Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА

Зміст журналу № 7, 2019

О. М. Тимченкодоктор економічних наук, професор, професор кафедри фінансів, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»Ю. В. Сибірянськакандидат економічних наук, доцент

ПЕРЕДУМОВИ СЕГМЕНТАЦІЇ ПОДАТКОВИХ БОРЖНИКІВ ЗА КРИТЕРІЄМ ВАРТОСТІ В УКРАЇНІ

Olena TymchenkoD.Sc. (Economics), Professor, Professor of the Department of Finance, SHEE “Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman”Yuliia SybirianskaPhD in Economics, Associate Professor, Adviser of the U-LEAD with Europe Programme, Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH

PREREQUISITES FOR VALUE BASED SEGMENTATION OF TAX DEBTORS IN UKRAINE

У статті проаналізована інформаційна база суб’єктів господарювання, що мають податковий борг в Україні, з метою виявлення можливостей сегментації податкових боржників на основі вартості податкового боргу. Наявну інформацію про податковий борг структуровано за статусом платника податку (юридичні особи та фізичні особи-підприємці), видами бюджетів, територіальною ознакою, формою власності боржника. Виокремлено групи боржників за величиною податкового боргу. Встановлено, шо податковий борг в Україні характеризується наявністю великої кількості боржників, переважно фізичних осіб-підприємців. Велика кількість боржників має борг, який не перевищує 5-10 тис. грн, борг 1% боржників становить 85% податкового боргу по Україні загалом. Для реалізації вартісного критерію сегментації необхідна додаткова інформація, якої бракує у проаналізованій базі.[||]The tax debt in Ukraine is growing. A significant part of it is older than 12 months and has a low probability of redemption. This indicates an imperfect debt collection practice and poor performance of the administration methods. The number of tax officers is not enough to provide tax debt collecting effective. Therefore, it is necessary to change the practice of tax debt management using the segmentation of the tax debtors in Ukraine and appropriate strategies to each segment.
According to foreign experience, most segmentation strategies are based on risk assessment. This means that during segmentation, the behaviour of taxpayers is taken into account, and the probability of non-repayment of debt is estimated. It is necessary to have the definite information for risk assessment. So, the important prerequisite of segmentation is the analysis of information base on taxpayers that have not payed taxes in time.
The available information on tax debt and tax debtors allows: 1) to establish the number of legal entities and individuals - entrepreneurs - tax debtors - and the amount of their debts to central and local governments; 2) to structurise he tax debtors by the form of ownership, territories; 3) to group the tax debtors depending on the amount of tax debt.
The authors conclude that the tax debt in Ukraine is characterized by a large number of debtors, among which 80% are individuals-entrepreneurs in the vast majority with small amounts of debt. A large number of debtors has a debt that does not exceed 5-10 thousand UAH, so they should be subject to enforcement measures that are economically feasible and reasonsable in the context of human, time and financial resources. At the same time 60% of legal entities-debtors have a tax debt of no more than 0.12%, while the debt of 1% of the debtors is equivalent to 85% of the total amount of the tax debt in Ukraine. The latter are the most risky category of debtors, becauose non-repayment of debts by such taxpayers will have significant fiscal implications for the budget and will negatively affect the business climate and the fiscal behavior of other payers. Therefore, an individual approach should be mandatory for them. When looking for approaches to segmentation, it is first and foremost to take into consideation the amoumt of the tax debt as well as the form of ownership. This information is aveilable and collected in a single base. But there is not any information about the duration of the the tax debt in this base. Such information is in the other SFS bases. Ii is nesesary to connect them for risk assessment. But it will bemore problemetically to estimate the solvency of the tax debtors. Because only some of them file tax returnes in electronical form.

О. Г. Старинецьдоктор економічних наук,Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ

АНТИКРИЗОВЕ УПРАВЛІННЯ ВІТЧИЗНЯНИМИ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ: СУЧАСНИЙ СТАН, ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Oleksandr StarynetsDoctor of Economics,Ukraine National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine

СRISIS MANAGEMENT OF DOMESTIC TELECOMMUNICATION ENTERPRISES: CURRENT STATE, TRENDS AND PROSPECTS

У статті висвітлено актуальні питання антикризового управління вітчизняними підприємствами, запропоновано інноваційну систему зменшення витрат і підвищення продуктивності праці, що забезпечує підвищення конкурентоспроможності телекомунікаційних підприємств та активізує їх розвиток. Наведено приклад дієвого механізму антикризового управління телекомунікаційним підприємством, у якому превентивний інструментарій спрямований на виявлення та нейтралізацію руйнівних або кризових чинників. Запропонований підхід має на меті посилити контроль за бізнес-процесами з боку керівництва телекомунікаційним підприємством, а також здійснювати постійний моніторинг у контексті реалізації превентивних заходів. Проведена порівняльна оцінка інструментарію антикризового управління вітчизняними підприємствами ПАТ “Укртелеком”, ПрАТ “Київстар” та ТОВ “Інтелектуальні комунікації” дала змогу встановити, що масштаб підприємства зумовлює активність використання і різноманіття інструментів антикризового управління у сфері телекомунікацій. Зокрема, встановлено, що кореляційна залежність між рентабельністю діяльності та показниками продуктивності праці співробітників і чисельністю абонентів телекомунікаційних підприємств є достатньо тісною, за винятком залежності між рентабельністю діяльності ПрАТ “Київстар” та чисельністю їх абонентів.[||]This paper introduces a topical issues of crisis management of domestic enterprises, proposes an innovative system for reducing costs and increasing labor productivity, which provides for increasing the competitiveness of telecommunication enterprises and activating their development. An example of an effective mechanism of anti-crisis management of a telecommunication enterprise is presented in which preventive tools are aimed at identifying and neutralizing destructive or crisis factors. The constructed mechanism of the preventive crisis management of telecommunication enterprises opens up an opportunity to carry out comprehensive diagnostics of the enterprise's activity and, at an early stage, develop and implement the required anti-crisis measures. The proposed approach aims to strengthen the control of business processes by the management of the telecommunication enterprise, as well as to carry out continuous monitoring in the context of the implementation of preventive measures. A comparative assessment of the tools of crisis management by domestic enterprises of Ukrtelecom PJSC Kyivstar and Intellectual Communications Ltd. has made it possible to establish that the scale of the enterprise determines the activity of using and diversifying the tools of crisis management in the field of telecommunications. In particular, it was established that the correlation between profitability of activity and indicators of labor productivity of employees and the number of subscribers of telecommunication enterprises is rather close, except for the dependence between the profitability of Kyivstar PJSC activity and the number of their subscribers. The study specifies areas for modernizing the crisis management mechanisms supported by conceptual provisions of the systematic approach, functional, situational, process, competence, behavioral, design and strategic means, which include downsizing, regularization, merging, diversification, outsourcing, and benchmarking.

Т. В. Березянкод. е. н., доц., Національний університет харчових технологій

ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНІ ОРІЄНТИРИ ОСВІТНІХ ПРОЦЕСІВ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ УКРАЇНИ

T. Bereziankodoctor of econ., аs.prof., National University of Food Technologies

EUROPEAN INTEGRATION GUIDELINES FOR EDUCATIONAL PROCESSES OF HUMAN CAPITAL DEVELOPMENT IN UKRAINE

Пропоновану публікацію присвячено розгляду питань адаптації політики в сфері освіти з урахуванням вимог та напрямків євро інтеграційних прагнень України. В статті розглянуто зв’язок світових напрямків цілей розвитку людства до 2030 року у контексті потреб людського капіталу. Розглядаються зовнішні та внутрішні вимоги до формування та рівень їх спів падіння для національної освітньої сфери. В статті здійснено спробу продемонструвати різновектроність політик МОН, рекомендацій ЄС, потреб вдосконалення якості людського капіталу з точки зору розвитку якісних складових національного суспільства та можливостей бюджетного забезпечення. В статті зроблено акцент на неспівпадінні високого рівня освіченості працездатного населення із заниженими та дещо примітивними вимогами ринку праці та міжнародних коригувань. Випереджальний рівень освіченості населення дисонує із ресурсною орієнтацією національного ринку та низько кваліфікаційних очікуваннями міграційного простору. Означений висновок спонукає до постановки питання щодо необхідності підтягування економічної площини реалізації людського капіталу на внутрішньому просторі і європейського освітнього простору до рівня українського.[||]The proposed publication is devoted to the issues of adaptation of the policy in the field of education, taking into account the requirements and directions of the European integration aspirations of Ukraine. The purpose of the paper is to review the processes of the higher and academic schools of Ukraine taking into account the needs of the Euro-oriented development direction. Research methods have chosen the tools of comparison, comparison and evaluation of existing processes, their consequences and the explicit and hidden regulatory goals. The article deals with the connection of world directions of human development goals to 2030 in the context of the needs of human capital. The external and internal requirements for formation and the level of their collapse for the national educational sphere are considered. In particular, the tasks of development, the requirements of the Summits and the tasks of the National Government are highlighted, and the regulatory tools to which the Ministry of Education and Science of Ukraine are implementing. The regulatory body tries to declare in accord with the global development goals, it is possible to fulfill the tasks of the lender, which does not allow to effectively carry out the development of human capital in the interests of society. The article attempts to demonstrate the diversity of MES policies, EU recommendations, needs for improving the quality of human capital in terms of the development of qualitative components of the national community and the possibilities of budget support. The article emphasizes the non-matching high level of education of the able-bodied population with the underestimated and somewhat primitive requirements of the labor market and international adjustments. The advanced level of education of the dissonant population with the resource orientation of the national market and the low qualification expectations of the migration space. This conclusion leads to the question of the need to tighten the economic plane of human capital in the internal space and European educational space to the level of Ukrainian. Conclusions Summarizing the results of the systematization of external tasks and internal needs, one can single out perspective directions of the future state policy that will bring convergence of European and national directions of education development: actualization of the content of training of specialists in accordance with updated standards of higher education; the introduction of a new accreditation procedure for educational programs is adapted to the requirements of the European Space (ESG); modernization of material and technical support of institutions of higher education; reformatting the system of distribution of expenditures for higher education; introduction of effective state regulation of the development of human capital through the improvement of the system of higher education.

