УДК 35.073.526
Л. Ю. Книжник,
аспірант кафедри економічної політики та врядування
Національної академії державного управління при Президентові України
ЯКІСТЬ АУДИТОРСЬКИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ: РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
L. Y. Knyzhnyk,
post-graduate student of the Department of Economic Policy and Governance
of the National Academy for Public Administration under the President of Ukraine
QUALITY OF AUDIT SERVICES IN UKRAINE: REALITIES AND PROSPECTS
У статті проведено аналіз основних проблем, що перешкоджають наданню якісних аудиторських послуг, та визначено перспективні напрями формування ефективної системи контролю за якістю аудиторських послуг в Україні. Здійснено огляд законодавчого регулювання Аудиторською палатою України, а саме стандартів та положень, за якими оцінюється політика і процедури контролю якості аудиторської діяльності. Зроблено висновок, що для налагодження ефективної системи контролю за якістю аудиторських послуг необхідним постає широке використання європейського досвіду з урахуванням діючої практики аудиту в Україні.
The article analyzes the main problems hindering the provision of quality audit services and outlines directions for the creation of an effective system for monitoring the quality of audit services in Ukraine. A review of the legislative regulation by the Audit Chamber of Ukraine was conducted, namely, the standards and provisions on which the policy and procedures for quality control of the audit activity are evaluated. It is concluded that in order to establish an effective system of control over the quality of audit services, a widespread use of advanced foreign experience is required, taking into account the current practice of audit in Ukraine.
Ключові слова: аудит, аудиторська діяльність, державне управління, якість аудиторських послуг, контроль.
Keywords: audit, audit activity, state administration, quality of audit services, control.
Постановка проблеми. Питання якості аудиторських послуг завжди є актуальним напрямом наукових досліджень як в Україні, так і в країнах світу. Так, якість аудиту проявляється у відповідності результатів перевірки наведених у аудиторському висновку реальному стану діяльності підприємства, на якому проводився аудит. Проте, протиріччя інтересів між власниками підприємства, його керівництвом та зовнішніми користувачами – державними органами, кредиторами, інвесторами є суттєвим викликом для підготовки достовірного аудиторського висновку. Разом з тим, недостатній рівень розвитку в Україні фінансового ринку, неналежний контроль з боку держави за станом економічної інформації, що подається зовнішнім групам користувачів, залежність українських аудиторів від оплати їх послуг зумовлюють можливість впливу керівника підприємства, що перевіряється, на підготовку аудиторського висновку. Все це актуалізує дослідження організації контролю якості аудиторських послуг в Україні.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вагомий внесок у розробку теоретичних основ та методологічних підходів до проблеми якості аудиту зробили провідні вчені – економісти, як Бондар В.П., Бутинець Ф., Давидов Г., Дорош Н., Любенченко О., Макєєва О., Мельник Р., Немченко В., Проскуріна Н., Редько О. та інші.
Окремі питання даної проблематики у галузі знань державного управління висвітлюють Н. Балдич, Г. Дмитренко, М. Малиш, Н. Олійник, О. Соколова, В. Юрчишин.
Метою статті є розкриття сутності поняття «якість аудиторських послуг» та визначення особливостей організації контролю якості аудиторських послуг в Україні.
Виклад основного матеріалу. Перш за все, розглянемо тлумачення поняття якості аудиту у наукових та науково-методичних працях. Так, Ф. Ф. Бутинець зазначає, що під якістю в аудиторській практиці слід розуміти максимальне задоволення інформаційних потреб користувачів результатами виконаних аудитором робіт, послуг та супутніх аудиту робіт відповідно до інтересів власника, суспільства та конкретного замовника в межах вимог чинного законодавства України, стандартів аудиту та “Кодексу професійної етики аудиторів” [3, с. 479]. Вчений зосереджує увагу на таких факторах оцінки якості аудиту, як дотримання законодавства, стандартів аудиту та Кодексу професійної етики аудитора.
