Українською | English

BACKMAIN

Contents № 1, 2019

А. І. Богданенкодоктор філософії в галузі державного управління, доктор економічних наук, аспірант,Міжрегіональна академія управління персоналом, м. Київ

АНАЛІЗ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИМИ ПРОЦЕСАМИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНОГО ЖИТЛОВОГО БУДІВНИЦТВА

A. I. BogdanenkoPh.D. in public administration, Doctor of Science in Economics, Post-graduate student,Interregional Academy of Personnel Management, Kyiv

THE ANALYSIS OF STATE MANAGEMENT OF INVESTMENT PROCESSES AT THE PRESENT STAGE OF REFORMATION OF THE SYSTEM OF SOCIAL HOUSING CONSTRUCTION

У статті визначено, що багатьом країнам притаманні проблеми соціально-незахищених верств населення, які тісно пов’язані з соціальним житловим фондом та які ці країни цілком успішно вирішують. Зазвичай, головна роль у вирішенні цього питання належить державі, адже вона бере участь у регулюванні інвестиційних процесів соціального житлового будівництва, розробляє механізми реалізації, а державний бюджет є основним джерелом фінансування будівництва соціального житла.
Доведено, що соціальне житло є невід’ємною частиною системи житлового господарства, створеної для того, щоб задовольнити потреби тих, хто не має можливості стати домовласником, чи орендарем, гідного житла на приватному ринку. Коли виникають складнощі у житловому секторі, пов’язані з житлом, попит на доступні варіанти житла збільшується. Для того щоб соціальне житло стало фінансово доступним, ця частина системи житлового господарства зазвичай отримує різноманітні форми підтримки від держави і є залежною від недорогого фінансування.
Визначено актуальність запровадження механізмів державного управління забезпеченням житлом інвалідів та учасників антитерористичних операцій, членів сімей загиблих воїнів антитерористичних операцій, вимушених переселенців із зони антитерористичних операцій та анексованого Криму. Обґрунтовано, що в ринкових умовах, стрімко зменшується кількість житла, яке безоплатно надається громадянам. Пріоритет на отримання таких житлових площ має надаватися громадянам, які є соціально незахищеними й перебувають на квартирному обліку. Більшість країн, маючи розвинуту ринкову економіку, надають житло безоплатно тільки соціально незахищеним громадянам. Цей досвід доцільно використовувати і в Україні.
Зазначено, що розвиток будівництва житлового фонду вимагає доступності іпотечного кредитування. Саме іпотечне кредитування є важливим джерелом залучення додаткових фінансових вкладень для сталого будівництва. Разом із підвищенням ступеня відкритості в національній економіці в українських банків з’явиться конкуренція з іноземними банками.[||]The article states that many countries have problems of the socially unprotected sections of the population, which are closely connected with the social housing stock and which these countries are successfully solving. As a rule, the main role in solving this issue belongs to the state, because it participates in the regulation of investment processes in social housing construction, develops mechanisms for implementation, and the state budget is the main source of financing for the construction of social housing.
It is proved that social housing is an integral part of the housing system, designed to meet the needs of those who are not able to become a homeowner or a tenant decent housing in the private market. When there are housing difficulties in the residential sector, the demand for affordable housing options is increasing. In order for social housing to become financially affordable, this part of the housing system usually receives various forms of support from the state and is dependent on low-cost financing.
The urgency of introduction of mechanisms of state administration of providing housing for invalids and participants of antiterrorist operations, members of families of deceased soldiers of antiterrorist operations, forced migrants from the zone of antiterrorist operations and annexed Crimea was determined. It is substantiated that in market conditions, the number of housing, which is provided free of charge to citizens, is rapidly decreasing. Priority for the acquisition of such residential areas should be provided to citizens who are socially unprotected and who are in the household register. Most countries, having a developed market economy, provide housing free of charge only to socially unprotected citizens. This experience should be used in Ukraine as well.
It is noted that the development of housing construction requires the availability of mortgage lending. It is mortgage lending that is an important source of attracting additional financial investments for sustainable construction. Together with an increase in the degree of openness in the national economy, Ukrainian banks will compete with foreign banks.

І. М. Грищенкодоктор наук з державного управління, доцент, професор кафедри публічного управління та менеджменту інноваційної діяльності ННІ післядипломної освіти Національного університету біоресурсів та природокористування України, м. Київ

АНАЛІЗ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

Iryna GryshchenkoDoctor of Public Administration, Professor of the Department of Public Administration and Innovation Management of the Institute of Postgraduate Education of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, city Kyiv

ANALYSIS OF STATE POLICY IN THE FIELD OF RURAL DEVELOPMENT

У статті досліджено поняття “сільські території” та з’ясовано, що сільські території являють собою складну і багатофункціональну природну, соціально-економічну і виробничо-господарську структуру й характеризуються сукупністю властивих кожній з них особливостей. Досліджено нормативно-правову базу, що регулює питання розвитку сільських територій в Україні. Проаналізовано державну політику України, спрямовану на забезпечення сталого розвитку сільських територій та з’ясовано, що вона побудована у відповідності з міжнародними зобов’язаннями України, відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і визначає довгострокову концепцію розвитку сільських територій. Комплексні заходи з реалізації державної політики створюють базу для стабільної, прозорої і передбачуваної правової системи, направленої на покращення бізнес-клімату, протидію корупції і стимулювання інвестицій для розвитку сільських територій. Механізми державного управління формують збалансований підхід до посилення конкурентоспроможності сільськогосподарського сектору і збільшення експорту, намагаючись водночас забезпечити рівномірний розподіл наявних переваг, зокрема, за рахунок сприяння розвитку сільських територій і покращення якості життя та збереження природних ресурсів і довкілля.[||]The article analyzes the concept of "rural territories" and finds that rural territories are a complicated and multifunctional natural, socio-economic and industrial-economic structure and are characterized by a set of peculiarities inherent in each of them. The regulatory framework regulating the development of rural areas in Ukraine is explored and the directions of the state policy aimed at improving the quality of life of the rural population by providing state support for individual housing construction in the countryside, developing a network of educational institutions, culture, health care, providing people with quality drinking water and high quality housing and communal services.
Protection and conservation of natural resources in rural areas will be ensured by strengthening the responsibility for the absence of approved schemes of sanitary cleaning of settlements and the presence of natural landfills, creation of new and expansion of existing territories and objects of the nature reserve fund, simplification of the conditions of rational use of recreational resources of territories and objects of the natural reserve fund for the formation of the economic environment and the development of the sphere of employment.
It is planned to ensure diversification and development of the rural economy by creating organizational, social and economic conditions for the development of various types of economic activities and forms of management in the countryside.
Improvement of the rural management system needs to be implemented through the development of legislative and other regulatory and legal acts to ensure the integrated development of rural areas, the creation of agricultural service cooperatives, the definition of areas of unproductive agricultural land of state ownership for the cultivation of bioenergy crops.
Education and information and counseling is planned to be implemented through education for rural communities with a view to their participation in the development of projects for the attraction of international technical assistance and the organization of the conduct of entrepreneurship activities for unemployed people living in rural areas.

