Зміст журналу № 9, 2021
І. А. Гнатенкод. е. н., доцент, доцент кафедри підприємництва та бізнесу, Київський національний університет технологій та дизайну, м. Київ, УкраїнаЛ. В. Cухомлинк. т. н., доцент, доцент кафедри менеджменту, Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, м. Кременчук, УкраїнаІ. Г. Бачкірк. е. н., асистент кафедри менеджменту, Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, м. Кременчук, УкраїнаО. С. Парохненкостарший викладач кафедри менеджменту, Національний транспортний університет, м. Київ, Україна
I. HnatenkoDoctor of Economic Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Entrepreneurship and Business, Kyiv National University of Technologies and Design, Ukraine, KyivL. SukhomlynPhD in Technical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Management, Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University, Ukraine, KremenchukI. BachkirPhD in Economics, Assistant of the Department of Management, Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University, Ukraine, KremenchukO. ParohnenkoSenior Lecturer of the Department of Management, National Transport University, Ukraine, Kyiv
В статті розглянуто моделювання пріоритетів управління інфраструктурою підприємництва з урахуванням ринку праці в умовах зміни споживчих переваг та цифровізації. Доведено, що для реалізації методології формування державних пріоритетів неоінноваційного розвитку підприємництва необхідною є наявність мережі інноваційної інфраструктури, раціонально імплементованої в інституціональну матрицю, елементи якої будуть забезпечувати її стійкість та адаптивність відповідно турбулентності зовнішнього середовища. Визначено, що це дозволить усунути комунікаційні розриви між інститутами матриці, підвищити доступність підприємців до технологічних, управлінських, інформаційних, інвестиційних, трудових та інших ресурсів – інакше кажучи, ресурсів підприємницької діяльності, без яких неможливим є процес відтворення у національній економіці. Низька готовність вітчизняної інституціональної матриці забезпечувати дифузію інновацій засобами наявних інфраструктурних елементів провокує інертний розвиток підприємництва. Систематизовано дані елементи.[||]The article considers modeling of business infrastructure management priorities taking into account the labor market in the conditions of changing consumer preferences and digitalization. It is substantiated that the implementation of the methodology of formation of state priorities of neo - innovative development of entrepreneurship depends on the efficiency of the existing infrastructural elements in the national economy. That is why the development and stable functioning of infrastructure is one of the most important systemic factors of sustainable economic growth, the formation of competitive advantages of the state, ensuring national security. In addition, it is important in the effective formation of state priorities for business development under the scenario "New Innovation Course" is to provide its staff with a high level of qualifications and experience capable of developing and implementing the proposed scenario. It is proved that for the implementation of the methodology of formation of state priorities of neo-innovative development of entrepreneurship it is necessary to have a network of innovation infrastructure, rationally implemented in the institutional matrix, the elements of which will ensure its stability and adaptability to environmental turbulence. It is determined that this will eliminate communication gaps between the institutions of the matrix, increase the availability of entrepreneurs to technological, managerial, informational, investment, labor and other resources - in other words, business resources, without which the process of reproduction in the national economy is impossible. The low readiness of the domestic institutional matrix to ensure the diffusion of innovations by means of existing infrastructural elements provokes the inert development of entrepreneurship. These elements are systematized, namely: low ability of industrial enterprises to implement innovative activities due to lack of support from the state; production by domestic enterprises of low quality products, which in any way, including using unscrupulous "parasitic" marketing policy, they try to distribute in the consumer market; low interest of industrial enterprises in retaining narrowly qualified workers with specific knowledge and engineering skills, which leads to staff turnover and demotivates workers to realize their innovative talents.
В. В. Вірченкод. е. н., доцент, доцент кафедри економічної теорії, макро- і мікроекономіки,Київський національний університет імені Тараса Шевченка
V. VirchenkoDoctor of Economic Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economic theory, Macro- and Microeconomics, Taras Shevchenko National University of Kyiv
Стаття присвячена комплексному аналізу сутності, специфіки та інструментів ризик-менеджменту інноваційно-підприємницької діяльності дослідних інституцій та суб’єктів господарювання в умовах цифровізації економічних відносин і формування віртуальної економіки. Досліджено зміст та особливості ризиків, що супроводжують інноваційно-підприємницьку діяльність і комерціалізацію об’єктів інтелектуальної власності на сучасному етапі розвитку економічних відносин. Узагальнено основні критерії класифікації ризиків інноваційно-підприємницької діяльності. Визначено переваги і недоліки різних методів та інструментів ризик-менеджменту інтелектуальної інноваційно-підприємницької діяльності дослідних інституцій та суб’єктів господарювання. Проаналізовано сутність та види страхування інтелектуальної власності як найбільш прогресивного інструмента ризик-менеджменту інноваційної діяльності в умовах формування віртуальної економіки. Охарактеризовано сучасний стан та перспективи розвитку страхування інтелектуальної власності в Україні в контексті цифрової трансформації системи суспільного відтворення.[||]The paper provides comprehensive analysis of the nature, peculiarities and tools of risk management of innovation and entrepreneurial activities of research institutions and business entities in the context of digitalization of economic relations and the formation of a virtual economy. The content and features of the risks that accompany innovation and business activities and commercialization of intellectual property at the current stage of development of economic relations are studied. Author proved that digitalization of economic relations in the virtual economy greatly increases the risks of innovative activity due to the difficulty of forecasting the virtual economic environment and increasing transaction costs. The main criteria for classification of risks of innovative and entrepreneurial activity are generalized. Paper investigates transmission mechanism that represent the impact of risks caused by digitalization of economic environment on commercialization of intellectual property and competitiveness of enterprises. Extremely critical impact of marketing risk on the performance of innovative companies is underlined. Because the complexity of forecasting market conditions in a virtual economy can lead to planning fallacy in the strategic management of the commercialization of an intellectual product.
Nature and key types of risk management tools are analyzed. Risk management of innovative and entrepreneurial activity is defined as a process of identifying, assessing and controlling threats in the field of commercial turnover of innovative technologies and products, based on the application of special tools to minimize the negative impact of adverse events on financial results of research institutions and business entities engaged in commercialization of intelligent innovative products and technologies. The advantages and disadvantages of various tools of risk management are identified. The nature and types of intellectual property insurance as the most progressive tool of risk management of innovative activity under formation of virtual economy are analyzed. Obtained results of research provide basis for policy implications concerning development of intellectual property insurance in Ukraine in the context of digital transformation of the system of social reproduction and innovative modernization of national economy.
В. І. Усикд. е. н., доцент,професор кафедри національної економіки та публічного управління,ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
ПУБЛІЧНА ПОЛІТИКА ТА АНАЛІЗ ВИГІД ТА ВИТРАТ
V. UsykDoctor of Economic Sciences, Associate Professor, Professor of the Department of National Economy and Public Administration, SHEI "Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman"
PUBLIC POLICY AND COST-BENEFIT ANALYSIS
Використання інструменту аналіз вигід та витрат при створенні та впровадженні політики є актуальним питанням, особливо в період невизначеності та існування проблем світового характеру, що торкаються людських життів. Цей інструмент не є панацеєю для прийняття ефективних та правильних рішень, але однозначно допомагає приймати більш зважені рішення, обирати саме той варіант політичної пропозиції, де вигоди перевищують витрати або ж є більшими за одних і тих же витрат. Основне правило – це чіткість дотримання алгоритму, неупередженість та відсутність суб’єктивізму при оцінці наслідків та результатів. Саме цей інструмент допомагає урядам багатьох країн та керівним органам міжнародних організацій створювати більш системну та обдуману політику, передбачати наслідки, враховувати практично всі витрати та вигоди та обирати з-поміж кількох варіантів найоптимальніший. Так, в період пандемії аналіз витрат та вигід також став одним з основних інструментів для аналізу пропонованої політики. І хоч очікувані наслідки для тої чи іншої політики завжди невизначені до впровадження та реалізації політики, але процес проведення аналізу вигід та витрат допомагає зосередитися на тих аспектах політики, які є найбільш затратними та найбільш вигідними.[||]Cost-benefit analysis is an analytical tool that allows to assess the benefits and costs of policy change in monetary terms in order to inform decision-makers. This tool was developed for rational decision-making by systematically weighing the advantages and disadvantages of possible activities. It currently plays a key role in shaping public policy in various areas, such as law, health and safety, environment and agriculture, construction, transport, health and education, energy, water management and sport. The use of the cost-benefit analysis tool in policy-making and implementation is a topical issue, especially in times of uncertainty and the existence of global issues affecting human lives. It is especially relevant for the practice of public administration in a period of change and turbulence. And especially important - in conditions of financial constraints and pandemics. This tool is not a panacea for effective and correct decisions, but clearly helps to make more informed decisions, to choose the option of a political proposal where the benefits outweigh the costs or are greater than the same costs. The main rule is the clarity of the algorithm, impartiality and lack of subjectivity in assessing the consequences and results. It is this tool that helps the governments of many countries and the governing bodies of international organizations to create more systematic and thoughtful policies, anticipate the consequences, take into account almost all costs and benefits, and choose the most optimal of several options. During the pandemic, many studies were conducted using the cost-benefit analysis tool to assess government policies to implement certain rules in certain countries. Expected effects of this or that policy is always uncertain for the introduction and implementation of policies, but the process of analyzing the costs and benefits helps to focus on those aspects of policy which are the costliest and the most profitable. Through cost-benefit analysis, policymakers can describe and quantify the likely consequences of a policy. Cost-benefit analysis forces policymakers to think about the impact of a policy proposal from the outset and to identify unintended consequences long before the impact is monetized.
А. О. Князевичд. е. н., професор, декан економічного факультету, ПВНЗ “Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’ячука”, м. РівнеЛ. А. Дяченкок. е. н., доцент, викладач, Львівська обласна Мала академія наук, м. ЛьвівС. О. Крайчукк. т. н., доцент, доцент кафедри економіки та управління бізнесом, Рівненський державний гуманітарний університет, м. РівнеС. М. Демидюкк. е. н., доцент кафедри менеджменту, ПВНЗ “Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука”, м. Рівне
A. KniazevychDoctor of Economic Sciences, Associate Professor, Dean of the Faculty of Economics,Private Higher Education Establishment “Academician Stepan Demianchuk International University of Economics and Humanities”L. DyachenkoPhD in Economics, Associate Professor, Lecturer, Lviv Regional Small Academy of SciencesS. KraychukPhD in Technical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economics and Management of business, Rivne State University of HumanitiesS. DemydiukPhD in Economics, Associate Professor of the Department of Management, Private Higher Education Establishment “Academician Stepan Demianchuk International University of Economics and Humanities”
У статті розглянуто проблеми інфраструктурного забезпечення туристичної галузі, її цифровізації на основі комунікаційного менеджменту. Шлях до реструктуризації національної економіки в складних соціально-економічних умовах України ґрунтується на спрямуванні до інноваційного типу розвитку, який передбачає характерне для постіндустріального суспільства прагнення до домінування процесів софтизації, тобто перетворення нематеріальних ресурсів у найважливіший фактор економічного зростання поряд зі збільшенням ролі сфери послуг. Використання інформаційно-комунікативних технологій в управлінні суб’єктами підприємництва формують технологічну базу розвитку туристичної галузі XXI ст. За останні роки світовий ринок туристичних послуг зазнав якісних і кількісних змін, завдяки використанню і подальшому удосконаленню інформаційних технологій та впливу пандемії.[||]The article considers the problems of infrastructural support of the tourist industry, its digitalization on the basis of communication management. The path to restructuring the national economy in the difficult socio-economic conditions of Ukraine is based on the direction of innovative type of development, which involves the characteristic post-industrial society's desire to dominate softness processes, in the transformation of intangible resources into a key factor of economic growth.
The purpose of the study is to develop recommendations for further development of communication management of the tourism industry, to develop the recommendations for the implementation and use of information and communication infrastructure of tourism, and prospects for improving its efficiency.
Methods. The scientific and methodological basis is modern theories of enterprise management in market conditions. In the process of research, the methods of theoretical generalization, system and logical approach, analysis and synthesis, observation were used. The information base of the study was the regulations of Ukraine, monographs and periodicals of foreign and domestic scientists on the topic of the study, the experience of leading enterprises of Ukraine.
Results. The result of the study is the development of recommendations for the establishment of an effective innovative tourism infrastructure. The use of information and communication technologies in the management of business entities, which form the technological basis for the development of the tourism industry of the XXI century, is described. The use of information technology systems by each segment of tourism and their significance for all components of tourism, especially during a pandemic, are shown. The article emphasizes that the gradual improvement of the organization of management of the tourism industry is provided through the use of automated management systems and digitization of industries.
Prospects for further research may be the development of communication models of tourism enterprises, taking into account trends in the cluster economy and the economy of cooperation, the definition of a comprehensive system of indicators of its effectiveness.
І. Б. Яцівд. е. н., доцент, проректор з наукової роботи, Львівський національний аграрний університет
ІНВЕСТИЦІЇ ДОМОГОСПОДАРСТВ УКРАЇНИ В ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ
I. YatsivDoctor of Economic Sciences, Associate Professor, Vice-rector for Scientific Work, Lviv National Agrarian University
INVESTMENTS OF UKRAINIAN HOUSEHOLDS IN HUMAN CAPITAL
У статті розкрито зміст інвестицій у людський капітал, здійснюваних домогосподарствами. Людський капітал розглядається як запас знань, кваліфікації, професійних навичок, здоров’я, здібностей, мотивацій осіб, задіяних у суспільному виробництві. Основними інвестиціями в людський капітал прийнято вважати витрати на освіту, охорону здоров’я, мобільність (пошук роботи, зокрема через міграцію). Зазначено, що домогосподарства, інвестуючи в людський капітал, виконують низку важливих функцій – відновлювану (репродуктивну, відтворення і збереження здоров’я), економічну, соціальну. Інвестування домогосподарств у людський капітал здійснюється у формі затрат коштів та часу.
Запропоновано оцінювати характер інвестиційної активності домогосподарств на основі показників здійснюваних ними витрат. У структурі цих витрат відображаються підходи домогосподарств до інвестування формування та розвитку людського капіталу. Однак до інвестицій не слід відносити витрати на фізіологічні потреби, які лише підтримують працездатність людини. Наприклад, інвестиціями не можна вважати ту частину витрат на харчування, яка необхідна для підтримання життєдіяльності особи.
Для аналізу витрат домогосподарств використані дані статистичного обстеження, здійснюваного Державною службою статистики України. Встановлена консервативність поведінки домогосподарств при здійсненні витрат, що можуть розглядатися як інвестиції в людський капітал. Показана тісна пряма залежність між обсягом цих витрат та рівнем доходів домогосподарств.
Невисокий рівень доходів переважної більшості домогосподарств України обмежує їхні інвестиційні можливості. Інвестування в людський капітал може бути удосконалене через оптимізацію джерел і напрямів інвестування. Додаткові можливості відкриваються в рамках інвестиційного партнерства домогосподарств, суб’єктів бізнесу, органів державної влади та місцевого самоврядування в рамках реалізації цільових програм у сфері освіти, охорони здоров’я, розвитку соціальної інфраструктури.[||]The paper deals with the content of investments put in human capital by households. Human capital is regarded as a stock of knowledge, qualifications, professional skills, health, abilities, motivations of humans involved into social production. The expenditures on education, health protection, mobility (i.e. search of job especially due to migration) are considered to be the main investments in human capital. It is stated that households when investing in human capital perform a number of important functions such as renovating (i.e. reproduction and maintaining health), economic, social. Investing of households in human capital is done in the form of costs of fund and time.
It is suggested to estimate the type of household investing activity applying the indexes of expenditures. The structure of these expenditures shows the approaches of households to investing, forming and development of human capital. But we should not consider the expenditures on physiological needs that maintain only the human efficiency to investments. E.g. we cannot consider as an investment the part of food expenditures necessary to maintain the vital activity of a person.
To analyze the household expenditures the data of statistical survey conducted by the State Statistical Service of Ukraine have been used. The conservative behavior of households regarding expenditures which are considered as investments in human capital have been stated. The close direct relationship between the amount of these expenditures and the level of household income has been shown.
The low level of income of the majority of Ukrainian households limits their investing capacity. Investing in human capital can be improved due to optimization of sources and directions of investments. Additional opportunities are provided within the framework of investment household partnerships, business entities, bodies of state and local self-governed authorities when implementing target programs in the field of education, health protection, social infrastructure development.
В. В. Дергачовад. е. н., професор, в.о. завідувача кафедри менеджменту підприємств,Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"І. О. Турчакк. ю. н., доцент кафедри підприємництва та маркетингу, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газуО. В. Мартиненкоаспірант кафедри менеджменту підприємств,Національний технічний університет України \"Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського\"
V. DergachovaDoctor of Economic Sciences, Professor, Head of the Department of Enterprise Management,National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute»I. TurchakPhD in Law, Associate Professor of the Department of Entrepreneurship and Marketing,Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas, Institute of Economics and ManagementO. MartynenkoPostgraduate student, National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute»
У статті розглянуто імплементацію України до міжнародних інтеграційних процесів в контексті їх впливу на розвиток експортного потенціалу підприємств переробної галузі. Визначено вплив пандемії Covid-19 на трансформаційні процеси в міжнародних економічних відносинах та формування нової «безконтактної економіки». Ідентифіковано поняття «експортний потенціал» як економічна категорія, що відображає характер відносин між суб’єктами, які формують і використовують ресурсні можливості розвиту підприємства, і економічний показник або комплекс показників, які надають кількісну оцінку досліджуваному потенціалу, необхідну для здійснення управлінської діяльності підприємства.
Для ідентифікації напрямів та шляхів розвитку експортного потенціалу підприємств переробної галузі України в умовах імплементації до міжнародних інтеграційних процесів, досліджено переробну галузь України за останнє десятиліття, а саме: проаналізовано динаміку обсягу реалізованої переробної продукції, її структуру, обсяг капітальних інвестицій та експорту діяльність підприємств. Виявлено, що саме деревообробна галузь переробної промисловості України є стратегічно перспективним експортоорієнтованим сегментом економіки України, яка за останнє десятиліття змогла успішно пройти крізь кризи та рецесії, наростивши обсяги виробництва. Деревообробна промисловість є також важливою ланкою в інтеграції національної економіки до міжнародних інтеграційних процесів. З огляду на вищезазначене, досліджено експортну діяльність деревообробних підприємств, темпи приросту експорту, обсяги капітальних інвестицій в галузь, індекси фізичного обсягу, середніх цін та умов торгівлі експорту деревини у зовнішній торгівлі України. З метою розвитку експортного потенціалу підприємств переробної галузі, зокрема деревообробного сектору в умовах імплементації до міжнародних інтеграційних процесів та у період формування та запуску «безконтактної економіки», сформовано перелік рекомендаційних заходів, впровадження яких, у довгостроковій перспективі призведе до інтенсивного розвитку як деревообробної галузі, так і переробної промисловості загалом.[||]The article discusses the implementation of Ukraine's international integration processes in the context of their impact on the development of export potential of processing industries. The impact of the “Covid-19” pandemic on the transformation processes in international economic relations and the formation of a new “low touch economy” is determined. Identified the concept of "export potential" as an economic category, reflecting the relationship between entities that form and use resource opportunities to develop enterprise and economic indicator or set of indicators that provide a quantitative assessment test capacity necessary for the management of the company.
In order to identify areas and ways to develop the export potential of processing industry in Ukraine in terms of implementation of international integration, the research processing industry in Ukraine over the past 10 years’ period is studied, namely: the dynamics of the volume of sold processed products, its structure, the volume of capital investments and exports of enterprises are analyzed. It was found that the wood processing industry of Ukraine is a strategically promising export-oriented segment of Ukraine's economy, which over the past decade has been able to successfully go through crises and recessions, increasing production. The woodworking industry is also an important link in the integration of the national economy into international integration processes. In view of the above, the export activity of woodworking enterprises, export growth rates, volumes of capital investments in the industry, indices of physical volume, average prices and conditions of trade in timber exports in Ukraine's foreign trade are studied. In order to develop the export potential of processing industries, including woodworking sector in terms of the implementation of the international integration process and during the formation and launch of “low touch economy”, generated a list of recommended actions, implementation of which, in the long run lead to intense development as the woodworking industry, as and the processing industry in general.
А. М. Новіковад. е. н., начальник Центру наукових досліджень комплексних транспортних проблем, ДП «ДержавтотрансНДІпроект»Т. М. Ященкоінженер-економіст, завідувач відділу економіки автомобільного транспорту, ДП «ДержавтотрансНДІпроект»М. М. Ященкок. т. н., доцент кафедри технічної експлуатації автомобілів та автосервісу, Національний транспортний університет
ДОСЛІДЖЕННЯ ФАКТОРІВ ВПЛИВУ НА РОЗВИТОК КОНКУРЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА В ТРАНСПОРТНІЙ СФЕРІ
A. NovikovaDoctor of Economic Sciences, Head of the Research Center for Complex Transport Problems, State Enterprise “State Road Transport Research Institute”T. YaschenkoEngineer-Economist, Head of the Department of Transport Economics, State Enterprise “State Road Transport Research Institute”M. YaschenkoPhD in Technical Sciences, Associate Professor of the Department of Motor Vehicle Maintenance and Service, National Transport University
RESEARCH INFLUENCE FACTORS ON THE COMPETITIVE ENVIRONMENT IN TRANSPORT SECTOR
У статті авторами досліджено взаємозв’язок цінової політики у сегменті транспортних послуг з перспективами перерозподілу обсягів перевезень пасажирів у міжміському та міжнародному сполученні між видами транспорту (авіа, залізниці, автобусне сполучення). Акцентовано, що розвиток пасажирського транспорту є одним із важливих напрямів державної економічної політики України. Його ефективне функціонування є необхідною передумовою забезпечення належного рівня життєдіяльності населення та розвитку економіки. Кількість суб’єктів надання транспортних послуг за роки незалежності України значно зросла. Останніми роками, за даними Держстату України, рухомість населення при перевезенні пасажирським транспортом між регіонами України має тенденцію систематичного зростання (виключення – 2020-2021 роки – пов’язано з пандемією COVID). Конкуренція між видами транспорту у міжміському сполученні забезпечується, зокрема, шляхом застосування гнучкої тарифної політики. Варіативність цін надає підґрунтя споживачу транспортних послуг здійснити свій вибір, надаючи переваги тому чи іншому виду транспорту, враховуючи доступну ціну поїздки, швидкість переміщення, комфортність тощо. Активний розвиток авіаперевезень, який спостерігається останніми роками, спонукає розглядати такі перевезення як альтернативу залізницям та автомобільному транспорту (автобуси) у переміщеннях між регіонами України.[||]In this article authors investigate the relationship of pricing policy in the transport services with prospects redistribution traffic between modes of transport (air, rail, bus). Importance of flexible tariff policy as a factor of further effective development of the competitive environment in intercity and international passenger transport is discussed. Passenger transport is one of the important industry of the state economic policy of Ukraine. Its effective functioning is a necessary prerequisite for ensuring social service standards and economic development. The number of transport service operators has grown significantly over the period of Ukraine’s independence and economic reforms. Today, at the passenger service market, along with RAIL Joint-Stock Company Ukrzaliznytsia, there are up to 20 airlines and 20 airports, Up to 25,000 licensed road operators of various legal forms of management operate. There are up to 50 urban utilities that provide passenger services by buses, tram and trolley-buses and subways in the cities. According to the State Statistics Service of Ukraine, the mobility interregional has a tendency to grow systemically (except - 2020-2021 years - is related to the COVID pandemic). Competition between modes of transport in long-distance transport is ensured, in particular, through the application of a flexible tariff policy. Price variability provides a basis for the consumer of transport services to make their choice, giving preference to a particular mode of transport, taking into account tariff, speed, comfort. The active development of air transportation, which has been observed in recent years, encourages to consider such transportation as an alternative to bus and railways, namely, Intercity trains. Air transport has a great unrealized potential, which requires investment and appropriate clear messages for potential investors to ensure a favorable business climate in the country.Ambitious goals for the development of infrastructure, in particular, airport, should be present in the strategic documents of Ukraine's economic development and its transport infrastructure, which will further attract investors to potential regional development projects.
