Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА

Зміст журналу № 12, 2018

В. О. Шведундоктор наук з державного управління, старший науковий співробітник,завідувач кафедри менеджменту навчально-науково-виробничого центру,Національний університет цивільного захисту України

РОЗРОБКА ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ З ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ Й ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ

V. ShvedunHead of the Management department of the Education, Scientific and Production Center,National University of Civil Defence of Ukraine

DEVELOPMENT AND DEPLOYMENT OF STATE POLICY OF UKRAINE ON ENERGY SAVING AND ENERGY EFFICIENCY

В статті вдосконалено процеси формування та реалізації державної політики України з енергозбереження й енергоефективності. Зокрема, виокремлено різновиди державної політики в сфері енергозбереження й енергоефективності: політика енергозаощадження; політика енергоефективності; політика у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива. Проаналізовано ключові завдання Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження: впровадження державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива; забезпечення підвищення кількості відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива; надання послуг щодо забезпечення енергоефективності й енергозбереження. Розроблено комплекс заходів щодо вдосконалення державної політики України з енергозбереження й енергоефективності.[||]Problem setting. The modern technologies of public administration in the sphere of energy saving are focused on modernization of infrastructure of power industry that will allow increasing energy saving level in domestic market and, accordingly, increasing volumes of the electric power export. In general the described processes will promote determination of capacity of domestic and foreign market of the electric power and the corresponding export potential which will contribute to the development of national economy. Accordingly, the above stated causes relevance of the research subject.
Paper objective. The purpose of article is improvement of the processes of formation and realization of state policy of Ukraine on energy saving and energy efficiency.
Paper main body. The processes of formation and realization of state policy of Ukraine on energy saving and energy efficiency are improved in the article. In particular, the following kinds of state policy in the sphere of energy saving and an energy efficiency are allocated: energy saving policy; energy efficiency policy; policy in the sphere of effective use of fuel and energy resources, energy saving, renewable and alternative types of fuel. The following key tasks of the State Agency of Energy Efficiency and Energy Saving are analyzed: introduction of state policy in the sphere of effective use of fuel and energy resources, energy saving, renewable and alternative types of fuel; ensuring of increase in quantity of renewable and alternative types of fuel; provision of services on ensuring of energy efficiency and energy saving. A set of measures for improvement of state policy of Ukraine for energy saving and energy efficiency is developed.
Conclusions of the research. It is necessary to prove the offers on optimization of structure of energy consumption and power supply of Ukraine and also the effective use of capacities of a system through which transportation of energy is carried out. Besides, it is necessary to develop a number of recommendations concerning energy saving and to allocate the prospective directions of organization of cooperation of Ukraine in the sphere of power at the international level that, in turn, will promote increase in level of the state energy security.

І. Л. Сазонецьд. е. н., професор, завідувач кафедри державного управління,документознавства та інформаційної діяльності Національного університету водного господарства та природокористування м. РівнеІ. Я. Зимак. мед. наук, Головний лікар комунального закладу «Рівненська обласна клінічна лікарня», м. Рівне

ВИЗНАЧЕННЯ ПРОБЛЕМ ТА ОСНОВНИХ НАПРЯМІВ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

I. SazonetsDoctors of EconomicsHead of the Department of Public Administration,Documentation and Information ActivitiesNational University of Water and Environmental Engineering, city of RivneI. ZymaPhD in Medical science, Chief Physician of the Municipal Institution\"Rivne Regional Clinical Hospital\", city of Rivne

IDENTIFICATION OF PROBLEMS AND MAIN DIRECTIONS OF REFORM HEALTH CARE SYSTEM OF UKRAINE

В статті визначено основні проблеми сучасного стану системи охорони здоров’я. Серед них автором зазначено наступні проблеми: несприйняття медичної реформи населенням та лікарями, оскільки немає чіткого розуміння що відбувається та які зміни відбудуться в подальшому; велика вартість медичних послуг та неможливість у людей оплатити за послугу відразу. Купівельна спроможність населення знижується останніми роками. Значна доля доходів сімей спрямовується на погашення комунальних платежів та на продукти харчування; низька якість медичних послуг. В системі офіційно безкоштовної медицини, яка розрахована на масове споживання неможливо забезпечити високу якість медичних послуг; брак кваліфікованих медичних кадрів; проблеми доступу до служб медичної допомоги, особливо в сільській місцевості; недостатньо серйозне ставлення до профілактики захворювань як з боку населення, так і державної влади; демографічне старіння населення; брак фінансових ресурсів на розвиток медицини; екологічні проблеми; економічна криза.
В статті визначено, що система управління охороною здоров’я, що діяла в Україні довгий час залишалася практично незмінною. Сьогодні прийнято низку законодавчих актів та нормативних документів що наближають систему охорони здоров’я України до світового зразку, роблять її більш соціальною та одночасно ставлять на ринкові рейки господарювання.
Авторами до перспективних шляхів реформування соціальної системи управління охороною здоров’я в Україні, що потребують оперативного вирішення віднесено: підтримку закладів охорони здоров’я з боку міжнародних організацій; поширення діяльності міжнародних організацій на територію України; розвиток фінансової інфраструктури на ринку фінансових послуг, що надасть можливість розвитку недержавних комерційних форм охорони здоров’я; сприяння розширенню матеріальних ресурсів населення; розвиток можливостей спеціалізованого лікування в стаціонарі; підвищення санітарної культури населення; оптимізація мережі установ охорони здоров’я; вдосконалення діяльності управління фізичною культурою і спортом на регіональному рівні.[||]The article defines the main problems of the current state of the health care system. Among them, the author noted the following problems: the lack of acceptance of medical reform by the population and doctors, since there is no clear understanding of what is happening and what changes will occur in the future; the high cost of medical services and the impossibility for people to pay for the service immediately. The purchasing power of the population is decreasing in recent years. A significant proportion of household income is directed towards the repayment of utility bills and foodstuffs; poor quality of medical services. In the system of officially free medicine, which is designed for mass consumption, it is impossible to provide high quality medical services; lack of qualified medical personnel; access to health care, especially in rural areas; insufficiently serious attitude to the prevention of diseases both by the population and state authorities; demographic aging of the population; lack of financial resources for the development of medicine; environmental problems; economic crisis.
The article states that the system of healthcare management in Ukraine has remained practically unchanged for a long time. Today, a number of legislative acts and normative documents that bring the health care system of Ukraine closer to the world standard are made, make it more social and simultaneously put on the market economy rails.
Contributors to the perspective ways of reforming the social health care management system in Ukraine, which require an operative solution include: support of health care institutions by international organizations; dissemination of activities of international organizations on the territory of Ukraine; the development of financial infrastructure in the financial services market, which will enable the development of non-state commercial forms of health care; promoting the expansion of material resources of the population; development of specialized hospital care facilities; increase of the sanitary culture of the population; Optimization of the network of health care institutions; improvement of physical culture and sport management at the regional level.

