Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 334.732

 

М. В. Петер,

асистент кафедри менеджменту, ім. проф. Й. С. Завадського НУБіП України

 

ЗАСАДИ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ФРАНЦІЇ ЩОДО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ КООПЕРАЦІЇ: УРОКИ ДЛЯ УКРАЇНИ

 

M. V. Peter,

Assistant Professor Department of Management named by prof. Zavadsky I.S. of NUBiP of Ukraine

 

FOUNDATIONS OF REGIONAL ECONOMIC POLICY IN FRANCE ABOUT DEVELOPMENT OF AGRICULTURAL COOPERATION: LESSONS FOR UKRAINE

 

Проведено дослідження французького досвіду державної підтримки сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, що засвідчує її доцільність, та виокремлено рекомендації щодо його застосування в Україні, а саме: запроваджувати політику активної підтримки національного кооперативного руху. На політичній карті Європи представлена інтенсивність членства в сільськогосподарських кооперативах Франції у порівнянні з іншими країнами Європи.

 

A study of the French experience of the state support of agricultural service cooperatives, proving its appropriateness, and highlighted recommendations for its use in Ukraine, namely to introduce a policy of active support for the national cooperative movement. The intensity of membership in agricultural cooperatives in France compared to other European countries shows on the political map of Europe.

 

Ключові слова: сільськогосподарська обслуговуюча кооперація, кооператив, державна підтримка, стимулювання діяльності, пільги, кооперативна група, союз кооперативів.

 

Keywords: agricultural service cooperatives, cooperative, state support, promotion of activities, benefits, co-operative group, union cooperatives.

 

 

Постановка проблеми. Пріоритетними завданнями аграрної сфери в сучасних умовах є забезпечення стійких перспектив продовольчої безпеки, підвищення доходів та якості життя  сільськогосподарських виробників.

Перспективний розвиток вітчизняної кооперації в умовах ринкового середовища, жорсткої конкуренції, глобалізації економіки неможливий без використання досвіду кооперативного руху в країнах з розвиненою економікою. Кооператив вимагає особливого підходу з боку держави, що має отримати вираження у створенні відповідної системи заходів, спрямованих на підтримку їх діяльності.

Заслуговує уваги розвиток та діяльність сільськогосподарської кооперації у Франції, де кооперативи виконують економічні та соціальні функції. Франція досягла позитивних результатів у сфері кооперації завдяки суттєвій державній підтримці. Як і в інших країнах-членів Європейського Союзу, у Франції для вирішення завдань аграрної сфери було обрано шлях підтримки створення  прозорої заготівельно-збутової інфраструктури на засадах кооперації та її інтеграції з торгівлею, підприємствами харчової і переробної промисловості. Отже, це і визначило напрям даного дослідження.

Аналіз останніх досліджень. Питання щодо вивчення зарубіжного досвіду діяльності кооперативних підприємств, y тому числі сільськогосподарських, у своїх працях розглядають Л. Молдован, П. Саблук, М. Малік, В. Боднарчук, В. Зіновчук, В. Цимбал, В. Лагодієнко, М. Білий. Проте, недостатньо дослідженими і потребують подальшого аналізу та систематизації питання стимулювання діяльності сільськогосподарських кооперативних підприємств зарубіжних країн.

Метою дослідження є визначення переваг та особливостей державної та регіональної підтримки сільськогосподарської кооперації у Франції, а також надання рекомендацій щодо застосування їх в Україні.

Виклад основного матеріалу. У Франції функціонує 3500 сільськогосподарських кооперативи, що займаються переробно-збутовою діяльністю. До них треба додати 13300 кооперативів зі спільного використання техніки. Широко розповсюджені також кооперативи зі штучного запліднення [1. c.30]. Членами кооперативів є 9 з 10 фермерів. На Рис.1 зображено інтенсивність членства в кооперативах Франції у порівнянні з іншими країнами Європи.

Державну політику Франції щодо кооперативів за останнє півстоліття умовно можна розділити на два періоди.

Початок першого пов’язаний з післявоєнним відродженням кооперативів, розширенням сфери їх діяльності, охопленням якнайбільшої кількості фермерських господарств з метою створення кращих можливостей до підвищення ефективності виробництва за рахунок спільної діяльності зі збуту продукції і придбання засобів виробництва.

