науковий співробітник, завідувач кафедри державного управління, менеджменту та навчання за міжнародними  проектами, Інститут державного управління у сфері цивільного захисту

УПРАВЛІННЯ НАДЗВИЧАЙНИМИ СИТУАЦІЯМИ З ЕЛЕМЕНТАМИ КРИЗОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

A. V. TerentievaDoctor of science of public administration, senior researcher, head of department of public service, management and learning under international projects, Institute of public administration in sphere of civil protection

EMERGENCY MANAGEMENT WITH THE ELEMENTS OF CRISIS MANAGEMENT

Проблеми ефективного та адекватного захисту населення, яке постраждало внаслідок надзвичайних ситуацій (НС) є одним з актуальних завдань цивільного захисту, що зумовлено двома причинними факторами: по-перше, зростанням частоти та важкості НС, по-друге, виникненням нових типів НС, зокрема соціально-політичного характеру, що потребує особливого характеру організації процесу ліквідації наслідків НС.
Кризовою слід вважати ситуацію, що є деяким викликом суспільним уявленням про належний стан речей, традиції, цінності, захищеність, безпеку або цілісність держави.
Відповідно до Кодексу цивільного захисту України НС - обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності.
Масштаби і наслідки ймовірної НС визначаються на основі експертної оцінки, прогнозу чи результатів модельних експериментів, проведених кваліфікованими експертами. Залежно від отриманих результатів розробляється план реагування на загрозу виникнення конкретної НС.
Управління в надзвичайній ситуації полягає у постійному керівництві з боку органу управління та уповноваженого керівника з ліквідації надзвичайної ліквідації залученими службами і силами та в організації виконання завдань із ліквідації НС або її наслідків.
Основними завданнями управління є: підтримання високого рівня морально-психологічного стану особового складу та постійної готовності до дій; завчасне планування дій сил; безперервний збір та вивчення даних про обстановку в районі НС; своєчасне прийняття рішень та доведення їх до підлеглих; організація та забезпечення безперервної взаємодії; організований збір та евакуація населення із зони НС; підготовка сил і засобів до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, пов’язаних із ліквідацією НС; організація всебічного забезпечення сил і засобів; контроль за своєчасним виконанням заходів і завдань підлеглими та надання їм необхідної допомоги.
Основою управління є рішення керівника ліквідації НС, який несе повну відповідальність за управління підпорядкованими силами та успішне виконання ними завдань із ліквідації наслідків НС.
Кризовий менеджмент та управління НС часто передбачають взаємодію між органами державного управління та іншими організаціями. У цьому відношенні ключову роль відіграє здатність скоординувати зусилля в проведенні спільних оперативних дій та у забезпеченні зв’язків. Досвід свідчить про те, що налагоджування зв’язків за умов НС і кризових ситуацій може бути виключно складною справою, яка може потягнути за собою серйозні наслідки для державних установ і службовців. Переривання в комунікаційних каналах зв’язку як у самій системі (між державними структурами) так й ззовні (з недержавними суб’єктами) здатні викликати сум’яття та безлад, що зменшують здатність керувати ситуацією.
Кризові ситуації та НС здатні впливати як негативно, так й позитивно на професійну й громадську репутацію установи (організації). У тому, та в іншому разі установа повинна бути спроможна засвоїти рефлексивний компонент таких ситуацій, не перебуваючи ні в стані самозаспокоєності, ні в стані паралізуючого страху перед можливим повторення таких ситуацій.
Досвідчене керівництво не втратить можливості провести формалізований аналіз ситуації та встановити позитивні й негативні моменти, не припускаючи зведення проблеми до пошуку винних, а зміщуючи акцент на задачах підвищення організаційної готовності до можливого повторення подібних ситуацій.
 
