Українською | English

BACKMAIN

Contents № 5, 2019

Н. В. Даційд. держ. упр., проф., професор кафедри економічної теорії, інтелектуальної власності та публічного управлінняЖитомирського національного агроекологічного університету

ПАРТИСИПАТИВНІСТЬ ЯК ПРИНЦИП НАУКОВОГО УПРАВЛІННЯ В ЯКОСТІ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ОСВІТИ

Nadiia Datsiidoctor of sciences in public administration, professor, professor of the department of economic theory, intellectual property and public administrationZhytomyr National Agroecological University

PARTICIPATIVITY AS THE PRINCIPLE OF SCIENTIFIC MANAGEMENT IN THE QUALITY OF EDUCATION INCREASE

У статті визначено, що система освіти в усіх розвинених країн зазнає суттєвих змін не лише кількісних, а й якісних. В умовах міжнародного розподілу праці освіта віднесена до сфери послуг і займає там значний сектор. Від можливості залучення іноземних студентів залежить не тільки фінансовий стан конкретного навчального закладу або національної системи освіти, але й їх популярність та престиж.
Обґрунтовано, що структура фінансування витрат на освіту різниться залежно від рівня закладів освіти і національних особливостей, але спільним для європейської практики виступає єдність двох складових: наявності обґрунтованої і послідовної державної концепції, що враховує освітні традиції, цілі й орієнтири, а також можливість застосування індивідуального підходу до перерозподілу ресурсів.
Досліджено потребу суспільства у компетентних і професійно підготовлених управлінських кадрах, які були б спроможні реально здійснювати професійне керівництво освітньою галуззю, втілювати на практиці визначені у стратегічних планах цілі і завдання.[||]The article states that the system of education in all developed countries undergoes significant changes not only quantitative but also qualitative. In the context of the international division of labor, education is classified as a service sector and occupies a significant sector. The possibility of attracting foreign students depends not only on the financial condition of a particular educational institution or on the national education system, but also on their popularity and prestige.
It is substantiated that the structure of financing of educational expenditures varies according to the level of educational institutions and national peculiarities, but the commonality for European practice is the unity of two components: the existence of a sound and consistent state concept that takes into account educational traditions, goals and guidelines, and the possibility of applying an individual approach to redistribution of resources.
The necessity of the society in competent and professionally trained management personnel who would be able to carry out the professional management of the educational branch in real life, to realize in practice the goals and tasks defined in strategic plans is explored.
Identified key challenges that require strategic changes in the state policy of integration of education and science.
The search for new, open and democratic models of education has become an important direction in shaping the state policy of integration of education and science of Ukraine. In order to achieve this strategic goal, the first priority was to establish highly professional scientific, analytical and prognostic support for management decisions through monitoring the quality of the activities of higher education institutions. It is extremely important along with such mandatory quality assurance provisions, which are the careful selection of teachers and administrators; continuous improvement of their qualifications; development of new technologies and teaching methods; integration of educational and scientific directions of activity of educational institution; comparing the educational process with international standards. Quality monitoring in the educational sector is often understood as a comprehensive system of monitoring the state of the education system and the changes occurring in it and its individual elements, assessing the situation and developing a forecast on the quality of education and its possible development.

В. В. Божковадоктор економічних наук, професор кафедри бізнес-економіки та адміністрування, фізико-математичний факультет, Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. МакаренкаА. О. БіланМагістрантка спеціальності «Публічне управління та адміністрування», кафедра бізнес-економіки та адміністрування, фізико-математичний факультет, Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РЕФОРМУВАННЯ СФЕРИ РИТУАЛЬНИХ ПОСЛУГ

Victoriya BozhkovaDoctor of Economics, Professor at the Department of Business Economics and administration, Faculty of Physics and Mathematics, Sumy Anton Makarenko State Pedagogical UniversityАnna BilanMaster\'s Degree student in Public Management and Administration,Department of Business Economics and administration, Faculty of Physics and Mathematics, Sumy Anton Makarenko State Pedagogical University

PROBLEMS AND PROSPECTS OF REFORMATION OF RITUAL SERVICE BUSINESS

У публікації проаналізовано основні аспекти надання ритуальних послуг в Україні, в тому числі, передбачені чинним законодавством, методи поховання. Досліджено природу проблем, зумовлених прогалинами у системі державного регулювання у сфері ритуальних послуг, а також визначено основні шляхи їх подолання для покращення економічного благоустрою України. Зокрема, стосовно питань виділення додаткових земельних ділянок для влаштування нових місць поховання, внаслідок чого відбувається зміна їх основного призначення, що перешкоджає суспільно-корисному і ефективному використанню якісних властивостей багатих земельних ресурсів, а також охорони навколишнього середовища, безпечної екології та ін. Обґруновано актуальність популяризації кремації та запровадження альтернативних методів поховань в контексті реформування сфери ритуальних послуг з метою уникнення неповоротних і тяжких наслідків як для економіки країни, так і навколишнього середовища.[||]The publication analyzes the main aspects of providing ritual services in Ukraine, including those provided by the current legislation, burial methods. The sphere of ritual services is special because it covers the interests of the whole society without exception, each person has a life cycle, after which she has the right to burial her body. In Ukraine, the burial of the deceased can be carried out by: burial in the grave of the coffin with the body of the deceased; burning in the crematorium of the coffin with the body of the deceased and burial in the grave or placement in a columbar niche urns with the ashes of the deceased; disfiguring the dead of the dead.