Підтримка державою об’єднання фермерів у кооперативні та інші некомерційні структури стала основною складовою аграрної політики, починаючи з 1960-х років, нарівні зі структуризацією господарств, стимулюванням придбання фермерами земельних ділянок для розширення господарств шляхом регулювання земельного ринку; стимулюванням капіталовкладень за допомогою субсидій, формуванням організованого аграрного ринку на загальноєвропейському рівні й іншими важливими напрямами, які забезпечили Франції значні успіхи в агропродовольчій сфері і вихід країни на перші позиції в цій галузі.

 

Рис. 1. Інтенсивність членства в сільськогосподарських кооперативах Франції

у порівнянні з іншими країнами Європи

 

Відповідно до Закону про орієнтацію сільського господарства 1960 р., доповнення до цього Закону    1962 р., об’єднання фермерів на кооперативних засадах наділялись рядом привілеїв у разі, якщо вони зобов’язались перед державою проводити економічну політику, кінцевою метою якої є колективний випуск на ринок товарної продукції у свіжому чи переробленому вигляді, виробленої членами кооперативу.

До привілеїв включено:

- державне фінансування упродовж 5-ти років спеціалістів кооперативу, які сприяють членам кооперативів освоювати і застосовувати передові технології з метою покращення якості та безпеки продукції;

- надання позик під знижений процент для фінансування складування, збереження і пакування кооперативної продукції;

- фінансування вилучення кооперативами залишкової продукції з ринку в період перевиробництва з метою якнайкращого збалансування попиту і пропозиції;

- розширення можливостей для одержання членами кооперативів індивідуальних позик на пільгових умовах, якщо вони спрямовувались на модернізацію виробництва.

У повоєнний період широко була розповсюджена передача кооперативам безоплатно або в довгострокову оренду з викупом на пільгових умовах нерухомих, виробничих і адміністративних об’єктів державної і муніципальної власності, зокрема, молокопереробних заводів в гірських і депресивних районах (Табл.1).

З розвитком технічних засобів і нових технологій виникла необхідність підтримки доступу до них фермерських господарств через спеціалізовані кооперативні об’єднання фермерів зі спільного ведення господарства (GAEC) та обслуговуючі кооперативи спільного використання високопродуктивної техніки (CUMA). Законом передбачено сприяння об’єднанню фермерів у GAEC щляхом надання цілого ряду пільг, зокрема: GAEC одержує субсидію, що становить 50 % інвестицій в основний первинний капітал; об’єднання мають більш високий ліміт позики під меншу процентну ставку порівняно з індивідуальними господарствами; об’єднання звільняються від сплати гербового податку; субсидії, які надаються членам GAEC за державними програмами, на 10-20 % вищі, ніж для індивідуальних господарств.

Для підтримки розвитку CUMA були запроваджені пільгові позики, диференційовані для незаможних, гірських і сприятливих територій в обсязі 80 % суми інвестицій. На нову техніку введена компенсація в обсязі 20 % від її вартості. CUMA звільнені від податку на прибуток, податку на нерухомість, для них зменшені місцеві податки.

Такими ж пільгами наділені кооперативи зі штучного запліднення, вирощування племінної та дорощування (догодівлі) товарної худоби [3, c.5-7].

З індустріалізацією виробництва продовольства і зростання монополізації сфери переробки і торгівлі промислово-торговим капіталом, фермерам ставало усе більш невигідним продавати через кооперативи лише сировину. Держава сприяла розбудові переробних кооперативів двома шляхами: а) наданням пільгових кредитів через кооперативну систему Credit Agricole із здешевлення процентної ставки до 1-2 %; б) компенсацією вартості нового сучасного обладнання (до 35%). Для гірських і передгірських районів особливу роль відіграла підтримка будівництва сироварних заводів.

Другий період державної політики щодо підтримки французьких кооперативів транснаціональних компаній, загостренням конкуренції на світових продовольчих ринках й інших економічних явищ, характерних для кінця ХХ - початку ХХІ століття.

Обґрунтування необхідності подальшого розвитку кооперативів базується на тому, що вони історично довели свою спроможність до підвищення ефективності фермерських господарств і забезпечення їх довговічності. Фермери ж Законом про орієнтацію сільського господарства від 1999 р. визнані не тільки виробниками продовольства, а й творцями соціальних благ і агроландшафтів. Інакше – фермери є єдиною ефективною організаційною формою, здатною успішно реалізовувати концепцію багатофункціональності сільського господарство (концепцію, що включає комплекс взаємопов’язаних економічних, соціальних і екологічних функцій, реалізація яких забезпечує сталий розвиток сільськогосподарської галузі і сільських територій).

