Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА

Зміст журналу № 7, 2021

З. В. Гбурд. держ. упр., професор, професор кафедри управління охороною здоров’я та публічного адміністрування, Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика

ПРИНЦИПИ РОБОТИ АРМІЇ ОБОРОНИ ІЗРАЇЛЮ ТА ЇХ ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ В УКРАЇНІ

Z. HburDoctor of Sciences in Public Administration, Professor,Professor of the Department of Healthcare Management and Public Administration, Shupyk National Healthcare University of UkraineKyiv, Ukraine

PRINCIPLES OF WORK OF THE ISRAELI DEFENSE ARMY AND THEIR IMPLEMENTATION IN UKRAINE

В статті досліджено особливості діяльності Армії оборони Ізраїлю, виокремлено основні принципи такої діяльності та сформульовано пропозиції щодо векторів їх імплементації в систему Збройних сил України. Метою даної статті є дослідження принципів роботи Армії оборони Ізраїлю та обґрунтування векторів їх адаптації до вітчизняних реалій розвитку Збройних сил України.
Методи дослідження. В статті використано загальнонаукові методи дослідження, зокрема: аналізу синтезу – при дослідженні наукової літератури та дослідження особливостей функціонування Армії оборони Ізраїлю; статистичного аналізу – при порівнянні чисельності Армії оборони Ізраїлю і Збройних сил України; метод системного підходу – при систематизації принципів роботи Армії оборони Ізраїлю; узагальнення – при розробці рекомендацій щодо імплементації принципів роботи Армії оборони Ізраїлю в систему функціонування Збройних сил України.
Обґрунтовано доцільність імплементації принципів роботи Армії оборони Ізраїлю в Україні, зокрема запропоновано підвищити рівень кримінальної відповідальності для призовників за ухилення від військової служби, а також для членів медичних комісій і працівників військкоматів за викривлення результатів медичного огляду. Акцентовано увагу на необхідності впровадження системи відбору призовників за особистісними, психологічними, фізичними та моральними критеріями. Обгрунтовано доцільність запровадження автоматизованої електронної системи контролю за матеріальними по токами Тилу Збройних Сил України за аналогією до ізраїльської системи «TAV», що дасть змогу мінімізувати час доставки військових вантажів в зону проведення операції Об’єднаних сил, а також мінімізує факти розкрадання військового майна та нераціонального витрачання коштів. З метою підвищення боєздатності Збройних сил України в умовах обмеженого військового бюджету запропоновано використання спеціальних військових тренажерів, а також спільних масштабних військових навчань з Армією оборони Ізраїлю.[||]The article examines the peculiarities of the Israel Defense Forces, highlights the basic principles of such activities and formulates proposals for the vectors of their implementation in the system of the Armed Forces of Ukraine. The purpose of this article is to study the principles of the Israel Defense Forces and substantiate the vectors of their adaptation to the domestic realities of development of the Armed Forces of Ukraine.
Research methods. The article uses general scientific research methods, in particular: synthesis analysis - in the study of scientific literature and the study of the peculiarities of the functioning of the Israel Defense Forces; statistical analysis - when comparing the number of the Israel Defense Forces and the Armed Forces of Ukraine; method of systematic approach - in systematizing the principles of the Israel Defense Forces; generalization - in the development of recommendations for the implementation of the principles of the IDF in the system of functioning of the Armed Forces of Ukraine.
Also for members of medical commissions and employees of military registration and enlistment offices for distorting the results of medical examinations. Emphasis is placed on the need to implement a system of selection of conscripts on personal, psychological, physical and moral criteria.The expediency of introducing an automated electronic system of control over material flows of the Rear of the Armed Forces of Ukraine by analogy with the Israeli system "TAV", which will minimize the time of delivery of military cargo to the area of the Joint Forces operation, as well as minimize theft of military property and irrational spending money. In order to increase the combat capability of the Armed Forces of Ukraine in a limited military budget, it is proposed to use special military simulators, as well as joint large-scale military exercises with the Israel Defense Forces.

Н. П. Королькерівник апарату, Вінницький апеляційний суд

ВЗАЄМОДІЯ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ З МІЖНАРОДНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ ЩОДО МІСЦЕВОГО РОЗВИТКУ