М. В. Андрієнкодоктор наук з державного управління, доцент, начальник центру заходів цивільного захисту, Український науково-дослідний інститут цивільного захистуА. В. Борисовначальник науково-інформаційного відділу, Український науково-дослідний інститут цивільного захистуО. О. Черкасовмолодший науковий співробітник науково-інформаційного відділу, Український науково-дослідний інститут цивільного захисту

РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ: РЕОРГАНІЗАЦІЯ ЦЕНТРАЛЬНОГО ОРГАНУ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ УКРАЇНИ

M. V. Andriyenkodoctor of sciences in public administration, associate professor, head of research center of civil protection measures, Ukrainian scientific research institute of civil protectionA. V. Borisovchief of the informational department, Ukrainian research institute for civil protectionO. O. Cherkasovjunior research fellow, research and information department, Ukrainian research institute of civil protection

REALIZATION OF THE STATE POLICY IN THE FIELD OF CIVIL PROTECTION: REORGANIZATION OF THE CENTRAL BODY OF THE EXECUTIVE AUTHORITY OF UKRAINE

У статті розглянуто стан реалізації державної політики України у сфері цивільного захисту населення, територій, майна і навколишнього середовища у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру. Проаналізовано стан функціонування Єдиної державної системи цивільного захисту України, визначено і охарактеризовано основні проблеми державного управління її структурними елементами на всіх рівнях. Розкрито ключові проблеми в діяльності Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо безпосереднього управління Єдиною державною системою цивільного захисту України. Доведено необхідність реформування Служби і всієї системи цивільного захисту в контексті європейської інтеграції та в умовах реальних і потенційних техногенно-екологічних і природних загроз з метою посилення національної безпеки держави. Визначено нагальні проблеми та пріоритетні напрями вдосконалення державного управління у сфері цивільного захисту та протидії надзвичайним ситуаціям на рівні територіальних громад, зокрема в контексті реалізації реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. Розглянуто роль і місце Державної служби України з надзвичайних ситуацій, як складової нової системи органів внутрішніх справ, та перспективи її розвитку з урахуванням європейських норм і стандартів безпеки. У статті порушуються питання внесення змін до чинного законодавства України у сфері цивільного захисту, прийняття нових нормативно-правових актів з урахуванням подальшого реформування системи Державної служби України з надзвичайних ситуацій, удосконалення державного управління у сфері цивільного захисту в контексті європейської інтеграції України. Встановлюється необхідність застосування досвіду функціонування систем цивільного захисту та їх законодавчого забезпечення в країнах-членах Європейського Союзу, імплементації законодавства України до європейських стандартів.[||]The article considers the state of implementation of the state policy of Ukraine in the field of civil protection of the population, territories, property and the environment in case of threat or emergence of emergency situations of technogenic and natural character. The state of functioning of the Unified State System of Civil Protection of Ukraine is analyzed, the main problems of the state management of its structural elements at all levels are defined and characterized. The key problems in the activities of the State Service of Ukraine for Emergencies concerning direct management of the Uniform State Civil Protection System of Ukraine are revealed. The necessity of reforming the Service and the whole system of civil protection in the context of European integration and in the conditions of real and potential technogenic-ecological and natural threats has been proved in order to strengthen the national security of the state. The urgent problems and priority directions of improvement of public administration in the field of civil protection and counteraction to emergency situations at the level of territorial communities are determined, in particular in the context of the implementation of the reform of local self-government and territorial organization of power in Ukraine. The role and place of the State Service of Ukraine for Emergency Situations, as a component of a new system of internal affairs bodies, and prospects of its development, taking into account European norms and safety standards, are considered. The article raises issues of amending the current legislation of Ukraine in the field of civil protection, adopting new legal acts, taking into account the further reformation of the system of the State Service of Ukraine for Emergency Situations, and improving public administration in the field of civil protection in the context of European integration of Ukraine. The necessity of applying experience of functioning of civil protection systems and their legislative support in the member states of the European Union, implementation of Ukrainian legislation to European standards is established.

Є. А. Вилгінк. держ. упр., доцент кафедри публічного адміністрування,Міжрегіональна академія управління персоналом

ІНСТРУМЕНТИ ПІДВИЩЕННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО ІНВЕСТИЦІЙНО-БУДІВЕЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ

Evgen VilginPh.D., Associate Professor of the Department of Public AdministrationInterregional Academy of Personnel Management