В. С. Антоненкод. г. н., професор, завідувач кафедри міжнародного туризму,Київський університет культуриІ. М. Григорчакк. н. з держ.упр., доцент, доцент кафедри міжнародного туризму,Київський університет культуриВ. О. Хуткийаспірант, Київський університет культури

СТАЛИЙ РОЗВИТОК ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ ТУРЕЧЧИНИ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ РЕЦЕСІЇ: ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ

Volodymyr AntonenkoDoctor of Geographics, Professor, Head of the Department of International Tourism,Kiev University of CultureIhor HrihorchakPhD of Science in State Administration, assistant professor of the Department of of International Tourism,Kiev University of CultureVolodymyr Khutkyypostgraduate student, Kyiv University of Culture

SUSTAINABLE DEVELOPMENT OF TURIZM INDUSTRY OF TURKEY IN THE CONDITIONS OF ECONOMIC RECESSION: CHALLENGES AND OPPORTUNITIES

Турецька Республіка є однією з найсучасніших туристичних країн світу з важливим геополітичним розташуванням, природні та техногенні ресурси яких сприяють розвитку міжнародного туризму. Успішний розвиток туризму в країні має значний вплив на основні галузі народного господарства, надає значні можливості для зайнятості шляхом створення нових робочих місць, розвитку інфраструктури рекреаційного та туристичного комплексу країни. На розвитку сфери туризму зосереджені величезні зусилля турецького уряду та бізнесу, наслідком чого є сталий розвиток туризму. Зростання туристичної галузі Туреччини в останні роки перевищує середньосвітовий рівень, частка доходу від туризму у ВВП складає близько 4%, а її прямий внесок в дефіцит поточного балансу в 2018 році склав 36%.
В статті зазначено, що вперше за десять років економіка Туреччини опинилася в рецесії. Третій квартал 2018 року завершився падінням обсягу економіки країни на 1,6%, в четвертому кварталі 2018 року ВВП Туреччини скоротився на 3% в річному еквіваленті. Суттєві зміни в доходах від туризму в умовах економічної рецесії чітко прослідковуються з липня 2018 року; в абсолютних показниках доходи від туризму в другому півріччі 2018 року знизилися в середньому на 25% порівняно з цим же періодом 2017 року, а витрати громадян Туреччини на подорожі та туризм скоротилися майже на 20%. В статті доведено, що економічна криза та рецесія вносять свої корективи в розвиток туристичної галузі: девальвація національної валюти та висока інфляція суттєво впливають на зменшення доходів від внутрішнього туризму і деяке збільшення доходів за рахунок іноземних туристів, для яких стає вигідним обмінний курс слабкої турецької ліри.
В статті зазначено, що можливості туристичного ринку Туреччини достатньо високі, щоб пережити економічну рецесію і сприяти сталому розвитку туристичної галузі. Ці можливості забезпечені значним обсягом попиту на туристичні послуги з боку населення країни, населення країн-членів Організація Ісламської Конференції, Росії, ЄС тощо, високим рівнем організації туристичного сектору Туреччини, ніж у багатьох країн лідерів туризму, дуже високим туристичним потенціалом, можливостями ефективного використання іноземних інвестицій в туристичну галузь. Наявність пілотних проектів в індустрії туризму, дотримання стратегії розвитку туризму та суміжних галузей, сприяння уряду Туреччини розвитку туристичного сектору економіки дає впевненість у сталому розвитку туристичної галузі.[||]The Republic of Turkey is one of the most advanced tourist countries of the world with a geopolitical location, whose natural and man-made resources contribute to the development of international tourism. Successful development of tourism in the country has a significant impact on the main sectors of the national economy, provides significant opportunities for employment through the creation of new jobs, the development of infrastructure of the recreational and tourist complex of the country. On the development of tourism, the tremendous efforts of the Turkish government and business are concentrated, which results in the sustainable development of tourism. The growth of the tourist industry in Turkey in recent years exceeds the average world level, the share of tourism income in GDP is about 4%, and its direct contribution to the current-account deficit in 2018 was 36%.
The article states that for the first time in ten years Turkey's economy was in recession. The third quarter of 2018 ended with a decline in the country's economy by 1.6%; in the fourth quarter of 2018, Turkey's GDP fell by 3% in annual terms. Significant changes in tourism revenues in the context of the economic recession are clearly followed in July 2018; in absolute terms, tourism revenues in the second half of 2018 declined by an average of 25% compared to the same period in 2017, while the expenses of Turkish citizens in travel and tourism decreased by almost 20%. The article shows that the economic crisis and the recession are making adjustments to the development of the tourism industry: the devaluation of the national currency and high inflation significantly affect the reduction of income from domestic tourism and some increase in income at the expense of foreign tourists, for which the exchange rate of the weak Turkish lira becomes favorable.
The article states that Turkish tourism market opportunities are high enough to survive the economic recession and contribute to the sustainable development of the tourism industry. These opportunities are provided by the considerable volume of demand for tourist services by the population of the country, the population of the member countries of the Organization of the Islamic Conference, Russia, the EU, etc., the high level of organization of tourism sector of Turkey, than in many countries (for example, in the EU), a very high tourist potential, opportunities of effective use of foreign investments in the tourism industry. The presence of pilot projects in the tourism industry, adherence to the strategy of tourism development and related industries, and the promotion of the Turkish Government's development of the tourist sector of the economy gives confidence in the sustainable development of the tourism industry.

Л. І. Катанд. е. н., професор, завідувач кафедри,Дніпровський державний аграрно-економічний університет, м. ДніпроВ. В. Мішенськийбакалавр, студент, Дніпровський державний аграрно-економічний університет, м. Дніпро

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИБУТКОВІСТЬ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ, ЯК ОСНОВОПОЛОЖНИЙ ПОКАЗНИК ЕФЕКТИВНОСТІ ЙОГО ДІЯЛЬНОСТІ

L. KatanDoctor of Economics, Professor, Head the Department of Finance, Banking and Insurance, Dnipro State Agrarian and Economic University, city DniproV. MishenskyiBachelor, Student, Dnipro State Agrarian and Economic University, city Dnipro

ORGANIZATIONAL AND ECONOMIC MECHANISM OF PROFITABILITY OF A COMMERCIAL BANK AS THE BASIC INDICATOR OF ITS EFFICIENCY

Стаття присвячена теоретичним і прикладним аспектам застосування організаційно-економічний механізм забезпечення ефективності діяльності банку.
Обґрунтовано теоретичні засади вдосконалення організаційно-економічного механізму забезпечення ефективності діяльності банків, розкрита класифікацію зовнішніх і внутрішніх факторів та здійснено оцінку їх впливу на ефективність діяльності банків.
Розглянуто організаційний та економічний механізми як передумову створення єдиного організаційно-економічного механізму забезпечення ефективності діяльності банку, охарактеризовано його системні складові. В роботі механізм забезпечення ефективності діяльності банку досліджувався з позицій взаємодії економічних та організаційних методів і важелів впливу на досягнення поставлених цілей та відповідно до встановлених нормативних, правових та інформаційних вимог. Визначено основні інструменти організаційно-економічного механізму, що забезпечують ефективне управління установою та запропоновано заходи щодо покращення функціонування механізму діяльності банків з орієнтацією на підвищення їх прибутковості. Побудована структурну модель організаційно-економічного механізму забезпечення ефективності діяльності банку й охарактеризовано його основні складові.[||]The article is devoted to theoretical and applied aspects of application of organizational and economic mechanism for ensuring the efficiency of the bank's activities.
The results of the research include the theoretical substantiation of the strategy of ensuring the efficiency of the bank's activities and the sequence of its development, practical recommendations for improving the efficiency of banks through the introduction of a set of organizational measures, justification of the bonus system of monetary incentives for the contribution to improving the efficiency of the bank.
The article proposes a comprehensive approach to the formation of strategies for managing the profitability of banks using mechanisms and factors that have a determining influence on the calculated aspects of the development of banking institutions.
The theoretical principles of improvement of the organizational and economic mechanism for ensuring the efficiency of banks activity, the classification of external and internal factors and the assessment of their influence on the efficiency of banks activity are substantiated.
Organizational and economic mechanisms are considered as a prerequisite for the creation of a unified organizational and economic mechanism for ensuring the efficiency of the bank's activity, and its system components are characterized. In the work, the mechanism of ensuring the effectiveness of the bank was investigated from the point of view of the interaction of economic and organizational methods and levers of influence on the achievement of the goals and in accordance with established regulatory, legal and information requirements. The basic tools of the organizational and economic mechanism, which provide effective management of the institution, are proposed, and measures are proposed to improve the functioning of the banking activity mechanism with a focus on increasing their profitability. The structural model of the organizational and economic mechanism for ensuring the efficiency of the bank's activity and its main components have been constructed.

Л. В. Гуцаленкод. е. н., професор, професор кафедри обліку та оподаткуванняНаціональний університет біоресурсів і природокористування України, м. КиївН. О. Гавриловамагістр, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ

ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ В ГОСПОДАРСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

L. V. GutsalenkoDoctor of Economics, Professor, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, KyivN. O. Havrylovastudent of economics faculty, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv

INVENTORY OF SETTLEMENT OPERATIONS IN THE ECONOMIC ACTIVITY OF ENTERPRISES

У статті розглянуто сутність, зміст та роль інвентаризації розрахункових операцій в господарській діяльності підприємств. Наведено підходи вітчизняних вчених до висвітлення питань інвентаризації. Розкритті питання порядку, методики здійснення інвентаризації дебіторської та кредиторської заборгованостей. Розглянуто особливості документування результатів інвентаризації розрахункових операцій. Висвітлено проблемні питання проведення інвентаризації в сучасних умовах. Виокремлено особливості проведення інвентаризації розрахунків шляхом документальної перевірки. Вказано, що під час документальної перевірки установлюються правильність розрахунків із банками, контролюючими органами, іншими підприємствами, заборгованість підзвітних осіб, обгрунтованість сум дебіторської, кредиторської і депонентської заборгованостей, реальність заборгованості працівникам з оплати праці та громадянам (безпосередньо або через роботодавців) за соціальними виплатами, тощо. Здійснено оцінку підходів вчених щодо ототожнення інвентаризації з методом господарського контролю та вирішення завдань інвентаризації як прийому аудиту. Доведено важливість і актуальність інвентаризаційного процесу для підприємства, основним призначенням якого є визначення достовірності даних обліку і фінансової звітності, з метою забезпечення ефективності прийняття стратегічно важливих для організації управлінських рішень. Доведено, що для удосконалення інвентаризації розрахункових операцій потрібно враховувати чинники (правильність рішення власника щодо проведення інвентаризації, підбір кадрів, які здатні втілювати в життя рішення власника, щодо об’єктивного проведення інвентаризації, контроль виконання – під яким розуміють постійний, груповий аналіз процесу і результатів роботи членів інвентаризаційних комісій), які пливають на порядок її проведення та принципи (раптовість, оперативність, своєчасність, доцільність, обов`язковість проведення), яких необхідно дотримуватись.
Наголошено на тому, що керівники та головні бухгалтера недооцінюють важливості фактичного її здійснення та проводять інвентаризацію лише в тому випадку, коли її практично неможливо уникнути. Доведено, що проведення інвентаризацій розрахункових операцій є надійним гарантом об’єктивності наведеної інформації у фінансовій звітності та впливає на забезпечення ефективності діяльності будь-якого господарюючого суб’єкта.[||]The article deals with the essence, content and role of the inventory of settlement operations in the economic activity of enterprises. The approaches of domestic scientists to coverage of inventory issues are presented. Disclosure of the issue of order, methodology for the inventory of accounts receivable and payables. The peculiarities of documenting the results of the inventory of settlement operations are considered. The problematic issues of inventory management in modern conditions are highlighted. The peculiarities of conducting an inventory of calculations by documentary verification are singled out. It is indicated that during the documentary check the correctness of settlements with banks, controlling bodies, other enterprises, arrears of accountable persons, the validity of amounts receivable, payables and depositary debts, the reality of debts to employees on payment of wages and citizens (directly or through employers) on social payments, etc. The estimation of scientists' approaches to the identification of inventory with the method of economic control and the decision of the inventory tasks as an audit is carried out. The importance and urgency of the inventory process for the enterprise, the main purpose of which is the determination of the reliability of accounting data and financial reporting, is proved, in order to ensure the effectiveness of making strategically important management decisions for the organization. It is proved that in order to improve the inventory of settlement operations it is necessary to consider the factors (correctness of the owner's decision on inventory management, selection of personnel capable of implementing the owner's decision on objective inventory, control of implementation - which is understood as a constant, group analysis of the process and results the work of the members of the inventory commissions), which flow to the order of its conduct and principles (suddenness, efficiency, timeliness, expediency, conscientiousness), which are must be respected.
It is emphasized that managers and chief accountants underestimate the importance of actual implementation and conduct an inventory only when it is virtually impossible to avoid. It is proved that the conduct of inventory of settlement operations is a reliable guarantor of the impartiality of the information provided in the financial statements and affects the performance of any business entity.

