Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК: 338.246.87:338.28

 

Ю. О. Кусакова,

к. е. н., старший викладач кафедри міжнародної економіки, природних ресурсів і економічної теорії,

Запорізький національний університет, м. Запоріжжя

В. О. Костюк,

студент, Запорізький національний університет, м. Запоріжжя

 

СВІТОВИЙ ДОСВІД ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ ЧЕРЕЗ ДІЯЛЬНІСТЬ БІЗНЕС-ІНКУБАТОРІВ

 

Y. O. Kusakova,

Ph.D., senior lecturer of the department of international economics, natural resources and economic theory,

Zaporizhzhya National University, Zaporizhzhya

V. O. Kostyuk,

student, Zaporizhzhya National University, Zaporizhzhya

 

WORLD EXPERIENCE INCREASING ECONOMIC SECURITY THROUGH THE ACTIVITIES OF BUSINESS INCUBATORS

 

Дана стаття присвячена аналізу особливостей функціонування бізнес-інкубаторів у різних країнах світу. Під час дослідження виділено, як саме ці економічні суб’єкти впливають на підвищення економічної безпеки національних економік. Розглянуто особливості створення та здійснення економічної діяльності бізнес-інкубаторами у країнах, що розвиваються та країнах, які нещодавно стали членами Європейського Союзу. Виявлено, що не залежно від рівня розвитку економіки країн, підтримка малого, середнього бізнесу та стартапів – є запорукою покращення економічної безпеки держави у цілому. У результаті аналізу побудовано модель впливу бізнес-інкубаторів на економічний розвиток та економічну безпеку держави. Доведено, що державна підтримка в організації мережі бізнес-інкубаторів, створює позитивний імідж для країни, сприяє зростанню кількості інноваційних стартапів та нових робочих місць, які відрізняються вищою кваліфікацією.

 

This article focuses on the analysis of the functioning of business incubators worldwide. During the study it is highlighted how these economic agents affect to enhance the economic security of national economies. The features of creation and implementation of economic activity by business incubators are considered in developing countries and countries that have recently joined the European Union. Found that regardless of the level of economic development, support for small, medium businesses and start-ups - is the key to improving the economic security of the state as a whole. As a result of the analysis, the impact model of business incubators in economic development and economic security is constructed. It is proved, that government support in the organization of a network of business incubators helps to create a positive image for the country, promotes the growth of innovative start-ups and the number of jobs that that have a higher qualifications.

 

Ключові слова: економічна безпека, бізнес-інкубатори, малий та середній бізнес, країни, що розвиваються, стартапи.

 

Keywords: economic security, business incubators, small, medium businesses, developing countries, start-ups.

 

 

Постановка проблеми у загальному вигляді. Наразі у світі постає проблема підвищення економічної безпеки кожної держави, яка передбачає гарантований захист національних інтересів, гармонійний, соціально-орієнтований розвиток країни у цілому, достатній економічний та оборонний потенціал навіть за найнесприятливіших варіантів розвитку внутрішніх та зовнішніх процесів [1]. З урахуванням цього можна стверджувати, що підвищення економічної безпеки вимагає від урядів переходу на засади сталого розвитку економіки. З іншого боку економічна безпека держави безпосередньо пов’язана з активізацією підприємницької діяльності, особливо інноваційного типу, оскільки інновації дозволяють максимально ефективно використовувати наявні ресурси.

До 2005 року в Україні практично не було власних інноваційних стартапів, а наявні компанії працювали на принципах аутсорсингу. Проте в останні роки кількість українських інноваційних компаній-початківців швидко зростає. У даний час Україна має один з найбільш швидко зростаючих потенціалів запуску стартапів у Європі. Найбільш відомі стартапи в IT сфері. Це такі компанії як BPMonline, DepositPhotos, Grammarly, InvisibleCRM, Jooble, Looksery (придбана компанією Snapchat у вересні 2015 року), MacPaw, Paymentwall, Readdle, StarwindSoftware та інші. Деякі з них, як  Paymentwall Grammarly перетворилися в глобальні компанії, зберігаючи при цьому свою штаб квартиру в Україні. За підрахунками експертів StartupBlink, на початку 2016 року в світі було реалізовано 68 тисяч стартапів у сфері IT-технологій, з них 425 – в Україні [2].