TOOLS FOR IMPROVING THE RESULTS OF THE REGIONAL INVESTMENT AND BUILDING COMPLEX FUNCTIONING

Зазначено, що нові підходи до формування механізмів регулювання діяльності підприємств регіонального інвестиційно-будівельного комплексу (РІБК) дозволить нам прискорити процес формування інвестиційно-будівельного ринку і підвищити результативність функціонування організацій і підприємств будівельної галузі. Перш за все, необхідно визначиться з тим, що може включати в себе об'єкт оцінки як система: суб'єкти, що знаходяться у стосунках один з одним; об'єкти; інфраструктуру (банки, товарні та сировинні біржі, брокерські фірми і контори, пенсійні та страхові фонди, іпотечні фірми та ін.); ринкові механізми (ціна, відсотки за кредит та тощо); державний контроль і регулювання ринку, аудиторські підтримки малого бізнесу, фонди підтримки малого бізнесу, судові органи.
Запропоновано для створення системи регулювання регіонального інвестиційно-будівельного комплексу використовувати статистичні дані, які характеризують стан інвестиційного циклу і ключових елементів інвестиційно - будівельного комплексу: ринку інвестицій, фінансів, факторів виробництва, кінцевих товарів і послуг. Як відомо, економічна ефективність характеризує господарську доцільність прийнятих рішень і визначається як відношення ефекту до витрат, пов'язаного з досягненням певного ефекту. За радянських часів нижня межа їх ефективності капітальних вкладень регулювався спеціально зафіксованими нормативами, які встановлювалися для народного господарства в цілому, галузей та первинних ланок.
Визначено, що у новій методиці було враховано і наявність всіляких учасників проекту, відмінність їх інтересів, оцінок вартості капіталу: була введена практика розрахунку різних видів ефективності - комерційної, громадської, регіональної, бюджетної та тощо. Разом з тим встановити, функціонують чи введені в експлуатацію виробничі об'єкти, випускають вони продукцію і яка рентабельність по відношенню до галузевої нормі цих виробництв, представляє велику складність. Це пов'язано з тим, що на даний момент практично відсутній офіційно публікується інформація, яка характеризує реальний економічний стан виробничих потужностей, які були введені в рамках державних адресних інвестиційних програм.[||]It is noted that new approaches to the formation of mechanisms of regulation of activity of enterprises of the regional investment and construction complex (RIBC) will allow us to accelerate the process of formation of the investment and construction market and increase the efficiency of functioning of organizations and enterprises of the construction industry. First of all, it is necessary to determine what may include the object of evaluation as a system: entities that are in relationship with each other; objects; infrastructure (banks, commodity and commodity exchanges, brokerage firms and offices, pension and insurance funds, mortgage firms, etc.); market mechanisms (price, interest on a loan, etc.); state control and regulation of the market, small business auditing support, small business support funds, judicial bodies.
It is suggested to use statistical data that characterizes the status of the investment cycle and the key elements of the investment and construction complex: the investment market, finance, factors of production, final goods and services, to create a system of regulation of the regional investment and construction complex. As you know, economic efficiency characterizes the economic feasibility of the decisions and is defined as the ratio of the effect to the costs associated with the achievement of a certain effect. In Soviet times, the lower limit of their efficiency of capital investments was regulated by specially fixed norms, which were established for the national economy as a whole, branches and primary units.
It is determined that the new method took into account both the presence of various project participants, the difference between their interests, estimates of the value of capital: the practice of calculating various types of efficiency - commercial, public, regional, budget, etc. - was introduced. However, establish, operate or put into operation production facilities, produce their products and profitability in relation to the sectoral norm of these industries, presents a great deal of complexity. This is due to the fact that at present there is practically no official publication of information that characterizes the real economic situation of production capacities, which were introduced within the framework of state targeted investment programs.

А. П. Миколаєцькандидат наук з державного управління, доцент кафедри публічного адміністрування,Міжрегіональна академія управління персоналом

МЕХАНІЗМ МІЖСЕКТОРНОГО СОЦІАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА В СИСТЕМІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

A. P. MykolaietsCandidate of science in Public Administration, Associate Professor of the Department of Public Administration, Interregional Academy of Personnel Management

MECHANISM OF INTER-SECTORAL SOCIAL PARTNERSHIP IN THE SYSTEM OF PUBLIC ADMINISTRATION

Зазначена необхідність децентралізації влади, що означає делегування повноважень і відповідальності на більш низький рівень управління для того, щоб забезпечити незалежність і оперативність діяльності у вирішенні значущих питань. Процесу децентралізації повинна супроводжувати гласність і звітність за всіма процедурами прийняття рішень.
Визначено, недоліки затвердження та реалізації механізмів міжсекторного соціального партнерства є наступних причин: відсутність системної нормативів - правової бази механізму міжсекторного соціального партнерства, що регулює форми і методи взаємодії, яка встановлює порядок ініціювання, організації та проведення МСП, що визначає компетенцію, права та обов'язки, відповідальність сторін; відсутністю навичок спільної роботи у представників влади, неприбуткових організацій і бізнесу; неопрацьованість механізму контролю за виконанням затверджених форм міжсекторного соціального партнерства; відсутність критеріїв і норм реалізації механізмів міжсекторного соціального партнерства, єдиної задовільної системи оцінки ефективності результатів; труднощів виявлення найбільш пріоритетних соціальних потреб; незабезпеченість програм МСП достатніми ресурсами.
Запропоновано використання принципу субсидіарності, яка передбачає, що кожен рівень владних структур повинен мати повноваження, достатні для вирішення проблем, які в силу своєї природи або значущості можуть бути вирішені саме на цьому рівні, причому з найбільшою ефективністю для всієї системи.[||]The need for decentralization of power is indicated, which means delegation of authority and responsibility to a lower level of management in order to ensure the independence and efficiency of the activity in solving significant issues. The process of decentralization should be accompanied by transparency and accountability in all decision-making procedures.
The shortcomings of the approval and implementation of the mechanisms of the cross-sectoral social partnership are as follows: absence of system norms - the legal basis of the mechanism of a cross-sectoral social partnership that regulates the forms and methods of interaction, which establishes the procedure for the initiation, organization and conduct of SMEs that defines competence, responsibilities of the parties; lack of skills for working with representatives of government, non-profit organizations and business; non-working mechanism for monitoring the implementation of approved forms of cross-sectoral social partnership; lack of criteria and norms for implementation of mechanisms of cross-sectoral social partnership, the only satisfactory system for evaluating the effectiveness of the results; difficulties in identifying the most priority social needs; unsafe SME programs with sufficient resources.
It is proposed to use the principle of subsidiarity, which provides that each level of government structures should have the powers sufficient to solve problems that, by virtue of their nature or significance, can be solved precisely at this level, and with the greatest efficiency for the whole system.
The principle of subsidiarity implies that each level of power structures should have the powers sufficient to solve problems that by virtue of their nature or significance can be solved precisely at this level, and with the greatest efficiency for the whole system. Necessary elements of the implementation of subsidiarity are: complementing the center's activities in relation to the actions of the regions; the division of powers, responsibility between the levels of government on the principles of parity and movement "from the bottom up"; legislative consolidation at each level of power and management of the subjects of conduct, carried out: on their own, jointly, with the consent; Closure of the list of subjects of authority and authority for each level of state power and administration; settlement of the order and form of representation of the lower authorities and top management; the correspondence of the volume of "top-down" delegated powers to the allocated resources and determined by the measures of responsibility; the unity of the legal space, the constitutional system and the norms of legislation, the system of executive power.
The implementation of the principle of subsidiarity in Ukraine will ensure the achievement of an optimal balance of interests between different social groups, therefore subsidiarity should become a strategy for optimizing the relations of state power and the public, which is self-organizing.
Need to motivate government officials to work with nonprofit organizations. Modern management theories pay particular attention to the role of motivation as a factor in ensuring effective and fruitful activity. Government officials who do not have experience working with non-profit organizations, of course, are not very interested in cooperating with them, including because they do not have the necessary incentives. Since the situation is precisely this in many post-totalitarian political systems, more attention needs to be given to appropriate educational activities and to stimulate the interest of middle and senior officials in identifying the role and potential of third sector organizations, seeing them as business partners.

