Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 338

 

О. В. Степанова,

к. е. н., с. н. с., старший науковий співробітник відділу державних фінансів,

ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», м. Київ

 

Детермінанти впливу старіння населення на рівність в суспільстві та фіскальну стійкість

 

O. V. Stepanova,

Ph.D. in Economics, senior research fellow of public finance department,

«Institute for Economics and Forecasting, The National Academy of Sciences of Ukraine»

 

Determinants of the impact of aging on equality in society and fiscal sustainability

 

У статті досліджено основні детермінанти впливу зростання довголіття та старіння населення на рівність та фіскальну стійкість. Визначено, що основними детермінантами, які спричиняють нерівність з позиції довголіття є детермінанти системи охорони здоров'я та соціального захисту населення, освіта, поведінкові детермінанти, детермінанти фізичного середовища, детермінанти соціального середовища, особисті детермінанти, детермінанти економічного стану та ін. Найбільший вплив на нерівність з позиції довголіття здійснюють рівень витрат на охорону здоров’я, рівень освіти та доходів населення. Нерівність за доходами серед населення старших вікових груп є значно вищою, ніж для інших вікових груп. Зі збільшенням частки населення старших вікових груп нерівність в суспільстві в цілому зростатиме. Обґрунтовано, що в умовах демографічного зрушення у бік старіння населення існує необхідність до підвищення економічно-активного довголіття. Досягнення таких цілей може бути здійснено внаслідок прискорення медичного прогресу та стимулювання впровадження нових медичних технологій орієнтованих на «відтермінування старіння», а також «компресії захворювання» та збільшення очікуваної тривалості здорового життя. Систематизовано основні виклики та можливості для економічного розвитку, обумовлені зростанням довголіття та старінням населення. Виокремлено макроекономічні, фіскальні та соціальні групи викликів та можливостей.

 

In the paper are outlined the main determinants of the impact of longevity and aging on equality and fiscal sustainability. It is determined that the main determinants that cause inequality from the position of longevity are the determinants of the system of health care and social protection of the population, education, behavioral determinants, determinants of the physical environment, determinants of the social environment, personal determinants, determinants of economic status, etc. The greatest impact on inequality from the standpoint of longevity is the level of spending on health care, education and income. Income inequality among older people is significantly higher than for other age groups. With an increase in the proportion of older people, inequality in society as a whole will increase. It is substantiated that in the conditions of a demographic shift towards aging of the population there is a need to increase "economically active longevity. Achievement of such goals can be accomplished by accelerating medical progress and stimulating the introduction of new medical technologies aimed at "delaying aging", as well as "compression of the disease" and increasing of the life expectancy. The main challenges and opportunities for economic development are systematized, due to the growth of longevity and the aging of the population. It is highlighted macroeconomic, fiscal and social groups of such challenges and opportunities.

 

Ключові слова: довголіття, старіння населення, нерівність, державні фінанси, фіскальна стійкість, охорона зоров’я, економічний розвиток, економіка довголіття.

 

Keywords: longevity, aging of the population, inequality, public finances, fiscal sustainability, health protection, economic development, longevity economy.

 

 

Вступ. Зростання довголіття та старіння населення є однією із домінуючих тенденцій 21 століття, яка змінює довгострокові перспективи засади функціонування економіки та існування суспільства. Відтак, сьогодні людство входить в епоху, демографічні тенденції якої закладають передумови для формування нової системи економічних відносин, що отримала назву «економіки довголіття». В таких умовах, формується об’єктивна необхідність трансформації багатьох механізмів функціонування економіки на різних ієрархічних рівнях та їх адаптації до демографічних та соціально-економічних тенденцій розвитку, обумовлених зростанням довголіття та старінням населення, а також визначення фактичних та латентних ризиків та перспектив для економічного розвитку, фіскальної стійкості та забезпечення суспільної згуртованості та рівності.

Аналіз останніх наукових досліджень. За останні два десятиліття науковці та урядовці багатьох країн, а також дослідники міжнародних організацій визначали старіння населення одним із головних ризиків забезпечення фіскальної стійкості в довгостроковій перспективі. Такий напрямок досліджень представлений у наукових працях Томсона С., Кутцина Дж., Хішоу О., Медеаріса А., Лічетта М.

Однак, за останні декілька років з’явилися нові ґрунтовні дослідження, які ідентифікували латентні загрозливі тенденції та детермінанти впливу старіння населення на зниження темпів економічного розвитку та зростання крайніх форм нерівності в суспільстві. Наукові праці Бетендорфа Л., Блума Д., Бьорч-Супана А., Кенінга Д., Лі Р., Мейсона А. розкривають окреслені тенденції. Проблема впливу зростання довголіття та старіння населення на нерівність представлена в дослідженнях Дітона А., Стигліца Д., Сена А., Пікетті Т. та ін. Поряд з цим, сьогодні формується новий науковий напрям, який визначає зростання довголіття та старіння населення не як ризик, а як перспективу та стає драйвером для прискорення економічного зростання, внаслідок прискорення медичного прогресу та впровадження медичних технологій та, як наслідок, відтермінування старіння, компресії хвороби та ін., що представлено у дослідженнях Балтеріса С., Жаворонкова А., Голдмана Д., Кутлера Д., Ольшанського С.