Н. І. Богомоловад. е. н., професор, завідувач кафедри фінансів і кредиту,Державний університет інфраструктури та технологій, КиївМ. А. Лисенковамагістрант кафедри фінансів і кредиту,Державний університет інфраструктури та технологій, Київ

ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ СІМЕЙНОГО БІЗНЕСУ

N. І. BohomolovaDoctor of Sciences in Economic, Professor, Head of Departmentof Finance and Credit, State University of Infrastructure and Technology, KyivM. A. LysenkovaMaster of Finance and Credit Department,State University of Infrastructure and Technology, Kyiv

FEATURES OF FINANCIAL AND ECONOMIC MECHANISM DEVELOPMENT OF FAMILY BUSINESS ENTERPRISES

В статті охарактеризовано особливості фінансово-економічного механізму розвитку підприємств сімейного бізнесу. Розкрито основні тенденції та проблеми їх функціонування в Україні, більшість з яких спричинена нестабільною економічною та політичною ситуацією, недостатніми обсягами інвестицій та інших фінансових ресурсів, недосконалістю механізмів оподаткування та законодавчо-нормативної бази в цілому.
Доведено, що розвиток сімейного підприємництва має ґрунтуватися на удосконаленні механізму фінансово-економічної діяльності підприємств  системі, яка визначає порядок організації діяльності, окремих її напрямів (управління доходами, управління витратами, інвестуванням, фінансуванням діяльності, ціноутворенням, оподаткуванням). Підґрунтям і базисом функціонування механізму є збалансування економічних інтересів учасників за рахунок спеціального законодавства, виваженої системи оподаткування результатів діяльності, ціноутворення на продукцію, гарантування фінансової безпеки, тощо.
Удосконалення механізму розвитку підприємств сімейного бізнесу полягає в: реалізації цілісної системи планування фінансово-економічної діяльності та орієнтації бізнесу на стратегічний розвиток; забезпеченні управлінської та трудової дисципліни; ефективній співпраці інституцій, соціального партнерства держави та суспільних організацій, підприємців.[||]The article describes the features of the financial and economic mechanism for the development of family business enterprises. The main tendencies and problems of their functioning are revealed, most of which are caused by unstable economic and political situation, lack of investments and other financial resources, imperfect taxation mechanisms and legislative framework in general. Characterized advantages and controversial issues of the functioning of such enterprises.
It is proved that the development of family business should be based on the improvement of the mechanism of financial and economic activity of enterprises. Such a mechanism is a system that determines the organization of financial and economic activity, its individual areas (income management, cost management, investment, financing activities, pricing, taxation), which in general are aimed at achieving the stated strategic goal. With the help of the structural components of such a mechanism - specific functions, forms, methods, levers, the mechanism should ensure the interaction of all participants in economic activity (entrepreneurs, clientele, state institutions and institutions), promote its quality and efficiency.
The basis for the functioning of the mechanism is the legal regulation of the economic activity of family enterprises. It is important to balance the economic interests of participants through special legislation - a balanced system of taxation of results of activities, pricing of products, guaranteeing financial security.
Improvement of the mechanism of development of family business enterprises consists in: realization of the integrated system of planning of economic activity and orientation to strategic development; provision of management and labor discipline; effective cooperation of the institutions, social partnership of the state and social organizations, entrepreneurs, all those who are interested in implementing the potential of family business.
Improvement of the mechanisms of financial support for family businesses, lending programs, financial leasing, and flexible taxation remains a promising industry for further research.

В. В. Ченцовд. і. н., д. держ. упр., професор, Перший проректор,Університет митної справи та фінансівІ. О. Дегтярьовак. філол. н., PhD з політичних наук та адміністрування (Польща), науковий співробітник Фундації польських ректорів, (м. Варшава, Польща)О. В. Григорашк. е. н., доцент кафедри державних, місцевих та корпоративних фінансів,Університет митної справи та фінансів

ФІНАНСУВАННЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА ІДЕЇ ДЛЯ РЕФОРМИ

V. ChentsovDoctor of Historical Sciences, Doctor Science in Public Administration, Vive-RectorUniversity of Customs and FinanceІ. DegtyarovaPhD (linguistics), PhD in public policy (Poland), Adjunct researcher, Polish Rectors FoundationOlha HryhorashPhD in Economics, Associate Professor of The Department of State, Local and corporate, University of Customs and Finance

HIGHER EDUCATION FUNDING IN UKRAINE: PROBLEMS AND IDEAS FOR REFORM

Стаття присвячена аналізу ефективності системи фінансування вищої освіти в Україні на національному рівні та з перспективи локального розвитку (на прикладі міста Дніпро). Наше дослідження підтверджує факт, що система розподілу та розміщення державного фінансування між закладами вищої освіти в Україні має низьку ефективність та потребує реформування.
Чинна система державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою не забезпечує рівного доступу до вищої освіти і не може гарантувати бюджетні місця кращим вступникам із високими результатами ЗНО, не створює чесної конкуренції між університетами. Система не є ефективною за своїм визначенням як замовлення держави на кадри й не заохочує випускників працювати за їхнім профілем та/або в державних установах, що негативно впливає на розвиток економіки, особливо в регіонах. Крім того, відсутність механізму моніторингу працевлаштування та професійного розвитку випускників вишів, особливо тих, хто навчався за коштами державного або місцевих бюджетів, ставить під сумнів доцільність усього механізму державного замовлення у його наявній моделі.
Авторами проаналізовано бюджетні витрати на фінансування вищої освіти в Україні та її ефективність. Особливу увагу було приділено вивченню результатів прийому до вищих навчальних закладів у місті Дніпро в 2016-2018 рр. У висновку запропоновано новий механізм удосконалення наявної системи фінансування вищої освіти в Україні шляхом запровадження диверсифікованої системи державного фінансування та нової моделі державного студентського кредитування. Частково результати дослідження викладено у попередніх публікаціях авторів [2].[||]The article is devoted to the analysis of the efficiency of the system of higher education funding in Ukraine for all the state and relative to local development (for instance, Dnipro city). Our research confirms the fact that the system of distribution and placement of state funding between higher educational establishments in Ukraine has low efficiency and needs to be reformed.
The current system of state order for studying specialists with higher education does not provide equal access to higher education and can not guarantee budget places for better entrants with high results of external independent testing, does not create fair competition between universities. The system is not effective in its definition as a state order for training of staff and does not encourage graduates to have a job in their degree field and/or in public institutions, which makes a negative influence on the development of the economy, especially in the regions. In addition, the lack of a mechanism for monitoring the employment and professional development of graduates of higher education institutions, especially those who studied at the expense of state or local budgets, places in question the practicability of the mechanism of state order in its current model.
The budget expenditures for higher education funding in Ukraine and its effectiveness are analyzed by authors. Particular attention was paid to the analysis of the results of admission to higher education institutions in Dnipro city in 2016-2018. The conclusion proposed a new mechanism for improving the existing system of higher education funding in Ukraine by introducing a diversified system of state funding and a new model of state student lending. Partly the results of the study are presented in previous publications by the authors [2].

О. П. Кавтишк. е. н., доцент, доцент кафедри економіки і підприємництва,Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», м. КиївВ. А. Бойкомагістрант кафедри економіки і підприємництва, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», м. Київ

ВИБІР МОДЕЛІ РИНКУ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ ЯК АНАЛІТИЧНА ОСНОВА ПРОЦЕСУ УПРАВЛІННЯ РЕСУРСНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА

O. P. KavtyshPhd in Economics, associate professor, associate professor of the Department of Economics and Entrepreneurship, National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute»V. A. Boykomaster\'s student of the Department of Economics and Entrepreneurship, National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute»

SELECTION OF THE ELECTRICAL ENERGY MARKET MODEL AS AN ANALYTICAL BASIS OF THE RESOURCE POTENTIAL MANAGEMENT PROCESS OF THE ENTERPRISE

Стаття присвячена дослідженню питань щодо підвищення ефективності управління електроенергетичними ресурсами у структурі ресурсного потенціалу вітчизняних підприємств в умовах трансформації ринку електричної енергії. Виявлено, що одним з основних питань, що наразі стоїть перед менеджментом підприємств є пошук аналітичної бази, яка дозволить обрати найбільш оптимальну модель ринку з урахуванням механізмів їхнього функціонування, насамперед, по відношенню до ціноутворення на електроенергію. З цих позицій проаналізовано відповідні механізми, характерні для ринку двосторонніх договорів, на добу на перед або внутрішньодобового ринку, балансуючого ринку, а також визначено особливості процесу ціноутворення на електричну енергію на них. Обґрунтовано, що для здійснення раціонального вибору моделі роботи на ринку електроенергії та формування відповідних інструментів взаємодії з його учасниками менеджменту (в т.ч. енергоменеджменту) підприємств-споживачів доцільно удосконалювати аналітичну базу прийняття управлінських рішень. У якості такої аналітичної основи запропоновано використання положень теорії корисності Дж. фон Неймана і О. Моргенштерна. Обґрунтовано ключові змінні значення цільової функції корисності і доцільність їхнього застосування у процесі вибору відповідної моделі ринку електричної енергії.[||]Article is devoted to a research of questions on increase in effective management of electrical power resources of the domestic enterprises in the conditions of transformation of the market of electrical energy. It is revealed that one of the main questions which face management of the enterprises now is search of analytical base which will allow to select the most optimum market model taking into account mechanisms of their functioning and features of pricing. From these positions the corresponding mechanisms characteristic of the market of bilateral contracts are analyzed, in day on before or the vnutrishnyodobovy market, the balancing market and also features of process of pricing on electrical energy on them are defined. The emphasis on issues of functioning power market regarding pricing which are subject to state regulation is placed. It is reasonable that for implementation of the rational choice of a market model of the electric power and forming of the corresponding instruments of interaction with its participants of management (including) the enterprises consumers it is reasonable to energomendzhment to improve analytical base of adoption of management decisions. As such analytical basis it is offered uses of provisions of the theory of usefulness J. von Neumann and A. Morgenshterna. Reasonably key variable values of target function of usefulness and expediency of their application in selection process of the corresponding market model of electrical energy. Among the main the status of electrical networks, ability to quickly change a spozhivayucha and generating capacities is offered to consider the power of work of the enterprise generating power, features of technological operation modes. It is specified that such approach to management of electric resources in structure of resource potential is capable to provide achievement of cost efficiency and smooth operation of the domestic enterprises.