Problems effective and adequate protection of the population affected by emergencies is one of the urgent tasks of civil protection, due to the two causal factors: first, the increasing frequency and severity of the emergencies, and secondly, the emergence of new types of emergency, including social-political that requires special plan of the process of liquidation of consequences of emergency.
Crisis situation should be considered that there is some challenge public perceptions of the proper things, traditions, values, protection, security or integrity.
According to the Code of Civil Protection of Ukraine,  emergency - situation in a specific area or entity in or aquatic facility, which is characterized by disruption of living conditions of the population, caused by the disaster, accident, fire, natural disaster, epidemic, epizootic, epiphytotics, using weapons or other dangerous event that led (could lead) to a threat to life or health, a large number of dead and injured, considerable job losses and inability to stay on the population of that territory or facility, proceedings her business.
The extent and probable consequences of the emergency are determined on the basis of peer review, forecast or model results of experiments conducted by qualified experts. Depending on the results obtained a plan of response to a specific threat of emergencies.
Emergency management is in constant guidance from the governing body and the head of an authorized emergency management of liquidation services and forces involved in the organization and tasks of rescue techniques and its consequences.
The main objectives of management are: maintaining a high level of morale of personnel and readiness to action; advance planning operations forces; continuous data collection and study of the situation in the area of emergency; timely decision-making and bring them to subordinates; organization and ensure continuous interaction; organized collection and evacuation of people from the area of emergency; training capabilities for the rescue and other emergency operations related to elimination of emergency; organization of comprehensive support capabilities; control over timely execution of activities and tasks subordinates and providing them with the necessary assistance.
The basis for management decisions is the head of rescue techniques, which is solely responsible for the management of subordinate forces and the successful execution of their tasks liquidation of consequences of emergency.
Crisis management and control of emergency often involve interaction between public administration and other organizations. In this respect, a key role is played by the ability to coordinate efforts to conduct joint operational actions and in the bonds. Experience shows that the adjustment of relations under conditions of emergency and crisis situations can be extremely difficult, which can pull serious consequences for government agencies and employees.
 Interruption in communication channels, both in the system (among government agencies) and so the outside (with non-state actors) can cause confusion and chaos that reduce the ability to manage the situation.
Crisis and emergency situations can affect both negative and positive in professional and public reputation of the institution (organization). In fact, and in another case, the institution should be able to learn the reflective component such situations without being either in a state of complacency, or in a state of paralyzing fear of possible recurrence of such situations.
Experienced management did not lose opportunities to conduct a formal analysis of the situation and establish positive and negative, suggesting no erection problems to finger-pointing and shifting the emphasis on the problems of improving organizational readiness for a possible recurrence of such situations.

С. О. Шевченкод. держ. упр., доцент, зав. кафедри філософії, соціології державного управління Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, м. Дніпропетровськ

МЕТОДИ ПРОФЕСІЙНОГО ОЦІНЮВАННЯ ПЕРСОНАЛУ ПУБЛІЧНОЇ СЛУЖБИ

S. O. ShevchenkoDoctor of Public Administration, Assistant Professor, the Head of the Department of Philosophy and Sociology of Public Administration, Dnipropetrovsk Regional Institute of Public Administration, National Academy of Public Administration under the President of the Ukraine, Dnipropetrovsk, Ukraine

METHODS OF PROFESSIONAL EVALUATION OF PUBLIC SERVICE STAFF

У статті здійснено аналіз методів професійного оцінювання персоналу публічної служби, придатних для практичного впровадження на публічній службі України у процесі її проходження персоналом, а також для розробки найбільш поширених критеріїв у практиці професійного оцінювання. Автором відстоюється думка про необхідність у процесі професійного добору комплексного використання ряду критеріїв: медичного, фізіологічного, педагогічного і психологічного. У статті підкреслюється важливість не лише способів оцінювання персоналу публічної служби, а й часу і предмету оцінювання, аби сам процес професійного оцінювання мав мотиваційне та адаптаційне спрямування, дозволяв керівникам та службам з управління персоналом використовувати отримані дані у процесі їх подальшого професійного становлення. Приділено увагу розкриттю діяльнісного аспекту професійного оцінювання та критерію відносної цінності працівника для органу публічної влади.
 
In the article, the analyze of professional evaluation methods’ is done. These methods are connected with the evaluation of public service staff and intended for the practical improvement at the Public Service of Ukraine during the practical activity of this staff. The aim of the investigation is also to develop the main expanded criteria in the practice of professional evaluation.
The author persists in his opinion the idea of necessity to use in the occupational selection the complex of criteria: medical, physiological, pedagogical and psychological.
In the article the author underlined the importance of the variants of evaluation, time and subject of such evaluation for the Public Service staff. It is proved that the process of professional evaluation had the motivational and adaptative direction, and it is made it possible to use these data in their further career’s development.
It was paid attention to the manifestation of an action approach of the professional evaluation and the criterion of relative value of servant for a body of public authority.