N. KorolChief of staff, Vinnytsia Court of Appeal

NTERACTION OF PUBLIC AUTHORITIES WITH INTERNATIONAL ORGANIZATIONS REGARDING LOCAL DEVELOPMENT

У статті досліджено особливості взаємодії органів публічної влади з міжнародними організаціями. Зазначено, що налагодження співпраці органів публічної влади з міжнародними організаціями сприятиме дотриманню принципів верховенства права та закону, прав і обов’язків людини й громадянина, розвитку громадянського суспільства. З’ясовано, що співробітництво з авторитетними міжнародними організаціями дозволяє задіяти багатосторонні механізми взаємодії та визначити напрями інституціональних та структурних змін. Обґрунтовано місцевий розвиток як усвідомлену, планомірну діяльність органів влади, спрямовану на розвиток територіальної громади за для покращення умов та рівня життя мешканців через розробку і впровадження стратегій та програм. Показано, що співробітництво з міжнародними організаціями забезпечує підтримку на шляху до подолання бідності, розвитку людського потенціалу, захисту довкілля і просування демократичного врядування. Названо міжнародні організації, які на сьогодні співпрацюють з Україною і зазначено напрями їх діяльності. Зазначено, що удосконалення інституційних механізмів у сфері співробітництва передбачає посилення їх ролі як координуючих інститутів співпраці та розширення повноважень місцевого самоврядування у здійсненні міжнародних зв’язків.[||]The article examines the features of interaction of public authorities with international organizations. It is noted that the establishment of cooperation between public authorities and international organizations will promote the principles of the rule of law, the rights and responsibilities of man and citizen, the development of civil society. It was found that cooperation with authoritative international organizations allows to use multilateral mechanisms of interaction and to determine the directions of institutional and structural changes. Local development is substantiated as a conscious, planned activity of the authorities aimed at the development of the territorial community to improve the living conditions and living standards of residents through the development and implementation of strategies and programs. It has been shown that cooperation with international organizations provides support on the path to overcoming poverty, developing human potential, protecting the environment and promoting democratic governance. The international organizations that currently cooperate with Ukraine are named and the directions of their activity are indicated. It is determined that the projects of international donor organizations not only accelerate the movement of Ukrainian communities to European standards, form a strong civil society, but also help increase socio-economic development of communities, provide opportunities for local governments to master the latest approaches to governance and local issues. It is determined that international organizations are the most common type of international entities that exercise public control over elections in Ukraine through their missions. The results of the observers' work are conclusions about the fairness and democracy of the electoral process. It is noted that the improvement of institutional mechanisms in the field of cooperation involves strengthening their role as coordinating institutions of cooperation and expanding the powers of regional authorities and local governments in the implementation of international relations.

П. О. Фесяновк. держ. упр., доцент кафедри державного управління, документознавства та інформаційної діяльності, Національний університет водного господарства та природокористуванняС. С. Хомуйлостудентка ІІ курсу, група ДСз-21м спеціальності 281 «Публічне управління та адміністрування» , Національний університет водного господарства та природокористування

ТРАНСФОРМАЦІЯ СУТНОСТІ ОРГАНІВ ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ НА ШЛЯХУ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ ТА СУЧАСНИЙ СТАН ПОБУДОВИ УПРАВЛІНСЬКОЇ ВЕРТИКАЛІ

P. FesianovPhD in Public Administration, Associate Professor of the Department of Public Administration, Documentation and Information Activity, National University of Water Management and Environmental SciencesS. KhomuiloStudent, group DSZ-21m specialty 281 \"Public administration and administration\", National University of Water Management and Environmental Sciences

TRANSFORMATION OF THE ESSENCE OF THE JUSTICE OF UKRAINE ON THE WAY OF EUROPEAN INTEGRATION AND THE CURRENT STATE OF CONSTRUCTION OF THE MANAGEMENT VERTICAL

У статті проаналізовано історію становлення інституту юстиції в Україні. Визначено вплив радянського періоду в історії України на інституційні та функціональні особливості системи органів юстиції. Подано авторське визначення поняття «юстиції» на різних етапах незалежності України, зокрема в 2010 та 2020 роках. Досліджено процес трансформації сутності органів юстиції України, визначено причини відходу від ототожнення понять «юстиція» та «правосуддя», проведено аналіз основних інституційних складових поняття системи юстиції в сучасному розумінні та змінами повноважень основних органів влади у сфері юстиції на шляху Євроінтеграції України. Проведено аналіз сучасного стану побудови управлінських вертикалей в системі державного управління органів та установ юстиції України, визначено негативний вплив відсутності уніфікованого принципу побудови ієрархічності підпорядкування. Проілюстровано систему підпорядкування по ключових сферах діяльності органів юстиції, зокрема системи органів державної виконавчої служби, органів реєстрації актів цивільного стану та установ нотаріату.[||]In the conditions of democracy development, observance of human rights and freedoms, creation of a proper and effective national legal system becomes one of the main tasks of the state. To implement this task, a number of bodies and institutions are involved, among which the importance and role of the judiciary is gradually increasing, which is closely related to the understanding of the need for holistic and purposeful performance of state functions to regulate and establish the rule of law. legality, openness and transparency, accountability and accountability.
Current trends of strengthening the status of justice bodies in European countries, their integration into the forms of international cooperation pose a task to Ukraine, which is to define clear guidelines for the development of the justice system, taking into account international legal standards and recommendations. The study of the model of public administration of justice in Ukraine during the period of independence and during the European integration processes, helps to identify positive trends in reform and the main gaps in the construction of the management model.
The article analyzes the history of the establishment of the Institute of Justice in Ukraine. The influence of the Soviet period in the history of Ukraine on the institutional and functional features of the system of justice is determined. The author's definition of the concept of "justice" at different stages of Ukraine's independence, in particular in 2010 and 2020, is presented. The process of transformation of the essence of justice bodies of Ukraine is investigated, the reasons of departure from identification of concepts "justice" and "justice" are defined, the analysis of the basic institutional components of concept of justice system in modern sense and changes of powers of the basic authorities in the field of justice on Ukraine's European integration is carried out. The analysis of the current state of construction of management verticals in the system of public administration of bodies and institutions of justice of Ukraine is carried out, the negative influence of absence of the unified principle of construction of hierarchy of subordination is defined. The system of subordination on key spheres of activity of justice bodies, in particular the system of bodies of the state executive service, bodies of registration of acts of civil status and institutions of notary is illustrated.