М. Г. Орелкандидат наук з державного управління, докторант кафедри глобалістики, євроінтеграції та управління національною безпекою Національної академії державного управління при Президентові України, Головний вчений секретар наукової установи ГО “Академія національної безпеки”

МІСІЯ СУБ’ЄКТІВ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ПОЛІТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ПОРЯДКУ

M. G. OrelPhD (Public administration), doctoral candidate of the Department of Globalistics, European integration аnd the National security, National Academy of Public Administration,the President of Ukraine, Chief Scientific secretary of the scientificinstitution of the Public organization “Academy of National Security”

MISSION OF SUBJECTS OF PUBLIC ADMINISTRATION IN THE SPHERE OF POLITICAL SECURITY FOR THE ENSURING OF SOCIAL STABILITY

У статті започатковано дослідження місії (ролі) та сенсу (головної мети) суб’єктів публічного управління у сфері політичної безпеки щодо забезпечення стійкості соціального порядку та пропонується підхід щодо вирішення проблеми вказаної стійкості (так званої проблеми Гоббса) ідея якого полягає у горизонтальній та вертикальній структуризації внутрішнього середовища соціуму шляхом узгодженості між принципами, цінностями та цілями функціонування його елементів на моральному, юридичному, програмно-цільовому та концептуально-ідеологічному рівнях. Встановлено, що стійкість соціального порядку має розглядатися індивідами, суспільством та політичними інститутами держави як цінність тотожна цінності феномену безпеки. Та визначено, що чинники, які здійснюють вплив на її вітальний (життєвий) потенціал є змінними величинами і завжди мають об’єктивно-суб’єктивну природу. Обґрунтовано, що без вказаних досліджень неможливо обґрунтувати стратегічні цілі у сфері національної безпеки. Доведено, що розробка методології формування системи публічного управління у сфері національної безпеки, визначення її пріоритетних завдань та оцінювання ефективності їх виконання мають здійснюватися у контексті забезпечення стійкості соціального порядку. Показано, що в умовах постмодерну, незважаючи на об’єктивну диференціацію суспільства за етнічними, релігійними та іншими ознаками успішне виконання суб’єктами публічного управління у сфері національної безпеки завдань щодо забезпечення стійкості соціального порядку у контексті збереження та розвитку національних цінностей, унеможливлює катастрофічне зниження вітального потенціалу державності, яке є реальною загрозою для національної держави, як соціального інституту.[||]The article initiates the study of the mission (role) and the meaning (main goal) of the public administration actors in the sphere of political security in order to ensure the stability of the social order. An approach is proposed to solve the problem of the specified stability (the so-called Hobbes problem) whose idea is to horizontal and vertical structuring of the internal environment of society by coherence between the principles, values and goals of the functioning of its elements at the moral, legal, program-target and conceptual-ideological levels. It was established that the stability of social order should be considered by individuals, society and political institutions of the state as the value of the identical values of the phenomenon of security. However, it is determined that factors influencing its vital (vital) potential are variables and always have an objective-subjective nature. It is substantiated that without these studies it is impossible to substantiate strategic goals in the field of national security. It is proved that the development of a methodology for forming a system of public administration in the field of national security, defining its priority tasks and evaluating the effectiveness of their implementation should be carried out in the context of ensuring the sustainability of social order. It is shown that in postmodern conditions, in spite of the objective differentiation of society by ethnic, religious and other features, successful implementation by subjects of public administration in the sphere of national security of tasks concerning the maintenance of the stability of social order in the context of preservation and development of national values, makes it impossible to disastrous reduction of the welcoming the potential of statehood, which is a real threat to the national state as a social institution. Attention is drawn to the fact that in the post-modern era, the role of the state as a social institution should be given to the important place in preserving the material and spiritual values of the social system. The function of uniting all elements of society into a single whole, the protection of individuals, the administration of justice, ensuring compliance with the law, etc., state institutions can perform provided the stability of social order and the creation of effective social mechanisms for the social interaction of individuals, social groups, social structures, institutions, etc. This interaction is a prerequisite and a means of ensuring the functioning of the social system to achieve its main goal, first and foremost, of security.

І. І. Самойловакандидат наук з державного управління, завідувач навчально-методичного відділуНавчально-наукового центру організації освітнього процесу,Університет державної фіскальної служби України

АНАЛІЗ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ БЮДЖЕТНОЇ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ РЕФОРМУВАННЯ БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ В УКРАЇНІ

I. SamoilovaPhD (Public Administration), head of the educational-methodical departmentEducation and research center for education management,University of the State Fiscal Service of Ukraine

ANALYSIS OF THE STATE POLICY ON IMPLEMENTATION OF BUDGET DECENTRALIZATION AND EFFECTIVENESS OF BUDGETARY SYSTEM REFORM IN UKRAINE

Доведено, що становленням ефективної системи місцевих фінансів та інструментом державного регулювання розвитку регіонів є бюджетна децентралізація. Вона стимулює регіони до фінансової незалежності і підприємницької активності, пошуку додаткових власних ресурсів на потреби і можливості регіонів.
У статті проаналізовані реалізацію бюджетної децентралізації та обґрунтовано перспективи реформування в цій сфері з метою підвищення ефективності бюджетної системи в Україні. Вивчено сутність бюджетної децентралізації і вказані переваги та недоліки її функціонування.
З метою здійснення реальної бюджетної децентралізації доцільно: вдосконалити міжбюджетні відносини; здійснити зміцнення податкової бази органів місцевого самоврядування; забезпечити публічність і прозорість бюджетного процесу; удосконалити систему запозичень на місцевому рівні; розробити механізми ефективного управління фінансовими ресурсами на місцевому рівні; забезпечити публічність і прозорість бюджетного процесу; створити стимулюючу систему вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів; здійснити зміцнення податкової бази органів місцевого самоврядування; сформувати ефективну систему внутрішнього і зовнішнього контролю; розвинути систему казначейського обслуговування бюджетних коштів; забезпечити зміцнення фінансового забезпечення місцевого самоврядування; зміцнити зв’язки з галузевої політикою.[||]It is proved that fiscal decentralization is becoming an effective system of local finances and an instrument of state regulation of regional development. It stimulates regions for financial independence and entrepreneurial activity, seeking additional own resources for the needs and opportunities of the regions.
The article analyzes the implementation of budget decentralization and raises the prospects of reform in this area in order to increase the efficiency of the budgetary system in Ukraine. The article analyzes the current problems of fiscal decentralization and substantiates the prospects for reform in this area in order to improve the efficiency of the budget system in Ukraine. The essence of budgetary decentralization and the mentioned advantages and disadvantages of its functioning are studied. The main drawbacks of the reforms are: imbalances between the socio-economic development of regions; excessive centralization of budgetary funds; insufficient use of tax potential; delegation of authority from state authorities to local governments without adequate financial support.
In order to implement real budget decentralization it is expedient to improve inter-budgetary relations; to strengthen the tax base of local self-government bodies; to create a stimulating system of equalization of the fiscal capacity of local budgets; ensure publicity and transparency of the budget process; to improve the system of borrowing at the local level; to develop mechanisms for effective management of financial resources at the local level; ensure publicity and transparency of the budget process; to create a stimulating system of equalization of the fiscal capacity of local budgets; to strengthen the tax base of local self-government bodies; to improve the system of borrowing at the local level; to form an effective system of internal and external control; develop a system of treasury service budget funds; carry out further reform of the fiscal services, increase employee responsibility and reduce corruption; ensuring efficiency of inter-budgetary relations; to provide strengthening of financial support of local self-government; to strengthen links with sector policy.