A. RusnakDoctor of Economic Sciences, Professor, Professor of the Department of Economics, Kherson Branch, Admiral Makarov National University of Shipbuilding, Kherson, UkraineH. OhorAssistant of the Department of Economics, Kherson Branch of the Admiral Makarov National University of Shipbuilding, Kherson, Ukraine
CONTROLLING AS A TOOL FOR CRISIS MANAGEMENT OF AN ENTERPRISE
А. В. Руснакд. е. н., професор, професор кафедри економіки, Херсонська філія Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова, м. Херсон, УкраїнаГ. М. Огорьасистент кафедри економіки, Херсонська філія Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова, м. Херсон, Україна
КОНТРОЛІНГ ЯК ІНСТРУМЕНТ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ
The article considers controlling as a tool of crisis management of an enterprise, the main task of which is to provide crisis response (management) with an up-to-date information and analytical base. It is defined that anti-crisis management of an enterprise is a complex of measures to analyse and assess potential crises, develop anti-crisis action plans, identify signs of crises, implement action plans to prevent and overcome crises, eliminate their consequences and prevent crises in the future. The goals and objectives of crisis management of an enterprise are defined as follows: foreseeing the crisis and adequate preparation for it; hindering dangerous factors of crisis; managing the dynamics of crisis development; ensuring the vitality of the enterprise in crisis state; mitigating the negative consequences of crisis; using factors and consequences of crisis for the enterprise development. The main elements of controlling (object, purpose, objectives and tools) in the short and long term are described. The general and special functions of controlling are given. It is proposed to distinguish such function of controlling as crisis response. As a controlling functionality, a list of procedures performed by the controlling system was formulated and justified, which made up the crisis response complex: communication, coordination, cooperation, completing, converting, complementing and cogeneration. It has been substantiated that according to the crisis response complex the main role is assigned to communication. It is determined that the crisis response complex should act according to the types of crises that exist and may arise in the activities of the enterprise. A list of classic controlling principles has been provided and supplemented by such ones as the business responsibility and the anti-crisis principle. The principle of business responsibility provides for that the controlling service, while collecting, processing, analysing data and providing the basis for making certain management decisions, must be responsible for the reliability and relevance of the information provided. The second proposed principle (anti-crisis) provides for the prediction and anticipation of turning points in the activities of the enterprise and crisis response.[||]У статті розглянуто контролінг як інструмент антикризового управління підприємством, основним завданням якого є забезпечення кризового реагування (менеджментом) актуальною інформаційно-аналітичною базою. Визначено, що антикризове управління підприємством – це комплекс заходів з аналізу та оцінки потенційних криз, розробки планів антикризових дій, виявлення ознак криз, реалізації планів заходів щодо попередження та подолання криз, ліквідації їх наслідків та недопущення криз в перспективі. Визначено мету та завдання антикризового управління підприємством як: передбачення кризи та адекватна підготовка до неї; перешкоджання небезпечних чинників кризи; управління динамікою розвитку кризи; забезпечення життєдіяльності підприємства в кризовому стані; ослаблення негативних наслідків кризи; використання чинників та наслідків кризи для розвитку підприємства. Охарактеризовано основні елементи контролінгу (об’єкт, мета, завдання, інструменти) в короткостроковому та довгостроковому періодах. Наведено загальні та спеціальні функції контролінгу. Запропоновано виділити таку функцію контролінгу, як кризове реагування. Як функціонал контролінгу було сформульовано та обґрунтовано перелік виконуваних системою контролінгу процедур, що склали комплекс кризового реагування: комутація, координація, кооперація, комплектація, конвертація, комплементація, когенерація. Обґрунтовано, що згідно комплексу кризового реагування головна роль відводиться комутації. Визначено, що комплекс кризового реагування повинен діяти відповідно видів криз, які існують та можуть виникнути в діяльності суб'єкта господарювання. Наведено перелік класичних принципів контролінгу та було доповнено такими, як бізнес-відповідальність та принцип антикризовості. Дотримання принципу бізнес-відповідальності передбачає, що служба контролінгу, збираючи, обробляючи, аналізуючи дані та забезпечуючи базою прийняття тих чи інших управлінських рішень, має нести відповідальність за достовірність та актуальність інформації, що надається. Другий запропонований принцип (антикризовості) передбачає прогнозування і передбачення переломних етапів в діяльності підприємства та кризове реагування.
В. А. Панченкод. е. н., професор, професор кафедри педагогіки та менеджменту освіти, Центральноукраїнський державний педагогічний університет ім. Володимира Винниченка, м. Кропивницький, УкраїнаР. Я. Баранк. е. н., доцент, доцент кафедри міжнародної економіки, маркетингу та менеджменту, Західноукраїнський національний університет, м. Івано-Франківськ, Україна
ІНСТРУМЕНТИ УДОСКОНАЛЕННЯ ЦІНОВОЇ ТА ЗБУТОВОЇ ПОЛІТИКИ СУБ’ЄКТІВ ГАЛУЗІ ТУРИЗМУ УКРАЇНИ
V. PanchenkoDoctor of Economic Sciences, Professor, Professor of the Department of Pedagogy and Management of Education, Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical University, Ukraine, KropyvnytskyiR. BaranPhD in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of International Economics, Marketing and Management, Western Ukrainian National University, Ukraine, Ivano-Frankivsk
IMPROVEMENT TOOLS OF PRICE AND SALES POLICY OF THE TOURISM SUBJECTS OF UKRAINE
У статті розкрито роль та види сучасних інструментів удосконалення цінової та збутової політики підприємств туризму України. Обґрунтовано, що динамічне прискорення цифровізації потребує упровадження новітніх систем, технологій і програмного забезпечення для просування туристичного продукту. Узагальнено алгоритм формування цінової політики туристичних підприємств. Конкретизовано функції маркетингової збутової політики туристичного підприємства. Визначено, що цінова політика щодо інноваційних туристичних продуктів вимагає гнучких стратегічних рішень через нечіткі критерії порівняння з усталеними на ринку продуктами або відсутність аналогів. Запропоновано авторський покроковий алгоритм досягнення оптимальної цінової стратегії, який включає аналіз маркетингової інформації про споживчий попит та ціни конкурентів. Узагальнено маркетингові цілі товаропросування. Сформована схема інформаційних потоків для маркетингового аналізу якісного наповнення туристичних продуктів. Підсумовано, що за допомогою посередницьких інтернет-платформ туристичні підприємства України можуть отримати не лише ефективні інфраструктурні майданчики, але й цифрові інструменти для аналізу ринкової кон’юнктури та рекламного просування бренду.[||]The article reveals the role and types of modern tools of improving the pricing and sales policy of tourism enterprises in Ukraine. It is substantiated that the dynamic acceleration of digitalization requires the introduction of the latest systems, technologies and software to promote the tourism product. The algorithm of formation of the price policy of tourist enterprises is generalized. It is substantiated that the effectiveness of marketing marketing policy tools on the Internet is determined by the systematic and systematic application of its inherent management functions. The functions of marketing sales policy of a tourist enterprise are specified. It is determined that the pricing policy for innovative tourism products requires flexible strategic decisions due to unclear criteria for comparison with established products on the market or the lack of analogues. It is concluded that the main marketing components of traditional sales policy in the Internet are being transformed. The author's step-by-step algorithm for achieving the optimal pricing strategy is proposed, including the analysis of marketing information on consumer demand and prices of competitors. It is determined that the conceptual model of the integrated system should include blocks of analysis of external (consumers, intermediaries, suppliers, competitors, distribution channels, institutional influence) and internal (subsystems of internal reporting, data analysis, marketing research) marketing environment of the tourist enterprise. The marketing goals of product promotion are generalized. Among the most important are free access of consumers to the tourist product, consumer commitment, efficient distribution and high competitive position to increase the capitalization of the enterprise. Systematized scheme of information flows for marketing analysis of quality content of tourist products. It is concluded that with the help of intermediary Internet platforms, travel companies of Ukraine can get not only effective infrastructure, but also digital tools for market analysis and brand promotion.
Б. І. Пшикд. е. н., професор, завідувач кафедри фінансів, банківської справи та страхування, Львівський навчально-науковий інститут Державного вищого навчального закладу «Університет банківської справи»
B. PshykDoctor of Economic Sciences, Professor, Head of the Department of of Financial Consulting and Banking, Lviv educational-scientific institute of the Banking University
Стаття присвячена дослідженню сутності та структурних елементів системи фінансової безпеки суб’єкта підприємництва. На основі аналізу наявних в економічній літературі підходів, подано авторське тлумачення поняття «система фінансової безпеки суб’єкта підприємництва» з позицій комплексу інструментів, заходів і забезпечуючи підсистем, спрямованих на захист їхніх фінансових інтересів від зовнішніх і внутрішніх загроз задля забезпечення ефективного та стабільного функціонування. Висвітлено мету, завдання системи фінансової безпеки суб’єктів підприємництва, в також функції, які вона виконує (превентивна, стабілізаційна, адаптаційна, захисна і контрольна). Також у статті висвітлено основні методологічні ознаки та характеристики, які мають бути властиві дієвій системі забезпечення фінансової безпеки підприємства.
Обґрунтовано систему принципів, які формують теоретико-методологічного базису формування та функціонування системи фінансової безпеки суб’єкта підприємництва. До визначальних принципів, які лежать в основі її побудови, на нашу думку, належать такі: системності і комплексності; ціле встановлення і ціле реалізація; своєчасність і адаптивність; обґрунтованість і ефективність; законність; альтернативність і багатоваріантність; координація; реалістичність і досяжність; плановість; динамічність і гнучкість; компетентність; якісна і кількісна визначеність.
Розроблено структуру системи фінансової безпеки суб’єкта підприємництва та охарактеризовані основні елементи цієї системи – об’єкт, суб’єкт, підсистеми науково-методичного, нормативно-правового, інформаційного забезпечення, а також підсистему управління фінансовою безпекою. Визначено, що центральною ланкою цієї системи є підсистема управління фінансовою безпекою, яка передбачає здійснення фінансової діагностики, застосування фінансових важелів і методів забезпечення фінансової безпеки, а також проведення фінансового аналізу і контролю.
Обґрунтовано, що система фінансової безпеки суб’єкта підприємництва буде ефективною, якщо дозволятиме на постійній основі здійснювати діагностичні і превентивні дії, спрямовані на підтримку належного рівня фінансової безпеки, а також забезпечення стабільної, безкризової та ефективної діяльності суб’єктів підприємництва.[||]The article is devoted to the study of the essence and structural elements of the financial security system of the business entity. Based on the analysis of the approaches available in the economic literature, the author's interpretation of the concept of "financial security system of the business entity" from the standpoint of a set of tools, measures and providing subsystems aimed at protecting their financial interests from external and internal threats to ensure effective and stable operation. The purpose, tasks of the system of financial security of business entities, as well as the functions it performs (preventive, stabilization, adaptation, protection and control) are highlighted. The article also highlights the main methodological features and characteristics that should be inherent in an effective system of financial security of the enterprise.
The system of principles that form the theoretical and methodological basis for the formation and functioning of the financial security system of the business entity is substantiated. The defining principles that underlie its construction, in our opinion, include the following: systemic and comprehensive; whole installation and whole implementation; timeliness and adaptability; validity and efficiency; legality; alternative and multivariate; coordination; realism and reach; planning; dynamism and flexibility; competence; qualitative and quantitative certainty.
The structure of the system of financial security of the business entity is developed and the main elements of this system are characterized - object, subject, subsystems of scientific-methodical, normative-legal, information support, as well as the subsystem of financial security management. It is determined that the central part of this system is the subsystem of financial security management, which provides for the implementation of financial diagnostics, the use of financial levers and methods of financial security, as well as financial analysis and control.
It is justified that the system of financial security of the business entity will be effective if it allows on a permanent basis to carry out diagnostic and preventive actions aimed at maintaining the appropriate level of financial security, as well as ensuring stable, crisis-free and efficient operation of business entities.
М. П. Денисенкод. е. н., професор кафедри економіки та сфери обслуговування,Київський національний університет технологій та дизайну, м. Київ, УкраїнаЗ. В. Юринецьд. е. н., професор кафедри менеджменту,Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів, Україна
M. DenysenkoDoctor of Economic Sciences, Professor of the Department of Economics and Services, Kyiv National University of Technology and DesignZ. YurynetsDoctor of Economic Sciences, Professor of the Department of Management,Ivan Franko Lviv National University
У статті розкрито суть соціально-психологічного клімату в молодіжних громадських організаціях в контексті стратегічного розвитку людського капіталу. Виокремлено подвійну природу соціально-психологічного клімату: суб’єктивне відображення в груповій свідомості сукупності елементів усього середовища та набуття відносної самостійності, отримання об’єктивної особливості молодіжних громадських організацій, дія протилежного впливу на колективну діяльність, індивідуальних працівників. Запропоновано структурно-функціональні характеристики соціально-психологічного клімату в молодіжних громадських організаціях: ключові риси, внутрішні (локальні (мікро-середовища) та зовнішні (глобальні, макро- середовища) чинники, групові чинники та чинники за напрямом впливу, структурні елементи клімату відносно вияву психологічних аспектів, структурні елементи клімату відносно міри репрезентації різних виявів, передумови й елементи створення сприятливого клімату, ознаки сприятливого клімату, основні типи клімату, поділ відносин у структурі клімату, основні параметри психічного ставлення, формування моделей соціально-психологічного клімату.[||]The article analyzes the essence of the social and psychological climate in non-governmental youth organizations in the context of strategic development of human capital has been revealed. The dual nature of social and psychological climate was singled out: subjective reflection in the group consciousness of the set of elements of the whole environment and acquisition of relative independence, obtaining objective features of non-governmental youth organizations, the effect of opposite influence on collective activity, individual workers. The social and psychological climate of non-governmental youth organizations in the context of strategic development of human capital can be considered as a multifunctional indicator. Features, main types of social and psychological climate of non-governmental youth organizations in the conditions of strategic development of human capital have been revealed. Factors to consider in the process of analyzing the social and psychological climate in non-governmental youth organizations have been presented. Prerequisites and elements of creating a favorable social and psychological climate in non-governmental youth organizations have been highlighted. Creating a favorable social and psychological climate in a non-governmental youth organization depends on many factors, primarily created by external and internal factors.
The structural and functional characteristics of the social and psychological climate non-governmental youth organizations were highlighted: key features, internal (local (micro-environments) and external (global, macro-environments) factors, group factors and factors in the direction of influence, structural elements of climate in relation to psychological aspects, structural elements of climate in relation to the degree of representation of various manifestations, preconditions and elements of creating a favorable climate, signs of favorable climate, basic types of climate, division of relations in climate structure, basic parameters of mental attitude, formation of models of social and psychological climate. The parties on the basis of which the choice of models of social and psychological climate in non-governmental youth organizations in the context of strategic development of human capital is based were singled out.
Л. В. Левковськад. е. н., Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України», КиївА. Г. Зубкоаспірант, Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України», Київ
СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ЗОНИ РИЗИКОВОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА В УМОВАХ КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН
L. LevkovskaDoctor of Economic Sciences, Public institution «Institute of environmental economics and sustainable development of the National academy of sciences of Ukraine», KyivA. ZubkoPostgraduate student, Public institution «Institute of environmental economics and sustainable development of the National academy of sciences of Ukraine», Kyiv
Узагальнено аргументи щодо актуальності відновлення зрошувальних систем у зоні ризикового землеробства в умовах незворотних кліматичних змін. Проаналізовано структуру вирощування зернових культур за регіонами. Виявлено зміну провідних регіонів у структурі сільського господарства. Проведено аналіз динаміки середньорічних опадів та середньорічної температури у зоні ризикового землеробства. Доведено критичну необхідність рішучих кроків у відновленні зрошення у південних регіонах для недопущення опустелювання. Розглянуто поточний стан розробки та виконання державних програм та законопроектів спрямованих на підтримку зрошення та меліорації. Визначено основні кроки для підтримки зони ризикового землеробства. Досліджено іноземний досвід фінансування проектів по підтримці стійкості сільського господарства до кліматичних умов. Визначено, що для протистояння глобальним кліматичним змінам необхідно комплексно відновлювати системи зрошення та використовувати енергозберігаючі технології обробки земель. Запропоновано використовувати концепцію Кліматично розумного сільського господарства (CSA).[||]Arguments on the urgency of restoring irrigation systems in the zone of risky agriculture in the conditions of irreversible climate change are generalized. The structure of grain growing regions is analyzed. The change of the leading regions in the structure of agriculture is revealed. The analysis of the dynamics of average annual precipitation and average annual temperature in the zone of risky agriculture is carried out. The aim of the article is to study the current trends in the development of risky farming in the context of climate change. The peculiarity of the topic of the article is that the conditions of agriculture in the zone of risky agriculture are constantly changing and require permanent research. The critical need for decisive steps to restore irrigation in the southern regions to prevent desertification has been demonstrated. The current state of development and implementation of state programs and bills aimed at supporting irrigation and reclamation is considered. The results of the audit of the National Target Program for Water Management Development and Ecological Rehabilitation of the Dnipro River Basin for the period 2013-2020 have been studied. The main steps to support the zone of risky agriculture are identified. The foreign experience of financing projects to maintain the resilience of agriculture to climatic conditions has been studied. The conditions under which Ukraine can actively accept and effectively implement international financing projects are defined. It is determined that in order to counteract global climate change, it is necessary to comprehensively restore irrigation systems and use energy-saving tillage technologies. It is proposed to use the concept of Climate Smart Agriculture (CSA). Climate-smart agriculture (CSA) as an integrated approach to managing landscapes—cropland, livestock, forests and fisheries—that addresses the interlinked challenges of food security and accelerating climate change. The principal goal of CSA is identified as food security and development, while productivity, adaptation, and mitigation are identified as the three interlinked pillars necessary for achieving this goal.
М. В. Мельниковад. е. н., доцент, провідний науковий співробітник відділу проблем перспективного розвитку ПЕК, Інститут економіки промисловості НАН України, м. КиївМ. М. Кошевийк. е. н., начальник відділу внутрішнього контролю та аудиту, м. Дніпро
M. MelnykovaDoctor of Economic Science, Associate Professor, Leading Researcher of the Department of Problems of Perspective Development of FEC, Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine, КyivM. KoshevyiPhD in Economics, Head of the Department of Internal Control and Audit, Dnipro
Статтю присвячено дослідженню умов зростання інтелектуального капіталу сектору наукоємних виробництв як складової національної інноваційної системи, що визначило необхідність розробки пропозицій щодо формування умов зростання інтелектуального капіталу сектору наукоємних виробництв в контексті забезпечення розвитку національної інноваційної системи України. В основі розвитку національної інноваційної системи лежать декілька підсистем у складі інноваційної системи: підсистема державного регулювання, підсистема освіти, підсистема генерації знань, підсистема виробництва. Сучасний стан розвитку національної інноваційної системи відображає динаміка основних показників інноваційної діяльності промислових підприємств України в 2014-2019 рр., яка свідчить про тенденцію зменшення з 2015 р. абсолютних показників кількості інноваційно-активних промислових підприємств при зростанні відносної кількості та обсягів витрат на інновації. Позитивною тенденцією виступає зростання у динаміці за проаналізований період кількості упроваджених у виробництво нових технологічних процесів. Одночасно з цим необхідно відзначити, що особливістю розвитку української економіки є поступове старіння основних засобів, оскільки накопичене до цього часу науково-технічне забезпечення практично повністю вичерпано, а новий технологічний уклад знаходиться в стадії формування. Враховуючі ці обставини шляхи стимулювання розвитку наукоємного виробництва можна представити за п’ятьма основними напрямами: формування орієнтирів розвитку наукоємного виробництва, реалізація ефективних і результативних структурних перетворень, формування нових інститутів розвитку наукоємного виробництва, диверсифікація напрямів розробок і виробництва, розвиток процесу інтеграції ресурсів і збутових мереж. Саме тому реалізація зазначених заходів стимулювання розвитку наукоємного виробництва сприятиме зміцненню науково-промислової бази, збереженню інтелектуального потенціалу та зростанню інтелектуального капіталу у складі національної інноваційної системи України. А для подолання негативних тенденцій розвитку сектору наукоємних виробництв доцільно вдосконалення інституційного середовища їх розвитку, реалізація концепції державної підтримки модернізації науково-промислової бази та напрямів стимулювання розробки та впровадження передових технологій для виробництва наукоємної продукції.[||]The article is devoted to the study of conditions for growth of intellectual capital of the science-intensive industries as a component of the national innovation system, which determined the need to develop proposals for the formation of conditions for growth of intellectual capital of the science-intensive industries in the context of Ukraine's national innovation system. The development of the national innovation system is based on several subsystems within the innovation system: the subsystem of state regulation, the subsystem of education, the subsystem of knowledge generation, the subsystem of production. The current state of development of the national innovation system reflects the dynamics of the main indicators of innovation of industrial enterprises of Ukraine in 2014-2019, which indicates a downward trend since 2015 in absolute terms of the number of innovation-active industrial enterprises with increasing relative number and cost of innovation. A positive trend is the growth in the dynamics over the analyzed period of the number of new technological processes introduced into production. At the same time, it should be noted that the peculiarity of the Ukrainian economy is the gradual aging of fixed assets, as the accumulated scientific and technical support has been almost completely exhausted, and a new technological structure is in the process of formation. Given these circumstances, ways to stimulate the development of science-intensive production can be represented in five main areas: the formation of guidelines for the development of science-intensive production, the implementation of effective and efficient structural transformations, the formation of new institutions for science-intensive production, diversification of development and production. . That is why the implementation of these measures to stimulate the development of science-intensive production will strengthen the scientific and industrial base, preserve the intellectual potential and increase intellectual capital in the national innovation system of Ukraine. And to overcome the negative trends in the development of science-intensive industries, it is advisable to improve the institutional environment of their development, implementation of the concept of state support for modernization of scientific and industrial base and areas to stimulate development and implementation of advanced technologies for science-intensive products.