Постановка завдання.

Метою статті є дослідження впливу зростання довголіття та старіння населення на рівність в суспільстві, визначення основних детермінант такого впливу, а також виявлення взаємозв’язків старіння населення з економічним розвитком та фіскальною стійкістю.

Результати.

Зростання довголіття населення в більшості розвинутих країн світу, як правило, обумовлює збільшення перебування населення у стані гарного здоров'я та як наслідок збільшення економічно-активного довголіття. Активне довголіття та здоров’я населення залежить від генетичних та поведінкових, а також від екологічних та соціально-економічних детермінант[24]. Соціальні та економічні детермінанти здоров'я та активного довголіття, такі як доходи та освіта, впливають на вибір, який може зробити людина, та створюють життєві обставини, які обмежують можливості для здорового способу життя та створюють передумови для досягнення довголіття[1]. Деякі з цих детермінант знаходяться під контролем людини, такі як фактори спосіб життя, а інші знаходяться поза контролем.

За визначенням, Т.Пікетті нерівність, перш за все формується внаслідок впливу таких чинників, які особа не  може контролювати[4]. Гендер та культура визначаються ВООЗ «наскрізними» детермінантами, які визначають процес старіння[23].

Більшість дослідників у сфері економіки охорони здоров'я виокремлюють такі детермінанти нерівності, які є бар’єрами для зростання активного довголіття[15]:

- детермінанти системи охорони здоров'я та соціального захисту населення (доступ до первинної, спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги, профілактика захворювань, громадська охорона здоров'я, довготривалий догляд, соціальні послуги обумовлені віковими потребами населення та ін.);

- поведінкові детермінанти (наприклад, вживання тютюну, фізична активність, харчування, алкоголь тощо);

- детермінанти фізичного середовища (наприклад, житло, безпека пересування та санітарно-гігієнічні умови життя, безпека та якість харчування, стан навколишнього природного середовища);

- детермінанти соціального середовища (наприклад, освіта, наявність родини та близьких друзів, залучення до мереж соціальної підтримки);

- особисті детермінанти (наприклад, біологія, генетика, психологічні фактори);

- економічні детермінанти (наприклад, наявність та достатність доходу (пенсійного забезпечення, заощаджень), безробіття, рівень витрат на охорону здоров'я та ін.).

Демографічні зміни в поєднанні з іншими факторами нерівності змінюють перспективи якості життя в майбутньому для різних верств населення. Як доводить нобелівський лауреат А. Дітон, в епоху глобалізації нерівність в довголітті зменшується швидкими темпами[1]. Однак скорочення нерівності та збільшення років здорового життя населення в міжнародному порівнянні супроводжується виникненням розривів у показниках стану здоров'я так само, як і зростання добробуту та матеріальний прогрес супроводжується виникненням розриву між рівнем життя в різних країнах та верствах населення. Саме такі прояви нерівності в досягненні довголіття та стані здоров'я А. Дітон визначає як найбільшу несправедливість та перепону рівності в суспільстві в сучасному глобалізованому світі.

Так наприклад, навіть серед країн Європи існує суттєва різниця в показниках очікуваної тривалості здорового життя. Так, найбільшою тривалість здорового життя у віці 65 р. спостерігається у таких країнах як Швеція, Данія, Норвегія, Ірландія та Ісландія, а найменшою - у Словаччині та Латвії для чоловіків та жінок. В середньому кількість років здорового життя для люди у віці 65 р. становила 8,6 р.

У більшості розвинутих країн процес старіння відбувається протягом багатьох десятиліть (наприклад, в Японії, Німеччині, Великій Британії), в той час як в країнах, що розвиваються - порівняно недавно. Протягом кількох наступних десятиліть подальше збільшення кількості населення старшого віку буде майже неминучим, з урахуванням розміру когорт, які народилися  останніми десятиліттями[2].

Доступ до послуг системи охорони здоров’я визначають одні з найбільш реальних та помітних набутих цінностей для суспільства за останнє століття, що зумовило зростання довголіття[4]. Нерівність як в доступі до медичної допомоги, так і стані здоров’я стає причиною зростання нерівності в суспільстві в цілому, в тому числі і в довголітті[5]. Функція державного фінансування охорони  здоров’я полягає в забезпеченні вирівнювання доступу до медичної допомоги та заміщення необхідного для отримання медичних послуг доходу. Основою такого вирівнювання та перерозподілу є логіка права та рівності доступу до визначеної кількості благ, які можна вважати фундаментальними для суспільства[4].

Емпіричні результати дослідження ВООЗ (2017) показують, що, хоча очікувана тривалість життя залежить від факторів як всередині, так і поза межами системи охорони здоров'я, витрати на охорону здоров'я стали основним фактором зростання довголіття протягом останніх десятиліть (рис.1.).