Проте, інструменти державної підтримки інноваційних стартапів в Україні практично не діють. Тож, українські стартапи розвиваються не завдяки, а не зважаючи на існуюче інституційне середовище в Україні. Отже, можна дійти висновку, що, створивши відповідні умови, кількість стартапів може значно збільшитись.

Однією з таких умов – є створення за державної підтримки мережі технопарків, технополісів, бізнес-інкубаторів, які здатні створити сприятливе середовище для започаткування та розвитку інноваційного підприємництва, а отже мають необхідні важелі для підвищення економічної безпеки держави у цілому. Таким чином, вивчення світового досвіду функціонування бізнес-інкубаторів та їх впливу не підвищення економічної безпеки стає доволі актуальним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемою створення та функціонування бізнес-інкубаторів у країнах Західної Європи, США науковці займаються вже протягом 50–60 років, натомість в Україні це питання знаходиться в початковій стадії розвитку. Серед закордонних науковців, що займаються проблематикою цього питання, можна виокремити М. Лонга, Дж. Лоуела, Д. Уіггінс, Ч. Еріксона, Т. Стротбека, К. Лапана. Доволі ґрунтовними є праці В. Рижонкова [3], який аналізував моделі побудови бізнес-інкубаторів, історію їх появи та поширення у світі, а також Hanadi Mubarak Al-Mubaraki та Michael Busler [4], які вивчали ефективність розвитку бізнес-інкубаторів у країнах, що розвиваються.

Зарубіжний і вітчизняний досвід створення та функціонування бізнес-інкубаторів доволі повно проаналізували у своїх статтях Л.Т. Шевчук, А. В. Колодійчук та О.В. Поліщук. Ці автори наводять причини відставання розвитку українських бізнес-інкубаторів від зарубіжних аналогів, проте відсутні конкретні пропозиції щодо вирішення зазначених проблем. На жаль, у наукових працях поза увагою залишається аналіз світового досвіду впливу бізнес-інкубаторів на економічну безпеку країн, що потребує подальшого дослідження.

Формулювання цілей статті. Метою даної статті є аналіз світового досвіду функціонування бізнес-інкубаторів та їх впливу на економічну безпеку країн, що розвиваються та країн з трансформаційною економікою.

Виклад основного матеріалу дослідження. Перш ніж переходити до безпосереднього аналізу, вважаємо за доцільне навести визначення поняття «бізнес-інкубатор». У загальному розумінні бізнес-інкубування – економічна та соціальна програма, що забезпечує інтенсивну підтримку компаній на ранніх етапах функціонування. Це є процес навчання та тренування керуючого складу підприємства, що спрямований на прискорення розвитку компаній та забезпечення їх успішного функціонування. Основною метою бізнес-інкубаторів є створення успішного стартапу для компаніям, які виходять на ринок.

Серед послуг, які безпосередньо пропонують бізнес-інкубатори, виділяються наступні:

- консалтинг та бізнес-планування;

- консультація у всіх важливих областях для розвитку та зростання бізнесу;

- консультація з питань залучення фінансування;

- навчання базовим знанням для ведення бізнесу.

Враховуючи напрацювання різних науковців, а також власний досвід, вважаємо, що бізнес-інкубатори здійснюють такий позитивний вплив на економічну безпеку:

- створення нових робочих місць, відповідно підвищення економічної безпеки шляхом ефективнішого використання трудового потенціалу, зниження криміногенної та соціальної напруги у суспільстві через підвищення зайнятості;

- зростання кількості підприємств малого бізнесу, що сприяє санації господарського середовища, активізації здорової конкуренції, підвищення мобільності економічної системи держави;

- поліпшення ефективності функціонування малих підприємств, відповідно здатність вчасно реагувати на зовнішні та внутрішні виклики, а отже і підвищення їхньої стійкості до кризових явищ;

- поширення технологічних інновацій та промислове відновлення, що підвищує економічну безпеку шляхом покращення продуктивності праці, більш раціонального використання наявних ресурсів тощо.