Л. В. Гуцаленкод. е. н., професор, завідувач кафедри обліку та оподаткування,Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. КиївА. О. Костюкмагістр, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ
ЕЛЕКТРОННИЙ КАДРОВИЙ ДОКУМЕНТООБІГ
L. GutsalenkoDoctor of Economic Sciences, Professor, Head of the Department of Accounting and Taxation, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, KyivA. KostiukMаstеr\'s dеgrее, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv
ELECTRONIC PERSONNEL DOCUMENTATION
У статті розглянуто особливості електронного кадрового документообігу. Виокремлено сутність та порядок організації електронного документообігу на підприємстві. Проаналізовано теоретичні та практичні аспекти застосування електронного документообігу на підприємстві. Досліджено актуальність використання даного способу обміну та зберігання інформації на підприємстві. Встановлено позитивні та негативні аспекти електронного документування. Наголошено на неготовності певної частини українських суб’єктів господарювання до процесу діджіталізації в цілому, також на відсутності досвіду та технічного забезпечення у бухгалтерів в питанні ведення електронного кадрового документообігу. Перелічено основні програми для успішного здійснення обміну документами за допомогою програмного забезпечення. Запропоновано зміни та покращення цього досить тривалого процесу. Наголошено на необхідності розроблення нового та вдосконалення існуючого документального оформлення, нормативно-правової бази та забезпеченні вільного доступу до всіх необхідних інформативних джерел.[||]The article considers the features of electronic personnel document management. It is established that the organization of document flow is an important part of the enterprise, because any business processes are reflected in the documents. The essence and procedure of organization of electronic document circulation at the enterprise are singled out. Theoretical and practical aspects of the application of electronic document management at the enterprise are analyzed. At the present stage, among the methods aimed at improving documentation, there are two groups: improving the technology of document management and reducing the volume of document flow. The relevance of using this method of exchange and storage of information at the enterprise is investigated. Positive and negative aspects of electronic documentation are established. Emphasis is placed on the unpreparedness of a certain part of Ukrainian business entities for the digitalization process as a whole, as well as on the lack of experience and technical support of accountants in the issue of electronic personnel records management. The automated document management system provides the process of creating, managing, accessing and distributing large volumes of documents on computer networks, as well as control the flow of documents in the organization. Among the well-known electronic document management systems are: M.E.Doc, SOTA, API.PTAH, Fredo, FlyDoc - solutions for the BAS accounting system, etc. In modern economic conditions, working with innovative technologies in accounting is crucial for reducing the amount of time spent on the preparation and signing of documents, as well as their submission to regulatory authorities. The speed and convenience of accounting allows you to process larger amounts of information in a shorter period by one specialist. Changes and improvements to this rather lengthy process have been proposed. A positive trend in the development of accounting at the level of other European countries has been studied. Abandoning the thoughtless use of natural resources will significantly improve the ecological situation on the planet, which has been gaining momentum in recent years. Emphasis was placed on the need to develop new and improve existing documentation, regulatory framework and ensure free access to all necessary information sources.
С. В. Качулад. е. н., доцент, професор кафедри фінансів, банківської справи та страхування, Дніпровський державний аграрно-економічний університет, м. ДніпроО. П. Заруцькад. е. н., завідувач кафедри банківської справи та фінансових послуг,Університет митної справи та фінансів, м. Дніпро
S. KachulaDoctor of Economic Sciences, Associate Professor,Professor of the Department of Finance, Banking and Insurance,Dnipro State University of Agriculture and Economics, UkraineО. ZarutskaDoctor of Economic Sciences,Head of the Department of Banking and Financial Markets,University of Customs and Finance, Ukraine
У статті проведена оцінка сучасного стану фінансового забезпечення вищої освіти і охорони здоров'я, які відіграють провідну роль у розвитку людського потенціалу і водночас їх розвиток здійснюється у руслі реалізації двох із сімнадцяти Цілей сталого розвитку України 2030. Акцентовано, що за високою часткою видатків Зведеного бюджету України (ЗБУ) у ВВП на освіту, зокрема вищу, та охорону здоров’я криється недостатній обсяг фінансових ресурсів, їх неефективний розподіл та неможливість ефективного використання. Аналіз структури видатків ЗБУ на фінансування охорони здоров’я і освіти підтверджує висновок, що фінансові ресурси бюджету спрямовуються переважно на поточні потреби. Практична відсутність інвестиційно-інноваційної складової видатків бюджету на розвиток домінантних для зміцнення людського потенціалу галузей знижує ефективність реформ. Застаріла матеріально-технічна база не дозволяє виконувати дослідження як у галузі охорони здоров’я, так і вищої освіти на європейському рівні. Значна частка освітньої субвенції спрямовується також на поточне споживання. Показано значне зниження частки медичної субвенції місцевим бюджетам в 2020 році, що свідчить про підвищення ролі місцевих бюджетів у фінансуванні галузі охорони здоров’я внаслідок реформи децентралізації. Акцентовано увагу на необхідності удосконалення інституційного середовища реалізації дієвої адаптивної бюджетної політики, розширення впливу її інструментів на людський розвиток. Показана важливість науково обґрунтованого, реального впровадження програмно-цільового планування в бюджетний процес та удосконалення процесу формування і реалізації бюджетних програм та їх моніторингу. Розроблено ряд інших пропозицій щодо підвищення ефективності використання бюджетних коштів на розвиток людського потенціалу.[||]The article assesses the current state of financing of higher education and healthcare, which play a leading role in human resources development and at the same time their development is carried out in line with the implementation of two of the seventeen Sustainable Development Goals of Ukraine 2030. It is emphasized that insufficient amount of financial resources, their ineffective distribution and impossibility of efficient use are hidden behind the high share of expenditures of the Consolidated Budget of Ukraine (CBU) in GDP for education, in particular higher education, and health care financing. CBU expenditures on health and education financing structure analysis confirms the conclusion that the financial resources of the budget are directed mainly to current needs. The practical absence of the investment and innovation component of budget expenditures for the development of dominant industries to strengthen human potential reduces the effectiveness of reforms. The outdated material and technical base does not allow to carry out research in the field of health care and higher education at the European level. A significant share of the education subvention is also directed to current consumption. It shows a significant reduction in the share of medical subventions to local budgets in 2020, indicating an increasing role of local budgets in financing health care as a result of decentralization reform. Emphasis is placed on the need to improve the institutional environment for the implementation of effective adaptive budget policy, expanding the impact of its tools on human development. The importance of scientifically substantiated, real implementation of program-targeted planning in the budget process is shown, as well as budget programs formation, implementation and monitoring process improvement. A number of other proposals have been developed to increase the efficiency of budgetary means for human development using.
Ю. С. Гринчукд. е. н., професор, завідувач кафедри менеджменту, Білоцерківський національний аграрний університетО. І. Шемігонк. с.-г. н.,, доцент, доцент кафедри менеджменту,Білоцерківський національний аграрний університетО. А. Терещенкоздобувач вищої освіти другого (магістерського) рівня,Білоцерківський національний аграрний університет
УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОВІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА: ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ
Y. HrynchukDoctor of Economic Sciences, Professor, Head of the Department of Management, Bila Tserkva National Agrarian UniversityO. ShemigonPhD in Agricultural Sciences, Associate Professor of the Department of Management, Bila Tserkva National Agrarian UniversityO. TereshchenkoMaster\'s student, Bila Tserkva National Agrarian University
ENTERPRISE PROFIT MANAGEMENT: THEORETICAL AND APPLIED ASPECTS
Досліджено окремі аспекти управління прибутковістю підприємства, зокрема, подано стисле логічне визначення та трактування окремих економічних термінів: підприємництво, прибуток, управління, рентабельність, зроблено особливий акцент на «особистий інтерес».
У статті звернуто увагу на основні підходи до управління прибутком підприємства. Так, зроблено акцент на принципи управління прибутком, а саме: системності, комплексності, безперервності, варіативності, орієнтації на стратегічні цілі розвитку підприємства, динамічності управління.
Автори також узагальнили основні методичні підходи до оцінювання ефективності управління прибутком, запропоновані напрями удосконалення управління прибутком підприємства.
Теоретичну складову дослідження, автори перенесли на конкретний господарюючий суб’єкт – СТОВ «Агросвіт». Не порушуючи конфіденційності бізнесової інформації, було досліджено динаміку виробництва продукції, ефективність використання ресурсів підприємства. Особливо слід відзначити, що за досліджуваний період збільшилося число зайнятих у виробництві з 285 осіб у 2018 році, до 300 у 2020, а це свідчить про стійкість товариства і бачення перспективи росту.
У статті також приведені дані двох альтернативних методів обробітку ґрунту і показана ефективність новітніх технологій, що є досить цінним, особливо в умовах недостатнього зволоження земель. Все це є складовими кінцевого результату господарювання – отримання прибутку.
Також звернуто увагу наукової і фахової громадськості на сучасну парадигму управління прибутковістю підприємства, зокрема аналізі співвідношення «витрати – обсяг – прибуток».
З наведених даних в статті чітко видно, що навіть найменші зміни в діяльності підприємства, як зовнішні, що ніяк не залежать від дій підприємства, так і внутрішні, прийняті керівництвом для реалізації, можуть вплинути на рівень прибутковості останнього.
Як висновок, діяльність ТОВ «Агросвіт» є стійкою і направленою на подальший розвиток, на отримання прибутку і можливість розширення виробництва.
Для одержання максимального прибутку товариство має найбільш повно використовувати ресурси, що знаходяться в його розпорядженні, впроваджувати нові більш ефективні технології виробництва, а також максимально ефективно працювати над управлінням ризиками.[||]Some aspects of enterprise profitability management are studied, in particular, a brief logical definition and interpretation of certain economic terms are given: entrepreneurship, profit, management, profitability, special emphasis is placed on "self-interest".
profit of the enterprise. Thus, the emphasis is on the principles of profit management, namely: system, complexity, continuity, variability, focus on strategic goals of enterprise development, management dynamics.
The authors also summarized the main methodological approaches to assessing the effectiveness of profit management, the proposed areas for improving the management of enterprise profits.
The authors transferred the theoretical component of the study to a specific business entity - Agrosvit LLC. Without violating the confidentiality of business information, the dynamics of production, efficiency of use of enterprise resources was studied. It should be noted that during the study period, the number of people employed in production increased from 285 people in 2018 to 300 in 2020, which indicates the stability of the company and the vision of growth prospects.
The article also presents data from two alternative tillage methods and shows the effectiveness of the latest technologies, which is quite valuable, especially in conditions of insufficient soil moisture. All these are components of the end result of management - making a profit.
The scientific and professional community also drew attention to the modern paradigm of enterprise profitability management, in particular the analysis of the ratio "cost - volume - profit".
From the data in the article it is clear that even the smallest changes in the activities of the enterprise, both external, independent of the actions of the enterprise, and internal, adopted by management for implementation, can affect the level of profitability of the latter.
In conclusion, the activities of Agrosvit LLC are stable and aimed at further development, profit and the possibility of expanding production.
To maximize profits, the company must make the most of the resources at its disposal, introduce new more efficient production technologies, as well as work most effectively on risk management.
О. М. Петрукд. е. н., професор, професор кафедри фінансів і кредиту,Державний університет «Житомирська політехніка»І. Л. Грабчукк. е. н., доцент, доцент кафедри інформаційних систем в управлінні та обліку, Державний університет «Житомирська політехніка»
ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ІТ-КОМПАНІЙ: ВПЛИВ ЦИФРОВІЗАЦІЇ
О. PetrukDoctor of Economic Sciences, Professor, Professor of the Department of Finance and Credit, State University «Zhytomyr Politechnika»I. HrabchukPhD in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Information Systems in Management and AccountingState University «Zhytomyr Polytechnic»
ORGANIZATION OF ACCOUNTING FOR IT COMPANIES: THE IMPACT OF DIGITALIZATION
Застосування цифровізації ІТ-компаніями змінює як їх зовнішнє середовище, так і внутрішні процеси. Активне впровадження цифрових технологій в процеси управління відкриває нові можливості для передачі, обробки, зберігання облікової інформації. Метою статті є виявлення особливостей організації обліку в ІТ-компаніях в умовах цифровізації. Обґрунтовано чому на сучасному етапі ІТ-компаніям вигідно передавати облікові функції на аутсорсинг. Розкрито порядок вибору програмного забезпечення для ведення обліку за умови такої форми організації обліку. На основі критичної оцінки праць науковців та виявлених особливостей діяльності ІТ-компаній розширено перелік питань, відповіді на які виступатимуть критеріями вибору бухгалтерського програмного забезпечення. За умови комплексного рішення автоматизації бізнес-процесів в ІТ-компаніях визначено, які варіанти організації ERP-систем доцільно їм обирати.[||]The digitalization of the economy leads to significant changes in the activities of IT companies. It stimulates the development of their activities, requires the introduction of modern digital technologies to manage their activities.
The use of digitalization by IT companies is changing both their external environment and internal processes. Active introduction of digital technologies in management processes opens new opportunities for transmission, processing, storage of accounting information.
The purpose of the article is to identify the features of the organization of accounting in IT companies in the context of digitalization. To achieve this goal, the following elements of the organization of accounting are characterized, which are the form of organization and the form of accounting.
The methodological basis of the study were general scientific methods of cognition: observation, generalization, comparison, deduction, induction.
Peculiarities of accounting organization in IT companies are due to the peculiarities of the organization of these companies in the direction of tax optimization. This allowed to justify the feasibility of outsourcing accounting functions by IT companies. Choosing a specific accounting software product is a difficult task for the head of an IT company. This issue should be addressed by both the manager and the accounting staff. The procedure for selecting software for accounting under this form of accounting is revealed.
A critical assessment of the work of scientists in terms of determining the requirements for the choice of accounting software. Features of activity of IT companies are described. This allowed to expand the list of questions to justify the criteria for selecting accounting software for IT companies (availability of cloud version of the program; availability of tools for reporting by sections defined by users; the possibility of updating the software by full-time employees of the IT company; possibility of integration with other programs).
Under the condition of the complex decision of automation of business processes in the IT companies variants of the organization of ERP-systems are defined.
С. В. Бардашд. е. н., професор, професор кафедри готельно-ресторанної справи та туризму, Національний університет біоресурсів і природокористування УкраїниІ. Л. Грабчукк. е. н., доцент, доцент кафедри інформаційних систем в управлінні та обліку, Державний університет «Житомирська політехніка»
ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ В СФЕРІ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ: ОСНОВНІ МОЖЛИВОСТІ ТА РИЗИКИ
S. BardashDoctor of Economic Sciences, Professor, Professor of the Department of Hotel and Restaurant Business and Tourism, National University of Life and Environmental sciences of UkraineI. HrabchukPhD in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Information Systems in Management and Accounting, State University «Zhytomyr Polytechnic»
DIGITAL TECHNOLOGIES IN THE FIELD OF ACCOUNTING: MAIN OPPORTUNITIES AND RISKS
Актуальність дослідження зумовлена стрімкими темпами розвитку інформаційно-комп’ютерних технологій та необхідністю врахування їх впливу на бухгалтерський облік в частині можливостей, які вони створюють, та ризиків, які вони продукують. Основний прояв використання цифрових технологій в бухгалтерському обліку стосується скорочення витрат часу на збір та обробку інформації. Виділено особливості в документуванні фактів господарського життя з використанням цифрових технологій: накопичення та первинна обробка облікових даних може відбуватися в будь-якому місці з доступом до мережі Інтернет за умови використання хмарного програмного забезпечення; розширюється способи ведення даних за допомогою різних засобів, зокрема при застосуванні технології Інтернету речей. Визначено напрями розвитку процесу документування з використанням технології блокчейн за умови розробки належної нормативно-правової бази. Розкрито вплив цифрових технологій на вимоги, які висуваються до облікового персоналу. На основі дослідження праць науковців виділено ризики впровадження цифрових технологій в сфері бухгалтерського обліку та охарактеризовано їх прояви.[||]The development of information and computer technology is rapid. It leads to changes in accounting. The purpose of the study is to determine the impact of digital technologies on accounting in terms of the opportunities they create and the risks they produce. To achieve this goal, the following methods were used: analysis and synthesis, logical generalization, comparative comparison.
The introduction of digital tools leads to a change in the technique of collecting and processing accounting information. All elements of the accounting method are retained during the use of accounting software, but they are transformed in their form and essence. It is determined that the main manifestation of the use of digital technologies in accounting is to reduce the time spent on collecting and processing information. Peculiarities in documenting the facts of economic life with the use of digital technologies are highlighted (accumulation and primary processing of credentials can take place anywhere with access to the Internet using cloud software; expands the methods of data management by various means, including technology Internet of Things).
The directions of development of the documentation process with the use of blockchain technology are determined. Prospects for the introduction of this technology are clear for management accounting, financial accounting requires a clear regulation at the state level with appropriate changes in legislation. The requirements to the accounting staff (skills of virtual cooperation, creative thinking, professional responsibility, flexibility and adaptability) in the conditions of use of digital technologies are revealed.
Using the results of research, the manifestations of the risks of digital technology (for the following types: risks associated with the use of the Internet of Things; risks of artificial intelligence, robotics, automation; risks of using blockchain technology; risks associated with the use of imported software and microelectronics, risks associated with the use of cloud and distribution computing, risks associated with the stability of the Internet, risks associated with increasing the complexity of business models and lack of qualified personnel) in the field of accounting.
О. І. Даційд. е. н., професор, завідувач кафедри фінансів, банківської та страхової справи Міжрегіональної академії управління персоналомЛ. О. Карбовськак. е. н., доцент, доцент кафедри маркетингуМіжрегіональної академії управління персоналомІ. І. Калінад. е. н., доцент, в.о. завідувача кафедри журналістики Міжрегіональної академії управління персоналомС. В. Кавунзавідувач кафедри комп\'ютерних інформаційних систем і технологій Міжрегіональної академії управління персоналом
O. DatsiiDoctor of Economic Sciences, Professor, Head of the Department of Finance, Banking and Insurance, Interregional Academy of Personnel ManagementL. KarbovskaPhD in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Marketing, Interregional Academy of Personnel ManagementI. KalinaDoctor of Economic Sciences, Associate Professor, Acting Head of the Department of Journalism, Interregional Academy of Personnel ManagementS. KavunHead of the Department of Computer Information Systems and Technologies, Interregional Academy of Personnel Management
Мета дослідження. Мета статті полягає в обґрунтуванні заходів аграрної політики країн Європи і держав-членів в умовах пандемії з метою адаптації позитивного досвіду та його використання для удосконалення державної аграрної політики України в контексті використання земель в сучасних умовах. Методологія. У статі використано системний аналіз, таблично-графічний – при дослідженні обсягів світового виробництва зернових культур у натуральному виразі методи аналізу і синтезу, декомпозиції, індукції і дедукції а також комплексний метод, які дозволили сформувати подані у роботі висновки. Результати. Було обґрунтовано сім категорій заходів державного регулювання щодо стримування впливу пандемії COVID-19 та обмежень в ланцюжках поставок агропродовольчих товарів: 1) загальносекторальні та інституційні заходи; 2) інформаційні та координаційні заходи; 3) заходи з торгівлі та товарних потоків (розширення торгівлі або обмеження торгівлі); 4) трудові заходи (заходи біобезпеки та трудові ресурси); 5) сільське господарство та продовольча підтримка (або підтримка сільськогосподарських і продовольчих компаній); 6) загальна підтримка (включаючи пакети, що належать сфері діяльності); 7) продовольча допомога і підтримка споживачів (заходи щодо попиту). Практичне значення дослідження полягає в тому, що основні висновки та пропозиції автора можуть бути використані державними органами для формування ефективної державної аграрної політики України в контексті використання земель.[||]The aim of the study. The purpose of the article is to substantiate the measures of agricultural policy of European countries and member states in a pandemic in order to adapt the positive experience and use it to improve the state agricultural policy of Ukraine in modern conditions. Methodology. The article uses systematic analysis, tabular-graphical - in the study of world production of cereals in kind, methods of analysis and synthesis, decomposition, induction and deduction, as well as a comprehensive method, which allowed to form the conclusions presented in the paper. Results. Seven categories of state regulation measures to curb the impact of the COVID-19 pandemic and restrictions on agri-food supply chains were substantiated: 1) sector-wide and institutional measures; 2) information and coordination activities; 3) measures on trade and trade flows (expansion of trade or restriction of trade); 4) labor measures (biosafety measures and labor resources); 5) agriculture and food support (or support for agricultural and food companies); 6) general support (including packages belonging to the field of activity); 7) food aid and consumer support (demand measures).
Governments use a number of different policies to support agriculture. Much of the support comes from measures that change domestic prices relative to world market prices. This policy does not lead to government spending and is a market transfer from consumers to producers or vice versa. Market price support (MPS) arises through a policy that creates a price gap between domestic prices and export prices for certain agricultural products.
Other support measures are in the form of budget payments and expenditures directed to the agricultural sector (these are transfers from taxpayers to producers, consumers or the sector as a whole); support in the form of subsidies related to the volume of production or unlimited use of variable factors of production. General Service Support (GSSE) includes investment in R&D and innovation, infrastructure (including irrigation systems, transportation and information and communication technology).
Despite significant disruptions in the agri-food supply chain, especially in the first half of 2020, most of the industry shocks were quickly overcome and trade and markets recovered. The relative economic stability of the agri-food sectors was driven by policy measures taken by governments in specific sectors in response to the COVID-19 pandemic and related constraints. A number of governments have been quick to implement measures to support the functioning of agricultural supply chains.
The practical significance of the study is that the main conclusions and suggestions of the author can be used by government agencies to form an effective state agricultural policy of Ukraine.
Л. С. Морозовад. е. н., професор, професор кафедри фінансів,Київський національний торговельно-економічний університет, м. Київ
СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СФЕРИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
L. MorozovaDoctor of Economic Sciences, Professor, Professor of the Department of Finance,Kyiv National University of Trade and Economics, Kyiv
STRATEGIC DIRECTIONS OF FINANCIAL SECURITY OF HEALTHCARE
Обґрунтування стратегічних напрямів фінансового забезпечення сфери охорони здоров’я є пріоритетним завданням державної політики України, оскільки через систему охорони здоров’я держава забезпечує виконання основних конституційних прав населення. Належне виконання відповідних умов медичного обслуговування залежить від достатності фінансового забезпечення, яке виступає одним з найважливіших чинників впливу на розвиток системи охорони здоров’я та ефективність цієї сфери. Стратегічний розвиток сфери охорони здоров’я в Україні нині перебуває у стадії симбіозу, і вирішення цієї проблеми лежить у площині пошуку додаткових джерел фінансових ресурсів, необхідних для належного функціонування сфери, що характеризується критерієм доступності та якості медичних послуг для всіх верств населення.