М. В. Андрієнкодоктор наук з державного управління, доцент, начальник центру заходів цивільного захисту, Український науково-дослідний інститут цивільного захистуО. М. Дячковакандидат педагогічних наук, викладач кафедри психології діяльності в особливих умовах, Черкаський інститут пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля НУЦЗ УкраїниА. В. Борисовначальник науково-інформаційного відділу, Український науково-дослідний інститут цивільного захистуО. І. Соколенконауковий співробітник науково-інформаційного відділу, Український науково-дослідний інститут цивільного захисту

ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ДЕРЖАВНОГО ОПОВІЩЕННЯ ПРИ ВИНИКНЕННІ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ В УКРАЇНІ

M. V. Andriyenkodoctor of sciences in public administration, associate professor, head of research center of civil protection measures, Ukrainian scientific research institute of civil protectionO. M. Diachkovacandidate of pedagogical sciences, lecturer of the department of psychological activity in special conditions Cherkassy institute of fire safety them. Heroes of Chernobyl NUCP of UkraineA. V. Borisovchief of the informational department, Ukrainian research institute for civil protectionO. I. Sokolenkoresearcher of the scientific and information department of the Ukrainian research institute for civil protection

INFORMATION SYSTEM OF PUBLIC PROCEEDINGS IN CASE OF EXTRAORDINARY SITUATIONS IN UKRAINE

Унаслідок недосконалості системи цивільного захисту, наявних недоліків у діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо забезпечення реалізації політики у сфері цивільного захисту ефективність протидії надзвичайним ситуаціям залишається низькою. Неодмінною умовою сталого розвитку суспільства є безпека людини і навколишнього середовища, їх захищеність від впливу шкідливих техногенних, природних, екологічних і соціальних чинників. Важливою сферою діяльності Державної служби України з надзвичайних ситуацій є оповіщення населення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру у мирний і воєнний часи й постійне інформування його про наявну обстановку. Державна політика у сфері цивільного захисту спрямована на гарантування безпеки, захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період. Сьогодні актуальність захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій своєчасним оповіщенням й інформуванням населення про надзвичайні ситуації обумовлена величезними масштабами наслідків аварій, катастроф та стихійних лих, для запобігання та ліквідації яких потрібні зосередження зусиль всієї держави, організація взаємодії різних органів управління, сил і засобів цивільного захисту, а в цілому – формування та здійснення державної політики у цій сфері. Існуюча система оповіщення створена в 70-80-х роках минулого століття за командно-сигнальним принципом в умовах глобального воєнного протистояння та орієнтована на доведення сигналів оповіщання лише в особливий період. На даний час система оповіщення не відповідає сучасним вимогам. Ураховуючи економічну і соціальну значущість оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та комплексний характер механізму його реалізації, виникла необхідність удосконалення існуючої системи оповіщення та приведення її у відповідність з вимогами міжнародних стандартів на державному, регіональному і місцевому рівні з використанням новітніх інформаційних та телекомунікаційних технологій, а також з урахуванням змін, що відбулися в суспільстві.[||]Due to the imperfection of the civil protection system, existing shortcomings in the activities of central and local executive authorities in ensuring the implementation of civil protection policy, the effectiveness of countering emergency situations remains low. An indispensable condition for the sustainable development of society is the safety of man and the environment, their protection from the influence of harmful man-made, natural, environmental and social factors. An important area of activity of the State Service of Ukraine for Emergency Situations is the alert of the population about the threat or emergence of man-made and natural emergencies in peacetime and wartime and to keep it informed of the current situation. The state policy in the field of civil protection aims at ensuring the safety, protection of the population, territories, the environment and property from emergency situations by preventing such situations, eliminating their consequences and providing assistance to the victims in peacetime and in a special period. Today, the urgency of protecting the population and territories from emergency situations by timely alert and informing the population about the NA is due to the huge scale of the consequences of accidents, catastrophes and natural disasters, for the prevention and elimination of which the concentration of efforts of the whole state is required, the organization of interaction between different authorities, forces and means of civil protection, but in general - the formation and implementation of state policy in this area. The existing alert system was created in the 70's and 80's of the last century by a command-signal principle in a global military confrontation and focused on signaling alarms only during a special period. At present, the notification system does not meet current requirements. Given the economic and social significance of alert about the threat of emergencies or emergencies and the complex nature of the mechanism for its implementation, there was a need to improve the existing notification system and bring it in line with the requirements of international standards at the state, regional and local levels, using the latest information and telecommunication technologies, as well as taking into account changes that have taken place in society.

Т. В. Запорожецькандидат наук з державного управління,докторант кафедри інформаційної політики та цифрових технологійНаціональної академії управління при Президентові України

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ДЖЕРЕЛА ЗАПРОВАДЖЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ В ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ: ЕВОЛЮЦІЯ НАУКОВОЇ ДУМКИ

T. V. ZaporozhetsPh.D (Public administration), C. Sc. (Public administration), Doctor’s Degree applicant, of Information Policy and Digital Technologies Faculty, National Academy of Public Administration, under the President of Ukraine

CONCEPTUAL SOURCES OF IMPLEMENTATION OF THE INTELLECTUAL GOVERNANCE MECHANISMS IN THE ACTIVITIES OF THE GOVERNMENTAL AUTHORITIES: THE EVOLUTION OF THE SCIENTIFIC OPINION