А. В. Антоновд. держ. упр., доцент кафедри соціальної роботи, управління і педагогіки, Чорноморський державний університет ім. П. Могили

КОНКУРЕНТНІ ПЕРЕВАГИ СОЦІАЛЬНО ВІДПОВІДАЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

A. V. Antonovdoctor in public administration, associate professor of the department of social work and pedagogy, Petro Mohyla Black sea state university, Mykolaiv

THE COMPETITIVE ADVANTAGES OF SOCIALLY RESPONSIBLE ENTERPRISE DEVELOPMENT

В статті проаналізовано стимули та визначено конкурентні переваги учасників взаємовідносин у процесі формування соціальної відповідальності суб’єктів сфери підприємництва.
 
In the article analyzed the incentives and  defined  the competitive advantages relationships of participants in the process of formation corporate social responsibility subjects of entrepreneurial sphere.
 
В статье проанализированы стимулы и определены конкурентные преимущества участников взаимоотношений в процессе формирования социальной ответственности субъектов сферы предпринимательства.

Р. А. Науменкодоктор наук державного управління, доктор філософії з педагогіки, с. н. с., професор кафедри менеджменту Київського національного торговельно-економічного університетуВ. В. Рильськааспірант Національної академії державного управління при Президентові України, магістр державної служби

ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДОСВІДУ ПРИ ВПРОВАДЖЕННІ СУЧАСНОЇ МОДЕЛІ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ

Raisa NaumenkoDосtor of Science in Public Administration, Ph.D. in Pedagogical Science, Associate Professor, Professor Department of Management of Kyiv National University of Trade and EconomicsV. V. Rylskagraduate student of the National Academy of Public Administration, Office of the President of Ukraine, Master of Civil Service

THE PROSPECTS OF EUROPEAN EXPERIENCE IN IMPLEMENTATION OF THE MODERN MODEL OF POWER DECENTRALIZATION IN UKRAINE

У статті проаналізовано проблеми функціонування й динаміки реформування публічного адміністрування та територіальної організації влади розвинутих європейських демократій (Франції, Італії) в контексті суспільно-правових процесів децентралізації влади, утвердження фінансової самостійності місцевого і регіонального самоврядування з метою забезпечення його ефективності в Україні.
На основі вивчення європейського досвіду про стан та тенденції розвитку територій і населених пунктів, які включають весь їх виробничий, трудовий, природно-ресурсний потенціал, соціально-культурну інфраструктуру, автори підходять до вирішення головного завдання – формулювання комплексного критерію забезпечення сталого розвитку адміністративно-територіальних одиниць регіонів в Україні.
Мультикритеріальність адміністративно-територіальних одиниць, на думку авторів, вимагає створення математичної моделі, яка буде максимально формалізувати впровадження збалансованого управління шляхом побудови оптимальної розподіленої системи державного управління. Така модель має бути багаторівневою і відображати взаємозв’язок факторів, які обумовлюють збалансованість адміністративно-територіальних одиниць.
 
The article analyses the problems of functioning and dynamics of public administration reforming and territorial organisation of power in developed European democracies (France, Italy) in the context of social lawful processes of decentralization of power, strengthening the financial autonomy of local and regional authorities in order to ensure its effectiveness in Ukraine.
On the basis of the European experience on the state and trends of territories and settlements, including all their manufacturing, labor, natural resource potential and socio-cultural infrastructure, the authors come to solve the main problem - the formulation of comprehensive criteria for sustainable development of administrative units regions in Ukraine.
A variety of criteria of administrative units, according to the authors, requires a mathematical model that will maximize implementation formalize sustainable management by building optimal distributed governance. This model should be a multi-display and relationship factors that can cause balance administrative units.

Л. М. Мельничукк. держ. упр., докторант, Національна академія державного управління при Президентові України, м. Київ

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНИМ РОЗВИТКОМ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ: КОНТУР ПРОБЛЕМ

L. M. MelnychukPhD in Public Administration, Рostdoctoral Student, National Academy for Public Administration under the President of Ukraine, Kyiv

REGULATORY BASIS OF PUBLIC ADMINISTRATION OF THE SOCIAL DEVELOPMENT OF UKRAINIAN REGIONS: CONTOUR OF PROBLEMS

В статті здійснено аналіз нормативно-правового поля впровадження соціальної та регіональної політики України у контексті забезпечення соціального розвитку регіонів. Визначено основні проблемні аспекти національної системи державного управління соціальним розвитком регіональних систем. Обґрунтовано, що основними недоліками правової бази у досліджуваній сфері є неврегульованість проблеми забезпечення рівноваги між проведенням загальнодержавної соціальної політики та врахуванням специфіки регіонів, недостатня трансляція соціальної складової у систему державної регіональної політики, відсутність чіткої взаємоузгодженості вказаних напрямів політики держави. Окреслено напрями модернізації державного управління соціальним розвитком регіонів, серед яких: законодавче визначення та практичне втілення механізмів інтеграції регіональної та соціальної політики держави; зміна акцентів у формуванні та реалізації соціальної політики, правового визначення місця та ролі регіонів у її здійсненні тощо.
 
