Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 658.15:336.01

 

М. О. Левченко,

аспірант, Хмельницький національний університет

 

ФОРМУВАННЯ ТАКТИКИ І СТРАТЕГІЇ УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИМИ РИЗИКАМИ НА МАШИНОБУДІВНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ

 

TACTIC AND STRATEGY OF MANAGEMENT EXTERNAL ECONOMIC RISKS OF MACHINE-BUILDING ENTERPRISES FORMING

 

У статті розглядаються проблеми розробки тактики і стратегії зовнішньоекономічних ризиків підприємств. Особливу увагу приділено визначенню стратегічної мети зовнішньоекономічної діяльності підприємства в сучасних умовах господарювання.

Ключові слова: ризик, тактика, стратегія, зовнішньоекономічна діяльність

 

In the article problems of tactic and strategy of external economic risks development of enterprises are examined.  The special attention is spared to the determination of strategic purpose of foreign economic activity of enterprise in the modern terms of menage.

Keywords: risk, tactic, strategy, foreign economic activity

 

 

Вступ. Ризик виникає на будь-якому етапі життєвого циклу машинобудівної діяльності, але саме процес управління ризиками зовнішньоекономічної діяльності машинобудівних підприємств прямо пов’язаний з результатами діяльності підприємств на зовнішніх ринках, з їх виживанням та розвитком. Стратегія та тактика ризик-менеджменту є невід’ємними та одними з найбільш значимих частин загального менеджменту, який відповідає за безпеку й процвітання підприємства.

Аналіз  останніх  досліджень.  Проблеми розробки тактики і стратегії ризик-менеджменту висвітлювались у працях вітчизняних і зарубіжних науковців. Варто відзначити наукові роботи О.Є.Кузьміна, О.Г.Мельник, Н.Ю.Подольчака, А.П.Міщенка, В.Д.Нємцова, А.Чандлера, І.Ансоффа, В.М.Гранатурова, Е.А.Уткіна, В.В.Черкасова, Е.О.Човушян, О.Л.Устенко, Н.А.Рихтікової, В.А.Абчук, Н.І.Машиної та інших авторів. Особлива увага в публікаціях за цією тематикою відводиться питанням поняття стратегії та її видам, сутності стратегічного та принципам ризик-менеджменту.

Однак на сьогоднішній день питання стратегії управління зовнішньокономічними ризиками в машинобудуванні недостатньо висвітлені в науковій літературі, що обґрунтовує необхідність подальших наукових досліджень у цій галузі.

Метою даного дослідження є виділення основних принципів розробки стратегії управління зовнішньоекономічними ризиками машинобудівного підприємства та етапів управління ризиками.

Результати дослідження. Ризик-менеджмент зовнішньоекономічних ризиків підприємства це певний процес ідентифікації цих ризиків, їх оцінки та аналізу сфер впливу і управління зовнішньоекономічними ризиками, спрямований на запобігання їм або ж мінімізацію їх впливу.

Таким чином, метою управління зовнішньоекономічними ризиками на підприємстві має бути підвищення конкурентоспроможності за рахунок максимально повного виявлення існуючих для підприємства ризиків і нейтралізації їх впливу.

При цьому, для забезпечення максимальної ефективності управління ризиками господарської діяльності підприємства, це управління повинне проводитися на основі детального прогнозування і планування. Тобто, в першу чергу, діяльність з управління зовнішньоекономічними ризиками на підприємстві має бути систематичною, а тому вона повинна базуватися на розробленій стратегії цього управління [2].

Стратегія управління зовнішньоекономічними ризиками в цьому випадку повинна являтися орієнтовним планом дій підприємства на всіх рівнях його управління для забезпечення мінімальної ризиковості зовнішньоекономічної діяльності. Розробка стратегії управління зовнішньоекономічними ризиками на підприємстві повинна розпочинатися з визначення головної мети зовнішньоекономічної діяльності, адже саме стратегічна мета буде визначати і межі управлінських дій з управління зовнішньоекономічними ризиками. Так, стратегія активного розширення ринків збуту продукції підприємства за кордоном передбачає наявність вищого рівня ризиковості його зовнішньоекономічної діяльності, обумовлену значними обсягами збуту продукції, зниженням її реалізаційної ціни для залучення більшої кількості покупців та ін [2,3].

Таким чином, саме стратегічна мета зовнішньоекономічної діяльності підприємства повинна визначати політику його ризик-менеджменту зовнішньоекономічних ризиків. Саме на основі визначеної стратегічної мети повинна базуватися подальша розробка стратегії управління зовнішньоекономічними ризиками. При цьому, розроблена стратегія на підприємстві повинна складатися з чотирьох основних блоків (рис.1).

 

Рис.1. Складові стратегії управління зовнішньоекономічними ризиками підприємства

 

Головною складовою розробленої стратегії повинен бути стратегічний аналіз зовнішнього середовища діяльності компанії. Стратегічний аналіз в даному випадку повинен являти собою виявлення особливостей і тенденцій, можливих і неможливих напрямків розвитку зовнішньоекономічного середовища підприємства. Тобто, в ході стратегічного аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємства повинні відшукуватися відповіді на цілий комплекс взаємопов’язаних питань стосовно можливостей діяльності підприємства на зовнішніх ринках. Кінцевим результатом даного аналізу повинна бути підготовлена інформація для розробки стратегічних заходів, що можуть бути реалізовані за встановлених умов [4]. Саме тому основними цілями стратегічної діагностики зовнішньоекономічної діяльності підприємства повинні стати наступні:

-      постійний моніторинг зовнішніх ринків, зовнішньої політичної та економічної ситуації;

-      формування цілей та завдань вдосконалення управління зовнішньоекономічною діяльністю;

-      виключення кризових ситуацій, передбачення та усунення негативних наслідків;

-      визначення можливості використання виявлених стратегічних ресурсів для досягнення цілей зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

Від якості та глибини проведеного стратегічного аналізу залежатиме рівень виявлення проблем підприємства та можливість знаходження резервів для розвитку зовнішньоекономічної діяльності [1].