Статтю присвячено дослідженню концептуальних джерел запровадження механізмів інтелектуального управління. Автором систематизовано наукові розробки з питань застосування штучного інтелекту, робототехніки, комп’ютерних технологій та інших інформаційних засобів у взаємодії держави і суспільства. Узагальнено поняття “інтелектуальне управління” і визначено його значення для запровадження у діяльності органів державної влади. Охарактеризовано історію становлення інтелектуального управління у світі та в Україні. Визначено позитивний і негативний досвід впровадження “кібердемократії”, “електронного урядування”, “електронних звернень” та інших технологій у світовій практиці державного управління. Визначено перспективи інтелектуалізації управлінських процесів органів державної влади в Україні. У ході дослідження розглянуто результати впровадження інтелектуалізації управління у комерційну діяльність, медицину та інші сектори соціально-економічного та соціально-політичного розвитку. Встановлено, що спроби інтелектуалізації управління активно впроваджуються у глобальному масштабі, однак цей процес є тривалим і має багато перепон, на яких зосереджено увагу у цьому дослідженні.[||]The article is devoted to the research of the conceptual sources of implementation of the mechanisms of intellectual governance. The author systematized scientific developments on the use of artificial intelligence, robotics, computer and other information technologies in the interaction of state and society. The concept of “intellectual governance” was generalized and its significance is defined for the administration of public authorities. The history of the formation of intellectual governance in the world and in Ukraine was characterized. The positive and negative experience of introducing “cyber democracies”, “e-government”, “electronic appeals” and other technologies in the world practice of authorities’ management was determined. The prospects of governance intellectualization of public authorities in Ukraine were determined. In the course of study, the results of implementation of the governance intellectualization into the commercial activity, medicine and other sectors of socio-economic and socio-political development were considered. It has been established that attempts of governance intellectualization are actively implemented globally, but this process is long-term and has many obstacles, which were mentioned in this research.

О. Г. Бондаренкокандидат наук з державного управління, доцент,докторант Національної академії Національної гвардії України

УДОСКОНАЛЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ СПІЛЬНИМИ ДІЯМИ СИЛ БЕЗПЕКИ ТА ЇХ ЛОГІСТИЧНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ ПРИ РЕАГУВАННІ НА КРИЗОВІ СИТУАЦІЇ

O. G. BondarenkoPhD, Associate Professor, Colonel, Doctoral Student,National Academy of the National Guard of Ukraine

IMPROVING THE REGULATORY FRAMEWORK OF PUBLIC ADMINISTRATION OF SECURITY FORCES’ JOINT ACTIONS AND THEIR LOGISTICS SUPPORT IN RESPONSE TO CRISIS SITUATIONS

