Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА

Зміст журналу № 9, 2018

Я. Ю. Орленкодоктор наук з державного управлінняЛ. В. Антоновадоктор наук з державного управління, професор,професор кафедри обліку і аудитуЧорноморського національного університету ім. П. Могили м. Миколаїв, УкраїнаА. В. Антоновдоктор наук з державного управління, доцент,професор кафедри економічної безпеки, публічного управління та адмініструванняЖитомирського державного технологічного університету, м. Житомір, УкраїнаО. П. Плехановадоктор наук з державного управління,професор кафедри конституційного та адміністративного права і процесуЧорноморського національного університету імені Петра Могили, м. Миколаїв, Україна

СУЧАСНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ

Y. Y. OrlenkoDoctor of Sciences in Public AdministrationL. V. AntonovaDoctor of Sciences in Public Administration, Professor,Professor of the Department of Accounting and Auditing of the Petro Mohyla Black Sea National UniversityA. V. AntonovDoctor of Sciences in Public Administration, Associate Professor,Professor of Department of Economic Security, Public Administration and Managementof the Zhytomyr State Technological UniversityO. P. PlekhanovaDoctor of Sciences in Public Administration,Associate Professor of Department of constitutional and administrative law and process of the Petro Mohyla Black Sea National University

MODERN TOOL FOR STATE REGULATION OF PROCESSES FOR PROVIDING QUALITY OF PRODUCTION

Доведено, що поліпшення якості продукції є головним чинником зростання ефективності суспільного виробництва, повного задоволення матеріальних і соціально-культурних потреб споживачів, а також успішності діяльності підприємства. Підкреслено, що актуальнішими стають питання контролю за якістю продукції, яка надходить на споживчий ринок України, адже державні стандарти якості лише гарантують безпеку продукції для споживача. Розглянуто сутність категорій «якість», «якість продукції», «експертиза». Окреслено основні завдання проведення експертизи та наведено класифікацію видів експертизи. Систематизовано зміни, що відбулися у сучасній системі організації обігу товарів в Україні. Доведено необхідність упровадження нових управлінських механізмів у процеси організації товарного обігу. Запропоновано в систему організації товарно-виробничих відносин інтегрувати логістичний підхід до організації експертизи товарів, яка виступає інструментом, що забезпечує якість продукції та, як наслідок, конкурентоспроможність і ринкову стійкість. Представлено принципову схему логістичного підходу до застосування контрольно-експертного інструментарію управління якістю, де об’єктом експертизи виступають два інтегровані потоки. Перший потік є процесом руху товарів від виробника до споживача, другий потік являє собою процес комерційної діяльності (комерційну логістику) від вивчення, виявлення потреб, формулювання бізнес-ідеї до створення або реструктуризації комерційного підприємства. Отже, об’єктом захисту за допомогою споживчої експертизи є споживач, а об’єктом підтримки комерційної експертизи - виробник (підприємець). Але інтереси споживача і виробника збігаються на двох головних діючих елементах ринку – товарах і фірмі. Системно представлено функції споживчої і комерційної експертизи по відношенню до якості товару, конкурентоспроможності товару, конкурентоспроможності фірми, іміджу фірми.
Доведено, що при впровадженні логістичного підходу до управління якістю можливо пов’язати у гармонізовану систему і збалансувати інтерес споживача і виробника при пріоритеті інтересів споживача. Визначено основні принципи впровадження логістичного підходу до управління якістю:
Доведено, що системне впровадження на всіх етапах ланцюга товарно-виробничих відносин контрольно-експертного інструментарію управління якістю дає змогу забезпечити належний рівень відповідності продукції нормам чинного законодавства та мінімізувати кількість спірних ситуації, що виникають між споживачем і продавцем.[||]It is proved that improvement of product quality is a major factor in the growth of the efficiency of social production, full satisfaction of the material and socio-cultural needs of consumers, as well as the success of the enterprise. It is emphasized that the issues of control over the quality of products coming to the consumer market of Ukraine become more topical, because state quality standards only guarantee the safety of products for the consumer. The essence of the categories "quality", "product quality", "expertise" is considered. The main tasks of the examination are outlined and the classification of types of expertise is given. The changes that have taken place in the modern system of organization of goods circulation in Ukraine are systematized. The necessity of introduction of new administrative mechanisms in the processes of organization of commodity circulation is proved. It is proposed to integrate the logistic approach to the organization of commodity-manufacturing relations into the system of organization of commodity-production relations, which acts as an instrument ensuring the quality of products and, as a consequence, competitiveness and market stability. The principal scheme of the logistic approach to the use of control and expert tools of quality management is presented, where the object of expertise is two integrated flows. The first stream is the process of movement of goods from manufacturer to consumer, the second stream represents the process of commercial activity (commercial logistics) from studying, identifying needs, formulating a business idea for the creation or restructuring of a commercial enterprise. Thus, the object of protection by means of consumer expertise is the consumer, and the object of support of commercial expertise is the producer (the entrepreneur). But the interests of the consumer and the manufacturer coincide with the two main operating elements of the market - goods and firms. Systemic representation of the functions of consumer and commercial expertise in relation to the quality of goods, the competitiveness of the goods, the competitiveness of the company, the image of the company.
It is proved that the introduction of a logistic approach to quality management can be linked to a harmonized system and balance the interest of consumers and producers with the priority of consumer interests. The basic principles of implementation of the logistic approach to quality management are defined:
It is proved that the system implementation at all stages of the chain of commodity-production relations of the control and expert tools of quality management enables to ensure the proper level of conformity of products to the norms of the current legislation and to minimize the number of controversial situations that arise between the consumer and the seller.