І. О. Драгандоктор наук з державного управління, старший науковий співробітник,Житомирський державний технологічний університетА. В. ДубовикМіжрегіональна академія управління персоналом

СТРУКТУРА ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ НЕРУХОМОСТІ В УКРАЇНІ

I. О. Dragandoctor of science in public administrationZhytomyr State Technological UniversityA. V. DubovikInterregional Academy of Personnel Management

STRUCTURE OF STATE REGULATION OF THE REAL ESTATE MARKET IN UKRAINE

Проведено аналіз структури та здійснено систематизацію елементів державного регулювання ринку нерухомості в Україні. Розглянуто принципи державного регулювання ринку нерухомості. Показано, яким чином розподіляються функції між органами влади щодо впливу на ринок нерухомості. Досліджено процес організації системи моніторингу на ринку нерухомості. Наведено комплекс завдань, на реалізацію яких має бути спрямована система державного регулювання ринку нерухомості, серед яких: формування кадастрового і технічного обліку (інвентаризації) нерухомого майна з метою його повного обліку; проведення оцінки нерухомого майна з метою страхування, іпотечного кредитування, оподаткування; залучення нерухомості до цивільного обігу для цілей ефективного управління нерухомим майном; створення повноцінної системи моніторингу за використанням нерухомого майна тощо.[||]The analysis of the structure and systematization of the elements of state regulation of the real estate market in Ukraine are carried out. The principles of state regulation of the real estate market are considered. It is shown how functions between the authorities regarding the impact on the real estate market, in particular, are distributed
Cabinet of Ministers of Ukraine; State Agency of Ukraine for the Management of State Corporate Rights and Property; The State Property Fund of Ukraine; Ministry of Regional Development, Construction and Housing and Communal Services of Ukraine; Ministry of Justice of Ukraine; Ministry of Agrarian Policy and Food of Ukraine; Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine; Ministry of Ecology and Natural Resources of Ukraine. The process of organizing the monitoring system in the real estate market is explored. The complex of tasks for the realization of which should be directed to the system of state regulation of the real estate market, among which: the formation of cadastral and technical accounting (inventory) of real estate in order to fully record it; organization of registration of rights to real estate and transactions with it; real estate valuation for the purpose of insurance, mortgage lending, taxation; establishment of its redemption price when signing contracts of sale and other commercial transactions; attraction of real estate for civilian purposes for the purpose of effective management of real estate; creation of a complete monitoring system for the use of real estate; providing reliable, accessible, and prompt information about real estate for citizens and legal entities.
An analysis of the existing structure of the subjects of state regulation of the real estate market makes it possible to draw a certain conclusion about the inequality of different forms of ownership in our country. This is due to the fact that the task of forming a unified policy of the state in the field of land and property relations, on the one hand, and the real management of state objects of real estate - on the other, are connected in one subject.
Using the world experience, various models of the organizational structure of the regulation of the real estate market are possible. In this case, the division of powers on the impact on the real estate between different authorities is based on national legislation.

І. Л. Литвинчукдоктор економічних наук, керівник навчально-наукового центру інтелектуальної власності, інноватики та управління проектами,Житомирський національний агроекологічний університет

РАМКОВА ПІДТРИМКА ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЇ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

I. L. LytvynchukDr. habil., Head of the Centre for Intellectual Property, Innovation & Project Management,Zhytomyr National Agroecological University

FRAMEWORK FOR THE INTELLECTUALIZATION OF THE UKRAINIAN AGRICULTURAL ECONOMY

Поглиблено існуючі аналітичні дослідження бар’єрів інституціоналізації відносин інтелектуальної власності в аграрному секторі економіки Україні, зокрема проблем модернізації інституту державного управління та адміністрування інтелектуальної власності, які гальмують оновлення вітчизняної агроінноваційної системи. Наведено динаміку видання нормативних актів з питань інтелектуалізації за роки незалежності держави. Проаналізовано змістовну складову державних стратегій, програм, концепцій інноваційного розвитку агроекономіки. Проаналізовано плани «проєвропейського» реформування державного управління інтелектуальною власністю в контексті наслідків для системи науково-освітнього забезпечення аграрної економіки. Досліджено стан реалізації реформ системи органів виконавчої, судової та законодавчої влади, на які покладено функції адміністрування сфери інтелектуальної власності. Проведено якісну оцінку рівня ефективності інноваційного менеджменту в аграрній економіці, зокрема в питаннях інституціональної конвергенції з метою розвитку сфери інтелектуальної власності.[||]The article explores the theoretical, methodological, and applied premises of intellectual property management in the national system of scientific and educational provision for an agrarian economy. With due regard to the comparative studies of international practices, we finalized the definitions of barriers for the institutionalization of agrarian intellectual property in Ukraine, in particular, the problems of the modernization of the public management institute and the administration of intellectual property that impede the modernization of domestic system of the scientific and educational provision for an agrarian economy. The paper comprehensively described the architectonics of the system of the scientific and educational provision for an agrarian economy. We suggested the intellectual property management methods based on identifying the focus and the intervention model depending on the level of convergence/divergence of basic subsystems in the structure of the scientific and educational provision for an agrarian economy as a higher-level complexity system. We updated the definition of the content and structure of management functions in the scientific and educational provision for an agrarian economy aimed at the adjustment of social and private economic interests in the process of regulating relations emerging due to acquiring and exercising property rights for intellectual property objects. The existing analytical research was intensified to explore the peculiarities of public policies for intellectual property (conventional policy standard based on the intensification of intellectual property rights protection with the maximum engagement of legal tools to obtain exclusive monopoly property rights; open innovations policy oriented towards the liberalization of using target knowledge threads by users in order to accelerate innovation processes; mixed policies of combining intellectual property rights regimes oriented towards the conflict resolution of the previous two dichotomic models) in terms of identifying threats for the actors of agrarian research networks.

А. С. Близнюкк. держ. упр., докторант Міжрегіональної академії управління персоналом

РЕКРЕАЦІЙНИЙ КЛАСТЕР У КОНТЕКСТІ СТРУКТУРНОЇ ПЕРЕБУДОВИ ЕКОНОМІКИ КРАЇНИ

Andrii BliznyukPh.D., Ph.D. student of the Interregional Academy of Personnel Management