Н. Г. Фатюхак. е. н., доцент, доцент кафедри фінансів, банківської справи та страхування,Національний університет «Запорізька політехніка»Т. А. Гришуновамагістрантка, Національний університет «Запорізька політехніка»

ОСНОВНІ ПІДХОДИ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЇ ДОХОДІВ БАНКІВСЬКОЇ УСТАНОВИ

N. Н. FatіukhaCandidate of Economic Science, associate professor, associate professor of department of finances, banking and insurance University "Zaporozhye Polytechnic"T. A. Grishunova6th year master student, National University \"Zaporozhye Polytechnic\"

MAIN APPROACHES FOR DEFINING AND CLASSIFICATION OF INCOME OF THE BANKING INSTITUTION

У статті розглянуто основні підходи щодо визначення та класифікації доходів банківської установи, які визнані банком, від здійснення банківської діяльності згідно із Законом України «Про банки і банківську діяльність» та від іншої діяльності, що здійснюється відповідно до законодавства України, з метою відображення їх у фінансовій звітності, які слід розглядати як доходи, отримані в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності банку. Для визнання доходу банк застосовує п’яти крокову модель аналізу: ідентифікувати договір; ідентифікувати окремі зобов’язання до виконання в межах укладеного договору; визначити ціну договору; розподілити ціну договору між зобов’язаннями до виконання; визнати дохід, коли (або в міру того, як) виконується зобов’язання до виконання. Розглянуто підходи різних науковців щодо тлумачення поняття «доходи банку», що дозволило розглядати їх з двох точок зору: як сукупний результат від здійснення банком різного виду операцій та від змін в балансі активу та пасиву. Виокремлені основні завдання доходів банку, які полягають в наступному: основна частина доходів банку спрямовуються на покриття витрат, які пов’язані з банківської діяльність, таким чином забезпечуючи самоокупність операцій банку та частина доходів банку становить основу для формування чистого прибутку, за рахунок чого формуються фонди та резерви, необхідні для зниження можливих ризиків та самофінансування розвитку банку в довгостроковій перспективі. Виділено ряд класифікаційних ознак доходів банку: процентний дохід, комісійний дохід, дохід від торговельних операцій, інші банківські та небанківські операційні доходи.
Слід відмітит, що доходи банку піддаються впливу широкого спектру різних чинників, як зовнішніх, так і тих, на які банк може здійснювати певний вплив (внутрішніх). Банківська установа зобов’язана враховувати як мінімум ті фактори, від яких залежать базові структурні елементи: процентний, комісійний дохід та результат від проведення торговельних операцій.[||]The article deals with the main approaches to the definition and classification of revenues of the banking institution that are recognized by the bank from the implementation of banking activities in accordance with the Law of Ukraine "On Banks and Banking" and other activities carried out in accordance with the legislation of Ukraine in order to reflect them in the financial reporting, which should be considered as income derived from the operational, investment and financial activities of the bank. To recognize revenue, the bank applies a five-step analysis model: identify the contract; Identify specific commitments to be executed within the framework of the concluded agreement; determine the price of the contract; to distribute the contract price between the obligations to perform; Recognize income when (or to the extent that) an obligation is fulfilled. The approaches of different scholars to the interpretation of the concept of "bank revenues" were considered, which allowed them to be viewed from two points of view: as a cumulative result from the implementation of various types of transactions by the bank and from changes in the balance sheet of the asset and liability. The main tasks of the bank's revenues are as follows: the bulk of the bank's revenues are directed to cover the costs associated with banking activities, thus ensuring the self-sustainment of bank operations and part of the bank's income forms the basis for the formation of net profits, due to which funds are formed and the reserves needed to reduce the risks and self-financing of the bank's development in the long run. A number of classification attributes of the bank's income are allocated: interest income, commission income, income from trading operations, other bank and non-bank operating revenues.
It should be noted that bank revenues are exposed to a wide range of different factors, both external and those that the bank can exercise some influence (internal). The banking institution is obliged to take into account, as a minimum, those factors on which the basic structural elements depend: interest, commission income and result from trading operations.

С. І. Кудинкандидат економічних наук, доцент кафедри економічної теоріїЛьвівського національного університету імені Івана ФранкаМ. О. Гурськамагістрант 1-го року навчанняЛьвівського національного університету імені Івана Франка

МАКРОПРУДЕНЦІЙНА ПОЛІТИКА ЯК ЗАСІБ ПІДТРИМАННЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

S. I. KudynPhD in Economics, associate professor of the department of Economic TheoryIvan Franko National University of Lviv, LvivM. O. Hurs'ka1-st year master’s degree studentIvan Franko National University of Lviv, Lviv

MACROPRUDENTIAL POLICY AS A GOVERNMENT'S FINANCIAL SECURITY SUPPORT

У статті розглянуто теоретичні засади та особливості реалізації макропруденційної політики центрального банку як засобу підтримання фінансової безпеки держави. Зазначено, що фінансова система чинить вагомий вплив на фінансову безпеку держави. Визначено основні цілі державного фінансового регулювання. Охарактеризовано цілі діяльності макропруденційного регулятора та інструменти, які знаходяться в його арсеналі. Досліджено використання інструментів макропруденційного регулювання в економіці України. Проаналізовано динаміку індикаторів фінансової стійкості, які НБУ використовує для оцінки виникнення фінансового ризику. Досліджено вплив основних інструментів макропруденційної політики на параметри економічної системи. Визначено основні негативні чинники, які впливають на фінансову безпеку держави. Досліджено іноземний досвід щодо регулювання фінансової системи. Встановлено особливості у застосуванні інструментів макропруденційного регулювання у вітчизняній економіці. Наведено можливі шляхи вдосконалення політики Національного банку України.[||]The article deals with the theoretical principles and peculiarities of the macroprudential policy of the central bank of the country as a means of maintaining financial security of the state. In the modern world, when the economic frontiers of the states are erased, the issue of maintaining financial security becomes particularly relevant. It is noted that the financial system has a significant impact on the financial security of the state. Ensuring the sustainability of the financial system is one of the priorities of the central bank policy. The main goals of the state financial regulation are determined. The objectives of the macroprudential regulator and the tools that are in its arsenal are described. The use of instruments of macroprudential regulation in the Ukrainian economy and the effectiveness of their application is explored. The macroprudential policy of the central bank has a significant impact on the economic and social processes in the country. The actions of the central bank in the field of financial and credit regulation affect the level of inflation and GDP, volumes of savings, consumption, lending to the economy, economic growth and increased business activity in the country. The dynamics of indicators of financial stability, which the NBU uses to assess the emergence of financial risk, is analyzed. The influence of the main instruments of macroprudential policy on the parameters of the economic system is investigated. It is also important to ensure the interaction of the National Bank as the main conductor of macroprudential policy with other authorities, as well as international financial and regulatory organizations. The NBU has in its arsenal sufficient macroprudential tools to ensure economic growth, but it is important for them to clearly structure and determine the role of each in the monetary policy of the National Bank in the context of European integration processes. The main negative factors influencing financial security of the state are determined. Foreign experience in regulating the financial system has been researched. The peculiarities in application of instruments of macroprudential regulation in the domestic economy are established. Possible ways to improve the policy of the National Bank of Ukraine are presented.

Н. Л. Овандерк. е. н., доц., доцент кафедри економіки та підприємництва,Державний університет «Житомирська політехніка», м. ЖитомирК. Є. Орловак. е. н., доцент кафедри економіки та підприємництва,Державний університет «Житомирська політехніка», м. Житомир

СТРУКТУРНІ ІНДИКАТОРИ ІННОВАЦІЙНОЇ МОДЕЛІ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

N. L. OvanderPhD in Economics, associate professor, associate professor of the department of economics and entrepreneurship, Zhytomyr Polytechnic State University, ZhytomyrK. Ye. OrlovaPhD in Economics, associate professor of the department of economics and entrepreneurship, Zhytomyr Polytechnic State University, Zhytomyr