Ю. В. Шпакдоктор наук з державного управління, доцент, професор кафедри економічної безпеки,публічного управління та адміністрування, Житомирський державний технологічний університет

ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА: ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ І ОСНОВНІ РАМКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Yu. ShpakDoctor of Science in Public Administration,Associate Professor, Professor of Department of Economic Security, public managment and administration, Zhytomyr State Technological University

ENVIRONMENTAL POLICY: GENERAL PRINCIPLES AND BASIC FRAMEWORK OF THE EUROPEAN UNION

Аналіз законодавства Європейського Співтовариства (далі - ЄС) в галузі охорони навколишнього середовища має важливе значення для подальшого вдосконалення і підвищення ефективності екологічної політики в Україні. В даний час в розвинутих країнах відбувається перехід до екологічної епохи, коли суспільне виробництво, перш за все в промисловості, має функціонувати і розвиватися не тільки з економічних, а й з екологічних законів і закономірностей з урахуванням об'єктивно існуючих меж і обмежень екологічного характеру.
Ці тенденції отримують найбільший розвиток у зв'язку з процесами глобалізації, інформатизації та комп'ютеризації виробництва, розвитком мікроелектроніки та інформатики, системи комунікацій і масової інформації. Науково-технічна революція дозволяє вирішувати соціально-економічні проблеми, робить істотний вплив на промислове виробництво, його техніку і технологію, продукцію, що випускається, а також на навколишнє середовище. Однак все це не вирішує екологічних проблем в промисловості.
Позитивний досвід розробки та практики застосування екологічного законодавства ЄС для правового забезпечення охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів та формування ефективної екологічної політики України, передусім необхідний :
По-перше, для формування динамічної, що враховує суспільні потреби країни, екологічної політики України з метою забезпечення охорони навколишнього середовища і здоров'я населення в процесі господарської діяльності, в умовах переходу України до сталого розвитку економіки, її структурної, функціональної та просторової перебудови. На її основі повинна здійснюватися розробка якісно нового законодавства з охорони навколишнього середовища в цілому, в тому числі в промисловому виробництві.
По-друге, щоб забезпечити взаємозв'язок українського і європейського екологічного законодавства.
По-третє, для здійснення наступності та поетапності у вирішенні екологічних завдань в регіонах у сфері промислового виробництва.
По-четверте, для використання в правовому забезпеченні охорони навколишнього середовища в промисловості всього комплексу організаційно-правових, економічних, ідеологічних та інших заходів виходячи з політичних і соціально-економічних, екологічних та інших умов конкретного розвитку держави.
В статті розглянуто основні положення екологічної політики та екологічного законодавства ЄС і практики його застосування в країнах - членах Європейського Співтовариства які необхідно враховувати при вирішенні правових проблем в сфері екологічної політики держави.[||]The analysis of the legislation of the European Community (hereinafter - the EU) in the field of environmental protection is important for further improvement and increase of efficiency of ecological policy in Ukraine. Currently in developed countries there is a transition to the ecological era, when social production, especially in industry, must function and develop not only from economic but also from environmental laws and patterns, taking into account the objectively existing boundaries and limitations of environmental nature.
These trends are most developed in connection with the processes of globalization, informatization and computerization of production, the development of microelectronics and informatics, communications and media. The scientific and technological revolution allows to solve socio-economic problems, has a significant impact on industrial production, its machinery and technology, products, as well as on the environment. However, all this does not solve environmental problems in industry.
Positive experience in the development and practice of application of EU environmental legislation for the legal protection of the environment and the rational use of natural resources and the formation of an effective environmental policy of Ukraine, especially needed:
First, to form a dynamic, taking into account the social needs of the country, environmental policy of Ukraine to protect the environment and public health in the process of economic activity, in the transition of Ukraine to sustainable economic development, its structural, functional and spatial restructuring. On its basis, the development of qualitatively new legislation on environmental protection in general, including in industrial production, should be carried out.
Secondly, to ensure the interconnection of Ukrainian and European environmental legislation.
Third, to implement continuity and phasing in solving environmental problems in the regions in the field of industrial production.
Fourth, for use in the legal provision of environmental protection in industry, the whole set of organizational, legal, economic, ideological and other measures based on political and socio-economic, environmental and other conditions of specific development of the state.
The article considers the main provisions of environmental policy and environmental legislation of the EU and the practice of its application in the member states of the European Community that must be taken into account when solving legal problems in the field of environmental policy.

О. С. Лаврукк. е. н., доцент, доцент кафедри менеджменту, публічного управління та адміністрування, Подільський державний аграрно-технічний університет, м. Кам’янець-ПодільськийВ. В. Лаврукд. е. н., доцент, завідувач кафедри геодезії та землеустрою, Подільський державний аграрно-технічний університет, м. Кам’янець-Подільський

МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

O. LavrukPhD (Economic), Associate Professor Department of Management, Public management and Administration, State Agrarian and Engineering University in Podillya, Kamianets-PodilskiyV. LavrukD-r of Economics, Associate Professor Head of the Department of Geodesy and Land Management, State Agrarian and Engineering University in Podillya, Kamianets-Podilskiy

THE METHODICAL APPROACHES TO THE PUBLIC ADMINISTRATION PERSONNEL MANAGEMENT SYSTEM FORMATION AND IMPLEMENTATION

Розглядаються методичні підходи до формування та реалізації системи управління персоналом органів публічного управління. За результатами дослідження встановлено, що ефективність діяльності влади визначається функціонуванням всіх компонентів систем управ¬ління, одним з яких є персонал. Натомість постає необхідність запровадження ефективної системи управління персоналом, що дозволить покращити результативність органів публічного управління. Визначено основні складові формування системи управління персоналом органів публічного управління. Доведено, що обґрунтовані методичні підходи до розробки і реалізації системи управління персоналом органів управління забезпечать єдність цілей як організації, так і працівника, дієвість усієї системи управління персоналом; визначать першочергові практичні заходи в управлінні; досягнуть гармонійного розвитку діяльності в умовах ринку, персональної зацікавленості кожного працівника у кінцевих результатах діяльності організації. Запропоновано напрями розвитку системи управління персоналом органів публічного управління.

The methodical approaches to the formation and implementation of the personnel management system of public administration bodies are considered. According to the results of the study, the effectiveness of government activity is determined by the functioning of all components of the management systems, one of them is the personnel. Instead, there is a need to introduce an effective system of human resources management that will improve the effectiveness of public of the of the bodies of public administration are determined. It is proved that the substantiated methodical approaches to the development and implementation of the personnel management system of management bodies will ensure the unity of the goals of both the organization and the employee, the effectiveness of the entire system of personnel management; determine the top-priority practical measures in management; achieve the harmonious development of activities in the market, personal interest of each employee in the final results of the organization. The directions of the personnel management system development of the public administration bodies are proposed.

