Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК  355.237

 

Т.  А.  Комашенко,

аспірант,

кафедра економічної політики,

 Національна академія державного управління при Президентові України

 

 ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ У СФЕРІ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК ЕЛЕМЕНТУ ІНФРАСТРУКТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА

 

У статті розкрито особливості системи підвищення кваліфікації спеціалістів органів державної влади у сфері інвестиційної діяльності як загальної системи перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців. Обґрунтовано необхідність формування системи підвищення кваліфікації спеціалістів органів державної влади у сфері інвестицій.

 

In the article the features of system of advanced education public servants in the investment sphere like the general system of retraining and advanced education public servants are exposed. The formation of system of advanced education public servants in the investment sphere is substantiated.

 

Ключові слова: підвищення кваліфікації, інвестиційна діяльність, державні службовці, елемент інфраструктури інвестиційного ринку.

 

ВСТУП

В умовах сучасного науково-технічного прогресу успішний розвиток країни безпосередньо залежить від рівня освіти, досягнутого її народом. Стратегія економічного та соціального розвитку України "Шляхом європейської інтеграції" на 2004-2015 роки, схвалена указом Президента України від 28.04.2004 року  № 493/2004 [3], передбачає перехід національної економіки на інвестиційно-інноваційну модель розвитку, що вимагає відповідного фахового забезпечення у галузі державного управління інвестиційно-інноваційним розвитком на всіх рівнях системи господарювання. Досвід сьогодення показує, що розвиток за наміченим курсом стримує брак фахівців – державних службовців з питань управління інвестиційними процесами, сучасних знань та інвестиційної культури в суспільстві.

Формування системи підвищення кваліфікації спеціалістів органів державної влади у сфері інвестиційної діяльності викликане необхідністю забезпечення адекватного зростання фахового рівня працівників органів виконавчої влади через ускладнення завдань, що виникають в ході реалізації стратегії побудови суспільства, заснованого на знаннях. Розгляд існуючої  системи підвищення кваліфікації спеціалістів органів державної влади у сфері інвестиційної діяльності дасть можливість пошуків оптимальних варіантів побудови системи підвищення кваліфікації спеціалістів органів державної влади у сфері інвестиційної діяльності.

 

АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПУБЛІКАЦІЙ

Дослідженню системи підвищення кваліфікації державних службовців у своїх роботах приділяють увагу такі вітчизняні науковці як  В. Гриненко, С. Дубенко, Ю. Кальниш, О. Конотопцев, Т. Мотренко, О. Оболенський,  В. Понеділко, В. Шайдеров та інші.

 

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ

Метою статті є висвітлення особливостей системи підвищення кваліфікації спеціалістів органів державної влади у сфері інвестиційної діяльності як загальної системи перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та формування системи підвищення фахового рівня кадрового потенціалу, який здійснює державне управління інвестиційними процесами в економіці нашої країни.

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Досвідчені та висококваліфіковані фахівці  являють собою необхідний фундамент для забезпечення  високої конкурентоспроможності та стабільного економічного зростання як в Україні, так і в інших країнах. Своє місце в такій системі займають і державні службовці, які безпосередньо причетні до формування та реалізації  інвестиційної політики в державі. Фахівці, що здійснюють управління інвестиційними процесами як на загальнодержавному, так і на місцевому рівнях мають безпосереднє відношення до інфраструктури інвестиційного ринку України -  саме вони покликані забезпечувати його життєдіяльність. Треба зазначити, що до елементів інфраструктурного середовища інвестиційного ринку, слід зарахувати установи професійної підготовки фахівців для інвестиційної роботи, а також саму систему підготовки та підвищення кваліфікації державних службовців у сфері інвестицій.

 На думку автора, одним із механізмів розвитку інфраструктури інвестиційного ринку є створення організаційно-економічних та нормативно-правових умов для підвищення фахового рівня кадрового потенціалу, який здійснює державне управління інвестиційними процесами в економіці нашої держави. 

Статтею 29 Закону України “Про державну службу” від 16 грудня 1993   № 3723-XII [1] врегульовано питання умов щодо навчання і підвищення кваліфікації державних службовців у відповідних навчальних закладах (на факультетах) та шляхом самоосвіти, визначені терміни підвищення кваліфікації та вплив навчання на просування по службі.