Для зміцнення кооперативної основи сільського господарства визнана необхідність посилення ролі кооперативів на ринках шляхом підтримки розвитку кооперативних союзів та кооперативних груп як форм посилення захисту інтересів фермерів і споживачів продовольства від диктату монопольного агробізнесового капіталу.

Союзи сільськогосподарських кооперативів – некомерційні юридичні особи, є формою обєднання, головним чином, сільськогосподарських кооперативів. Фізичні особи (фермери) не можуть бути членами союзу. Союзи кооперативів функціонують за такими ж принципами як кооперативи, і здійснюють той же вид діяльності. Їх призначення частково полягає в можливості концентрувати більший обсяг виробленої продукції або працювати з великими інвестиціями, здійснювати постачання окремих засобів, забезпечувати спільну технологічну політику тощо. При цьому кожна базова структура союзу зберігає свою ідентичність (Рис.2).

 

Рис. 2. Союз сільськогосподарських кооперативів (UCAL) об’єдналися кооперативи CLB, COOPACA, COOPAVAL та ALIVERT,

а також товариство колективного інтересу SICA BB

 

Членами зазначених структур і водночас Союзу є 3843 субєкти господарювання.

SICA ідентифікується Законом як кооперативи, членами яких можуть бути партнери фермерів, не пов’язані зобов’язаннями про участь у діяльності кооперативу, яким дозволено здійснювати більші обсяги робіт з не членами (до 50 %), допускається їх прибутковість.

Завдання членів UCAL полягає у тому, щоб:

- узгоджувати між собою цінову політику на ринку зернових, олійних і білкових культур;

- спільно вибирати найбільш ефективні сівозміни та визначати структуру рослинницької продукції;

- впроваджувати результати наукових досліджень.

Союз забезпечує щорічну реалізацію за дорученням вироблених його членами злакових і олійно-білкових культур на суму 43-45 млн. євро.

UCAL – постійно діюче джерело інформацій і консультацій, діють технічні збори, спеціалізовані комісії, забезпечується обмін інформацією. Спеціалісти UCAL ведуть певні дослідження, здійснюють апаратурою діагностику хвороб, аналізують і управляють вмістом азоту в ґрунті, розробляють і забезпечують реалізацію плану внесення органічних добрив, аналізують корми тощо.

Кооперативні групи – неюридичні особи, але вони мають значну економічну вагу і відіграють важливу роль у зміцненні кооперативної системи (Рис.3.). Створення кооперативних груп, що можуть об’єднати кооперативні союзи, SICA і товариства загальної юрисдикції, є важливим фактом еволюції сільськогосподарської кооперації Франції.

Кооперативні групи покликані призвести до більш раціонального використання засобів кооперативу-матері, уникаючи подвійного використовування засобів на рівні філіалів, а також до поліпшення конкурентоспроможності учасників такого обєднання.

Вони виявилися необхідними для виходу на великі, в т.ч. міжнародні ринки і протистояння конкуренції міжнаціональних агропродовольчих компаній.

 

 

Рис. 3. Група Terrena – одна з трьох найбільших груп Франції сформована у 2004 році трьома потужними

 кооперативами: CANA, CAVAL  і GCA. Окрім кооперативів, Terrena включає систему допоміжних

дочірніх компаній

 

Членами кооперативної групи є 35000 фермерських господарств. Кооперативні фонди оцінюються у більш ніж 400 млн. євро. Вироблені фермерами–членами групи Terrena молоко і мясо, а також виноград переробляються на кооперативних заводах, із зерна виробляється більше  600 тис. т комбікормів. Terrena має свою систему супермаркетів, де реалізується її продукція з власними брендами.

На кооперативні союзи та кооперативні групи поширюються всі форми підтримки первинних кооперативів.

Основні форми підтримки сільськогосподарських кооперативів, про що йшлося вище, зберегли чинність у нових умовах господарювання. Водночас з розширенням сфери діяльності і функцій кооперативи одержали доступ до участі у багатьох програмах, які фінансуються бюджетами різних рівнів, як, наприклад:

- фінансування організації переорієнтації використання сільськогосподарської продукції на непродовольчі цілі;

- підтримка виробництва біопалива кооперативними заводами;

- фінансова підтримка придбання устаткування, безпечного для навколишнього середовища;

- підтримка дій по підвищенню якості кооперативної продукції;

- фінансова підтримка соціальних акцій кооперативів (доставка дітей до школи, утримання кооперативних садочків, водопостачання сільських поселень тощо) [2. c.63].

 

Таблиця 1.