Удосконалення нормативно-правого регулювання є центральним елементом удосконалення державного управління будь-якою сферою суспільно-важливої діяльності, у тому числі державного управління спільними діями сил безпеки при реагуванні на кризові ситуації та їх логістичного забезпечення. У статті обґрунтовані напрямки удосконалення нормативно-правового регулювання державного управління спільними діями сил безпеки при реагуванні на кризові ситуації, яке полягає у полягає у прийнятті нових або внесенні змін до існуючих законів та підзаконних актів, які визначають державну політику у сфері національної і державної безпеки, визначають поняття «кризова ситуація», закріплюють статус ситуаційних центрів як органів державного управління спільними діям сил безпеки при реагуванні на кризові ситуації, регламентують державне управління спільними діями сил безпеки та їх логістичним забезпеченням при реагуванні на кризові ситуації, що загрожують державній безпеці.[||]The problem statement. The present time in the world is characterized by the constant occurrence of crisis situations on the basis of globalization processes. Most of the crisis situations relating to individual states can develop from an intrastate crisis into an intergovernmental one. Ukraine is also involved in globalization processes, therefore, unfortunately, over the past five years, the trend towards an increase in crisis and emergency situations that threaten the state security of Ukraine has continued. This is primarily due to the operation of the joint forces to restore peace and security in the east of Ukraine. Along with this, the number of CESs in Ukraine throughout 2015-2017 showed disappointing dynamics. Criminal statistics for 2013-2018, which is formed by the General Prosecutor’s Office of Ukraine, only confirms the threatening state of crisis situations.
In the event of crisis situations at the regional and national levels of peacetime, the state security forces are used to respond to them. To guide the response to such crisis situations, joint special state administration bodies (Situation Centers) are created, which, among others, must rely on the task of comprehensive provision (mainly logistical). Currently, each of the security forces has its own characteristics, as well as different abilities in organizing and managing various types of logistic support, which significantly reduces the timeliness of the tasks. Analysis of the experience of managing and organizing logistic support for security and defence sector formations in the area of operation of the combined forces (anti-terrorist operation) showed that the existing system proved to be ineffective because unbalanced and highly expendable control mechanisms are used, and the logistics support systems of virtually each of the security forces and defence forces, in turn, has a complex multi-level control system, an uneven and cumbersome infrastructure. Therefore, it is advisable to introduce a unified system of public administration of logistic support of the security forces’ joint actions in responding to crisis situations that threaten state security, which is impossible without improving the relevant regulatory framework.
The purpose of the article is to substantiate proposals for improving the regulatory framework of public administration of logistic support of the security forces’ joint actions in responding to crisis situations.
The presentation of the main material. Legal regulation is one of the constituent mechanisms of public administration. Improving the regulatory framework is a central element in improving public administration in any area of socially important activities, including public administration of security forces’ joint actions in responding to crisis situations and their logistic support.
In the first place, in the direction of improving the regulatory framework, it is advisable to legislatively consolidate and interpret the concept of “crisis situations that threaten state security”. Another problem of the regulatory support of public administration of security forces’ joint actions in response to crisis situations is the uncertainty of the status of the situation centres. We believe that situational centres should be special bodies of state control of security forces’ joint actions in responding to crisis situations that threaten state security.
We believe that in order to improve the legal regulation of public administration of security forces’ joint actions in responding to crisis situations that threaten state security, it is advisable to develop and adopt a number of laws and regulations. Firstly, by the relevant Decree of the President, assign the task to the Security and Defence Council of Ukraine, regional state authorities (regional state administrations), together with state authorities in the security and defence sector, to create a network of situational centres (the Main Situational Centre of Ukraine, departmental and regional situational centres) with the status of special state bodies intended for monitoring the situation, collecting, accumulating and processing information relating to national security and its components, and in the case of crisis situations - for management of security forces’ joint actions in peacetime to meet the objectives they defined by applicable law.
Secondly, in order to legally streamline public administration of security forces’ joint actions in responding to crisis situations, the Cabinet of Ministers should prepare and adopt the Regulation on the network of situational centres (Unified State System of Situational Centres). At the regional level, regional state administrations should develop a Regulation on regional situational centres that would take into account the particularities of the region and, at the same time, would not contradict the relevant decree of the Cabinet of Ministers.
Regarding the legal regulation of public administration of logistic support of security forces in response to crisis situations, a resolution should be developed and adopted by the Cabinet of Ministers on the procedure for logistical support for security forces’ joint actions in response to crisis situations of peacetime. In addition, it is advisable to regulate by law, for example, by amending the Law of Ukraine On the State Budget, the possibility of additional financing through the regional state administrations of the logistical needs of the security forces involved in responding to a particular crisis situation, for which provision is made for the creation of a reserve fund in the regional budgets financing the joint actions of the security forces in responding to crisis situations of regional level heed to. It is also advisable to make changes to a number of legal documents, which allow for free of charge, in the case of joint actions in responding to crisis situations, to provide logistical support for security forces and manoeuvre material and technical means.
At the departmental level, based on the fact that the response to the majority of crisis situations in peacetime, as a rule, units of the SSU and security forces are involved, which are subordinate to the Ministry of Internal Affairs (National Police, National Guard of Ukraine, State Emergency Service, State Border Service), It is advisable to develop and adopt a joint order of the Minister of Internal Affairs and the Chairman of the Security Service of Ukraine on the organization of logistic support by security forces’ joint actions in responding to crisis situations.

В. П. Биховченкок. е. н., доцент, доцент кафедри фінансів ім. Л. Л. Тарангул,Університет державної фіскальної служби України, м. Ірпінь

ПЕРСПЕКТИВИ ГЕНДЕРНО-ОРІЄНТОВАНИХ БЮДЖЕТІВ ОБ’ЄДНАНЬ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД

V. P. BykhovchenkoPhD in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Finance them. L. L. Taragul, University of the State Fiscal Service of Ukraine, Irpin

PERSPECTIVES OF GENDER-ORIENTED BUDGETS OF TERRITORIAL COMMUNITY ASSOCIATIONS

Обґрунтовано актуальність впровадження ґендерно-орієнтованого бюджету об’єднань територіальних громад. Розкрито принципи гендерно орієнтованого бюджетного процесу. Визначено гендерні «ефекти» від реалізації бюджетних програм. Окреслено основні принципи надання публічних послуг як процес реагування на потреби громадськості. Обґрунтовано переваги групового ухвалення рішень. Описано механізми участі населення в управлінні громадою. Зазначені основні задачі гендерного бюджетування. Проілюстровано перспективи підвищення ефективності видатків завдяки впровадженню гендерне бюджетування у бюджетах об’єднаних територіальних громад. З'ясовано, що гендерний підхід при розподілі бюджетних коштів ОТГ дозволить зрозуміти ефективність затрат (видатків) відносно різних груп жінок і чоловіків та сфокусувати затрати в умовах обмеженості ресурсів. Розкрито теоретико-методологічні засади гендерного бюджетування та обґрунтовано перспективи гендерно-орієнтованих бюджетів об’єднаних територіальних громад.[||]The urgency of implementation of the gender-oriented budget of associations of territorial communities is substantiated. It is substantiated that chronic budget deficits, systemic political, economic crises and low efficiency of budget expenditures are causing increasing dissatisfaction with the level of life of citizens. The principles of the gender-oriented budget process are revealed. It has been determined that a gender-based budget makes it possible to analyze and re-structure income and expenditure in such a way that the needs of the community, both women and men from different social and age groups, are adequately represented in the budget expenditures and receive "gender effects" from the implementation budget programs. The basic principles of providing public services as a process of responding to the needs of the public are outlined. The advantages of group decision-making are substantiated. The mechanisms of participation of the population in the management of the community are described. These are the main tasks of gender budgeting. The prospects for increasing the efficiency of expenditures are illustrated by the introduction of gender budgeting in the budgets of the united territorial communities. It is revealed that the gender approach in allocating budget funds of OTG will allow to understand the efficiency of expenditures (expenditures) relative to different groups of women and men and to focus costs in the conditions of resource constraints.

