Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 338.5.01

 

Т. О. Суслова,

здобувач кафедри готельно-ресторанного та туристичного бізнесу,

Київський національний торговельно-економічний університет

 

еволюція наукових підходів до розуміння ціни та класифікація її сучасних функцій

 

Suslova T.

The evolution of scientific approaches to the price understanding and classification of its features

 

Виділено етапи розвитку наукових теорій про ціну; обґрунтовано залежність її визначення на кожному етапі від стану розвитку товарно-ринкових відносин. Систематизовано наукові підходи до визначення природи ціни; встановлено взаємозв’язок між теоретичним тлумаченням сутності ціни та набором її практичних функцій.

Ключові слова: ціна, вартість, природа ціни, підходи: об’єктивний, суб’єктивний, об’єктивно-суб’єктивний (обумовлений), об’єктивно-суб’єктивний (регульований).

 

Stages of development of scientific theories about the price are identified; the dependence of its definition at every stage of the state of development of commodity-market relations is justified. Scientific approaches to determining the nature of the price are systematized; the interrelation between the theoretical interpretation of the nature of price and range of its practical functions is established.

Key words: price, value, nature of prices, approaches: the objective, the subjective, the objectively subjective (due to), the objectively subjective (adjustable).

 

Постановка проблеми. В ринкових умовах, обов’язковим атрибутом яких є конкуренція, результати функціонування підприємств значною мірою залежать від їх здатності вміло використовувати елементи комплексу маркетингу. Серед елементів зазначеного комплексу особливе місце посідає ціна, економічна сутність якої на кожному етапі розвитку ринкових відносин наповнювалася новим змістом, що проявлялося зокрема у розширенні спектру її функцій. З огляду на сказане вважаємо, що виявлення та обґрунтування сучасної сутності ціни, у т.ч. ідентифікація, систематизація та узгодження її функцій, належать до важливих напрямів наукових досліджень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій показав, що розгляду сутності ціни – як однієї з найважливіших категорій ринку – присвячена значна кількість праць. Однак, незважаючи на численні дослідження вітчизняних і закордонних економістів упродовж тривалого періоду, це питання все ще перебуває у центрі наукових досліджень як особливо актуальне і досі невирішене [1-5 та ін.].

Більшість дослідників сходяться на тому, що в основі наукового аналізу сутності ціни та її функцій має бути принцип синтезу усіх важливих напрацювань економічної думки, накопичених людською цивілізацією [2–3]. Погодившись із цією тезою, ми узагальнили широко представлені в науковій літературі характеристики основних етапів еволюції теорії ціни і висвітлили їх через призму стану розвитку товарно-ринкових відносин (табл. 1).

 

Таблиця 1. Хронологія виникнення та розвитку наукових вчень про ціну

Етап:

період

Стан розвитку товарно-ринкових відносин

Теорія

Визначення ціни

Основні представники (країна)

Назва

Сутність

І етап:

до ХVІІ ст.

Натуральне господарство; пожвавлена торгівля; участь держави у регулюванні цін

Ранні теорії вартості

Аналіз державного регулювання товарно-грошових відносин, зокрема сутності непрямих методів регулювання

Мінова вартість товару, виражена у грошах

Мислителі Стародавнього Сходу та Стародавнього Китаю

Натуральне господарство; рабовласницький лад; державне регулювання та нормування цін.

Розгляд обмінних процесів з позицій моралі та етики. Розгляд таких понять як ціна, вартість. Спроби розглянути двоїстий характер вартості.

Вартість має суспільний характер (визначається відносинами між людьми)

Ксенофонт, Аристотель, Платон (Стародавня Греція); Діоклетіан (Рим)

Зародження, розвиток та розлад феодалізму; зародження капіталізму; первісне нагромадження капіталу; протекціоністська політика держав; виникнення світового ринку

Меркантилізм

Формування економічного мислення, що переростає у систему знань: теорії грошового та торгового балансів; збільшення грошового багатства законодавчим шляхом; обґрунтування принципу: купувати дешевше в одній країні, продавати дорожче в іншій

«Справедлива ціна» – та, що дає нормальний для певного пласту дохід після вирахування усіх витрат

Каноністи:

святий Августин,

Хома Аквінський;

Представники Голландії, Англії, Франції, Португалії, Іспанії, Італії, Росії

ІІ етап:

кінець ХVІІ–ХVІІІ ст.