Система підвищення кваліфікації державних службовців – це сукупність таких складових:

·    органів, що здійснюють управління системою підвищення кваліфікації державних службовців;

·    освітньо-професійних програм підвищення кваліфікації державних службовців;

·    акредитованих навчальних закладів, інститутів і центрів перепідготовки та підвищення кваліфікації, які реалізують зазначені програми [2].

Центральне місце та провідна роль серед навчальних закладів системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації належить Національній Академії державного управління при Президентові України (далі – НАДУ), до структури якої входить Інститут підвищення кваліфікації керівних кадрів. Також в Україні діє чотири регіональні інститути державного управління НАДУ в містах Львові, Дніпропетровську, Одесі та Харкові.

Підвищенням кваліфікації державних службовців займаються міські, обласні центри перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій та закладів післядипломної освіти [5].

Усього в Україні діє 27 таких центрів. Вони виконують функції регіональних навчальних i науково-методичних центрів підвищення кваліфікації державних службовців. Роботу центрів у межах свoїx повноважень координує  Головдержслужба України. Функціонують центри за безпосереднього керівництва та контролю Ради мiнicтрiв Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адмiнiстрацiй.

Відповідно до нормативно-правових документів, до мережі навчальних закладів системи професійного навчання державних службовців увійшло ще 65 галузевих навчальних закладів, які здійснюють перепідготовку та підвищення кваліфікації державних службовців.

Формування змiсту професiйного навчання та організація навчального процесу державних службовцiв, згiдно з Програмою підготовки державних службовців, відбувається з урахуванням прогнозiв соцiально-економiчного та політичного розвитку держави, освітньо-квалiфiкацiйних характеристик пiдготовки і професiйно-квалiфiкацiйних характеристик посад державних службовцiв, нормативно-правових aктів i реалiзується через сукупнiсть освiтньо-професiйних та професiйних програм.

Так, освiтньо-професiйні i професiйні програми підвищення квалiфiкацii мaють забезпечувати багатопрофільне професiйне навчання та орiєнтацiю на пiдгoтoвку висококваліфікованих управлiнцiв.

Вимоги до змісту професійних програм розробляються Головдержслужбою та НАДУ, а самі програми розробляються навчальними закладами, розглядаються галузевими чи регіональними радами по роботі з кадрами, узгоджуються з Головдержслужбою та вiдповiдними обласними радами та обласними державними адміністраціями.

Програми тематичних семінарів розробляються закладами і затверджуються органами, на якi поширюється чинність Закону України “Про державну службу”, на пiдставi типових програм i рекомендацій, підготовлених Головдержслужбою, галузевими та регіональними радами по роботі з кадрами.

Державне замовлення на пiдготовку, перепiдготовку та підвищення квалiфiкацiї державних службовцiв формується за результатами аналiзу кадрового забезпечення Головдержслужбою, НАДУ та iншими державними органами в рамках їx повноважень.

Державними замовниками на пiдготовку, перепiдготовку та підвищення квалiфiкацiї державних службовцiв є:

·    органи, на якi поширюється чиннiсть Закону України   “Про державну службу”;

·    Головне управління державної служби України;

·    НАДУ при Президентові України.

Відповідно витрати на підвищення кваліфікації державних службовців фінансуються з Державного бюджету.

Моніторинг інформації щодо стану виконання планів-графіків підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування  за січень-грудень 2008 року показав, що підвищення кваліфікації протягом минулого року пройшли 56,4 тис. осіб.  У навчальному процесі підвищення кваліфікації протягом року було задіяно понад 5 тис. викладачів [9].

Підвищення кваліфікації державних службовців як навчання, спрямоване на підвищення, тобто досягнення певного визначеного рівня загальної управлінської культури, спеціалізується в межах певної категорії посад і спеціалізації на окремих функціях, завданнях, повноваженнях, що визначаються актуальними потребами сьогодення (для конкретної особи, конкретного органу державної влади чи місцевого самоврядування, для конкретної зміни державно-службових відносин тощо).