STRUCTURAL INDICATORS OF INNOVATIVE MODEL OF NATIONAL ECONOMY DEVELOPMENT

Статтю присвячено визначенню структурних орієнтирів інноваційної моделі розвитку національної економіки. З’ясовано, що ключовою проблемою багатьох країн сучасного світу є подолання фінансової кризи. Оскільки саме кризу вважають сприятливим моментом для втілення інновацій, то боротьба країн з негативними наслідками фінансової кризи має здійснюватися на основі інноваційного розвитку. Перехід національної економіки до інноваційної моделі розвитку в першу чергу вимагає докорінної зміни її структури. В статті наведено сучасну методику поділу видів економічної діяльності (ВЕД) переробної промисловості на основі NACE Rev. 2 (двозначному рівні) за рівнем їх технологічності, розроблену Організацією економічного співробітництва та розвитку. Така методика передбачає поділ ВЕД на чотири категорії: високотехнологічні, середньо-високотехнологічні, середньотехнологічні, низькотехнологічні. Рівень інноваційної спрямованості розвитку економіки країни за структурними індикаторами запропоновано визначати виходячи з часток високотехнологічних, середньо-високотехнологічних видів економічної діяльності та їх загальної суми в структурі переробної промисловості. Для визначення структурних індикаторів були обрані країни-орієнтири, з яких сформовано три групи. Перша група – це країни, що входять до складу «Великої сімки»; друга група – країни-лідери економічного зростання; третя група – це успішні трансформаційні країни, які нещодавно увійшли до складу ЄС. З’ясовано, що в більшості країн «Великої сімки» частка високотехнологічного сектору коливається в межах 5-10%; в США, Японії та Німеччині сумарна частка високо- та середньо-високотехнологічної продукції більша за 50%. Тобто саме така структура переробної промисловості країни є характерною для розвинутих країн світу. В більшості розглянутих країн-лідерів економічного зростання високотехнологічна продукція займає значно більшу частку – 12-20%, а в Ірландії рекордні 50%. З’ясовано, що в структурі переробної промисловості більшості успішних трансформаційних країн переважає частка середньо-високотехнологічної продукції (28-48%), що також є свідченням їх інноваційної спрямованості розвитку.
Доведено, що на сучасному етапі розвиток високо- та середньо-високотехнологічних видів промислової діяльності є одним із головних чинників забезпечення сталого економічного зростання національних економік. Саме тому високотехнологічні та середньо-високотехнологічні виробництва в розвинених країнах світу розвиваються випереджальними темпами, що супроводжується структурними зсувами в бік зростання їх частки в загальному випуску переробної промисловості.[||]The article is dedicated to the definition of structural benchmarks of innovative model of national economy development. It has been revealed that overcoming of the financial crisis is the key problem in many countries of the modern world. Since crisis itself is considered to be a favorable moment for the innovations’ implementation, the struggle of countries with financial crisis negative consequences should be based on innovative development. The national economy transition to the innovative model of development in the first place requires a radical change of its structure. The article presents the modern method for division of manufacturing industry types of economic activity based on NACE Rev. 2 (ambiguous level) according to their level of technology, developed by the Organization for Economic Cooperation and Development. Such method involves division of types of economic activity into four categories: high-technology, medium-high-technology, medium-low-technology, low-technology. The level of innovative orientation of the country’s economic development by structural indicators is proposed to be determined on the basis of the shares of high-technology, medium-high-technology types of economic activity and their total amount in the structure of the manufacturing industry. For definition of structural indicators, countries-benchmarks have been selected, and three groups have been formed. The first group contains the countries of the G7; the second group ‒ countries-leaders of economic growth; the third group are the successful transformation countries that have recently joined the EU. It has been found that in most G7 countries the share of high-technology sector ranges from 5 to 10%; in the USA, Japan and Germany the total share of high- and medium-high-technology products is more than 50%. That is precisely the structure of country’s manufacturing industry is characteristic for developed countries. In most of the considered countries-leaders of economic growth, high-technology products account for a much larger share ‒ 12-20%, and Ireland’s record is 50%. It has been revealed that in the manufacturing industry structure of most successful transformation countries the share of medium-high-technology products prevails (28-48%), which is also evidence of their development innovative orientation. It has been proven that at the present stage the development of high- and medium-high-technology types of industrial activity is one of the main factors for ensuring the sustainable economic growth of national economies. That is why high-technology and medium-high-technology manufacturing in the developed countries of the world are developing at an advanced pace, accompanied by structural shifts towards increasing their share in the total output of manufacturing industry.

Є. В. Талавірак. е. н., доцент, доцент кафедри фінансів і кредиту,Державний університет інфраструктури та технологій, м. КиївА. В. Золотарьовамагістрант кафедри фінансів і кредиту, Державний університетінфраструктури та технологій, м. Київ

РОЗРОБКА СТРАТЕГІЇ УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОМ ТОРГІВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ

E. V. TalaviraCandidate of Economic Sciences, Associate Professor, Associate Professor, Department of Finance and Credit, State University of Infrastructure and Technologies, KyivA. V. ZolotarevaMaster of Finance and Credit Department,State University of Infrastructure and Technology, Kyiv

DEVELOPING A STRATEGY FOR MANAGEMENT OF INVESTMENT OF TRADING ENTERPRISES

В статті досліджено поняття «прибуток», «управління прибутком підприємства», визначено, що прибуток є позитивним фінансовим результатом, який відображає успіх щодо основної діяльності підприємства. Розглянуто особливості формування прибутку торгівельних підприємств. Досліджено роль прибутковості торгівельних підприємств, підкреслена необхідність забезпечення зацікавленості його власників у необхідності ефективного та безперервного управління прибутком, що представляє собою процес прийняття управлінських рішень за основними аспектами його формування, розподілу та використання на підприємствах. Виділені шляхи підвищення ефективності управління прибутком торгівельних підприємств на сучасному етапі. Теоретико-методичну основу дослідження склали загальнонаукові і спеціальні методи, які дозволяють вирішувати проблеми з обраного напряму дослідження. Широко використовувались історичний, аналізу і синтезу та інші методи, які забезпечують системний та комплексний підхід до розв’язання досліджуваних проблем. Інформаційною базою дослідження стали законодавчі та нормативні акти України, що регламентують фінансово-господарську діяльність торгівельних підприємств, матеріали Державного комітету статистики України, джерела наукової та технічної інформації (статті, монографії, збірники наукових праць і наукові журнали).[||]The article examines the concept of "profit", "management of enterprise profits", it is determined that profit is a positive financial result, which reflects the success with respect to the main activity of the enterprise.
The author systematizes the interpretation of the term "profit management system" and is defined as a complex, integrated into the general concept of enterprise management system, focused on the implementation of tactical and strategic tasks, which provides for the possibility of modeling alternative options for their implementation based on the identification and analysis of factors that affect the volume profit, in order to achieve a certain level of competitiveness and image of the enterprise, taking into account its potential and external sieve constraints environment.
It is noted that the introduction of a comprehensive profit management system at a modern commercial enterprise requires radical changes in the organizational and methodical structure of accounting to meet the needs of internal users - managers.
Peculiarities of the formation of profit of trade enterprises are considered. The role of profitability of trading enterprises is investigated, the need to ensure the interest of its owners in the need for effective and continuous management of profit, which is a process of making managerial decisions on the main aspects of its formation, distribution and use at enterprises. The ways of increasing the efficiency of management of profits of trade enterprises at the present stage are allocated. Theoretical and methodological basis of the study consisted of general scientific and special methods that allow solving problems with the chosen direction of research.
Widely used historical, analysis and synthesis and other methods that provide a systematic and integrated approach to solving the problems studied. The information base of the study was the legislative and normative acts of Ukraine regulating the financial and economic activity of trading enterprises, materials of the State Statistics Committee of Ukraine, sources of scientific and technical information (articles, monographs, collections of scientific works and scientific journals).

Г. І. Ковбасвикладач Центру дистанційного навчання«Чернівецький інститут» МАУП, Чернівці

МЕТОДИКА ОЦІНКИ МОТИВАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ В УМОВАХ КРИЗИ

H. Kovbaslecturer of Center for Distance Learning«Chernivtsi Institute» IAPM, Chernivtsi

METHODOLOGY FOR EVALUATING PERSONNEL MOTIVATION IN CRISIS CONDITIONS

У статті досліджено питання оцінки мотивації персоналу як важливого чинника інформаційного забезпечення та аналізу ефективності мотиваційного менеджменту.
Здійснено аналіз основних напрямків та методів оцінки мотивації персоналу в умовах кризи і наведено критерії доцільності їх реалізації.. Рекомендовано оцінку ефективності системи мотивації в умовах кризи здійснювати з урахуванням загальних принципів її побудови, адаптованих у відповідності до теоретичних положень антикризового менеджменту. Удосконалено принципи формування системи мотивації на підприємстві відповідно вимог антикризового управління. Розглянуто питання вибору мотиваційної стратегії та встановлено її вплив на об’єктивність оцінки мотивації.
Запропоновано новий підхід до оцінки мотивації персоналу, що засновується на реалізації трьох напрямків, які враховують трансформаційні процесам на підприємстві в умовах кризи – оцінка відхилень мотиваційної стратегії в умовах кризи від сталої стратегії; оцінка потреб персоналу, що виникають у контексті кризових процесів; оцінка та корекція мотиваційної стратегії, принципів та заходів з мотивації персоналу на основі аналізу зміни ключових показників діяльності у контексті кризових процесів та явищ.
Перспективним напрямком подальших досліджень є розробка шляхів подолання загроз необ’єктивної оцінки персоналу, її штучного заниження з метою скорочення мотиваційних виплат в умовах кризи.[||]The motivation of staff is one of the key factors of the success of any enterprise, and building a system of motivation is a complex task.
In the event of a crisis (general or internal), the ineffective motivational system deteriorates. To prevent this, it is necessary to develop and implement an effective system for evaluating staff motivation in a crisis situation.
Complex researches for assessing motivation under the conditions of the crisis have practically not been carried out.
The purpose of the article is to justify the methodological principles of assessing the motivation of personnel in crisis conditions.
The author analyzed the main directions and methods of assessing the motivation of personnel in a crisis situation and outlined the criteria for the feasibility of their implementation. An assessment of the effectiveness of the system of motivation in a crisis is appropriate to take into account the general principles, adapted in accordance with the theoretical provisions of anti-crisis management. The author perfected the principles of forming a system of motivation at the enterprise in accordance with the requirements of crisis management, considered the question of choosing a motivational strategy and determined its influence on the objectivity of the assessment of motivation.
The article presents a new approach to the assessment of personnel motivation, which is based on realization of three directions, which take into account the transformational processes at the enterprise during the crisis: assessment of the deviations of the motivational strategy in a crisis; assessment of the needs of personnel due to the presence of crisis processes; assessment and correction of motivational strategy, principles and measures for motivation of personnel on the basis of analysis of changes in key indicators in the context of crisis processes and phenomena.
A promising direction for further research is the development of ways to overcome the threats of biased assessment of personnel and its artificial subordination in order to reduce incentive payments under crisis conditions.

Р. Я. Баранк. е. н., доц., Івано-Франківський навчально-науковий інститут менеджменту ТНЕУМ. Й. Романчукевичк. е. н., доц., Івано-Франківський навчально-науковий інститут менеджменту ТНЕУ

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ РЕКЛАМНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ІНТЕРНЕТ

Rostyslav BaranCandidate of Economic Sciences, Associate Professor, Ivano-Frankivsk Scientific and Training Institute of Management Ternopil National Economic UniversityMaryana RomanchukevychCandidate of Economic Sciences, Associate Professor, Ivano-Frankivsk Scientific and Training Institute of Management Ternopil National Economic University

EVALUATION OF THE EFFICIENCY OF ADVERTISING ON THE INTERNET

Стаття присвячена визначенню особливостей здійснення оцінки ефективності рекламної діяльності в Інтернет як новітнього середовища бізнес-комунікацій. Проведено аналіз понятійного апарату Інтернет-реклами і запропоновано уточнене її визначення. Результати дослідження проблем оцінки ефективності рекламної діяльності в Інтернет показали, що світовий ринок Інтернет-реклами розвивається дуже динамічно, однак нерівномірно за різними видами Інтернет-реклами, серед яких найбільше зростання показують SMM та пошукова реклама. Аналіз вітчизняного ринку Інтернет-реклами підтвердив дану тенденцію. Відзначено, що найбільш популярним інструментом перегляду Інтернет-реклами споживачами є смартфони. Доведено, що при проведенні оцінки ефективності Інтернет-реклами слід використовувати комплексний підхід, який дасть змогу оцінювати як комунікативні, так і економічні показники в рамках моделі AIDA. На основі проведених досліджень систематизовано основні KPI Інтернет-реклами та визначено джерела інформації для їх розрахунку.[||]This article is dedicated to defining peculiarities of evaluation of the effectiveness of advertising on the internet as a modern field of business communications. The analysis of the conceptual apparatus of Internet advertising was carried out and a better understanding of its definition was proposed. The results of the study of the problems of evaluating the effectiveness of advertising on the Internet showed that the global Internet advertising market is developing very dynamically however unevenly between various types of web advertising among which the most growth shown by SMM and search advertising. An analysis of the domestic Internet advertising market has confirmed this trend. The market for Internet advertising by fields of the economy was analyzed and it was noted that its largest share falls on consumer goods. It was also noted that the most popular way of viewing Internet advertising are smartphones. It's been proven that the best way to evaluate the effectiveness of Internet advertising is to use an integrated approach that allows for better evaluation of communicative as well as economic indicators within the AIDA model. Based on these conducted studies the main indicators of the effectiveness of Internet advertising were systematized and sources of receiving information for their calculation were proposed. The content of indicators of efficiency of advertising activity on the Internet was determined. Methods of their calculation and specifics of use at different stages in the AIDA model were given. It's been shown that to analyze the effectiveness of individual sections of Internet advertising just a few indicators are enough however for a comprehensive evaluation it is necessary to take into account various other indicators in comparison and also their mutual influence. To make a comprehensive analysis of the effectiveness of Internet advertising it is also worthwhile to use aggregate figures that take include repeated purchases by buyers, namely ROI returns, ROMI marketing investments, LTV client lifetime values, and CRR, CAC, CARS indicators.