Бізнес-інкубатори є інструментом для економічного розвитку, вони сприяють зміцненню місцевої економіки. Прикладом успішного розвитку може служити бізнес-інкубатор у м. Остін штату Техас (Austin Technology Incubator). У 2005 році загальний капітал 28 компаній, які були створені у його стінах, досяг 100 мільйонів доларів. 90% цих компаній продовжують успішно розвиватися [5, 161]. Такий високий показник свідчить про доцільність підтримки розвитку бізнес-інкубаторів в Україні, бо саме вони виступають гарантом успішного старту компаній та їх безпечного фінансово-економічного розвитку.

Дослідник Рижонков В. констатує, що на сьогодні бізнес-інкубатори поширилися по всьому світу. Їх кількість постійно зростає й у 2013 році – досягла 9000 од. [3]. Якщо розглядати структуру, то найбільше інкубаторів у Північній Америці, зокрема у США. Активно розвиваються бізнес-інкубатори у Західній Європі та Азії (рис. 1).

 

Рис. 1. Структура поширення бізнес-інкубаторів по регіонах світу

Джерело: побудовано авторами за даними [3]

 

Останнім часом активізують свою діяльність бізнес-інкубатори країн, що розвиваються, зокрема, Китаю, Бахрейну, Йорданії, Марокко та Сирії. Загалом цілі існування бізнес-інкубаторів цих країн та послуги, що вони надають для своїх підприємств, не суттєво відрізняються від наведених вище. Проте певні відмінності наявні і ми їх наведемо у таблиці 1.

 

Таблиця 1.

Систематизація цілей і послуг, що надають бізнес-інкубатори Китаю, Бахрейну, Йорданії, Марокко та Сирії

Цілі існування

Послуги, що надають бізнес-інкубатори

1. Створення робочих місць

2. Збільшення прибутковості підприємств

3. Дослідження комерціалізація

4. Підвищення кваліфікації управлінської ланки.

5. Збільшення доходів підприємства від експорту.

6. Подолання негативного впливу політичної діяльності уряду на діяльність підприємств

7. Загальне підвищення генерації доходів підприємства.

1. Допомога в розробці управлінських рішень.

2. Допомога в розробці маркетингової компанії.

3. Навчання менеджерів підприємства.

4. Допомога в налагодженні ринків збуту.

5. Сприяння в отриманні фінансування.

Джерело: складено авторами на основі [4]

 

Аналізуючи статистичні дані, стає зрозумілим, що ключова різниця між цілями і послугами бізнес-інкубаторів Китаю, Бахрейну, Йорданії, Марокко, Сирії та вітчизняними аналогами полягає в ефективності їх реалізації. Таблиця 2 підтверджує дану тезу та ілюструє внесок бізнес-інкубаторів у розвиток даних країн.

 

Таблиця 2.

Вплив бізнес-інкубаторів на розвиток підприємництва Китаю, Бахрейну, Йорданії, Марокко та Сирії

Країна

Створення робочих місць в середині бізнес-інкубатора

Кількість підприємств, що було засновано за допомогою бізнес-інкубатора

Середня кількість робочих місць, створених 1 бізнес-інкубатором на 1 підприємстві

Китай

2123

609

3,5

Бахрейн

35

30

1,2

Йорданія

6

3

2

Марокко

8

4

2

Сирія

7

6

1,2

Джерело: складено авторами на основі [4]

 

Дані, наведені у таблиці 2, свідчать про ефективність діяльності бізнес-інкубаторів та рівень розвитку бізнес-інкубування в аналізованих країнах. Найбільш показовою є діяльність бізнес-інкубаторів у Китаї, які спромоглися створити 609 нових підприємств з середньою кількістю робочих місць – 3,5 од. В інших представлених країнах діяльність бізнес-інкубаторів не є настільки ефективною, що залежить від зовнішніх факторів (кількості населення в країні, рівня розвитку та площі) і внутрішніх. Але спільним, при аналізі цих даних є те, що бізнес-інкубатори виконують свої поставлені цілі – створюють нові підприємства та додаткові робочі місця.