О. В. Вакунк. е. н., доцент, доцент кафедри управління та адміністрування, Івано-Франківський навчально-науковий інститут менеджменту Західноукраїнського національного університету, м. Івано-ФранківськІ. В. Семчукк. е. н., доцент кафедри економіки, обліку та оподаткування, Вінницький навчально-науковий інститут економікиЗахідноукраїнського національного університету, м. ВінницяО. В. Грабчукасистент кафедри права та правоохоронної діяльності, Державний університет «Житомирська політехніка», м. Житомир

PR-СЛУЖБА В СФЕРІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ: ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ

О. VakunPhD in Economics, Associate Professor of the Department of Management and Administration, IvanoFrankivsk Educational and Scientific Institute of Managementof West Ukrainian National University, Ivano-FrankivskI. SemchukPhD in Economics, Vinnуtsia Educational and Research Institute of Economicsof West Ukrainian National University, VinnуtsiaO. HrabchukAssistant of the Department of Law and Law Enforcement Activities,State University «Zhytomyr Polytechnic», Zhytomyr

PR-SERVICE IN THE FIELD OF PUBLIC ADMINISTRATION: THE MAIN DIRECTIONS OF DEVELOPMENT

Враховуючи розвиток сучасних інформаційно-комп’ютерних технологій, відображено зв’язок між прес-службою і PR-службою та обґрунтовано необхідність переходу саме до останньої форми реалізації PR.
В статті розкриті відмінності між PR-службою в державному управлінні та бізнес-структурах (вплив, який здійснює PR-служби; наявність необхідного набору засобів для успішної PR-діяльності; сфери охоплення PR; різноманітні рівні підзвітності та відповідальності; витрати на PR).
Наведено характеристику основних інструментів, які використовує дана служба в своїй діяльності відповідно до вимог сьогодення. Авторами обґрунтована необхідність активного використання сучасних цифрових інструментів при налагодженні в державних органах зв’язків з громадськістю. Правильне використання веб-сайтів, соціальних мереж, месенджерів працівниками PR-служби забезпечить найбільш ефективне спілкування між громадськістю та державними установами, сприятиме формуванню їх позитивного іміджу.[||]Without the use of PR-technologies it is impossible to effectively manage any organized form of activity, including the state. The main task of the PR-service in this area is to cover the activities of public services, provide the population with information about important aspects of life, and maintain the successful reputation of public authorities.
The main purpose of the study is to reveal the characteristics of the PR-service in the field of public administration, as well as the tools that it must use in its activities in accordance with the requirements of today.
To achieve this goal, the following methods were used: analysis and synthesis, logical generalization, comparative comparison.
Given the development of modern information and computer technology, the connection between the press service and the PR service is reflected and the need to move to the latest form of PR implementation is justified. The article reveals the differences between the PR service in public administration and business structures (the impact of PR services; the availability of the necessary set of tools for successful PR activities; the scope of PR; various levels of accountability and responsibility; PR costs).
The characteristics of the main tools used by this service in its activities in accordance with the requirements of today are given. The authors substantiate the need for active use of modern digital tools in establishing public relations in public authorities.
The main requirements to be met by the website of a state body for the implementation of the PR task (clear definition of the strategic plan; choice of functional design; creation of pages that would provide communication with the subject; support of filling the pages of the website; language, choice of forms and publications for inclusion on the website with a clear definition of how to download data files, avoid duplication of materials, compliance with legislation, conducting formal evaluations).
Proper use of websites, social networks, messengers by PR staff will ensure the most effective communication between the public and government agencies, will contribute to the formation of their positive image.