 

Перехід від феодалізму до капіталістичних відносин. Зміщення інтересів зі сфери обігу у сферу виробництва. Часткове звільнення від контролю держави. Розвиток промисловості і науки

Рання ТТВ

Цінність товару визначається витратами на його виробництво; метою підприємницької діяльності капіталіста є отримання максимального прибутку; гроші – знаряддя, що полегшує процес обміну товарами

Вартість товару обумовлена участю в її створенні праці та землі

В. Петті (Англія),

П. Буагільбер (Франція)

ІІІ етап:

поч. ХІХ–сер. ХІХ ст.

Розвиток капіталістичних відносин. Занепад і розклад дрібного виробництва, майнове розшарування, зубожіння частини населення. Перші капіталістичні кризи.

Теорії: труд. вартості, витрат виробництва та 3-х чинників вир-ва

Теорія «невидимої руки» ринку, що забезпечує оптимальний розподіл ресурсів; головний принцип - «laissez faire» («дозвольте справам іти своїм ходом»); предметом вивчення є здебільшого сфера виробництва

1 – «природна ціна»,

2 – «ринкова ціна»,

3 – «ціна виробництва»

А. Сміт, Д. Рікардо,

Т. Мальтус (Англія),

Ж.– Б. Сей,

Ф. Бастіа (Франція),
К. Маркс (Німеччина) та ін.

ІV етап:

сер. ХІХ–поч. ХХ ст.

 

Зародження монополістичної стадії розвитку економіки, формування складних форм господарювання та взаємовідносин між виробником та споживачем, інтенсивний процес розширення ринку поза національні межі, зростання ролі держави в регулюванні виробничих відносин.

Маржиналізм корисності / продуктивності

Економіка розглядається як взаємодія індивідуальних господарств. Дослідження граничних економічних величин як взаємопов’язаних явищ економічної системи на різних ринках. Застосування з цією метою нових методів аналізу

Визначається альтернативною вартістю – сумою цін тих товарів, які можна придбати за ці ж кошти

В. Джевонс (Англія),

К. Менгер, Ф. Візер

(Австрія) та ін.

Залежить від граничної корисності, а ця – від цін товарів, обумовлених витратами виробництва

Дж. Б. Кларк (США) та ін.

V етап: кінець ХІХ–поч. ХХ ст.

Неокласицизм

Застосовується метод часткової рівноваги: при розгляді ситуації всі елементи, крім одного, приймаються як постійні, і ведеться спостереження змін цього одного елемента

Ціна – це результат взаємодії попиту та пропозиції

А. Маршалл, Дж.С. Мілль (Англія) та ін.

Мінова цінність – це система цін, що задовольняє стану ринкової рівноваги в умовах вільної конкуренції та повної зайнятості

Л. Вальрас

(Франція),

В. Парето

(Італія) та ін.

VІ етап:

поч. ХХ–сер.

ХХ ст.

 

Перехід від капіталізму вільної конкуренції до його монополістичної стадії. Циклічний характер розвитку капіталістичної економіки; кризи, що повторювалися.

Інституціоналізм

Антимонопольний характер досліджень; ідея обліку впливу на економічне зростання всієї сукупності суспільних відносин

Ціна враховує не лише економічні інтереси виробника, а й суб’єктивне сприйняття споживача та суспільні інтереси «груп тиску»

Т. Веблен,

Дж. Кломмонс,

В. Мітчелл

(США) та ін.

Кейнсіанство

Застосування макроекономічного методу дослідження, тобто аналізу залежностей між агрегативними величинами на народногосподарському рівні

Ціна – це похідна від грошово-кредитної політики держави, яка визначає сукупний попит та ефективність інвестицій

Дж. М. Кейнс

(Англія) та ін.

