Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА

Зміст журналу № 11, 2018

Т. В. Пулінадоктор економічних наук, професор,Запорізький національний технічний університетІ. М. Тесленокдоцент, доктор економічних наук,Запорізький національний технічний університетА. Г. Нестеренкомагістр, Запорізький національний технічний університет

РОЗРОБКА СТРАТЕГІЇ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

T. V. PulinaDoctor of Economics, Professor, Academician of AEN of UkraineZaporizhzhya National Technical UniversityI. N. TeslenokAssociate Professor, Doctor of EconomicsA. G. Nesterenkomaster, Zaporizhzhya National Technical University

DEVELOPMENT OF THE ENERGY EFFICIENCY STRATEGY OF THE ZAPOROZHSK REGION

У статті висвітлено питання розробки стратегії енергоефективності. Досліджено методологічні основи стратегічного планування, визначено основні перспективні напрямки вдосконалення системи планування стратегії енергоефективності. Вважається регуляторною підтримкою стратегічного планування. Курс, прийнятий новим урядом для надання повноважень регіонам України, включаючи значне збільшення фінансових можливостей місцевих органів влади, дає можливість нарешті рухатися вперед у вирішенні питань енергоефективності, особливо тому, що місцеві органи влади будуть безпосередньо зацікавлені у розвитку економічний потенціал свого регіону, який сьогодні неможливо здійснити без радикальних змін у сфері енергоефективності. Звичайно, це має бути підтримано державними антикорупційними заходами та усуненням різних бюрократичних перешкод на шляху створення сприятливого клімату для інвестування в країну, включаючи інвестиції в енергозбереження. Але, тим не менше, центр вирішення проблеми повинен перейти до регіонів, і в той же час рівень відповідальності регіональних та місцевих органів влади, їх компетенція та організація повинні збільшуватися. Одним з основних фінансових джерел покращення енергоефективності в Україні можна вважати інвестиційну підтримку з боку міжнародних фінансових установ (ЄС, ЄБРР, ПРООН, USAID), яка спрямована на підтримку місцевих проектів за програмами розвитку та впровадження власних спеціальних програм з поліпшення енергоефективність на підприємствах малого та середнього промислового підприємства (МСП) та муніципальних підприємств місцевого самоврядування. Аналізується розробка регіональної стратегії енергозбереження на основі стратегії регіонального розвитку регіону. Розробка стратегії енергоефективності розглядається комплексно під час реалізації програм ЮНИДО.[||]The article highlights the issues of developing an energy efficiency strategy. The methodological foundations of strategic planning were explored, the main promising areas for improving the energy efficiency strategy planning system were identified. Considered regulatory support for strategic planning. The course adopted by the new government to give Ukraine's regions wide powers, including a significant increase in the financial capacity of local authorities, offers a chance to finally move forward in addressing energy efficiency issues, especially as local authorities will have a direct interest in developing the economic potential of their region, which today it is impossible to implement without radical changes in the field of energy efficiency. Of course, this should be supported by the state's anti-corruption steps and the removal of various bureaucratic obstacles to creating a favorable climate for investment in the country, including investments in energy efficiency. But, nevertheless, the center of the solution of the problem should move to the regions and at the same time the level of responsibility of regional and local authorities, their competence and organization should increase. One of the main financial sources of energy efficiency improvement in Ukraine can be considered investment support from the International Financial Institutions (EU, EBRD, UNDP, USAID), which is aimed at supporting local projects under development programs and implementing their own special programs for improving energy efficiency at small and medium industrial enterprises business (SMEs) and municipal enterprises of local governments.The development of a regional energy saving strategy based on a regional development strategy for the region is analyzed. The development of an energy efficiency strategy is considered comprehensively when implementing UNIDO programs.

І. Л. Сазонецьд. е. н., професор, завідувач кафедри державного управління, документознавства та інформаційної діяльності Національного університету водного господарства та природокористування м. РівнеІ. Я. Зимак. мед. наук, Головний лікар комунального закладу«Рівненська обласна клінічна лікарня», м. Рівне

МІЖНАРОДНЕ ІНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ЗДОРОВ’Я

I. SazonetsDoctors of EconomicsHead of the Department of Public Administration, Documentation and Information ActivitiesNational University of Water and Environmental Engineering, city of RivneI. ZymaPhD in Medical scienceChief Physician of the Municipal Institution \"Rivne Regional Clinical Hospital\", city of Rivne