Для більшої репрезентативності аналізу і можливості адекватного співставлення даних відповідно до українських реалій, вважаємо за доцільне вивчити досвід у створенні та розвитку бізнес-інкубаторів Польщі та Словенії, які відносно нещодавно стали членами ЄС, а до 90-х рр. (так само як і Україна) були країнами з плановою економікою. Це спричинене схожістю структур економіки, та історичними політико-економічними умовами.

У 2004 р. Польща вступила до Європейського Союзу. З цього часу країна вдало здійснює та реалізує цілий ряд економічних та соціальних реформ, що дозволило побудувати ефективну інноваційну систему та створити сприятливий інвестиційний клімат. Так, з 16 провінцій Польщі – 14 провінцій є спеціальними економічними зонами, де інвестори отримують дозвіл на ведення бізнесу та звільнення від податку на прибуток до 2026р. Крім того, державна допомога передбачає надання від 30% до 50% інвестиційних коштів для реалізації проекту.

Важливу роль в інвестиційному середовищі Польщі відіграє бізнес-інкубатор інноваційного центру – Kalisz. Інкубатор був створений без підтримки уряду у вересні 1994 р. і фінансувався Світовим Банком за програмами: «сприяння зайнятості та розвитку послуг» і «розвиток малого бізнесу». Паралельно за програмою «розвиток малого бізнесу» - було створено 24 бізнес-інкубатори по всій Польщі.

Бізнес-інкубатори в Польщі надають широкий спектр послуг для підприємців країни:

- надання приміщень;

- надання кредитів для малого та середнього бізнесу, а також стартапів;

- проведення навчальних курсів, семінарів та конференцій;

- надання доступу до мережі підприємств Enterprise Europe.

Порівнюючи ці послуги з аналогічними в країнах, що розвиваються, бачимо їхню більшу конкретику та дієвість, що відзначається на ефективності діяльності бізнес-інкубаторів та їх впливі на економічну безпеку Польщі у цілому.

Наразі в Польщі існує декілька активних програм розвитку підприємництва:

1. Започаткована у 2012 р. Центром досліджень та розвитку (NCBiR) державна програма розвитку підприємництва «Rozwoju Przedsiębiorstw», яка передбачає розвиток та підтримку нових стартапів, бізнес інкубаторів. За цією програмою стартапи, що діють всередині бізнес-інкубаторів отримають до 85% фінансування, а ті стартапи, що діють поза бізнес-інкубаторів – отримають до 65% фінансування державою в найближчі 3-4 роки. Програма передбачає розвиток більш як 250 000 фірм до 2020 року.

2. Програма «Polska Wschodnia» (Platformy startowe дл nowych pomysłów) Програма ініційована у 2014 р. і діятиме до 2020 р. Її метою є підтримка соціально-економічного розвитку в 5 провінціях, зокрема допомога малому бізнесу та реалізація інноваційних процесів. Виділено 2 млрд. євро від Європейського фонду регіонального розвитку, що будуть спрямовані на розвиток інноваційного підприємництва та інвестицій в інфраструктуру (Serwis Programu Polska Wschodnia) [6].

Не менш активною країною у сфері державної підтримки інноваційних компаній є Словенія. На сьогоднішній день, уряд Словенії прикладає багато зусиль для створення сприятливого підприємницького та інвестиційного клімату. За ініціювання уряду було створено Державний Фонд Підприємців Словенії, що є основним спонсором для стартапів у даній країні. Загалом Словенія надає підтримку стартапам та малому бізнесу у таких формах:

- кредити для фізичних та юридичних осіб, що надаються для становлення об’єктів малого бізнесу та стартапів;

- інвестиції у матеріальні та нематеріальні активи для підтримки промислових досліджень та розвитку експериментальних проектів (R&D activities – industrial research and experimental development);

- загальні R & D податкові пільги. Дана форма підтримки бізнесу характеризується в уникненні подвійного оподаткування інвестиційної діяльності, а також у 100% звільненні від оподаткування всієї суми інвестицій. Така пільга може надаватися протягом п'яти податкових періодів.