Цю думку поділяє й О.Ю. Редько, зазначаючи, що якість аудиторських послуг є системним дотриманням реальної професійної незалежності, вимог чинного законодавства та вимог стандартів аудиту, дотримання кодексу професійної етики [7, с. 182]. Автор звертає увагу на те, що якість аудиторських послуг є категорією, що перманентно змінюється, в залежності від рівня суспільних відносин та господарської практики країни [7, с. 181].
Варто зазначити, що рівень економічного та суспільного розвитку визначає ступінь сприйняття, розуміння та висунення вимог суспільством до послуг, що пропонуються на ринку. Так О.Р. Суха та О.В. Марчук звертають увагу на те, що якість послуг гарантує довіру громадськості до результатів роботи аудиторів, які, в свою чергу, мають демонструвати перед спостережними органами адекватність виконання своїх обов’язків [8]. Драч С.В. зауважує, що підвищення якісного рівня аудиторських послуг сприятиме очищенню аудиторів від випадкових людей, які ставлять прибутковість понад професійні стандарти [4, с. 36].
Важливою проблема в аудиторській практиці України є формування ціни на послуги аудиту. Оскільки єдина система розрахунку вартості послуг аудиторської фірми відсутня, аудитори часто використовують власну систему формування ціни. А також, постійне зростання кількості аудиторів на ринку спричиняє значне зниження ціни на аудиторські послуги у зв’язку конкуренцією, що, в свою чергу, впливає на зниження якості аудиту.
Відомо, що одним із реальних способів покращення якості аудиторських послуг є підвищення відповідальності аудиторських фірм та аудиторів. Відповідно до законодавства України, розмір майнової відповідальності аудиторів не може перевищувати суми фактично завданої замовнику шкоди з вини аудитора. До аудиторів у випадку виявлення неодноразових фактів низької якості перевірок можуть застосовуватися стягнення у вигляді попередження, зупинення дії сертифікату на строк до одного року або його анулювання. Анульований сертифікат аудитор повинен повернути у термін, не більше 10 днів з моменту отримання витягу з рішення АПУ.
Для прикладу, в Німеччині діяльність аудиторів чітко регламентується та контролюється. Органом контролю за якістю аудиту виступає Інститут аудиторів, що має спеціалізовані комітети для врегулювання проблем, які виникають у сфері аудиту. При Аудиторській палаті Німеччини створюються аудиторські суди, до компетенції яких входить накладання штрафів та інших адміністративних покарань за неякісне проведення перевірки, в разі необхідності такі суди можуть позбавити аудитора права здійснювати аудиторську діяльність [1]. В Німеччині виділяють два види контролю за професією аудитора. Це контроль за здійсненням професії аудитора, та безпосередньо контроль якості аудиторських послуг. Поширеним явищем в цій країні є страхування відповідальності аудиторів перед третіми особами. Відповідно до Німецького закону «Про аудиторську діяльність» таке страхування є обов’язковим у тому випадку, якщо максимальна професійна відповідальність становить 1 мільйон євро – для аудиту підприємств, що не є учасниками ринку капіталу та 4 мільйони євро – для аудиту підприємств, що є учасниками ринку капіталу [6].
У Франції основною метою аудиту є зовнішній фінансовий контроль достовірності фінансової звітності недержавного сектора економіки. Органами, які регулюють аудиторську діяльність та готують аудиторські кадри є:
- Національна палата ревізорів;
- Орден бухгалтерів-експертів.
Питання бухгалтерського обліку та звітності перебувають у віданні Міністерства фінансів, а аудиту - Міністерства юстиції. Аудит проводять бухгалтерські комісари, яких обирають на зборах акціонерів строком на 6 років. Після цього строк повноважень комісарів може бути продовжений, при чому кількість пролонгацій не обмежена [1].