INTERNATIONAL INSTITUTIONAL AND LEGAL FRAMEWORK FOR THE FORMATION OF A HEALTH CARE MANAGEMENT SYSTEM

В статті подано спробу поєднання двох процесів ‒ інституалізації та трансформації системи управління охороною здоров’я. В статті проведено дослідження інституційно-правового забезпечення формування системи управління охороною здоров’я. Основою статті є засади імплементації міжнародних норм в практику реформ Україні
Визначено, що серед інституційних форм, які мають вплив на процеси побудови систем державного управління та формування інституційних методів управління охороною здоров’я особливе місце посідають нормотворчі акти. Ці акти започатковані світовими та європейськими інституціями. Ці акти не мають силу закону, але при формуванні національних законодавств країни, що їх підписали мають враховувати затверджені положення;
Серед таких нормотворчих актів автор виділяє як більш впливові та аналізує такі як: Європейська конвенція о соціальній та медичній допомозі (Париж, 1953), Алма-Атинська декларація (Алма-Ата, 1978), Оттавська хартія по зміцненню здоров'я (Оттава, 1978), Європейської Хартії прав пацієнтів (Амстердам, 1994), Люблінська Хартія вдосконалення управління охороною здоров’я (Люблін, 1996), Талліннська Хартія (Таллінн, 2008), Європейська політика «Здоров’я – 2020» (Баку, Брюссель, Мальта, 2012).
Зазначені акти визначають основні підходи у формуванні систем державного управління охороною здоров’я. Норми відношення до пацієнтів у всіх країнах повинні спиратися на універсальні для всіх права пацієнтів і створювати умови для кращої імплементації цих прав в різних системах.[||]The article attempts to combine two processes - institutionalization and transformation of the health care management system. The article analyzes the institutional and legal support for the formation of a health care management system. The basis of this article is the principles of implementation of international norms in the practice of reforming Ukraine
It is determined that normative acts take a special place among the institutional forms that influence the processes of building public administration systems and forming institutional methods of health care management. These acts are initiated by world and European institutions. These acts do not have the force of law, but when formulating the national legislation of the country, the signatories should take into account the approved provisions;
Among such normative acts, the author identifies as more influential and analyzing such as: European Convention on Social and Medical Aid (Paris, 1953), the Alma-Ata Declaration (Alma-Ata, 1978), the Ottawa Charter for the Strengthening of Health (Ottawa, 1978 ), The European Patients' Rights Charter (Amsterdam, 1994), the Lublin Health Care Management Improvement Charter (Lublin, 1996), the Tallinn Charter (Tallinn, 2008), the European Health Policy 2020 (Baku, Brussels, Malta, 2012).
All of the above acts emphasize the following general approaches to the formation of public administration systems: ensuring access to medical services for all segments of the population, internationalization of health care systems in terms of providing assistance and in the training and use of personnel, taking into account economic, historical, social, demographic, cultural the specifics of the regions and the specifics of the countries when creating the mechanisms of public administration of the health care system, the need to develop an individual system for each country. the financing of medicine, the need to develop an individual health system for each country and the formation of a healthy lifestyle, the need to develop individual systems for attracting other types of resources to each country in addition to financial. The standards of attitude towards patients in all countries should be based on universal universal rights for patients and create conditions for better implementation of these rights in different systems.

Н. В. Попрозманд. е. н., професор кафедри інформаційних і дистанційних технологій,Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. КиївА. О. Коробськаздобувач кафедри інформаційних і дистанційних технологій,Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ

СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ В КОНТЕКСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

N. PoprozmanDoctor of Economic Sciences, Professor of the Department of Information and Distance Technologies of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, KievA. KorobskaPostgraduate student of the Department of Information and DistanceTechnologiesof the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv

STATE AND TRENDS OF USE OF LAND RESOURCES OF AGRICULTURAL PURPOSES IN THE CONTEXT OF NATIONAL SECURITY OF THE STATE

В статті розглянуто питання національної безпеки України та підкреслено, що вона має такі складові як: політичну, економічну, екологічну, інформаційну та соціально-культурну. Відзначено, що екологічна складова – займає одне з найважливіших місць серед всіх складових, оскільки вона – одна із головних аспектів забезпечення продовольчої безпеки держави та підтримання і захисту навколишнього природного середовища в цілому. Звертається увага на те, що з метою забезпечення продовольчої безпеки держави головними завданнями екологічної складової є: формування та розвиток ринку земель сільськогосподарського призначення; забезпечення нормативно-правового механізму захисту прав власності на земельні ділянки; забезпечення функціонування системи раціонального використання земельних ресурсів; врегулювання питань, що стосуються сфери земельних відносин; поліпшення екологічного стану навколишнього природного середовища; реабілітація техногенно забруднених територій; забезпечення населення якісною та екологічно безпечною сільськогосподарською продукцією тощо.
Обґрунтовано питання стану та перспектив використання земельних ресурсів сільськогосподарського призначення та підкреслено, що для господарського використання залучено дуже велика територія держави, а саме 92%, рівень розораності досягнув – понад 54%, що призводить до порушення збалансованого співвідношення сільськогосподарських угідь, лісів та водойм, і як наслідок до порушення екологічної рівноваги. Також, звертається увага на те, що досить велика територія земельних ресурсів деградовані, малопродуктивні, забруднені техногенно та внаслідок господарської діяльності людини, порушені землі, яким необхідні ре культиваційні заходи; досить великі площі займають сільськогосподарські угіддя, що еродовані, а внесення недостатньої кількості органічних та мінеральних добрив призводить до зменшення вмісту гумусу у ґрунтах.
В статті наголошується, що щорічно під впливом ерозійних процесів втрачаються мільйони тон ґрунту, у тому числі рухомих форм азоту, фосфору і калію, а це в свою чергу призводить до втрати великої кількості сільськогосподарської продукції.
В статті акцентується увага на тому, що від якісного стану земельних ресурсів залежить ефективність сільськогосподарської діяльності в цілому аграрного сектору економіки, а це в свою чергу і продовольчої безпеки держави.[||]The article considers the issues of national security of Ukraine and emphasizes that it has the following components: political, economic, ecological, informational and socio-cultural. It is noted that the ecological component - is one of the most important places among all the components, because it is one of the main aspects of ensuring the country's food security and maintaining and protecting the environment as a whole. Attention is drawn to the fact that, in order to ensure food security, the main tasks of the ecological component are the following: formation and development of the market of agricultural land; provision of legal and regulatory mechanism for the protection of property rights to land plots; ensuring functioning of the system of rational use of land resources; settlement of issues related to the sphere of land relations; improvement of the ecological state of the environment; rehabilitation of technogenically polluted territories; providing population with quality and environmentally safe agricultural products, etc.
The question of the state and prospects of using agricultural land resources is substantiated, and it is emphasized that for the economic use a very large territory of the state is involved, namely 92%, the level of cultivation has reached - more than 54%, which leads to a violation of the balanced ratio of agricultural lands, forests and reservoirs, and as a consequence of a violation of ecological balance. Also, attention is drawn to the fact that a fairly large area of land resources is degraded, unproductive, contaminated technogenously and as a result of human activity, violated land, which requires re cultivation measures; Large enough areas are occupied by eroded agricultural land, and the introduction of insufficient organic and mineral fertilizers leads to a decrease in the content of humus in soils.
The article states that annually, under the influence of erosion processes, millions of tons of soil, including rolling forms of nitrogen, phosphorus and potassium, are lost, which in turn leads to the loss of a large amount of agricultural products.
The article focuses on the fact that the efficiency of agricultural activity in the whole agrarian sector of the economy depends on the quality of land resources, which, in its turn, is a food security of the state.