В середньому збільшення державних витрат на охорону здоров'я на одну особу в країні  на 10 % обумовлює зростання показника очікуваної тривалості життя на 3,5 місяця. В таких умовах, державні витрати на охорону здоров'я та інші соціальні цілі, які сприяють зростанню довголіття, необхідно визначати не як економічні витрати (або не тільки як витрати), а як соціальні інвестиції[23], спрямовані на формування нової структури економіки з більшим сектором охорони здоров'я (включаючи його комерційний сегмент) та інших галузей, які сприятимуть формуванню «економіки довголіття».

 

Рис. 1. Вплив факторів на зростання довголіття (показник очікуваної тривалості життя),

яке було досягнуто за двадцять років (1990 - 2010 рр.)

Джерело: [13]

 

Такі інвестиції будуть мати мультиплікаційний ефект в інших галузях економіки та стимулювати економічне зростання, сприяти створенню нових робочих місць та доходів і навіть можуть повернутися до бюджету за соціальними внесками та податками.

Детермінантами, які спричиняють нерівність в досягненні довголіття є також доходи населення. Нерівність в доходах зумовлює нерівність можливостей[5]. Безумовно, вищі рівні доходу створюють можливість для отримання необхідних товарів та послуг, які підтримують або покращують здоров'я, наприклад, якісні продукти харчування та забезпечення безпечними умовами життя. Окрім цього, збільшення доходів також може обумовлювати збільшення вільного часу для рекреаційного відпочинку, що обумовлює зростання довголіття[1]. Так, за дослідженням ОЕСР, збільшення доходів населення на 10% впливає на зростання очікуваної тривалості життя на 2,2 місяця.

Зі зміною демографічної структури населення та старінням населення нерівність буде зростати, навіть якщо вона в межах кожної вікової групи залишається постійною з часом. Нерівність за доходами протягом життя одного покоління змінюється. Для старших вікових когорт характерним є більш високий рівень нерівності за доходами, ніж для молодих. Зокрема, в середньому по країнах ОЕСР та когортах індекс Джині падає між віковими групами від 20 до 24 років і 25-29 років, а потім досягає піку у віці 55-59 років на рівні, що на 3,5 пункту вище, ніж у віці від 20 до 24 років[14].

Однак, зміна загального рівня нерівності в суспільстві зазвичай залежить не стільки від старіння, як від інших факторів[17]. Аналіз динаміки рівня захворювання населення старшого віку та самооцінки стану здоров'я населення у світі в цілому доводить, що теперішнє покоління у віці старше 65 р. має кращий рівень здоров'я ніж попередні покоління у такому ж віці[23].

За висновком Дж. Стигліца нерівність в стані здоров'я та перспективі довголіття існує, і починається навіть ще задовго до народження людини. Нерівність в доходах зумовлює нерівність можливостей, у тому числі, в охороні здоров’я, освіті умовах життя та довголітті. Отже, нерівність за доходами батьків обумовлює можливості дітей в стані здоров’я, освіті та ін.[5]. Нерівність у стані здоров'я може переходити протягом всього життєвого циклу, якщо здійснюється суттєвий вплив основних факторів на початку життя, які визначають як економічні перспективи, так і стан здоров'я в майбутньому[4].

Нерівність у стані здоров’я є одночасно і причиною, і наслідком нерівності в доходах та їх розподілі[5]. Так, рівень здоров’я для старших вікових груп також стає чинником нерівності, що обумовлює зниження можливості працевлаштування особи . Наявність хронічних захворювань та поганий стан здоров'я є важливим фактором, який стимулює до раннього виходу на пенсію населення старших вікових груп. За весь період трудового життя, погане здоров'я знижує рівень доходу на 33% та 17% для чоловіків з низьким та високим рівнем освіти відповідно[20]. Збільшення охоплення початковою освітою у країнах ОЕСР на 10 % обумовлює підвищення очікувану тривалість життя на 3,2 місяці[13].

Соціальні та економічні детермінанти довголіття тісно взаємопов'язані та досить часто посилюють взаємний вплив протягом життєвого циклу[2]. Фактор освіти впливає на потенціал зростання тривалості життя населення у старшому віці. Чоловіки з вищої освітою у віці старше 65 р. проживуть приблизно на 3,5 років довше, ніж чоловіки з нижчим рівнем освіти, а для жінок цей розрив у середньому становить 2,5 роки у країнах ОЕСР[13]. Відмінності в середній тривалості життя за рівнем освіти особливо великі спостерігаються також між країнами одного регіону, наприклад ЄС. Так, у Словаччині, Латвії, Угорщині, Естонії та Чехії у чоловіків старше 65 років з вищою освітою тривалість життя більше майже на чотири роки ніж чоловіки, які мають нижчий рівень освіти. Проте, відмінності в тривалості життя за рівнем освіти значно меншими є в Швеції, Фінляндії, Данія та Італії[20]. Найменш освічені особи частіше мають інвалідність, внаслідок недостатності доходів, гірших умов праці та життя, доступу до необхідної медичної допомоги.