А. Г. Розсказовкандидат наук з державного управління, доцент кафедри публічної служби та управління навчальними й соціальними закладами, Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ПОНЯТТЯ «СОЦІАЛЬНИЙ ЗАКЛАД»: ПУБЛІЧНО-УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ

A. G. RozskazovCandidate of Science in Public Administration, Docent of the Department of Public Service and Management of Educational and Social Institutions, Luhansk Taras Shevchenko National University

THE FEATURES OF USE THE DEFINITION “SOCIAL INSTITUTION”: PUBLIC MANAGEMENT ASPECT

В статті здійснено аналіз наукової літератури, щодо визначення терміна «соціальний заклад». Спрямована увага на визначення сутності понять «соціальний заклад», «соціальна установа», інших термінів та виокремлено особливості їх практичного застосування.
Розглянуто лексикологічні значення складових термінів що визначають суб’єктів соціальної сфери, діяльність яких пов’язана з задоволенням певних потреб і вирішення соціальних проблем, що існують в суспільстві. Доведено відмінність змісту понять «установа» та «заклад», яка полягає у можливості здійснення установою певних управлінських функцій.
З’ясовано специфіку відображення у національному правовому полі термінів, що визначать суб’єктів господарювання. Акцентовано увагу на відсутності офіційно прийнятих у нормативно-правових актах країни визначень «соціального закладу», «соціальної установи» та інших суб’єктів соціальної сфери прийнятних для загального та коректного за змістом використання у суспільстві.
Визначено відмінність соціальної служби від закладу соціального обслуговування, яка полягає в тім, що закладом соціального обслуговування можуть бути лише юридичні особи.[||]The article deals with the analysis of scientific literature and normative legal acts of Ukraine concerning the definition of the essence of the term “social institution” and the features of its practical application.
The content of the concept of “social institution” is rather ambiguously defined in scientific literature, and is used in a society in different meanings. In encyclopedic sources, a “social institution” means a diverse range of institutions and organizations functioning in the social sphere, which include organizations of trade, public catering, housing and communal services, health care, education, culture, arts, science, communication, light and food industry, engineering, agriculture, transport, etc. At the same time, scientists at a social institution understand organizations of different directions that carry out complex long-term assistance to different categories of people who are in difficult living conditions, etc.
The specificity of the reflection in the national legal field of the terms determining the subjects of management of social sphere is revealed. The emphasis is placed on the absence of definitions of “social facilities”, “social institution”, “social service agencies” in the normative legal acts of the country adopted for the general and correct use of content in society.
The lexical values of the components of the terms defining the subjects of the social sphere whose activity is related to the satisfaction of certain needs and the solution of social problems existing in society are considered. The difference between the content of the concepts of “institution” and “facilities” is proved, which consists in the possibility of the institution carrying out certain public administration functions.
The attention is focused on the definition of the essence of the notions of “social institution” and “social facilities” and the features of their practical application are singled out.
The difference between the social service and the social service agencies is determined, which consists in the fact that only social corporations can be legal entities.

Б. М. Гамалюккандидат наук з державного управління, доцент кафедри господарсько-правових дисциплін юридичного факультету Львівського державного університету внутрішніх справС. В. Говорункандидат наук з державного управління

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ: ОСОБЛИВОСТІ РОЗСЛІДУВАННЯ СПРАВ ПО ПОЖЕЖАХ, ЩО СПРИЧИНЕНІ ПОРУШЕННЯМ ВИМОГ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ СУБ’ЄКТАМИ ГОСПОДАРЮВАННЯ ПЕРЕДБАЧЕНИХ СТ. 270 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

B. M. HamaliukPhD in Public Administration, Associate Professor of the Faculty of Economics and Law, Faculty of Law, Lviv State University of Internal AffairsS. V. GovorunPhD in Public Administration

PUBLIC ADMINISTRATION IN THE SPHERE OF FIRE SAFETY: FEATURES OF INVESTIGATION CASES OF FIRES WHAT ARE VIOLATED REQUIREMENT FIRE SAFETY BY SUBJECTS OF ENTREPRENEURSHIP EXPRESSED ART. NO 270 OF CRIMINAL CODE OF UKRAINE