В. В. Шпачукдоктор наук з державного управління,Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ КІБЕРБЕЗПЕКОЮ УКРАЇНИ: ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

V. V. ShpachukDoctor of Science in Public Administration,Taurida National University named after V.I. Vernadsky

STATE CYBERSECURITY MANAGEMENT OF UKRAINE: LEGAL ASPECTS

Однією з ключових проблем сучасності є проблема захисту інформації, що обробляється в інформаційно-телекомунікаційних системах, від викликів і загроз у кібернетичному просторі. В умовах глобалізації світової економіки та інформаційного обміну, глобального поширення та впровадження інформаційних технологій в усіх сферах життєдіяльності суспільства проблема захисту інформації постали перед усіма державами світу. Можливості кібернетичного простору створили фундаментальну залежність від нормального функціонування інформаційних технологій всіх сфер життєдіяльності окремих громадян, суспільства та держави: економіки, політики, сфери національної та міжнародної безпеки тощо. Така залежність стає вразливим місцем у функціонуванні систем і об’єктів критичних національних інфраструктур і дає можливість негативно налаштованим елементам і угрупованням скористатися нею для реалізації протиправних дій у кібернетичному просторі шляхом порушення цілісності, доступності й конфіденційності інформації та нанесення шкоди інформаційним ресурсам і телекомунікаційним системам.
Дослідження ж процесу становлення правової бази здійснення державного управління кібернетичною безпекою України дозволяє виявити еволюцію пріоритетів, підходів до формування засад державного управління, тенденції та закономірності державного управління кібернетичною безпекою протягом всього періоду незалежності України та на сучасному етапі розвитку. На основі ретроспективного аналізу процесу становлення правової бази державного управління кібернетичною безпекою України можуть бути встановлені напрями подальшого вдосконалення правової бази, які дозволять нейтралізувати наявні та потенційні загрози і виклики національній безпеці, запобігти проблемам у функціонуванні та розвитку національних інтересів людини, суспільства, держави.
З огляду на це, у статті представлено результати дослідження процесу становлення правової бази державного управління кібернетичною безпекою України з часу набуття Україною незалежності у 1991 році. Окремо в статті проаналізовано та виділено основні особливості законодавчих, нормативно-правових актів, концепцій та стратегій, тощо, які стосуються процесу державного управління кібернетичною безпекою України.[||]One of the key issues of our time is the problem of protecting information processed in information and telecommunication systems from challenges and threats in cybernetic space. In the context of the globalization of the global economy and the exchange of information, the global spread and implementation of information technologies in all spheres of society's life, the problem of information security was posed to all countries of the world. The possibilities of the cybernetic space have created a fundamental dependence on the normal functioning of information technologies in all spheres of life of individual citizens, society and the state: economics, politics, national and international security, and others like that. Such dependence becomes a vulnerable place in the functioning of systems and objects of critical national infrastructures and allows the negatively-minded elements and groups to use it for the implementation of unlawful actions in cybernetic space by violating the integrity, availability and confidentiality of information and inflicting damage on information resources and telecommunication systems.
The study of the process of establishing a legal framework for the implementation of public administration by cybernetic security of Ukraine allows us to identify the evolution of priorities, approaches to the formation of the principles of state governance, trends and patterns of state management of cybernetic security throughout the period of Ukraine's independence and at the current stage of development. On the basis of a retrospective analysis of the process of establishing a legal framework for public administration of cybernetic security in Ukraine, directions for further improvement of the legal framework that will enable to neutralize existing and potential threats and challenges to national security, prevent problems in the functioning and development of national interests of a person, society and the state can be established.
In view of this, the article presents the results of the study of the process of formation of the legal framework for state administration of cybernetic security in Ukraine since the independence of Ukraine in 1991. Separately the article analyzes and highlights the main features of legislative, normative legal acts, concepts and strategies, etc., concerning the process of public administration of cybernetic security of Ukraine.

А. О. Надежденкок. держ. упр, доцент кафедри права та публічного адміністрування,Маріупольський державний університет, м. МаріупольТ. В. Папушмагістр, Маріупольський державний університет, м. Маріуполь

ОКРЕМІ ПИТАННЯ СТАТУСНОСТІ ТА ПОВНОВАЖЕНЬ ДЕПУТАТА МІСЬКОЇ РАДИ

A. A. NadezhdenkoCandidate of Science in Public Administration, Associate Professor Department of Public management and Administration, Mariupol State University, MariupolT. V. Papushmaster, Mariupol State University, Mariupol