А. О. Пелехатийк. е. н., докторант,Львівський національний університет імені Івана Франка

ОБҐРУНТУВАННЯ НОВОЇ ПАРАДИГМИ БЮДЖЕТНОЇ ПОЛІТИКИ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЙ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ПУБЛІЧНИХ ФІНАНСІВ В УКРАЇНІ

A. PelekhatyyCandidate of Sciences (Economics), Candidate on Doctor Degree,Ivan Franko National University of Lviv

BACKGROUND OF A NEW PARADIGM OF BUDGETARY POLICY OF DEVELOPMENT OF TERRITORIES IN CONDITIONS OF PUBLIC FINANCING REFORM IN UKRAINE

У статті визначено основну проблему формування ефективної бюджетної політики розвитку територій та визначено основні правила, якими необхідно керуватися при формування даної політики. Зазначено основні виклики, якими необхідно керуватися при визначення концептуальних засад формування бюджетної політики розвитку територій. Досліджено поняття бюджетної стратегії та бюджетної тактики. Виокремлено стратегічні домінанти, які доцільно враховувати при формуванні бюджетної політики розвитку територій. Проаналізовано наукові підходи до визначення принципів формування бюджетної політики розвитку територій. Зазначено основні переваги та недоліки формування бюджетної політики розвитку територій на засадах середньострокового планування. Запропоновано концептуальну модель бюджетної політики розвитку територій, яка дозволяє розкрити дуальність її характеру та багатоаспектність, а також акцентувати увагу на основних аспектах та напрямах реалізації в умовах адміністративної децентралізації та реформування публічних фінансів.[||]The article defines the main problem of formation of an effective budget policy for development of territories and determines basic rules that should guide formation of this policy. The main challenges that can be faced while defining conceptual foundations for formation of the fiscal policy for development of territories are identified, namely: restoration of economic growth; support of innovative direction of economic development and increase of competitiveness of territories; realizing the potential of human capital and achieving a new quality of social policy; intensification of internal potential of territories on the basis of administrative and financial decentralization; formation of economic and budgetary policies in the context of the military conflict in the East of Ukraine and revision of the Military Doctrine of Ukraine; formation of fiscal policy in the context of achieving the UN Millennium Development Goals and Ukraine's integration into the global development system. The concept of budget strategy and budget tactics is explored. Strategic dominants that should be taken into account when forming the budget policy of development of territories are identified, namely: formation of an efficient administrative and financially capable management system; ensuring stable rates of economic growth; provision of high-quality social services to the population; achievement of efficient allocation of budgetary powers, resources and responsibility for acceptance and fulfillment of obligations between different levels of management; support of development of all sectors of the economy, stimulation of innovation development and scientific and technological progress; ensuring the balance of budgets of all levels. Scientific approaches to the definition of principles of fiscal policy development of territories are analyzed. The main advantages and disadvantages of formation of budget policy of development of territories on the basis of the medium-term planning are noted. Conceptual model of the fiscal policy development of territories, which allows revealing the dual nature of its character and multidimensionality and focuses on the main aspects and directions of implementation of the policy in conditions of administrative decentralization and reform of public finances, is proposed.

О. М. Стефанківк. е. н., доцент кафедри обліку та фінансів, Івано-Франківський навчально-науковий інститут менеджменту Тернопільського національного економічного університету, м. Івано-ФранківськВ. І. Данилишинк. е. н., доцент кафедри обліку та фінансів, Івано-Франківський навчально-науковий інститут менеджменту Тернопільського національного економічного університету, м. Івано-Франківськ

ДО ПРОБЛЕМИ ПОШУКУ ЕФЕКТИВНИХ МЕХАНІЗМІВ ПЛАНУВАННЯ ТА ЗДІЙСНЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ ВИДАТКІВ У РЕАЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ

O. M. StefankivPh.D., Associate Professor of Accounting and FinanceIvano-Frankivsk research institute of managementTernopil National Economic UniversityV. I. DanylyshynPh.D., Associate Professor of Accounting and FinanceIvano-Frankivsk research institute of managementTernopil National Economic University

THE PROBLEM OF FINDING EFFECTIVE MECHANISMS FOR PLANNING AND IMPLEMENTING SOCIAL EXPENDITURES IN IMPLEMENTING SOCIAL POLICY OF THE STATE

У статті обґрунтовано організаційно-економічні засади державної соціальної політики. Розкрито теоретичні основи фінансового забезпечення соціального захисту населення як визначального напряму соціалізації економічного розвитку країни. Специфіка видатків соціального призначення полягає у тому, що вони мають, з однієї сторони, базуватися на соціальних стандартах і нормативах та, з іншої сторони, враховувати суспільні пріоритети витрачання коштів. Проаналізовано ефективність фінансового забезпечення системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в Україні та надано пропозиції щодо вдосконалення процесу планування та здійснення соціальних видатків на основі аналізу вітчизняної практики. Важливою складовою секторальних реформ стане удосконалення соціальних стандартів щодо надання медичних, освітніх, культурних послуг, а також послуг соціального захисту. З метою відстеження результатів впровадження реформ слід розробити систему індикаторів, які дозволять відстежити зміни у якості надання медичних, освітніх та інших послуг на рівні територіальних громад.[||]The article substantiates the organizational and economic principles of state social policy. The theoretical bases of financial provision of social protection of the population as the defining direction of socialization of economic development of the country are revealed. The specificity of social spending is that they, on the one hand, are based on social standards and norms and, on the other hand, take into account the social priorities of spending money. In Ukraine, budget financing of social protection and social security of the population is carried out in accordance with the provisions of Art. 87-91 of the Budget Code of Ukraine at the expense of state and local budgets.
The financial support of the social sphere is carried out in the following three main forms: budget financing on a non-refundable basis, extrabudgetary and donor financing. Budget expenditures aimed at financing the social sphere are quite varied as they play a different role in the reproduction process (current and capital), have different sources of funding (state and local budgets) and the implementation period (current, medium and long term), and also have different functional, departmental and purposeful purposes.
To date, the priority problem of budget financing of the social sphere as an integral part of the socio-economic development of Ukraine is the lack of financing of social spending from budgets of different levels.
The effectiveness of financial provision of the system of compulsory state social insurance in Ukraine has been analyzed and proposals have been made regarding the improvement of the process of planning and implementation of social expenditures on the basis of the analysis of domestic practice. An important component of sectoral reforms will be the improvement of social standards for the provision of medical, educational, cultural services and social protection services. Equally important for the social development of the territorial communities will be the control and monitoring of the provision of services in the social sphere. This direction of the implementation of sectoral decentralization is declared in the list of stages and tasks in all its spheres. In order to monitor the results of the implementation of reforms, a system of indicators should be developed that will track changes in the quality of provision of medical, educational and other services at the level of territorial communities.

С. С. Яременкок. е. н., доцент кафедри міжнародного маркетингу, Університет імені Альфреда Нобеля, м. ДніпроМ. В. Задояаспірант, Університет імені Альфреда Нобеля, м. ДніпроЮ. П. Каппесмагістр, Університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпро

ВИЗНАЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧІВ ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ СТРАТЕГІЧНОГО АНАЛІЗУ

S. S. YaremenkoCandidate of Economic Sciences, Associate Professor, Department of International Marketing, Alfred Nobel University, DniproM. V. ZadoyaPh.D. student, Alfred Nobel University, DniproYu. P. KappesMaster student, Alfred Nobel University, Dnipro

IDENTIFICATION OF CONSUMER BEHAVIOR CHARACTERISTICS FOR TOURIST FIRM AFTER THE RESULTS OF STRATEGIC ANALYSIS

У статті виявлено основні тенденції туристичного ринку України, головною з яких є те, що ринок туристичних послуг розвивається швидкими темпами і в найближчі роки ця галузь може стати найбільш важливим сектором підприємницької діяльності. Наведено основні фактори, які впливають на розвиток туризму та туристичний ринок України, які вказують на те, що Україна має великі можливості у розвитку туристичної галузі та інфраструктури, що може привести до зростання кількості туристів, наповнить бюджет, створить нові робочі місця та сприятиме економічному зростанню. Виконано SWOT-аналіз туристичного агентства, за результатами якого виявлено, що сильними сторонами підприємства є висока якість послуг та широкий асортимент. Слабкими сторонами підприємства є низька поінформованість споживачів про підприємство та його послуги і слабка рекламна діяльність. До основних можливостей можна включити перспективи розвитку туристичного ринку, а саме виїзного туризму. До загроз, які підприємству необхідно враховувати при плануванні своєї діяльності, віднесено нестабільну економічну та політичну ситуацію в країні, а також низький рівень доходів значної частини населення. В роботі проведено маркетингове дослідження поведінки споживачів туристичного підприємства, на базі якого визначені споживацькі уподобання щодо вибору каналів поширення інформації про підприємство та його послуги, виявлено ступень довіри до інформаційних каналів та фактори, що впливають на прийняття споживачами рішення щодо вибору конкретного туристичного оператора та туристичного агентства.[||]The article reviews the tourism market of Ukraine and reveals its general trends, the main of which is that the market of tourist services is developing at a rapid pace and in the coming years this sector may become the most important sector of entrepreneurial activity. The main factors influencing the development of tourism and the tourist market of Ukraine are determined, which indicate that Ukraine has great opportunities in the development of tourism industry and infrastructure, which can lead to an increase in the number of tourists, fill the budget, create new jobs and promote economic growth. The SWOT analysis of the travel agency was completed. It revealed such strong sides of the company as a large range and high quality of tourist services, reasonable price and availability of qualified personnel. The company also has weaknesses such as small market share, low knowledge of the company by consumers and weak communication support for the commercial activity including insufficient advertising, which considerably slow down development of the company. The main opportunities of the company include prospects for the development of the tourism market, namely, outbound tourism. The threats that an enterprise needs to consider when planning its activities include the unstable economic and political situation in the country as well as low incomes of a large part of the population.
In the article, the marketing research of consumer preferences was conducted and it was found that potential consumers prefer high-reputed enterprises, a well-known, well-known name, a high level of service and openness. Also, the most reliable sources of information consumers consider the advice of relatives and friends, the Internet and a specialized press, which is dedicated to tourism and recreation. The results of marketing research of consumer preferences in choosing information channels and analysis of the factors influencing consumer decisions regarding the choice of a tourist operator will allow the company to conduct the correct marketing communication policy, which in general will contribute to increasing the competitiveness of the tourist operator and increase the company's income and profit.