RECREATION CLUSTER IN THE CONTEXT OF THE STRUCTURAL EXAMINATION OF THE ECONOMY OF THE COUNTRY

Проаналізовано теоретичні аспекти дефініції кластер та визначено поняття рекреаційного кластера. Висвітлено підходи щодо формування рекреаційних кластерів, які сприяють всебічному розвитку виробничо-послугової співпраці, що здійснюється за допомогою спеціалізації і кооперування виробництва. Запропоновано методичні рекомендації для впровадження організаційно-економічних механізмів активізації рекреаційної кластеризації.
Запропоновано ввести у склад кожного кластера юридично-аудиторську службу, котра дає можливість забезпечити комплексне юридичне обслуговування і постійний контроль за господарською діяльністю кластера в цілому. Запропоновано ввести до складу кластера структуру, яка б забезпечувала маркетинговий супровід діяльності рекреаційних підприємств, розробляла б рекламну програму. Доведено, що об'єднання багатьох компаній однієї рекреаційної спеціалізації дасть можливість учасникам кластера досить ефективно відстоювати свої інтереси на рівні місцевих органів влади та місцевого самоврядування, а також брати участь у великих інвестиційних програмах. Встановлено, що хоч кластери мають територіальну спрямованість, вони не повинні стримуватись жорсткими територіальними обмеженнями. Кластери повинні мати більш складні взаємозалежності, зорієнтовані на міжрегіональне та міжнародне співробітництво.
Визначено, що важливою складовою механізму прискореного розвитку рекреаційного потенціалу України є формування рекреаційного кластеру, що дає змогу ефективно використовувати природні та антропогенні рекреаційні ресурси, історичну та культурну спадщину й посилити вплив сфери рекреації на економічний розвиток країни. Основним пріоритетним завданням має стати запровадження інвестиційно-інноваційної моделі розвитку, забезпечення подальшого зростання науково-технологічного, інноваційного та людського потенціалу, підвищення конкурентоспроможності регіонів на внутрішньому і зовнішньому ринках.[||]The theoretical aspects of the cluster definition and the concept of a recreational cluster are defined. The approaches to formation of recreational clusters, which promote the comprehensive development of production-service cooperation, is carried out with the help of specialization and co-operation of production. The methodical recommendations for implementation of organizational and economic mechanisms of activation of recreational clusterization are offered.
It is proposed to include in the composition of each cluster a legal-audit service, which provides an opportunity to provide comprehensive legal services and constant control over the economic activity of the cluster as a whole. It is proposed to introduce into the structure of the cluster a structure that would provide marketing support for recreational enterprises, develop an advertising program. It is proved that the association of many companies of one recreational specialization will enable the participants of the cluster to effectively defend their interests at the level of local authorities and local self-government, as well as participate in large investment programs. It has been established that although clusters have a territorial orientation, they should not be restrained by strict territorial constraints. Clusters should have more complex interdependencies, focusing on interregional and international cooperation.
In general, the process of involving public, scientific, educational organizations and business structures in participation in the recreational cluster can be defined in stages: search of partners (public, scientific, educational and business structures) according to selection criteria; control over the implementation of decisions of local authorities; indirect involvement in making managerial decisions; direct participation in making managerial decisions; direct participation in making managerial decisions; indirect involvement in making managerial decisions; control over the implementation of decisions of local authorities.
Of particular importance for the successful functioning of the recreational cluster is its personnel support. The prospect of its development throughout the region proves the need to calculate the need for the workforce of the recreational sector, in particular the labor professions. The value of such calculations is based on the need to determine the link between educational services and labor market needs through the calculation of the volume of the state order for the training of recreational sector personnel in vocational education institutions.
It is determined that the formation of a recreational cluster is an important part of the mechanism of accelerated development of the recreational potential of Ukraine, which makes it possible to effectively use natural and anthropogenic recreational resources, historical and cultural heritage and strengthen the influence of the recreation sphere on the country's economic development. The main priority task should be introduction of an investment-innovative model of development, ensuring the further growth of scientific and technological, innovation and human potential, improving the competitiveness of regions in the domestic and foreign markets.

О. І. Платоновк. е. н., докторант ПрАТ «ВНЗ «Міжрегіональна академія управління персоналом»

ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ РІШЕНЬ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МУЛЬТИМОДАЛЬНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ЗА УЧАСТЮ АВТОТРАНСПОРТУ

О. I. PlatonovСandidate of Economic Sciences., Doctoral studentof the private joint-stock company “Higher Educational Institution"Interregional Academy of Personnel Management"

IMPLEMENTATION OF INNOVATIVE DECISIONS OF THE STATE REGULATION OF MULTIMODAL TRANSPORT BY THE PARTICIPATION OF AUTOMOTIVE TRANSPORT

У статті констатовано, що система мультимодальних перевезень належить до стратегічних галузей національної економіки та є вагомою складовою інфраструктурного потенціалу України. Доведено, що розвиток мультимода-льних перевезень в Україні потребує на першочергове вирішення низки внутрішніх проблем, зокрема, нормативно-правового характеру. А саме вдосконалення існуючої та розробка нової законодавчої бази з питань регулювання мультимодальних перевезень, її гармонізації з міжнародними нормами та нормами країн Європейського Союзу. Розглянуто механізм державного регулювання здійснення транспортування вантажів великоваговими та/або великогабаритними автотранспортними засобами за договорами мультимодального перевезення, передбачений Проектом Закону України «Про мультимодальні перевезення» й Порядком здійснення габаритно-вагового контролю і справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою КМУ від 27.06.2007 р. №879. Наголошено на прогалинах Проекту Закону України «Про мультимодальні перевезення» та інших нормативно-правових актів з питань регулювання мультимодальних перевезень. Обгрунтовано доцільність внесення змін та доповнень до Проекту Закону України «Про мультимодальні перевезення» у частині державного регулювання відповідальності операторів мультимодальних перевезень за дотриманням вимог щодо збереження автомобільних доріг загального користування та відповідно до Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування у частині плати за проїзд, затвердженого постановою КМУ від 27.06.2007 р. №879. Задля розв’язання проблеми руйнації автомобільних доріг загального користування через порушення великоваговими транспортними засобами правил проїзду автомобільними дорогами України запропоновано інноваційні рішення з державного регулювання мультимодальних перевезень нормативно-правового характеру.[||]The article states that the system of multimodal transportation belongs to the strategic sectors of the national economy and is a significant component of the infrastructure potential of Ukraine. It is proved that the development of multimodal transport in Ukraine requires a priority solution of a number of internal problems, in particular, the regulatory-legal nature. Namely, the improvement of the existing and development of a new legislative framework on regulation of multimodal transport, its harmonization with international norms and norms of the countries of the European Union. The mechanism of state regulation of the transportation of goods by heavy and / or large vehicles in accordance with the multimodal transport contracts envisaged by the Draft Law of Ukraine "On Multimodal Transport" and the Procedure for the Implementation of Dimensional Weight Control and Collection of Fees for Travel by Motorways of the Common Use of Vehicles and Other Self-propelled Vehicles is considered. and mechanisms whose weight and / or dimensional parameters exceed the normative, approved position ovoyu Cabinet of Ministers of Ukraine from 27.06.2007. №879. It is emphasized on the gaps of the Draft Law of Ukraine "On Multimodal Transport" and other regulatory legal acts on regulation of multimodal transport. The expediency of making amendments and additions to the Draft Law of Ukraine "On Multimodal Transport" was substantiated in respect of the state regulation of the responsibility of multimodal carriers in compliance with the requirements for the maintenance of public roads and in accordance with the Procedure for the implementation of overall and weight control and charging for travel by public highways in part of the fare, approved by the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated June 27, 2007 No. 879. In order to solve the problem of destruction of motor roads of general use due to the violation by heavy vehicles of rules of travel by motor roads of Ukraine, innovative solutions of state regulation of multimodal transportations of the regulatory legal nature are proposed.

А. О. Надежденкок. держ. упр, доцент кафедри права та публічного адміністрування,Маріупольський державний університет, м. МаріупольC. А. Швецьмагістр, Маріупольський державний університет, м. Маріуполь

РЕАЛІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНО-АКТИВНОЇ СТРАТЕГІЇ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ (НА ПРИКЛАДІ М. МАРІУПОЛЬ)

A. A. NadezhdenkoCandidate of Science in Public Administration,Associate Professor Department of Public management and Administration,Mariupol State University, MariupolS. A. Shvetsmaster, Mariupol State University, Mariupol

IMPLEMENTATION OF SOCIAL-ACTIVE STRATEGY OF LOCAL GOVERNMENT AUTHORITIES (BY THE EXAMPLE OF CITY MARIUPOL)