Ю. Л. Моховак. наук з держ. упр., доцент магістратури державного управління,Центр післядипломної освіти Донецького національного технічного університету, м. ПокровськР. В. Сабадашстудент магістратури державного управлінняЦентру післядипломної освіти Донецького національного технічного університету, м. Покровськ

СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ В ОРГАНАХ ДЖЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ

Yu. L. MokhovaPhD (Public Administration), Associate Professor of Master's Degree of Public Administration, Center for Postgraduate Education of Donetsk National Technical University, PokrovskR. V. Sabadashstudent of the Master of Public Administration of the Postgraduate Education Center of Donetsk National Technical University, Pokrovsk

PERSONNEL MANAGEMENT SYSTEM IN THE GOVERNMENT INSTITUTES

В статті досліджена виділено поняття «управління персоналом». Визначено структуру системи управління персоналом у сфері державної служби (організаційна структура управління персоналом державної служби; система роботи з персоналом державної служби; нормативно-правова база управління персоналом; інформаційно-методичне забезпечення системи управління персоналом; методи управління персоналом державної служби). Досліджено нормативно-правове забезпечення, основні завдання, принципи (адаптивність, ієрархічність, колегіальність, комплексність, концентрація, оперативність, оптимальність, плановість, добір і розстановка кадрів, узгодженість), методи системи управління персоналом організації (адміністративні методи, організаційно-розпорядчі методи, правові методи, економічні методи, соціально-психологічні методи, морально-етичні методи). Виділено ключові проблеми управління персоналом у сфері державної служби: відсутність чіткого розподілу політичних і адміністративних посад, відкритого конкурсного відбору державних службовців, кар’єрного зростання, єдиних критеріїв оцінювання та стимулювання. Для формування ефективної державної політики суспільного розвитку запропоновано напрямки удосконалення сучасної системи управління в органах державної влади.[||]In the article it is proved that public administration at the central and local levels depends on the professionalism of civil servants, from the ability to provide high-quality public services, motivation and integrity. There is determined that the main goal of the government personnel policy is the forecasting and programming of personnel supply, definition of strategic vision of formation, professional development and rational use of personnel, all labor resources of Ukraine. The practical implementation of the personnel policy of the government, the organization find in the implementation of the function of management of the personal. There is investigated the concept of “personnel management” . Personnel management – purposeful work of the management of the organization, managers and specialists of the units of the personnel management system, which includes the development of the concept and strategy of personnel policy, principles and methods of personnel management of the organization. It is defined the structure of the personnel management system in the sphere of civil service: organizational structure of civil service personnel management; system of work with civil service personnel; normative-legal base of personnel management; informational and methodical support of the personnel management system; methods of managing civil service personnel. There is investigated legal framework, the main tasks, principles (adaptability, hierarchy, collegiality, complexity, concentration, efficiency, optimality, planning, selection and placement of personnel, consistency), methods of personnel management system of the organization (administrative methods, organizational and administrative methods, legal methods, economic methods, socio-psychological methods, moral and ethical methods). The key problems of personnel management in the civil service sector are highlighted: lack of a clear division of political and administrative positions, open competitive selection of civil servants, career development, common criteria for evaluation and promotion. For the formation of an effective government policy of social development there is proposed the directions of improvement of the modern system of governance in the bodies of government power.

І. А. Гриджуккандидат наук з державного управління, доцент,Національний університет «Києво-Могилянська академія»

УДОСКОНАЛЕННЯ РЕГУЛЯТОРНОГО МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ У ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІЙ СФЕРІ

Iryna HrydzhukPhilosophiæ doctor, Associate Professor,National University of “Kyiv-Mohyla Academy”

IMPROVEMENT OF THE REGULATORY MECHANISM OF STATE CONTROL IN THE FINANCIAL AND ECONOMIC SECTOR

В статті розкрито та систематизовано низку невирішених практичних проблем реалізації регуляторних механізмів державного контролю у фінансово-економічній сфері. Обґрунтовано необхідність формування нової філософії державного контролю щодо фінансово-економічних процесів та приведення його у відповідність до сучасних вимог. Зазначено, що з розвитком ринкових відносин та демократизацією суспільно-економічного буття функціональна роль контролю у фінансово-економічній сфері набуває нових змісту та якості. Представлено й обґрунтовано авторські рекомендації щодо раціоналізації механізмів здійснення державного контролю у фінансово-економічній сфері в Україні.[||]The article uncovered and systematized a series of unresolved practical problems of the implementation of regulatory mechanisms of state control in the financial and economic sphere. The necessity of forming a new philosophy of state control over financial and economic processes and bringing it in line with modern requirements is substantiated. It is noted that with the development of market relations and the democratization of socio-economic existence, the functional role of control in the financial and economic sphere acquires new content and quality. It is revealed that the mechanism of state control in the financial and economic sphere in Ukraine, which is at the stage of its formation and reformation of public administration in general, in the context of integration intentions, does not fully correspond to the internationally recognized practice of state financial control. The author's recommendations on rationalization of the mechanisms of state control in the financial and economic sphere in Ukraine are presented and substantiated, namely: introduction of mechanisms for assessing the efficiency and quality of state control in the financial and economic sphere; improvement of personnel provision of the bodies of the system of state financial control, development of training programs and programs of certification of employees according to international models; improvement of logistical and financial support of functioning of the state control system in the financial and economic sphere; determination of the real responsibility of officials not only for the proper execution of tasks and assignments, but also, first of all, for the submission of incorrect data, the concealment of the actual state of affairs in their execution; legal guarantee of guarantee of independence, social protection and responsibility of employees of the system of state control; optimization of the controlling bodies accountability process; reduction of the cost of control work.