О. В. Акілінак. е. н., доцент, доцент кафедри управління, Київський університет імені Бориса ГрінченкаА. Г. Панченкок. держ. упр., доцент, доцент кафедри управління,Київський університет імені Бориса Грінченка

ФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ

O. AkilinaPhD in Economics,Associate Professor of the Department of Management, Borys Grinchenko Kyiv UniversityА. PanchenkoPhD in Public Administration, Associate Professor of the Department of Management,Borys Grinchenko Kyiv University

FORMATION OF REGIONAL POLICY IN UKRAINE

У статті розглянуто теоретичні і практичні проблеми формування регіональної політики в Україні. Аналізуючи історію формування регіональних підходів в Україні, виявлено, що вона будувалася на врахуванні особливостей історико-географічного розвитку різних територій, їх природно-ресурсного потенціалу, етнокультурних та соціально-демографічних факторів, спеціалізації та рівня розвитку продуктивних сил. Якщо за радянські часи головним було виділення економічних районів, то з настанням державної незалежності на перше місце вийшли соціально-економічні або соціально-економіко-географічні принципи регіоналізації України. А сама регіоналізація вимагала вже принципово нових методологічних підходів. Підкреслено, що нині трансформація системи адміністративно-територіальних устрою в Україні має починатися з повної та всеосяжної організації базового рівня місцевого самоврядування, тобто громади. В результаті аналізу етапів реформи децентралізації виявлено її основні проблеми. Серед перспективних завдань продовження реформи зокрема виділено: оптимізацію та диверсифікацію структури економіки громад; поглиблення капіталізації потенціалу громади; запровадження адаптивної моделі стратегічного планування із залученням ключових зацікавлених сторін громади.[||]The article considers theoretical and practical problems of regional policy formation in Ukraine. The analyze of the history of regional approaches in Ukraine discovers that it was based on the peculiarities of historical and geographical development of different territories, their natural resource potential, ethnocultural and socio-demographic factors, specialization and level of development of productive forces. If in Soviet times the main approach was the allocation of economic regions, with the beginning of state independence in the first place came the socio-economic or socio-economic-geographical principles of regionalization of Ukraine. Regionalization itself required fundamentally new methodological approaches. It is emphasized that today the transformation of the system of administrative-territorial organization in Ukraine should begin with a full and comprehensive organization of the basic level of local self-government, which is the community. The analysis of the stages of decentralization reform revealed its main problems. Among the promising tasks for the continuation of the reform, in particular, are: optimization and diversification of the structure of the community economy; deepening the capitalization of community potential; introduction of an adaptive model of strategic planning with the involvement of key community stakeholders; realization of the potential of interterritorial cooperation; increasing the financial resources of the local budget, which can be directed to business support projects, municipal-private partnerships, municipal procurement; opportunities for large-scale projects based on inter-municipal cooperation, participation in interregional and international (including cross-border) cooperation; improving the quality of technical infrastructure: roads, electricity and water supply, telecommunications, transport, etc.; ensuring the efficiency of local self-government with the help of appropriate staffing; installation for openness and interterritorial cooperation.

В. В. Антонюкк. держ. упр., керівник Першого відділу Апарату Верховної Ради України

ІНФОРМАЦІЙНА ВІЙНА В СТРУКТУРІ СУЧАСНОГО ГЕОПОЛІТИЧНОГО ПРОТИБОРСТВА: НОВІ КОНТЕКСТИ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ

V. AntoniukPhD in Public Administration,Head of the First Department of the Verkhovna Rada of Ukraine

INFORMATION WAR IN THE STRUCTURE OF MODERN GEOPOLITICAL CONFLICT: NEW CONTEXTS AND INTERPRETATIONS

Метою статті є науковий аналіз нових контекстів та інтерпретацій інформаційної війни в структурі сучасного геополітичного протиборства.
Для вирішення завдань дослідження використовувалися методи аналізу і синтезу, методи історичного та логічного аналізу, системно-ситуаційний підхід.
Показано, що в структурі сучасного геополітичного інформаційного протиборства провідні місця посідають гібридна та інформаційна війни.
Доведено, що динаміка розвитку інструментарію геополітичного інформаційного протиборства вимагає розмежування розуміння понять інформаційної, психологічної та кібернетичної війн. Сутність інформаційної війни полягає в управлінні інформаційним потоками, сутність психологічної війни – в зміні характеристик суспільної свідомості супротивника у напрямі визначеному активною стороною протиборства, сутність кібервійни, – в руйнуванні системи управління інформацією.
Обґрунтовано, що організація і ведення інформаційної війни мають базуватися на відповідних законах, закономірностях і принципах.
Запропоновано в процесі розробки та планування заходів інформаційної війни враховувати закони, закономірності функціонування та розвитку суспільної свідомості, закономірності забезпечення безпеки та розвитку соціальних систем, а також закономірності трансформацій базового типу атаки – спрямованість атаки на відповідну сферу людського розуму в ході еволюції інформаційної війни.[||]The aim of the article is a scientific analysis of new contexts and interpretations of information warfare in the structure of modern geopolitical confrontation.
It were used to solve the research problems methods of analysis and synthesis, methods of historical and logical analysis, system-situational approach
It is shown that geopolitical confrontation structurally contains force and non-force (information) components, while the components of geopolitical information confrontation are information-psychological and information-technological confrontation. At the same time, the image of modern war is defined by the phenomenon of a combination of force and non-force influence on the enemy with the use of a strategy of indirect action.
It is shown that in the structure of modern geopolitical information confrontation the leading places are occupied by hybrid and information warfare, the strategic goal of the latter is to break all levels of individual protection: social, psychological and biological.
It is proved that the dynamics of development of information tools requires a distinction between the understanding of information, psychological and cyber wars. The essence of information warfare is to control information flows, while the essence of psychological warfare is to change the characteristics of public consciousness in the desired direction, the essence of cyber warfare as an integral (subversive) component of propaganda warfare is to destroy the information management system.
It is substantiated that the organization and conduct of information warfare should be based on relevant laws, patterns and principles. In particular, the basic laws of information warfare are: the law of the decisive role of its political goals; the dependence of its course and results on the economic, socio-political, scientific, technical and military capabilities of opponents. The main laws of information warfare are: the dependence of forms and methods of its conduct, its effectiveness on the quantity and quality of means of information influence, as well as personnel; dependence of the purposes of information warfare on available forces and means of their application; dependence of achievement of the purposes of information war on unity of information actions of subjects of information activity in time and space; uneven distribution of forces and resources throughout the information sphere; inequality of influence of various forces and means on the information sphere of the enemy.
It is proposed in the process of development and planning of information warfare to take into account the laws and patterns of functioning and development of public consciousness, patterns of security and development of social systems, as well as patterns of transformations of the basic type of attack.

Л. А. Мельникк. держ. упр, головний консультант Управління культурно-мистецького та природно-заповідного фонду, Державне управління справамиГ. С. Чорнокозинськаcтудентка, Навчально-науковий інститут публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка

ОСОБЛИВОСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТЕРИТОРІЇ В КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ (НА ПРИКЛАДІ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ)

L. MelnukPhD in Public Administration, Chief consultant of the Department of Cultural, Artistic and Nature Reserve Fund, State Administration of AffairsH. ChornokozynskaStudent, Educational and Scientific Institute of Public Administration and Civil Service of Taras Shevchenko National University of Kyiv

FEATURES OF ENSURING THE ENVIRONMENTAL SAFETY OF THE TERRITORY IN THE CONTEXT OF SUSTAINABLE DEVELOPMENT (ON THE EXAMPLE OF VINNYTSIA REGION)