Г. І. Мар’яненкок. держ. упр., проректор з наукової роботи, доцент кафедри публічного управління та адміністрування, Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України, м. Київ

КІБЕРБЕЗПЕКА МАЙБУТНЬОГО РЕГУЛЮВАННЯ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ

G. I. MaryanenkoPhD governance, Vice-Rector for Scientific Work, Associate Professor of public management and administration, Ukrainian State Employment Service Training Institute (USESTI), Kyiv

CYBERSECURITY OF FUTURE REGULATION OF MIGRATION PROCESSES IN UKRAINE AND IN THE WORLD

У статті автором досліджується ризики збільшення еміграції з Європи до України у зв’язку з тотальною кібергізацією і автоматизацією робочих процесів та звільнення ринку праці. Зазначається про необхідність розроблення механізмів ефективності державного контролю та захисту майбутнього ринку праці, державною службою зайнятості та Міністерством соціальної політики України на прикладі сьогоденного досвіду міграційних процесів та нахлинувших біженців до країн Європи. Нові технології – нові потенційні загрози, необхідний новий комплексний підхід до безпеки: стратегія регулювання вимушеної модернізаційної міграції; міграція в хмару – загрози і можливості кібербезпеки¸ Інтернет речей і розвиток гіперпов’язаності, стратегічне планування кібербезпеки, кіберекосистема малого підприємства, формування кіберкультури безпаперового офісу, незалежна оцінка й аналіз поточного рівня кібербезпеки, управління ризиками при збоях даних: відповідь і відновлення, план реагування на інциденти. цифрові докази, розроблення та впровадження національних стандартів і технічних регламентів надання допомоги жертвам міграційних процесів. Ми знаходимось на початку самої швидкої урбанізації людства, нанотехнологічного буму, кіборгізації нейроінтерфейсів, симбіозу біологічного та цифрового інтелекту. Європейський Союз в контексті переваг сучасних технологій, раніше пройде процес автоматизації робочих місць, проблеми безробіття майбутнього несуть тотальну загрозу ринку праці, мігранти всього світу, першої черги Європи та Азії перетнуть кордони нашої країни.

The author investigates the risks of increasing emigration from Europe to Ukraine in connection with total cyberhasing and automation of work processes and the liberation of the labor market. The necessity of the development of mechanisms for the effectiveness of state control and protection of the future labor market, the State Employment Service and the Ministry of Social Policy of Ukraine are illustrated by the example of the current experience of migration processes and fledged refugees in European countries. New technologies - new potential threats, a new comprehensive approach to security is needed: a strategy for regulating forced modernization migration; cloud migration - threats and opportunities kiberbezpeky¸ Internet of Things hiperpov'yazanosti and development, strategic planning, cyber security, kiberekosystema small business, formation of cyberculture paperless office, an independent assessment and analysis of current cyber security, risk management failures in the data, response and recovery response plan for incidents. digital evidence, development and implementation of national standards and technical regulations for assisting victims of migration processes. We are at the very beginning of the fastest urbanization of humanity, the nanotechnology boom, the cyberhasing of neurointerfaces, the symbiosis of biological and digital intelligence. The European Union in the context of the benefits of modern technology, automation process previously held jobs, the unemployment problem of the future are a total threat to the labor market, workers around the world, the first stage in Europe and Asia cross the borders of our country.

О. А. Марушеваканд. юрид. наук., докторант кафедри публічного адміністрування, Міжрегіональна академія управління персоналом, м. Київ

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИМ РЕГУЛЮВАННЯМ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН У БУДІВНИЦТВІ В УКРАЇНІ

А. А. MarushevaPhD in Law, Doctoral research scholar of the Department of Public Administration, Interregional Academy of Personnel Management, Kyiv

ACTUAL PROBLEMS OF THE STUDY OF STATE MANAGEMENT BY REGULATION OF SOCIAL AND ECONOMIC RELATIONS IN CONSTRUCTION IN UKRAINE

У статті досліджуються проблемні питання наукового розуміння державного управління нормативно-правовим регулюванням соціально-економічних відносин у будівництві в Україні. Зроблено аналіз ефективності функціонування механізмів регулювання в галузі будівництва на підставі якого визначено дискурсне поле сучасного наукового осмислення проблем механізму нормативно-правового регулювання соціально-економічних відносин у будівництві у двох головних напрямках. Перший складають відсутність ґрунтовних досліджень природи та сутності використання понятійного апарату в законодавстві, другий − нечіткість в розмежуванні повноважень між державними органами, які здійснюють регулювання цих відносин в даній сфері. Наслідком цього є і неузгодженість використання понятійного апарату в законодавстві, і нечіткість в розмежуванні повноважень між державними органами, які здійснюють регулювання цих відносин в цій сфері. Такі умови призводять до відомих усім проблем: надмірної кількості й складності отримання необхідної дозвільної документації, недостатнього наділення повноваженнями відповідних органів для запобігання чи усунення порушень в разі їх виникнення та ін.

The article deals with the problematic issues of scientific understanding of public administration by regulation of social and economic relations in construction in Ukraine. The analysis of the efficiency of functioning of regulatory mechanisms in the field of construction on the basis of which the discourse field of modern scientific understanding of the mechanism of legal regulation of socio-economic relations in construction in two main directions is determined. The first is the lack of fundamental research on nature and the essence of the use of the conceptual apparatus in the law, the second is the lack of clarity in the division of powers between the state authorities that regulate these relations in this area. The consequence of this is the inconsistency in the use of the conceptual apparatus in the legislation, and the lack of clarity in the division of powers between the state authorities that regulate these relations in this area. Such conditions lead to problems known to all: the excessive number and complexity of obtaining the required permits, insufficient allocation of powers of the relevant authorities to prevent or eliminate violations in case of their occurrence, etc.