Отже, особи з більш низьким рівнем доходів та якості життя, знаходяться в ситуації, яка може стати тригером для інших негативних проявів нерівності з позиції довголіття. Це і неправильний спосіб харчування та недостатня кількість вживання поживних речовин, зловживання палінням та алкоголем, які негативно впливають на здоров'я та очікувану тривалість життя. Тож, покращення здорового способу життя на 10% обумовлює приріст тривалості життя в середньому на 2,6 місяця[13]. Окрім цього, вагомими детермінантами нерівності, які обумовлюють зменшення довголіття населення, є безробіття, погіршення стану параметрів навколишнього природного середовища, виключення старшого населення із мереж соціальної підтримки та ін.

За прогнозами Міжнародного валютного фонду, демографічні зрушення у бік старіння населення можуть стати причиною не тільки дефіциту робочої сили, а й суттєвого зниження темпів економічного зростання та навіть до економічної стагнації, кризи функціонування окремих галузей економіки, трансформації банківського сектору та страхових ринків, формування надмірних фіскальних розривів, внаслідок зниження податкових надходжень та зростання держаних витрат на охорону здоров’я та соціальний захист, зокрема, на пенсійне забезпечення, збільшенням боргового навантаження на економіку та дефіциту інновацій[6]. Окрім цього, у дослідженнях Д. Блума, Д.Кенінга, А. Бьорч-Супана[6,9] зазначено що старіння населення негативно впливає на економічне зростання через сукупність додаткових взаємопов'язаних механізмів: зниження норми заощаджень та накопичення капіталу за рахунок збільшення частки утриманців; збільшення зовнішнього боргу внаслідок зниження процентних ставок.

Відповідно до досліджень проведених науковцями із гарвардського університету та центру RAND, у наступні десять років внаслідок старіння населення щорічний приріст ВВП США знизиться на 1,2 %. Зокрема, було визначено, що збільшення частки населення у віці старше 60 р. на 10 % приводить до зниження темпів приросту ВВП на одну особу на 5,5 %. На 2/3 такі зміни спричинені зниженням показників продуктивності праці, а на 1/3 зменшенням чисельності трудових ресурсів. Існують відмінні показники впливу старіння населення на різні галузі економіки. Найбільш сильний тиск ці фактори здійснюють на будівельну галузь, де підвищення збільшення частки населення у віці старше 60 р. на 10 % стане причиною зменшення приросту валової продукції на 8,6%[16]. Визначено також негативні тенденції впливу старіння населення на сферу фінансів, страхування, торгівлю та сферу послуг. В таких умовах, підприємства багатьох галузей в США розробляють нові системи мотивації для продовження трудової діяльності для працівників старшого віку.

Так, згідно з дослідженнями аналітиків McKinsey для компенсації ефекту впливу старіння населення та виконання соціальних та боргових зобов’язань продуктивність праці в середньому в світі має збільшити темпи зростання в 1,8 рази[11]. В окремих наукових працях доводиться, що старіння населення здійснює вплив на приток прямих іноземних інвестицій, який обумовлений небажанням інвестувати в країну зі зменшенням частки працездатного населення та зниженням виробничого потенціалу[18]

Базуючись на теорії «економіки поколінь» та розрахунку національних трансфертних рахунків між поколіннями Л. Бетендорф довів, що зростання очікуваної тривалості життя в Нідерландах суттєво зменшить податкові надходження до бюджету[18], що обумовить формування фіскального розриву у 4,5% ВВП в довгостроковій перспективі. Разом з тим, науковець доводить, що такі засади проблеми розвитку стають причинами конфліктів між поколіннями та зростанням інституційних нерівностей в суспільстві.

Фіскальна стійкість вже сьогодні знижується в країнах ЄС, США та Японії під тиском «віково-залежних витрат» бюджетів цих країн, які стрімко зростають, а податкові платежі зменшуються. За останні декілька десятиліть, поширення державних програм соціального захисту, в тому числі надання державних пенсій, та збільшення рівня охоплення населення в багатьох країнах світу державними програмами охорони здоров'я і обов’язковим медичним страхуванням стали визначальним фактором в забезпеченні «вирівнювання» суспільства та захисту від бідності населення старшого віку. Однак, з урахуванням окреслених тенденцій, в перспективі державні програми соціального захисту не будуть виконувати такі функції «вирівнювання», що обумовлено впровадженням пенсійних реформ в більшості країн світу, які передбачали підвищенням пенсійного віку та зменшення обсягів державних витрат на означені цілі[21].

Поряд з цим, у нещодавніх дослідженнях проведених ВООЗ визначено, в кризових посткризових умовах розвитку економіки 2009 – 2014 рр., частина країн, впроваджували заходи, спрямовані на зменшення рівня охоплення населення медичними послугами та послугами з довготривалого догляду, надання яких фінансувалося за рахунок бюджетних коштів та програм обов’язкового медичного страхування, що збільшує депривацію населення у цій сфері[22].