На сьогоднішній день фінансування системи охорони здоров’я знаходиться у процесі реформування, проте більша частина фінансування надходить як і раніше з державного та місцевих бюджетів, що є в край недостатнім для забезпечення якісної медичної допомоги на достатньому рівні. Досвід країн Європейського Союзу, а також країн Центральної та Східної Європи засвідчує, що механізм фінансування охорони здоров’я можна успішно вдосконалювати як у рамках бюджетного фінансування, так за допомогою медичного страхування. Для України пріоритетним стратегічним напрямом фінансування сфери охорони здоров’я, як і для більшості країн світу, є відмова від суто бюджетного фінансування та перехід до моделі медичного страхування (в добровільній та обов’язковій формі). Обов’язкове медичне страхування надасть змогу раціональніше використовувати кошти, призначені для забезпечення охорони здоров’я, і в той самий час підвищити якість цих послуг і рівень забезпеченості ними населення.[||]Substantiation of strategic directions of financial provision of health care is a priority of the state policy of Ukraine, because through the health care system the state ensures the implementation of the basic constitutional rights of the population. Proper implementation of appropriate health care conditions depends on the adequacy of financial support, which is one of the most important factors influencing the development of the health care system and the effectiveness of this area. The strategic development of health care in Ukraine is currently in the process of symbiosis, and the solution lies in finding additional sources of financial resources necessary for the proper functioning of the sector, characterized by the criterion of accessibility and quality of medical services for all segments of the population.
To date, funding for the health care system is in the process of reform, but most of the funding still comes from state and local budgets, which is extremely insufficient to provide quality health care at a sufficient level. The experience of the European Union, as well as the countries of Central and Eastern Europe, shows that the mechanism of financing health care can be successfully improved both within the framework of budgetary financing and with the help of health insurance. For Ukraine, the priority strategic direction of health care financing, as for most countries of the world, is the rejection of purely budget funding and the transition to a model of health insurance (voluntary and mandatory). Compulsory health insurance will make it possible to use health care funds more rationally, and at the same time improve the quality of these services and the level of provision of the population with them. At the same time, the introduction of compulsory health insurance should be gradual, with a detailed justification of the mechanism of its practical implementation. Given the paid nature of this service, in the first stage of the introduction of compulsory health insurance, it should be aimed at certain, the most solvent groups of the population with the gradual coverage of others. In addition, at the first stage it is advisable to establish the minimum cost of the insurance policy, in order to maximize its availability.
О. В. Авраменкок. е. н., доцент, доцент кафедри менеджменту, логістики та інновацій, Харківський Національний економічний університет ім. С. Кузнеця
МІЖНАРОДНА ЛОГІСТИКА: МІСЦЕ УКРАЇНИ НА СВІТОВОМУ РИНКУ ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНИХ ПОСЛУГ
O. AvramenkoPhD in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Management, Logistics and Innovation, Kharkiv National Economic University. S. Kuznets
INTERNATIONAL LOGISTICS: UKRAINE'S PLACE IN THE WORLD MARKET OF TRANSPORT AND LOGISTICS SERVICES
В статті проведено аналіз стану транспортно-логістичного ринку України. Представлено рейтинг країн в динаміці за Індексом ефективності логістики (LPI), за яким лідируючу позицію на протязі декілька років займає Німеччина. Приведено основні тенденції розвитку світової логістики. Проведено аналіз динаміки та структури зовнішньої торгівлі товарами та послугами України з країнами ЄС. Визначено, що основними торгівельними партнерами України є Польща, Німеччина, Румунія, Угорщина, Італія та Нідерланди. Аналіз дослідження показав що країни ЄС є найбільшими торговельними партнерами України. Проаналізовано структуру експорту та імпорту торгівлі товарами з країнами ЄС. Визначено основні фактори, що негативно впливають на скорочення торгівельного балансу України стосовно автомобільних вантажних перевезень з країнами Європейського Союзу.[||]In today's world, logistics has become an inseparable part of business strategy, especially for organizations or industries that focus on the global market. Eurointegration gives Ukraine more opportunities for enterprises to enter international markets and find a market for their products, which increases competition among enterprises and requires a faster response to change. Increasing these problems, but also to increase the efficiency of activity there is a need to study trends in the global market development logistic services. The aim of the research is to analyse the current situation of the transport and logistics market of Ukraine, analysis of dynamics and structure of Ukrainian foreign freight traffic with the EU countries.
To analyse efficiencies of international supply chains and identify competitive positions of countries on the global logistics market the index of Logistics Performance (LPI) is used, according to which Germany has the leading position for several years. According to the main expert findings, the gap between the LPI of high-income countries and low-income countries is on average close to 45%.
The US is the largest provider of transport services, but they are steadily losing their leading position in this segment of the market. This is due to low economic factors and the active development of logistics in the leading European countries.
Global trade in goods and services is important for every country in the world, and individual countries receive a significant share of income from exports to other countries. The dynamics of export-import operations in Ukraine in recent years has had a constant tendency to change. The main trade partners of Ukraine in export of goods in 2020 were the EU (28 countries), China, Turkey, India and Egypt.
Analysing Ukrainian export-import deliveries from the EU, the main trade partners of Ukraine are Poland, Germany, Romania, Hungary, Italy and the Netherlands. The results of the research show that Ukraine exported the most agricultural and food products, ferrous metals, electrical machinery and equipment, mineral products and transport services, in the field of telecommunications, computer and information services and business services, and imports of energy materials, petroleum and products of its distillation, mechanical and electrical machines and chemical products.
А. І. Каплінак. е. н., доцент кафедри менеджменту та інформаційних технологій,Херсонський державний аграрно-економічний університет
А. KaplinaPhD in Economics, Associate Professor of the Department of Management and Information Technologies, Kherson State Agrarian and Economic University
YOUTH BUSINESS IN SYSTEM OF PRIORITIES OF STATE YOUTH POLICY: STATE AND SUPPORT MECHANISMS
Автор аналізує сучасні механізми державного регулювання молодіжного підприємництва в Україні. Систематизовані фактори, що стримують розвиток молодіжного інноваційного потенціалу в сучасних ринкових умовах. Розвитку малого бізнесу сприяють заходи державної підтримки: вдосконалення нормативно-правової бази, зменшення адміністративних бар'єрів, реальне збільшення фінансування. Автор зупиняється на програмному механізмі підтримки молодіжного підприємництва на державному та регіональному рівнях. Розкрито першочергові завдання, що стоять перед органами державного управління, покликані підтримати розвиток молодіжного підприємництва в Україні. У статті розглянуто проблеми важливості молодіжного підприємництва. Досліджується стан і особливості розвитку молодіжного підприємництва, етапи становлення, виявлено проблеми та визначено перспективи розвитку. Молодіжне підприємництво стає все більш і більш популярним сьогодні. Розвиток інтернет-технологій дає нам багато можливостей для розвитку бізнесу. Не важливо скільки Вам років – кожна людина має рівні шанси для досягнення своїх бізнес-ідей. Однак більшість не знає, як правильно просувати молодіжне підприємництво, тим більш, що за останні 20 років відбулася суттєва трансформація мислення та ставлення до цього молоді. Розвиток молодіжного підприємництва є однією з пріоритетних задач модернізації економіки країни. Однак молодь зтикається з великими труднощами на шляху створення молодіжних підприємств. Автором наведено аналіз вітчизняного та закордонного досвіду форм та засобів підтримки та розвитку молодіжного підприємництва, виокремлені основні формати: благодійні фонди, студентські бізнес-клуби на базі університетів, національні та інтернаціональні бізнес-клуби, бізнес-інкубатори для студентів та молодих підприємців. У статті розроблені основні концептуальні положення створення такої мережі структура та механізми її формування, сформовані основні результати та очікувані ефекти.[||]The article examines the importance of youth entrepreneurship. The author analyzes modern mechanisms of state regulation of youth entrepreneurship in Ukraine. Systematized factors that hinder the development of youth innovation potential in modern market conditions. Small business development is facilitated by state support measures: improvement of the regulatory framework, reduction of administrative barriers, real increase in funding. The author stops at the program mechanism of supporting youth entrepreneurship at the state and regional levels. The priority tasks facing public administration bodies aimed at supporting the development of youth entrepreneurship in Ukraine have been revealed. The state and peculiarities of youth entrepreneurship development, stages of formation, problems were identified and development prospects are identified. Youth entrepreneurship is becoming more and more popular today. The development of Internet technologies gives us many opportunities for business development. It does not matter how old you are – everyone has equal chances to achieve their business ideas. However, most do not know how to promote youth entrepreneurship, especially since over the past 20 years there has been a significant transformation of thinking and attitudes towards this youth. The development of youth entrepreneurship is one of the priority tasks of modernization of the country's economy. However, young people are facing great difficulties in the way of creating youth enterprises. The author analyzes the domestic and foreign experience of forms and means of support and development of youth entrepreneurship, separated the main formats: charitable foundations, student business clubs on the basis of universities, national and international business clubs, business campuses, business incubators for students and young entrepreneurs. Youth entrepreneurship will help you improve your soft skills. You will be able to improve your communication skills that are essential for absolutely every success. In addition, you will learn how to organize your time, be creative, improve your self-discipline, etc. there are many youth entrepreneurship programs that can help you develop your skills. What problems do young people face when creating their own business: lack of necessary knowledge; low rates of youth entrepreneurship development; low level of innovation component; quality of education; economic and political conditions; shortcomings of the tax system; start-up resource, etc. Youth entrepreneurship can change lives completely. Young people will be able to make their own decisions, organize their own time and be financially independent of their parents. Youth entrepreneurship should be the focus of all segments of government, because it forms the middle class of business, provides young people with jobs, provides stability and solves other many economic problems. The article developed the main conceptual provisions for the creation of such a network structure and mechanisms of its formation, formed the main results and expected effects.
І. М. Цурканк. е. н., доцент, доцент кафедри економічного аналізу і фінансів, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», м. ДніпроА. О. Двояновамагістр кафедри економічного аналізу і фінансів, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», м. Дніпро
МАТЕМАТИЧНІ МЕТОДИ ТА МОДЕЛІ В УПРАВЛІННІ ОБОРОТНИМИ АКТИВАМИ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА
I. TsurkanPhD in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economic Analysis and Finance,National Technical University “Dnipro Polytechnic”, DniproA. DvoianovaMaster\'s student of the Department of Economic Analysis and Finance,National Technical University “Dnipro Polytechnic”, Dnipro
MATHEMATICAL METHODS AND MODELS IN THE MANAGEMENT OF CURRENT ASSETS OF AN INDUSTRIAL ENTERPRISE
Метою даної роботи є теоретичне обґрунтування аспектів застосування математичних методів та моделей в системі управління оборотними активами промислового підприємства та напрямків підвищення ефективності управління оборотними активами. Стаття присвячена узагальненню теоретичних аспектів щодо визначення сутності поняття «управління оборотними активами підприємства» та оцінки процесу управління ними на основі математичних методів та моделей. Обґрунтовано необхідність та важливість ефективного управління оборотними активами. Проведено аналіз вітчизняних та зарубіжних моделей оцінки ефективності управління оборотними активами. На основі представлених вище моделей, а також виявлених недоліків, була зроблена спроба побудови алгоритму оцінки ефективності для цілей управління оборотними активами промислового підприємства. З метою підвищення ефективності використання оборотних активів та покращення процесу управління ними на підприємстві запропоновано низку заходів.[||]Current assets management is considered the main purpose of working capital management and applies to all actions and decisions of management that affect the size and efficiency of industrial enterprises. Current asset management requires special attention in these times when the cost of capital is rising and funds are scarce. Issues related to the management of current assets in an industrial enterprise need improvement and further development, in particular in the use of mathematical methods and models.
The purpose of this work is a theoretical justification of aspects of the application of mathematical methods and models in the current asset management system of an industrial enterprise and areas for improving the efficiency of current asset management. The article is devoted to the generalization of theoretical aspects of defining the essence of the concept of "management of current assets of the enterprise" and evaluation of the process of their management on the basis of mathematical methods and models. The necessity and importance of effective management of current assets are substantiated. An analysis of domestic and foreign models for assessing the effectiveness of current assets management. Based on the above models, as well as the identified shortcomings, an attempt was made to build an algorithm for evaluating efficiency for the purposes of managing current assets of an industrial enterprise. In order to increase the efficiency of the use of current assets and improve the process of their management at the enterprise, a number of measures have been proposed.
The key issue that determines the effective management of current assets in the company is to determine the appropriate level, structure and sources of financing, as it affects the maintenance of financial liquidity, which often determines the future of the industrial enterprise. Current assets management also includes current decisions about the cycle in which current assets of a material and legal nature are converted into cash, and one of the purposes of current asset management is to minimize this cycle of cash conversion.
A. KramarenkoPhD in Economics, Associate Professor of the Department of Management and Administration of the Educational and Scientific Institute "Karazin Business School", V. N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv
SOCIAL INNOVATIONS AND BUSINESS: ESSENCE, OPPORTUNITIES, BUSINESS MODELS
А. О. Крамаренкок. е. н., доцент кафедри управління та адміністрування ННІ "Каразінська школа бізнесу", Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, м. Харків
СОЦІАЛЬНІ ІННОВАЦІЇ ТА БІЗНЕС: СУТНІСТЬ, МОЖЛИВОСТІ, БІЗНЕС-МОДЕЛІ
The article makes a comparison between business entrepreneurship and social entrepreneurship. The revealed difference lies in the goals, motivation, and responsibility of the business. For social enterprises, the goal of entrepreneurial activity is shifted from profit to social effect, also social enterprises are responsible to stakeholders, not to business owners, while the profit is mainly reinvested. A comparative analysis of social and technological innovations has shown that social innovations not only satisfy, but also contribute to the formation of needs, actively involving beneficiaries in the development and implementation of innovative projects. A distinctive feature is also a higher level of uncertainty and unpredictability of the results of social innovations compared to technological (traditional) innovations. Social innovations are aimed at transforming social relations by improving access to power and resources of specific target groups. The forms of social innovation, such as services and products, practices, processes, rules and regulations, organizational forms are defined. The analysis highlights the opportunities and threats of social innovation. Promising opportunities are the attraction of new partners and stakeholders for the development and implementation of innovative projects, as well as the opening of new markets for non-consumers. Threats to the enterprise are the delay in efficiency in the implementation of social innovations, as well as the opposition of people with private interests. For the successful implementation of social innovation projects, it is necessary to develop an adapted business model. The adapted business model includes the elements "Value proposition", "Influence", "Partners and stakeholders", "Beneficiaries", "Resources and conditions", "Forms of participation", "Sources of investment", "Distribution of benefits". The elements of the adapted business model describe the essence and type of social innovations, the potential impact on public relations, the target groups of social innovations, the role of partners and stakeholders in the implementation of innovations, the forms of involvement and interaction of the main participants, resources and their sources, ways of equitable distribution of benefits.[||]У статті проведено порівняння між бізнес-підприємництвом та соціальним підприємництвом. Виявлені відмінності полягають в цілях, мотивації, відповідальності бізнесу. Для соціальних підприємств мета підприємницької діяльності зміщена від прибутку до суспільного ефекту, соціальні підприємства відповідальні перед стейкхолдерами, а не перед власниками бізнесу, при цьому прибуток переважно реінвестується. Порівняльний аналіз соціальних і технологічних інновацій показав, що соціальні інновації не тільки задовольняють, а й сприяють формуванню потреб, активно залучаючи бенефіціарів до розробки та реалізації інноваційних проектів. Відмінною рисою є також більш високий рівень невизначеності і непередбаченості результатів соціальних інновацій в порівнянні з технологічними (традиційними) інноваціями. Соціальні інновації спрямовані на перетворення соціальних відносин шляхом поліпшення доступу до влади та ресурсів конкретних цільових груп. Визначено форми соціальних інновацій, такі як послуги та продукти, практики, процеси, правила та положення, організаційні форми. В ході аналізу виділені можливості і загрози соціальних інновацій. Перспективними можливостями є залучення нових партнерів та зацікавлених сторін для розробки та реалізації інноваційних проектів, а також відкриття нових ринків неспоживачів. Загрозами для підприємства є затримка ефективності при реалізації соціальних інновацій, а також протидія людей з приватними інтересами. Для успішної реалізації соціальних інноваційних проектів необхідною є розробка адаптованої бізнес-моделі. Адаптована бізнес-модель включає елементи "Ціннісна пропозиція", "Вплив", "Партнери та стейкхолдери", "Бенефіціари", "Ресурси та умови", "Форми участі", "Джерела інвестицій", "Розподіл вигод". Елементи адаптованої бізнес-моделі описують сутність і тип соціальних інновацій, потенційний вплив на суспільні відносини, цільові групи соціальних інновацій, роль партнерів і стейкхолдерів в реалізації інновацій, форми залучення і взаємодії основних учасників, ресурси та їх джерела, способи справедливого розподілу вигод.
С. С. Нестеренкок. е. н., доцент, директор, Інститут економіки та менеджменту, Університет «Україна», м. Київ
ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ В ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОМУ РОЗВИТКУ ЛІСОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ
S. NesterenkoPhD in Economics, Associate Professor, Director, Institute of Economics and Management, University "Ukraine", Kyiv
FORMATION OF COMPETITIVENESS IN ECOLOGICAL AND ECONOMIC DEVELOPMENT OF FORESTRY ENTERPRISES
Представлений матеріал присвячено важливому питанню реформування лісогосподарського комплексу в контексті забезпечення належного рівня його конкурентоспроможності в економічному та соціальному аспектах. Зокрема, автором розроблена концептуальна модель формування конкурентоспроможності лісогосподарського комплексу, яка охоплює основні стратегічні напрями реформування лісової галузі як на макро-, так і на мікрорівні. Запропонована модель передбачає такі складові підвищення конкурентоспроможності лісогосподарського комплексу: правове, інвестиційне та інноваційне забезпечення ефективного розвитку підприємств галузі.
Правове забезпечення передбачає необхідність розробки і прийняття певних нормативно-законодавчих актів, скерованих на формування сприятливих податкових, митних, кредитних та інституціональних умов функціонування галузі. Інвестиційне забезпечення передбачає застосування механізму державних гарантій задля забезпечення захисту прав зарубіжних інвесторів; створення спільних підприємств із суб’єктами деревообробного підприємництва та укладання угод з органами місцевого самоврядування і суб’єктами агропромислового виробництва; формування позастатутних формувань у вигляді кластерів та інноваційних парків в лісосировинних регіонах. Інноваційне забезпечення передбачає розвиток диверсифікації; організацію системи маркетингового менеджменту на лісогосподарських підприємств; розвиток власної лісопереробки за рахунок придбання необхідного сучасного обладнання та енергоощадних технологічних ліній.[||]The presented material is devoted to the important issue of reforming the forestry complex in the context of ensuring the appropriate level of its competitiveness in economic and social aspects. In particular, the author developed a conceptual model for the formation of the competitiveness of the forestry complex, which covers the main strategic directions of forest sector reform at both the macro and micro levels. The proposed model provides for the following components to increase the competitiveness of the forestry complex: legal, investment and innovation support for the effective development of enterprises in the industry.
Legal support provides for the need to develop and adopt certain regulations aimed at creating favorable tax, customs, credit and institutional conditions for the functioning of the industry. Investment support involves the introduction of portfolio investment for state forestry enterprises; application of the mechanism of state guarantees to ensure the protection of the rights of foreign investors; the possibility of concluding direct long-term agreements between forestry enterprises and foreign investors; creation of joint ventures with woodworking business entities and concluding agreements with local governments and agro-industrial production entities; renewal of existing or purchase of new facilities for primary processing of raw materials as a basis for other subsectors of the complex; formation of non-statutory formations in the form of clusters and innovation parks in forestry regions.
Innovative support involves the development of diversification (organization of production and sale of solid biofuels, the beginning of the industry (production and sale) of the required planting material and the development and promotion of health resorts, the formation of competitive crops on forest lands); organization of marketing management system at forestry enterprises; development of own wood processing due to the purchase of the necessary modern equipment and energy-saving technological lines.
Ю. М. Когутк. е. н., професор, професор кафедри обліку і аудиту,Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІГ. Л. Ковач-Румпвикладач кафедри обліку і аудиту,Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ
J. KogutPhD in Economics, Professor of the Department of Accounting and Audit,Ferenc Rakoczi II Transcarpathian hungarian сollege of higher educationH. Kovacs-RumpLecturer of the Department of Accounting and Audit,Ferenc Rakoczi II Transcarpathian hungarian сollege of higher education
Формування та використання місцевих бюджетів є одним з невирішених питань у взаємовідносинах між Державним і місцевими бюджетами. Для забезпечення життєдіяльності місцевих бюджетів необхідно не делегувати їм відповідні повноваження, а в законодавчому порядку розмежувати компетенцію , функції та обов’язки держави і органів самоврядування та законодавчо це визначити, що Україна в даний період здійснює, але повільно і не завжди використовує досвід європейських країн. Фінансовою основою розвитку територіальних громад є місцеві бюджети. В процесі реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади функціонування місцевих бюджетів повинно бути спрямоване на активізацію внутрішнього потенціалу, застосування механізмів нарощування доходної бази, забезпечення оптимального використання ресурсів громад та її стабільного економічного розвитку. Особливої актуальності зазначені питання набувають у зв’язку з реалізацією першого етапу адміністративно-територіальної реформи, внесенням змін до Конституції, бюджетного і податкового законодавства України та ряду інших законодавчих актів пов’язаних з цими змінами.
Україна розпочала новий етап розвитку шляхом здійснення реформ у всіх її сферах, серед яких вирізняється реформа управ¬ління державою, в основі якої лежись реформа бюджетно-податкової системи як децентра¬лізація місцевих бюджетів. Фінансова децентралізація є тією рушійною силою, яка дала змогу місцевим громадам почати вирішувати проблеми, що накопичувались десятиліттями, зокрема — це передача значних повноважень і бюджетних ресурсів від державних органів влади до органів місцевого самоврядування, тому що місцева влада краще знається на проблемах своїх територій, ніж центральна і має змогу ефективніше їх вирішувати.[||]The formation and use of local budgets is one of the unresolved issues in the relationship between state and local budgets. In order to ensure the viability of local budgets, it is necessary not to delegate relevant powers to them, but to legally delimit the competences, functions and responsibilities of the state and self-government bodies and to determine by law what Ukraine is currently doing, but slowly and not always using European experience. The financial basis for the development of territorial communities is local budgets. In the process of reforming local self-government and territorial organization of power, the functioning of local budgets should be aimed at activating internal capacity, applying mechanisms to increase the revenue base, ensuring optimal use of community resources and its stable economic development. These issues become especially relevant in connection with the implementation of the first stage of administrative-territorial reform, amendments to the Constitution, budget and tax legislation of Ukraine and a number of other legislative acts related to these changes.
The interconnections and interdependencies of budgetary policy and budgetary process in Ukraine have been established. Analyzed recent changes in the budget legislation in 2014-2020 and 2021 years, which directly affect the efficiency of the budget process implementation, considered functions of new participants in the budget process and the first results of reform in the budget sector at regional levels. The main problems at the stage of budget execution include the following problems: significant budget deficits and their financing, significant level of the State debt and complexity of its servicing, uncertainty of the program-targeted method of budgeting.