The article analyzes the regulatory framework of implementation of Ukrainian social and regional policy in the context of the social development of regions. Basic problem aspects of functioning of the national system of public administration of the social development of regions are educed. Proved that the main shortcomings of the regulatory framework in the field of study is unresolved problem of providing a balance between the conduct of national social policy and taking into account the specific regions, insufficient broadcast of social component in the system of state regional policy, lack of clear consistency in these areas. It is underlined the directions of modernization in public administration of the social development of regions, including: the legal definition and practical implementation of mechanisms for the integration of regional and social policy; change of emphasis in the formation and realization of social policy, the legal determination of the place and role of the regions in its implementation, and so on.

А. М. Пугачк. т. н., доцент кафедри сільськогосподарських машин Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету

ОСНОВНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНТЕГРАЦІЙНИХ СТРУКТУР В СФЕРІ АГРАРНОЇ ОСВІТИ, НАУКИ ТА ВИРОБНИЦТВА

A. M. PugachCandidate of Technical Sciences, reader, reader Dept. of agricultural machinery, Dnepropetrovsk State Agrarian University of Economics

BASIC PRINCIPLES OF INTEGRATION STRUCTURES IN THE FIELD OF AGRICULTURAL EDUCATION, SCIENCE AND INDUSTRY

Визначено основні основні завдання діяльності університетського комплексу. Надано характеристику принципам створення університетських комплексів, які орієнтують на формування навчально-наукових кластерів. Визначено основні форми створення аграрних університетських комплексів. Наведено основні напрями створення університетських та академічних комплексів, на основі яких в подальшому запропоновано впровадження зональних науково-освітніх центрів. Розглянуто основні типи та завдання навчально-науково-виробничих комплексів. Запропоновано основні засади функціонування інтеграційних структур в сфері аграрної освіти, науки та виробництва.
 
The main tasks of the main university complex. The characteristic principles of creation of university complexes orient the formation of educational and research clusters. The basic form of the establishment of agrarian university complexes. The basic directions of creation of university and academic complexes on which further proposed introduction of zonal scientific and educational centers. The main types and objectives of educational, scientific and industrial complexes. The basic principles of operation of integration structures in the field of agricultural education, science and production.

С. Г. Соловйовк. соц. ком., доцент кафедри інформаційної політики та електронного урядування Національної академії державного управління при Президентові України, м. Київ

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ЕЛЕКТРОННОЇ ДЕМОКРАТІЇ: ЗАРУБІЖНІ ТЕОРІЇ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ

S. G. SolovyovPh.D in social communication, Associate Professor of Department of Information Policy and E-Government, National Academy for Public Administration under the President of Ukraine

CONCEPTUAL BASES OF E-DEMOCRACY:  FOREIGN THEORY AND IMPLEMENTATION IN UKRAINE

У статті обумовлюється важлива роль електронної демократії у підвищенні прозорості діяльності органів публічної влади, залучення громадян до прийняття управлінських рішень та обговоренні проблем розвитку.
Розглянуто концепції електронної демократії на прикладі досліджень Й Масуди, (демократія участі), М.Хагена (теледемократія, кібердемократія, електронна демократизація), С.Кліфта (сценарії розвитку та умови запровадження), Л.Волкова та Ф.Крашеніннікова (хмарна демократія). Як спільні риси названих теорій визначено вплив технологічних чинників на ступінь розвитку е-демократії. Визначено, що впровадження е-демократії в Україні бере початок у законодавчому закріпленні доступності інформації про діяльність органів публічної влади. Це необхідна умова участі громадян у прийнятті рішень.
Зроблено акцент на важливості впровадження інституту електронних петицій в Україні, як початку нового етапу впровадження е-демократії.
 