На основі стратегічного аналізу зовнішньоекономічного середовища на підприємстві в рамках розробки стратегії управління зовнішньоекономічними ризиками слід здійснювати стратегічне планування. В даному випадку стратегічне планування управління зовнішньоекономічними ризиками підприємства повинне полягати у формуванні стратегій реагування на будь-які можливі зміни зовнішньоекономічного середовища. Тобто, стратегічне планування має базуватися на результатах стратегічного аналізу і повинне визначати стратегічні орієнтири зовнішньоекономічної діяльності компанії за всіх альтернативних можливостей розвитку подій. Однак, слід враховувати, що при стратегічному плануванні не розробляються конкретні заходи чи методи дій. Стратегічне планування допомагає визначитися із напрямком розвитку діяльності підприємства в результаті настання будь-яких сприятливих чи несприятливих змін зовнішньоекономічного середовища з метою дотримання обраного стратегічного курсу зовнішньоекономічної діяльності.

Обов’язковою складовою існування стратегії управління зовнішньоекономічними ризиками на підприємстві є запровадження стратегічного контролю, який має полягати у дослідженні відповідності діяльності компанії та прийнятих управлінських рішень обраному стратегічному курсу та цілям зовнішньоекономічної діяльності [1,5].

Таким чином, розробка стратегії управління зовнішньоекономічними ризиками на підприємстві повинна відбуватися за рядом етапів, якими є:

-      діагностика зовнішнього економічного середовища та виявлення можливих ризиків діяльності для підприємства;

-      розробка стратегічного плану і методів управління зовнішньоекономічними ризиками;

-      розробка стандартних методик та процедур ідентифікації і оцінки рівня зовнішньоекономічних ризиків для підприємства;

-      забезпечення здійснення контролю над дотриманням лімітів встановлених ризиків та здійсненням зовнішньоекономічної діяльності;

-      розробка й застосування системи внутрішнього інформаційного забезпечення управлінського персоналу з питань здійснення зовнішньоекономічної діяльності;

-      формування плану попереджувальних заходів для мінімізації негативного впливу зовнішньоекономічних ризиків в результаті появи такого впливу.

Для реалізації стратегічного курсу управління зовнішньоекономічними ризиками на підприємстві повинна розроблятися тактика, тобто має здійснюватися тактичне планування зовнішньоекономічної діяльності. Тактичне планування – це визначення конкретних методів і прийомів для досягнення поставлених цілей підприємства у конкретних умовах. Завданням тактичного планування на підприємстві має стати вибір оптимального рішення і найбільш прийнятих у кожній господарській ситуації методів і засобів управління зовнішньоекономічними ризиками.

Таким чином, основними завданнями формування тактики управління зовнішньоекономічними ризиками на підприємстві повинні стати наступні:

-      розробка показників, які конкретизують стратегічні цілі реагування на зовнішньоекономічні ризики;

-      оцінювання зовнішньоекономічних ризиків на функціонування підприємства;

-      розробка конкретних заходів реагування на ризики зовнішньоекономічної діяльності.

Висновки.  Розробка ефективної стратегії управління зовнішньоекономічними ризиками дає змогу машинобудівному підприємству ідентифікувати перспективи, проаналізувати власні сильні та слабкі сторони, виявити перспективи та загрози на ринку та прогнозувати власний майбутній стан. Подальші дослідження проблематики, що актуалізується в цій статті, мають бути спрямовані на  вивчення  можливостей застосування інформаційних технологій в контексті реалізації стратегії управління зовнішньокономічними ризиками, а також підвищення ефективності тактики і стратегії у ризик-менеджменту залежно  від  дії  ситуативних  факторів на ринку машинобудівної продукції.

 

Використана література

1.        Гранатуров В. М. Ризики підприємницької діяльності: проблеми аналізу / В. М. Гранатуров,О. Б. Шевчук. – К. : Зв’язок, 2000. – 152 с.

2.        Ілляшенко С. М. Економічний ризик : навчальний посібник / С. М. Ілляшенко. – 2-ге вид., доповн.та перероб. – К. : Центр навчальної літератури, 2004. – 220 с. – (Проблеми аналізу).

3.        Машина Н. І. Економічний ризик і методи його вимірювання / Н. І. Машина. – К. : Центр навчальної літератури, 2003. – 188 с.

4.        Подольчак Н. Ю. Стратегічний менеджмент / Н. Ю. Подольчак. – Львів : Вид-во Національногоуніверситету “Львівська політехніка”, 2006. – 224 с.

5.        Чернова Г. В. Управление рисками : учебное пособие для студ. вузов / Г. В. Чернова, А. А. Кудрявцев. – М. : Проспект, 2008. – 160 с.

Стаття надійшла до редакції 16.01.2012

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"