Так, можна зазначити, що в посткризових умовах економічного розвитку  та внаслідок впливу старіння населення та спостерігається процес «ерозії» соціальних амортизаторів, роль яких виконували соціальні видатки бюджету, що приводить до зростання нерівності та трансформації держави суспільного добробуту (welfare state), зокрема в країнах ЄС.

Гострота фіскальних проблем ускладнюється також стрімким зростанням державних витрат на соціальні цілі та прогнозами подальшого збільшення темпів такого зростання. Витрати на пенсійне забезпечення та охорону здоров'я вже сьогодні складають більше 16 % ВВП у розвинутих країнах, а до 2050 років ці витрати зростуть в середньому до 25%, якщо не будуть прийняті заходи, спрямовані на подолання окреслених проблем старіння населення[3]. Під тиском зростання довголіття та старіння населення суттєво зростатимуть державні витрати на довгостроковий догляд (рис. 2). Зростання витрат на охорону здоров’я за останні тридцять років відбувалося високими темпами у багатьох країнах світу незалежно від обраної моделі фінансування та організації системи охорони здоров’я. Зростання довголіття та старіння населення обумовлюватиме і подальше зростання витрат на охорону здоров'я в Україні.

 

Рис. 2. Прогноз зростання державних витрат на довготривалий догляд у країнах Європи до 2060 р. , % ВВП

Джерело: [14]

 

Таким чином, в умовах демографічного зрушення у бік старіння населення існує необхідність до підвищення «економічно-активного довголіття», такого періоду життя за якого внески в економіку осіб старшого віку, будуть більшими за необхідні витрати, понесені суспільством на підтримку життя та здоров'я. Досягнення таких цілей може бути здійснено внаслідок прискорення медичного прогресу та стимулювання впровадження нових медичних технологій орієнтованих на «відтермінування старіння», «відтермінування початку захворювань», які в сучасному суспільстві є основною причиною припинення економічної активності населення, а також «компресії захворювання» та збільшення очікуваної тривалості здорового життя.

Як було означено вище, в наукових дослідженнях визначається також позитивний вплив зростання довголіття на економічний розвиток. Так, Д. Голдман [12] доводить, що «відтермінування старіння», зумовлене компресією захворювання (за окремими видами захворювань) та, як наслідок, зменшення смертності на 20 %, зумовить збільшення очікуваної тривалості життя та на 2,2 р. у гарному стані здоров’я в США. Такі результати відтермінування старіння населення призводять до зменшення темпів росту кількості осіб з інвалідністю та бюджетних витрат за програмою Medicare на одну особу. Поряд з цим , відтермінування старіння населення стане причиною збільшення кількості населення старшого віку та обумовить збільшення бюджетних витрат на Medicaid. Такі, витрати за висновком авторів повністю компенсуються збільшенням кількості років працездатності, внаслідок яких населення сплачуватиме податки та внески. В іншому дослідженні було визначено, що відтермінування початку хвороби Альцгеймера на 5р. дозволить щорічно зменшувати загальні витрати на охорону здоров’я США на 40 млрд. долл[10].

Д. Голдман, Д. Кутлер та С. Ольшанський оцінюють доход від «відтермінування старіння» в 7,1 трлн.долл. у найближчі п’ятдесят років.

С. Ольшанський запропонував теоретико-методологічний підхід до визначення «дивіденду довголіття», розраховувати який він пропонує як додаток сукупних економічних, соціальних та медичних вигід, отриманих внаслідок зростання довголіття, уповільнення темпів старіння населення[19], внаслідок «компресії захворювання», відтермінування захворювання та старіння, зниження рівня смертності. Так, дослідник доводить, що необхідно змінювати державні стратегії стримування витрат на соціальні цілі, що не відповідають реаліям сьогодення, на нові стратегії вкладення інвестицій  у нові медичні технології, спрямовані на відтермінування старіння та зростання довголіття, які стануть імпульсом для економічного зростання нового типу, зменшення нерівності між поколіннями та зростанню соціальної згуртованості суспільства.

Отже, сьогодні перед більшістю країн постає об'єктивна необхідність врахування всіх викликів та визначення потенційних можливостей для економічного розвитку, які обумовлені зростанням довголіття та старіння населення (табл. 1) для прийняття ефективних стратегічних рішень.

 

Таблиця 1.

Виклики та можливості для економічного розвитку, обумовлені зростанням довголіття та старінням населення

ВИКЛИКИ

МОЖЛИВОСТІ

СОЦІАЛЬНІ

- зміна загальної структури захворювання та поява нових видів захворювань;

- збільшення загальної кількості хворих;

- «ефект розширення захворювань» та збільшення років життя у поганому стані здоров’я;

- збільшення кількості осіб з інвалідністю;

- скорочення чисельності трудових ресурсів, яке може становити загрозу для функціонування як для окремих галузей, так і економіки в цілому;

- зростання навантаження на працююче населення та коефіцієнтів залежності;

- нестабільність на ринку зайнятості;

- зміна структури доходів та витрат населення;

- зростання нерівності та ейджизму в суспільстві;

- зростання конкуренції на ринку праці.