Стаття присвячена дослідженню питання реалізації соціально-активної стратегії органів місцевого самоврядування щодо захисту найменш захищених верств населення, в контексті підвищення ефективності загальнодержавної соціальної політики України. За результатами дослідження встановлено, що одним з провідних напрямків діяльності органів місцевого самоврядування є функція управління соціальним розвитком громади, адже це складові соціальної основи місцевого самоврядування, важлива соціально-правова гарантія самостійності місцевого самоврядування, реальність і ефективність якої залежить від наявності якісних соціальних послуг, необхідних для виконання їх завдань. Визначено, що сьогодні соціально-активна стратегія розвитку територіальної громади це системний шлях до управління змінами й досягнення консенсусу в громаді, а також створення спільного бачення соціально-економічного майбутнього розвитку громади, творчий процес визначення проблем та погодження реалістичних цілей, завдань та проектів, здійснення яких вирішить ці проблеми. Акцентовано увагу на тому, що соціально-активна стратегія органів центральної та місцевої влади – це сукупність правових, економічних та соціальних заходів, гарантованих Конституцією України, щодо створення та забезпечення здорового соціально-економічного мікроклімату для життя та розвитку як соціально активної частини населення, так і тих, хто опинився у складних життєвих обставинах. Аналіз нормативно-правової бази предмета дослідження дозволяє виявити два нові для України напрями соціального захисту населення та, відповідно, надання соціальних послуг: соціальний захист учасників антитерористичної операції (АТО) та сімей загиблих під час проведення цієї операції, а також забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, що також постраждали від проведення АТО у місцях їхнього проживання. Встановлено, що одним із необхідних суспільних завдань і основою міської соціальної політики на період 2018-2022 років є підтримка незахищених верств населення міста Маріуполя шляхом створення дієвої системи захисту населення від соціальних ризиків в умовах реформування соціальної сфери та надзвичайної соціально-політичної ситуації в країні. Проаналізовано зміст, фінансування, ресурсне забезпечення та очікувані результати реалізації міських соціальних цільових програм «Маріуполь з турботою про Вас», «Доступний Маріуполь» та «Разом ми єдині» у межах виконання міського плану «Маріуполь: Стратегія розвитку–2021» на 2018-2022 роки. Зазначено, що сьогодні активно формується механізм громадського партнерства у місті та механізм соціально-активного розвитку міста і забезпечення узгоджених дій з його досягнення. Отримано низку висновків, які мають проблемний характер та становлять предмет для подальшої наукової дискусії щодо розробки та реалізації соціально-активної стратегії органів місцевого самоврядування в сучасних умовах державотворення.[||]The article is devoted to the study of the implementation of the social-active strategy of local self-government bodies in protecting the most vulnerable groups of the population, in the context of increasing the efficiency of the national social policy of Ukraine. According to the results of the study, one of the main areas of activity of local self-government bodies is the function of management of social development of the community, as it is a component of the social basis of local self-government, an important social and legal guarantee of the independence of local self-government, the reality and effectiveness of which depends on the availability of quality social services necessary to fulfill their tasks. It is determined that today the socially active strategy of the development of a territorial community is a systematic way of managing changes and achieving consensus in the community, as well as creating a common vision of the socio-economic future of community development, the creative process of identifying problems and agreeing on realistic goals, objectives and projects that are being implemented. solves these problems. The emphasis is placed on the fact that the socially active strategy of central and local authorities is a set of legal, economic and social measures guaranteed by the Constitution of Ukraine regarding the creation and maintenance of a healthy socio-economic microclimate for the life and development of a socially active part of the population, and those who find themselves in difficult living conditions. The analysis of the regulatory framework of the subject of the study allows revealing two new directions for social protection of the population for Ukraine and, accordingly, the provision of social services: the social protection of participants in the antiterrorist operation (ATO) and the families of those killed during this operation, as well as ensuring the rights and freedoms of internally displaced persons who were also affected by the ATO in their places of residence. It is established that one of the most important social tasks and the basis of the city social policy for the period 2018-2022 is to support the vulnerable strata of the city of Mariupol by creating an effective system of protecting the population from social risks in the context of reforming the social sphere and the extraordinary socio-political situation in the country. The contents, financing, resource support and expected results of realization of city social target programs "Mariupol with care for you", "Available Mariupol" and "Together we are united" within the framework of the implementation of the urban plan "Mariupol: Development Strategy-2021" for 2018-2022 years. It is noted that today the mechanism of public partnership in the city and the mechanism of social and active development of the city and the provision of concerted actions on its achievement are actively being formed. A number of conclusions are received that are problematic and constitute the subject for further scientific discussion on the development and implementation of a socially active strategy of local self-government in the current conditions of state formation.

Д. С. Мартишинк. н. з богосл., завідувач кафедри українознавства, православ’я та теології,Міжрегіональна академія управління персоналом, м. Київ

СОЦІАЛЬНЕ СЛУЖІННЯ ЦЕРКВИ В КОНТЕКСТІ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ

D. S. Martyshyncandidate sciences in theology, head of the Department of Ukrainian Studies,Orthodoxy and Theology, Interregional Academy of Personnel Management, Kyiv

SOCIAL SERVICE OF THE CHURCH IN THE CONTEXT OF STATE FORMATION

У статті автор приділяє основну увагу соціальному служінню церкви в контексті державотворення. Розглянуто сутність соціального служіння християнських церков та характерні риси богословської думки церкви у питаннях взаємовідносин церкви, держави та суспільства, а також головні аспекти формування процесів державотворення на підставі усталених релігійних цінностей.
Автор наголошує, що війна, економічна криза, всеохоплююча корупція, невдалі соціальні реформи, бідність та нескінченні політичні трансформації українського суспільства обумовили низку соціальних проблем та грізних викликів перед християнськими церквами в Україні. Розвиток соціальної думки релігійних організацій, пошук духовних сенсів розвитку суспільства, ефективна соціальна робота, духовно-моральне оздоровлення соціуму є найважливішими, ключовими напрямами українського державотворення в умовах процесів глобалізації.
На порозі XXI століття різко зріс науковий та суспільний інтерес до соціального вчення церкви та соціальної думки християнства. Не лише богослови, священнослужителі та парафіяни православних храмів почали цікавитися проблематикою соціального життя людини та сучасного суспільства, але й світські спеціалісти, вчені: державні управлінці, політологи, філософи, психологи, соціологи та правознавці звернулися до основ соціального служіння церков у контексті державотворення. Богословські знання християнства та теорії духовного життя інтенсивно впроваджуються в сучасну світську науку та в життя українського суспільства, мотивуючи сучасну людину і тим самим формуючи контури українського державотворення. В свою чергу змінення в житті суспільства стимулюють процеси становлення, розвитку соціального служіння церкви.
У статті досліджено роль християнських церков у формування складних процесів державотворення. Автором зроблено висновок, що нагальним завданням української науки є запровадження нової моделі синтезу науки та релігії. Однією з важливих проблем державного управління, вважає автор, є відсутність конструктивного діалогу світських та церковних науковців, недосконалість нової концепції наукового пізнання світу, яка б сприймала релігійні цінності буття людства, окреслювала ціннісні межі сучасного політичного й державного простору та згуртовувала український народ на творчу розбудову демократії та модернізованого суспільства.[||]The author focuses in this articleon the social service of the church in the context of state formation. The essence of the social service of the Christian churches and the characteristic features of the theological thought of the church in matters of relations between the Church, state and society, as well as the main aspects of the formation of processes of state building on the basis of established religious values are considered.
The author stresses that the war, the economic crisis, comprehensive corruption, unsuccessful social reforms, poverty and endless political transformations of Ukrainian society have caused a number of social problems and terrible challenges to Christian churches in Ukraine. The development of the social thought of religious organizations, the search for the spiritual senses of development of society, effective social work, spiritual and moral improvement of society are the most important key directions of Ukrainian state building in the conditions of globalization processes.
At the dawn of the 21st century scientific and social interest has sharply increased towards the social doctrine of the Church and the social thought of Christianity. Not only theologians, clerics and parishioners of the Orthodox churches began to become interested in the problems of social life of man and modern society, but secular specialists, scientists: government officials, political scientists, philosophers, psychologists, sociologists and lawyers turned to the foundations of the social service of churches in the context of state building. Theological knowledge of Christianity and the theory of spiritual life is intensively introduced into contemporary secular science and the life of Ukrainian society, motivating a modern person and thus forming the contours of Ukrainian state formation. In turn, changes in the life of society stimulate the processes of formation, development of social service of the church.
The article examines the role of Christian churches in the formation of complex processes of state-building. The author concludes that the urgent task of Ukrainian science is the introduction of a new model of the synthesis of science and religion. According to the author, one of the important problems of public administration is the lack of a constructive dialogue between secular and church scholars, the imperfection of the new concept of scientific knowledge of the world that would perceive the religious values of the existence of mankind, outline the value borders of modern political and state space, and unite the Ukrainian people to creative development of democracy and modernized society.