У статті розглянуто сучасний стан екологічної ситуації у Вінницькій області та встановлено, що даний регіон займає значне місце в економіці України завдяки високому природному та ресурсному потенціалу, зокрема розвитку промисловості, в тому числі енергетики, транспорту, та сільського господарства.
Розглянуто географічне розташування та акцентовано увагу на тому, що Вінниччина є однією з найважливіших областей України, яку відносять до аграрних, оскільки Вінниччина виробляє 8,4% валової продукції сільського господарства у загальній структурі по Україні. Крім аграрного виробництва Вінницька область славиться виробництвом продовольчих товарів народного споживання, що також дає можливість зайняти одне з найперших місць України.
Встановлено, що потужним забруднювачем довкілля у Вінницькій області є викиди від промислових підприємств, а також викиди від різних видів транспорту (автомобільного, залізничного).
Акцентовано увагу на якості питної води, що впливає стан здоров’я населення, зокрема прослідковується впродовж 2013-2019 років погіршення якості питної води за санітарно-гігієнічними та бактеріологічними показниками. Встановлено заходи, які здійснює керівництво області для покращення даної ситуації.
Підтверджено також наявність проблеми, пов’язаної із ліквідацією накопичених промислових відходів від хімічної, машинобудівної галузі та приладобудівної галузі. Невирішення даної проблеми може призвести до катастрофічно-непоправимої ситуації. Встановлено, що Вінниччина стала першою в Україні областю, яка розробила та затвердила Регіональний план управління відходами до 2030 року, що може бути прикладом для інших регіонів.
Виявлено, що для покращення ситуації та розвитку Вінницької області як конкурентоздатного регіону здійснюється ряд заходів: забезпечується підтримка агропромислового виробництва, інноваційного розвитку регіону (підтримка альтернативної енергетики, підтримка розвитку інженерних розробок у сфері інноваційних екологічно безпечних технологій); розвитку державно-приватного партнерства шляхом залучення громадськості до прийняття рішень, у сфері екологічної безпеки.
Це дає можливість розвивати Вінницьку область як регіон економічно спроможних територіальних громад шляхом створення ефективних умов для розвитку малого та середнього бізнесу, які здійснюватимуть діяльність у сфері поводження з побутовими та промисловими відходами, а також підтримки громадських екологічних ініціатив, у тому числі молодіжних.[||]The article considers the current state of the ecological situation in Vinnytsia region and finds that this region occupies a significant place in the economy of Ukraine due to high natural and resource potential, including the development of industry, including energy, transport and agriculture.
The geographical location is considered and the emphasis is placed on the fact that Vinnytsia region is one of the most important regions of Ukraine, which is considered to be agrarian, as Vinnitsia region produces 8.4% of gross agricultural output in the general structure of Ukraine. In addition to agricultural production, Vinnytsia region is famous for the production of food products for public consumption, which also gives the opportunity to take one of the first places in Ukraine.
It is established that a powerful pollutant in the Vinnytsia region are emissions from industrial enterprises, as well as emissions from various modes of transport (road, rail).
Emphasis is placed on the quality of drinking water, which affects the health of the population, in particular, there is a deterioration in the quality of drinking water in 2013-2019 in terms of sanitary and hygienic and bacteriological indicators. Measures taken by the oblast administration to improve this situation have been identified.
The problem related to the elimination of accumulated industrial waste from the chemical, machine-building and instrument-making industries has also been confirmed. Failure to solve this problem can lead to a catastrophically irreparable situation. It is established that Vinnytsia region became the first region in Ukraine to develop and approve a Regional Waste Management Plan until 2030, which can be an example for other regions.
It was revealed that a number of measures are taken to improve the situation and development of Vinnytsia region as a competitive region: support for agro-industrial production, innovative development of the region (support for alternative energy, support for engineering development in the field of innovative environmentally friendly technologies); development of public-private partnership by involving the public in decision-making in the field of environmental safety.
This provides an opportunity to develop Vinnytsia region as a region of economically viable territorial communities by creating effective conditions for the development of small and medium-sized businesses that will operate in the field of household and industrial waste management, as well as support public environmental initiatives, including youth.

Я. О. Чепуркоаспірант кафедри соціальної і гуманітарної політики,Національна академії державного управління при Президентові України

ВИКОРИСТАННЯ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ ЩОДО ВПЛИВУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА НА ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЮ СОЦІОГУМАНІТАРНОЇ ПОЛІТИКИ

Ya. ChepurkoPostgraduate student of the Department of Social and Humanitarian Policy,National Academy for Public Administration under the President of Ukraine

USE OF FOREIGN EXPERIENCE ON THE INFLUENCE OF CIVIL SOCIETY ON THE FORMATION AND IMPLEMENTATION OF SOCIO-HUMANITARIAN POLICY