SPECIFIC QUESTIONS OF STATUS AND AUTHORITIES OF THE CITY COUNCIL'S DEPUTY

Стаття присвячена дослідженню питання статусу депутата міської ради, його елементів, та виникнення його повноважень в контексті реформування місцевого самоврядування в Україні. За результатами дослідження встановлено, що основою правового статусу будь-якої особи є його конституційний статус, де права, свободи та обов’язки в сукупності утворюють єдиний, цілісний та внутрішньо узгоджений комплекс із системними характеристиками. Визначено складові правовий статус депутата місцевої ради які мають цілісну сукупність взаємоузгоджених елементів, передбачених чинним законодавством, що визначають особливості інституту депутата місцевої ради як представника відповідної територіальної громади. Висвітлено соціальну вагомість статусу депутата як представника територіальної громади. Акцентовано увагу на тому, що статус депутата місцевої ради включає певне морально-етичне навантаження, тобто від депутата місцевої ради як представника територіальної громади вимагається наявність високої правової культури, а також загальнолюдських норм моралі. Встановлено, що законодавцем передбачено наділення депутата всією повнотою прав, які необхідні для здійснення ним своєї діяльності у відповідній місцевій раді, тобто наразі встановлені досить широкі гарантії, які покликані забезпечити ефективну діяльність представників територіальних громад для захисту її інтересів. Проаналізовано класифікацію гарантій депутатської діяльності залежно від їх характер та виокремлено особисті, організаційні, соціальні та трудові гарантії, які саме забезпечують реальну можливість ефективного здійснення депутатами своїх повноважень, захист інтересів відповідної територіальної громади та підкреслюють суспільну вагомість депутатської діяльності. Зазначено, що сьогодні в Україні відбувається активний процес реформування системи місцевого самоврядування тому питання врегулювання статусу депутата місцевої ради є вкрай актуальним, що, в свою чергу, вимагає подальших науково-практичних досліджень. Отримано низку висновків, які мають проблемний характер та становлять предмет для подальшої наукової дискусії щодо виявлення джерела формування статусності та повноважень депутата міської ради в сучасних умовах державотворення.[||]The article is devoted to the study of the status of the deputy of the city council, its elements, and the emergence of its powers in the context of the reform of local self-government in Ukraine. According to the results of the study, it was established that the basis of the legal status of any person is its constitutional status, where rights, freedoms and obligations together form a single, holistic and internally agreed complex with system characteristics. The constituent legal status of the deputy of the local council, which has a coherent set of mutually agreed elements stipulated by the current legislation, defines the features of the institution of the deputy of the local council as the representative of the respective territorial community. The social significance of the status of a deputy as a representative of a territorial community is highlighted. The emphasis is placed on the fact that the status of the deputy of the local council includes a certain moral and ethical burden, that is, from the deputy of the local council as a representative of the territorial community, a high legal culture, as well as universal norms of morality, is required. It has been established that the legislator provides for the deputies to be given all the full rights necessary to carry out their activities in the respective local council, that is, at present sufficiently extensive guarantees are required to ensure the effective activity of representatives of territorial communities to protect its interests. The classification of guarantees of deputies’ activity is analyzed depending on their nature and the personal, organizational, social and labor guarantees, which ensure the real possibility of effective implementation of the powers of deputies by the deputies, protect the interests of the respective territorial community and emphasize the public importance of deputies' activities. It is noted that today in Ukraine there is an active process of reforming the system of local self-government, the issue of regulating the status of a deputy of the local council is extremely relevant, which, in turn, requires further scientific and practical research. A number of conclusions are received that are problematic and constitute the subject for further scientific discussion regarding the identification of the source of the status formation and powers of the deputy of the city council in the current conditions of state formation.

М. П. Баранканд. наук з держ. упр., доцент кафедри публічного управління та адміністрування,Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, м. Івано-Франківськ

ВРАХУВАННЯ МЕНТАЛЬНОСТІ ЛЮДСЬКИХ РЕСУРСІВ ПРИ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ОСВІТНЬОЇ ПОЛІТИКИ

M. P. BaranPhD in Public Administration, Associate Professor, Department of Public Management and Administration,Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas, Ivano-Frankivsk

INCORPORATION OF MENTALITY OF HUMAN RESOURCES IN THE PROCESS OF IMPLEMENTATION THE NATIONAL EDUCATION POLICY

У статті обґрунтовано доцільність впровадження реформи децентралізації та інших секторальних реформ, у тому числі і освіти. Відображено результати соціологічних досліджень, у яких значна частина респондентів розуміючи потребу змін/реформ не вірить в їх успіх, не підтримує їх, а інколи й відкрито чинить опір. Актуалізовано потребу дослідження ментальності українців при реалізації державної політики, зокрема у сфері загальної середньої освіти. Констатовано, що будь-яка реформа сьогодні зустрічає активний супротив. Зазначено, що такий супротив можна спостерігати і при втіленні концептуальних засад реформування середньої школи «Нова українська школа». Проаналізовано невдачі реформування загальної середньої освіти за час незалежності України. Підсумовано, що декларація практично всіма політиками досягнень в усіх сферах життя суспільства, у тому числі й освітній сфері, не мали позитивних результатів для українців. Виокремлено як проблему співвідношення усвідомлення важливості змін у різних сферах життя українців, у тому числі і в освітній та опору вже на стадії сприйняття потреби таких змін. Зроблено спробу довести, що причина такого опору пов’язана із неврахуванням основ формування ментальності українців при реалізації державної освітньої політики. Підкреслено, що оскільки у ментальній пам’яті українців зафіксований більш як 20-річний досвід систематичних поразок реформ освіти, то такий опір є закономірною реакцією людини на зміни. Підсумовано, що планування втілення реформ в країні не може проходити без аналізу факторів, які сформували на цей час певні грані ментальності українського суспільства.[||]The article justifies the feasibility of implementing the decentralization reform and other sectoral reforms, including education. It discloses the results of sociological research, in which a significant part of respondents while understanding the need for changes / reforms still does not believe in their success, does not support them, and sometimes openly resist them. The need for focusing on Ukrainian mentality while implementing public policies, especially in the field of secondary education, is actualized. The article clearly shows that today each and every reform meets active opposition. It states that such opposition can be observed in implementing the concept for reforming the secondary school "New Ukrainian School". The failures of secondary education reforming during the period of Ukrainian independence are analyzed. The article underlines that tough almost all politicians declare the achievements in all social spheres, including the educational sector, this fact by itself has not produced the desired effect on Ukrainians and has not changed their attitudes. The dissonance between the awareness of the importance of changes in various spheres of Ukrainians’ lives, including educational sector, and social resistance to perceive the need for such changes, even at their initial stages – that is what the article singles out as the key problem. The author attempts to prove that the reason for this resistance lies in neglecting the foundations of Ukrainian mentality when implementing national education policy. The article emphasizes that, because the Ukrainians’ mental memory has fixed more than 20-year experience of systematic defeats of education reforms, such resistance is an obvious and natural reaction of the citizens to any changes. The research concludes that while planning to implement any reforms in the country it is unwise to even start without analyzing the factors that have formed certain aspects of the Ukrainian social mentality by the time of such initiatives.