І. В. Антипенкокандидат юридичних наук, докторант кафедри публічної політики та політичної аналітики Національна академія державного управління при Президентові України

ОНТОЛОГІЧНА ОСНОВА ФЕНОМЕНУ РИЗИКУ В СУЧАСНИХ МЕТОДОЛОГІЧНИХ ПІДХОДАХ ЗАРУБІЖНОЇ РИЗИКОЛОГІЇ

I. V. AntypenkoPhD in Law, doctoral candidate of the Public Policy and Political Analysis Chair,National Academy for Public Administration under the President of Ukraine

THE ONTOLOGICAL BASIS OF THE PHENOMENON OF RISK IN MODERN METHODOLOGICAL APPROACHES OF FOREIGN RISKOLOGY

Стаття присвячена визначенню онтологічних основ ризику як соціокультурного, у тому числі соціально-політичного, феномену. Аналізуються сучасні теоретико-методологічні підходи дослідження ризику та історія його концептуалізації. Обґрунтоване виокремлення в структурі наукових знань про ризик “реалістичної” і “суб’єктивістської” котроверсійних отологічних традицій, інтерпретуючих дане явище як об’єктивну реальність або ментальну конструкцію відповідно, а також “технократичну” і “соціальну” парадигми, сфокусовані на вивченні цього явища через середовища його генезису. Обґрунтовано з методологічної точки зору концептуалізацію ризику як соціокультурного феномену, а також виділення його конституюючих ознак з позиції так званої “соціальної” парадигми, що оцінює й аналізує ризик як невідривне від процесів розвитку сучасного суспільства та його інститутів явище.[||]To date, the word "risk" without exaggeration is considered one of the most popular and is used in all spheres of life of modern humans and society. However, at the moment, the only and agreed approach to understanding even the very concept of risk in any of the scientific disciplines and did not occur. There is no single point of view on its interpretation either in the general theory of risk, or even more so in the science of public administration, which relies on the methodological basis of this theory. Thus, at present, the very concept of risk remains the risk as an object of analysis and management, including the state, so elastic and ephemeral from the position of a specialist as is relevant at the present stage of development of human civilization.
An article is devoted to the definition of ontological bases of risk as a sociocultural, including socio-political, phenomenon. The author analyzes modern theoretical and methodological approaches to studying risk and the history of its conceptualization. The allocation of the controversial "realistic" and "subjectivistic" ontological traditions in the structure of scientific knowledge about the risk, interpreting this phenomenon as an objective reality or a mental construction, respectively, is justified, as well as "technocratic" and "social" paradigms, focused on studying this phenomenon through an analysis of the environment of its generation.
The paper objective is definition based on the analysis of modern theoretical and methodological approaches of foreign risk-taking ontological bases of risk and its main constitutive features as socio-cultural, including socio-political, phenomenon. A research, from a methodological point of view, substantiates the conceptualization of risk as the sociocultural phenomenon, as well as a designation of its determining attributes, from the perspective of the so-called "social" paradigm, which estimates and analyzes the risk as a phenomenon that is inherent to the development processes of modern society and its institutions.
An analysis of modern "social" theoretical and methodological approaches allowed the author to clarify the main ontological characteristics of risk as a socio-cultural phenomenon, serving as the basic guideline for determining the essential nature of the risk of political. The latter is considered by the author as a promising direction for further research.

І. В. Рейтеровичкандидат політичних наук, доцент,доцент кафедри публічної політики та політичної аналітики,Національна академія державного управління при Президентові України

ОСОБЛИВОСТІ ПРЕДМЕТНОГО ПОЛЯ GOVERNMENT RELATIONS

I. V. ReiterovychPhD in Political Science, Associate Professor of the Public Policy andPolitical Analysis Chair, National Academy forPublic Administration under the President of Ukraine

THE FEATURES OF THE SUBJECT FIELD OF GOVERNMENT RELATIONS

Стаття присвячена визначенню та науковому обґрунтуванню особливостей предметного поля Government Relations як специфічної форми суспільної взаємодії. Проаналізовано основні підходи до розуміння сутності Government Relations, досліджено проблеми співвідношення понять Government Relations, Public Relations, Public Affairs та лобіювання, визначено характерні риси Government Relations та перспективні напрями розвитку Government Relations на сучасному етапі.
Представлено авторське визначення Government Relations як специфічного виду діяльності груп інтересів (неурядових організацій, структур бізнесу), спрямованого на побудову ефективних та довгострокових взаємовідносин з органами державної влади усіх рівнів з метою отримання не лише взаємовигідного, але й суспільно корисного результату.[||]The article is dedicated to the determination and scientific substantiation of features of the subject field of Government Relations, as a specific form of public co-operation. The basic approaches to the understanding of the essence of Government Relations are analysed, the problems of correlation of Government Relations concepts are investigated, Public Relations, Public Affairs and lobbying, the characteristic features of Government Relations and perspective directions of the development this phenomenon on the modern stage are determined.
Authorial determination of Government Relations is presented as the specific type of interest groups activity (non-governmental organisations, business structures), aimed to the construction of efficient and long-term relations with public authorities, with the aim of receiving not only mutually beneficial but also socially useful result.
The core subjects of practice of Government Relations are business organizations (certain financially-industrial groups, multinational corporations, associations of business, that sometimes unite in so-called GR-coalitions, – institutionalized sectoral, regional or national business organizations), and institutes of civil society (non-governmental organizations, various associations, funds etc.).
Government Relations put right new and optimise already formed mechanisms of co-operation of public authorities and interest groups. The marked co-operation provides delegation by government to business and, partly, to public organisations the part of its administrative functions and duties. Thus, practices of Government Relations give an opportunity to line up a dialogue and to bring closer, on the one hand, business and public organisations to the understanding of difficulties the state and society governance, and on the other hand governmental structures to the severity of conduct business and public activity. Using the mechanisms of Government Relations, business and publicity become active participants in the process of decision-making, which will induce them to the expansion of corresponding practice based on world experience.