VІІ етап:

сер.

ХХ ст. –

поч. ХХІ ст.

Нестабільність рівня виробництва, інвестицій, зайнятості, заробітної плати, ускладнення збуту товарів, розлад всього економічного механізму. Домінування монополій та знищення вільної конкуренції

Неокейнсіанство

Дослідження факторів кон’юнктурних коливань, обґрунтування доцільності державного регулювання економіки

Ціна детермінована пропорціями між заощадженнями та інвестиціями

Е. Хансен, Є. Домар (США), Р. Харрод

(Англія) та ін.

Неоклас. конц.оптим.зрост.

На основі використання складного математичного 
апарату досліджені характеристики оптимальних 
траєкторій економічного зростання

Ціна є похідною від господарської рівноваги та траєкторії зростання економіки

Дж. Мід (Англія),

Дж. Нейман (США)

та ін.

Неокласичний синтез

Об’єднання в одну концепцію найважливіших положень 
неокейнсіанства та неокласичних моделей економіки

Ціна залежить від коливань національного доходу та економічної рівноваги

П. Самюельсон (США), Дж. Хікс

(Англія)та ін.

 

 

Аналізуючи дані табл. 1 слід звернути увагу на те, що, по-перше, не всі зазначені в ній теорії безпосередньо розглядали проблеми ціни (зокрема, інституціоналізм, кейнсіанство та неокейнсіанство), однак, ми не виключали їх із переліку, оскільки висвітлені в них економічні процеси безумовно впливають на ціноутворення та функції ціни; по-друге, головним чинником еволюції наукових підходів до розуміння ціни був і залишився стан розвитку товарно-ринкових відносин, а по-третє, тривалість кожного наступного етапу скорочувалася, а внесок у формування теоретичного базису збільшувався відповідно до прискорення темпів розвитку ринку.

Крім того, відлік еволюції теорії ціни ми розпочали саме від її першовитоків, представлених ідеями мислителів Стародавнього Сходу (імена яких часто невідомі) та Стародавнього Китаю (найбільш відомі – Мен-Цзи, Лі Куй і Шан Ян). Значна частина науковців не включає їх напрацювання до досліджуваної хронології, хоча саме їм належать перші спроби аналізу державного регулювання товарно-грошових відносин, у т.ч. непрямих методів регулювання [4].

Перший етап тривав кілька тисячоліть, протягом яких (хоч і повільно) відбувалися суттєві соціально-економічні зрушення, відображені у табл. 1 трьома підетапами: 1 – натуральне господарство; 2 – натуральне господарство у поєднанні з рабовласницьким ладом; 3 – зародження, розвиток та занепад феодалізму. При цьому кожна суспільно-економічна трансформація стала імпульсом до появи нового теоретичного положення. Так, перехід до рабовласницького ладу з його антигуманістичними законами детермінував ідею розгляду обмінних процесів з позицій моралі та етики. Тоді як розлад феодалізму та започаткування капіталізму спричинив ліквідацію монополії держави на ідеологію, що стало основою розвитку меркантилістичних ідей та теоретичного обґрунтування економічної доцільності зовнішньоторговельних операцій [2, 4]. Однак, економічна думка у цей період була лише на етапі зародження, що об’єктивно обумовлене низьким рівнем розвитку товарообмінних процесів.

На другому етапі в Англії – країні, де вперше перейшли до капіталістичного способу виробництва, – зароджується політекономія як наука, спочатку у вигляді ранньої теорії трудової вартості (ТТВ).

Вважаємо за доцільне тут внести ремарку щодо термінологічної неточності, яка досить часто зустрічається у науковій літературі – йдеться про вживання терміну «трудова теорія вартості». На наш погляд, теорія не може бути ні «трудовою», ні «нетрудовою». Зазначені характеристики вказують виключно на джерело формування вартості (у трактуванні авторів цих теорій). Тому надалі будемо вживати більш точний (з нашої точки зору) термін «теорія трудової вартості».