Муц Луай Файсалкандидат соціологічних наук, Директор центру освітніх послуг для іноземних громадян Запорізької державної інженерної академії

МІГРАЦІЙНІ ПОТОКИ: ОСОБЛИВОСТІ ПРИКОРДОННОГО КОНТРОЛЮ ГРОМАДЯН І ТРАНСКОРДОННОГО СПІВРОБІТНИЦТВА

Muts Luai FaisalCandidate of Sociological Sciences Director of the Center for Educational Services for Foreign Citizens Zaporizhzhya State Engineering Academy

MIGRATION FLOWS: FEATURES OF BORDER CERTAIN CONTROL AND TRANSBOUNDARY COOPERATION

Приведено основні напрямки прикордонного контролю міграційних потоків. Досліджено праці зарубіжних та вітчизняних вчених, що займалися питанням вдосконалення прикордонного контролю міграційних потоків. Висвтілено область державної прикордонної служби відносно регулювання спеціальних економічних зон, технопарків, територій пріоритетного розвитку де одними з пріоритетних напрямків при транскордонному співробітництві є трудова міграція (еміграція). Зазначено підхід щодо аналізу міграційних потоків відносно правил реєстрації мігрантів в країнах світу спричиненими внаслідок різних економічних, політичних, соціальних, історичних, культурних особливостей, тому правила реєстрації мігрантів можуть відрізнятися. В окрему проблему виділяється нелегальна еміграції, з якою має боротися прикордонний контроль України. Проаналізовано правові основи державного прикордоного контролю міграційних процесів в Україні. Запропоновано модель підходів щодо визначення єдиного вектору зниження правопорушень при здійсненні прикордонного контролю. Підведено пісумок особливостей державного контролю внаслідок інтеграції України до стандартів ЄС у регулюванні міграційних процесів.

The main directions of border control of migration flows are given. It was pointed out by foreign and domestic scientists who were involved in improving the border control of migration flows. The area of the State border service is expanded in relation to the regulation of special economic zones, technology parks, priority development areas, where labor migration (emigration) is one of the priority areas for cross-border cooperation. The approach to the analysis of migratory flows regarding the rules of registration of migrants in the countries of the world due to various economic, political, social, historical and cultural peculiarities is noted, therefore the rules of registration of migrants may differ. A separate issue is the illegal emigration to be faced with border control of Ukraine. The legal bases of the state border control of migration processes in Ukraine are analyzed. A model of approaches to the definition of a single vector for reducing offenses in the implementation of border control is proposed. A summary of the peculiarities of state control due to Ukraine's integration into the EU standards in the regulation of migration processes is presented.

О. В. Білозіркандидат юридичних наук,доцент кафедри публічного адмініструванняМіжрегіональної академії управління персоналом

СТРУКТУРА САМООРГАНІЗАЦІЇ ПАРТНЕРСЬКИХ ВІДНОСИН В ДЕРЖАВНІЙ СОЦІАЛЬНІЙ ПОЛІТИЦІ

Oksana BilozirPhD, Associate Professor, Department of Public Administration,Interregional Academy of Personnel Management

THE STRUCTURE OF SELF-ORGANIZATION OF PARTNER RELATIONS IN STATE SOCIAL POLICY

Зазначено, що диференціювати ієрархії, ринки і соціальну самоорганізацію як специфічні способи керівництва і контролю (управління), про них слід думати як «ідеальні типи». Насправді, взаємодія не завжди має «прозорий» характер, майже завжди існують перекривання між секторами, які, вважає Т. В. Маматова, можна назвати «сірими зонами» . Ці перекривання можуть стати проблемою або навіть небезпекою для громадянського суспільства, якщо вони стануть домінуючими і непрозорими. У деяких країнах, включаючи Україну, держава і державні посадові особи мають значну частку у власності (чиновники є членами рад директорів найбільших акціонерних компаній, а держава володіє значним числом неприватизованих підприємств або значними пакетами акцій). В принципі, державні доходи повинні складатися з податків і митних зборів, але не з часткою в продуктивному секторі.
Визначено, що для України проблема «сірих зон» стоїть дуже гостро, оскільки ту ж корупцію можна витлумачити як свого роду «перекривання». Корупція перетворилася в стійку систему відносин, розгалужених контрактів між державними службовцями та підприємцями, які не зводяться до простого обміну послугами. Ряд авторів вважає, що ці відносини передбачають взаємну тактичну і стратегічну підтримку в рамках тривалої співпраці, при цьому окремий чиновник по відношенню до відповідного підприємцю все більш починає виступати в ролі партнера по бізнесу. Результатом такого симбіозу стала неефективність національної економіки на макрорівні, оскільки втрати суспільства багаторазово перевищують ті вигоди, які отримують від підтримки таких відносин конкретні фірми і конкретні чиновники. Природно, що певні рішення в соціальній політиці також приймаються в результаті лобіювання їх великим бізнесом.
Запропоновано державну вертикаль (ієрархія), ринковий обмін і соціальну самоорганізацію (добровільної дії) доповнити баланс один одного. Соціальна самоорганізація - один наріжний камінь у цій системі, але не головний або єдиний. Друга умова пов'язана з неминучими перекривання сфер держави, ринків і соціальної самоорганізації. Ці перекривання повинні бути обмежені, прозорі і керовані. По-третє, формалізовані структури організацій, що є державною бюрократією, галузями промисловості або неурядовими організаціями, повинні так чи інакше бути збалансовані неофіційними соціальним контролем громадян в повсякденному житті, громадян, які активно зацікавлені в реалізації як своїх прав, так і своїх громадянських обов'язків.