В статті розглянуто питання державного управління у сфері пожежної безпеки в Україні, зокрема, у частині розслідування справ по пожежах, виникнення яких було спричинено порушень встановлених законодавством вимог норм і правил пожежної безпеки. Охарактеризовано сучасні правові процеси в Україні з приводу встановлення пожежних вимог до господарської діяльності. Вказано на необхідність чіткіше формалізувати ці правила державою. Проведено розгляд нормативно-правового забезпечення діяльності відповідних центральних органів виконавчої влади.
Наголошено, що сутнісна діяльність страхових компаній при ведені їх бізнесу, направлена не на підвищення рівня пожежної безпеки страхувальників, а на збільшення власного прибутку. Проаналізовано взаємодію відповідних державних інституцій, які приймаються участь у гасіння пожеж, розслідування їх передумов, причин їх виникнення і наслідків.[||]The article deals with issues of public administration in the field of fire safety in Ukraine, in particular, in the part of investigation of cases of fires, the occurrence of which has been caused by violations of the requirements of fire safety norms and rules established by the legislation.
The authors claim that one of the most complicated categories of criminal proceedings in the field of observance of the conditions of economic activity are crimes related to violations of fire safety requirements stipulated by Article 270 of the Criminal Code of Ukraine by economic entities.
Describing the modern legal processes in Ukraine regarding the establishment of fire requirements for economic activity as the basis, the basis on which the consideration of violations of fire safety requirements by economic entities should be considered, the authors point out the need to more clearly formalize these rules by the state.
The authors review the regulatory and legal support of the activity of the relevant central executive authorities, which, according to the legislation, carry out state policy in the field of civil protection and fire safety, as well as public safety, in particular, the State Emergency Service of Ukraine and the National Police of Ukraine.
The authors emphasize that the steps taken by the public administration in these areas are inconsistent and contribute to the weakening of the role of public administration, the implementation of the function of coordination and regulation of the respective Central Executive Authorities, as well as incontinent institutions and organizations.
The authors used the method of historical parallelism in this study, allowed to argue that just as the management in the United States of America in the 30s of the twentieth century came out of the shadows and ceased to perform the role of "night watchman", which led to a way out of economic crisis of the said state, and today, public administration in the field of fire safety must be the guiding vector that is educative, to create a safe society is indicative of drawing vector direction and the development of all other public and non-public institutions.
The case-study method used by the authors in considering the effects of the Thomas fire in 2017-2018 in the United States in the systematic relationship with the activities of insurance companies engaged in the insurance of business entities from fire risks has led the authors to understand that the essential activity of insurance companies aimed not at increasing the level of fire safety of insurers but on increasing their own profits.
The analysis of the interaction of the relevant public institutions involved in the extinguishing of fires, the investigation of their prerequisites, the causes of their occurrence and the consequences of the authors, has clearly shown that the principle of separation into separate services and departments of the once unified system of response and prevention of fires did not bring the desired results but only strengthened by the negative trends that accompany the investigation of criminal cases of fires, stipulated by Article 270 of the Criminal Code of Ukraine, and a priori do not allow to receive qualitative and relevant data that can be used for further scientific analysis.
According to the authors, the mentioned state institutions, which in essence should carry out one and the same mission - protection of public order and personal security of citizens, protection of property and other interests, but today they are de facto disparate structures that do not have their work and functions of a single point of direction of the vectors-directions of the efforts of their activities.

Л. А. Масловакандидат наук з державного управління, викладач кафедри теорії держави і права,Академія державної пенітенціарної служби

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДУХОВНОЇ БЕЗПЕКИ: ЗАГРОЗИ РЕЛІГІЙНОЇ СФЕРИ

L. A. MaslovaCandidate of Public Administration, lecturer of the Department of Theory of State and Law,Academy of the State Penitentiary Service

THE STATE REGULATION OF ENSURING THE PROCESS OF SPIRITUAL SECURITY: THREATS ОF THE RELIGIUS SPHERE

У статті проаналізовано актуальні загрози в духовній сфері сучасного українського суспільства, зокрема в сфері релігії. Визначено їх джерела, масштаби та можливі наслідки впливу на національні інтереси.
На основі обґрунтованих теоретико-методологічних та практичних підходів до вдосконалення системи забезпечення духовної безпеки суспільства розроблено модель державного регулювання процесу забезпечення духовної безпеки з метою ідентифікації та нейтралізації загроз, зокрема в релігійній сфері суспільного життя.[||]The article analyzes the actual threats in the spiritual sphere of modern Ukrainian society, in particular in the field of religion. The sources, scales and possible consequences of their influence on national interests are determined
Тhe article is devoted to the theoretical substantiation and development of proposals for improvement of government regulation within the system of providing of spiritual security of society. The essence mechanisms of government regulation within the system of providing of spiritual security of society is specified.
The model of process of providing spiritual security is developed. This model built an integrated system of ensuring spiritual security, which combines socio-political, legal, financial-economic, organizational, social-protective subsystems, controlled by formal (state) structures, and an additional subsystem subsystem, which operates under the conditions of informal self-organization, in conjunction with the mechanisms of state regulation and structural and functional components of regulation organization
It is generalized and systematized international experience of government regulation of spiritual security of society and determined the possibility to introduce it in Ukraine. The features of government regulation within the system of Ukrainian society’s spiritual security in the current environment are determined. The mechanisms of government regulation within the system of providing of Ukrainian society’s spiritual security are assessed. The basic approaches to optimize the mechanisms of government regulation in this sphere are proposed.

Х. В. Плецандоцент, кандидат наук з державного управління, доцент кафедри готельно-ресторанного і туристичного бізнесу, заступник декана Факультету готельно-ресторанного і туристичного бізнесу, Київський національний університет культури і мистецтв

ФОРМУВАННЯ І УДОСКОНАЛЕННЯ КАДРОВОЇ ПОЛІТИКИ В СЕРЕДОВИЩІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД

K. Pletsandocent, Candidate of Public Administration, docent of the Department of the hotel-restaurant and tourist business deputy Dean of the Faculty of Hotel and Restaurant and Tourism Business Kyiv National University of Culture and Arts