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1997 року  № 167 «Про затвердження Положення про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців» вперше зроблена спроба органічно «вбудувати» професійне навчання, підвищення кваліфікації державного службовця в його професійну діяльність, службову кар'єру. Визнано за необхідне проходження підвищення кваліфікації державним службовцем за професійними програмами в наступних випадках:  при зарахуванні до кадрового резерву, зайнятті посад вищої категорії, перед черговою атестацією державного службовця, а також для фахівців, уперше прийнятих на державну службу -  протягом першого року їх роботи.

Протягом п'ятирічного циклу між атестаціями мають запроваджуватися й інші форми підвищення кваліфікації, а саме: тематичне навчання в короткотермінових і довготермінових семінарах, самоосвіта, стажування (в тому числі за кордоном), навчання за особистими річними планами резерву тощо [4]. Але різні форми навчання будуть ефективними лише за умов обов'язковості його проходження, незалежного та неупередженого оцінювання наслідків навчання.

Аналіз рівня кадрового потенціалу органів виконавчої влади та місцевого самоврядування в сфері інвестицій показує невелику кількість фахівців, які пройшли підготовку у вищих навчальних закладах за відповідною спеціальністю. Так, із 100 % спеціалістів, які сьогодні працюють у відповідних підрозділах Міністерства економіки, Міністерства промислової політики, Міністерства палива та енергетики, Міністерства регіонального розвитку та будівництва, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку та Державного агентства України з інвестицій та інновацій, менше 25% мають базову підготовку за спеціальністю інвестиційного менеджменту.

Така ситуація з рівнем кадрового потенціалу пояснюється тим, що цілеспрямована підготовка спеціалістів за програмами інвестиційного та інноваційного менеджменту в Україні до теперішнього часу майже не здійснювалась.

  До професійних програм перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців, що працюють у органах виконавчої влади, відповідальних за розробку та впровадження інвестиційної політики, входить курс лекцій  «Конституційні основи економічної політики України. Сучасна економічна політика» та «Зовнішньоекономічна діяльність. Стратегія інтеграції України у Європейський Союз і Світовий простір».  

 Так, працівники  Мінекономіки, головного центрального органу виконавчої влади, що відповідальний за розробку інвестиційної політики нашої держави, проходять підвищення кваліфікації в Інституті вищої кваліфікації КНТЄУ. Професійними програмами перепідготовки та підвищення кваліфікації не передбачено курс лекцій з дисципліни «Інвестиційний менеджмент» (із 72 годин загальної програми підвищення кваліфікації за напрямом державне управління).

 Отже, на сьогоднішній день існує гостра потреба у створеній ефективної постійно діючої системи підвищення кваліфікації держаних службовців у інвестиційній сфері, з використанням сучасних технологій навчання та ефективних мотиваційних механізмів, що дасть змогу на новому якісному рівні розв’язувати завдання формування та реалізації ефективної державної політики у галузі управління інвестиційними процесами.

Так, на думку автора, було б доцільно для розв’язання проблеми забезпечення потреб національної економіки у державних службовцях з високим фаховим рівнем у сфері інвестиційної діяльності створити ефективну постійно діючу систему перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів у сфері інвестицій, яка була б складовою частиною загальної системи перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та працівників органів місцевого самоврядування.

Система перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та службовців органів місцевого самоврядування, які зайняті у сфері інвестиційної діяльності має включати такі підсистеми:

·         державні інституції, що здійснюють управління та координацію роботи системи перепідготовки та підвищення кваліфікації;

·         освітній сектор, представлений вищими навчальними закладами ІV рівня акредитації та закладами післядипломної освіти;

·         підсистема перепідготовки та підвищення кваліфікації службовців органів державної влади та місцевого самоврядування, які зайняті в галузі управління інвестиційною діяльністю на загальнодержавному, галузевому та місцевому рівнях;

·         підсистема організаційно-методичного забезпечення навчального процесу;

·         підсистема кадрового забезпечення;

·         академічний сектор та галузевий сектор науки, репрезентований центрами та інститутами інноваційного профілю.