This article is conditioned by the important role of e-democracy for improving the transparency of public authorities, citizen participation in decision-making and discussion of development issues.
We consider the concept of e-democracy as an example of research Masoudi J. (participatory democracy) M.Hahen (Teledemocracy, kiberdemokratiya, democratization e) S.Klift (script development and the introduction of) L.Volkov and F.Krasheninnikov (cloudy democracy) . How common features of these theories the influence of technological factors on the degree of development of e-democracy. Determined that the introduction of e-democracy in Ukraine should start in the availability of legal strengthening of information about the activities of public authorities. This is a necessary condition for the participation of citizens in decision-making.
Made emphasis on the importance of implementation of electronic petitions Institute in Ukraine, as the new phase of e-democracy.

Л. С. Стельмащукк. держ. упр., доцент кафедри державного управління та місцевого самоврядування Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу

РОЛЬ, ЗАВДАННЯ ТА ФУНКЦІЇ КЕРІВНИКА У ПОСИЛЕННІ ВІДКРИТОСТІ ДЕРЖАВНОГО ОРГАНУ ВЛАДИ

L. S. StelmashchukPhD in Public Administration, Assistant professorPublic Administration and Local Self-Government Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas

ROLE , OBJECTIVES AND HEAD OF OPENNESS IN STRENGTHENING PUBLIC AUTHORITIES

У статті досліджено роль керівника у забезпеченні та посиленні відкритості органів державної влади; визначено характерні риси, що мають бути притаманні керівнику-лідеру; сформовано перелік функцій, які повинен реалізовувати керівник; підкреслено важливу місію керівника у розвитку державних службовців, зокрема у їх професійному навчанні та просуванні по службі.
 
In the article the role of leader in securing and enhancing the transparency of public authorities; defined characteristics that should be inherent in head-leader; formed for functions that must implement leader; emphasized the important leader in the development of his subordinates, especially in professional training and promotion.

Н. Г Клименкок. держ. упр., доцент кафедри глобалістики, євроінтеграції та управління національною безпекою Національної академії державного управління при Президентові України, м. Київ

ПОСТІЙНО ДІЮЧІ ОРГАНИ З КООРДИНАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ З ТЕХНОГЕННО-ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ, ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ І ТЕРИТОРІЙ, ЗАПОБІГАННЯ І РЕАГУВАННЯ НА НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ (1993 – 2015 РОКИ)

N. Klimеnkocandidate of Sciences in public administration, associate professor of the Department of globalistics, European integration and national security administration National Academy for Public Administration under the President of Ukraine

A PERMANENT BODY TO COORDINATE ACTIVITIES OF EXECUTIVE BODIES OF TECHNOGENIC AND ECOLOGICAL SAFETY OF POPULATION AND TERRITORIES, PREVENT AND RESPOND TO EMERGENCIES IN UKRAINE (1993 - 2015 YEARS)

У статті на підставі аналізу вітчизняних законодавчих та інших нормативно-правових актів досліджено історію створення, склад, основні завдання, повноваження та режими функціонування постійно діючих органів, утворених для забезпечення координації органів виконавчої влади з техногенно-екологічної безпеки, захисту населення і територій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації в Україні за часів незалежності: від створення у 1993 році Постійної урядової комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій до затвердження у 2015 році Положення про Державну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
 
The article is based on an analysis of national laws and other legal acts studied history, structure, main tasks, powers and modes of operation of permanent bodies established to ensure coordination of executive authorities of technogenic and ecological safety of population and territories, prevention and Emergency Response in Ukraine since independence from the establishment in 1993 of the government of the Standing Commission on technogenic and ecological safety and emergencies to the approval of the 2015 Charter of the State commission on technogenic and ecological safety and emergencies.

Л. Ю. Снісаренкокандидат юридичних наук, доцент кафедри державознавства і права Національної академії державного управління при Президентові УкраїниТ. В. Прилуцькамагістр державного управління, начальник відділу реформування власності та оцінки державного майна Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області

ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЗОРОСТІ ТА КОНКУРЕНТНОСТІ ПРИВАТИЗАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ В УКРАЇНІ

L. Y. SnisarenkoCandidate of Law, Associate Professor of the Department of State and Law, National Academy of Public Administration, Office of the President of UkraineT. V. PrilutskaMaster of Public Administration, Head of the Department of Property Reform and Assessment of State Property, Rivne Regional Office of the State Property Fund of Ukraine