Л. А. Мельникк. держ. упр, головний консультант відділу з питань функціонування мистецького фонду Управління культурно-мистецького фонду, Державне управління справами

СУЧАСНИЙ КЕРІВНИК МЕДИЧНОГО ЗАКЛАДУ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ЗДОРОВООХОРОННОЇ ГАЛУЗІ

L. A. Melnukthe candidate of sciences in public administration, chief consultant of the department for the management of the artistic fund of the Department of Cultural and Arts Foundation, State Administration of Affairs

THE MODERN HEAD OF THE MEDICAL INSTITUTION IN THE CONDITIONS REFORMING THE HEALTHCARE INDUSTRY

У статті розглянуто поняття “спеціаліст з державного управління охороною здоров’я”, “менеджер в охороні здоров’я”, “керівник медичного закладу”. Встановлено, що спеціаліст, керівник та менеджер виконують одну і ту ж саму функцію ‒ управління.
Виявлено, що сьогодні в Україні існує гостра нестача фахівців-організаторів у сфері охорони здоров’я, які вміють приймати відповідальні, самостійні й ефективні рішення стратегічного характеру.
Акцентовано увагу на тому, що упродовж останніх 30 років у більшості розвинутих країнах відбувалося посилення ролі менеджерів, економістів та адміністративних працівників у сфері медичного обслуговування. При цьому кадрова політика в галузі ґрунтується на спільній відповідальності держави і суспільства, включаючи професійні медичні асоціації.
Встановлено, що в європейських країнах медичних менеджерів поділяють на два типи: управлінці загальної кваліфікації та управлінці-спеціалісти. На управлінців загальної кваліфікації покладено відповідальність за загальне управління медичним закладом. Управлінці-спеціалісти відповідають за ефективне управління специфічними напрямами, такими як аналіз управлінських рішень та стратегій у системі охорони здоров’я, фінансів, бухгалтерського обліку, складання бюджету, маркетинг або управління людськими ресурсами.
Розглянуто вимоги до кандидатів на зайняття керівних посад у медичних закладах у країнах Європейського Союзу та виявлено відсутність якогось одного спільного для всіх стандарту, що розповсюджувався б на весь Європейський Союз.
Виокремлено нові знання та вимоги, якими повинні володіти в Україні керівники органів управління та медичних закладів.[||]The article considered the concept of “specialist in state management of health care”, “manager in health care”, “head of a medical institution”. It has been established that a specialist, manager and head perform the same management function.
It is revealed that today in Ukraine there is an acute shortage of health organizing specialists who are able to take responsible, independent and effective decisions of a strategic nature.
Attention is drawn to the fact that over the past 30 years, in most developed countries, the role of managers, economists and administrative staff in the field of medical care has increased. Abroad, clinics are usually managed by professional managers who do not have medical education. With the transition to decentralized management of medical institutions, the need for such specialists will increase, and among the strategic directions of the reform of domestic health care the formation of a new generation of managers - modern managers - should take the leading role.
At the same time, personnel policy in the industry is based on the shared responsibility of the state and society, including professional medical associations. The government's strategic functions are to effectively regulate, identify and respond to the real needs of health care staff, to monitor and control the training, training and effective use of healthcare workers.
It has been established that in European countries, medical managers are divided into two types: general managers and specialist managers. General managers are responsible for the overall management of a health facility. Specialist managers are responsible for the effective management of specific areas, such as management decision making and strategy analysis in the healthcare, finance, accounting, budgeting, marketing or human resource management.
Requirements for candidates for occupational positions in medical institutions in the European Union countries are considered and there is a lack of any one common standard for all the European Union.
The new knowledge and requirements, which should be the leaders of the authorities and medical establishments in Ukraine, are singled out.
It is proved that the improvement of personnel policy in the field of health care should be aimed at: improving the personnel supply system of the industry taking into account the current socio-economic conditions and real needs; introduction of an employment contract in accordance with the established procedure under the contract with the heads of health care institutions, and in the future - with all medical workers; reorganization of the planning and distribution system of personnel potential.

І. І. Самойловакандидат наук з державного управління, завідувач навчально-методичного відділуНавчально-наукового центру організації освітнього процесу,Університет державної фіскальної служби України

НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ В УКРАЇНІ

I. SamoilovaPhD (Public Administration), head of the educational-methodical departmentEducation and research center for education management,University of the State Fiscal Service of Ukraine

DIRECTIONS FOR IMPROVEMENT OF THE SYSTEM OF PUBLIC ECONOMIC SECURITY MANAGEMENT IN UKRAINE

В статті досліджено потенціал системи державного управління в Україні. Визначено шляхи його використання для забезпечення екологічної безпеки. Запропоновано напрями вдосконалення системи державного управління екологічною безпекою в Україні, а саме: реструктуризація промислового виробництва, виведення з експлуатації застарілих виробництв і устаткування, впровадження екологічно чистих технологій і виробництв; розвиток нормативно-правової бази та економічного механізму охорони навколишнього середовища і природокористування; вдосконалення системи екологічного моніторингу, розширення інформаційного забезпечення; вдосконалення системи екологічного виховання та освіти; ефективне та безпечне поводження з відходами; реформування системи екологічного урядування; реформування системи державного природоохоронного контролю; розширення участі громадськості у вирішенні проблем безпеки з використанням вітчизняного досвіду та підходів, які використовують у зарубіжних країнах.[||]The article is devoted to the potential of the public administration system in Ukraine. The ways of its use for ensuring ecological safety are determined. In ensuring the ecological safety of society, the main role is assigned to the state. To ensure security it is necessary to achieve that the economic system of the state was able to develop in a sustainable and expanded manner, was able to meet the real economic needs of society at a level not lower than the critical limit, to ensure the economic independence of the state, to withstand the existing dangers and threats that arise.
Recently, due to the difficult economic and environmental situation, the level of environmental security regulation remains insufficient. Identifying features of the state management of ecological safety, formulating proposals for improving such regulation will contribute to the development of a set of measures aimed at ensuring sustainable socio-ecological development, improvement of the activities of the authorities and improvement of the ecological situation. In this context, state regulation of ecological safety, as a means of preserving the balance of social and natural structures, is an important prerequisite for a strategy for the formation of stability in the system of national security of Ukraine in the modern conditions, its deliberate orientation towards the future.
The strategic directions of improvement of the system of state management of ecological safety processes are offered. Achievement of the main goal of the security process is carried out by improving the system of state environmental protection and environmental management in the following directions: restructuring of industrial production, decommissioning of outdated facilities and equipment, implementation of environmentally friendly technologies and production; development of the regulatory framework and the economic mechanism of environmental protection and nature management; improvement of the system of ecological monitoring, expansion of information support; improvement of the system of ecological education and education; increasing public participation in solving security problems using domestic experience and approaches that are used in foreign countries.
The solution of the problem of environmental safety of Ukraine will be facilitated by: creation of an effective system of environmental safety management; building ecologically-friendly economy; formation of ecological consciousness of people.