It is stated that to differentiate hierarchies, markets and social self-organization as specific ways of leadership and control (management), they should be thought of as "ideal types". In fact, the interaction does not always have a "transparent" character, there is almost always an overlap between sectors, which, according to TV Mamatov, can be called "gray zones". These overlaps can be a problem or even a danger to civil society if they become dominant and opaque. In some countries, including Ukraine, the state and state officials have a significant share of ownership (officials are members of the boards of directors of the largest joint-stock companies, and the state owns a large number of non-privatized enterprises or significant stakes). In principle, government revenues should consist of taxes and duties, but not a share in the productive sector.
It is determined that for Ukraine the problem of “gray areas” is very acute, since the same corruption can be interpreted as a kind of “overlap”. Corruption has turned into a stable system of relationships, extensive contracts between civil servants and entrepreneurs, which do not come down to a simple exchange of services. A number of authors believe that these relationships imply mutual tactical and strategic support in the framework of long-term cooperation, with the individual official increasingly becoming a business partner in relation to the respective entrepreneur. The result of this symbiosis was the inefficiency of the national economy at the macro level, since the losses of society far exceed the benefits that particular firms and specific officials receive from maintaining such relations. Naturally, certain decisions in social policy are also made as a result of lobbying their big business.
It is suggested that the state vertical (hierarchy), market exchange and social self-organization (voluntary action) complement each other's balance. Social self-organization is one cornerstone in this system, but not the main or the only one. The second condition is related to the inevitable overlapping of spheres of the state, markets and social self-organization. These overlaps should be limited, transparent and manageable. Third, the formalized structures of organizations, which are state bureaucracy, industries or non-governmental organizations, must be balanced in one way or another by the informal social control of citizens in everyday life, citizens who are actively interested in the exercise of both their rights and their civic responsibilities. ulcers.

Ю. Г. Правкандидат економічних наук, доцент, докторант кафедри публічного адмініструванняНавчально-наукового інституту міжнародних відносин та соціальних наук ПАТ, Міжрегіональна академія управління персоналом, м. Київ, Україна

СУТНІСТЬ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОВИМ ІНВЕСТИЦІЙНО-БУДІВЕЛЬНИМ КОМПЛЕКСОМ

Yuri Grigoryevich PravPhD in Economics, Associate Professor, doctoral student in the department of public administrationEducational Scientific Institute PAO International Relations and Social Sciences, Interregional Academy of Personnel Management, Kiev, Ukraine

ESSENCE OF STRATEGIC MANAGEMENT OF RESIDENTIAL INVESTMENT AND CONSTRUCTION COMPLEX

У статті визначено, що стратегія управління регіональним житловим будівельним комплексом повинна складатися з трьох рівнозначних елементів: інфраструктурної, цінової та соціальної. Запропоновано визначення інфраструктурної стратегії. Представлено визначення поняття «управлінням житловим будівництвом». Удосконалено існуюче поняття «цінова стратегія». Запропоновано авторське бачення визначення поняття «регіональний житловий інвестиційно-будівельний комплекс» (ІБК). Зазначено, що ІБК виконує в регіональній економічній системі ряд функцій: забезпечення розширеного відтворення основних фондів при ефективному використанні інвестицій; залучення у виробництво-природних ресурсів; розвиток містобудування; перетворення навколишнього середовища; створення матеріально-речової середовища життєдіяльності територіальних спільнот і суспільства в цілому». Розглянуто особливості будівельної індустрії. Визначено, що в умовах, що склалися, гостро постає проблема забезпечення ефективного управління процесами житлового будівництва. Визначено особливості управління житловим будівництвом, які необхідно враховувати при виробленні науково-практичного підходу до визначення ефективного управління житловим будівництвом. Зазначено, що один із шляхів вирішення даної проблеми − створення інжинірингових будівельних фірм. Визначено необхідність створення територіальними та місцевими органами управління таких фірм як муніципальних з утворенням їх стартового капіталу і статутного фонду за рахунок бюджетних коштів.[||]The article determines that the management strategy for the regional housing construction complex should consist of three equivalent elements: infrastructure, price and social. The definition of infrastructure strategy is proposed. The definition of “housing management” is presented. The existing concept of “pricing strategy” has been improved. An author’s vision has been proposed to define the concept of “regional residential investment and construction complex” (ISK). It is noted that the ISK performs a number of functions in the regional economic system: ensuring expanded reproduction of fixed assets with the efficient use of investments; involvement in the production of natural resources urban development; environmental transformation; the creation of the material and material environment for the life of territorial communities and society as a whole. ” The features of the construction industry are considered. It is determined that under the current conditions, the problem of ensuring effective management of housing construction processes is acute. It is noted that for its solution, it is necessary to comprehend the situation, develop appropriate policies and formulate housing management structures that are adequate to the new economic conditions. Housing construction management is proposed to be understood as a system of measures of influence on collectives of construction organizations using means of production to ensure timely commissioning of new residential buildings and the manufacture of a building product of the appropriate quantity and quality, or a system of regulation of rights, obligations, measures of responsibility and sequence of actions of the managing system , designed to ensure the functioning of the control object according to the specified parameters. It is noted that housing construction consists of two interconnected and independent systems: managing and managed. The features of housing management that are necessary to consider when developing a scientific and practical approach to determining effective housing management are determined. It is determined that in the structural plan, the housing construction sphere can be made up of: vertically integrated large construction structures; horizontally integrated large building and mixed structures; construction companies working on the basic principles of engineering, etc. It is justified that the activity of any entrepreneur alone is always not sufficiently effective. In this regard, the problem of integrating the production activities of a large number of small construction organizations; working today in the face of uncertainty in the construction market scattered. It is noted that one of the ways to solve this problem is the creation of engineering construction companies that carry out their activities according to the methodology and based on the principles of project management (project management). The object of management on the part of engineering firms is not the production program, but construction objects or their complexes. The advantages of this form of organization and management of housing construction are determined. The necessity of creating territorial and local government bodies of such firms as municipal ones with the formation of their starting capital and authorized capital at the expense of budget funds is determined. It is substantiated that increasing the efficiency of the economic method of housing construction is directly related to the need for a radical change in the activities of the respective services of enterprises and developers. It is noted that the existing housing construction departments should turn into investment and construction services. In addition to traditional specialists, these services must include specialists in the field of economics and the organization of investments, project management who own modern management methods. The importance of the new concept of organizing staffing in the construction sector was noted. It is proposed to adopt foreign experience in the training of highly skilled workers.