Також важливу роль у розвитку інноваційних стартапів відіграє Словенська Асоціація Технологічного Парку (Slovene Association of Technology Parks), що складається з 8-ми регіональних Технопарків, двох університетських інкубаторів та Інституту Підприємницьких Досліджень (Institute for Entrepreneurship Research). Кожна з даних організацій виконує свою функцію: технологічні парки займаються допомогою з розвитку та консультаціями тільки новостворених високотехнологічних компаній, Інститут Підприємницьких Досліджень призначений для всіх типів компаній та стартапів, університетські інкубатори фокусують свою діяльність на практичному застосуванні технологій підприємництва та методологічної теорії з розвитку підприємств. Також інкубатори надають приміщення для ведення підприємницької діяльності. Зазвичай період консультування та допомоги бізнес-інкубаторів в Словенії не перевищує 3 роки.

Державний Фонд Підприємців Словенії  (SEF) займається фінансуванням нових підприємств та стартапів, підтримує стартапи в технологічних парках та університетських інкубаторах через пряме субсидіювання. Дана організація розпочала свою діяльність у 2007 р., а у 2008 р. мала бюджет у 25 млн. євро. SEF забезпечує безперервну фінансову підтримку новоствореним підприємствам та фірмам, що вже отримали первинну субсидію.

У рамках SEF державна підтримка для нових підприємств та стартапів має такі форми:

- підтримка посередницьких установ (Slovene Association of Technology Parks, університетські інкубатори, Institute for Entrepreneurship Research);

- консультаційні послуги в різних областях (від юридичних до фінансових питань, від аналізу новітніх технологічних процесів до питань інноваційного розвитку, від створення патенту до розроблення власної торгової марки);

- сприяння з долучення молодих висококваліфікованих фахівців до процесу розвитку підприємства чи стартапу [7].

Така державна підтримка, вочевидь, сприяє підвищенню економічної безпеки країни у цілому, оскільки дозволяє залучати молодь до нових проектів, тим самим зменшуючи безробіття та популяризуючи важливість висококваліфікованої праці. Крім того, наявність посередницьких установ та надання різноманітних консалтингових послуг може свідчити про належну диверсифікацію економіки країни.

Таким чином, проведений аналіз продемонстрував, що не залежно від рівня розвитку економіки країн, підтримка малого, середнього бізнесу та стартапів – є запорукою покращення економічної безпеки держави у цілому. Спираючись на його результати побудуємо модель впливу бізнес-інкубаторів на економічний розвиток та економічну безпеку держави (рис. 2).

 

Рис. 2. Модель впливу бізнес-інкубаторів на економічний розвиток та економічну безпеку держави

 

Модель, представлена на рис. 2, являє собою логічну схему взаємозв’язку між діяльністю бізнес-інкубаторів і підвищенням економічної безпеки держави. У даному випадку вона має більш теоретичний характер і потребує кількісної оцінки у майбутніх дослідженнях.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі. Підсумовуючи дані, наведені в статті, можна зробити висновок про необхідність державної підтримки розвитку мережі бізнес-інкубаторів та стартапів. Така підтримка має взаємовигідний характер, оскільки сприяє покращенню інвестиційного клімату, а отже припливу іноземних інвестицій до держави, що супроводжуються податковими надходженнями до бюджету, збільшенню кількості робочих місць, а отже зниженням соціальної напруги у суспільстві та покращенням добробуту населення. Аналіз світового досвіду демонструє, що Україні доцільно створювати державні програми, фонди розвитку малого, середнього бізнесу та стартапів, які своєю діяльністю підтримують бізнес-інкубатори, що виступають гарантами розвитку та успішності малого підприємництва та іноваційних стартапів.

Наведений досвід зарубіжних країн з розвитку бізнес-інкубаторів та бізнесу неодмінно буде корисним для коригування політики України в даній сфері. Вважаємо за доцільне продовжити дане дослідження у напрямі оцінки кількісного впливу бізнес-інкубаторів на підвищення економічної безпеки країни, а також побудувати модель розвитку бізнес-інкубаторів з урахуванням українських реалій.

 

Література.