А. С. Близнюкк. держ. упр., докторант Міжрегіональної академії управління персоналом

ІНСТИТУЦІЙНО-ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ РЕКРЕАЦІЙНОЇ ГАЛУЗІ В УКРАЇНІ

Andrii BliznyukPh.D., Ph.D. student of the Interregional Academy of Personnel Management

INSTITUTIONAL ORGANIZATIONAL BASES FORMING MECHANISM OF PUBLIC ADMINISTRATION BY DEVELOPMENT OF RECREATIONAL DEPARTMENT IN UKRAINE

Досліджено інституційно-організаційні засади формування механізму державного управління розвитком рекреаційної галузі в Україні. Здійснено аналіз основних завдань структурно-організаційного механізму. Окреслено основні засоби реалізації організаційного механізму.
Доведено, що визначаючи систему органів державного управління рекреаційною сферою, необхідно враховувати їхню управлінську компетенцію у цій сфері. Тобто до органів державного управління рекреаційною сферою належать ті органи, які наділені державно-владними функціями з метою виконання поставлених перед ними завдань у рекреаційній сфері, а ефективність управлінської діяльності залежить від повноти закріплення компетенції суб'єктів управління у законодавстві.
Ефективне інституційне забезпечення рекреаційної галузі повинно ґрунтуватися на принципах ефективності, систематичності, оперативності та активно співпрацювати з іншими, в тому числі недержавними, структурами, які зацікавлені в її розвитку.
Визначено проблемні питання сучасного стану організаційно-функціональної структури управління рекреаційною сферою на місцевому рівні. Сформульовано напрями удосконалення механізму державного управління рекреаційною галуззю, а саме доведено перспективність чіткої регламентованої співпраці місцевих органів державної влади з науковими, освітніми, бізнес- та громадськими структурами.[||]The institutional and organizational principles of forming the mechanism of state management for the development of the recreational industry in Ukraine are explored. The analysis of the main tasks of the structural and organizational mechanism is carried out. The main means of implementing the organizational mechanism are outlined.
When defining the system of public administration in the recreational sphere, it is necessary to take into account their managerial competence in this area. That is, the bodies of state management of the recreational sphere include those bodies that are endowed with state-owned functions in order to fulfill their tasks in the recreational sphere, and the effectiveness of management activity depends on the completeness of consolidating the competence of the subjects of management in the legislation.
Effective institutional provision of the recreational sector should be based on the principles of efficiency, systematicity, efficiency and active cooperation with other, including non-state, structures, which are interested in its development.
The problematic issues of the current state of the organizational-functional structure of management of recreational sphere at the local level are determined. The directions of improvement of the mechanism of state management of the recreational industry are formulated, namely, promising a clear regulated cooperation of local authorities with scientific, educational, business and public structures.

В. П. Залізнюкк. е. н., докторант Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського

ІМПОРТОЗАМІЩЕННЯ В СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Viktoriia ZalizniukCandidate of Economic Sciences, Ph.D. student of Taurian National University named after V.I. Vernadsky

IMPORTATION IN THE SYSTEM OF PROTECTION OF FOOD SECURITY OF UKRAINE

Визначено, що основними цілями імпортозамінної стратегії розвитку є забезпечення національної економічної, в тому числі продовольчої безпеки або, іншими словами, досягнення самозабезпечення та продовольчої незалежності. Поряд з цим зміни, що відбуваються в економіці, обумовлюють необхідність імпортозаміщення як важливого елемента аграрної політики та інструменту досягнення іншої важливої мети  гарантованого забезпечення всього населення продовольством.
Виділено ризики, які пов'язані з імпортозаміщенням, серед яких наступні: зниження конкурентоспроможності виробників та їхньої продукції за рахунок штучного зниження конкуренції з основними іноземними постачальниками; падіння ефективності всієї національної економіки, якщо імпортозаміщення продовольства виявляється за якісними характеристиками значно нижче аналогів продукції іноземних конкуруючих фірм; підвищення навантаження на бюджет.
Узагальнено перешкоди для вирішення проблеми імпортозаміщення та підвищення частки вітчизняної продукції в загальних ресурсах продовольства країни: відсутність масштабної цільової державної підтримки виробників, в зв'язку з чим виробництво імпортозамінних товарів не отримує достатніх стимулів, а також в цілому не скоординовано й малоефективно; низька інформованість виробників про існуючі заходи державної підтримки, а також труднощі її отримання; труднощі з кредитуванням виробництва, суперечливий характер кредитування аграрного сектора економіки України; слабка цінова підтримка державою сільськогосподарських підприємств.
Визначено напрями розвитку імпортозаміщення та застосування механізмів стимулювання імпортозамінного виробництва в системі забезпечення продовольчої безпеки України.[||]It is determined that the main goals of the import-substitute development strategy are to ensure the national economic, including food security, in other words, the achievement of self-sufficiency and food independence. Along with this, the changes taking place in the economy necessitate import substitution as an important element of agrarian policy and an instrument for achieving another important goal guaranteed food security for the whole population.
The risks associated with import substitution are identified, among which are the following: reducing the competitiveness of producers and their products by artificially reducing competition with major foreign suppliers; a decline in the efficiency of the entire national economy, if the import substitution of food is characterized by qualitative characteristics much lower than the analogue products of foreign competing firms; increasing the load on the budget.
There are generalized obstacles to solving the problem of import substitution and increasing the share of domestic products in the country's total food resources: the absence of large-scale targeted state support for producers, in connection with which the production of import substitutes does not receive sufficient incentives, and is generally not coordinated and ineffective; low awareness of producers about existing state support measures, as well as difficulties in obtaining it; difficulties in lending production, contradictory nature of lending to the agrarian sector of Ukraine's economy; weak price support by the state of agricultural enterprises.
The directions of development of import substitution and application of mechanisms of stimulation of import-substitution production in the system of ensuring food security of Ukraine are determined.
The priority task of the domestic agricultural policy was the need to implement measures to reduce the import dependence on foreign producers. As already noted, the national economy, first of all, should be focused on self-sufficiency, while participation in the international division of labor should play only an accompanying role. In this regard, it seems to us reasonable that the idea of the transition from the policy of liberalization of foreign trade in food products to the policy of agrarian protectionism based on a weighted foreign trade defense mechanism and state support of the domestic market of food products is grounded.

В. М. Горбикк. держ. упр., генеральний директор Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс»

НАПРЯМИ РОЗВИТКУ МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИРОДНО-ЕКОНОМІЧНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ РЕГІОНІВ: МІЖГАЛУЗЕВІ АСПЕКТИ

Volodymyr M. HorbykCandidate of Sciences in Public Administration, Director General of the State Enterprise "Specialized Forest Enterprise" Kievoblagrolis "

DIRECTIONS OF THE DEVELOPMENT OF THE STATE MANAGEMENT MECHANISM OF THE NATURAL AND ECONOMIC POTENTIAL OF REGIONS: INTERSECTORIAL ASPECTS

