Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 658:621.5

 

Л. Є. Довгань,

к. е. н., професор, професор кафедри менеджменту,

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», м. Київ

Г. А. Мохонько,

к. е. н., доцент, доцент кафедри менеджменту,

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», м. Київ

Л. Л. Ведута,

старший викладач кафедри менеджменту,

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», м. Київ

 

СУЧАСНИЙ СТАН  ТА ПРОБЛЕМИ  РОЗВИТКУ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ: СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ

 

L. E. Dovgan,

PhD in Economics, professor, professor of the Management Department,

National Technical University of Ukraine « Igor Sikorsky Kyiv Politechnic Institute»

G. A. Mokhonko,

PhD in Economics, assistant professor, assistant professor of the Management Department,

National Technical University of Ukraine « Igor Sikorsky Kyiv Politechnic Institute»

L. L. Vedyta,

Senior Lecturer of the Management Department,

National Technical University of Ukraine « Igor Sikorsky Kyiv Politechnic Institute»

 

CURRENT STATE AND DEVELOPMENT PROBLEMS OF MACHINE-BUILDING ENTERPRISES OF UKRAINE:  SOCIO-ECONOMIC ASPECTS

 

В статті розглянуто соціально-економічні аспекти розвитку машинобудівних підприємств. Визначено, що нині рівень розвитку машинобудівних підприємств, зокрема їх інноваційна активність, не відіграють відчутну стимулюючу роль у технологічному розвитку таких галузей, як металургійна, хімічна, приладобудування, електроніка тощо. Визначено тенденції розвитку машинобудівного комплексу, що свідчать про його структурну дисбалансованість, невідповідність галузевої структури машинобудування  стратегічним пріоритетам сталого розвитку національної економіки. Узагальнено проблеми забезпечення стійкого розвитку машинобудівних підприємств. До економічних проблем віднесено: низькі темпи технологічного оновлення виробництва; зниження рівня завантаження виробничих потужностей; мала кількість замовлень; зростання цін на сировину та комплектуючі; низький рівень впровадження високотехнологічних інновацій та ін. Серед соціальних проблем особливу увагу приділено низькій ефективності системи безпеки праці; незадовільному рівню відповідальності персоналу за виконання роботи; низькій відтворювальній ролі заробітної плати; неоптимальній структурі соціального  пакету та ін. Запропоновано пріоритетні напрями подолання труднощів в економічній та соціальній сфері діяльності машинобудівних підприємств.

 

In the article were considered the socio-economic aspects of machine-building enterprises development. It was determined that nowadays the development level of machine-building enterprises, including their innovative activity, does not play a tangible stimulating role in technological development of such industries: metallurgy, chemical, instrumentation, electronics etc. The author identified development trends of machine-building complex, showing its structural imbalance, discrepancy of machine-building branch structure to strategic priorities for sustainable development of national economy. There were generalized the problems of sustainable development ensuring of machine-building enterprises. The economic problems include: low rate of technological renovation of manufacturing; reducing of production capacity potential; small quantity of orders; increasing prices for raw materials and components; low level of high-tech innovation, and so on. Among the social problems the attention was paid to low efficiency of labor safety system; unsatisfactory level of responsibility for staff performance; low reproductive role of wages; suboptimal structure of the social package and so on. There were proposed priority directions of overcoming the difficulties in economic and social sphere of machine-building enterprises activity.

 

Ключові слова: розвиток, машинобудівне підприємство, економічні проблеми розвитку, соціальні проблеми розвитку, соціально-економічні аспекти.

 

Keywords: development, machine-building enterprise, economic development problems, social development problems, socio-economic aspects.

 

 

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. У сучасних економічних умовах на діяльність машинобудівних підприємств впливають фактори ринкового середовища, що значною мірою визначають поведінку суб’єктів господарювання  на ринку та суттєво позначаються на ефективності їх діяльності. Несприятливі фактори можуть загрожувати економічній безпеці підприємства, створювати  кризову ситуацію, яка порушує його позиції в ринковому середовищі.

Для розробки превентивних заходів, які дозволяють вчасно реагувати на зміни у зовнішньому середовищі, актуалізується потреба в проведенні діагностики сучасного стану розвитку машинобудівних підприємств, виявленні основних проблем забезпечення стійкого розвитку, що дозволяє реалізувати стратегічні цілі в умовах нестабільності функціонування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Активізації досліджень, спрямованих на виявлення впливу середовища на розвиток підприємства, сприяла наукова діяльність як вітчизняних, так і зарубіжних учених, що працювали в різних галузях науки, серед яких В.Вітлінський, А.Терзієв [9]. Зокрема, значний внесок у формування концептуальних засад стратегічного управління розвитком підприємств зробили І. Ансофф [1], Г. Клейнер [3], В.Пастухова [6] та ін.

Існування відповідної теоретико-методологічної бази з питань стійкого розвитку підприємства потребує подальших наукових досліджень у напряму забезпечення стійкої роботи підприємства машинобудівної галузі в сучасних умовах розвитку економіки України.