На відміну від інших країн ЄС, усі компанії Великобританії без винятку повинні надавати свої річні звіти для перевірки аудиторам. Основним законодавчим актом, який вимагає проведення аудиту у Великобританії, є Акт про компанії 1985 року. Аудитор призначається власниками компанії.
У світі дуже дбають про якість аудиту, адже від коректності його результатів залежить не лише стабільність окремого підприємства, а й економіка країни загалом. Разом з тим, не завжди аудитори приділяють належну увагу такому важливому етапу аудиту, як його планування. На думку Патрисії Боттомлі, національного партнера з аудиту BDO (CША), за допомогою планування можна забезпечити високу ефективність і якість аудиту. Під час свого нещодавнього виступу на міжнародній конференції з питань аудиту в Лас-Вегасі (США) вона наголосила на ключових моментах планування аудиту, з якими варто ознайомитися й українським аудиторам [2].
Патрисія Боттомлі радить на етапі планування намітити ті аудиторські процедури, які можуть бути застосовані до аудиту конкретного підприємства. Обов'язково слід дослідити компанію, аудит якої буде проводитися. Утім, це зовсім не означає, що аудитору потрібно знати абсолютно все про неї – це буде зайвим. Він повинен сфокусувати увагу на інформації, яка допоможе визначитися з аудиторськими процедурами, які застосовуватимуться для визначення тих сфер діяльності, які можуть містити ризики. Скажімо, плануючи аудит виробничого підприємства, важливо зрозуміти процес виробництва, набір транзакцій, які виконуються, і схему внутрішніх контролів. Тільки після цього можна переходити до вибірки та процедур тестування. Без розуміння виробничого процесу і вибірка, і обрана методологія тестування можуть бути віддаленими від практики й не забезпечити очікуваних результатів [2].
На етапі планування також слід приділити увагу оцінюванню внутрішніх контролів. Це дасть змогу зрозуміти, які ділянки бізнесу потребують глибшого аналізу, а які – більш поверхового, а також допоможе грамотно вибудувати послідовність застосування аудиторських процедур.
На думку Патрисії Боттомлі, аудиторам потрібно уникати механічного підходу до аудиту. Досить часто аудитори, плануючи свою роботу, беруться за ті процедури, які було застосовано під час попередньої перевірки. Це не зовсім правильно. Насамперед слід проаналізувати їх результативність. Якщо вони не принесли жодної користі, від них можна сміливо відмовлятися. Це суттєво заощадить час і значно підвищить продуктивність роботи. Отже, планування – важлива складова аудиту, до якої потрібно ставитися дуже відповідально. Тоді й результат задовольнить і аудитора, і клієнта.
Забезпечення якості аудиторських послуг можливе через запровадження нормативних вимог і внутрішніх стандартів та формування системи управління якістю в аудиторських фірмах. Нормативна база формується на перших двох рівнях регулювання аудиторської діяльності на першому рівні – законодавче регулювання (державний рівень), на другому рівні – нормативно - методичне регулювання та контроль (рівень професійних організацій), а розробка і запровадження системи управління якістю здійснюється на третьому рівні – внутрішнє регулювання аудиторських організацій (рівень суб’єктів аудиторської діяльності).
Відповідно, на рівні законодавчого регулювання Аудиторською палатою України (далі АПУ) оприлюднені стандарти та положення, порівняно за якими оцінюється політика і процедури контролю якості аудиторської діяльності.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про аудиторську діяльність» заборонено проведення аудиту, якщо розмір винагороди за надання аудиторських послуг не враховує необхідного для якісного виконання таких послуг часу, належних навичок, знань, професійної кваліфікації та ступінь відповідальності аудитора [5], проте нічого не вказано про репутацію, порядність як основ моральної гарантії та довіри до аудиторської фірми чи авторитету до самого аудитора.