Перші наукові дослідження у цій сфері належать В. Петті, який є автором поняття «природна ціна»: вважав, що вартість товару має прирівнюватися до вартості праці з видобутку срібла. Практично одночасно у Франції з’являються праці ще одного представника ТТВ – П. Буагільбера, засновника французької класичної економічної школи, що приділив значну увагу вивченню споживної вартості [5].

На третьому етапі відбулося зміщення підприємницьких інтересів зі сфери обігу в сферу виробництва, що стало поштовхом до еволюції ТТВ. Під впливом боротьби нового класу підприємців за звільнення з-під контролю держави виникає теорія «невидимої руки», головна ідея якої – повне невтручання держави у вирішення економічних проблем (А. Сміт). Відбулася диференціація системи економічних знань, що сформувалися у окремі теорії, спільним для яких було визначення ціни як грошового виразу вартості товару, а відрізнялися вони базою співставлення цієї вартості:

- ТТВ «відносна» (А. Сміт і Д. Рікардо) – запропоновано три підходи до визначення ціни, що передбачали співвідносити вартість товару а) з працею, витраченою на його виробництво («природна ціна»); б) з кількістю праці, за яку можна купити цей товар («ринкова ціна») та  в) з витратами виробництва, включаючи заробітну плату та прибуток («ціна виробництва»).

- ТТВ «абсолютна» (К. Маркс та Ф. Енгельс) – введено до наукового обігу поняття «витрати на суспільно-необхідну працю», що визначають ціну товару. В зв’язку з тим, що ціна товару є грошовим виразом його вартості, то під впливом різних ринкових факторів ціна кожної окремої одиниці товару може відхилятися від його вартості.

- Теорія витрат виробництва (Ф. Кене, Дж.С. Мілль, Дж. Маккуллох, Н. Сеніор) – визначено вартість товару, з одного боку, як уречевленої праці, а з іншого, – як співвідношення, що характерне для обміну товару на інші товари.

- Теорія трьох факторів виробництва (Ж.Б. Сей, Ф. Бастіа) – подано вартість товару як суму витрат факторів виробництва (праці, землі та капіталу), а також суму доходів власників цих факторів виробництва.

Подальший розвиток капіталістичних відносин у виробництві став каталізатором стрімкого прогресивного поступу наук (природничих і гуманітарних) та економіки в цілому, яку все більше характеризували ускладнення форм господарювання та взаємовідносин між контрагентами ринку. Цей період (середина ХІХ ст.) розглядається нами як початок четвертого етапу, на який припадає поява маржиналізму, основною ідеєю якого є дослідження граничних економічних величин як взаємопов’язаних явищ економічної системи для характеристики змін у масштабі підприємства, галузі, всього народного господарства [6].

Маржиналізм як симбіоз двох теорій (граничної корисності та граничної продуктивності) розглядав ціну товару як наслідок суб’єктивних оцінок матеріальних благ з точки зору учасників обміну. Відповідно, цінність товару та його ціна, як і попит на нього, визначаються психологією певного споживача, з чого випливає необхідність детальних досліджень потреб споживача та поведінки окремих компаній.

Представниками цього напряму введено категорії «цінність» (замість «вартість») та «економічне благо» (замість «товар»); запропонована ідея граничного аналізу та поняття «ціновий надлишок» (Ж. Дюпюї); визначена залежність обсягу споживання благ від двох факторів: ціни товару та платоспроможного попиту (Г. Гессен); визначено, що цінність речі може бути виміряна величиною її граничної корисності (Е. Бем-Баверк); сформульована теорема: за раціонального споживання міри корисності придбаних товарів пропорційні їхнім цінам (С. Джевонс); обґрунтовано тезу: цінність економічних благ виявляється людиною у процесі задоволення її потреб (К. Менгер) та ін.

Звернемо увагу на дві обставини: перша – більшість запропонованих на цьому етапі положень актуальні й донині; друга – саме маржиналісти, розглядаючи ціну товару як похідну його цінності, розробили основи теорії цінності [3–4, 6].