О. А. Марушеваканд. юридичних наук, здобувач наукового ступеня доктора наук з державного управління,Міжрегіональна академія управління персоналом, м. Київ

ДЕЯКІ АСПЕКТИ СИСТЕМ МАРКЕТИНГУ В УПРАВЛІННІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИМИ ВІДНОСИНАМИ У БУДІВНИЦТВІ

O. А. MarushevaPhD in Law, Doctoral research scholar of the Department of Public Administration;Interregional Academy of Personnel Management, Kyiv

SOME ASPECTS OF THE MARKETING SYSTEMS IN THE ADMINISTRATION OF SOCIO-ECONOMIC RELATIONS IN CONSTRUCTION

Обґрунтовано, що організаційно-економічне регулювання будівельної сфери є багатоаспектною, багатогранною системою інструментів і процесів впливу, що в реальній практиці використовують для ефективного розвитку будівельної галузі. Тільки на основі науково обґрунтованого, взаємопов’язаного, взаємодоповнюючого застосування різноманітних за змістом, спрямованістю інструментів можливе забезпечення поєднання вдалої реалізації нових проектів будівництва, з ефективним застосуванням передових технологій, новітніх будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, що стануть підґрунтям створення умов, необхідних для інноваційного розвитку промисловості, освіти, медицини, а також створення умов комфортного проживання, взаємодії та співпраці громадян. Доведено, що застосування маркетингових концепцій в системі управління будівельною організацією передбачає управління всіма аспектами та етапи діяльності: від формування інвестиційної ідеї проекту та передпроектних розробок, а також архітектурних рішень до реалізації результату будівельного виробництва серед кінцевих споживачів.
Обґрунтовано, що будівельна галузь може забезпечити впровадження нових технологій у базових галузях економіки та у житлово-комунальному господарстві, зокрема, частково зняти соціальну напругу, забезпечивши будівництво житлового фонду, об’єктів інфраструктури, промислових підприємств, та сприяти створенню робочих місць.
Доведено, що розроблення концепції інформаційної прозорості, гласності як передумови ефективних комунікацій між будівельними фірмами та їхніми потенційними замовниками є актуальним продовженням дослідження перспектив регіонального розвитку в умовах децентралізації. Зазначено, що у ширшому розумінні категорія транспарентності характеризує наявність ефективних комунікацій та взаємодії між підприємством, з одного боку, та постачальниками, покупцями, місцевими органами влади, засобами масової інформації, громадськістю – з іншого. Концепція транспарентності полягає в якісно новому підході до формування маркетингової політики. Новизна визначається переходом від суто рекламного специфічного подання інформації цільовим аудиторіям до системного формування іміджу будівельної фірми на основі створення транспарентних внутрішнього та зовнішнього середовищ бізнесу. Єдиним обмежувачем доступу до інформації є комерційна таємниця. Структурування масивів інформації з обмеженим доступом з метою забезпечення економічної безпеки компанії-підрядника – це тема для окремих системних досліджень.[||]It is founded that organizational and economic regulation of the construction sector is a multiple, multifaceted system of tools and processes of influence, which in practice is used for the effective development of the construction industry. Only on the basis of scientifically substantiated, interconnected, complementary application of various content and orientation of the instruments it is possible to ensure a combination of successful implementation of new construction projects, with the effective application of advanced technologies, new constructional materials, products and building construction, which will become the basis for creating the conditions which are necessary for innovation development of industry, education, medicine, as well as creating conditions for comfortable living, interaction and cooperation of citizens. it has been clearly shown that application of marketing concepts in the system of management of a building organization provides for management of all aspects and stages of activity: from the formation of the investment idea of the project and development of feasibility studies, as well as architectural solutions to the implementation of the result of the construction operations among end users.
It is substantiated that the construction industry can provide introduction of new technologies in the basic branches of economy and in housing and communal services, in particular, to partially eliminate social tension, providing housing, infrastructure, industrial enterprises and promoting job creation.
It is proved that the development of the concept of informational transparency, publicity as the preconditions for effective communication between construction companies and their potential customers is an important continuation of the study of the prospects of regional development in conditions of decentralization. It is noted that in the broader sense, the category of transparency characterizes the existence of effective communications and interaction between the enterprise, on the one hand, and suppliers, buyers, local authorities, the media, and the public on the other. The concept of transparency lies in a qualitatively new approach to the formation of marketing policies. Novelty is determined by the transition from a purely advertising specific presentation of information to target audiences to systematically shape the image of a construction firm based on the creation of a transparent internal and external business environment. The only limiting access to information is a commercial secret. Structuring of arrays of restricted information to ensure the economic security of a contractor company is a topic for individual system studies.

Ю. Л. Моховак. наук з держ. упр., доцент магістратури державного управління,Центр післядипломної освіти Донецького національного технічного університету, м. ПокровськА. І. Луцькастудент магістратури державного управління Центру післядипломної освітиДонецького національного технічного університету, м. Покровськ

СУТНІСТЬ ТА ГОЛОВНІ НАПРЯМКИ ДЕРЖАВНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Yu. L. MokhovaPhD (Public Administration), Associate Professor of Master's Degree of Public Administration, Center for Postgraduate Education of Donetsk National Technical University, PokrovskA. I. Lutskastudent of the Master of Public Administration of the Postgraduate Education Center of Donetsk National Technical University, Pokrovsk

THE ESSENCE AND MAIN DIRECTIONS OF THE GOVERNMENT INFORMATION POLICY OF UKRAINE

В статті досліджено поняття та основні напрямки інформаційної політики. Проведено порівняльну характеристику державної інформаційної політики розвинених країн та країн ЄС, як ключового орієнтира для України в розвитку глобалізаційних процесів. Визначено основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні: пріоритетність науково-технічного й інноваційного розвитку держави; формування необхідних законодавчих і сприятливих економічних умов; всебічного розвитку інформаційних ресурсів; сприяння збільшенню різноманітності й кількості електронних послуг, посилення мотивації у використанні ІКТ. Досліджено завдання та інструменти впливу Міністерства інформаційної політики, що є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційного суверенітету України. З метою забезпечення становлення та розвитку інформаційного суспільства в Україні запропоновано модель реалізації інформаційної політики.[||]In the article there are investigated the concepts and main directions of information policy. It is conducted comparative characteristic of the government information policy of developed countries and EU countries as a key benchmark for Ukraine in the development of globalization processes. The basic principles of the development of the information society in Ukraine are determined: the priority of the scientific-technical and innovative development of the government; formation of necessary legislative and favorable economic conditions; comprehensive development of information resources; promotion of the diversity and quantity of electronic services, strengthening of the motivation to use ICT. There are explored the task and tools of the influence of the Ministry of Information Policy, which are the main body in the system of central bodies of executive power in the field of ensuring information sovereignty of Ukraine. An analysis of the current government proves that in Ukraine there is no single legislation and regulatory framework for the formation of the foundations of the information society, which would comprehensively reflect changes in public life under the influence of technologies and networks. The formation and development of the information society in Ukraine requires the formation of a single model for the implementation of information policy that would comply with the norms of international law. In order to ensure the formation and development of an information society, it is proposed a model for implementing information policy in Ukraine. There are determined the main directions and ways of the government information policy: development of the information space of Ukraine, creation of a system of government strategic communications, information re-integration of temporarily uncontrolled territories of the Luhansk and Donetsk regions of the temporarily occupied Crimean territory, popularization of Ukraine and its values in the world. The proposed model will ensure the transparency of the process and the high productivity of the use of information technology.