 Підвищення кваліфікації державних службовців у сфері інвестиційної діяльності має здійснюватись у вищих навчальних закладах МОН і закладах післядипломної освіти за відповідними освітньо-професійними програмами навчання та дані програми мають бути погоджені із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері інвестицій та інноваційної діяльності. Також, на думку автора, підвищення кваліфікації повинно проводитись не перед черговою атестацією, чи в інших випадках визначених законодавством, а не рідше, ніж одного разу на 2 роки. Це пов'язано з тим, що реалії сьогодення потребують випереджаючого характеру підвищення кваліфікації фахівців з урахуванням перспектив розвитку держави, спрямування вектору її розвитку на інвестиційно-інноваційний.

Система  професійного навчання державних службовців може успішно розвиватися тільки при постійно та якісно зростаючій потребі в наслідках їх діяльності. Необхідне створення нового мотиваційного механізму, не просто зобов'язуючого, а стимулюючого державного службовця постійно оновлювати свої професійні вміння та знання. Найбільш універсальний спосіб досягнення цього — пов'язати службове просування, атестацію з професійними досягненнями державного службовця, результатами його навчання.

 

ВИСНОВКИ

 Отже, на сьогоднішній день підвищення кваліфікації спеціалістів органів державної влади у сфері інвестиційної діяльності в Україні здійснюється шляхом підвищення кваліфікації за професійними програмами  та короткотерміновими семінарами. Не існує окремої системи перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів у сфері інвестицій, а є загальна система перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та працівників органів місцевого самоврядування. Саме брак висококваліфікованих та досвідчених фахівців, що задіяні в усіх ланках інвестиційного процесу, веде до регресивних тенденцій в розвитку інфраструктури ринку інвестицій.

Формування системи підвищення кваліфікації спеціалістів органів державної влади у сфері інвестиційної діяльності обумовлена необхідністю реалізації проголошеного урядом України стратегічного курсу переходу національної економіки на інвестиційно-інноваційну модель розвитку; більш глибокої інтеграції країни у загальноєвропейський дослідницький та інноваційний простір тощо.

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Про державну службу: Закон України від 16.12.1993 № 3723-XII // Відомості Верховної Ради (ВВР). -  1993. -  N 52. - ст.490.

2. Про Комплексну програма підготовки державних службовців : указ Президента України від 9 листопада 2000 р. № 1212/2000 // Офіц. вісник України. – - 2000 р. - № 46. -  ст. 43.

3. Про Стратегію економічного та соціального розвитку України "Шляхом європейської інтеграції" на 2004-2015 роки: указ Президента України від 28 квітня 2004 р.  № 493/2004 // Офіційний вісник України.  - 2004 р. -  № 18. -  ст. 17.

4. Про затвердження Положення про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців: постанова Кабінету Міністрів від 8 лютого 1997 р. № 167 // Офіційний вісник України. - 1997 р. -№ 7. -  ст. 57.

5. Про центри перепідготовки та пiдвищення квалiфiкацiї працівників органів державної влади, органівмісцевого самоврядування, державних пiдприємств, установ i організацій: постанова Кабінету Міністрів України вiд  16 грудня 2004 р. № 1681 // Офіційний вісник України.  - 2004 р. - № 51.- ст. 36.

6. Луговий В., Князєв В., Куценко В., Литвинов Г. "Проблеми та пріоритети удосконалення добору, розстановки й підготовки кадрів державного управління в Україні // Вісник УАДУ – 2001. –№ 4. – С. 5–19.

7.  Олуйко В.М. "Кадрові процеси в державному управлінні України: стан і перспективи розвитку": Монографія. – Хмельницький: Вид-во ХУУП, 2005. – С. 207–211.

8. Хохлов М.П. Посилення функціональної та фундаментальної підготовки –потреба сучасної економічної політики // Теорія і практика державного управління: Зб.наук. пр. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2004. – Вип. 8. – С. 104 – 110.

9. Удосконалення професійного навчання службовців : [Електр. ресурс] - Режим доступу: //http: //www.guds.gov.ua/.../printable_article

 Стаття надійшла до редакції 25.08.2009 року.

ТОВ "ДКС Центр"