Канан Аюбаспірант кафедри публічного адміністрування Міжрегіональної Академії управління персоналом

ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ АНТИКОРУПЦІЙНИХ ОРГАНІВ В ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ: ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ

Kanan AyоubPostgraduate student of the Department of Public Administration of the Interregional Academy of Personnel Management

FORMATION AND DEVELOPMENT OF SPECIALIZED ANTI-CORRUPTION BODIES IN EUROPEAN COUNTRIES: EXPERIENCE FOR UKRAINE

Наголошено, що існує багато моделей формування антикорупційних органів. Одні країни не створюють спеціалізованих органів державної влади щодо запобігання та боротьби з корупцією, інші країни – функції з запобігання та боротьби з корупцією делегують поліції або прокуратурі, є і такі країни які створюють спеціальні інституції щодо запобігання та боротьби з корупцією. Розглянуто останні дві моделі щодо запобігання та боротьби з корупцією. У Іспанії та Румунії запроваджено спеціалізовані прокурорські служби. Серед країн, які створили спеціальні інституції з запобігання корупції та координування політики є Франція та Словенія. Проведений аналіз дає підстави зазначити, що ефективність державної антикорупційної політики залежить від наступних чинників: по-перше, системності формування та розвитку заходів з запобігання та боротьби з корупцією; по-друге, професіоналізму кадрів, які працюють в системі формування та реалізації державної антикорупційної політики; по-третє, незалежності прийняття рішень щодо корупційних правопорушень; по-четверте, політичної волі керівництва держави подолати корупційні прояви в органах державної влади; і, нарешті, по-п’яте, системних дій антикорупційних (прокурорських органів), спрямованих на розслідування та покарання корупційного правопорушення.[||]The author emphasized that there are many models of formation of anti-corruption bodies. Some countries do not set up specialized bodies for preventing and combating corruption, other countries have functions of preventing and combating corruption by delegating police or prosecutors, and there are countries that set up specialized institutions for preventing and combating corruption. The article deals with the last two models for preventing and combating corruption. Specialized prosecutorial services have been introduced in Spain and Romania. Countries that have set up specialized institutions to prevent corruption and coordinate policies include France and Slovenia. The effectiveness of state anti-corruption policy depends on the following factors: first, the systematic formulation and development of measures to prevent and combat corruption; secondly, the professionalism of the personnel working in the system of formation and implementation of the state anti-corruption policy; third, the independence of decision-making on corruption offenses; fourth, the political will of the state leadership to overcome corruption manifestations in public authorities; and, finally, fifth, the systematic actions of anti-corruption (prosecuting authorities) aimed at investigating and punishing a corruption offense.

С. В. Сухенкоаспірант, Національна академія державного управління при Президентові України, м. Київ

ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

S. V. SukhenkoPostgraduate student, the National Academy of Public Administration under the President of Ukraine, Kyiv

LEGAL PROVISION OF PUBLIC ADMINISTRATION IN THE SPHERE OF CULTURAL HERITAGE PROTECTION: CURRENT STATUS AND PROSPECTS

У статті здійснено аналіз правового забезпечення державного управління у сфері охорони культурної спадщини, через основні положення нормативно-правових актів розкрито реалізацію функцій державного управління з організації, регулювання, контролю і нагляду, планування, обліку, фінансування у зазначеній сфері. Обґрунтовано необхідність удосконалення правових основ державного управління у сфері культурної спадщини, що є передумовою підвищення рівня ефективної діяльності органів влади у цьому напрямку. Окреслено шляхи оптимізації та раціоналізації нормативно-правового забезпечення діяльності щодо охорони та збереження історичних пам’яток, інших об’єктів, що становлять культурну цінність, з метою його гармонізації з сучасними підходами, які регламентовані стандартами світової практики. Наведено огляд ініціатив та відповідних напрацювань, що здійснюються у зазначеному напрямку.

The article analyzes the legal provision of public administration in the sphere of cultural heritage protection, the realization of the public administration functions of organization, regulation, control and supervision, planning, accounting, financing in this area is disclosed through the main of legal acts. The necessity to improving of public administration legal foundations in the field of cultural heritage is substantiated, which is a prerequisite for raising the level of authorities’ effective activity in this direction. The ways of optimization and rationalization of the normative and legal provision for activities, related to the protection and preservation of historical monuments and other objects of cultural value, are outlined with the aim of its harmonization with modern approaches, which are regulated by the standards of world practice. An overview of the initiatives and related developments in the indicated direction is given in the article.

Р. Ю. Праваспірант, Міжрегіональна академія управління персоналом, м. Київ

ДІЯЛЬНІСТЬ СУБ’ЄКТІВ ФОРМУВАННЯ І РЕАЛІЗАЦІЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВНОЇ БЕЗПЕКИ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ СФЕРІ УКРАЇНИ

R. Yu. PravPostgraduate Student, Interregional Academy of Personnel Management, Kyiv

ACTIVITY OF THE SUBJECTS OF FORMATION AND IMPLEMENTATION OF THE POLICY OF STATE SECURITY IN THE INFORMATION SPHERE OF UKRAINE

У статті автором визначено роль суб’єктів формування та реалізації політики державної безпеки в інформаційній сфері.
Систематизовано класифікацію суб’єктів формування та реалізації політики державної безпеки в інформаційній сфері: відносно рівня вироблення та реалізації державної політики інформаційної безпеки (державні суб’єкти різних рівнів та недержавні); відносно функціонального навантаження (суб’єкти, що виконують дослідницько-інформаційні, організуючі та реалізуючі функції); відносно статусу суб’єктів (органи влади та організації, що не пов’язані з державним управлінням). Визначено, що суб’єктів формування та реалізації політики державної безпеки в інформаційній сфері можна розділити на дві основні категорії: органи державної влади України (різних рівнів та сфер життєдіяльності, органи місцевого самоврядування); суб’єкти, що функціонують поза системою державного управління: підприємства та організації різних форм власності і господарювання, громадські об’єднання, асоціації та інші організації громадянського суспільства. Встановлено, що спеціалізовані органи влади, що формують і реалізовують політику національної безпеки, а саме Рада національної безпеки і оборони України, і її профільний комітет здійснюють моніторинг та дослідження загального рівня загроз інформаційної безпеки, вивчення стану та ефективності реалізації стратегій та програм, метою яких є підвищення рівня інформаційної безпеки, подають пропозиції щодо нейтралізації загроз інформаційного характеру. Верховна Рада України, а саме Комітет з питань інформації та зв’язку, формують та розглядають пропозиції внесення законодавчих змін у сферах: електронного обігу, телекомунікацій, розвитку інформаційного суспільства, національної програми інформатизації, захисту системи електронних інформаційних ресурсів.[||]In the article the author defined the role of the subjects of formation and implementation of the policy of state security in the information sphere.
The classification of the subjects of formation and implementation of the state security policy in the information sphere is systematized: regarding the level of development and implementation of the state policy of information security (state entities of different levels and non-state actors); relative to the functional load (subjects performing research and information, organizing and implementing functions); with regard to the status of subjects (authorities and organizations not associated with public administration). It is determined that the subjects of formation and implementation of the state security policy in the information sphere can be divided into two main categories: the bodies of state power of Ukraine (different levels and spheres of vital activity, bodies of local self-government); entities operating outside the system of public administration: enterprises and organizations of various forms of ownership and management, public associations, associations and other organizations of civil society. It has been established that the specialized authorities that form and implement the national security policy, namely the National Security and Defense Council of Ukraine, and its specialized committee monitor and study the general level of information security threats, study the status and effectiveness of the implementation of strategies and programs aimed at increase the level of information security, submit proposals on the neutralization of threats of informational character. The Verkhovna Rada of Ukraine, namely the Committee on Information and Communication, forms and considers proposals for introducing legislative changes in the areas of electronic circulation, telecommunications, information society development, national information programs, and the protection of the electronic information resources system.