О. О. Скориккандидат економічних наук, доцент кафедри економіки та підприємництва,Черкаський державний технологічний університет

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ СИСТЕМИ КАЗНАЧЕЙСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇХ УДОСКОНАЛЕННЯ

A. A. SkorikPhD, Associate Professor of economics and entrepreneurshipCherkasy State Technological University

INFORMATIONAL TECHNOLOGIES OF TREASURY SERVICE: THE MODERN STATE AND THE PROSPECTS FOR THEIR IMPROVEMENT

У статті досліджені загальні підходи до побудови системи інформаційного забезпечення казначейського обслуговування державних фінансів, наведена модель автоматизованого управління казначейською системою. Встановлено, що у світовій практиці застосовуються два підходи до створення і розвитку інформаційних систем управління суспільними фінансами – централізований та децентралізований, визначені їх переваги та обмеження. Здійснена оцінка автоматизованих інформаційних систем, що застосовуються у практиці Державної казначейської служби України. Визначено призначення та основні завдання касового обслуговування виконання бюджетів в АІС «Є-Казна». Досліджені основні параметри та можливості сучасних автоматизованих систем казначейського обслуговування в Україні. Визначені напрямки модернізації автоматизованих інформаційних систем для подальшого удосконалення інформаційного забезпечення Державної казначейської служби України, підвищення рівня відкритості, прозорості та підзвітності діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування.[||]Treasury bodies are the direct subject of the process of managing state and local financial resources. The development of the treasury system, its growing demands and financial opportunities are constantly generated as quantitative changes in the information environment (continuous increase in the volume of processed information, quantitative increase in executable functions), and qualitative (expansion of the function of the solved tasks, updating of information technologies, changes of parameters of functions, etc.). .The development of modern computer systems and their software opens up for the Treasury service wide opportunities for improving the processes of budget execution at different levels, which determines the relevance of the article.
The purpose of the article is to study the current state of information provision of the treasury service system in Ukraine and determine the prospects for its improvement.
The article defines the general approaches to the construction of the system of informational provision of treasury service of public finances. It is established that in the world practice traditionally used two approaches to creation and development of information systems of public finance management – centralized and decentralized, their advantages and limitations are determined.
The information system of the Treasury is created on the basis of a model that covers the complexes of interrelated functional tasks, which determine the problems of management phases. This model is presented and analyzed.
The estimation of automated information systems applied in the practice of the State Treasury of Ukraine is carried out. The automated information system of the Treasury at the State level is provided by the software package “E-treasury”, which was developed and introduced from the beginning of 2014 for accounting of the State Budget revenues, administration and distribution of taxes between budgets of different levels. The destination and basic tasks of cash servicing of budget execution in AIS “E-treasury” are determined. The main parameters and possibilities of modern automated treasury services systems in Ukraine are investigated.
Also the directions of modernization of automated information systems for further improvement of information provision of the State Treasury Service of Ukraine are determined.

С. А. Дяченкокандидат наук з державного управління, доцент кафедри економічної політики та врядуванняНаціональної академії державного управління при Президентові України

РОЗВИТОК МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ МІСЦЕВИМИ ФІНАНСАМИ В УМОВАХ РЕФОРМИ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

S. DiachenkoPhD, Associate Professor of economic policy and governance department of the National academy for public administration under the President of Ukraine

DEVELOPMENT OF LOCAL FINANCIAL MANAGEMENT METHODS IN THE CONDITIONS OF DECENTRALIZATION REFORM

У статті розглянуто сутність управління місцевими фінансами, як одна із складових управління соціально-економічним розвитком адміністративно-територіальних одиниць, що здійснює спеціальний апарат за допомогою специфічних прийомів і методів, впливу на цілеспрямоване формування, використання та розпорядження коштами місцевих бюджетів, а також фінансами комунальних підприємств. Висвітлено підходи науковців до трактування цього поняття.
Зазначено, що суть децентралізованого управління полягає в тому, що органи місцевої влади стали наділятися тими повноваженнями, які раніше належали до компетенції державної влади. Отже, важливою складовою системи управління місцевими фінансами є компетенції місцевих органів влади. Відмічено, що за умов децентралізації державного управління компетенції місцевих органів влади стають набагато ширшими і мають більший вплив на ефективність управління місцевими фінансами.
Систематизовано теоретико-методологічні підходи до визначення методів управління місцевими фінансами, як способів, за допомогою яких реалізуються функції органи місцевого самоврядування із управління місцевими фінансами. Встановлено, що основними методами управління місцевими фінансами є: фінансове планування та прогнозування, фінансове регулювання, фінансовий контроль, оперативне та стратегічне управління. Висвітлено науковий дискурс стосовно розвитку методів управління місцевими фінансами. Наголошено, що за умов децентралізації державного управління методи управління місцевими фінансами доцільно розвинути та доповнити такими - бюджетуванням, як складової фінансового планування, державним аудитом та аудитом ефективності, як складових фінансового контролю.
Виявлено зв’язок між функціями та методами управління місцевими фінансами та подано системну класифікацію методів за різними ознаками. Зроблено висновок, що розвиток методів управління місцевими фінансами сприятиме становленню інституту місцевого самоврядування та підвищить ефективність децентралізації державного управління.[||]The article discusses the essence of local finance management as one of the components of the management of the socio-economic development of administrative and territorial units, which carries out a special apparatus with the help of specific techniques and methods, the influence on the purposeful formation, use and disposal of funds from local budgets, as well as finances of utility companies. The approaches of scientists to the interpretation of this concept are highlighted.
It is noted that the essence of decentralized management lies in the fact that local authorities began to be given those powers that previously belonged to the competence of the state power. Consequently, an important component of the local finance management system is the competence of local authorities. It is noted that in the conditions of decentralization of public administration, the competences of local authorities become much wider and have a greater impact on the efficiency of management of local finances.
The theoretical and methodological approaches to the definition of methods of management of local finances as means by which functions of local self-government bodies for local financial management are implemented are systematized. It is established that the main methods of managing local finances are: financial planning and forecasting, financial regulation, financial control, operational and strategic management. The scientific discourse on the development of local finance management methods is presented. It is stressed that in the conditions of decentralization of public administration, methods of managing local finances should be developed and supplemented by such budgeting as a component of financial planning, state audit and audit of efficiency as components of financial control.
The connection between functions and methods of management of local finances is revealed and the system classification of methods is presented according to various features. It is concluded that the development of local finance management methods will facilitate the establishment of a local self-government institution and increase the efficiency of decentralization of public administration.