FORMATION AND IMPROVEMENT OF PERSONNEL POLICY IN THE PUBLIC ADMINISTRATION ENVIRONMENT: EXTERNAL EXPERIENCE

У статті виокремлено та проаналізовано формування і удосконалення кадрової політики в середовищі публічного управління крізь призму кращих практик зарубіжжя. Узагальнено зарубіжний досвід щодо реалізації кадрової політики в середовищі публічного управління на прикладі європейських країн, Сполучених Штатів Америки та інших держав. Аргументовано, що ефективна кадрова політика реалізується через відповідні управлінські технології, серед яких ефективне управління людськими ресурсами, покращення якості надання послуг, мотивація працівників на досягнення результатів, оцінювання результатів професійної діяльності, диференційований підхід до оплати праці, просування по службі на основі заслуг тощо. Визначено необхідним запровадити в українську управлінську практику кращий зарубіжний досвід щодо реалізації ефективної кадрової політики з урахуванням специфіки українського державного управління та науково-методологічних напрацювань.[||]The article outlines and analyzes the formation and improvement of personnel policy in the public administration environment through the prism of best practices of foreign countries. The foreign experience on the implementation of personnel policy in the public administration environment is generalized on the example of European countries, the United States of America and other countries. It is argued that effective HR policy is implemented through appropriate managerial technologies, including effective human resources management, quality of service delivery, motivation of employees for achievement of results, evaluation of professional results, differentiated approach to remuneration, career advancement, etc. It was emphasized on the expediency of adapting the best practices in implementing effective personnel policy in the public administration environment, taking into account the specifics of the public service of Ukraine and the scientific and methodological developments (professional development planning, career advancement in the French Republic and the United States of America, the system of advanced training and retraining in the Federal Republic of Germany, the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland, the Republic of Latvia and the French Republic blizzards; motivational mechanism in the United States; mechanisms for assessing activities in the Republic of Poland, the French Republic, the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland and the United States of America; the formation and effectiveness of the human resources reserve in the United States of America; the mechanisms for remuneration in Canada, the Republic of Poland, etc. ) It was determined that it is necessary to introduce in the Ukrainian management practice the best foreign experience in implementing an effective personnel policy in the public administration environment, taking into account the specifics of Ukrainian state administration and scientific and methodological developments.

В. С. Адамовськакандидат економічних наук, доцент кафедри обліку, оподаткування, публічного управління та адміністрування,Криворізький національний університетЮ. І. Романенкомагістрант кафедри обліку, оподаткування, публічного управління та адміністрування,Криворізький національний університет

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ ДЕРЖАВНОГО СЛУЖБОВЦЯ

Victoriia AdamovskaCandidate of Economic Sciences, Associate Professordepartment of Accounting, Taxation, Public Management and AdministrationKrivoy Rog National UniversityYuliya RomanenkoMaster’s studentdepartment of Accounting, Taxation, Public Management and AdministrationKrivoy Rog National University

THEORETICAL PRINCIPLES AND METHODICAL APPROACHES TO ESTIMATION LEADERSHIP SKILLS OF PUBLIC SERVANTS

У статті розглянуто погляди науковців на визначення сутності поняття лідерства та наведено власне бачення визначення лідерства в державній службі. Державний службовець повинен бути наділений лідерськими якостями, які дозволять йому ефективно виконувати свої обов`язки та нести гідну службу в Україні. Запропонована методика оцінки лідерських якостей керівника в державних структурах включає в себе кілька етапів.
У результаті досліджень для керівника державної служби категорії А і Б виведено формулу розрахунку коефіцієнта лідерства, або так звана «модель успішного керівника державної служби», що включає в себе лідерські якості та критерії оцінки цих якостей. Відповідно з формулою можна визначити, на якому рівні у керівника державної служби розвинений відповідний набір лідерських якостей, визначити проблемні ділянки в цьому наборі та удосконалювати їх.
Керівник державної служби повинен бути не тільки керівником для своїх підлеглих, але і лідером, який буде ефективно працювати та надихати колег на продуктивну працю. За результатами розрахунків визначено, хто із керівників державної служби наділений найвищим значенням лідерських якостей та як це впливає на його роботу.
Державний керівник - службовець з вищим коефіцієнтом є найбільш підходящим визнаним суспільством успішним керівником. Та має достатньо великі переваги в отриманні надбавки до заробітної плати, що буде мотивувати керівника на ще більшу ефективність роботи його та його команди. [||]The article deals with the scientists views on the essence definition of the notion leadership and their own vision of the definition leadership in the civil service. The most significant leadership qualities of the head of the . The article discusses the role of leadership in the personnel management system. The efficiency and coordination of administrative work of public authorities and local governments substantially is defined by the person who heads these bodies. A civil servant should be endowed with leadership qualities that will enable him to perform his duties effectively and to have a decent service in Ukraine. The proposed methodology for assessing leadership qualities of a manager in government structures involves several stages.
As a result of the research, the leader of the civil service category A and B derived a formula for calculating the leadership factor, or so-called "model of successful civil service head", which includes leadership qualities and criteria for assessing these qualities. In accordance with the formula it is possible to determine at what level the head of the civil service has developed the appropriate set of leadership qualities, identify the problem areas in this set and improve them. Results of assessment of qualities of leadership of the enterprises of managers allowed to determine the potential of leadership to develop leadership Potential of managers
The head of public service should be not only the leader for his subordinates, but also a leader who will work effectively and inspire colleagues for productive work. According to the results of calculations, it is determined which of the leaders of the civil service have the highest values of leadership qualities and how it affects its work.
The head of state - an employee with a higher coefficient is the most successful recognized leader in the recognized society. But it has a fairly big advantage in earning a salary surcharge, which will motivate the manager to further improve his and his team's performance.