П’ятий етап розвитку теорії ціни припадає практично на той же часовий інтервал і ті ж економічні умови (див. табл. 1), що й попередній, завдяки тому, що А. Маршалл, об’єднавши погляди теоретиків класичної школи та маржиналістів, підняв економічну теорію на новий щабель, започаткувавши її неокласичний напрям. Він вважав, що витрати виробництва та гранична корисність є рівноправними факторами визначення ціни. Приділяв увагу аналізу попиту та пропозиції, дослідив та ввів поняття еластичності попиту по ціні [4-6].

Представник цієї школи, К.А. Огюстен, сформулював поняття економічної рівноваги, увів у науковий обіг поняття функції попиту, еластичності попиту, які й нині широко використовуються. Ціну він розглядав як грошовий вираз стану рівноваги попиту та пропозиції. Першим розробив модель максимізації прибутку монополістом [6].

На зламі ХІХ-го та ХХ-го ст. економіка вступила у нову стадію свого розвитку, набувши ознак монополістичної. Серед реакцій суспільства на ці зміни були також такі: зросла роль акціонерних товариств, профсоюзів і політичних партій. Відповідно змінилися і погляди вчених, які дійшли висновку, що в ринковій економіці на споживачів діють різноманітні види суспільного та психологічного тиску. Таким чином, на шостому етапі розвитку економічної теорії дослідження природи ціни відбувалося у двох напрямах. Перший отримав назву інституціоналізм, оскільки розглядав вплив інституцій на поведінку суб’єктів ринку. Ключові ідеї цього напряму полягають у такому: вперше застосовано категорію «групи тиску» (у т.ч. робочі та підприємці, покупці та продавці, кредитори та позичальники); дії окремих індивідів контролюються діями колективів (Дж.Р. Коммонс); введено поняття «престижного чи показного споживання», що стимулювало появу «престижних цін» (Т. Веблен).

Майже в тому ж часовому відрізку з’явилася ще одна економічна теорія, яка внесла переворот в економічному мисленні, названа на честь її засновника кейнсіанство. Праці Дж.М. Кейнса присвячені аналізу причин та наслідків зміни вартості грошей, проблемам стабільності цін та рівня виробництва і зайнятості, впливу інфляції на розподіл доходів, ролі очікувань, залежності між очікуваннями в зміні цін та відсотковими ставками і т.д. Учений обґрунтовував доцільність підтримання внутрішніх цін на противагу завищенню курсу валюти; ввів поняття «мультиплікатора накопичення» (мультиплікатора Кейнса); довів необхідність активного державного втручання в економіку і запропоновав інструменти регулювання; відкинув як помилковий основоположний закон класичної і неокласичної економічної теорії (так званий закон Ж. Б. Сея), згідно з яким пропозиція автоматично породжує власний попит; довів, що зростання сукупного попиту гальмують два фактори: 1) психологія споживачів (вивів основний психологічний закон: "люди схильні, як правило, збільшувати своє споживання із зростанням доходу, але не в тій мірі, в якій зростає дохід", – схильність до споживання знижується, а схильність до збереження зростає) та 2) зниження ефективності інвестицій капіталу (зі збільшенням розмірів нагромадженого капіталу норма прибутку знижується пропорційно закону спадної продуктивності капіталу).

Сьомий етап у розвитку теорії ціни нами виділено на підставі відкриття у цей період важливих макроекономічних законів та обґрунтування їх впливу на поведінку суб’єктів ринку на макро- та на мікрорівнях. Суттєвий внесок у поглиблення теоретичних основ здійснили і послідовники теорії Дж.М. Кейнса (неокейнсіанство), і її критики (неокласичні концепції оптимального зростання), і фундатори об’єднання зазначених теорій в одну (неокласичного синтез).