І. І. Самойловакандидат наук з державного управління, завідувач навчально-методичного відділуНавчально-наукового центру організації освітнього процесу,Університет державної фіскальної служби України

ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ЩОДО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ЛІКУВАЛЬНО-ОЗДОРОВЧОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ

I. SamoilovaPhD (Public Administration), head of the educational-methodical departmentEducation and research center for education management,University of the State Fiscal Service of Ukraine

STATE POLICY ON REGULATION OF THE DEVELOPMENT OF TREATMENT AND WELFARE TOURISM IN UKRAINE

Лікувально-оздоровчий туризм надає істотний соціально-економічний ефект на розвиток туристично-рекреаційних дестинацій. Оцінка розвитку лікувально-оздоровчого туризму і розробка пропозицій щодо вдосконалення державного регулювання має важливе значення. Визначено місце лікувально-оздоровчого туризму в рекреаційно-туристичному просторі. Виявлено основні перешкоди розвитку лікувально-оздоровчого туризму. Запропоновано напрями державної політики щодо розвитку лікувально-оздоровчого туризму.[||]Therapeutic and recreational tourism in the world is developing at a faster pace. It makes a significant contribution to the sustainable development of society and is one of the constantly growing sources of replenishment of the state budget. In modern conditions, the development of health-improving tourism is a priority state task, as it concerns the quality life support of human activity and is aimed at the restoration and development of its physical and spiritual health.
The medical and recreational sphere is in a state of chaotic and slow development. The main obstacles to its development should be considered: the imbalance of social and economic efficiency of the use of recreational resources and the need for their conservation; weak material base of many objects of medical and health infrastructure; inconsistency of the overwhelming majority of health facilities with international standards; insufficient attention of the authorities to the problems of the development of the medical and healthcare industry, in particular when developing strategies and programs of economic development; imperfection of the legal and regulatory framework; insufficient methodological, organizational, informational and material support of the enterprises of the medical and health industry on the part of the state; insufficient quality of service in the nutrition units of health-improving establishments.
The main priorities of the state policy of development of health-improving tourism in Ukraine are: to improve the system of medical and health service with new programs for a specific material and technical base; to improve the regulatory and tax base, its adaptation to world standards and control over observance of the legislation; to develop the organizational and legal mechanism for the implementation of international and national standards of tourist and recreational services; harmonization of the Ukrainian legislation on health-improving tourism to EU standards and world requirements; to develop cooperation with other countries and international health-improving organizations; promotion of national and foreign investments in the development of the industry of health-improving tourism and creation of new workplaces; while forming the policy of perspective development of health-improving tourism, determining the forms and methods of state regulation of the sphere of health-improvement tourism, taking into account the negative and positive factors related to the political, legislative, legal and socio-economic situation in the country and in the world.

В. В. Іванютакандидат наук з державного управління,Житомирський державний технологічний університет

СТРУКТУРА ДЕРЖАВНОЇ ВЛАСНОСТІ ЯК ОБ’ЄКТУ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В СУЧАСНИХ ЕКОНОМІЧНИХ УМОВАХ

Viktoriia IvaniutaPhilosophiae doctor, Zhytomyr State Technological University

STRUCTURE OF STATE PROPERTY AS A PUBLIC ADMINISTRATIONS OBJECT IN CONTEXT OF MODERN ECONOMIC CONDITIONS

В статті приділено увагу розгляду теоретичних проблем управління державною власністю та визначенню шляхів підвищення його ефективності. Охарактеризовано основні тенденції трансформації державної власності в аспекті еволюційних процесів системи державного управління. Опираючись на викладені та опрацьовані науково-практичні принципи в статті наведено методологічні підходи до розв'язання проблеми підвищення ефективності управління державною власністю спираючись на теорію ніш, яка визнає різноманіття форм власності і можливість знаходження кожною з них свого раціонального місця, а також на ідеї про розщеплення відносин власності і представленні їх у виді комплексу відносин.[||]The article focuses on the consideration of theoretical problems of management of state property and determination of ways to increase its management efficiency. It is proved that the current state of this issue is characterized as the complete absence in the national economic science of the developed theory on this issue, and the obvious disadvantage of the experience of the actual use by the state authorities of the possibilities of influencing economic processes through the conscious disposal of that part of national wealth that is in state ownership. The main tendencies of state property transformation in the aspect of evolutionary processes of the state administration system are described. Thus, the author states that state property and economic activity based on it in the context of its efficiency can not be assessed unambiguously. It is logical that in the scientific literature, the representatives of different schools of the neoclassical direction give it a low rating. The state is a specific entity of ownership and management. State property is not personally personified. Hence, the comparatively lower efficiency of the use of state-owned objects. Based on the above-stated and elaborated scientific and practical principles, the methodological approaches to solving the problem of increasing the efficiency of management of state property based on the niche theory, which recognizes the diversity of forms of ownership and the possibility of finding each one of their rational place, as well as the idea of splitting, are presented in the article. property relations and represent them in the form of a whole bunch of relations. The analysis shows that both in science and in the practice of public administration is looking for an optimal ratio of private and public sectors in models of the market economy type. However, in the context of the transformation of economic relations in Ukraine, the main objective is shifting from the definition of the scope of the public sector to the sphere and the principles of its action.

В. М. Лісничааспірант кафедри публічного управління та адмініструванняІнституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України

СТРУКТУРНІ ЗАСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В ПОСТМОДЕРНІЙ ДЕРЖАВІ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД

V. M. Lisnychaрostgraduate student of the Department of Public Governance and Administration of the Institute of Staff Training of the State Employment Service of Ukraine

STRUCTURAL MEASURES FOR IMPLEMENTATION OF THE STATE-PRIVATE PARTNERSHIP IN A POST MODERN STATE

Стаття присвячена дослідженню питання структурних засобів реалізації державно-приватного партнерства в постмодерній державі в контексті наявного міжнародного досвіду. У ході дослідження проаналізовано європейські та американські практики реалізації державно-приватного партнерства, охарактеризовано зарубіжну нормативно-правову базу організації та здійснення взаємодії між державою та приватним сектором, підкреслено макроекономічну роль державно-приватного партнерства з урахуванням змін відповідно до фаз економічного циклу, визначені основні ролі приватного сектора у схемах державно-приватного партнерства, у тому числі і з урахуванням підходів Європейської Комісії, визначено структурні засоби реалізації державно-приватного парнерства у постмодерній державі, вказано, що вона має стати гарантією прозорості, надійності та тривалості стосунків між представниками державного і приватного секторів у рамках партнерських програм. Доведено доречність використання в Україні найбільш успішних практик європейського та американського досвіду з розвитку партнерства між державним і приватним сектором.[||]The article analyzes the international experience of realization of public-private partnership. The legal and regulatory framework for public-private partnership is described, which states that it should become a guarantee of transparency, reliability and duration of relations between representatives of the public and private sectors within the framework of partnership programs. Emphasized the macroeconomic role of public-private partnership can vary according to the phases of the economic cycle.
The issue of the relationship between state bodies and business is objectively today the driving force of the development of any modern democratic rule-of-law state. Moreover, in recent years, there is a tendency in the world to strengthen cooperation between state bodies and business. First, this is manifested in such socially important sectors of the economy as electricity, transport, health, education.
World experience testifues that concessions and life-cycle contracts are best suited for attracting extrabudgetary investments in infrastructure, due to the following reasons: agreements are long-term, allowing the parties to plan for a long time period (for the state - to plan economic development, for a private partner - to carry out long-term investments with a high degree of reliability); a private partner has sufficient freedom to make managerial and economic decisions, and also has the opportunity to invest in state-guaranteed projects and to receive stable income over a long period of time; only the right to dispose of and use the object of state property is transferred to the private party, and the state has sufficient levers of influence on the private partner in case of violation of terms of the agreement; the state receives from the private party advanced management methods, as well as the application of more efficient and up-to-date technical solutions and, consequently, improvement of the quality of services; the state partially eliminates the risks of functioning of infrastructure objects, as well as risks of exceeding the estimated cost of construction, which are most characteristic for infrastructure objects; the investor is interested in meeting the terms of the construction of facilities, because it depends on the return of investment, which is also important for the state.