Н. А. Сіцінськийк. держ. упр., головний науковий співробітник Інституту підготовки кадрівДержавної служби зайнятості України, м. Київ

ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОЛІТИКИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІЙ СФЕРІ У КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Nazariy SitsinskiyCandidate of sciences in public administration, Ph.D.,Chief Scientist Ukrainian State Employment Service Training Institute, Kyiv

EXPERT ASSESSMENT OF EFFECTIVENESS OF IMPLEMENTATION OF THE NATIONAL SECURITY POLICY OF UKRAINE IN FOREIGN POLICY IN THE CONTEXT OF IMPLEMENTATION OF THE NATIONAL SECURITY STRATEGY OF UKRAINE

У статті зазначено, що одним із основних завдань є визначення рівня ефективності формування та реалізації державної політики національної безпеки України в зовнішньополітичній сфері, для реалізації якого нами було використано блок соціологічних методів. Наголошено, що основними цілями Стратегії національної безпеки України є мінімізація загроз державному суверенітету та створення умов для відновлення територіальної цілісності України у межах міжнародно-визнаного державного кордону України, гарантування мирного майбутнього України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави. Запропоновано перелік питань для складання анкети соціологічного опитування та проведення експертної оцінки з питань забезпечення національної безпеки України в зовнішньополітичній сфері. Проведено соціологічне опитування державних службовців за блоками питань згрупованих за основними напрямами формування та реалізації державної політики національної безпеки України в зовнішньополітичній сфері, яке мало на меті визначення рівня викликів та загроз національній безпеці України в зовнішньополітичній сфері та подальшої їх оцінки за пріоритетною значущістю.[||]The article states that one of the main tasks is to determine the level of effectiveness of the formation and implementation of the state policy of national security of Ukraine in the foreign policy sphere, for implementation of which we have used a block of sociological methods – methods of monitoring, expert evaluation, sociological questionnaires; block of analytical methods – methods of mathematical statistics, correlation, factor, dispersion analyzes, linear model of estimation of significance of the studied indicators. The main goals of the National Security Strategy of Ukraine are to minimize threats to state sovereignty and create conditions for restoring Ukraine's territorial integrity within the internationally recognized state border of Ukraine, guaranteeing the peaceful future of Ukraine as a sovereign and independent, democratic, social and law-governed state. The list of questions for the compilation of the questionnaire of the sociological survey and the expert evaluation on the issues of ensuring the national security of Ukraine in the foreign policy sphere are proposed. A sociological survey of civil servants was organized on the blocks of questions grouped according to the main directions of formation and implementation of the state policy of national security of Ukraine in the foreign policy sphere, which was aimed at determining the level of challenges and threats to Ukraine's national security in the foreign policy sphere and their further assessment of priority significance. It is noted that the inadequate effectiveness of the state policy of Ukraine's national security in the foreign policy sphere is primarily due to the low effectiveness of some measures to counter the challenges and threats of ensuring the national security of Ukraine in the foreign policy sphere, the low effectiveness of the implementation of measures to improve the state-legal mechanisms for the implementation of the national policy of Ukraine's national security in the foreign policy sphere and the political and legal mechanism of the formation and implementation of state policy this area.

І. А. Гриджуккандидат наук з державного управління, доцент,Національний університет «Києво-Могилянська академія»

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО ЗДІЙСНЕННЯ ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ

Iryna HrydzhukPhilosophiæ doctor, Associate Professor,National University of “Kyiv-Mohyla Academy”

IMPROVING THE MECHANISM FOR THE IMPLEMENTATION OF THE STATE POLICY ON THE IMPLEMENTATION OF TAX CONTROL

Проведено теоретичний аналіз та обґрунтовано практичні рекомендації щодо удосконалення механізму реалізації державної політики стосовно здійснення податкового контролю в Україні у контексті підвищення його дієвості. Встановлено, що зростання ефективності податкового контролю потребує удосконалення й правового закріплення основних елементів його системи: організаційної структури, методологічних основ, інформаційного, матеріально-технічного та кадрового забезпечення; принципів здійснення; завдань та функцій; методики проведення податкових перевірок. Виконання зазначених заходів має посилити протидію ухиленню від оподаткування, сприяти формуванню довіри до податкових органів та формуванню високої податкової культури суспільства, що передбачає добровільну сплату податків, а також протидію корупції у податкової сфері.[||]The theoretical analysis and practical recommendations for the improvement of the mechanism of implementation of the state policy in relation to the implementation of tax control in Ukraine in the context of increasing its effectiveness have been substantiated. The current problems in this area are generalized, namely: the need to increase the efficiency of tax audits, reduce the number of errors during their conduct and make motivated decisions based on their results; improvement of available and development of new indicators for assessing the effectiveness of the control work of the tax authorities, through which one would: thoroughly assess the effectiveness of tax control as the degree of implementation of the planned activity and achievement of the planned results (for example, reduction of the number of tax evasion facts, increase of the share of actually paid tax liabilities to the budget from assessed by the results of inspections, etc.); characterize the quality of control and verification work of the tax authorities as an indicator of the perception of taxpayers forms, methods and methods of tax control, used by the subjects of control; to investigate the factors influencing the level of tax discipline and culture in society; identify positive and negative aspects of the control work, institutional barriers and threats of a formal and informal nature; outline ways to increase the effectiveness of tax control.
It has been established that the growth of the efficiency of tax control requires improvement and legal consolidation of the main elements of its system: organizational structure, methodological bases, informational, material and technical and personnel support; principles of implementation; tasks and functions; methods of conducting tax audits. The implementation of these measures should strengthen anti-tax evasion, promote confidence in the tax authorities and create a high tax culture of society, which involves voluntary payment of taxes, as well as counteracting corruption in the tax area. The proposed recommendations will help reduce state interference in economic activity and reduce the shadow economy sector, fulfill the control functions of the tax authorities in accordance with the requirements of the legislation, and establish a partnership relationship between tax authorities and taxpayers. It will positively influence the dynamics of economic growth in Ukraine and ensure social stability in the country.