Серед найвідоміших та найбільш ортодоксальних представників неокейнсіанства передусім слід назвати Е. Хансена, Р. Харрода та
Є. Домара. Е. Хансен увійшов у історію економічної думки завдяки таким науковим здобуткам: обгрунтував теорію кон'юнктури (промисловий цикл – це кон'юнктурне коливання виробництва або відхилення кривої динаміки виробництва від лінії рівноваги; тобто причина економічних криз полягає у дії закону спадної продуктивності капіталу і частки споживання, що знижується); розвинув теорію недоспоживання С. Сисмонді, використовуючи принцип акселерації Дж. Хікса – П. Самуельсона (зростання доходів в окремих випадках може збільшити інвестиції; щоб акселераційний ефект був максимальним, держава повинна здійснювати "соціалізовану" антикризову програму, використовуючи податкову систему).

Ініціатором інтегрування важливих положень економічної науки в одну є П. Самуельсон, засновник теоретичного напрямку неокласичний синтез. Учений розробив методи застосування математичного апарату для вирішення усіх головних проблем економіки; запропонував здійснювати аналіз економічної рівноваги за допомогою вирішення задач на максимум та мінімум; розкрив залежності між коливаннями національного доходу, національним продуктом та ціноутворенням; роль цін на фактори виробництва в розподілі доходів; розробив принципи міжнародної торгівлі та розкрив особливості міжнародного ціноутворення.

Таким чином, ретроспективний аналіз розвитку економічної теорії дозволив нам виділити чотири підходи до визначення природи ціни (а отже і її функцій), хронологія виникнення яких була обумовлена станом розвитку товарно-ринкових відносин.

Перший підхід у науковій літературі прийнято називати об’єктивним, з огляду на розгляд усіх економічних явищ (у т.ч. вартості та її грошового вираження – ціни) як результату дії об’єктивних чинників. На наш погляд, у рамках цього підходу ціна виконувала обмежене коло функцій, а саме:

- вимірювальну – була своєрідним мірилом вкладеної у товар праці, уречевленої праці та ін.;

- обмінну – складала ту кількість грошей, яка була еквівалентною для обміну на товар (працю, землю, капітал) аналогічної вартості;

- суспільну – визначалася відносинами між людьми (з одного боку) і визначала ці відносини (з іншого);

- стимулюючу – формувала меркантильні цілі учасників ринку і була інструментом повернення коштів, вкладених у засоби виробництва, а також засобом збагачення та розширення виробництва.

Названі функції у первісній чи трансформованій формі присутні у наступних підходах. Тобто кожен наступний підхід вміщує попередній набір функцій (або їх зміст), а також кілька нових, що з’являються як реакція на ускладнення ринкових умов.

Представники другогосуб’єктивного підходу повністю ігнорували об’єктивний характер розвитку суспільного виробництва і властивих йому законів, у результаті чого їх теорії характеризуються відсутністю зв’язку з практикою.

Відповідно змінюється і перелік функцій ціни. Якщо теоретичні дослідження прихильників першого підходу сформували базу для ціноутворення, що орієнтується виключно на витрати, то у другому підході враховується також вплив на ціну суб’єктивних оцінок споживачів і їх сприйняття цінності блага, що виявляється у появі таких функцій:

- ідентифікуючої (щодо виробника) – дозволяє визначити доцільність (доходність) розвитку виробництва певного блага;

- ідентифікуючої (щодо споживача) – свідчить про цінність цього блага для представників суспільної групи, до якої належить споживач;

- урівноважувальна – узгоджує рівні попиту та пропозиції.

Третій підхід, названий нами об’єктивно-суб’єктивний (обумовлений), з одного боку, поєднує ідеї перших двох, а з іншого, –враховує вплив на ціноутворення чинників, які розглядалися вченими як такі, що обумовлені ринковою ситуацією, тобто є заданими, а не регульованими. Ці чинники актуалізували наступну групу функцій ціни:

- облікова – відображає не лише величину сукупних витрат виробництва, але й розмір прибутку;

- розподільча – сприяє перерозподілу доходу між різноманітними економічними суб’єктами, у т.ч. між галузями економіки, між підприємствами різної форми власності, між регіонами та ін.;

- розміщення – стимулює переміщення капіталів до секторів економіки та видів виробництв з більш високою нормою прибутку;

- вимірювальна – на основі інформації про ціну робочої сили, а також величину коштів, яку покупець повинен сплатити за товар, а продавець отримати, дає можливість розрахувати величину грошових платежів за товари та послуги, що продаються та пропонуються на ринку;

- порівняльна – дозволяє враховувати співвідношення цін та визначати корисність різноманітних товарів [7–8].