LEGAL REGULATION PROBLEMS OF TRANSPARENT AND COMPETITIVE PRIVATIZATION PROCEDURES IN UKRAINE

У статті досліджуються проблеми правового забезпечення запровадження нових підходів до прозорості та залучення більш широкого кола інвесторів до приватизації в Україні. З цією метою висвітлюється зміст нормативно-правових актів та їх проектів, які відображають сучасні тенденції в сфері приватизації та оцінки державного майна та перспективи розвитку приватизаційного процесу в Україні. Сучасні стратегічні завдання приватизації вимагають запровадження все новітніх технологій в цій сфері з метою підвищення її ефективності і прозорості. У статті проведено дослідження процедури проведення електронних торгів об’єктів малої приватизації, висвітлені основні проблемні питання процедури проведення електронних торгів об'єктів малої приватизації, надаються пропозиції щодо удосконалення правого забезпечення застосуванні електронних технологій при приватизації об’єктів державної власності.
 
The article considers and analyses legislation that regulates new concepts of transparency and involvement of wide circles of investors to Ukrainian privatization. The task of the article is to highlight the context of adopted laws and regulations and law-drafts reflecting contemporary tendencies in privatization, especially in assessment state property and perspectives of the development of privatization procedure in Ukraine. The strategic tasks of privatization need new contemporary technologies in this field to reach its effectiveness and transparency. The article research the procedures of on-line sales of small privatization objects, highlights main problems of electronic sales procedure and proposes the ways of development of legislation on electronic technologies in privatization of state property procedures.

С. В. Левцоваспірант кафедри регіонального управління, місцевого самоврядування та управління містом Національної академії державного управління при Президентові України (м. Київ)

ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ОРГАНІЗАЦІЇ НАДАННЯ РЕКРЕАЦІЙНИХ ПОСЛУГ ТА ЙОГО ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ В УКРАЇНІ

S. V. LevtsovPostgraduate Student, Department of regional government, local government and city management, the National Academy of Public Administration under the President of Ukraine, Kyiv

FOREIGN EXPERIENCE OF THE PROVISION OF RECREATIONAL SERVICES AND ITS IMPLEMENTATION IN UKRAINE

У статті представлено результати дослідження зарубіжного досвіду організації надання рекреаційних послуг на місцевому рівні. Зокрема, всебічно проаналізовано особливості здійснення рекреаційної діяльності як одного із комплексних видів життєдіяльності людини, спрямованого на оздоровлення і задоволення духовних потреб у вільний від роботи час у містах європейських країн. З’ясовано проблеми, що перешкоджають наданню якісних рекреаційних послуг та сформульовано пропозиції щодо імплементації кращих європейських практик у цій сфері в містах України.
 
The article presents the results of the study of foreign experience how to organize recreational services at the local level. In particular, comprehensively analyzed the features of recreational activities as one of the complex types of human activity, aimed to improve and satisfy the spiritual needs in spare time in the cities of Europe. Found problems hindering to provide quality recreational services and proposals to implement the best European practices in this sphere in the cities of Ukraine.

В. В. Мещеряковаспірант кафедри регіонального управління, місцевого самоврядування та управління містом Національної академії державного управління при Президентові України (м. Київ)

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗІ ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ТА ПАМ’ЯТОК АРХІТЕКТУРИ

V. V. MescheryakovPostgraduate Student, Department of regional government, local government and city management, the National Academy of Public Administration under the President of Ukraine, Kyiv

MODERN APPROACHES OF IMPROVING MECHANISMS OF STATE REGULATION WITH CONSERVATION AND PROMOTION THE HISTORICAL AND CULTURAL HERITAGE AND MONUMENTS

У статті досліджено систему механізмів державного регулювання з координації діяльності пам’яткоохоронної сфери: організаційний, правовий, економічний, фінансовий та інформаційний, визначено перспективи їх удосконалення та популяризації у сучасному світі та Україні.
 
The article deals with improving the system of mechanisms of state regulation from coordination of protection cultural heritage: organizational, legal, economic, financial and informational. Further development in this field allows improving perspectives of their improvement and promotion in the modern world and Ukraine.