О. О. Усаченкокандидат наук з державного управління,докторант Інституту законодавства Верховної Ради України

СВІТОВИЙ ДОСВІД ДЕРЖАВНОЇ ОБОРОННО-ПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ В КРАЇНАХ В ПЕРІОД ТРАНСФОРМАЦІЇ

Oleksandr UsachenkoCandidate of Sciences in Public Administration,Doctoral student of the Legislation Institute of The Verkhovna Rada of Ukraine

WORLD EXPERIENCE OF STATE DEFENSE INDUSTRY POLICY IN COUNTRIES IN THE TRANSFORMATION PERIOD

Зазначено, що світовий досвід промислової політики в країнах з трансформованою економікою показав, що вона здійснюється в двох напрямках: визначення та реалізація шляхів і заходів державного регулювання щодо конкретного сектора і розвиток свободи підприємництва відповідно до його інтересами з метою максимізації ефективності виробництва . Визначено, що в умовах кризи, коли актуальними є виживання, стабілізація при крайньої обмеженості інвестиційних ресурсів для розвитку, для масштабних інновацій, справедливий суто економічний підхід до вибору пріоритетів держпідтримки з урахуванням умов становлення ринкового господарства. Перший і основний критерій виділення пріоритетний напрям державної підтримки - наявність і надійне перспективне зростання платоспроможного попиту на певні види продукції і послуг. Це означає, що при проведенні промислової політики тільки той гідний держпідтримки, в кого зацікавлений платоспроможний покупець. Якщо такий попит ще малий, держава повинна не стільки відразу вкладати у виробництво, скільки посприяти розширенню попиту. Для цього існує широкий набір засобів і прийомів; розширення держзамовлень, зниження податкового навантаження на підприємство, пільгове кредитування, страхування інвестиційних ризиків, розвиток лізингу, підвищення мінімальних розмірів оплати праці та соціальних виплат, субсидування державою деяких видів діяльності (наприклад, фундаментальної науки).
Запропоновано методи макроекономічного регулювання спрямовувати на реформування необхідного для розвитку реального виробництва загальноекономічного середовища: перш за все на забезпечення фінансової стабілізації, подолання дефіциту держбюджету і придушення в основою інфляції, на досягнення позитивного платіжного балансу, на стійкий або принаймні передбачувано змінюється курс національної валюти. Все це - макроекономічний фундамент, без якого неможливо розгорнути дієву промислову політику. Зазначено, що оборонно-промислова політика за схемою розробки та реалізації схожа на великий інвестиційний проект: визначення мети, оцінка альтернативних способів її реалізації з точки зору наявних ресурсів і ефективності, розробка конкретних механізмів використання ресурсів для реалізації. Ресурси, які знаходяться в розпорядженні держави, можна умовно розбити на податково-тарифні, грошово-кредитні, інфраструктурні та адміністративно-політичні (організаційні).[||]It is noted that the global experience of industrial policy in the countries with the transformed economy has shown that it is carried out in two directions: defining and implementing ways and measures of state regulation in a specific sector and development of freedom of enterprise in accordance with its interests in order to maximize production efficiency. It is determined that in times of crisis, when survival is urgent, stabilization with extreme limited investment resources for development, for large-scale innovations, is a fair purely economic approach to the choice of state support priorities, taking into account the conditions of market economy formation. The first and main criterion for allocation of priority direction of state support is the presence and reliable prospective growth of effective demand for certain types of products and services. This means that when pursuing an industrial policy, it is only the worthy government support who is interested in a solvent buyer. If such demand is still low, the state should not so much invest in production at once, but rather contribute to the expansion of demand. There is a wide range of tools and techniques for this; expansion of government orders, reduction of the tax burden on the enterprise, preferential lending, insurance of investment risks, development of leasing, raising of minimum wages and social payments, subsidizing by the state of certain activities (for example, basic science).
The methods of macroeconomic regulation are proposed to aim at reforming the necessary for the development of real production of the general economic environment: first of all to ensure financial stabilization, overcoming the state budget deficit and suppressing the basis of inflation, to achieve a positive balance of payments, to a stable or at least foreseeable currency exchange rate. All this is a macroeconomic foundation without which it is impossible to develop an effective industrial policy. It is stated that the defense industrial policy under the scheme of development and implementation is similar to a large investment project: determination of the purpose, evaluation of alternative ways of its realization in terms of available resources and efficiency, development of concrete mechanisms of using resources for realization. Resources available to the state can be conditionally divided into tax, monetary, infrastructure and administrative-political (organizational).