С. П. Дерев’янкомагістр публічного управління та адміністрування, магістр з фінансів, головний спеціаліст – державний інспектор, Державна інспекція ядерного регулювання України

ФОРМИ УЧАСТІ ГРОМАДЯН В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ

S. Dereviankomaster of Public Administration, master of Finance, Senior specialist-state inspector State Nuclear Regulatory Inspectorate of Ukraine

FORMS OF CITIZENS’ PARTICIPATION IN PUBLIC ORDER MAINTENANCE

Стаття присвячена дослідженню форм участі громадськості в забезпеченні громадського порядку в Україні. Дана тематика є досить гострою, оскільки проблема розвитку громадянського суспільства та його взаємодії з державою сьогодні – одна з центральних в політичній та державно-управлінській науці. Очевидно, що її актуальність спричинена складними і досить суперечливими трансформаціями відносин в перехідних суспільствах, до яких належить і Україна.
Правова держава підпорядкована громадянському суспільству, не може без нього повноцінно існувати і покликана створювати умови для його вільного розвитку. Однією із центральних передумов розвитку є становлення паритерних відносин між громадськістю та державою. Тому в даному дослідженні проаналізовано особливості нормативно-правового забезпечення взаємодії держави та громадянського суспільства задля охорони громадського порядку, досліджено моделі муніципальної поліції, визначено основні повноваження та завдання громадських формувань, перспективи взаємодії громадського суспільства із правоохоронними органами держави на сучасному етапі.
В умовах сьогодення формування сучасної демократичної правової держави потребує ефективної взаємодії держави та інститутів громадського суспільства. Суспільні процеси демократизації повинні базуватися на ініціативах громадськості при узгодженні з владою рішень та призводити до делегування кола певних повноважень інститутам громадського суспільства. Суспільні процеси демократизації повинні базуватися на ініціативах громадськості при узгодженні з владою рішень та призводити до делегування кола певних повноважень інститутам громадського суспільства. [||]The subject of this article is the study of the forms of the citizens’ participation in maintenance of the public order in Ukraine. It is the subject of much concern, because the issue of the civil society development and of its interaction with the state is one of the central today’s issues of the political and state management science. It is obvious that its relevance is attributable to the complicated and rather contradictory transformations of relations within the transitional societies Ukraine is ranked among.
The state, governed by the rule of law, is subordinated to the civil society, cannot exist without this society and is intended to create the conditions for its free development. One of the primary prerequisites for development is the formation of the parity relations between the public and the state. Therefore, in this study the peculiarities of the regulatory provision of the interaction between the state and the civil society for the protection of the public order are analyzed, as well as the municipal police models, the main powers and tasks of the public formations and the prospects of interaction of the civil society with law enforcement agencies of the state at the present stage are determined.
The formation of the modern democratic state in actual circumstances requires the effective interaction between the state and the institutions of the civil society. The social processes of democratization should be based on the public initiatives in concordance with the authorities’ decisions and to delegate the certain powers to the civil society institutions.

В. О. Щербакаспірант кафедри регіонального управління, місцевого самоврядування та управління містом,Національної академії державного управління при Президентові України

ПРАКТИКИ БАГАТОРІВНЕВОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ

Viktor Oleksiyovich Shcherbakpostgraduate student of the Department of Regional Administration, Local Self-Government and City Administration,National Academy of Public Administration under the President of Ukraine

PRACTICES OF MULTILEVEL TERRITORIAL MANAGEMENT IN CONDITIONS OF DECENTRALIZATION OF POWER IN UKRAINE

На сьогодні Україна потребує реформ і перш за все вони мають бути здійснені в системі адміністративно-територіального устрою задля підвищення ефективності діяльності органів місцевого самоврядування. Ці процеси вимагають не лише оновлення або поліпшення елементів системи управління, що неналежно функціонують, а й радикального перетворення механізмів держави, зокрема правового й організаційно-функціонального, забезпечення процесів регулювання децентралізації, що є важливим чинником досягнення ефективності багаторівневого управління. [||]Today, Ukraine needs reforms and, above all, they must be implemented in the system of administrative-territorial organization in order to increase the efficiency of the activities of local self-government bodies. These processes require not only the updating or improvement of elements of the control system that are inadequate, but also the radical transformation of state mechanisms, in particular legal and organizational-functional, ensuring the processes of decentralization regulation, which is an important factor in achieving the effectiveness of multilevel governance.
For many years in Ukraine, the task of stimulating the economic development of the region depended predominantly on policy instruments that relied on exogenous (external) rather than endogenous (internal) factors. At the same time, governments at various times tried to influence the investment model by offering incentives and grants to direct investments in certain regions. They tried to interfere in the affairs of the regions and to stimulate top-down development. Such an approach has been widely used in practice in the past and remains relevant today, but not exhaustive.
Global global processes, substantially changing the international labor market, increasing competition for all kinds of resources, primarily energy, not only complicate the conditions for the development of Ukraine, but also lead to the loss of the state's advantages of its geopolitical location as a transit state.
First of all, the development of cooperation is considered as a basic step towards the reform of local self-government and community-building. The aim of such cooperation is to improve the quality of providing services to the population, the development of territories and the welfare of communities based on common interests and goals.
The urgency of the research topic is determined by the importance of implementing democratic reforms in Ukraine, the objective processes of development and reforming society as a whole, the need for administrative and territorial reform in the state. Any form of public administration is doomed to failure if there is no rational balance between central and regional authorities and local self-government bodies.

ТОВ "ДКС Центр"