П. П. Мовчанаспірантка кафедри глобалізації, євроінтеграції та управління національною безпекою  Національної академії державного управління при Президентові України

ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ЩОДО ФОРМУВАННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

P. P. Movchanpostgraduate student of the Department of globalistics, European integration and national security administration National Academy for Public Administration under the President of Ukraine

THEORETICAL APPROACHES TO THE FORMATION OF EUROPEAN IDENTITY

У статті досліджено основні теоретичні підходи щодо розуміння змісту поняття “європейська ідентичність”. На основі теорії самокатегоризації та принципу метаконтрасту з’ясовано головні системні елементи зміцнення європейської ідентичності, в якості яких на сучасному етапі виступають Спільна зовнішня політика та політика безпеки ЄС, а також сам процес європейської інтеграції. Запропоновано найбільш ефективні напрямки посилення європейської ідентичності, в тому числі: побудова спільних символів, актуалізація історичної пам’яті, зміцнення каналів комунікації у публічній сфері, зростання мобільності робочої сили та міждержавного обміну студентів, інтенсифікація кооперації та взаємодії між суб’єктами науково-культурної та підприємницької діяльності.
 
The main theoretical approaches to understanding the meaning of "European identity" are considered. The main system elements strengthen the European identity, as at present which are the Common Foreign and Security Policy of the EU, and the process of European integration were founded. They based on the self-categorization theory and meta-contrast principle. A most effective ways of the strengthen the European identity, including: building a common symbols, actualization of historical memory, strengthen channels of communication in the public sphere, increase labor mobility and interstate exchange of students, intensification of cooperation and interaction among the scientific, cultural and business activities are proposed.

Т. Б. Халавкааспірант кафедри європейської інтеграції Одеського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ МОДЕЛІ МІЖЕТНІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН У ПРИКОРДОННИХ РЕГІОНАХ

T. B. KhalavkaPhD student of Odessa Regional Institute for Public Administration The National Academy of Public Administration under the President of Ukraine

DETERMINATION OF THE MODEL OF INTERETHNIC RELATIONS IN BORDER REGIONS: THEORETICAL ASPECTS

В статті запропоновано алгоритм визначення домінуючого типу акультурації (міжетнічної взаємодії) представників національних меншин у прикордонних регіонах. Він розроблений на підставі поєднання сучасної теорії акультурації Дж.Беррі та положень низки рекомендацій Верховного комісару ОБСЄ у справах національних меншин. Алгоритм містить низку індикаторів та критеріїв їх досягнення. Використання зазначеного підходу дасть можливість визначити прогалини у державному регулюванні міжетнічної інтеграції та сформувати пропозиції з її вдосконалення.
Дана публікація може бути корисною для працівників органів влади, зокрема департаментів (управлінь) суспільних комунікацій, культури та освіти обласних державних адміністрацій прикордонних областей, в яких компактно проживають представники національних меншин, а також науковцям, громадським діячам, які працюютьde у цій сфері.
 
The algorithm of defining the dominant type of representatives of national minorities’ acculturation in the border regions has been proposed in the article. It has been made on the base of combining J.Berry’s modern acculturation theory and a set of Recommendations of OSCE High Commissioner on National Minorities. The algorithm includes some indicators and criteria for their achievement. Using the approach will make it possible to identify gaps in state regulation of ethnic integration and generate proposals for its improvement.
The article may be of interest to government servants, including departments (offices) of public communication, culture and education of regional administrations of the border areas densely populated by national minorities, as well as scientists and NGO representatives working in this area.

Р. В. Лук`янчукздобувач Інституту законодавства Верховної Ради України, м. Київ

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ КІБЕРНЕТИЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ: ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

R. V. LukianchukResearcher, The Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, Kyiv

CYBER SECURITY GOVERNANCE: THE DIRECTIONS OF IMPROVEMENT IN MODERN CONDITIONS

У статті розкрито особливості формування системи державного управління кібербезпекою з урахуванням досвіду деяких зарубіжних країн. Проаналізовано акти законодавства України в яких окреслено перспективні напрями діяльності держави щодо розбудови національної системи кібербезпеки. Визначено проблемні питання державного регулювання та здійснення оцінки стану захищеності державних інформаційних ресурсів, захисту об'єктів вітчизняної критичної інформаційної інфраструктури. Деталізовано необхідні законодавчі ініціативи та напрями вдосконалення системи державного управління кібербезпекою в умовах «гібридної» війни.
 