Ukraine has begun a new stage of development by implementing reforms in all its spheres, among which is the reform of state governance, which is based on the reform of the budget and tax system as the decentralization of local budgets. Financial decentralization is the driving force that has enabled local communities to begin to address the problems that have accumulated over the decades, including the transfer of significant powers and budgetary resources from public to local governments, because local governments are better acquainted with the problems of their territories than central and is able to solve them more effectively.
А. М. Яковчукк. е. н., доцент кафедри менеджменту, начальник міжнародно-проєктного відділу, ПВНЗ «Міжнародний економіко-гуманітарний університету імені академіка Степана Дем’янчука»
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД
A. YakovchukPhD in Economics, Associate Professor of the Department of Management, Head of the Department of International and Project, PHEE “ Academician Stepan Demianchuk International University of Economics and Humanitas”
ACCOUNTING OF TOURISM ACTIVITIES: FOREIGN EXPERIENCE
У статті висвітлюються особливості обліку туристичної діяльності, що здійснюється суб'єктами господарювання на території України, Росії, а також країн Європейського Союзу. Визначено сторони, які вступають у відносини під час реалізації туристичного продукту, подано визначення ключових термінів. Окреслено облікові аспекти здійснення туристичної діяльності та порядок відображення операцій з нею на рахунках бухгалтерського обліку. Наведено особливості формування фінансового результату у туроператора та турагента. Розглянуто порядок оподаткування туроператорів та особливості виникнення податкового зобов’язання з ПДВ. Підкреслюється важливість вивчення обраної теми у світлі зростаючого числа суб'єктів туристичної діяльності в Україні. Подано та проаналізовано статистичні дані у сфері туризму, а також тенденції, що спостерігаються у країнах Європейського Союзу, як найбільш туристично привабливих.[||]Tourism is primarily an economic category, since it is directly related to the sale of services to tourists, the income generation from this activity, the creation of jobs. Today tourism is one of the leading export sectors of the economy around the world, conceding in incomes, perhaps, only to the oil industry. Tourism has a great influence on the formation of the gross revenue, creates a large number of additional jobs, and provides employment for the population in many countries. Tourism has become a certain catalyst for social and economic development, since it has the great importance for such economic sectors as communications, transport, construction, production of consumer goods, agriculture and others. Tourist activities are aimed primarily at the sale of a tourist product that is the object of such activities. Tourist product - an orderly purposeful set of tourist services, works and goods, consisting of at least two or more single or multiple tourist services, works, goods and means of supply, other tourist resources, sufficient to meet the needs of tourists in the process and for tourism. The tourist product (tour package) has a service life over than 24 hours and / or includes overnight stay (accommodation) and relocation services (transportation). The tourist product (tour package) is offered at the general price including all provided services and all expenses, and its consumer properties correspond to conditions of the contract. The article highlights the features of accounting for tourist activities carried out by business entities on the territory of Ukraine. The participants of relations arising in the process of carrying out tourist activities have been classified. The procedure for the formation of a tourist product is researched and the features of the formation of its cost are determined. Attention is paid to the formation of contractual relations and their documentary registration. The accounting aspects of the implementation of tourist activity and the procedure for reflecting its transactions on the accounts have been determined. The features of the formation of the financial result of a tour operator and a tour agent are given.
C. В. Мішинак. е. н., доцент, доцент кафедри соціальної економіки, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця, м. ХарківО. Ю. Мішинк. е. н., доцент, доцент кафедри міжнародних економічних відносин, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця, м. Харків
НІМЕЦЬКИЙ ДОСВІД НАДАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ
S. MishynaPhD in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Social Economy, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics, KharkivО. MishynPhD in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of International Economic Relations, Simon KuznetKharkiv National University of Economics, Kharkiv
GERMAN EXPERIENCE IN PROVIDING SOCIAL ASSISTANCE
Уточнено визначення поняття «соціальна допомога», за рахунок чіткого зазначення підстави, форми, характеру, мети та отримувачів соціальних виплат. Розглянуто існуючі в Німеччині види соціальної допомоги та проаналізовано динаміку їх виплат. Систематизовано характерні риси німецької системи надання соціальної допомоги за рахунок виокремлення підстав для їх обґрунтування та уточнення їх сутності та змісту. Серед характерних рис німецької системи надання соціальної допомоги виділено: фінансування переважної більшості соціальних виплат за рахунок страхових внесків; єдність та впорядкованість соціального законодавства; високий рівень розвитку інституту соціального інспектування; високий рівень соціального захисту біженців, що є передумовою громадського спокою і стабільності; індивідуальний підхід до призначення соціальної допомоги з безробіття; наявність соціальних програм, що носять тимчасовий характер і спрямовані не тільки на фінансову підтримку, а й на працевлаштування та особистий розвиток учасників програм. Уточнено підхід щодо впровадження німецького досвіду в українській практиці надання соціальної допомоги за рахунок обґрунтування напрямів застосування німецького досвіду за кожною з характерних рис німецької системи надання соціальної допомоги, що сприятиме підвищенню впорядкованості процедури її надання; забезпеченню адресності, справедливості та індивідуального підходу до надання соціальної допомоги, Серед напрямів удосконалення української системи надання соціальної допомоги на засадах німецького досвіду виділено: впровадження загальнообов’язкового медичного та накопичувального державного пенсійного страхування; розробку єдиного Соціального кодексу; розширення сфери застосування соціального інспектування та забезпечення його дієвості та ефективності в питаннях підтвердження права на отримання соціальних виплат; перегляд діючої практики надання соціальної допомоги внутрішньо переміщеним особам; диференціація видів допомоги з безробіття; впровадження соціальних програм, спрямованих не тільки на часткову фінансову підтримку їх учасників, а й на їх працевлаштування та професійний розвиток.[||]The definition of the concept of "social assistance" has been clarified, due to a clear indication of the basis, forms, nature, purpose and recipients of social payments. The types of social assistance existing in Germany are considered and the dynamics of their payments are analyzed. The characteristic features of the German system for providing social assistance are systematized by identifying the grounds for their substantiation and clarifying their essence and content. Among the characteristic features of the German system for providing social assistance are : financing the overwhelming majority of social payments through insurance contributions; unity and orderliness of social legislation; high level of development of the institution of social inspection; a high level of social protection for refugees, which are prerequisite for public peace and stability; an individual approach to the appointment of social assistance for unemployment; availability of social programs that are temporary in nature and aimed not only at financial support, but also at employment and personal development of program participants. The approach to the implementation of the German experience in the Ukrainian practice of providing social assistance has been clarified by substantiating the areas of application of the German experience for each of the characteristic features of the German system for providing social assistance, which will help to improve the orderliness of the procedure for its provision; ensuring targeting, fairness and individual approach to the provision of social assistance. Among the directions for improving the Ukrainian system of providing social assistance on the basis of German experience, are : the introduction of compulsory medical and accumulative state pension insurance; development of a unified Social Code; expanding the scope of social inspection and ensuring it's effectiveness and efficiency in confirming the right to receive social benefits; revision of the current practice of providing social assistance to internally displaced persons; differentiation of types of unemployment assistance; introduction of social programs aimed not only at partial financial support of their participants, but also at their employment and professional development.
Л. М. Германенкок. е. н., доцент, доцент кафедри економіки, обліку і оподаткування, Східноєвропейський університет імені Рауфа АблязоваД. В. Гріднєвак. е. н., доцент кафедри економіки, обліку і оподаткування, Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова
КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЇ ДОСЯГНЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПРОЗОРОСТІ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ
L. HermanenkoPhD in Economics, Associate Professor,Associate Professor of the Department of Economics, Accounting and Taxation Rauf, Ablyazov East European UniversityD. HridnievaPhD in Economics, Associate Professor of the Department of Economics, Accounting and Taxation Rauf, Ablyazov East European University
CONCEPTUALIZING THE ACHIEVEMENTS OF INFORMATION TRANSPARENCY IN THE REPORTING OF COMPANIES
Метою статті є концептуалізації досягнення інформаційної прозорості звітності підприємств у сучасних умовах їх діяльності. Відзначено цінність інформаційної прозорості звітності у забезпеченні довіри до підприємства та демонстрації його відповідальності, привабливості. Концепція роботи полягає у тому, щоб інформаційну прозорість розглядати саме з точки зору забезпечення можливості відстеження послідовності формування результатів, відображених у звітності. Доведено, що підприємства, які складають фінансову та нефінансову звітність, однозначно є більш інформаційно прозорими, ніж ті, чия звітність представлена лише фінансовими результатами, тому звітність малого підприємництва поки залишатиметься умовно інформаційно прозорою. Рекомендовано з метою досягнення інформаційної прозорості у нефінансовій звітності розкривати критерії, моделі прийняття управлінських рішень за видами та аспектами діяльності підприємств. Практичні наслідки впровадження вимоги досягнення інформаційної прозорості звітності стосуються підвищення складності та витрат часу на формування звітності, що компенсується зростанням привабливості, довіри до підприємства із часом. Цінність рекомендацій полягає у тому, що інформаційна прозорість звітності дасть змогу відстежити логіку менеджменту в різних умовах та ситуаціях та знизити тим самим ризики непередбачуваності поведінки підприємства, недостовірності інформації у звітності, виправдати очікування стейкхолдерів від співпраці. Узгодження вимог до звітності та інформаційної прозорості забезпечить достовірність оцінювання рівня інформаційної прозорості звітності підприємств.[||]The purpose of the article is to conceptualize the achieving of information transparency of enterprise reporting in the modern conditions of their activities. The value of information transparency of reporting in ensuring trust in the company and demonstrating its responsibility, attractiveness is noted. In the course of the work themethodology of scientific research was used by the following methods: generalization, critical analysis, comparison, matching, analysis, statistical. The concept of the work is to consider information transparency precisely from the point of view of ensuring the possibility of tracking the sequence of formation of the results reflected in the reporting.The results of the study show that companies that prepare financial and non-financial statements are clearly more informationally transparent than those whose reports are presented only by financial results, so the reporting of small businesses will remain conditionally informationally transparent. It is recommended to disclose criteria, models of management decisions by types and aspects of enterprises in order to achieve information transparency in non-financial reporting. The interaction of financial results and information transparency of reporting is not studied in Ukrainian enterprises, which limits the demonstration of the value of this characteristic from the point of view of the economy, so, as a result, it is underestimated. The practical consequences of the introduction of the requirement to achieve information transparency of reporting relate to the increasing complexity and time spent on reporting, which is offset by the growth of attractiveness, trust in the company over time. The value of the recommendations is that the information transparency of reporting will allow you to track the logic of management in different conditions and situations and thus reduce the risks of unpredictability of enterprise behavior, inaccuracy of information in reporting, to meet the expectations of stakeholders from cooperation. Harmonization of reporting requirements and information transparency will ensure the reliability of assessing the level of information transparency of enterprise reporting.
І. Г. Бакаєвак. е. н., професор, професор кафедри менеджменту та міжнародних економічних відносин, Таврійський національний університет ім.В.І.Вернадського, м.Київ, Україна
I. BakaievaPhD in Economics, Professor, Professor of the Department of Management and International Economics Relations, V.I.Vernadsky Taurida national University, Kyiv, Ukraine
Ця стаття аналізує еволюцію ринкової частки експорту України в період 2017-2019 рр, як за 11 технологічними категоріями товарів, так і на ринках країн Європейського Союзу. Аналіз еволюції ринкової частки експорту України здійснюється з використанням методології постійних ринкових часток (ПРЧ), запропонованої індонезійским вченим Три Відодо (Tri Widodo ).
Розраховані зміни в товарному експорті України під впливом змін у світовому експорті до країн ЄС в період зростання світової торгівлі 2017-2018рр. дорівнювали 1809,2 млн.дол. , а під впливом змін ринкової частки (ефект ринкової частки) - 331,1 млн.дол. Зміни в експорті товарів поза межі ЄС були від’ємними -1303,3 млн.дол., внаслідок зростання конкуренції інших країн-експортерів. Україна відносно успішно змінила свої товарну та географічну структури експорту до країн ЄС, про що свідчать позитивні значення товарного структурного (19,1 млн.дол.) та географічного структурного ефектів (401,9 млн.дол.). Україна збільшила свою ринкову частку в експорті товарів до Німеччини (217 млн.дол.), Угорщини (149,7 млн.дол.), Словаччини (97,6 млн.дол.), що свідчить про зростання конкурентоспроможності українських товарів на ринках ЄС.
Період 2018-2019рр. характеризувався зниженням світового ескпорту до країн ЄС.Під впливом цих змін світовий торговельний ефект для експорту України до країн ЄС становив 577,8 млн.дол. У зв’язку зі зниженням конкуренції на експортних товарних ринках країн ЄС, Україні вдалося збільшити свою ринкову частку в експорті до країн ЄС, про що свідчить позитивний ефект ринкової частки (1266,4 млн.дол.). Зміни у товарній і географічній структурах експорту України до ЄС призвели до скорочення товарного експорту відповідно на 244,5 млн.дол. і 46,3 млн.дол., в тому числі до Німеччини (-35,4 млн.дол. і -27,6 млн.дол.), Бельгії (-21,9 млн.дол. і -16,8 млн.дол.), Іспанії (-27,6 млн.дол. і -5,5 млн.дол.). Але в цілому товарний експорт України до країн ЄС збільшився на 340,2 млн.дол.США
В період зростання світової торгівлі, 2017-2018рр., Україна збільшила свої ринкові частки в експорті інших продуктів первинної переробки сировини на 216,4 млн.дол., продуктів переробної промисловості - на 167,1 млн.дол., сировини на 91,7 млн.дол.Зростання конкуренції на ринках первинної переробки продуктів сільського господарства призвело до втрати ринкової ринкової частки цих продуктів на ринках ЄС на 309,7 млн.дол.
В період 2018-2019 рр Україна збільщила свою ринкову частку в експорті до країн ЄС, зокрема в експорті продуктів первинної переробки сировини сільского господарства, (466,4 млн.дол.), сировини (323,0 млн.дол.), інших продуктів первинної переробки сировини (313,1 млн.дол.).Україна в експорті до країн ЄС за рахунок змін в товарній структурі ескпорту втратила 244,5 млн.дол, зокрема в експорті сировинних продуктів - 162,0 млн.дол.[||]This article analyzes the evolution of Ukraine's merchandise exports market share in world exports in the period 2017-2019 both in 11 technological categories of goods (according to S. Lall's classification) and in the markets European union’s countries . Analysis of the market share evolution of the of Ukrainian exports was carried out with using the methodology of constant market shares of indonesian scientist Tri Widodo.
The calculated changes in the commodity export of Ukraine under the influence of changes in world exports to EU countries during the growth of World Trade 2017-2018. amounted to 1809.2 million dollars. , and under the influence of changes in the market share (the effect of a market share) - 331.1 million dollars. Changes in the export of goods outside the EU were negative -1303.3 million dollars, as a result of the growth of competition of other exporters. Ukraine has successfully changed its commodity and geographical exports structures to the EU countries, as evidenced by the positive values of commodity structural (19.1 million dollars) and geographical structural effects (401.9 million dollars). Ukraine has increased its market share in the export of goods to Germany (217 million dollars), Hungary (149.7 million dollars), Slovakia (97.6 million dollars), which indicates an increase in the competitiveness of Ukrainian goods in the EU markets.
Period 2018-2019. was characterized by a decrease in the world's export to EU countries. Because of these changes, the world trade effect for Ukraine's export to EU countries amounted to 577.8 million dollars. Due to the decrease in competition in the export commodity markets of the EU countries, Ukraine managed to increase its market share in export to the EU countries, as evidenced by the positive effect of a market share (1266.4 million dollars). Changes in the commodity and geographical structures of Ukraine's export to the EU led to a reduction of commodity exports, respectively, by 244.5 million dollars. and 46.3 million dollars, including Germany (-35.4 million dollars. and -27.6 million dollars), Belgium (-21.9 million dollars. and -16.8 million .dole), Spain (-27.6 million dollars. and -5.5 million dollars). But in general, Ukraine's commodity export to EU countries increased by 340.2 million dollars.
In the period of growth of world trade, 2017-2018, Ukraine has increased its market shares in exporting other products of primary processing of raw materials by 216.4 million dollars., products of the processing industry - by 167.1 million dollars., raw materials for 91.7 million dollars. The growth of competition in the markets of primary processing of agricultural products led to the loss of a market market share of these products in the EU markets for 309.7 million dollars.
In the period 2018-2019, Ukraine has increased its market share in export to EU countries, in particular exporting products of primary processing of raw materials of agro farms, (466.4 million dollars), raw materials (323.0 million dollars), other products primary processing of raw materials (313.1 million dollars). Ukraine in export to EU countries due to changes in the commodityl structure of the export lost 244.5 million dollars, in particular in the export of raw materials - 162.0 million dollars.
А. О. Глєбовак. е. н., доцент кафедри публічного управління, адміністрування та права,Національний університет “Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка”, м. Полтава, УкраїнаВ. В. Кравченкок. е. н., доцент кафедри «теплові електричні станції»,Білоруський національний технічний університет,м. Мінськ, Білорусь
РОЗВИТОК ЦИФРОВИХ КОМУНІКАЦІЙ В УМОВАХ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ ТА МОЖЛИВОСТІ
A. GlebovaPhD in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Public Governance, Administration and Law, National University «Yuri Kondratyuk Poltava Polytechnic, Ukraine, PoltavaU. KrauchankoPhD in Economics, Associate Professor of the Department of Thermal Power Plants,Belarusian National Technical University, Minsk, Belarus
У статті досліджено цифрові комунікації, які зазнають суттєвих змін у процесі діджиталізації економіки України. Встановлено, що в умовах цифрової економіки роль і значення комунікацій буде зростати. Визначено, що електронні комунікації мають свої переваги та недоліки, як усні та письмові. Однак, в умовах розвитку Інтернет-технологій перед керівниками сучасних підприємств постає завдання збалансування всіх цих видів комунікацій : усних, письмових та електронних. Це обумовлює потребу у формуванні нової, складної, інформаційної екосистеми, яка здатна функціонувати в умовах динамічного, складно прогнозованого зовнішнього середовища. Здійснювати аналіз, управління великими масивами даних. Встановлено, що пандемія COVID – 19, обумовила виникнення нових тенденцій розвитку цифрових комунікацій: зростання ролі і значення хмарних сервісів для збереження інформації, забезпечення взаємодії, організації спільної роботи; інтернаціоналізація цифрових комунікацій у онлайні; індивідуалізація процесу виробництва; використання комбінованої моделі управління персоналом (онлайн і офлайн); формування цифрової грамотності. Визначені тенденції, дозволили встановити, що в умовах сьогодення забезпечити стійкий організаційний розвиток можливо забезпечити за рахунок впровадження цифрових комунікацій в комунікаційну політику підприємства, зокрема об’єднаних (уніфікованих) комунікацій. Саме комунікаційна політика в умовах процесів діджиталізації потребує врахування всіх тенденцій розвитку цифрових комунікацій.[||]The article examines digital communications, which are undergoing significant changes in the process of digitalization of Ukraine's economy. It is established that in the digital economy the role and importance of communications will grow. However, digital technologies not only create new opportunities, but also create new threats: cyberattacks, loss of personal data, blurring of personal and professional activities, rapid burnout, loss of reputation and business due to misinformation, the spread of fakes and dipfakes. It is determined digital communications have their advantages and disadvantages, both oral and written. However, in the development of Internet technologies, the leaders of modern enterprises face the task of balancing all these types of communications: oral, written and digital. This necessitates the formation of a new, complex, information ecosystem that is able to operate in a dynamic, complex predictable environment. Perform analysis, management of big data. It is established that the COVID - 19 pandemics has led to the emergence of new trends in the development of digital communications: the growing role and importance of cloud services to store information, ensure interaction, organize collaboration; internationalization of digital communications online; individualization of the production process; use of a combined personnel management model (online and offline); formation of digital literacy. These trends have established that in today's conditions to ensure sustainable organizational development can be achieved through the introduction of unified communications in the communication policy of the enterprise. It is the communication policy in the context of digitalization processes that need to be restructured and taking into account all trends in the development of digital communications.
Because in the development of the digital economy there is information overload (a large number of devices and "storage") and technological limitations (autonomous software applications, lack of integration of many software applications). New requirements to the technological component are formed: from the standpoint of the enterprise (security, reliability, availability, scale), from the standpoint of users (speed, flexibility, user-friendly interface, accessibility). As a result, there is a need to use modern unified communications, where the interaction will not depend on the operating system (Microsoft, Linux, Mac).
Н. О. Федяйк. е. н., молодший науковий співробітник,Державна установа “Інститут економіки та прогнозування НАН України”
ЕФЕКТИВНІСТЬ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ
N. FediaiPhD in Economics, Junior Researcher,State Organization “Institute of the Economy and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine”
EFFICIENCY OF STRATEGIC MANAGEMENT OF SEA PORT DEVELOPMENT OF UKRAINE
У статті представлено результати проміжної оцінки ефективності стратегічного управління розвитком морських портів України. Оцінку здійснено за період 2013-2020 рр. на основі головного законодавчо-організаційного інструменту в галузі портового господарства – Стратегії розвитку морських портів України на період до 2038 року. Підсумки реалізації стратегічних пріоритетів розвитку портового господарства проведено за наступними чотирма стратегічними напрямами: 1) реформування системи державного управління галузі; 2) реалізація ефективних форм ДПП у портах та розбудова стратегічної портової інфраструктури; 3) розвиток електронного співтовариства, спрощення контрольних процедур, створення сприятливих умов для бізнесу; 4) підвищення рівня безпеки мореплавства, розвиток системи пошуку та рятування, охорони навколишнього природного середовища. За результатами моніторингу ефективності стратегічного управління розвитком морських портів України стало виокремлення низки проблем притаманних галузі.[||]The article evaluates the effectiveness of modern strategic management of seaports in Ukraine. The basis for this assessment was the Order of the Ministry of Infrastructure of Ukraine №542 of December 18, 2015 "On approval of the Strategic Plan for the development of maritime transport for the period up to 2020".
This Order, in fact, is a medium-term plan for the implementation of strategic directions of the Strategy for the development of seaports of Ukraine for the period up to 2038. The results of the implementation of strategic directions of port economy development were carried out in the following four strategic directions: 1) reforming the system of public administration of the industry; 2) implementation of effective forms of PPP in ports and development of strategic port infrastructure; 3) development of the electronic community, simplification of control procedures, creation of favorable conditions for business; 4) increasing the level of maritime safety, development of search and rescue system, environmental protection.