Стосовно АПУ, за останні роки було розроблено та затверджено ряд положень щодо даного питання, а саме:
- Концептуальну основу контролю аудиторської діяльності в Україні на основі рішення АПУ № 182/3 від 27.09.07 р. Метою даної концепції є забезпечення якості аудиторських послуг і задоволення потреб суспільства та вдосконалення процесу саморегулювання аудиторської діяльності.
- Концепція системи забезпечення якості аудиторських послуг в Україні прийнята рішенням АПУ № 249/6 від 26.04.2012 р. Метою даної концепції є адаптація законодавства України до законодавства ЄС.
- Положення про зовнішні перевірки систем якості аудиторських послуг яке діє із 1.09.2011 року і основною метою якого є забезпечення організації проведення зовнішніх перевірок системи контролю якості аудиторських послуг всіх суб'єктів аудиторської діяльності в Україні.
- Положення з національної практики контролю якості аудиторських послуг 1 «Організація аудиторськими фірмами та аудиторами системи контролю якості аудиторських послуг» від 27.09.2007 №182/4 зі змінами згідно рішення АПУ № 232/9 від 30.06.2011 р. зазначено, що аудиторські фірми та аудитори, які займаються аудиторською діяльністю індивідуально як фізичні особи - підприємці, зобов'язані розробити політику та процедури контролю якості аудиторських послуг та отримати підтвердження Аудиторської палати відповідності системи контролю якості аудиторських послуг.
- Положення про Комітет з контролю за якістю аудиторських послуг (від 20.05.2010 № 215/9) визначає правовий статус, основні завдання, повноваження та організацію роботи Комітету з контролю за якістю аудиторських послуг.
Отже, прийняття зазначених положень і концепцій свідчить про посилення уваги держави до проблем якості аудиту та формування ґрунтовної його методологічної бази. Потрібно зазначити, що загалом ці розроблені і прийняті нормативні документи мають єдиний організаційно – методичний підхід як до побудови системи контролю якості на зовнішньому рівні з боку АПУ, на внутрішньому рівні з боку аудиторської фірми (аудитора). Відповідно до визначеного поділу, виділяється два види контролю якості аудиторських послуг: зовнішній і внутрішній.
Зовнішній контроль якості аудиторських послуг здійснюється на основі чинного законодавства України формується АПУ. Безпосередньо організацію та забезпечення проведення зовнішніх перевірок якості аудиторських послуг здійснює Комітет з контролю за якістю аудиторських послуг, який діє від імені і за дорученням АПУ.
На рівні суб’єктів аудиторської діяльності здійснюється внутрішній контроль. Проводиться безпосередньо самими суб’єктами аудиторської діяльності і направлений на контроль якості виконання відповідних процедур, які відповідають розробленій в внутрішньо фірмовій політиці.
Законом України «Про аудиторську діяльність» встановлена норма, відповідно до якої на Аудиторську палату України покладено повноваження, зокрема, щодо здійснення заходів із організації контролю якості аудиторських послуг в Україні. На виконання цієї норми з 2007 року при АПУ працює Комітет з контролю якості аудиторських послуг (далі – Комітет з контролю якості).
Для підвищення якості
аудиторських послуг рішенням АПУ
від 31.01.2013 р. № 264/6 введена вимога, згідно з якою для
виконання завдань з обов’язкового аудиту, починаючи з фінансової звітності за
звітні періоди з 1 січня 2013 року, аудиторські фірми та аудитори зобов’язані
пройти перевірку системи контролю якості аудиторських послуг.
За інформацією АПУ, у 2016 році діяльність АПУ з питань контролю якості аудиторських послуг та професійної етики здійснювалася за такими напрямками:
1) розробка та аналіз нормативних положень і методологічних документів, які стосуються системи контролю якості аудиторської діяльності;
2) розробка нормативних положень щодо запровадження нагляду з боку АПУ за дотриманням аудиторськими фірмами та аудиторами вимог Закону, актів АПУ, стандартів аудиту та норм професійної етики аудиторів;
3) планування, проведення та розгляд результатів зовнішніх перевірок функціонування систем контролю якості аудиторських фірм;
4) розгляд скарг, звернень що надходять до АПУ.