 In the article main features of formation of the system of cyber security governance using the experience of some foreign countries are considered. The acts of legislation of Ukraine which outlines the promising directions of state capacity in the aspects of development of the national system of cyber security are analyzed. Problem questions of state regulation and implementation of the evaluation of the security of state information resources, protection of objects of national critical information infrastructure are defined. The necessary legislative initiatives and directions of improvement of the system of cyber security governance in the conditions of the "hybrid" war are detailed.

С. І. Рудовськааспірант, Національна академія державного управління при Президентові України, м. Київ

ГРОМАДСЬКІ РАДИ НОВОГО ФОРМАТУ:ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗМІНИ ДІЯЛЬНОСТІ

S. Rudovskaa postgraduate student, National Academy of Public Administration, office of the President of Ukraine, Kyiv city

PUBLIC COUNCILS OF NEW FORMAT: ORGANIZATIONAL AND LEGAL CHANGES OF THEIR ACTIVITY

У статті проаналізовано організаційно-правові зміни, що були внесені Кабінетом Міністрів України до Постанови КМУ від 3 листопада 2010 р. № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» у квітні 2015 року. Проведено порівняльний аналіз попередніх і поточних інституційних умов функціонування громадських рад. Визначено рівень врахування рекомендацій експертів, науковців, аналітиків, які досліджували організаційно-правовий аспект діяльності громадських рад, вказували на існуючі прогалини нормативно-правового забезпечення та необхідність їх усунення з метою підвищення ефективності діяльності цих консультативно-дорадчих органів. Надано оцінку новим умовам формування та діяльності громадських рад у контексті сприяння забезпеченню реалізації права громадян брати участь в управлінні державними справами.
 
The article analyzes the organizational and legal changes that have been made by the Cabinet of Ministers of Ukraine Resolution of 3rd November 2010 № 996 "On public participation in the formation and implementation of government policy" in April 2015. It suggests the comparative analysis of past and current institutional conditions of public councils. It demonstrates whether there were accepted the recommendations of the experts, researchers and analysts who examined the organizational and legal aspects of publc councils, pointed out existing gaps legal security and the need to address them in order to improve the efficiency of these advisory bodies. It also provides with assessment of new conditions of formation and operation of community councils in the context of promoting the right of citizens to participate in public affairs.

А. В. Замараєвздобувач, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ

CУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ «ЛЮДСЬКИЙ ПОТЕНЦІАЛ» В КОНТЕКСТІ СУСПІЛЬНОГО РОЗВИТКУ

A. ZamaraevPhD student, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv

ESSENCE OF THE CONCEPT "HUMAN POTENTIAL" IN THE CONTEXT OF SOCIAL DEVELOPMENT

У статті розкрито сутність поняття «людський потенціал» у контексті суспільного розвитку. Автор проаналізував сучасні положення та концепції «людського потенціалу» та сформулював ключові особливості цього поняття. Також автор показав значення людського потенціалу як феномену у суспільному розвитку. На підставі проведеного автором дослідження формулюються ключові особливості поняття «людський потенціал», дається узагальнення його визначення, яке акцентує увагу на системних властивостях даного феномена та розкриває структурно-рівневий зміст самого поняття. Визначення «людського потенціалу» розглядається як сукупність умов життя людини в її соціальному, політичному, культурному, духовному, матеріальному та інших аспектах. Це соціально-економічна категорія, яка розвивається у взаємодії з економічними процесами і явищами, визначаючи пріоритети держави, спільноти і людини. Автор наголошує, що це показник ефективності соціального рівня і відображає забезпеченість раціональних або мінімальних потреб населення певного соціально-територіального утворення. Показник розвитку суспільства. У подальшому більш ретельного наукового дослідження потребують механізми і способи формування, реалізації та управління людським потенціалом.
 
The article reveals the essence of the concept of "human capital" in the context of social development. The author analyzed the current situation and the concept of "human potential." Formulated the key features of concept. The author has shown the value of human potential as a phenomenon in social development. Based on research by the author formulates key features of the concept of "human capital" is given summarizing its definition, which focuses on the systemic properties of this phenomenon and reveals structural-level content of the concept. The definition of "human development" as a set of the human condition in its social, political, cultural, spiritual, material and other aspects. This socio-economic category, which is developing in cooperation with the economic processes and phenomena, defining the priorities of the state, community and individual. The author notes that this performance indicator and reflects the level of social security or rational minimum needs of the population of a certain social-territorial unit. It is an indicator of social development. In the future, more thorough research need mechanisms and methods of formation, implementation and management of human potential.

ТОВ "ДКС Центр"