Пріоритетним напрямом трансформації відтворювального процесу в державному управлінні природно-економічним потенціалом є перехід від ресурсно-витратної економіки на інноваційний шлях збалансованого розвитку регіону. Акцентовано увагу на основних характеристиках природно-економічного потенціалу регіону: сукупні можливості регіону, його підприємств та окремих суб’єктів господарювання визначати, формувати і найбільш ефективно забезпечувати та задовольняти суспільні потреби (фактичні та потенційні) в процесі взаємодії з оточуючим середовищем і раціонального використання ресурсів. Доведено, що саме інноваційний потенціал регіону є ядром природно-економічного потенціалу.
Досліджено окремі проблеми структурних трансформацій розвитку регіональної економіки та їх інституційне забезпечення. Встановлено, що трансформація відтворювального процесу є комплексною і динамічною характеристикою, яка містить систему дій, окремих механізмів державного управління природно-економічним потенціалом, що базується на основних принципах. Одним із головних завдань державного управління є забезпечення керованого, активного, пропорційного та збалансованого розвитку природно-економічного потенціалу, як єдиної системи. Виокремлено ключові тенденції трансформації відтворювального процесу в державному управлінні природно-економічним потенціалом регіонів.[||]The state regulation of the social and economic development of regions is one of the priorities of the state management. The state regulation is determined as one of the key tasks in the process of establishing a new model for managing the natural and economic potential of regions in Ukraine as well as a key mechanism for ensuring territorial integrity and stability in the state. The substantiation of the directions of development of the state management mechanism of the natural and economic potential of the regions of Ukraine and the definition of the primary tasks of the state management of the natural and economic potential of the regions is lay the foundation for the research.
The state regulation of the territorial development becomes a key element of the state management, which is formed under the influence of many factors, a certain set of which forms the basis of its theoretical foundations as well as the strengthening of regional and local influences. Some problems of regulation of the development of the region were established. Measures to improve the state regulation of the territorial development should be introduced in order to ensure the effectiveness of the processes of the state regulation of the development of the region in the conditions of the transformation of Ukrainian society. Such measures should be related to the implementation of strategic planning tools for the development of the territory, the state support of depressed regions, the development of the infrastructure of the region, the adaptation of legislation to international norms and standards as well as the system of monitoring and control of regional development.
It was proved that improvement of the state management mechanism of the effective development of the region is connected not only with the decision of the issues of formation and use of local budgets, but also requires radical increase of the efficiency of planning of economic and social development of regions. Taking into account the above mentioned, a number of interrelated issues were highlighted. Priority directions of development of the state management mechanism of the natural and economic potential of the regions were defined.
The analysis of tendencies in the structure of the state management mechanism of the natural and economic potential of the region allowed to deepen the content of some basic concepts of the regional management (interconnection of organizational-and-economic, regulatory-and-legal components, regional management mechanism, providing vertical and horizontal integration of its subjects, etc.).

С. В. Карпюкаспірант, Міжрегіональна академія управління персоналом, м. Київ

СПЕЦИФІКА ЗАГАЛЬНОСВІТОВИХ ТА НАЦІОНАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ ЙОГО ПОЛІТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ТА ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ

S. V. Karpyukpostgraduate, Interregional Academy of Personnel Management, Kyiv

SPECIFICITY OF GLOBAL AND NATIONAL TRANSFORMATIONAL PROCESSES IN THE SYSTEM OF PUBLIC ADMINISTRATION IN THE CONDITIONS OF ITS POLITICAL MODERNIZATION AND DEMOCRATIZATION

У статті обґрунтовано, що сучасне державне управління, як важливіший феномен, (інструмент, спосіб) врегулювання життя великих соціумів, забезпечення прогресивного, поступального розвитку країн, характеризується як світовою, так і специфічно-національного характеру трансформаціями, що обумовлені: а) радикального перебудовою країн і суспільств на інноваційних, демократичних засадах функціонування; б) принциповою потребою забезпечення і захисту прав і свобод людини; в) необхідністю більш дієвих відносин держави і громадянського суспільства. Робиться акцент на найактуальніших особливостях цього процесу, який є незворотнім і для сучасної України. Серед багатьох аспектів гальмівного характеру для демократизації суспільного життя, виділено проблему консолідації політичного режиму: демократія стає незворотнім суспільним феноменом і процесом лише за умови, коли головні її рушійні сили зацікавлені в її збереженні та реалізації. Потрібен суспільний демократичний консенсус, як єдність помислів на «полі демократії». Лише цей феномен сповна забезпечує необхідну консолідацію політичного режиму. В результаті така консолідована демократія сприяє не лише врегулюванню діяльністного, легітимного політичного режиму але й забезпечує максимально широку підтримку його діяльності з боку широкої і демократично налаштованої суспільної більшості. Початок цього процесу – налагодження конструктивної співпраці правлячої і опозиційної еліт, наявність цивілізованої взаємодії державної влади і громадянського суспільства, широкий захист та забезпечення прав і свобод людини, громадянина.
Визначено, що у всі часи і епохи люди, громада намагалися вирішувати усі наявні проблеми не лише за рахунок влади але й сподіваючись на власні зусилля, формуючи у різний спосіб і залучаючи до усіх процесів державотворення і державного управління громадянське суспільство. Власне, держава, як інструмент врядування життя великого соціуму свого часу і прийшла на зміну громадянському суспільству. Щодо громадянського суспільства, загалом, то нині існує величезна кількість думок, точок зору стосовно того, що це за феномен, яким він має бути, у який спосіб формується в цілому.[||]The article substantiates the thesis that modern government, as the most important phenomenon (tool, method) of regulating the life of large societies, ensuring the progressive, progressive development of countries, is characterized by both global and specific-national transformations, which are caused by: a) radical reorganization of countries and societies on an innovative, democratic basis of functioning, democratic basis of functioning; b) the fundamental need and the need to ensure and protect human rights and freedoms; c) the need for more effective relations between the state and civil society. Emphasis is placed on the most relevant features of this process, which is irreversible for modern Ukraine.
Among the many aspects of the inhibitory nature of the democratization of public life, the problem of consolidating the political regime is highlighted: democracy becomes an irreversible social phenomenon and process only if its main driving forces are interested in its preservation and realization. Demand for a democratic democratic consensus, as a unity of thoughts on the "field of democracy." Only this phenomenon fully guarantees the necessary consolidation of the political regime. As a result, such a consolidated democracy promotes not only the regulation of an active, legitimate political regime, but also provides the widest possible support for its activities by a broad and democratically-minded majority. The beginning of this process is the establishment of constructive cooperation between the ruling and opposition elites, the existence of a civilized interaction of state power and civil society, broad protection and ensuring the rights and freedoms of man and citizen.
It has been determined that at all times and times people, the community tried to solve all the problems not only at the expense of the authorities but also hoping for their own efforts, forming in different ways and involving civil society in all processes of state building and public administration. Actually, the state, as an instrument of governing the life of a large society of its time and replaced by civil society. As for civil society, in general, there is now a huge amount of thoughts, perspectives on what it is for the phenomenon, how it should be, how it is formed in general.

ТОВ "ДКС Центр"