It is established that one of the dominant problems that generates other problems is the lack of strategic vision and implementation of a strategic approach in the management of the development of the port industry. This is evidenced by the unsatisfactory state of implementation of Ukraine’s commitments under the terms of the EU-Ukraine Association Agreement and failure to fulfill most of the tasks set in the implementation of measures to implement strategic directions of maritime transport development declared in Order №542. In addition, among the problems inherent in the modern development of the port economy, the activities of seaports are most affected by the following: the sectoral Strategy is not protected from changing political cycles; slow pace of implementation of the provisions of EU Directives and Regulations; failure to implement in practice the national segment of the relevant EU Transport Information Systems, such as SafeSeaNet, AIS, PCS (port community navigation systems); unsatisfactory technical characteristics of land infrastructure of ports; insufficient dredging works, lack of both internal and external investments; in addition, the system of port dues needs to be optimized and the issues of such a form of public-private partnership as a concession are not fully resolved.
Thus, the result of this study is the conclusion that there are no real mechanisms for implementing sectoral policy in practice and the lack of a unified approach to management in the country's leadership, the sectoral ministry - the Ministry of Infrastructure of Ukraine and the relevant managing organization - the Ukrainian Seaports Administration.
К. М. Крауск. е. н., доцент, доцент кафедри управління, Київський університет імені Бориса ГрінченкаН. М. Краусд. е. н., доцент, професор кафедри фінансів та економіки, Київський університет імені Бориса ГрінченкаГ. М. Поченчукд. е. н., доцент, доцент кафедри економічної теорії, менеджменту і адміністрування, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
ЦИФРОВА ІНФРАСТРУКТУРА В УМОВАХ ВІРТУАЛІЗАЦІЇ ТА НОВОЇ ЯКОСТІ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНИМИ ВІДНОСИНАМИ
K. KrausPhD in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Management, Borys Grinchenko Kyiv UniversityN. KrausDoctor of Economic Sciences, Associate Professor, Professor of the Department of Finance and Economics, Borys Grinchenko Kyiv UniversityG. PochenchukDoctor of Economic Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economic Theory, Management and Administration,Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University
У статті авторами висловлено думка про те, що цифрова інфраструктура варто розглядати як комплекс технологій, продуктів та процесів, що забезпечують обчислювальні, телекомунікаційні та мережеві можливості електронної взаємодії, обміну даними, сигналами тощо та працюють на цифровій (а не на аналоговій) основі. Представлено опорну (“терда”) та “м’яку” цифрову інфраструктури. Авторами висловлено наукове припущення про те, що саме за якісної цифрової інфраструктури можливий високоякісний фіксований та мобільний Інтернет, обчислення та віртуалізація, опорні мережі Інтернету речей, електронна взаємодія бізнесу, електронні розрахунки, електронне урядування, інтероперабельність (системні підрозділи мають змогу обмінюватись інформацією один з одним; завдяки мережевій роботі системи здатні співпрацювати в різних аспектах, пов’язаних з процесами; аналогічно, розподілені системи дозволяють отримувати доступ до інформації і даних однієї системи іншими системами в мережі), відкриті дані, кібербезпека, блокчейн, ідентифікація та довіра.
Аргументовано дослідженням статті, що синергетичний потенціал соціальних, мобільних, хмарних технологій, технологій аналізу даних, Інтернету речей окремо та в сукупності здатні привести до трансформаційних змін у державному управлінні та зробити державний сектор ефективним, реактивним, ціннісним.
Автори низку цінності які переслідує цифрова інфраструктура серед чого названо: самоконтролі та точності прийняття рішень; надійності; ефективності та економії витрат; безпека, захист та стійкість; взаємодія та розширення можливостей користувачів; оптимізація прийняття рішень для забезпечення сталого використання ресурсів; мінімізація надлишкових компонентів у системі, що дозволяє зменшити енерговитрати та зберегти ресурси; часі реагування (раннє виявлення критичних подій, профілактичне технічне обслуговування та швидке їх подолання); мінімізація викидів ПГ та споживання енергії; підвищення рівня якості та розширення спектра послуг, що надаються інфраструктурою для покращення умов життя.
Висловлена думка про те, що держава має важливе значення у створенні як твердої, так і м’якої інфраструктури. Широкосмуговий доступ із використанням фіксованих та мобільних технологій (4G, 5G) має стати пріоритетним напрямом розвитку твердої інфраструктури. Швидкість, кількість підключень та обсяги передавання даних мають критично важливе значення для Індустрії 4.0 і цифрових сервісів, що ґрунтуються на технологіях AI та предиктивній аналітиці. Колектив авторів переконаний, що за якісно функціонуючої цифрової інфраструктури можливе ефективне та продуктивне використання цифрових технологій і послуг бізнесом, державою, громадянами, що підсилюється відповідною цифровою культурою та екосистемою.[||]Authors express the opinion that digital infrastructure should be considered as a set of technologies, products and processes that provide computing, telecommunications and network capabilities of electronic interaction, data exchange, signals, etc. and work on a digital (rather than analog) basis. The basic (“hard”) and “soft’ digital infrastructure is presented. Authors make a scientific assumption that high-quality digital and mobile Internet, computing and virtualization, Internet of Things backbones, electronic business interaction, electronic calculations, e-government, interoperability are possible with high-quality digital infrastructure (system units are able to exchange information with each other; due to network work, systems are able to cooperate in various aspects related to processes; similarly, distributed systems allow access to information and data of one system by other systems in the network), open data, cybersecurity, blockchain, identification and trust.
It is argued that the synergetic potential of social, mobile, cloud technologies, data analysis technologies, the Internet of Things individually and together can lead to transformational changes in public administration and make public sector efficient, reactive, valuable.
Authors of a number of values pursued by digital infrastructure include: self-control and accuracy of decision-making; reliability; efficiency and cost savings; security, protection and resilience; interaction and empowerment of users; optimization of decision-making to ensure sustainable use of resources; minimization of excess components in the system, which reduces energy consumption and saves resources; response time (early detection of critical events, preventive maintenance and rapid overcoming); minimization of GHG emissions and energy consumption; improving the quality and expanding the range of services provided by the infrastructure to improve living conditions.
The opinion is expressed that the state is important in the creation of both hard and soft infrastructure. Broadband access using fixed and mobile technologies (4G, 5G) should become a priority for the development of solid infrastructure. Speed, number of connections, and data rates are critical for Industry 4.0 and digital services based on AI and predictive analytics. The team of authors is convinced that with a well-functioning digital infrastructure it is possible to effectively and productively use digital technologies and services by business, the state, citizens, which is enhanced by the relevant digital culture and ecosystem.
Н. М. Штефанк. т. н., доцент, доцент кафедри економічного аналізу і фінансів,Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», м. ДніпроВ. С. Михайліченкомагістр кафедри економічного аналізу і фінансів,Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», м. Дніпро
МАТЕМАТИЧНІ МЕТОДИ І МОДЕЛІ В УПРАВЛІННІ ПРИБУТКОМ ПІДПРИЄМСТВА
N. ShtefanPhD in Technical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economic Analysis and Finance,National Technical University “Dnipro Polytechnic”, DniproV. MykhailichenkoMaster\'s student of the Department of Economic Analysis and Finance,National Technical University “Dnipro Polytechnic”, Dnipro
MATHEMATICAL METHODS AND MODELS IN THE MANAGEMENT OF THE PROFIT OF AN ENTERPRISE
В даній статті визначено суть та значення використання математичних методів і моделей в управлінні прибутком підприємства. Розкрито суть терміну модель, визначено об’єкт та суб’єкт математичного моделювання, адекватність моделі. Очевидно, що при моделюванні прибутковості підприємства доцільно використовувати вже існуючі методи і моделі, що позитивно зарекомендували себе на практиці. Саме тому в даній роботі проведено огляд основних економіко-математичних методів і моделей, розроблених для моделювання прибутковості підприємства.
Для здійснення моделюючого процесу прибутковості на підприємстві обрано моделі вивчення і прогнозування попиту на товари і послуги, моделі сіткового планування і управління, моделі прийняття рішень в управлінні прибутком. Також розроблена концептуальна модель управління прибутком підприємства на основі математичного моделювання та визначені всі показники для її поетапного формування.
При цьому прогнозовані величини повинні бути близькими до заданих, що підтверджуватиме, зокрема, адекватність побудованих окремих моделей та доцільність використання розробленої концептуальної моделі при управлінні фінансовою діяльністю підприємства.
Визначено, що прогнозний баланс являє собою значення змінних моделей на дату закінчення періодів моделювання, тому всі величини, що обчислюються на даному етапі класифікуються як додаткові змінні. Потрібно відмітити, що кожна додаткова змінна прогнозного балансу є статтею відповідного звіту підприємства.
Задачу прийняття рішень щодо ефективного формування прибутку описують функцією реалізації в умовах визначеності та ризику. Отже, математичне моделювання знаходить своє застосування на всіх рівнях управління: як в економіці цілої країни, так і в економіці будь-якої фірми, підприємства, невеликої компанії або окремого господарства. Крім того, математичні методи і моделі можуть послужити сильним засобом прогнозування, наукового аналізу, аналітичного планування різноманітних соціально-економічних процесів.
Метою написання даної статті являється вивчення сучасного економічного становища підприємства, аналіз і прогнозування його прибутку.[||]This article identifies the essence and importance of using mathematical methods and models in enterprise profit management. The essence of the term model is revealed, the object and subject of mathematical modeling, the adequacy of the model are defined. Obviously, when modeling the profitability of the enterprise, it is advisable to use existing methods and models that have proven themselves in practice. That is why this paper reviews the main economic and mathematical methods and models developed to model the profitability of the enterprise.
To implement the modeling process of profitability at the enterprise selected models of study and forecasting the demand for goods and services, models of network planning and management, models of decision-making in profit management. Also, a conceptual model of enterprise profit management based on mathematical modeling has been developed and all indicators for its gradual formation have been identified.
Thus the forecasted sizes should be close to the set that will confirm, in particular, adequacy of the constructed separate models and expediency of use of the developed conceptual model at management of financial activity of the enterprise.
It is determined that the forecast balance is the value of the variable models at the end of the simulation periods, so all the values calculated at this stage are classified as additional variables. It should be noted that each additional variable of the forecast balance is an article of the relevant report of the enterprise.
The task of making decisions on the effective formation of profits is described by the function of implementation in terms of certainty and risk. Thus, mathematical modeling is used at all levels of government: both in the economy of the whole country and in the economy of any firm, enterprise, small company or individual farm. In addition, mathematical methods and models can serve as a powerful tool for forecasting, scientific analysis, analytical planning of various socio-economic processes.
The purpose of writing this article is to study the current economic situation of the enterprise, analysis and forecasting of its profits.
Р. О. Савченкок. е. н., доцент, головний бухгалтер, Поліський національний університет, м. Житомир, УкраїнаН. М. Савченкок. е. н., доцент, доцент кафедри бухгалтерського обліку, оподаткування та аудиту, Поліський національний університет,м. Житомир, УкраїнаО. М. Ганяйлок. е. н, доцент, доцент кафедри обліку та оподаткування, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ, Україна
ОЦІНКА ТА КЛАСИФІКАЦІЙНИЙ ПОДІЛ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ
R. SavchenkoPhD in Economics, Associate Professor, Chief Accountant, Polissia National University, Zhytomyr, UkraineN. SavchenkoPhD in Economics, Associate Professor of the Department of Accounting,Taxation and Audit, Polissia National University, Zhytomyr, UkraineО. HanyayloPhD in Economics, Associate Professor of the Department of Accounting and Taxation, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Кyiv, Ukraine
EVALUATION AND CLASSIFICATION OF INTANGIBLE ASSETS
В статті доведена необхідність використання нестандартного підходу до формування звітних форм. Наведено характерні особливості нематеріальних активів, а саме: вони формують свою вартість із прав та привілеїв, наданих підприємству, яке їх використовує, а також вони не є фінансовими інструментами. Розглянуто особливості оцінки нематеріальних активів при їх надходженні, використанні та вибутті. Доведена необхідність проведення переоцінки нематеріальних активів з обмеженим терміном існування на предмет їх знецінення. Визначено фактори, що враховуються при встановленні строку корисного використання нематеріальних активів. Запропонований класифікаційний поділ нематеріальних активів для забезпечення належного рівня організації обліку та потреб управління: нематеріальні активи, пов’язані з маркетингом, з клієнтами, з мистецтвом, з контрактом, з технологіями та гудвіл.[||]The article proves that the variability of the content of the provisions of regulations causes the complexity of the formation of reporting indicators and the need to use a non-standard approach to the formation of reporting forms. The economic content of intangible assets is determined and their characteristic features are given, namely: they form their value from the rights and privileges granted to the enterprise that uses them, and they are not financial instruments. Features of valuation of intangible assets at their receipt, use and disposal are considered. It is established that in the case of the acquisition of several intangible assets of different types, the company must distribute the costs in proportion to their fair value. It is necessary to use a conservative approach in the formation of the initial value of intangible assets, which are created by the entity itself, by reflecting the costs as they arise, both direct and indirect. It has been shown that intangible assets with indefinite useful lives can never be tested for reimbursed undiscounted cash flows, as cash flows may continue indefinitely in the future.
The necessity of revaluation of intangible assets with a limited useful life for their impairment has been proven. An impairment loss is recognized if the carrying amount of an intangible asset is not recoverable and exceeds its fair value. Factors that are taken into account when determining the useful life of intangible assets are identified. The classification of intangible assets is proposed to ensure the proper level of organization of their accounting and management needs: intangible assets related to marketing, customers, art, contract, technology and goodwill. Goodwill is the largest intangible asset recognized in the balance sheet. To reflect goodwill, an enterprise compares the fair value of net tangible and identifiable intangible assets with the cost of acquiring a business.
Prospects for further research in this area are to take into account the foreign experience of economically developed countries and practical aspects of accounting for intangible assets in order to improve the process of managing their use in domestic enterprises.
Н. В. Бахурголовний консультант сектору регіональних стратегій центру регіональних досліджень, Національний інститут стратегічних досліджень
КРАУДФАНДИНГ ТА КРАУДСОРСИНГ ЯК ІНСТРУМЕНТИ СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ ТА ГРОМАД
N. BakhurChief Consultant of the Sector of Regional Strategies Center for Regional Studies,The National Institute for Strategic Studies
CROWDFUNDING AND CROWDSOURCING AS TOOLS TO STIMULATE THE DEVELOPMENT OF REGIONS AND HROMADAS
У статті досліджено особливості стимулювання розвитку регіонів та громад шляхом застосування таких інструментів як краудфандинг та краудсорсинг, розглянуто головні проблеми досліджуваної теми: відсутність нормативно – правового регулювання з цього питання; недостатня поширеність та непопулярність досліджуваних інструментів; проблемні аспекти збору благодійних внесків у громадських організацій; проєкти, які не супроводжуються автором від початку і до завершення, часто не увінчуються успіхом. Переваги краудфандингу: умовна безоплатність фінансування та незалежність; доступність та легкість входу в процес краудфандингу; відсутність посередників; зниження ризиків. Переваги краудсорсингу: охоплення великої кількості зацікавлених осіб; залучення користувачів; отримання великої кількості варіантів досягнення цілі; єдино можливий варіант; фіксовані терміни; економія ресурсів, швидкість, доступність, структурованість, участь на добровільних засадах. Напрямки використання краудсорсингу у сфері управління соціально – економічним розвитком регіону: залучення інвестицій у регіональний розвиток; розробка соціально – економічних стратегій розвитку регіону; підтримка і розвиток малого бізнесу регіону; створення нових високотехнологічних робочих місць. Запропоновано шляхи для впровадження краудфандингу та краудсорсингу у практику регіонального та місцевого управління.[||]The article examines the features of stimulating the development of regions and hromadas through the use of such tools as crowdfunding and crowdsourcing, considers the main problems of the research topic: the lack of legal regulation on this issue; insufficient prevalence and unpopularity of the studied tools; problematic aspects of collecting charitable contributions from public organizations; projects that are not accompanied by the author from beginning to end are often unsuccessful. Advantages of crowdfunding: conditional free financing and independence; availability and ease of entry into the crowdfunding process; lack of intermediaries; risk reduction. Crowdfunding also has certain shortcomings and carries some risks: the company discloses its innovative product to competitors before launching it into production and has the opportunity to obtain financing and leave the management of the company in their hands.
Advantages of crowdsourcing: coverage of a large number of stakeholders; attracting users; obtaining a large number of options for achieving the goal; the only possible option; fixed terms; resource saving, speed, accessibility, structure, participation on a voluntary basis. Areas of use of crowdsourcing in the field of management of social and economic development of the region: attraction of investments in regional development; development of social and economic strategies for the development of the region; support and development of small business in the region; creation of new high-tech jobs. Crowdsourcing also has disadvantages: the crowd can not be completely reasonable and put forward reasonable ideas, they may be useless to the case, the so called noise; unfair principle of remuneration; the quality of the result; leakage of valuable information; a large number of unscrupulous customers and performers, the possibility of fraud on the Internet; disorganization and unpredictability of the crowd.
Ways for introduction of crowdfunding and crowdsourcing in practice of regional and local management are offered. Crowdfunding and crowdsourcing research indicates their non-systematic nature.
Я. П. Цецикк. і. н., доцент кафедри державного управління, документознавста та інформаційної діяльності, Національний університет водного господарства та природокористуванняС. П. Цецикк. пед. н., доцент кафедри вищої математики, Національний університет водного господарства та природокористуванняГ. Ф. Мартинюкк. пед. н., доцент кафедри державного управління, документознавства та інформаційної діяльності, Національний університет водного господарства та природокористування
ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ СОЦІОКОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ-ДОКУМЕНТОЗНАВЦІВ
Ya. TsetsykPhD in Historical Sciences, Associate Professor of the Department of Public Administration, Documentation and Information Activity, National University of Water Management and Nature ManagementS. TsetsykPhD in Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Higher (Further) Mathematics National University of Water Management and Environmental EngineeringG. MartinyukPhD in Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Public Administration, Documentation and Information Activity, National University of Water Management and Nature Management
Сучасний стан розвитку освіти вимагає застосування нових моделей підготовки фахівців. Останнім часом в Україні, як і багатьох країнах світу, актуалізувалося питання застосування соціокомунікаційних технологій під час навчання, а більшість навчальних занять проводяться онлайн. Впровадження у навчальний процес соціально-комунікаційних технологій викликало гостру дискусію, але як показав час, у результаті напрацювання нових підходів вони у повному обсязі виправдали себе.
Практичне використання відеоконференцій під час проведення лекційних та практичних занять сприяло не лише підвищенню рівня знань студентів, а стимулювало викладачів до оволодіння новими технологіями навчання.
У процесі підготовки студентів-документознавців соціокомунікаційні технології відіграють все вагомішу роль, зокрема при вивченні іноземного досвіду введення міжвідомчого електронного документообігу.
Використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі дозволяє ознайомити студентів з ключовими принципами інформатизації архівної справи, проаналізувати оцифровані документи, розміщені на сайтах державних архівів України.[||]The current state of education development requires the use of new models of training. Recently, in Ukraine, as in many countries around the world, the issue of the use of socio-communication technologies during training has become relevant, and most training sessions are conducted online. The introduction of social and communication technologies into the educational process provoked a heated discussion, but as time has shown as a result of the development of new approaches, they have fully justified themselves.
The practical use of videoconferencing during lectures and practical classes not only helped to increase the level of knowledge of students, but also encouraged teachers to master new learning technologies.
In the process of training students-documentologists socio-communication technologies play an increasingly important role, in particular in the study of foreign experience in the introduction of interagency electronic document management, because students have the opportunity to learn the principles of its conduct.
Important attention in this component is paid to information processes, which in recent years are widely used in library and information activities. At the same time, it is important to pay attention to the ethical aspects of this issue, as access to confidential information about users requires adherence to ethical standards.
With the help of modern information and communication technologies in the classroom you can acquaint students with the key principles of informatization of archives, analyze digitized documents posted on the websites of state archives of Ukraine, acquaint them with descriptions of funds and conduct a comparative analysis of various archival institutions of our state.
The use of socio-communication technologies in the process of preparing students requires an appropriate level of teacher training, because the practical application of the above technologies requires not only mastery of them, but also detailed knowledge of their application in a particular field.
І. В. Кривов’язюкк. е. н., професор, професор кафедри підприємництва, торгівлі та логістики,Луцький національний технічний університет, м. ЛуцькЮ. М. Куликк. е. н., доцент кафедри підприємництва, торгівлі та логістики,Луцький національний технічний університет, м. ЛуцькЮ. В. Волинчукк. е. н., доцент, доцент кафедри підприємництва, торгівлі та логістики,Луцький національний технічний університет, м. Луцьк
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РИНКУ ЛОГІСТИЧНИХ ПОСЛУГ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ
I. KryvovyazyukPhD in Economics, Professor, Professor of the Department of Entrepreneurship, Trade and Logistic, Lutsk National Technical University, LutskYu. KulykPhD in Economics, Associate Professor of the Department of Entrepreneurship, Trade and Logistic, Lutsk National Technical University, LutskYu. VolynchukPhD in Economics, Associate Professor,Associate Professor of the Department of Entrepreneurship, Trade and Logistic,Lutsk National Technical University, Lutsk
PROSPECTS OF LOGISTICS SERVICES MARKET DEVELOPMENT IN A PANDEMIC CONDITION
Мета статті полягає в науково-практичному обґрунтуванні основних тенденцій розвитку ринку логістичних послуг в умовах пандемії.
Здійснено аналіз обсягу реалізованих послуг вітчизняними підприємствами за 2018-2020 рр., який вказує на те, що у 2020 році питому вагу отриманих послуг складають такі сфери як охорона здоров’я (53,77%); інформація та телекомунікація (14%); транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська доставка (13,58%), що зумовлено посиленням ролі сфери послуг в різних площинах, а, особливо соціальній і економічній.
Виокремлено класифікаційні ознаки,за якими вирізняються види послуг (відчутність, характер попиту, обсяг послуг, складність, рівень кваліфікації, трудомісткість, економічна та соціальна орієнтація, ступінь контактності зі споживачем) та визначено місце, роль та функції логістичних послуг в них.
Проведено дослідження світового ринку логістичним послуг та визначено основні сфери, де найчастіше логістичні провайдери здійснюють співпрацю з іншими учасниками. На основі проведеного аналізу зарубіжного досвіду у сфері логістичних послуг встановлено, що в сучасних умовах посилюється роль забезпечення автоматизації логістичних бізнес-процесів та активній імплементації цифрових технологій та рішень.
Досліджено взаємозв’язок логістики та інформаційних продуктів як локомотива розвитку сучасних підприємств шляхом активного застосування інформаційних технологій, свідченням чого є щорічне зростання кількості підприємств, котрі для вирішення технічних та економічних рішень застосовують різні новітні платформи для обміну даними та інформаційно-комунікаційні технології у комплексі із застосуванням методів управління організаційного, економічного, соціально-психологічного характеру.
Виявлено особливості вітчизняного ринку логістичних послуг, слабкі та проблемні місця в управлінні, на основі чого запропоновано структурна схему організаційно-економічного алгоритму логістичних послуг, основних компонент та принципів формування.