Б. В. Шевченкоаспірант Національного університету цивільного захисту України, м. Харків

ТРАНСФОРМАЦІЯ ВЛАСНОСТІ: РОЗДЕРЖАВЛЕННЯ ТА ПРИВАТИЗАЦІЯ МАЙНА ЯК ОБ’ЄКТ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

B. V. ShevchenkoPostgraduate student of the National University of Civil Protection of Ukraine, Kharkiv

OWNERSHIP TRANSFORMATION: PROPERTY DENATIONALIZATION AND PRIVATIZATION AS AN OBJECT OF PUBLIC ADMINISTRATION

Стаття присвячена розгляду питань соціально-економічних та нормативно-правових перетворень на етапі роздержавлення і приватизації в контексті публічного управління та адміністративного регулювання як механізмів впливу на трансформаційні процеси власності, виділені основні етапи української приватизації та ґрунтовно розкрита їх характеристика, показана сутнісна першооснова змісту і структури понять «державне» і «публічне» управління, проведено аналіз зарубіжних і вітчизняних наукових підходів до вивчення трансформації власності як об’єкту і предмету публічного управління в нових умовах господарювання в Україні. Однак, зважаючи на те, що проблемам роздержавлення і приватизації у вітчизняній науці присвячено чимало публікацій, питання наукового обґрунтування трансформації власності в Україні та пошук механізмів публічного управління розвитком інфраструктури державного і приватного секторів господарювання, об’єднання активів держави з інвестиційними, управлінськими, мотиваційними та іншими ресурсами приватного сектору для ефективного використання потенціалу суспільства і вирішення соціально значимих завдань, залишаються актуальними.

Transformation of centralized management in the context of transition from planned economy to market relations involves significant socio-economic and regulatory-legal transformations. The most important among them is the change of ownership as a systemically organized denationalization and privatization. The changes taking place at this stage require a thorough understanding of theoretical issues in the field of public administration, the relevance of which will continue to grow, and the practical implementation of research results will be a sound basis for creating conditions for the establishment of equal market competition and commercialization on the principles of public administration and balanced administrative regulation.
The article is devoted to the consideration of issues of socio-economic and normative-legal transformations at the stage of denationalization and privatization in the context of public administration and administrative regulation as mechanisms of influence on transformation processes of property, highlights the main stages of Ukrainian privatization and thoroughly reveals their characteristics, the essential essence of the content and structure of concepts "State" and "public" management, an analysis of foreign and domestic scientific approaches to the study of ownership transformation as object and subject of public administration in the new economic conditions in Ukraine.
The author has proved that despite the positive comforts of solving the problem, the essential shortcomings and contradictions of mass privatization were not avoided. The main objective of privatization, which should create conditions for increasing the efficiency of production, was not achieved. The leading motive for privatization processes was to seek economic efficiency and efficiency through streamlining the ownership structure and ensuring competition. Transformation of ownership from state to non-state should gradually decrease, and the role of the state in the regulation of economic processes should not decrease in the same rate at the same rate. The role of the state in the presence of pluralism of ownership in the economy should consist, on the one hand, in ensuring a legal mechanism for the implementation of property relations and mechanisms for the interaction of economic objects, and, on the other, in the effective use of various economic instruments such as tax rates, interest rates , state order, privileges, restrictions, which, as a rule, ensures the organization and efficient functioning of the economy. In addition, the state should leave strategically important objects in its possession and has a real impact on the process of social reproduction. According to the examples of Eastern European countries, such a management of state property and the indirect regulation of activity of enterprises of other forms of ownership gave a positive stabilizing effect. In Ukraine, often, for subjective reasons, strategically important objects were subject to privatization, and funds from its implementation were not always used to finance activities that had important socio-economic significance. As a result, as some scientists rightly point out, the negative tendency of using funds from the sale of state means of production did not address the strategic problems of the national economy, it broke the process of necessary updating of means of production. Failed to fully realize the principle of social justice in the process of redistribution of state property. The real benefit from it was a small stratum of society. The privatization processes in the minds of most Ukrainians began to be associated as antisocial, anti-Ukrainian and criminal phenomenon, opaque, corrupted, and aimed exclusively at the interests of criminal-clan structures and individuals close to power. Such a regime of privatization and privatization became the key to integrating the institution of state power with a powerful oligarchic financial and industrial group.