В. В. Грецька-Миргородськаначальник управління інноваційного розвитку та іміджевих проектів,Харківська міська рада

ДИНАМІКА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ ЗА ПЕРІОД ВІД ПОЧАТКУ РИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

V. V. Hretska-MyrgorodskaHead of Innovative Development and Image Projects OfficeKharkiv city council

THE DYNAMICS OF SOCIAL WELFARE IN UKRAINE SINCE THE BEGINNING OF THE MARKET TRANSFORMATION

Дана робота присвячена дослідженню рівня соціального забезпечення в Україні від початку процесу ринокової трансформації з метою аналізу динамічних змін показників рівнів соціального забезпення, з проведенням порівняння їх із рівнем соціального забезпечення розвинуних країн, а також показників до початку періоду ринкової трансформації, як етапу стабільного стану економіки, в тому числі через те, що з поведінкової точки зору саме на даний рівень підсвідомо орієнтуються громадяни України і розуміння розходжень рівнів показників соціального забезпечення до початку ринкової трансформації дозволить сформувати ефективні заходи державної політики, що усунусть раціональні передумови поведінкового сприйняття «А раніше було краще»
В процесі дослідження були використані статистичні дані, доступні з відкритих джерел, а також метод порівняння показників та аналізу динаміки їх змін.
ВВП на душу населення в цінах 1990 року впав майже в 2 рази. При цьому частка бюджету, що витрачається на задоволення соціальних потреб значно зросла (майже а 1,6 разів).
Забезпеченість медичним персоналом на 10 000 населення майже не змінилася проте значно змінилася структура закладів в сфері охорони здоров’я: зменшилася кількость лікувальних установ (стаціонар) (в 2,29 разів) при цьому кількість амбулаторно-полікліничних закладів збільшилася (в 1,51 разів).
В сфері дошкільної освіти охоплення дітей дошкільними закладами залишилася на тому самому рівні. Так само на сьогодні кількість учтиелів в школах на 10 тисяч населення відповідає рівню 1991 року. Проте кількість учнів в одній школі та кількість учнів на 1 учителя знизилися відповідно в 1,35 та в 1,44 разів.
На фоні незначного зростання кількості студентів вищих навчальних закладів (зростання в 1,15 разів) докорінно змінилася структура в бік зростання кількості студентів вищих навчальних закладів III-IV рівня акредитації (зростання в 1,88 разів) при зменшенні загальної кількості студентів вищих навчальних закладів I-II рівня акредитації (зменшення в 2,97 разів).
В сфері підготовки наукових кадрів та їх діяльності значно зросла кількість аспірантів та докторантів на 10 тис. населення (в 18,5 та в 33,1 разів відповідно) при зниженні кількості науковців в 3,09 разів.
Тобто найбільші зміни відбулися саме в сфері рівня ВВП на душу наслення та умов для того, щоб ті хто проходить підготовку як науковець ставали професійними науковцями.
Результати досліджень можуть бути покладені в основу рішень щодо вдосконалення дежравної політики, в тому числі для переорієнтації акцентів з прямого надання соціальної допомоги на вирішення проблем соціального забезпечення на запуск відповідних суспільних процесів (розвиток підприємництва із високим рівнем доданої вартості та використання наукових розробок, сприяння розширенню соціальної відповідельності підприємців, тощо)
Практичне значення дослідження полягає в фіксації орієнтирів розвитку державної політики в сфері соціального забезпечення, спираючись як на динаміку показників, так і на модель соціального забезпечення за часів стабільного стану економіки на території, що займає на сьогодні України (час до початку процесів ринкової трансформації)
Цінність даної роботи в тому, що в ній як база аналізу взяти показники рівня соціального забезпечення до початку ринкової трансформації.[||]This paper deals with the study of th level of social security in Ukraine since the beginning of market transformation process. It is in order to analyze the dynamic changes by indicators of social welfare levels, comparing them with level of social security in developed countries, as well as indicators before the beginning of market transformation which is considered a stage of a stable economy state. As it is a behavioral point of view at this level, citizens of Ukraine are subconsciously guided and differences in the levels of social indicators are identified. Before market transformation it is possible to form effective measures of state policy that will eliminate rational preconditions for behavioral perception "It was better before".
In the paper statistical data is taken from open sources, as well as methods of comparing indicators and analyzing the dynamics of their changes are used.
The largest uncompensated changes occurred in GDP per capita (falling in almost 2 times) and conditions for those who have undergone training as scientists to become professional researchers (an increase in the number of postgraduate students in 18.5 times, with a decrease in the number of scientists in 3.09 times )
The results of the research may be a basis for decisions on improving dehyrement policies, due to reorientation of emphasis on direct provision of social assistance to address social security issues which is to launch relevant social processes (development of entrepreneurship with high added value and the use of scientific development, promotion of expansion of social correspondence of entrepreneurs, etc.)
The practical significance of the study is to fix guidelines for development of public policy in the field of social security, based on dynamics of indicators and model of social security during stable economy state on the territory occupied by Ukraine today (before the beginning of the processes of market transformation)
The significance of this work is addeed by that it is based on analysis if indicators of social security level before the beginning of market transformation.

Т. Ю. Гайдак. е. н., ст. викладач кафедри міжнародних економічних відносин, Тернопільський національний економічний університет

ВИКОРИСТАННЯ ТЕОРІЇ НЕЧІТКОЇ ЛОГІКИ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ТОЧНОСТІ МЕТОДУ ДЕРЕВА РІШЕНЬ У МІЖНАРОДНОМУ БІЗНЕС-АНАЛІЗІ

T. Y. HaidaPh. D. in Economics, senior lecturer at International economic relations department, Ternopil national economic university

IMPROVING DECISION TREE METHOD IN INTERNATIONAL BUSINESS ANALYTICS WITH FUZZY LOGIC

В статті розглянуто особливості використання нечіткої логіки при здійсненні міжнародного бізнес-аналізу. Запропоновано використання методу нечіткої логіки для підвищення ефективності методу дерева рішень при аналізі діяльності гіпотетичної фірми. Причиною підвищення ефективності виявлено можливість більш точного опису думок експертів, які традиційно були прив’язані до встановлення чітких значень коефіцієнтів. Часто це унеможливлювало опис реального бачення події, явища чи процесу експертом. Розглянуто популярні програмні додатки, що дозволяють використовувати нечіткі алгоритми широкому загалу користувачів. Виявлено, що використання алгоритмів нечіткої логіки на сьогодні є достатньо простим завдяки наявності зручних графічних користувацьких інтерфейсів і дозволяє використовувати цей інструмент особам без математичного фаху, що значно розширює можливості його використання.[||]In the article author described features of the fuzzy logic algorithm usage for improving decision tree method accuracy in the context of international business analysis. Decision tree method is a management risk tool that uses a graph or a model of solutions and their possible consequences, including the probability of outcome events, resource cost, utility. The decision tree is a way of displaying the algorithm, helping to determine the most attractive strategy for achieving the goal. However, this method also has a number of shortcomings. The main one is the use of an expert method for describing and assessing the probabilities of a scenario. This is due not only to the subjectivity of the analyst-expert, but also to the impossibility, in some cases, to accurately predict many probabilities of a scenario. For any business risks, that are hard to evaluate, are a very negative thing, as the inability to predict risks probabilities and their effects or influences leads to bigger cost increase to cover those risks. Very often, expert methods are used to manage and assess risks. The main disadvantage of the expert method is the factor of subjectivity and the impossibility to describe a certain phenomenon with one digit or coefficient. The use of the fuzzy logic method is proposed for increasing the efficiency of the decision tree method in the analysis of the hypothetical firm's activity. Previously analysts had to know perfectly the manual calculation of fuzzy sets. It needed highly skilled professionals, which was only available to large companies and a narrow circle of scientists. Today, all calculations are carried out "under the hood" by means of computer software, which allows using this method to a wide public of researchers. That’s why the author considered popular software applications that allow the usage of fuzzy algorithms for the general public. Author described a hypothetical example of the decision tree method application to assess the riskiness of the release of a new product into a foreign market. It has been found that the use of fuzzy logic algorithms is fairly simple today due to the availability of convenient graphical user interfaces and allows the use of this tool for persons without a mathematical background, which greatly extends the possibilities of its use.

Л. В. Козинк. е. н. доцент кафедри міжнародної економіки, маркетингу і менеджменту,Івано-Франківський навчально-науковий інститут менеджменту Тернопільського національного економічного університету

ФОРМУВАННЯ HR-БРЕНДУ НА ЗАСАДАХ ПРИНЦИПІВ КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

L. KozynPhD in Economics, Associate Professor, Department of International Economics, Marketing and Management,Ivano-Frankivsk Education and Research Institute of Management TNEU

FORMATION OF HR-BRAND ON THE PRINCIPLES OF CORPORATE SOCIAL RESPONSIBILITY

Сучасним трендом світового ринку праці стає зростання конкуренції працедавців за залучення та утримання грамотних, компетентних, ініціативних працівників. В таких умовах формування бренду роботодавця (HR-бренду) може розглядатися як основа довгострокової стратегії управління людськими ресурсами. Метою даної статті є визначення особливостей формування HR-бренду на основі принципів корпоративної соціальної відповідальності. Не дивлячись на те, що ще кілька десятиліть тому поняття соціальної відповідальності бізнесу перед суспільством обмежувалося корпоративною філантропією, сьогодні КСВ стає невід’ємною складовою будь-якої компанії, що бачить своє майбутнє у довгостроковій перспективі - і це стосується не лише маркетингу її товарів і послуг, але й управління людськими ресурсами. У статті запропоновано ряд кроків, які дозволяють полегшити інтегрування принципів КСВ до стратегії формування конкурентоспроможного HR-бренду.[||]The current trend of the world labor market is the growing competition of employers for attracting and retaining competent, competent, proactive workers. In such circumstances, the formation of an employer's brand can be considered as the basis of a long-term strategy for human resources management. The purpose of this article is to study the ways of implementing the CSR principles during the formation of a successful HR-brand, which, in turn, is one of the basic resources for the development of sustainable competitive advantages of organizations. Methods used in the study process relate to general scientific. In particular, comparisons, logical and scientific analysis, grouping and generalization were used. Results and conclusions. Despite the fact that a few decades ago, the concept of social responsibility was limited to corporate philanthropy, now it is an integral part of any corporative policy that sees its future in the long term perspective - and this applies not only to the marketing but also to human resources management. Corporate social responsibility is defined as a way of doing business, which is characterized by the ethics and transparency of the company's relations with all stakeholders. Since employees are fairly defined as a key stakeholder group of any organization, the company's social responsibility programs must first and foremost take their interests into account and make them a basis for making managerial decisions. At the same time, under the condition of developing effective and effective CSR programs, employees will feel their own significance, the ability to at least partially assume responsibility for the quality of future generations’ life. This, according to the author's deep conviction, will increase the attractiveness of the employer's brand both inside and outside the company. On the other hand, as the human resources management system has a direct impact on the functioning of all key systems and business processes of the company, it has the potential to become the driving force behind the practical implementation of socially responsible standards of operation. The article suggests a few steps to facilitate the integration of CSR into strategy of competitive HR-brand cultivating.