Перспективи подальших досліджень передбачають комплекс управлінських рішень з визначенням ключових напрямків роботи на ринку логістичних послуг, скоригованих у відповідності до епідеміологічної ситуації, у відповідності до запитів споживачів та сучасних тенденцій розвитку даного сегменту.[||]The purpose of the article is to scientifically and practically substantiate the main trends in the development of the logistics services market in a pandemic.
An analysis of the volume of services provided by domestic enterprises for 2018-2020, which indicates that in 2020 the share of services received are such areas as health care (53.77%); information and telecommunications (14%); transport, warehousing, postal and courier delivery (13.58%), due to the strengthening of the role of services in various areas, and especially social and economic.
The classification features by which the types of services are distinguished (sensitivity, nature of demand, volume of services, complexity, level of qualification, labor intensity, economic and social orientation, degree of contact with the consumer) and the place, role and functions of logistics services in them are determined.
A study of the global logistics services market and identified the main areas with which logistics providers cooperate. Based on the analysis of foreign experience in the field of logistics services, it is established that in modern conditions the role of ensuring the automation of logistics business processes and the active implementation of digital technologies and solutions.
The relationship between logistics and information technology as a locomotive of modern enterprises through the active use of information technology, as evidenced by the annual growth of the number of enterprises that use different latest platforms for data exchange and information and communication technologies in combination with the use of technical and economic solutions. management methods of organizational, economic, socio-psychological nature.
The peculiarities of the domestic market of logistics services, weaknesses and problems in management are identified, on the basis of which the structural scheme of the organizational and economic algorithm of logistics services, the main components and principles of formation are proposed.
Prospects for further research include the identification of key areas of work in the market of logistics services, adjusted in accordance with the epidemiological situation, in accordance with consumer demands and current trends in this segment.
В. М. Герасименкостарший викладач кафедри менеджменту та військового господарства, Національна академія Національної гвардії України
МЕТОДИКА УПРАВЛІННЯ ЗАКУПІВЛЯМИ ДЛЯ ВІЙСЬКОВИХ ПІДРОЗДІЛІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ
V. GerasimenkoSenior Lecturer of the Department of Management and Military Economy,National Academy of the National Guard of Ukraine
PROCUREMENT MANAGEMENT METHODS FOR MILITARY UNITS OF THE NATIONAL GUARD OF UKRAINE
У даній статті подано розробку теоретико-методичних положень стосовно управління закупівлями для потреб військових підрозділів Національної гвардії України. У якості наукової новизни отриманих результатів виступає розробка теоретико-методологічних засад щодо управління закупівлями для вирішення поточних і стратегічних завдань тилового забезпечення військових підрозділів Національної гвардії України. Управління закупівлями для потреб військових підрозділів Національної гвардії України в роботі пропонується здійснювати на основі попереднього аналізу закуповуваної номенклатури продукції. В свою чергу, структурований аналіз закуповуваної номенклатури в даній статті рекомендовано здійснювати за чотирма критеріями: обсяг закупівель, частка витрат при створенні вартості; вплив на кінцевий результат; технічна комплексність; ризик, пов'язаний з отриманням. В дослідженні детально розглянуто кожний з критеріїв оцінки та аналізу закуповуваної номенклатури. Запропоновано аналіз ключових факторів, які слід аналізувати та оцінювати в процесі дослідження зовнішніх ризиків процесів закупівель для потреб військових підрозділів Національної гвардії України. У статті розроблено схему вибору стратегії переговорів командування військових підрозділів з постачальником. В роботі акцентовано увагу на ту обставину, що такий підхід дозволяє приймати зважені рішення щодо з постачальниками, планувати тактичні дії виходячи з обґрунтованої стратегії роботи, але вимагає додаткових витрат часу і сил відповідального за процеси закупівель. Виділено ключові рівні системи прийняття рішень управління закупівлями для потреб військових підрозділів. Запропоновано аналіз основних функцій CRM і ERP-систем, на основі якого можна прийняти рішення про вибір відповідної системи автоматизації. Практичним значенням отриманих результатів є формування відповідних рекомендацій командуванню військових підрозділів стосовно вибору стейкхолдерів і оптимізації процесів закупівель.[||]This article presents the development of theoretical and methodological provisions for procurement management for the needs of military units of the National Guard of Ukraine. The scientific novelty of the obtained results is the development of theoretical and methodological principles for procurement management to solve current and strategic problems of logistics of military units of the National Guard of Ukraine. Procurement management for the needs of military units of the National Guard of Ukraine is proposed to be carried out on the basis of a preliminary analysis of the purchased product range. In turn, the structured analysis of the purchased nomenclature in this article is recommended to be carried out according to four criteria: the volume of purchases, the share of costs in creating value; impact on the final result; technical complexity; the risk associated with obtaining. The study examines in detail each of the criteria for evaluation and analysis of the purchased nomenclature. An analysis of key factors that should be analyzed and evaluated in the process of studying the external risks of procurement processes for the needs of military units of the National Guard of Ukraine is proposed. The article develops a scheme for choosing the strategy of negotiations between the command of military units and the supplier. The paper emphasizes the fact that this approach allows to make informed decisions about suppliers, to plan tactical actions based on a sound work strategy, but requires additional time and effort of the person responsible for procurement processes. The key levels of the procurement management decision-making system for the needs of military units are highlighted. The analysis of the basic functions of CRM and ERP-systems on the basis of which it is possible to make the decision on a choice of the corresponding automation system is offered. The article stipulates that the implementation of non-trivial procurement management functions for the needs of military units in any automation system requires the completion or integration of third-party IT products. The practical significance of the obtained results is the formation of appropriate recommendations to the command of military units regarding the selection of stakeholders and the optimization of procurement processes.
С. І. Павлюкк. е. н., доцент кафедри готельно-ресторанної справи та організації бізнесу, Миколаївський національний аграрний університет, м. Миколаїв, УкраїнаМ. Л. Орловак. геогр. н, доцент, доцент кафедри туристичного бізнесу та рекреації, Одеська національна академія харчових технологій, м. Одеса, Україна
ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ВЕЛОСИПЕДНОГО ТУРИЗМУ У МИГІЇВСЬКІЙ ТЕРИТОРІАЛЬНІЙ ГРОМАДІ
S. PavliukPhD in Economics, Assistant Professor of the Department of Hotel and Catering Industry and Business Organization, Mykolayiv National Agrarian University, Mykolayiv, UkraineM. OrlovaPhD in Geography, Assistant Professor, Associate Professor of the Department of tourist and recreation business, Odessa national academy of food technologies, Odessa, Ukraine
FEATURES OF THE ORGANIZATION OF BICYCLE TOURISM IN MYHIIV TERRITORIAL COMMUNITY
У статті розглянуто актуальні питання щодо перспектив розвитку велосипедного туризму у системі активного туризму. Окреслено, що нині спостерігається загальна тенденція до зменшення обсягу рухової активності населення, що негативно позначається, у першу чергу, на показниках фізичного та емоційного стану, і тому, питання щодо формування, збереження та зміцнення здоров’я нації набувають особливої соціальної значущості. Акцентовано, що активний туризм – це особливий вид дозвілля, який поєднує в собі відпочинок, подорожі, екотуризм та культурні аспекти екскурсійного туру. Визначено переваги від його розвитку як для регіонального, так і місцевого туристичного ринку. Узагальнено, що Мигіївська територіальна громада Вознесенського району Миколаївської області має потужний туристично-рекреаційний потенціал для розвитку активних видів туризму, зокрема і для велосипедного. Охарактеризовано діючий маршрут «Ровером по Гарду», який проходить територією Національного природного парку «Бузький Гард» та на прилеглих до нього територіях. Розроблено для Мигіївської ОТГ власний велосипедний маршрут «Мигійські пороги». Ураховуючи наявну інфраструктуру на велосипедному маршруті, запропоновано облаштування основних та технічних зупинок необхідною інфраструктурою.[||]A different type of tourism aims and is associated with such concepts as leisure, recreation, and recreation. Currently, there is a general tendency to reduce the volume of motor activity of the population. It is believed, that negatively affected, first of all, the indicators of physical and emotional state. Active tourism is the tool that can perform the most important social functions, in particular, the restoration of the psychophysical resources of society, promoting human efficiency and the rational use of free time. In addition, active tourism is a type of leisure that combines recreation, travel, ecotourism, and cultural aspects of a sightseeing tour. Bicycle as a mode of transport is so popular to preserve the environment. For example, in European countries, the bicycle is used both as an environmentally friendly transport and for travel. And the cycling infrastructure meets all the urgent needs of residents and tourists. In Ukraine, cycling tourism due to underdeveloped infrastructure and lack of funds has not yet become a mass form of recreation. However, it has prospects for further development. Migia is a real mountain country among the steppes. International kayak and rafting competitions hold on the Migia rapids. The kayak route ranks second in Ukraine in terms of difficulty of ascent. There are the six objects of nature reserve fund of local significance in the territory of forests. Rational use of the available natural resource potential and historical and cultural heritage for tourism activities in the Myhiiv community will contribute to the formation of its positive image. It will also promote the rights of children, youth, and adults to cultural development, health, and meaningful leisure, employment of the rural population, the formation of an attractive tourist and investment image of the region. Therefore, in terms of promoting cycling tourism in this community and providing related services, it is advisable to develop your cycling route. The total length of which is 54 km. There are five main stops on the route, where tourists can get acquainted with both natural and cultural, and historical monuments. In addition, the route has got provided with infrastructure (shops, recreation centers, pharmacies, help, etc.). On the territory of the community, there are 17 tax agents for the payment of tourist tax. According to the results of the first half of the year, individuals paid UAH 13,210, which is 69.0% of the planned indicators. Except this, the resource potential is the not main key to a successful community. Furthermore, uniqueness or self-positioning has a significant influence on the community. The combination of these components will ensure stable local economic development and comfortable life for community residents. But most people still do not see tourism as an opportunity to do business and earn extra income. Therefore, in Mygiivska OTG it would be expedient to create a community business and tourism center. The purpose of its activity will be: conducting training, educational events, and master classes on starting and developing a business, organizing exhibitions and selling branded souvenirs, advertising products of the community, providing services for the rental of specialized equipment. In addition, it is necessary to create a tourist information center that will provide information services for tourists.
Л. П. Миськівк. е. н., старший викладач кафедри обліку та оподаткування,Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ
ВПЛИВ СТАТИСТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ НА СФЕРУ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ПРОФЕСІЇ
L. MyskivPhD in Economics, Senior Lecturer,National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv
IMPACT OF STATISTICAL INFORMATION ON THE ACCOUNTANCY PROFESSION
Роль професійних бухгалтерів стає все більш вагомішою для підприємств, оскільки вона знаходиться в унікальному положенні на перетині всіх областей та підрозділів, і має можливість та повноваження встановлювати стандарти, розробляти моделі та формувати звітну інформацію. Основною метою цього дослідження є висвітлення важливості ролі бухгалтерської професії у досягненні цілей сталого розвитку на національному рівні через використання статистичної інформації задля прийняття відповідних правильних рішень у розвитку підприємства. Дана стаття побудована на міжнародних дослідженнях розвитку професії бухгалтера та кількості студентів у світі відповідно до найбільших міжнародних бухгалтерських організацій: органів Британської дипломованої бухгалтерії (Асоціація дипломованих бухгалтерів (ACCA - Association of Chartered Certified Accountants)), Інституту дипломованих бухгалтерів в Ірландії (ICAI/CAI – The Institute of Chartered Accountants in Ireland), Інституту державних фінансів та бухгалтерського обліку (CIPFA - Chartered Institute of Public Finance and Accountancy), Дипломованих інститутів бухгалтерів з управління (CIMA - Chartered Institute of Management Accountants), Інституту дипломованих бухгалтерів в Англії та Уельсі (ICAEW - The Institute of Chartered Accountants in England and Wales) та Інституту дипломованих бухгалтерів Шотландії (ICAS – The Institute of Chartered Accountants of Scotland), Асоціації міжнародних бухгалтерів (AIA - Association of International Accountants) та Асоціації техніків бухгалтерського обліку (AAT - Association of Accounting Technicians). Результати їхнього навчання з використанням статистичної інформації та досліджень. Аналіз статистичної інформації щодо учасників та студентів міжнародних бухгалтерських організацій у світі здійснювався на прикладі Великобританії та Ірландії. Зокрема, розглянуто історію виникнення статистики й досліджено економічну сутність поняття «статистика». Визначено спільні та відмінні риси професій бухгалтера та статиста, їх взаємозв’язок шляхом вивчення національного та міжнародного законодавства у розвитку статистики та бухгалтерського обліку. Досліджено взаємозв’язок оперативного, статистичного та бухгалтерського обліку і вплив значного обсягу облікової інформації, яка зростає щороку та безпосередньо пов’язана із здобуттям професії «бухгалтер», що значним чином підвищує її цінність та навички.[||]This article is based on research on the development of the accounting profession and the number of students in the world according to the largest international accounting organizations: British Chartered Accountancy Authorities (ACCA - Association of Chartered Certified Accountants), The Institute of Chartered Accountants in Ireland (ICAI/CAI – The Institute of Chartered Accountants in Ireland), Chartered Institute of Public Finance and Accountancy (CIPFA - Chartered Institute of Public Finance and Accountancy), Chartered Institute of Management Accountants (CIMA - Chartered Institute of Management Accountants), The Institute of Chartered Accountants in England and Wales (ICAEW - The Institute of Chartered Accountants in England and Wales) and The Institute of Chartered Accountants of Scotland (ICAS – The Institute of Chartered Accountants of Scotland), Association of International Accountants (AIA - Association of International Accountants) and Association of International Accountants (AAT - Association of International Accountants). The results of their studies using statistical information and research. The case of Great Britain and Ireland was used to analyse statistical information on participants and students in international accounting organizations worldwide. In particular, the history of the emergence of statistics is considered and the economic essence of the concept «statistics» is investigated. Common and distinctive features of the accountancy and statistics professions have been identified, as have their interrelationship through the study of national and international legislation in the development of statistics and accounting. The relationship between operational, statistical and accounting accounting and the influence of a large amount of accounting information has been studied, growing annually and is directly related to the acquisition of the profession of «accountant», which greatly enhances its value and skills.
А. В. Мовчанюкк. е. н. доцент кафедри менеджменту,Уманський національний університет садівництва
A. MovchaniukPhD in Economics, Associate Professor of the Department of Management,Uman National University of Horticulture
Стаття присвячена дослідженню питанням проведенню структурних реформ в сільському господарстві та пов’язані інвестиційні процеси в даному сегменті економіки, як необхідні організаційні заходи спрямовані на забезпечення стійкого економічного ефекту розвитку аграрного сектору економіки держави. Враховуючи вагомість сільськогосподарського виробництва для економіки України обговорено важливість забезпечення конкурентоспроможності аграрного виробництва шляхом активізації інвестиційних вкладень спрямованих на оновлення організації технологічних процесів даного виробництва, впровадження науково–обґрунтованих норм ведення господарської діяльності, систематизації організаційно – управлінської системи, ресурсозберігаючих технологій тощо. Розглянуто питання державних інвестицій в сільське господарство через механізми реалізації державних програм підтримки розвитку сільськогосподарських товаровиробників. Відзначено важливість покращення інноваційно-інвестиційного клімату в аграрному секторі економіки для забезпечити підвищення економічного зростання галузі.[||]The article is devoted to the study of structural reforms in agriculture and related investment processes in this segment of the economy of the country, as necessary organizational measures aimed at ensuring a sustainable economic effect of the agricultural sector of the economy of the country. Given the importance of agricultural production for the economy of Ukraine, researched the importance of ensuring the competitiveness of agricultural production by intensifying investments aimed at updating the organization of technological processes of this production, the introduction of scientifically sound standards of economic activity, systematization of organizational and management system, resource-saving technologies and more.
A market economy requires a systematic approach with a holistic identification of the interdependent elements of the economy, both the state as a whole and a particular industry and business structure. Agriculture is a set of industries that has its own characteristics compared to other sectors of the economy, so the organization of agricultural production should not be considered in isolation on the basis of agricultural enterprises, but in close connection with the various productive forces of the country and the various forms of production organization. The implementation of structural reforms in the agricultural economy has allowed to achieve economic effect not only for the industry itself and related industries, but also directly affected the harmonization of rural development.
The issue of state investments in agriculture through the mechanisms of implementation of state programs to support the development of agricultural producers is considered. The importance of improving the innovation and investment climate in the agricultural sector of the economy to ensure increased economic growth in the industry was noted. As agriculture is one of the strategic and priority sectors of the national economy of Ukraine, with great production and export potential of agricultural products with the effectiveness of state support mechanisms, need creating a stable and clear legal framework that would promote innovation and investment climate in the agricultural sector industry growth and intensify food exports.
С. А. Бурланк. е. н., доцент, професор кафедри обліку та аудиту, Чорноморський національний університет імені Петра Могили; сертифікований аудиторН. В. Катковак. е. н., доцент, професор кафедри «Облік і економічний аналіз», Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова
ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ АУДИТУ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ НА ПІДПРИЄМСТВІ
S. BurlanPhD in Economics, Associate Professor, Professor of the Department of Accounting and Auditing, Petro Mohyla Black Sea National University; certified auditorN. KatkovaPhD in Economics, Associate Professor, Professor of the Department of Accounting and Economic Analysis, Admiral Makarov National University of Shipbuilding
ORGANIZATIONAL AND METHODOLOGICAL ASPECTS OF THE AUDIT OF FINANCIAL INVESTMENTS ON THE ENTERPRISE
В статті запропоновано підхід до проведення аудиторської перевірки фінансових інвестицій, який дозволяє отримати усі необхідні та достатні докази для формування думки аудитора щодо правомірності, доцільності, повноти та достовірності їх відображення в обліку та звітності підприємства. Визначено мету, завдання та об’єкти аудиторської перевірки фінансових інвестицій; наведено інформаційне забезпечення та методичні прийоми аудиту; окреслені основні етапи і напрями аудиторської перевірки фінансових інвестицій на підприємстві; визначені конкретні аудиторські процедури.
Для відображення результатів аудиторської перевірки фінансових інвестицій відповідно до аудиторських процедур сформовано пакет робочих документів аудитора, який дозволяє визначити характер виявлених в процесі аудиту помилок та порушень, зробити їх правове обґрунтування та встановити вплив на показники фінансової звітності підприємства.[||]The article proposes an approach to the audit of financial investments, which allows to obtain all necessary and sufficient evidence to form the auditor's opinion on the legality, appropriateness, completeness and reliability of their reflection in the accounting and reporting of the enterprise.
An organizational model of financial investment audit has been developed, which combines the main components of the audit process. The purpose, tasks and objects of audit of financial investments are defined. The purpose of the audit of financial investments is to form an independent professional opinion on the legality, reliability, completeness and accuracy of reflection in the accounting and reporting of information on financial investments of the enterprise. The information support of the audit of financial investments is given; sources of information are grouped by type of document. Methods of audit are indicated: methods of audit organization, methods of conducting audit, methods of generalization and realization of audit results.
The main stages and directions of verification of financial investments at the enterprise are outlined: preparatory stage (pre-planning procedures, planning), main stage (collection of audit evidence, sample verification, substantive verification, preparation of working documentation), final stage (grouping, generalization and analysis of verification, formation audit report, internal quality control). The program of audit of financial investments is offered; the specific audit procedures which need to be executed for realization of audit tasks are defined.
To display the results of the audit of financial investments in accordance with the audit procedures, a package of working documents of the auditor was formed. It allows to determine the nature of errors and violations identified during the audit, to provide their legal justification and to establish the impact on the financial statements of the enterprise, as well as, in general, provides the necessary level of validity of the auditor's report and improves the quality and systemic audit of financial investments.
О. Ю. Красовськак. е. н., доцент, професор кафедри міжнародного маркетингу, Університет імені Альфреда Нобеля
O. KrasovskaPhD in Economics, Associate Professor, Professor of the Department of International Marketing, Alfred Nobel University in Dnipro
INTERNAL MARKETING COMPLEX AS A NEW PERSONNEL MANAGEMENT TOOL FOR SERVICE ENTERPRISES
Встановлено, що виникаючі нові тенденції на ринку послуг, розвиток підприємств, а також зміна умов праці і трудових відносин в бік все більшого врахування соціальних цінностей, ускладнення виконуваної роботи в сфері послуг, модернізація використовуваних технологій зумовлюють необхідність врахування соціально-психологічних умов діяльності персоналу в сфері послуг. Оскільки основним ресурсом внутрішнього маркетингу є персонал фірми, то його стан, поряд з економічними та організаційними характеристиками, описується також особистісними і психологічними показниками, які в сукупності визначають систему критеріїв стану внутрішнього маркетингу, що відбивають внутрішній клімат або атмосферу підприємства з точки зору об'єкта внутрішнього маркетингу. При цьому під критеріями розуміються показники, на підставі яких проводиться оцінювання стану та розвитку внутрішнього маркетингу підприємства.
Доведено, що виявлення критеріїв внутрішнього маркетингу має спиратися на специфічні особливості тієї чи іншої галузі сфери послуг. Збалансованість критеріїв внутрішнього маркетингу оптимізує середовище організації, в якій персонал не обмежений жорсткими рамками інструктивного та адміністративного характеру при виконанні його основної функції - обслуговування клієнтів. Система критеріїв повинна характеризувати внутрішній маркетинг з особистісних і психологічних позицій. Визначено, що орієнтація на персонал, на кожного службовця як соціально значимого індивіда визначає як критерії соціально-психологічного середовища підприємства, так і критерії внутрішнього маркетингу.
Доведено, що корпоративна культура фірми створює додаткові переваги для успіху на ринку. Однак, проявляючись у зовнішній діяльності фірми, корпоративна культура виступає як внутрішній феномен, що характеризує внутрішнє середовище підприємства, що охоплює всі сторони діяльності підприємства, більш того, що визначає її ефективність на основі створення умов, при яких підприємство гармонійно існує в соціумі, яке характеризується відповідною культурою.[||]It is established that the emerging new trends in the services market, enterprise development, as well as changing working conditions and labor relations in the direction of increasing consideration of social values, complicating work in the field of services, modernization of technologies use the need to take into account socio-psychological conditions. services. Since the main resource of internal marketing is the company's staff, its condition, along with economic and organizational characteristics, is also described by personal and psychological indicators, which together determine the system of criteria for internal marketing, reflecting the internal climate or atmosphere of the enterprise in terms of object internal marketing. In this case, the criteria are indicators on the basis of which the assessment of the state and development of internal marketing of the enterprise. It is proved that the identification of internal marketing criteria should be based on the specific features of a particular service sector. The balance of internal marketing criteria optimizes the environment of the organization, in which staff is not limited by a strict framework of instructional and administrative nature in the performance of its main function - customer service. The system of criteria should characterize internal marketing from a personal and psychological standpoint. It is determined that the focus on staff, on each employee as a socially significant individual determines both the criteria of the socio-psychological environment of the enterprise and the criteria of internal marketing. It is proved that the corporate culture of the company creates additional benefits for success in the market. However, manifesting itself in the external activities of the firm, corporate culture acts as an internal phenomenon that characterizes the internal environment of the enterprise, covering all aspects of the enterprise, moreover, determines its effectiveness by creating conditions in which the enterprise exists harmoniously in society. appropriate culture.