1. Шевченко Л.С. Основи економічної теорії : підручник [Електронний ресурс] / За заг. ред. Л.С. Шевченко. – Харків: «Право», 2008 – Режим доступу: http://uristinfo.net/uchebnye-materialy/280-osnovi-ekonomichnoyi-teoriyi--ls-shevchenko-/8827-glava-23-ekonomichna-bezpeka-derzhavi.html

2. IT Ukraine from A to Z. It services and software R&D in Europe’s rising tech nation [Electronic resource]. – 2016. – Access mode: http://uadn.net/files/ua_hightech.pdf

3. Ryzhonkov V. The History of Business Incubation (Part 1, Part 2, Part 3) [Electronic resource] / Vasily Ryzhonkov. – 2013. – Access mode: https://worldbusinessincubation.wordpress.com/2013/03/21/the-history-of-business-incubation-part-1/

4. Al-Mubaraki H. M. The Effect of Business Incubation in Developing Countries [Electronic resource] / Hanadi Mubarak Al-Mubaraki, Michael Busler //  European Journal of Business and Innovation Research. - Vol. 1, No. 1. – March 2013. - P.19 – 25. - Access mode: http://www.netfund.go.ke/images/2016/April/The-Effect-of-Business-Incubation-in-Developing-Countries.pdf

5. Микитюк О. Бізнес-інкубатори в системі фінансової підтримки малого підприємництва / О.Микитюк // Світ фінансів. - 2005. - №2. - С. 160-164.

6. Klincewicz K. RIO Country Report Poland 2014 [Electronic resource] / Krzysztof Klincewicz // European Commission. Joint Research Centre. Institute for Prospective Technological Studies – 2015. - Access mode: https://rio.jrc.ec.europa.eu/sites/default/files/riowatch_country_report/RIO%20Country%20Report%202014_Poland_3.pdf

7. Udovič B. RIO Country Report Slovenia 2014 [Electronic resource] / Boštjan Udovič, Maja Bučar // European Commission. Joint Research Centre. Institute for Prospective Technological Studies – 2015. - Access mode: https://rio.jrc.ec.europa.eu/sites/default/files/riowatch_country_report/RIO%20Country%20Report%202014_Slovenia.pdf

 

References.

1. Shevchenko, L.S. (2008), Osnovy ekonomichnoi teorii [Foundations of economic theory], Pravo, Kharkiv, Ukraine, available at: http://uristinfo.net/uchebnye-materialy/280-osnovi-ekonomichnoyi-teoriyi--ls-shevchenko-/8827-glava-23-ekonomichna-bezpeka-derzhavi.html (Accessed 20 June 2017)

2. The official site of Ukraine Digital News (2016), “IT Ukraine from A to Z. It services and software R&D in Europe’s rising tech nation”, available at: http://uadn.net/files/ua_hightech.pdf (Accessed 20 June 2017)

3. Ryzhonkov, V. (2013), “The History of Business Incubation”, available at: https://worldbusinessincubation.wordpress.com/2013/03/21/the-history-of-business-incubation-part-1/ (Accessed 20 June 2017)

4. Al-Mubaraki, H. M. and Busler, M. (2013), “The Effect of Business Incubation in Developing Countries”, European Journal of Business and Innovation Research, vol. 1, pp. 19 – 25, available at: http://www.netfund.go.ke/images/2016/April/The-Effect-of-Business-Incubation-in-Developing-Countries.pdf (Accessed 20 June 2017)

5. Mykytiuk, O. (2005), “Business incubators in the system of financial support of small business”, Svit finansiv, vol. 2, pp. 160-164.

6. Klincewicz, K. (2015), “RIO Country Report Poland 2014”, available at: https://rio.jrc.ec.europa.eu/sites/default/files/riowatch_country_report/RIO%20Country%20Report%202014_Poland_3.pdf (Accessed 20 June 2017)

7. Udovič, B. and Bučar, M. (2015), “RIO Country Report Slovenia 2014”, available at: https://rio.jrc.ec.europa.eu/sites/default/files/riowatch_country_report/RIO%20Country%20Report%202014_Slovenia.pdf (Accessed 20 June 2017).

 

Стаття надійшла до редакції 20.06.2017 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"