Четвертий підхід також інтегрує об’єктивний і суб’єктивний аспекти природи ціни, однак розглядає її чинники як регульовані. Крім того, під впливом загострення конкуренції з’являються функції, що характеризують ціну як важливий інструмент комплексу маркетингу у боротьбі з конкурентами:

- ідентифікаційна (щодо якості) – свідчить про рівень якості (особливо це стосується послуг);

- експансійна – дозволяє вийти на конкурентний ринок і завоювати прихильників марок конкурентів;

- позиціювальна – вказує на відповідність атрибутів товару чи діяльності підприємства заявленій позиції;

- утримуюча – допомагає сформувати і розширювати коло прихильників товару / підприємства;

- селекційна – сприяє чіткому окресленню меж цільового сегмента і відповідно створенню позитивної атмосфери споживання товару / послуги шляхом їх диференціації.

Висновки. На основі проведеного нами дослідження встановлено, що ретроспектива наукових поглядів на природу і функції ціни має вигляд чотирьох основних підходів. На початку наукової систематизації економічних вчень бралися до уваги лише об’єктивні чинники ціноутворення, на другому етапі – навпаки лише суб’єктивні, на третьому ці дві групи чинників були об’єднані, однак розглядалися вони як задані. Найбільш обґрунтованим є виділений нами четвертий підхід, у якому, по-перше, враховані як об’єктивна, так і суб’єктивна природа ціни, по-друге, чинники ціноутворення розглядаються як регульовані (на підставі доведеної тези щодо доцільності втручання держави в економічні процеси), по-третє, вказано на розширення спектру функцій ціни в сучасних умовах. Перспективними напрямами наукових досліджень вважаємо розгляд реалізації функцій ціни на різних рівнях економічної діяльності, а також у межах різних цінових стратегій.

 

Список використаних джерел

1. Критика теорії цінності К. Маркса українськими економістами кінця XIX – початку XX ст. / К.А. Гордіца // Історія народного господарства та економічної думки України. — 2007. — Вип. 39-40. — С. 253-266. — Бібліогр.: 16 назв. — укp.

2. Історико-економічний аналіз розробки проблеми цінності у вітчизняній та зарубіжній теорії / Т.В. Гайдай // Історія народного господарства та економічної думки України. — 2005. — Вип. 37-38. — С. 276-289. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

3. Войтович С.Я. Теоретичні основи ціноутворення. [Електронний ресурс] : Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/Portal/Soc_Gum/En/ETEI/2007_4/zbirnuk_ETEI_07_71.pdf - Назва з екрану.

4. Введение в историю экономической мысли : От пророков до профессоров. / Майбурд Е.М. / Акад. нар. хоз-ва при Правительстве Рос. Федерации. — [2-е изд., испр. и доп.] — М.: Дело, 2000. — 560 с.: ил., табл., портр.

5. Горажанкіна М.Є. Економічні теорії і школи. Події. Імена. Ідеї [Текст] : монографія / М.Горожанкіна, Є. Крихтін. – Донецьк: Дон-ДУЕТ, 2001. – 198 с.

6. Австрийская школа в политической экономии / К. Менгер, Е. Бем-Баверк, Ф. Визер : пер. с нем. / предисл., коммент., сост. В.С. Автономова. – М. : Экономика, 1992. – 495 с.

7. Дебре Дж. Три функции цен в экономике // Экономика и математические методы. – 1990. – Т. 26. – Вып. 1.

8. Павленко А.Ф. Маркетингова політика ціноутворення / Павленко А.Ф., Корінєв / Монографія – К. : КНЕУ, 2004. – 332 с.

   Стаття надійшла до редакції 15.12.2011 р.

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"