 

- медичний прогрес та впровадження нових медичних технологій зумовлює «відтермінування старіння» та продовження трудової діяльності;

- нові медичні технології зумовлюють «компресію захворювання» та зростання участі в трудовому житті;

- збільшення частки економічно-активного населення;

- зменшення втрачених років потенційного життя населення;

- збільшення кількості років проведених у стані гарного здоров’я;

- зменшення навантаження на працююче населення та коефіцієнту залежності;

- зменшення безробіття населення.

МАКРОЕКОНОМІЧНІ

- виклики для виробничого потенціалу галузей, які не зможуть пристосуватися до зростання довголіття та старіння населення;

- трансформація споживання, заощадження та інвестицій;

- ризики неплатоспроможності страхових та інших фінансових установ;

- «ерозія» соціальних функцій держави, які можуть перестати виконувати притаманну їм роль соціальних амортизаторів для населення;

- зростання навантаження на соціальну інфраструктуру, діяльність якої надає соціальні послуги населенню старших вікових груп;

- зростання навантаження на медичні заклади, обумовлені збільшенням попиту.

- поява нових сегментів ринку та видів економічної діяльності;

- підвищення темпів економічного зростання («срібне економічне зростання»);

- збільшення рівня споживання населення;

- підвищення інноваційної активності;

- розвиток нових продуктів та послуг в банківських та страхових установах;

- зростання продуктивності праці;

- збільшення рівня інвестицій в економіку.

ФІСКАЛЬНІ

- зростання державних та приватних витрат на охорону здоров’я, яке перевищуватиме зростання ВВП («ефект надмірних витрат»);

- збільшення частки витрат на охорону здоров'я в загальних державних витратах («ефект витіснення витрат»);

- зниження стійкості системи державних фінансів;

- зменшення доходів бюджету та зростання дефіциту бюджету;

- зростання державних витрат на соціальний захист та соціальне забезпечення, у тому числі пенсійне.

 

- зменшення темпів зростання витрат на охорону здоров’я та соціальний захист населення;

- зростання стійкості системи державних фінансів;

- зростання доходів державного та місцевих бюджетів.

Джерело: сформовано автором

 

Висновки.

Зростання довголіття та старіння населення трансформують сучасні тенденції та пропорції економічного розвитку, а також стають вагомим детермінантом забезпечення фіскальної стійкості, а також рівності та згуртованості в суспільстві. Зростання довголіття та старіння населення здійснює вплив на розвиток 78 % економік світу[10]. Тож, в таких умовах наукові кола, урядові установи та міжнародні організації стурбовані пошуком нових стратегічних рішень розвитку економіки та забезпечення суспільного добробуту під тиском означених викликів. Основна дискусія сьогодні відбувається в контексті визначення домінуючого вектора впливу зростання довголіття населення та старіння населення, визначення його факторів та результатів, а також дослідження можливості зміни напрямку такого тиску на економічний розвиток, або перспективи використання потенціалу фактичного та потенційного зростання довголіття населення як нового драйвера економічного зростання. Україна також стоїть перед викликами впливу старіння населення на економічний розвиток та фіскальну стійкість у довгостроковій перспективі. В таких умовах, існує об’єктивна необхідність визначення особливостей та детермінант впливу старіння населення на основні галузі економіки та соціальної сфери України, а також розробки стратегій адаптації економіки України до окреслених демографічних змін, опрацювання нових інструментів соціальної політики, спрямованої на подолання визначених негативних тенденцій з метою забезпечення рівності та соціальної згуртованості в суспільстві.

 

Література.

1. Дитон А. Великий побег: Здоровье, богатство и истоки неравенства. – М.: Изд-во Института Гайдара; Фонд «Либеральная Миссия», 2016. – 368 с.

2. Каковы возможные ответные меры систем здравоохранения в связи со старением населения. ЕРБ ВООЗ, 2009. URL: http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0005/64967/E92560R.pdf?ua=1.

3. Ли Р., Мэйсон Э. Цена старения. - Финансы и развитие. – 2017. – Вып. 54. № 1. С. 7 – 10. URL: https://www.imf.org/external/russian/pubs/ft/fandd/2017/03/pdf/fd0317r.pdf

4. Пикетти Т. Капитал в XXI веке. – М., Ад Маргинем Пресс, 2015. С. – 592 с.

5. Стиглиц Дж. Великое разделение. Неравенство в обществе, или что делать оставшимся 99% населения?. - Пер. с англ. Ф. А. Исрафилова. - М. : Эксмо, 2016. - 480с.