Thus, corporate culture includes everything related to the activities of the enterprise to create common values, traditions, rituals that contribute to the adaptation of staff to the goals of the enterprise and to each other. However, in addition to this traditional composition, corporate culture, in our opinion, should be considered as an element of internal marketing that directly affects the work of staff. Therefore, in our opinion, corporate culture is a certain set of rules, norms of behavior, conditions of interpersonal relations, values, traditions, inherent in the limited framework of one enterprise of society and accepted by all members of society - employees of the enterprise. Of course, the internal institutional norms of this closed system are influenced by the norms and rules of behavior of the external environment.
Л. М. Титаренкок. е. н., доцент, доцент кафедри міжнародних економічних відносин та туризму, Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»Є. О. Рябокіньздобувач першого рівня освіти (бакалавр),Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
ПІДПРИЄМНИЦТВО У СФЕРІ ТУРИЗМУ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ
L. TytarenroPhD in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of International Economics and Tourism,National University «Yuri Kondratyuk Poltava Polytechnic»Y. RiabokinApplicant of the first (bachelor) level,National University «Yuri Kondratyuk Poltava Polytechnic»
ENTREPRENEURSHIP IN THE FIELD OF TOURISM IN THE CONDITIONS OF GLOBAL TRANSFORMATIONS
В статті розкрито особливості підприємництва у сфері туризму в умовах глобальних трансформацій. Обґрунтовано, що туризм виступає пріоритетним напрямом розвитку економіки в багатьох країнах. Автором досліджено сучасний стан підприємницької діяльності у сфері туризму, виявлено її особливості та основні фактори, що впливають на туристичний бізнес. На основі аналізу державного регулювання та інфраструктурної підтримки розвитку туризму в зарубіжних країнах запропоновано форми державної підтримки для стимулювання розвитку туристичної індустрії. Встановлено, що підприємницька діяльність у сфері туризму пов’язана з впливом на неї зовнішніх факторів глобального середовища. Аналіз наслідків пандемії на світовому туристичному ринку у розрізі субрегіонів показав, що найбільше постраждали від кризи COVID-19 Азія та Тихоокеанський регіон. Запропоновано шляхи підтримки туристичної індустрії в постпандемічний період.[||]Tourism is a special area of entrepreneurship - the initiative of individuals and groups associated with the innovative use of economic resources to achieve commercial and other success through a combination of personal gain and public benefit. Tourism is a priority for economic development in many countries, as it provides the inflow of currency into the country, tax revenues, job creation, enhances the country's image on the world stage. The tourism industry is an important factor in economic and social change in the country. The dynamics of tourism business development is determined by a range of different factors. In this regard, it is useful to analyze the main issues and problems faced by modern entrepreneurs in the tourism business. In this regard, the aim of the article is to study the current state of business in the field of tourism, identify its features and the main factors influencing the tourism business, as well as justify ways to support the tourism industry in the post-pandemic period.
The author reveals the role and functions of the tourism industry in the development of the country's economy. The classification of business activity in the field of tourism is given and its features are characterized. The basic tendencies of tourist business are defined. Forms of state support for stimulating the development of the tourism industry are proposed, based on the analysis of state regulation and infrastructural support for tourism development in foreign countries.
It has been proven that entrepreneurship in the field of tourism influenced by external factors of the global environment. One of the factors that negatively affected the tourism industry is the COVID-19 pandemic. The author analyzed the effects of the pandemic on the world tourism market in terms of subregions. Asia and the Pacific have been hit hardest by the COVID-19 crisis.
The directions of business development in the field of tourism are offered, taking into account the impact of the COVID-19 pandemic: introduction of mechanisms at the state level to compensate for the cost of accommodation of potential tourists; introduction of certification "Hotels without COVID-19"; use of digital tools for payment and check-in at the hotel; replacement of the concept of nutrition: compliance with all sanitary and epidemiological norms; training and consulting of entrepreneurs in all areas of tourism business.
А. С. Кумачовак. держ. упр., доцент кафедри управління персоналом та економіки підприємства, Донецький державний університет управління
A. KumachovaPhD in Public Administration, Associate Professor of the Department of Personnel Management and Business Economics, Donetsk State University of Management
В статті проаналізовано основні тенденції щодо особливостей залучення приватних інвестицій в інфраструктурні проекти на рівні світової економіки, а також окремо Європейського регіону та України з огляду на вплив пандемії COVID-19. Узагальнено основу української нормативно-правової бази щодо державно-приватного партнерства та виявлено ряд суттєвих недоліків, що дозволило визначити основні напрями вдосконалення нормативно-правової бази в галузі державно-приватного партнерства, які мають безпосередній вплив на його розвиток інфраструктури. Крім цього, окреслено інші основні перешкоди для поширення державно-приватного партнерства в сфері інфраструктури, які не носять нормативно-правовий характер. Запропоновано основні рекомендації, які мають бути враховані відповідними органами державної влади, щоб прискорити процес модернізації сфери інфраструктури на засадах державно-приватного партнерства.[||]The article highlights the problem of researching ways to stimulate the attraction and increase the efficiency of private investment in infrastructure projects, especially in their direct connection with the achievement of the Sustainable Development Goals and taking into account the strategic investment priorities of Ukraine. It is established that in terms of the global economy, investment commitments under PPP projects in 2020 fell by almost a half, and the largest amount of investment was concentrated in the energy sector. The study of relevant trends in the context of the European region revealed a not significant reduction in investment, and the largest volumes of investments were concentrated in the transport sector. It is revealed that the peculiarities of the current situation regarding the attraction of private investments on the basis of public-private partnership (PPP) in Ukraine are the reduction of the number and volume of both completed projects and implemented projects, compliance of private investments in Ukrainian infrastructure with relevant indicators among countries, economy which is close to the economy of Ukraine both in stage and level of development.
It is analyzed the main legislation that regulates relations in the field of PPP and has a direct impact on its development in the field of infrastructure and identified a number of significant shortcomings, which allowed to detect areas for improving the regulatory framework in the field of PPP, as well as generalized a number of other obstacles to the development of PPP in the infrastructure sphere with socio-political, institutional, economic nature.
It has been shown that in order to increase the availability of private finance and investment for sustainable infrastructure development, it is necessary to ensure an appropriate mix of regulatory, institutional and sectoral measures. Recommendations are proposed that should be taken into account by the relevant public authorities at the national and local levels to accelerate the process of modernization of infrastructure by ensuring a successful process of development and implementation of PPP.
В. Ю. Святненкок. е. н., доцент,доцент кафедри менеджменту інноваційної та інвестиційної діяльності,Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ВПЛИВ УПРАВЛІНСЬКИХ ІННОВАЦІЙ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ
V. SviatnenkoPhD in Economics, Associate Professor,Associate Professor of the Department of Innovation and Investment Management,Taras Shevchenko National University of Kyiv
IMPACT OF MANAGEMENT INNOVATION ON THE EFFECTIVENESS OF ORGANIZATIONAL PERFORMANCE
Організації зіштовхуються з новими викликами і завданнями, пов’язаними з необхідністю швидкої адаптації до змінних умов ринку, підвищення конкурентоспроможності, ефективного використання наявних ресурсів та забезпечення високої продуктивності. Щоб діяльність організацій була успішною, необхідно своєчасно враховувати зміни зовнішніх і внутрішніх факторів та рівень їх впливу, оперативно реагувати на них управлінськими рішеннями та відповідними діями, раціонально використовувати власні ресурси, а також дуже важливо сформувати ефективну систему управління та впроваджувати управлінські інновації.
У статті приділена увага основним особливостям управлінських інновацій, а саме: непередбачуваність наслідків по причині неможливості попередньої перевірки інноваційних рішень; творчий характер інноваційних рішень; конфлікт між поточними та інноваційними завданнями; велика трудомісткість і вартість інноваційних проектів при відкладеному ефекті та наявність бар’єрів на шляху управлінських змін. Розглянуто специфіку історичного періоду та етапи формування системи знань про розвиток теорії інновацій. Виділено періоди та визначальні фактори розвитку організацій з середини 50-х років ХХ століття й дотепер. Дана характеристика чотирьох основних точок зору на управлінські інновації, зокрема: 1) інституційної перспективи (фокусується на соціально-економічних умовах, в яких формуються нові ідеї і практика управління); 2) перспективи трендів (фокусується на динамічній взаємодії між користувачами і постачальниками ідей управління); 3) культурної перспективи (фокусується на тому, як організація реагує на впровадження нової управлінської практики); 4) раціональної перспективи (фокусується на тому, як управлінські інновації і люди, які їх впроваджують, забезпечують підвищення ефективності організації). Зазначено чотири критерії (зокрема: абсолютна новизна; відповідність сучасним умовам ведення бізнесу; використання інновацій сучасними підприємствами; отримання конкурентної переваги (переваг) першими підприємствами, що її використовували), на основі яких було сформовано 12 найбільш значних управлінських інновацій ХХ століття.[||]Organizations face new challenges and tasks associated with the need to quickly adapt to changing market conditions, improve competitiveness, efficient use of available resources and ensure high productivity. In order for organizations to be successful, it is necessary to take into account changes in external and internal factors and the level of their influence, to respond to them promptly by management decisions and appropriate actions, to use their own resources rationally, and it is very important to form an effective management system and implement managerial innovations.
The article pays attention to the main features of managerial innovations, namely: unpredictability of consequences due to the inability to pre-test innovative solutions; creative nature of innovative solutions; conflict between current and innovative tasks; high labor intensity and cost of innovative projects with deferred effects and the presence of barriers to managerial change. The paper considers the specifics of the historical period and the stages of formation of the knowledge system on the development of the theory of innovation. The periods and key factors determining the development of organizations from the mid-50s of the twentieth century to the present day are highlighted. Four main points of view on managerial innovations are characterized, in particular: 1) institutional perspective (focused on the socio-economic conditions in which new management ideas and practices are formed); 2) trend perspective (focused on the dynamic interaction between the users and providers of management ideas); 3) cultural perspective (focused on how the organization responds to the implementation of new managerial practices); 4) rational perspective (focuses on how managerial innovations and the people who implement them, provide an increase in the effectiveness of the organization). Noted four criteria (in particular: absolute novelty, compliance with modern business conditions, the use of innovation by modern enterprises, obtaining a competitive advantage (advantages) of the first enterprises, it was used), on the basis of which it was formed 12 most significant managerial innovations of the twentieth century.
О. М. Клібанськак. т. н., доцент кафедри маркетингу,Київський національний торговельно-економічний університет
ВИКОРИСТАННЯ АРХЕТИПІЧНИХ ОБРАЗІВ У МАРКЕТИНГОВИХ КОМУНІКАЦІЯХ УКРАЇНСЬКИХ БРЕНДІВ
O. KlibanskaPhD in Technical Sciences, Associate Professor of the Department of Marketing,Kyiv National University of Trade and Economics
USE OF ARCHETYPICAL IMAGES IN MARKETING COMMUNICATIONS OF UKRAINIAN BRANDS
Ефективність застосування маркетингових комунікаційних інструментів зумовлюється дією цілого ряду чинників, а невпинне зростання кількості підприємств в Україні вимагає застосування комплексної стратегії просування, метою якої є не просто залучення нових клієнтів, але й завоювання їх лояльності. Велика кількість українських компаній не може усвідомити, що сьогодні головним є не швидке отримання прибутку, а ріст цінності бренду. Виходячи з актуальності вказаних проблем, у статті доведено ефективність використання архетипічних образів у маркетингових комунікаціях брендів. У роботі проведено аналіз використання архетипічних образів у маркетингових комунікаціях топ-10 найдорожчих українських брендів 2020 року та з’ясовано, які саме архетипи користуються найбільшою популярністю у українських споживачів. Автором запропоновано комплексну характеристику архетипів на основі фундаментальних цінностей з визначенням конкретної маркетингової ніші по кожному із 12 архетипічних образів.[||]A number of factors determines the effectiveness of marketing communication tools, and the steady growth of the number of enterprises in Ukraine requires the use of a comprehensive promotion strategy, which aims not only to attract new customers but also to gain their loyalty. Currently, considerable attention in the process of creating and developing brands, owners pay attention to creating an attractive brand image to a greater extent by creating external attributes, while losing the very essence of the brand, which is the basis for value formation. Many Ukrainian companies cannot realize that today the main thing is not to make a profit quickly, but to grow the value of the brand, which is achieved through a set of various measures, and not just by creating an attractive brand image. Based on the relevance of these problems, the article proves the effectiveness of the use of archetypal images in marketing communications of brands. Given that the use of archetypal images in the formation of marketing communications and brand values has not been studied before, it is proposed to base further research in this direction on the basis of generalizations as a result of a thorough analysis of archetypes of the most successful Ukrainian brands today. The paper analyzes the use of archetypal images of brands in marketing communications of the top 10 most expensive Ukrainian companies in 2020 and finds out which archetypes are most popular with Ukrainian consumers. To confirm the findings, it is also proposed to explore the main associations of consumers with the most popular archetype of Ukrainian consumers through online services. This made it possible to create a cloud of associations. Cloud confirmed the assumptions about the connection between the basic values of consumers and the most popular archetype of successful Ukrainian brands. The author proposes a comprehensive description of archetypes based on fundamental consumer values with the definition of a specific marketing niche for each of the 12 archetypal images and proves that the presence of consumer loyalty, i.e. a favorable attitude to a brand or product, is one of the fundamental conditions for successful business.
О. І. Шпанель-Юхтак. е. н., молодший науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин, ДУ «Інститут економіки та прогнозування» НАН України
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ФІНАНСОВОЇ ГЛИБИНИ ТА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЕКОНОМІКИ
O. Shpanel-YukhtaPhD in Economics, Junior Researcher, of the Department of Monetary Relations, Institute for Economics and Forecasting, National Academy of Sciences of Ukraine
RELATIONSHIP BETWEEN FINANCIAL DEPTH AND ECONOMY COMPETITIVENESS
Узагальнено теоретичні та прикладні аспекти взаємозв’язку між фінансовою глибиною та конкурентоспроможністю національної економіки. Відзначено, що на мікрорівні, взаємозв’язок розкривається у забезпеченні фінансовими ресурсами підприємств, водночас на макрорівні фінансова глибина передбачає достатність рівня розвитку (фінансового, технологічного, інфраструктурного) для підвищення продуктивності економіки, що веде до поліпшення конкурентоспроможності національної економіки та, як наслідок, стимулює зростання рівня доходів населення. Аналіз показників світових індексів конкурентоспроможності та фінансової глибини засвідчив, що для оцінки рівня ефективності фінансового сектора за основу використовуються показники фінансової глибини, що визначає необхідність забезпечення розвитку фінансового сектора для покращення конкурентоспроможності економіки. Визначено, що тенденції технологізації фінансових відносин та впровадження відкритого банкінгу, використовуються в розвинених країнах для підвищення фінансової глибини та національної конкурентоспроможності.[||]The article analyzes the theoretical and practice aspects of the relationship between financial depth and the competitiveness of the national economy. It is noted that at the micro-level, the relationship inheres in providing financial resources for firms. At the macro level, financial depth implies a sufficient level of development (financial, technological, infrastructural) to improve economic productivity, that increases the national economy's competitiveness and, as a result, stimulates the growth of real incomes. The analysis of indicators of world indices of competitiveness and financial depth showed that in assessing the level of efficiency of the financial sector, financial depth indicators are used as a basis that determines the need to ensure the development of the financial sector to improve economic competitiveness. The speed and variability of attracting financial resources, the possibility of using the banking and non-banking sectors to finance business, and the variety of ways of investing/forming savings of households lead to the situation, in which more competitive countries provoke significant competition in the financial market between banks and other financial intermediaries for access to financial resources of enterprises and households in the form of deposits; realization of credit opportunities of the banking sector in providing financial resources of a business. For developed countries, the corresponding expansion is justified by using the concept of open banking. Under these circumstances, open banking emerges to ensure transparency and competitiveness in the banking market. These transformations increase financial variability. As soon as the relevant changes are completed in the EU, UK and US, it will create additional benefits for individuals and businesses in using financial services and, as a result, an extra gap in the level of financial competitiveness of businesses. In developed countries, the importance of direct lending to companies by private and institutional investors outside the banking sector have increased. This lending as an alternative to bank lending and contributes to increased financial depth and it’s important source of finance for SMEs.
Д. В. Тітоваспірант кафедри фінансів, банківської справи та страхування,Вінницький національний аграрний університет, м. Вінниця, Україна
D. TitovPostgraduate student of the Department of Finance, Banking and Insurance,Vinnytsia National Agrarian University, Vinnytsia, Ukraine
Стаття присвячена проблемам розвитку сільських територіальних громад в контексті реалізації реформи децентралізації державного управління. Особлива увага приділяється організаційно-економічному механізму розвитку територіальних громад, зокрема його особливостям та специфіці реалізації. Досліджено фактори, що негативно впливають на ефективність розвитку новостворених громад. Проаналізовано державну фінансову підтримка на розвиток громад та розбудову інфраструктури, а також визначено недоліки в розподілі коштів з державного бюджету. Було запропонований базовий набір інструментів сприяння економічному розвитку громад. Зроблено висновки та внесено пропозиції, щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму розвитку сільських територіальних громад. Дане наукове дослідження слугує, як практичним так і теоретичним прикладом формування фінансової спроможності громад та дасть їм змогу оптимізувати процес наповнення місцевих бюджетів достатніми обсягами коштів, котрі необхідні для нормального їх функціонування та розвитку.[||]The article is devoted to the problems of development of rural territorial communities in the context of the implementation of public administration decentralization reform. Particular attention is paid to the organizational and economic mechanism of development of territorial communities, in particular its features and specifics of implementation. Investigated key factors that negatively affect the effectiveness of the development of newly created communities, among which the most significant are insufficient staff, incorrect choice of strategic development priorities, difficulties in attracting investors and development of existing enterprises and reluctance of communities to cooperate effectively with each other. The state financial support which is aimed at community development and infrastructure improvement is analyzed, as well as identified shortcomings in the distribution of funds from the state budget. Also was offered a basic set of tools to promote economic development of the communities, which including the establishment of community-based development institutions, the setting of local tax rates and fees, conducting energy monitoring and audit, development of local labor markets and organization of municipal loans and special funds to finance individual projects with the voluntary participation of community members. Conclusions were made and a number of proposals were submitted to improve the organizational and economic mechanism of development of rural territorial communities, in particular, improvements related to economic diversification and business and entrepreneurship development within the community, openness and cooperation with other communities and regions, taking into account energy efficiency in the formation of energy strategy, implementation of measures for greening regions, as well as improving the level of knowledge and skills of human capital. This research serves as both a practical and theoretical example of building the financial capacity of communities and will allow them to optimize the process of filling local budgets with sufficient funds needed for their proper functioning and development.
М. В. Маринаспірант кафедри управління,Сумський державний університет, м. Суми
УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ В ОРГАНІЗАЦІЇ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19
M. MarynPostgraduate student of the Department of Management,Sumy State University, Sumy
CHANGE MANAGEMENT IN ORGANIZATIONS UNDER PANDEMIC COVID-19
В даній статі було розглянуто управління змінами, яке відбувається в компанії в період невизначеності. Для початку нами було розглянуто поняття «зміни» внутрішньо-організаційні процесу, їх види та визначені основні фактори впливу на діяльність компанії. Було проаналізовано закордонний досвід підтримки з боку держави в управлінні змінами на прикладі США, Росії, Німеччини, Франції, Китаю, який можна імплементувати в діяльність вітчизняних суб’єктів підприємництва, такий як, відстрочка по податках, зменшення розміру страхових внесків та відстрочка їх сплати, відстрочка по кредитах, мораторій на банкрутство, зниження наглядової навантаження, послаблення в ліцензуванні, відпустка по оренді, зниження комісійних при онлайн-продажах товарів. На основі аналізу основних подій останніх років, визначено, що найбільший вплив на діяльність як світових, так і вітчизняних компаній мала епідемія Covid-19. У статті досліджені основні проблеми та економічні наслідки пандемії COVID-19 на світову економіку, а саме зменшення динаміки міжнародної торгівлі, зменшення часу для оцінки витрат по управлінню змінами, збільшення ризику опору змінам і зростання вірогідності скорочення можливої вигоди. Складені рекомендації та запропоновані заходи по реалізації дій по управлінню змінами та мінімізації негативних наслідків від COVID-19 в українських компаніях. Зазначено, що саме антикризове управління одним є із засобів протидії проявам кризових ситуацій особливостями якого, на відміну від традиційного фінансового управління, є оперативне прийняття рішень; високий рівень ризику та оперативний характер вирішуваних завдань в умовах пандемії. Обґрунтовано, що саме менеджмент компанії покладено основний обов'язок по збереженню підприємства в стійкому положенні, незважаючи на що впливають чинники змін зовнішнього середовища. В статті наведено ключові виробничі показники та сценарії динаміки розвитку українських підприємств за галузями економіки на осінь 2021 у зв’язку з четвертою хвилею пандемії. Нами досліджено, що епідемія COVID-19 створила нові тенденції в управлінні змінами в компаніях та частково переорієнтувала компанії на життя в коронавірусному суспільстві.[||]This article discusses the change management that takes place in a company during a period of uncertainty. To begin with, we considered the concept of "change" of internal organizational processes, their types and identified the main factors influencing the company's activities. The foreign experience of state support in change management was analyzed on the example of the USA, Russia, Germany, France, China, which can be implemented in the activities of domestic businesses, such as tax deferrals, reduction of insurance premiums and deferral of their payment, deferral of loans, moratorium on bankruptcy, reduction of the supervisory burden, easing of licensing, vacation rent, reduction of commissions for online sales of goods. Based on the analysis of the main events of recent years, it was determined that the greatest impact on the activities of both global and domestic companies had the Covid-19 epidemic. The article examines the main problems and economic consequences of the COVID-19 pandemic on the world economy, namely reducing the dynamics of international trade, reducing the time to assess the costs of change management, increasing the risk of resistance to change and increasing the likelihood of reducing potential benefits. Recommendations have been made and measures have been proposed to implement actions to manage change and minimize the negative consequences of COVID-19 in Ukrainian companies. It is noted that anti-crisis management is one of the means of counteracting the manifestations of crisis situations, the features of which, in contrast to traditional financial management, are prompt decision-making; high level of risk and operational nature of the tasks to be solved in a pandemic. It is substantiated that the management of the company has the main responsibility to keep the company in a stable position, despite the influence of environmental factors. The article presents the key production indicators and scenarios of the dynamics of development of Ukrainian enterprises by industry in the autumn of 2021 in connection with the fourth wave of the pandemic. We investigated that the COVID-19 epidemic created new trends in change management in companies and partially refocused companies on living in a coronavirus society.
ТОВ "ДКС Центр"