М. В. Березницьканауковий співробітник, Лабораторія економіки низьковуглецевого розвитку агросфери відділу інституціонального забезпечення природокористування Інституту агроекології і природокористування НААН

ТАРИФ НА ЗАХОРОНЕННЯ ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ В КОНТЕКСТІ ВУГЛЕЦЕВОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ ДЛЯ СЕКТОРУ УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

Maryna BereznytskaResearcher, Laboratory of Economics of Low Carbon Agrosphere Development, Department of institutional provision of natural resources, Institute of Agroecology and Nature Management of NAAS

LANDFILL DISPOSAL TARIFF FOR MUNICIPAL SOLID WASTE IN THE CONTEXT OF CARBON PRICING FOR THE WASTE MANAGEMENT SECTOR

У статті досліджено можливості використання в Україні в умовах переходу до низьковуглецевої моделі економіки такого перевіреного європейським досвідом інструменту вуглецевого ціноутворення, як податок на викиди парникових газів в атмосферу, який в певній формі включається до плати (тарифу) за захоронення відходів на звалищах без попередньої переробки або використання в цілях отримання енергії. Детально вивчено досвід використання вуглецевої складової в тарифі на захоронення відходів в таких країнах як Великобританія, Норвегія та Польща та її вплив на зменшення обсягів захоронення необроблених твердих побутових відходів на звалищах цих країн. В роботі розглянуто доцільність застосування двох ставок такого податку (для необроблених та інертних відходів) для України, обговорюються їх можливі розміри.[||]The article explores the possibilities of the carbon pricing instruments, such as the carbon tax (tax on greenhouse gas emission into the atmosphere), which in a certain form is included in the fee (tariff) for landfill disposal without pre-processing, usage in Ukraine for waste management sector in conditions of transition to a low carbon model of the economy. Carbon pricing can take different forms and shapes. Carbon tax sets a price on carbon directly by defining an explicit tax rate on emissions or on the carbon content of fossil fuels, waste etc. Putting a price on carbon is an effective way to fight climate change. The experience of using the carbon component in a waste disposal tariff in countries such as the Great Britain, Norway and Poland and its impact on the reduction of untreated solid waste disposal to landfills in these countries has been studied in detail. The amount of biodegradable municipal waste that was disposed to landfills in the Great Britain dropped from 35.7 million tons in 1995 to 7.7 million tons in 2016. Inventory of greenhouse gases emissions from solid waste landfills in Ukraine includes methane emissions from municipal solid waste landfilling, as well as industrial organic waste in dumping sites and municipal solid waste landfills of the country. At the time of the research, disposal of municipal solid waste at landfills in Ukraine is much cheaper than waste treatment or usage for energy production. The paper considers the expediency of applying two rates of waste disposal tax (for untreated and inert waste) in Ukraine, their possible size is discussed. The progressive increase in the rate for the disposal of untreated solid waste in accordance with the targets set by the National Waste Management Strategy in Ukraine until 2030 is also considered to be effective. Tax revenues should be directed for landfills recultivation, construction of new disposal sites and waste treatment plants. In parallel, it is important for Ukraine to design a system for monitoring, reporting and verification of greenhouse gases emissions from disposal sites. It is also necessary to introduce effective criminal and administrative responsibility for the illegal disposal of waste.

М. В. Максімовак. е. н., доцент кафедри фінансів і кредиту,Харківський інститут фінансів Київського національного торговельно-економічного університетуА. І. Щербинастудентка групи 51-1ф, Харківський інститут фінансів Київського національного торговельно-економічного університету

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ

M. V. MaksimovaPhD, Economics, АssociateРrofessor,Financeand Credit Department,Kharkiv Institute of Finance Kyiv National University of Trade and EconomicsA. I. Shcherbinastudent, group 51-1f, Kharkiv Institute of Finance Kyiv National University of Trade and Economics

CONCEPTUAL CONDITIONS OF FINANCIAL PLANNING AT THE ENTERPRISE

Статтю присвячено обґрунтуванню концептуальних положень фінансового планування діяльності підприємств. Аналіз та систематизація теоретичних підходів до визначення сутності поняття дали змогу розглядати фінансове планування як сферу управлінської діяльності щодо розробки фінансових планів з метою підвищення ефективності фінансової діяльності підприємства та забезпечення його подальшого розвитку у майбутньому. Визначено основну мету та принципи фінансового планування на підприємстві. В статті узагальнено, що основнимипозитивними наслідками від імплементації фінансового планування єпідвищення: загального рівня управління підприємством; фінансової обґрунтованості схвалених рішень;чіткості побудови взаємовідносин між структурними підрозділами підприємств, інвестиційної привабливості та інші. Однак, сучасні умови господарювання значно ускладнюють процеси впровадження та реалізації фінансового планування на підприємствах.[||]Conceptual conditions of financial planning at enterprises activity are devoted in the article. The analysis and systematization of theoretical approaches to definitions of the concept made it possible to consider financial planning as a sphere of management activity in developing financial plans in order to increase the efficiency of financial activity of the enterprise and ensure its further development in the future. The main purpose and principles of financial planning at the enterprise are determined. There are several purposes: providing optimal possibilities of economic enterprise’s activity; increasing the effectiveness of using short-term and long-term financial resources.The main principles of financial planning aregeneralized in the article: the unity of financial plans, interconnections between the individual components of financial plans, the scientific validity of financial plans, stability, regulatory provision and continuity.Specific principles of financial planning include: compliance, excess of funds, ratio of terms of obtaining and usingresources, financial responsibility and investment’s profitability, balance of risks, adaptation to the market needs.The main positive consequences of the implementation of financial planning are: increasing the overall level of enterprise management; financial validity of approved decisions; clarity of relations between structural divisions at enterprises, investment attractiveness and others. However, modern business conditions greatly complicate the processes of implementation of financial planning at enterprises.In conclusion, problems in financial planning are detected: isolation of parts at the financial planning; the low level of interrelated between financial rates; the low levelof the forecast of environmental factors; development and evaluation of alternative variants of financial plans are not conducted; low efficiency of plan development due to insufficiency, irrelevance and unreliability of information; the low level of using modern information technologies and software for development of financial plans;lack of material and financial resources for the introduction of effective financial planning systems at enterprises.

О. І. Думаздобувач ступеня Ph.D., старший викладач кафедри АФМНаціонального університету «Львівська політехніка»М. М. Якимецьстудентка кафедри АФМНаціонального університету «Львівська політехніка»

АНАЛІЗ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОГО ЕКСПОРТУ У ПОСТРЕВОЛЮЦІЙНИЙ ПЕРІОД

O. I. DumaPh.D. student, senior lecturer of Administrative and Financial Management department at Lviv polytechnic national universityM. M. Yakymetsstudent of Administrative and Financial Management department at Lviv polytechnic national university

ANALYSIS OF TRENDS AND PROBLEMS OF UKRAINIAN EXPORTS DEVELOPMENT IN POST-REVOLUTION PERIOD

У статті автором досліджено тенденції розвитку експортної діяльності в Україні за період 2012-2018 рр. Проаналізовано географічну та категорійну структуру експорту України. За результатами аналізування виявлено структурні зрушення в українському експорті, зокрема в розрізі країн торговельних партнерів України в СНД. Проаналізовано структуру експорту в Російську федерацію та розроблено матрицю замінності ключових категорій товарів на партнерів з країн ЄС, які реалізують попит на аналогічний товар. Виявлено ключові проблеми розвитку експорту українського бізнесу в ЄС. Серед них визначено значні бюрократичні бар’єри для входу на ринок ЄС, недосконалість законодавства, помилковий підхід українських підприємців та керівників бізнесу до започаткування експорту, відсутність або невідповідна державна підтримка експорту. Визначено необхідність розроблення набору експортних стратегій та стратегій підтримки експорту для забезпечення стійкого зростання зовнішньоекономічних операцій українських підприємств.[||]Tendencies of development of export activity in Ukraine in the period of 2012-2018 has been researched in the article. The reduction of exports in the post-revolutionary period in 2014-2016 and the growth of the negative balance of foreign trade operations from 2016 are revealed. The negative balance of trade balance of Ukraine in 2018 amounted to -9 852.6 million USD. The structure by geography and categories of Ukrainian export operations has been analyzed. The results of the analysis revealed structural changes in Ukrainian exports, in particular, in the context of the trading partners of Ukraine in the Commonwealth of independent states (CIS). The analysis of the structure of export operations made it possible to determine the necessity of diversification of Ukrainian exports of goods and services to the CIS, EU and Asia
The structure of export to the Russian Federation was analyzed and the matrix of substitution of key categories of goods for the partners from the EU countries that provide the demand for a similar product has been developed. The necessity of orientation towards growth of competitiveness of Ukrainian exporter's goods and services is substantiated. First of all, it may be provided through the orientation of export revenues to financing product innovation, increasing the technological level of production and apply the professional marketing to promote products in foreign markets.
The key problems of Ukrainian export development EU countries were revealed. Among them, significant bureaucratic barriers to entry into the EU market, the imperfection of legislation, the faulty approach of Ukrainian entrepreneurs and business executives prior to the launch of exports, the lack or inadequate state support for exports. The necessity of developing a set of export strategies and export support strategies has been identified in order to ensure sustainable growth of foreign economic operations of Ukrainian enterprises.
The tasks for accelerating the transition of export to the EU countries have been described. This tasks include liberalization of export processes, creation of funds for preferential loans, investments in export development, changes in marketing strategies, establishment of reliable business contacts with partners in the EU.

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"