Ретроспективний аналіз даних щодо державної підтримки сільськогосподарських кооперативів у Франції

1. Допомога щодо кредитування

Відкриття кредитування

з 1920 років

Відкриття для кооперативів довгострокових кредитів (на 25 років) та середньострокових кредитів (на 10 років)

Аванси

з ІІ пол. 1930-х років

ONIC (Міжпрофесійне бюро зернових) почало здійснювати аванси під зерно, яке передавалось на зберігання кооперативам. Аванси від 65 % до 100 % від обсягу повертаються до наступного урожаю. Створення Гарантійного Фонду у НКСК (Національна конфедерація с/г кооперативів)

1950-ті роки

Перша компенсація процентних ставок (з державних фондів)

з 1960-62-х років

Розширення застосування компенсаційних ставок за Законом про орієнтацію сільського господарства на кооперативні МТС (CUMA), окремі виробничі (GAEC) та обслуговуючі кооперативи; зменшення ставки на 50 % з компенсації банкові; зменшення процентної ставки на кредитування через Credit Agricole придбання техніки д 1 %.

2. Пряма допомога

Допомога щодо обладнання

з 1960-62-х років по теперішній час

Безоплатна передача (спочатку кооперативам обєктів нерухомості державної і комунальної власності,зокрема, молочним заводам, альпійським кооперативам). Закони про орієнтацію сільського господарства: зменшення вартості придбання нової техніки CUMA на 20 %; дотація на обладнання (35 %) для кооперативних МТС (CUMA); субсидія для кооперативних об’єднань по спільному веденню господарств (GAEC) у розмірі 50 % первинного капіталу. Участь: держава, регіони, генеральні ради французьких департаментів.

Допомога щодо діяльності

 

Прямі дотації на функціонування кооперативів (до 50 % розподілені між Францією і ЄС)

Допомога щодо досліджень розвитку кооперативів та навчання

По мірі формування

Часткові державні дотації кооперативним консультаційним центрам

3. Податковий режим

 

з 1947 р. – додатково з 1972 року

Немає податку на результат діяльності кооперативів і кооперативних обєднань. Зменшений процент місцевих податків. Професійне мито сплачується у розмірі 50 % до встановленого для суб’єктів підприємництва рівня. Немає податків з прибутку і сплати професійного мита для обслуговуючих кооперативів типу CUMA, кооперативів зі штучного запліднення. Звільнення GAEC від гербового податку [4].

 

Висновки.

Проведене дослідження французького досвіду державної підтримки кооперативів засвідчує її доцільність та дозволяє виокремити такі рекомендації щодо його застосування в Україні: держава повинна сприяти участі кооперативів у різних державних програмах розвитку; в Законі України «Про державний бюджет» повинні передбачатися обґрунтовані розміри видатків на підтримку кооперативів; необхідно розробити систему податкових пільг з метою активізації діяльності кооперативів, стимулювання їх розвитку на інноваційній основі; розробити систему спрощеного доступу кооперативів до кредитних ресурсів. Втілення та практична реалізація наведених рекомендацій сприятиме більш ефективному функціонуванню вітчизняних сільськогосподарських кооперативів.

 

Список літератури.

1. European Comission. Support for Farmers' Cooperatives,  Final Report. - Jos Bijman,  Constantine Iliopoulos,  Krijn J. Poppe, November 2012.

2. Аналітичне дослідження. Досвід Канади та країн ЄС у сфері політики з підтримки розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. – Київ, 2011. – 91 с.

3. Програма Круглого столу «Колективні форми господарювання в аграрному секторі: досвід Франції та можливості його адаптації до умов України».- Київ, 12.2011.

4. Цимбал В. О. З досвіду кооперативних законодавств країн з розвиненою ринковою економікою / В. О. Цимбал. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //nbuv.gov.ua/-portal/Soc.../282.pdf.

 

References.

1. European Comission. Support for Farmers Cooperatives,  Final Report. - Jos Bijman,  Constantine Iliopoulos,  Krijn J. Poppe, November 2012.

2. Analytical research. Experience of Canada and EU countries in the policy of supporting the development of agricultural servicing cooperatives, 2011, Kyiv, Ukraine, p. 91.

3. Round Table Program "Collective forms of management in the agricultural sector: the experience of France and the possibilities of its adaptation to the conditions of Ukraine", 12.2011, Kyiv, Ukraine.

4. Tsymbal, V. O. " From the experience of cooperative laws of developed market economies", [Online], available at:  http: //nbuv.gov.ua/-portal/Soc.../282.pdf.

 

Стаття надійшла до редакції 20.06.2017 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"