Д. М. Костенкоаспірантка кафедри глобалістики, євроінтеграції та управління національною безпекоюНаціональної академії державного управління при Президентові України

ВИКОРИСТАННЯ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПУБЛІЧНОМУ УПРАВЛІННІ В КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ

Diana Kostenkopost-graduate student of the Chair of Globalistics, European Integration and National Security Management at National Academy for Public Administrationunder the President of Ukraine

USING OF NEW TECHNOLOGIES IN THE PROVIDING OF NATIONAL SECURITY

У статті здійснено аналіз чинників, які обумовлюють використання новітніх технологій у публічному управлінні в контексті забезпечення національної безпеки, розкривається їх сутність та охарактеризовано їх функціональний зміст з огляду на відповідну здатність системи публічного управління використовувати інноваційні технології у процесі публічно-управлінської практики забезпеченням національної безпеки. Розглянуто проблематику інновацій в публічному управлінні в органах влади центрального рівня, що формують засади і напрями політики держави. Наголошено на пріоритетних завданнях вироблення концептуального бачення і стратегії формування нової якості публічного управління, ефективної системи державної служби, яка була б здатна в умовах наростаючої невизначеності розробляти і впроваджувати інновації, щоб налаштувати систему публічного управління на ефективну взаємодію з бізнесом, структурами громадянського суспільства, що задіяні у процесах розробки та впровадження новітніх технологій для продуктивного застосування їх можливостей у процесах публічної політики та забезпечення національної безпеки.[||]The article analyzes the factors that determine the use of the latest technologies in public administration in the context of providing national security, reveals their essence and describes their functional content, taking into account the appropriate ability of the public administration system to use innovative technologies in the process of public management practice providing national security. The problems of innovations in public administration in central government bodies that form the principles and directions of state policy are considered. The priority tasks of developing a conceptual vision and strategy of forming a new quality of public administration, an effective civil service system that would be able, in conditions of growing uncertainty, to develop and implement innovations in order to set up a public administration system for effective interaction with business, civil society organizations involved in the processes of developing and implementing the latest technologies for the effective use of their capabilities in the processes of public policy and ensuring national security.
We are living in an age of dramatic technological progress. That progress has brought us many conveniences and advantages, but one result has been a rash of new spying and surveillance technologies. These include new or greatly improved imaging devices, location-tracking technologies, communications eavesdropping systems, and new means of collecting ever-more-granular data of all kinds about individuals and their activities.
All too often, the deployment of these technologies happens faster than our social, political, educational, or legal systems can react, producing a “land rush” in which companies and government agencies deploy new privacy-invasive technologies before subjects are aware that they exist—and certainly before we have consented to their use through our democratic political system.
Promoting the preservation of privacy and other values in a manner that maximizes the advantages that such technology might bring us. In some cases, technology-specific rules might be warranted. In all cases, we would benefit from the application of basic privacy principles, such as the globally recognized Fair Information Practice Principles.
The peculiarity of the deployment of the processes of using the newest technologies in the public management of the provision of national security is the need for certain public support or the shifting of the corresponding responsibilities to management entities that carry out their activities in this area. Implementation of the latest technologies in this area depends on the available resources in such entities of ensuring national security. The modern science of public administration and practice convincingly proves that effective innovative technological changes are the main factor in the long-term socio-economic development of any country and its overall security. In this regard, the "national innovation system of public administration and administration" should be formed in Ukraine. In such circumstances, the effectiveness of public administration depends on the use of sufficient amount of innovative forms and management methods. For Ukraine, this problem is even more relevant in connection with the challenges and threats that require the immediate modernization of the public administration system for ensuring national security in order to meet the needs of society.

В. В. Литвинаспірант Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

V. V. LitvinPostgraduate student of Taurida National University named after V.I. Vernadsky

THEORETICAL BASES AND IMPROVEMENT OF THE MECHANISMS OF REALIZATION OF THE STATE TAX POLICY OF UKRAINE

Удосконалено концептуальні підходи до реалізації механізмів державної податкової політики, а саме: дотримання комплексного підходу при розробці та реалізації податкової політики, зокрема, узгодження заходів, що проводяться в усіх ланках бюджетно-податкової системи, шляхом їх орієнтації на виконання завдань соціально-економічного розвитку регіонів, надання податкових пільг, які необхідні для реалізації цілей і завдань податкової політики, і забезпечення тісного взаємозв'язку між складовими частинами економічної політики - фінансової, бюджетної, податкової, кредитної, інвестиційної; формування інституційних основ побудови відносин між суб'єктами податкового механізму на основі гармонізації різноспрямованих інтересів «платник податків - держава» за допомогою реалізації відтворювальної функції податкової політики; подальше впровадження нових електронних сервісів в регіонах з низьким рівнем автоматизації з метою залучення платників податків до подання звітності в електронному вигляді; організаційні механізми податкового стимулювання інноваційної діяльності в Україні, а саме: забезпечення умов для підвищення доступу платників податків до отримання інвестиційного податкового кредиту; зменшення адміністративного та фіскального тиску на підприємців за допомогою встановлення пільгової ставки по обов'язковим страховим внескам інноваційних організацій; удосконалення механізмів реалізації державної податкової політики України, що на відміну від існуючих, включають: застосування імітаційного моделювання впливу державної податкової політики на економічні показники регіонів, що дозволить враховувати вплив факторів зовнішнього і внутрішнього середовища регіону при прогнозуванні податкових надходжень і отримати кількісну оцінку можливих наслідків для розвитку міжбюджетних відносин на регіональному рівні.
Отримали подальший розвиток: категоріальний апарат теорії державного управління на основі уточнення понять: «державна податкова політика», «механізм державної податкової політики», «регіональна податкова політика»; визначені вектори розвитку державної податкової політики: спрямованість на забезпечення розвитку фіскальних стимулів інвестиційної діяльності малого бізнесу з наданням можливостей створення спеціальних інвестиційних резервів; побудова системи податкових відносин на основі розширення переліку послуг податковими органами, в тому числі застосування податкового компромісу.[||]Improved conceptual approaches to the implementation of state tax policy mechanisms, namely: adherence to an integrated approach in the development and implementation of tax policy, in particular, coordination of activities carried out at all levels of the fiscal system, by focusing on the tasks of regional socio-economic development, the provision of tax incentives that are necessary for the implementation of the goals and objectives of tax policy, and to ensure a close relationship between the components of the economy eskoy policy - financial, budget, tax, credit, and investment; the formation of the institutional framework for building relationships between the subjects of the tax mechanism based on the harmonization of multidirectional interests of the “taxpayer - state” through the implementation of the reproduction function of tax policy; further introduction of new electronic services in regions with a low level of automation in order to attract taxpayers to submit reports in electronic form; organizational mechanisms of tax incentives for innovation in Ukraine, namely: ensuring conditions for increasing the access of taxpayers to receive an investment tax credit; reduction of administrative and fiscal pressure on entrepreneurs through the establishment of a preferential rate for compulsory insurance premiums of innovative organizations; improvement of the mechanisms for implementing the state tax policy of Ukraine, which, unlike the existing ones, includes: applying simulation modeling of the influence of state tax policy on regional economic indicators, which will allow to take into account the influence of factors of the region’s external and internal environment when forecasting tax revenues and to obtain a quantitative assessment of possible developmental consequences intergovernmental relations at the regional level.
Were further developed: the categorical apparatus of the theory of public administration based on the clarification of the concepts: "state tax policy", "mechanism of state tax policy", "regional tax policy"; identified vectors of state tax policy development: focus on ensuring the development of fiscal incentives for small business investment activities with the provision of opportunities to create special investment reserves; building a system of tax relations on the basis of expanding the range of services by tax authorities, including the use of tax compromise.

ТОВ "ДКС Центр"