6. Aiyar S., Ebeke C., Shao X. The Impact of Workforce Aging on European Productivity. IMF Working Paper. 2016. URL: https://www.imf.org/external/pubs/ft/wp/2016/wp16238.pdf

7. Bettendorf L. Ageing and the conflict of interest between generations. De Economist. – 2011. - № 159, p. 257-278. URL: https://link.springer.com/content/pdf/10.1007%2Fs10645-011-9158-5.pdf

8. Bloom D., Canning D., Fink G. Implications of population ageing for economic growth. Oxford Review of Economic Policy. – 2010. - № 26. - p. 583-612. URL: http://www.nber.org/papers/w16705.pdf

9. Börsch-Supan A. Myths, scientific evidence and economic policy in an aging world. The Journal of the Economics of Ageing. – 2013.- № 1-2. - p. 3-15. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2212828X13000029

10. Bulterijs S. The longevity dividend: the economic advantages of geroprotective treatments URL: http://longevityreporter.org/blog/2016/6/6/the-longevity-dividend-the-economic-advantages-of-geroprotective-treatments

11. Global growth: Can productivity save the day in an aging world? McKinsey Global Institute URL: https://ec.europa.eu/futurium/en/system/files/ged/52_-_mgi_global_growth_executive_summary_january_2015_-_addtoconnected.pdf

12. Goldman D., Cutler D., Rowe J., Sullivan J., Peneva D., Olshansky S. Substantial health and economic returns from delayed aging may warrant a new focus for medical research. Health Affairs 32, №. 10. – 2013. P. 1698–1705 https://www.healthaffairs.org/doi/pdf/10.1377/hlthaff.2013.0052

13. Health at a Glance 2017: OECD indicators. - URL: http://www.oecd-ilibrary.org/social-issues-migration-health/health-at-a-glance-2017_health_glance-2017-en

14. Health at a Glance: Europe. OECD. 2016 URL: http://dx.doi.org/10.1787/9789264265592-en

15. Healthy ageing literature review. Final report to the Department of Health and Human Services. 2016. URL: https://www2.health.vic.gov.au/Api/downloadmedia/%7B33D1A7A1-08BC-4F7F-90A4-B8B7FC2BCA72%7D

16. Maestas N., Mullen K., Powell D. The effect of population aging on economic growth, the labor force and productivity. URL: https://www.rand.org/pubs/working_papers/WR1063-1.html

17. Maurizio B., Koettl J., Sinnott E. Golden Aging: Prospects for Healthy, Active, and Prosperous Aging in Europe and Central Asia. - 2015Washington, DC: World Bank URL: https://openknowledge.worldbank.org/bitstream/handle/10986/22018/9781464803536.pdf?sequence=6&isAllowed=y

18. Nagarajan N. Teixeira A. Silva S.The impact of an ageing population on economic growth: an exploratory review of the main mechanisms. URL: http://analisesocial.ics.ul.pt/documentos/AS_218_art01.pdf

19. Olshansky S., Perry D., Miller R., Butler R. Pursuing the longevity dividend: scientific goals for an aging world. Annals of the New York Academy Of Sciences. – 2007. – 1114. р. 11–13. http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.624.54&rep=rep1&type=pdf

20. Preventing Ageing Unequally. OECD. – 2017. URL: http://dx.doi.org/10.1787/9789264279087-en

21. Soto M. Pension Shock. – Finance and  development. - June 2017/ - Vol. 54, No. 2 URL: http://www.imf.org/external/pubs/ft/fandd/2017/06/pdf/soto.pdf

22. Thomson S., Figueras J. Economic crisis, health systems and health in Europe. Impact and implications for policy. WHO. European Observatory on Health Systems and Policies Series. 2015. http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0009/285993/Economic-crisis,-health-systems-and-health-in-Europe.-Impact-and-implications-for-policy-ru.pdf

23. World report on ageing and health. 2015. URL: http://apps.who.int/iris/bitstream/10665/186463/1/9789240694811_eng.pdf?ua=1

24. Zhavoronkov A. The Ageless Generation: How Advances in Biomedicine Will Transform the Global Economy. - Palgrave Macmillan: New York, 2013. - 256 р.

 

References.

1. Aiyar S., Ebeke C. & Shao X. (2016). The Impact of Workforce Aging on European Productivity. IMF Working Paper. Retrieved from https://www.imf.org/external/pubs/ft/wp/2016/wp16238.pdf [in English].

2. Bettendorf L. (2011). Ageing and the conflict of interest between generations. De Economist, 159. Retrieved from https://link.springer.com/content/pdf/10.1007%2Fs10645-011-9158-5.pdf [in English].

3. Bloom D., Canning D. & Fink G. (2010). Implications of population ageing for economic growth. Oxford Review of Economic Policy, 26. Retrieved from http://www.nber.org/papers/w16705.pdf [in English].

4. Börsch-Supan A. (2013). Myths, scientific evidence and economic policy in an aging world. The Journal of the Economics of Ageing, 1-2. Retrieved from http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2212828X13000029 [in English].

5. Bulterijs S. (2016). The longevity dividend: the economic advantages of geroprotective treatments. Retrieved from http://longevityreporter.org/blog/2016/6/6/the-longevity-dividend-the-economic-advantages-of-geroprotective-treatments [in English].