Порядок проведення зовнішніх перевірок системи контролю якості аудиторських послуг, який є обов’язковим для всіх суб’єктів аудиторської діяльності в Україні, визначений у Положенні про зовнішні перевірки системи контролю якості аудиторських послуг, затвердженому рішенням АПУ від 30.10.2014 р. № 302/9 (зі змінами) [9].
Відповідно до вимог Положення Комітет з контролю якості забезпечує планування, організацію та проведення зовнішніх перевірок систем контролю якості аудиторських фірм та аудиторів, проводить перевірку і моніторинг результатів зовнішніх перевірок систем контролю якості, аналіз порушень аудиторськими фірмами й аудиторами професійних вимог щодо якості аудиторських послуг та інші додаткові процедури, спрямовані на забезпечення якості.
Крім того, нормами Положення передбачено, зокрема, що:
- визнані АПУ професійні організації аудиторів та/або бухгалтерів можуть набувати статусу уповноважених з контролю якості організацій. Вимоги до організації співпраці АПУ з такими організаціями визначені Порядком залучення Аудиторською палатою України до співпраці громадських об’єднань як професійних організацій аудиторів, затвердженим рішенням АПУ від 26.03.2015 р. № 309/7;
- участь у зовнішніх перевірках беруть уповноважені контролери. АПУ веде реєстр уповноважених контролерів, які відповідно до вимог Порядку організації та проведення іспиту з питань проведення зовнішніх перевірок систем контролю якості аудиторських послуг, який складається кандидатами в уповноважені контролери, затвердженого рішенням АПУ від 27.11.2014 р. № 303/14, успішно склали іспит з питань проведення зовнішніх перевірок та мають право проводити перевірки систем контролю якості суб’єктів аудиторської діяльності. Реєстр розміщений на офіційному сайті АПУ за посиланням: http://apu.com.ua/kontrol-yakosti.
Відповідно до вимог Положення про зовнішні перевірки з метою дотримання вимог Директиви 2006/43/ЄС (зі змінами), АПУ запроваджена обов’язкова зовнішня перевірка системи контролю якості аудиторських послуг (яка проводиться не рідше одного разу на п’ять років) усіх суб’єктів господарювання, включених до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів.
Упродовж 2016 року АПУ фактично перевірено 103 суб’єкта аудиторської діяльності з 229, включених до Плану зовнішніх перевірок системи контролю якості на 2016 рік, затвердженого рішенням АПУ від 26.11.2015 р. № 317/7 (зі змінами) [9].
Упродовж 2016 року Комітетом з контролю якості відповідно до Порядку проведення перевірок матеріалів скарг, які надходять до АПУ, щодо недотримання аудиторськими фірмами та аудиторами законодавства України, стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів, рішень АПУ при наданні ними аудиторських послуг, затвердженого рішенням АПУ від 27.11.2008 р. № 196/7 (зі змінами), проведено перевірку 52 суб’єктів аудиторської діяльності [9].
Зазначені перевірки були проведені у зв’язку із надходженням до АПУ від фізичних та юридичних осіб, а також державних органів скарг, заяв, звернень щодо неналежного виконання професійних обов’язків суб’єктами аудиторської діяльності за результатами надання ними аудиторських послуг.
Варто зазначити, що проекту Закон про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність (реєстр. №6016 від 03.02.2017 р.) передбачає створення системи суспільного нагляду за аудиторською діяльністю – це не ноу-хау проекту №6016, а вимога 43-ї Директиви ЄС про обов’язковий аудит, так само як і те, що керувати таким органом повинні непрактикуючі особи, добре обізнані у сферах, що стосуються обов'язкового аудиту. Зазначений орган повинен нести кінцеву відповідальність та нагляд за атестацією аудиторів, їх безперервним навчанням, реєстрацією, прийняттям стандартів, системою забезпечення якості [10].