О. В. Яремчуквикладач кафедри терапевтичних дисциплін,Львівський інститут медсестринства та лабораторної медицини ім. А. Крупинського

КРАЩІ ЗАРУБІЖНІ ПРАКТИКИ В СІМЕЙНІЙ МЕДИЦИНІ: ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ

O. V. Yaremchuklecturer of the department of therapeutic disciplines,A. Krupinsky Institute of Nursing and Health laboratory medicine of Lviv

BEST FOREIGN PRACTICES IN FAMILY MEDICINE: EXPERIENCE FOR UKRAINE

У статті визначено сутність та роль сімейної медицини в житті кожної людини, розкрито зарубіжний досвід з реалізації якісної первинної медико-санітарної допомоги, зокрема таких країн як: Німеччина, США, Франція, Австралія, Канада, Туреччина, Македонія та інші, з метою подальшого його впровадження в українську медичну галузь. Крім того, досліджено питому вагу лікарів сімейної медицини у країнах світу. Детальне вивчення зарубіжного досвіду впровадження та розвитку сімейної медицини, дало можливість визначити позитивні та негативні моменти з ціллю запозичення міжнародного досвіду для української медичної сфери.[||]It is known that without a healthy nation, it is not possible to build a state, strengthen the economy, improve the education industry, raise from the ruins and develop a number of other spheres of life. Therefore, the task of realizing perfect medicine and providing quality medical care should always be at the center of the attention of the government of each country. Today, Ukraine is undergoing reform of the entire health care system, however, so that everything happens at the highest level and in order to achieve its goals, it is worth examining and analyzing the experience of other countries in order to further implement the best examples in domestic practice.
According to the experience of developed countries, about 70-80% of health problems can be solved by asking a family doctor. It is the development of family medicine that has helped many countries overcome the difficult times of crisis in medicine. Note that family medicine is a comprehensive medical aid, in which particular attention is paid to the family, for which the physician is responsible for the health. The family doctor is focused on the implementation of medical and preventive functions, assessment of the personality of the patient, his mental health. The range of problems solved by the family doctor is much wider than that of a district therapist and a narrow specialist in the clinic.
The urgency of the topic of the development of family medicine in Ukraine, based on international experience, has intensified by the latest political and economic events in the country, which, in turn, raised the level of state responsibility for the health of the population, the quality of provision of medical care and the level of provision of its most remote towns and villages. It is the quality of medical care that is properly influenced by the well-organized work of the primary link. However, for the time being, these issues are painful for Ukraine, so it is advisable to study the experience of foreign countries with the goal of correct resolution of this problem.
The article defines the essence and role of family medicine in every person's life, reveals the foreign experience in the implementation of high-quality primary health care, in particular such countries as: Germany, USA, France, Australia, Canada, Turkey, Macedonia and others for the purpose of its further introduction into the Ukrainian medical sector. In addition, the proportion of family medicine doctors in the countries of the world is investigated. A detailed study of foreign experience in the implementation and development of family medicine has made it possible to identify positive and negative points with the aim of borrowing international experience for the Ukrainian medical sector.

К. О. Петровастудентка, кафедра всесвітньої історії та міжнародних відносин, Запорізький національній університет

ОСОБЛИВОСТІ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ЗМІН ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ НА ПРИКЛАДІ ПІВДЕННОЇ КОРЕЇ

K. O. PetrovaStudent, Department of World History and International Relations,Zaporizhzhya National University

FEATURES OF TRANSFORMATIONAL CHANGES IN PUBLIC ADMINISTRATION ON THE EXAMPLE OF SOUTH KOREA

У статті наведено порівняльний аналіз процесу трансформаційних змін в Україні та Південній Кореї з моменту проголошення незалежності в обох країнах. Визначено потенціал розквіту основних сфер життєдіяльності українського та південнокорейського суспільства шляхом аналізу стану країн після проголошення державної самостійності. Висвітлено модель становлення та розвитку політичної, економічної та соціокультурної сфери в Республіці Корея. Акцентовано увагу на створенні державою власної «корейської демократії» та визначено, як ця система вплинула на функціонування державного апарату в країні. Досліджено процес становлення державної самостійності України, реформування політичної та економічної сфери держави в період з моменту проголошення незалежності по сьогодення. Розглянуто основні напрямки економічної та соціокультурної політики влади в умовах незалежності. Було виділено проблемні питання, які стосувалися потреб та добробуту українського населення через стагнацію економічної та політичної діяльності правлячої еліти на початку шляху розвитку держави. Зазначається новий етап управління державою завдяки введенню оновленої системи реформування щодо функціонування економіки, внутрішньої політики, освітньої та науково-технічної сфери. Визначено можливість перейняття деякого досвіду державного управління з південнокорейської моделі піднесення, але не забуваючи про існування українських напрямів розвитку. Зроблено висновок щодо особливостей трансформаційних змін державного управління у Республіці Корея та Україні.[||]The article presents a comparative analysis of the transformational changes in Ukraine and South Korea since the moment of the declaration of independence in both countries. The potential of prosperity of the main life spheres of the Ukrainian and South Korean society has been defined by analyzing the state of the countries after the proclamation of their state independence. The model of formation and development of political, economic and socio-cultural sphere in the Republic of Korea has been presented. The creation by the public authorities of the "Korean democracy» system has been emphasized and the impact on the functioning of the public apparatus in the country has been determined. The reformation of the economic sphere began with the change of reference points of the Republic of Korea for export, the beginning of industrialization and nationalization of structures, and overcoming corruption in power structures has been noted. The reform of the political sphere began with the introduction of the «Yusin system» and its further development. The change in the socio-cultural sphere has been rooted in the improvement of the system of the education and science. The article analyzes the process of formation of Ukraine’s state independence, reformation of the political and economic sphere of the state in the period since 1991 to the present. The main directions of economic and socio-cultural policy of Ukraine’s government in the conditions of independence have been considered. The issues of the needs and welfare of the Ukrainian population as a result of the stagnation of the economic and political activities of the ruling elite at the beginning of the state's development has been described. A new stage of the government management due to the introduction of an updated reform system on the functioning of the economy, internal politics and the educational sphere has been noted. The article defines the possibility of mastering some experience of public administration with the South Korean model. A conclusion regarding the peculiarities of the transformational changes in public administration in the Republic of Korea and Ukraine since the proclamation of independence 2018 has been drawn.

ТОВ "ДКС Центр"