6. Diton A. (2016). Velikiy pobeg: Zdorove, bogatstvo i istoki neravenstva [The Great Escape: Health, Wealth and the Origins of Inequality]. M.: Institut Gaydara; Fond «Liberalnaya Missiya» [in Russian].

7. Global growth: Can productivity save the day in an aging world? McKinsey Global Institute Retrieved from https://ec.europa.eu/futurium/en/system/files/ged/52_-_mgi_global_growth_executive_summary_january_2015_-_addtoconnected.pdf [in English].

8. Goldman D., Cutler D., Rowe J., Sullivan J., Peneva D. & Olshansky S. (2013). Substantial health and economic returns from delayed aging may warrant a new focus for medical research. Health Affairs, V 32, Retrieved from https://www.healthaffairs.org/doi/pdf/10.1377/hlthaff.2013.0052 [in English].

9. Health at a Glance 2017: OECD indicators.(2017). Retrieved from http://www.oecd-ilibrary.org/social-issues-migration-health/health-at-a-glance-2017_health_glance-2017-en [in English].

10. Health at a Glance: Europe. OECD. (2016). Retrieved from http://dx.doi.org/10.1787/9789264265592-en [in English].

11. Healthy ageing literature review. Final report to the Department of Health and Human Services. (2016). Retrieved from https://www2.health.vic.gov.au/Api/downloadmedia/%7B33D1A7A1-08BC-4F7F-90A4-B8B7FC2BCA72%7D [in English].

12. Li R., Meyson E. (2017). Tsena stareniya [The price of aging]. Finansyi i razvitie - Finance and Development, V 54, 1. Retrieved from https://www.imf.org/external/russian/pubs/ft/fandd/2017/03/pdf/fd0317r.pdf [in Russian].

13. Maestas N., Mullen K. & Powell D. (2016). The effect of population aging on economic growth, the labor force and productivity. RAND Corporation. Retrieved from https://www.rand.org/pubs/working_papers/WR1063-1.html [in English].

14. Maurizio B., Koettl J. & Sinnott E. (2015). Golden Aging: Prospects for Healthy, Active, and Prosperous Aging in Europe and Central Asia. Washington, DC: World Bank. Retrieved from https://openknowledge.worldbank.org/bitstream/handle/10986/22018/9781464803536.pdf?sequence=6&isAllowed=y [in English].

15. Nagarajan N.,  Teixeira A. &  Silva S. (2016). The impact of an ageing population on economic growth: an exploratory review of the main mechanisms. Institute of Social Sciences, University of Lisbon. Retrieved from http://analisesocial.ics.ul.pt/documentos/AS_218_art01.pdf [in English].

16. Olshansky S., Perry D., Miller R. & Butler R. (2007). Pursuing the longevity dividend: scientific goals for an aging world. Annals of the New York Academy Of Sciences, 1114. Retrieved from http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.624.54&rep=rep1&type=pdf [in English].

17. Piketti T. (2015). Kapital v XXI veke [Capital in the 21st century]. M.: Ad Marginem Press. [in Russian].

18. Preventing Ageing Unequally. (2017). OECD. Retrieved from http://dx.doi.org/10.1787/9789264279087-en [in English].

19. Rechel B., Doyle Y., Grundy E. & McKee M. (2009). Kakovyi vozmozhnyie otvetnyie meryi sistem zdravoohraneniya v svyazi so stareniem naseleniya [What are the possible responses of healthcare systems in relation to population aging]. Analiz sistem i politiki zdravoohraneniya - Analysis of healthcare systems and policies. Permanand G. (Ed.). Copenhagen: WHO Regional Office for Europe. Retrieved from http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0005/64967/E92560R.pdf?ua=1. [in Russian].

20. Soto M. (2017). Pension Shock. Finance and  development, V. 54, 2 Retrieved from http://www.imf.org/external/pubs/ft/fandd/2017/06/pdf/soto.pdf [in English].

21. Stiglits Dzh. (2016). Velikoe razdelenie. Neravenstvo v obschestve, ili chto delat ostavshimsya 99% naseleniya? [The Great Divide: Unequal Societies and What We Can Do About Them]. (F. Israfilova, Trans). M. : Eksmo. [in Russian].

22. Thomson S., Figueras J. (2015). Economic crisis, health systems and health in Europe. Impact and implications for policy. WHO. European Observatory on Health Systems and Policies Series. Retrieved from http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0009/285993/Economic-crisis,-health-systems-and-health-in-Europe.-Impact-and-implications-for-policy-ru.pdf [in English].

23. World report on ageing and health. (2015). Retrieved from http://apps.who.int/iris/bitstream/10665/186463/1/9789240694811_eng.pdf?ua=1[in English].

24. Zhavoronkov A. (2013). The Ageless Generation: How Advances in Biomedicine Will Transform the Global Economy. New York: Palgrave Macmillan. [in English].

 

Стаття надійшла до редакції 20.12.2017 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"