Згідно з законопроектом право на обов’язковий аудит матимуть суб’єкти аудиторської діяльності, які пройшли перевірку системи контролю якості аудиторських послуг, за основним місцем роботи в яких працює не менше трьох аудиторів та застрахували цивільно-правову відповідальність перед третіми особами. Щодо суб’єктів аудиторської діяльності, які матимуть право проводити обов’язковий аудит підприємств, що становлять суспільний інтерес, то за основним місцем роботи в таких аудиторських фірмах має працювати не менше п’яти аудиторів із загальною чисельністю штатних працівників, які залучаються до виконання завдань, не менше п’ятнадцяти осіб.
Зазначу, що наразі в Реєстрі аудиторських фірм і аудиторів, який веде Аудиторська палата України, значиться близько тисячі суб’єктів аудиторської діяльності. Аналіз структури включених до Реєстру суб’єктів аудиторської діяльності показує, що приблизно у 500 аудиторських фірмах за основним місцем роботи працює три і більше аудиторів; у 300 аудиторських фірмах за основним місцем роботи працює п’ять і більше аудиторів, з яких приблизно у 50 загальна чисельність штату – більше 15 осіб. Тобто на даний час потенційно близько 50% суб’єктів аудиторської діяльності мають можливість проводити обов’язковий аудит [10].
Висновки. З огляду на вищесказане можна зробити висновок, що в даний час контроль за якістю аудиторських послуг в Україні не дає потрібних результатів. Тому, для формування ефективної системи контролю за якістю аудиторських послуг, на нашу думку, необхідно забезпечити виконання таких вимог:
1) регулярний контроль якості аудиторських послуг повинен здійснюватися на рівні всіх суб’єктів аудиторської діяльності;
2) запровадження критеріїв, стандартів оцінювання аудиторських послуг, які дозволять об’єктивно оцінювати роботу суб’єктів аудиторської діяльності, як на зовнішньому рівні, так і на внутрішньому рівні;
3) вдосконалення методик і процедур роботи суб’єктів аудиторської діяльності.
Поліпшення якості наданих аудиторських послуг можливо лише за допомогою створення незалежного від професії регулятора, особливо для суб’єктів суспільного інтересу, відповідно до Директив ЄС. Незалежний орган нагляду за професією спільно з саморегульованими органами, такими, як Аудиторська палата та інші професійні організації, можуть поліпшити контроль за якістю аудиторських послуг і забезпечити таку необхідну фінансову прозорість всій економіці України. Доцільно в Україні застосувати досвід європейських країн щодо посилення контролю за якістю проведеного аудиту та сертифікації аудиторів за міжнародними стандартами. Зважаючи на відкриті європейські кордони, варто пам’ятати, що підвищення якості аудиторських послуг прямо пов’язане з міжнародним визнанням українських аудиторів та новими для них перспективами.
Список використаних джерел.
1. Аудиторська діяльність: особливості діяльності аудиторів в Україні та можливість залучення зарубіжного досвіду / Науковий блог : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://naub.oa.edu.ua/2012/ audytorskadiyalnistosobly vosti-diyalnosti-audytoriv-v-ukrajini-ta-mozhlyvist-zaluchennya-zarubizhnoho-dosvi du/
2. Бойко О. Чим сьогодні занепокоєні аудитори різних країн світу: міжнародний досвід, на який варто звернути увагу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://fz.ligazakon.net/#/articles/FZ001292
3. Бутинець Ф. Ф., Малюга Н. М., Петренко Н. І. Аудит: стан і тенденції розвитку в Україні: Монографія / За редакцією проф. Ф. Ф. Бутинця. – Житомир: ЖДТУ, 2004. – 564 с.