У статті розглядається світовий досвід впливу громадянського суспільства на формування та реалізацію соціогуманітарної політики на прикладі демократичних країн, а саме: Великої Британії, Франції, Німеччини, Болгарії, Португалії, Румунії, Угорщини, Швеції. Аргументовано, що кожна громадська організація має свою власну «філософію існування», що конкретно визначає місію організації, мету, яку вона ставить перед собою, методи та засоби, за допомогою яких організація досягає своєї мети в тому числі і у формуванні та реалізації соціогуманітарної політики. З’ясовано, що співтовариства людей, пов’язаних між собою на політичній, релігійній чи професійній основі, існували ще у давні часи і наявність цих об’єднань так чи інакше торкалось інтересів держави, соціальних груп і конкретних осіб, а саме ці об’єднання одержували законодавчу регламентацію. Досліджено цілу низку європейських країн, які мають значний досвід щодо взаємодії органів публічної влади з громадськістю у питаннях формування та реалізацію соціогуманітарної політики, притому, використовують різноманітні технології та методики організації цього процесу.
Виявлено, що в більшості країн громадськість бере активну участь в управлінні розвитком соціогуманітарної сфери за допомогою громадських консультативно-дорадчих структур, які функціонують при органах державної влади. У кожній із проаналізованих країн діяльність консультативно-дорадчих органів має свою специфіку, зумовлену особливостями державного устрою, політичної системи й культури та рівнем розвитку громадянського суспільства й демократії. Було розглянуто функціонування громадських організацій у політичних системах різних країн світу, зокрема, їхній правовий статус, сферу діяльності, компетентність та функції, порядок формування, фінансування діяльності, ступінь можливого впливу на державні органи тощо.
Зазначено, що державна політика має стати джерелом консолідації зусиль усього суспільства, спрямованого на формування двох головних трендів соціогуманітарного розвитку: формування сучасної особистості через подолання її патерналістського ставлення до держави та вихід у постіндустріальний період суспільства рівних можливостей; формування громадянської культури інститутів громадянського суспільства як еліти соціогуманітарного розвитку, яка реально зацікавлена і готова взяти відповідальність за майбутнє суспільства.[||]The article examines the world experience of the influence of civil society on the formation and implementation of socio-humanitarian policy on the example of democratic countries, namely: Great Britain, France, Germany, Bulgaria, Portugal, Romania, Hungary, Sweden. It is argued that each public organization has its own "philosophy of existence", which specifically defines the mission of the organization, the goal it sets for itself, methods and means by which the organization achieves its goal, including in the formation and implementation of socio-humanitarian policy. It was found that communities of people connected with each other on a political, religious or professional basis existed in ancient times and the existence of these associations in one way or another affected the interests of the state, social groups and individuals, namely these communities. unions received legislative regulation. A number of European countries with extensive experience in the interaction of public authorities with the public in the formation and implementation of socio-humanitarian policy, in addition, use a variety of technologies and methods of organizing this process.
It was found that in most countries the public takes an active part in managing the development of the socio-humanitarian sphere with the help of public advisory structures that operate under public authorities. In each of the analyzed countries, the activities of advisory bodies have their own specifics, due to the peculiarities of the state system, political system and culture and the level of development of civil society and democracy. The functioning of public organizations in the political systems of different countries was considered, in particular, their legal status, sphere of activity, competence and functions, the order of formation, financing of activity, the degree of possible influence on state bodies, etc.
It is noted that public policy should be a source of consolidation of efforts of the whole society aimed at forming two main trends of socio-humanitarian development: formation of modern personality through overcoming its paternalistic attitude to the state and entering the post-industrial society of equal opportunities; formation of civic culture of civil society institutions as an elite of socio-humanitarian development, which is really interested and ready to take responsibility for the future of society.

Р. Ю. Набоказдобувач Навчально-науково-виробничого центру,Національний університет цивільного захисту України, м. Харків

МЕХАНІЗМИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЦИРКУЛЯРНОЇ ЕКОНОМІКИ В УКРАЇНІ

R. NabokaСandidate for a degree, Educational, Research and Production Centre, National University of Civil Defence of Ukraine

MECHANISMS OF THE TRANSFORMATION OF STATE REGULATION OF THE CIRCULAR ECONOMY IN UKRAINE

У статті обгрунтовано концептуальні засади державного регулювання розвитку циркулярної економіки в Україні. Здійснено порівняльний аналіз екологічного законодавства ЄС і України. Порівняльний аналіз екологічного законодавства ЄС і України показує м'якість адміністративних покарань і штрафів на території України, а також невисокий рівень екологічних зборів, що, в свою чергу не стимулює виробників на перехід до більш дорогих принципів циркулярного виробництва з одного боку і не захищає від порушення запропонованих урядом обмежень в області відповідальності за вироблену продукцію в кінці її використання з ‒ іншого боку. Обґрунтовано необхідність посилення екологічного законодавства в Україні для подальшої трансформації лінійної моделі економіки в циркулярну, оскільки розвиток останньої в Україна може вирішити не тільки накопичені екологічні проблеми, пов'язані з неефективним витрачання ресурсів і управлінням відходами, а й отримати позитивні соціально-економічні ефекти. Проаналізовано життєвий цикл продукту як науковий інструмент для вимірювання впливу нових і вдосконалених продуктів та бізнес-моделей в циркулярній економіці. Результати оцінки життєвого циклу продукту допомагають компаніям встановлювати пріоритети і визначати ключові показники ефективності діяльності, що також допомагає встановити базові вимоги для продукту або послуги, з якими можуть бути співставлені будь-які поліпшення або відхилення. Виокремлено бізнес-моделі циркулярної економіки, які можуть використовуватися українськими компаніями. Відзначено, що трансформація лінійної моделі економіки в циркулярну в Україні повинна здійснюватися поетапно з розробкою короткострокових, середньострокових і довгострокових заходів, тому що на сьогоднішній день в країні не сформовані технології, інфраструктура та інституційне середовище для швидкого і якісного переходу до циркулярної економіки. Зазначено, розвиток циркулярної економіки залежить не тільки від технологічних і організаційних інновацій, що вводяться компаніями, але і від законодавчих ініціатив в області формування адекватного цим інноваційним процесам інституційного середовища. Показано, розвиток принципів циркулярної економіки, пов'язаних з трансформацією моделей виробництва та споживання, вимагає від компаній інвестицій в розробку ефективного процесу виробництва із замкнутим циклом, в тому числі ефективної поворотної логістики, сортування, демонтажу і розбирання продукту, що привносить в компанію технологічні та організаційні інновації, а також створення стимулів для повернення продукції від споживачів.[||]The article substantiates the conceptual foundations of state regulation of the development of the circular economy in Ukraine. A comparative analysis of the environmental legislation of the EU and Ukraine is carried out. A comparative analysis of the environmental legislation of the EU and Ukraine shows the softness of administrative penalties and fines in Ukraine, and also the low level of ecological fees that, in turn, doesn't stimulate producers on transition to more expensive principles of circular production on the one hand and doesn't protect from violation of the restrictions offered by the government in the field of responsibility for the made products at the end of her use with ‒ on the other hand. The need to strengthen environmental legislation in Ukraine to further transform of the linear model of economy into a circular one is justified, since the development of the latter in Ukraine can solve not only accumulated environmental problems associated with inefficient resource consumption and waste management, but also obtain positive social and economic effects. The product life cycle is analyzed as a scientific tool for measuring the impact of new and improved products and business models in the circular economy. Product lifecycle assessment results help companies to prioritize and define key performance indicators, which also help to establish basic requirements for a product or service with which any improvements or deviations can be compared. The business models of the circular economy, which can be used by Ukrainian companies, are highlighted. It is noted that the transformation of the linear model of the economy into a circular one in Ukraine should be carried out in stages with the development of short, medium and long-term measures, because today the country has not formed technologies, infrastructure and institutional environment for a quick and qualitative transition to a circular economy. It is noted that the development of the circular economy depends not only on technological and organizational innovations introduced by companies, but also on legislative initiatives in the field of creating an institutional environment adequate to these innovative processes. It is shown that the development of the principles of circular economy related to the transformation of production and consumption models requires companies to invest in the development of an effective closed-cycle production process, including effective return logistics, sorting, dismantling and disassembling the product that brings technological and organizational innovations to the company, as well as creating incentives for returning products from consumers.