О. В. Желайздобувач Міжрегіональної академії управління персоналом

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ПРИНЦИПИ РЕАЛІЗАЦІЇ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ

Oleksii Zhelaidoctoral student of the Interregional Academy of Personnel Management

ORGANIZATIONAL AND LEGAL PRINCIPLES FOR IMPLEMENTATION OF STATE TAX POLICY MECHANISMS

Досліджено організаційно-правові принципи реалізації механізмів державної податкової політики. Сформовано дефініцію принципи податкової політики як концептуальні й фундаментальні положення, які є базовими (загальними або основоположними), а їх реалізація дозволить відновити дієвість фіскальної та регулятивної природи податків і ринкову саморегуляцію на основі реалізації об’єктивних економічних законів.
Виділено низку принципів податкової політики держави, які є загальновизнаними, а саме: рівень податкової ставки слід встановлювати з урахуванням можливостей платника податків; слід докладати всіх зусиль, щоб оподатковування доходів мало однократний характер; податки мають бути обов’язковими; неминучість платежу; процедури розрахунку і сплати податків мають бути простими, зрозумілими і зручними для платників податків, а також економними для установ, що стягують податки; податкова система має забезпечувати раціональний перерозподіл частини створюваного валового внутрішнього продукту і бути ефективним інструментом державної економічної політики; оподаткування має бути універсальним, забезпечувати однакові вимоги й однаковий підхід до платників, з одного боку, і розумну диференціацію ставок та використання податкових пільг - з іншого.
Запропоновано принцип інтеграційності, на якому повинна ґрунтуватися сучасна податкова політика України, а його суть визначено таким чином: забезпечення адаптації і гармонізації національної податкової політики шляхом поступової інтеграції її до вимог певного регіонального інтеграційного об’єднання.
З’ясовано, що принципами формування сучасної податкової політики мають бути: принцип визначеності; принцип оцінки та обліку очікуваних ефектів; принцип єдності стратегії і тактики; принцип політичної відповідальності.
Зауважено, що реформування податкової системи має базуватися на принципі прозорості та фіскальної достатності, тобто формуванні дохідної частини бюджету на рівні, достатньому для здійснення державних функцій. Доцільним у разі подальшого реформування податкової системи є також запровадження гнучких форм податкового регулювання залежно від зміни макроекономічної ситуації та впровадження у практику податкового адміністрування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.[||]Organizational and legal principles of realization of mechanisms of state tax policy are investigated. Tax policy principles have been defined as conceptual and fundamental provisions, which are basic (general or fundamental), and their implementation will allow to restore the fiscal and regulatory nature of taxes and market self-regulation based on the implementation of objective economic laws.
There are a number of principles of state tax policy that are generally recognized, namely: the level of tax rate should be set taking into account the capabilities of the taxpayer; every effort should be made to ensure that income taxation is one-off; taxes must be compulsory; the inevitability of payment; the procedures for calculating and paying taxes should be simple, understandable and convenient for taxpayers, and cost-effective for tax collecting institutions; the tax system should ensure a rational redistribution of part of the gross domestic product created and be an effective instrument of state economic policy; taxation should be universal, provide for the same requirements and equal treatment of payers, on the one hand, and reasonable differentiation of rates and use of tax benefits on the other.
The principle of integration is proposed, which should be based on the current tax policy of Ukraine, and its essence is defined as follows: ensuring adaptation and harmonization of national tax policy by gradually integrating it to the requirements of a certain regional integration association.
It is found that the principles of modern tax policy should be: the principle of certainty; the principle of estimating and accounting for expected effects; the principle of unity of strategy and tactics; the principle of political responsibility.
It is noted that the reform of the tax system should be based on the principle of transparency and fiscal sufficiency, that is, the formation of the revenue part of the budget at a level sufficient for the exercise of state functions. It is advisable in the case of further reform of the tax system to introduce flexible forms of tax regulation, depending on the changing macroeconomic situation and the introduction into practice of tax administration of modern information and communication technologies.

Л. Р. Нєдєлінааспірантка кафедри регіонального управління, місцевого самоврядування та управління містом Національної академії державного управління при Президентові України

ЕВОЛЮЦІЯ ПІДХОДІВ ДО РОЗУМІННЯ ПОНЯТТЯ «ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА»

Liubov NiedielinaPhD student, department of regional management, local self government and city management, National academy of public administration under the President of Ukraine

EVOLUTION OF APPROACHES TO «ENVIRONMENTAL EDUCATION»

Статтю присвячено дослідженню еволюції підходів до розуміння поняття «екологічна освіта». Проаналізовано праці вітчизняних і зарубіжних дослідників. Розглянуто різні підходи до визначення сутності поняття «екологічна освіта». Встановлено, що екологічна освіта є інструментом виховання відповідального, гуманного та етичного ставлення людини до навколишнього природного середовища. Впродовж усього існування людства поширювалось та розвивалось екологічне знання. У первинних суспільствах екологічне знання забезпечувало виживання людині як біологічному виду, сприяло створенню фундаменту для перетворення в людину соціальну. На сучасному етапі розвитку людства, коли екологічні проблеми набули глобального масштабу, екологічна освіта має на меті зміну свідомості та відношення людини до природи - природа не як об’єкт експлуатації, а як носій найвищої цінності – життя, запорука існування людства.[||]This article is devoted to studying the evolution of approaches to «environmental education». The works of both national and foreign scientists were meticulously scrutinized. Various approaches to understanding the term «environmental education» were discovered. Environmental education is a tool to educate human beings by teaching them to act ethically and responsibly toward the environment. Environmental education is a process that allows individuals to explore environmental issues, engage in problem solving, and take action to improve the environment. As a result, individuals develop a deeper understanding of environmental issues and have the skills to make informed and responsible decisions. Environmental education is a process in which individuals gain awareness of their environment and acquire knowledge, skills, values, experiences, and also the determination, which will enable them to act - individually and collectively - to solve present and future environmental problems. Environmental education has a rich history, one deeply interconnected with our growing understanding of the earth's ecological systems and the development of an environmental movement to protect natural resource. People have always lived symbiotically with nature, and built stories, religions and cultures around nature and the local environment. Throughout the whole history of mankind, the environmental knowledge has been consistently spreading and evolving. No other single education movement has evolved at such an explosive pace. The roots of environmental education can be traced back to primitive societies, when environmental knowledge served as a tool to ensure the survival of human species. It also helped to lay the foundation for future socialization of human beings. Nowadays, when environmental changes are identified as issues of global concern, environmental education aims to transform the human minds and the way people treat the environment. People have to understand that nature is not an object for exploitation. The existence of the whole humankind depends on how we treat nature today.

ТОВ "ДКС Центр"