4. Драч С. В. Якість роботи аудитора – основне питання сьогодення // Теорія і практика незалежного аудиту в Україні. Збірник тез і текстів виступів на Всеукраїнській науково-практичній конференції. – Київ, 2001. – С. 36-37.
5. Закон України «Про аудиторську діяльність» № 3126-12 від 22.04.93 р.: [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/ show/3125-12
6. Михайленко О. Г. Зарубіжний досвід формування системи контролю якості аудиторських послуг / О. Г. Михайленко // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки. - 2011. – Вип. 20(2). – С. 180-186. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN /Npkntu_e_2011_20(2)__27
7. Редько О. Ю. Аудит в Україні. Морфологія / Монографія. – К.: ДП “Інформ- аналіт. агенство”. – 2008. – 493 с.
8. Суха О. Р., Марчук О. В. Проблеми і перспективи контролю якості аудиту в Україні // www.rstu.rv.ua/metods/ asp/vd/v39ek39.doc.
9. Узагальнена інформація про стан аудиторської діяльності в Україні у 2016 році. – К, 2017 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.apu.com.ua/1064-zvit-do-kmu-2016
10. Южаніна Н. Аудиторська діяльність в Україні: шанс для об’єднання й розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://yuzhanina.in.ua/novini/item/174-audytorska-diialnist-v-ukraini-shans-dlia-obiednannia-i-rozvytku.html. - Назва з екрана.
References.
1. "Audit activity: Peculiarities of the activity of auditors in Ukraine and the possibility of attracting foreign experience", Naukovyi bloh, [Online], available at: http://naub.oa.edu.ua/2012/ audytorskadiyalnistosobly vosti-diyalnosti-audytoriv-v-ukrajini-ta-mozhlyvist-zaluchennya-zarubizhnoho-dosvi du/
2. Boiko, O. "What is today worried by auditors from different countries: an international experience worth paying attention to", [Online], available at: https://fz.ligazakon.net/#/articles/FZ001292
3. Butynets, F. F. Maliuha, N. M. and Petrenko, N. I. (2004), Audyt: stan i tendentsii rozvytku v Ukraini [Audit: State and Development Trends in Ukraine], ZhDTU, Zhytomyr, Ukraine, p. 564.
4. Drach, S. V. (2001), " The quality of the auditor's work is the main issue of today ", Collection of abstracts and texts of speeches at the All-Ukrainian scientific-practical conference "Theory and Practice of Independent Audit in Ukraine", Kyiv, Ukraine, pp. 36-37.
5. The Verkhovna Rada of Ukraine (1993), Law of Ukraine "On Audit Activity" No. 3126-12 of 22.04.93, [Online], available at: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/ show/3125-12
6. Mykhailenko, O. H. (2011), "Foreign experience in the formation of a quality control system for audit services", Naukovi pratsi Kirovohradskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu. Ekonomichni nauky, vol. 20(2), pp. 180-186, [Online], available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN /Npkntu_e_2011_20(2)__27
7. Redko, O. Yu. (2008), Audyt v Ukraini [Audit in Ukraine], DP “Inform- analit. ahenstvo”, Kyiv, Ukraine, p. 493 s.
8. Sukha, O. R. and Marchuk, O. V. "Problems and prospects of quality control audit in Ukraine", [Online], available at: www.rstu.rv.ua/metods/ asp/vd/v39ek39.doc.
9. "Generalized information on the state of audit activity in Ukraine in 2016", [Online], available at: http://www.apu.com.ua/1064-zvit-do-kmu-2016
10. Yuzhanina, N. " Audit activity in Ukraine: a chance for association and development", [Online], available at: http://yuzhanina.in.ua/novini/item/174-audytorska-diialnist-v-ukraini-shans-dlia-obiednannia-i-rozvytku.html
Стаття надійшла до редакції 07.11.2017 р.
ТОВ "ДКС Центр"