О. О. Корченковастудентка 2 курсу магістратури заочної форми навчання, Навчально-науковий інститут публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка

НОВІТНІ ПІДХОДИ У СФЕРІ УПРАВЛІННЯ СТАЛИМ РОЗВИТКОМ ВЕЛИКИХ МІСТ

O. Korchenkova2nd year master's student, Educational and Scientific Institute of Public Administration and Civil Service of Taras Shevchenko National University of Kyiv

MODERN APPROACHES IN ADMINISTRATION OF LARGE CITIES SUSTAINABLE DEVELOPMENT

Статтю присвячено висвітленню новітніх підходів у сфері управління сталим розвитком великих міст. З’ясовано, що багато змін, які відбулися останніми роками у великих містах, пов’язані із забезпеченням високого рівня та якості життя, припиненням деградації природних екосистем, вимагають запровадження нової моделі економічного зростання, яка передбачає сталий розвиток міських районів, І від того, наскільки грамотно будуть організовані всі процеси у великих містах, залежатиме не тільки їх зовнішній вигляд і привабливість, а й рівень комфорту та тривалості життя.
Такі тенденції потребують побудови результативної системи стратегічного управління великими містами на засадах смарт-спеціалізації , імплементації в управлінські процеси принципів «зеленої економіки» з урахуванням тенденцій і факторів сьогодення.[||]The article is devoted to the latest approaches in the field of sustainable development management of large cities. Many of the changes that have taken place in recent years in large cities, related to ensuring a high standard and quality of life, stopping the degradation of natural ecosystems, require the introduction of a new model of economic growth, which provides for the sustainable development of urban areas. Active urbanization and reduction of space with free space - have become a real challenge for modern man. Over time, this comes to every economically developed society. And not only their appearance and attractiveness, but also the level of living comfort and life expectancy will depend on how competently all the processes in big cities will be organized.
It is established that the management of sustainable development of large cities fully corresponds to the global pattern - their establishment as locomotives of national economic development, as well as intellectual and creative centers. In the context of the outlined guidelines and in order to ensure the sustainable development of large cities, local governments are faced with the task of developing directions for the formation of an effective management system for infrastructure development of large cities and a new model of management decision-making.
This approach is consistent with the recommendations of UN-Habitat and the provisions of domestic legislation, which provide for the introduction of the principles of sustainable development of territories by taking into account the main provisions of their development strategies.
The necessity of implementation in management processes of principles of "green economy" directed on preservation of scales of productive economic activity of big cities at the minimum use of power and other resources, minimization of influence on environment and intensification of attraction of investments in nature protection activity is argued.The importance of functioning and development of megacities is proved, one of the key tasks of their management is to ensure the sustainability of their development by building an effective system of strategic management on the basis of smart specialization, taking into account current trends and factors.

ТОВ "ДКС Центр"