Постановка завдання із обґрунтуванням одержа­них наукових результатів. Згідно з поставленими цілями даного дослідження щодо визначення особливостей соціально-економічних аспектів розвитку машинобудівних підприємств України були поставлені такі завдання:

провести аналіз теоретичних засад та уточнити сутність категорії «розвиток підприємства»;

визначити тенденції розвитку підприємств машинобудівної галузі;

виявити актуальні економічні та соціальні проблеми розвитку машинобудівних підприємств;

запропонувати пріоритетні напрямами подолання труднощів в економічній та соціальній сфері діяльності машинобудівних підприємств.

Виклад основного матеріалу дослідження. У сучасних умовах розвитку економіки України, в умовах перманентної появи викликів та загроз політичного, економічного, техногенного, соціального характеру значущою є проблема забезпечення розвитку підприємства. Важливими для вирішення цієї проблеми є узгодження дій і пошук альтернатив взаємодії підприємства з навколишнім середовищем [8].

Загальноприйнятною позицією в економічній науці [5] є розуміння категорії «розвиток» як сукупності кількісно-якісних змін, які здійснюються  в рамках  певної економічної системи  у процесі переходу з одного стану в інший, від простого до складного, від нижчого рівня до вищого. Розвиток підприємства як складний соціально-економічний процес характеризується, перш за все, незворотністю та циклічністю, що супроводжується керованими або спонтанними (непередбачуваними) змінами від одного стану до іншого.

Розвиток економіки України супроводжується соціально-економіч­ними трансформаціями, які чинять дестабілізуючий вплив на характер інвестиційно-інноваційних процесів в реальному секторі економіки. Промисловість є однією з провідних галузей економіки, яка утворює фундамент науково-технічної трансформації, економічного зростання і соціального прогресу суспільства.

Однією з передумов успішного виведення економіки на траєкторію зростання є випереджаючий розвиток машинобудівного комплексу як основи високотехнологічного оновлення інших галузей виробництва. У машинобудуванні зосереджено 20 % основних засобів промисловості та виробництво інноваційної продукції з високим рівнем доданої вартості [7].

Стан та розвиток машинобудування має важливе значення не лише для промисловості, а й для економіки в цілому. Адже, потенціал та наявні виробничі можливості даної галузі є основою стратегічної стійкості національної економіки.

Дослідження передумов забезпечення розвитку машинобудівних підприємств потребує формування комплексного уявлення про стан економічних і соціальних проблем  в діяльності підприємств. Відзначимо, що соціальна складова сталого розвитку підприємств спрямована на поліпшення умов життя населення, збереження стабільності соціальних і культурних систем, у межах яких функціонує підприємство.

У результаті економічного моніторингу стану розвитку машинобудівного комплексу сформулюємо низку економічних проблем розвитку підприємств,  а саме:

застарілість основних засобів на підприємстві, що негативно впливає на конкурентоспроможність, якість та собівартість продукції;

недостатній рівень платоспроможності товаровиробників, що негативно впливає на фінансово-економічний стан підприємств машинобудування;

обмежений внутрішній попит на вітчизняну продукцію;

 низький рівень інноваційної активності вітчизняних підприємств;

залежність вітчизняних підприємств від постачань вузлів, деталей та комплектуючих виробів з інших країн;

неефективна політика держави щодо діяльності монополістів і посередників, що призводить до підвищення вартості матеріалів, енергоресурсів;

нерозвиненість інфраструктури внутрішнього ринку (відсутність реального моніторингу, дистриб'юторської системи та фінансового лізингу);

недосконалість механізму середньо– та довгострокового кредитування;

обмеженість реальних джерел фінансування, що призводить до унеможливлення ефективного технічного переоснащення підприємств галузі і забезпечення за рахунок цього високої якості виготовлюваних машин та обладнання, освоєння виробництва нової конкурентоспроможної техніки;

відсутність дієвих фінансових механізмів стимулювання керівництва  підприємств до розвитку інноваційної активності та ін. [2].

У процесі досліджень поряд із аналізом фінансово-економічного стану підприємств за 2007-2016 рр.. були здійснені опитування 126 осіб керівного складу, що обіймають управлінські посади на вищих, середніх та нижчих ланках управління. За результатами анкетування угруповано та систематизовано низку економічних проблем, що визначили керівники різних рівнів управління.

 

Таблиця 1.

Економічні проблеми розвитку машинобудівних підприємств*

Економічні проблеми

Рівні управління

Вищий

Середній

Нижчий

Низькі темпи технологічного оновлення виробництва

25

25

19

Зниження рівня завантаження виробничих потужностей

9

5

7

Мала кількість замовлень

3

7

26

Проблеми законодавчого регулювання

6

7

 

Зростання цін на сировину та комплектуючі

9

8

16

Висока конкуренція

3

3

3

Низький рівень впровадження високотехнологічних інновацій

22

20

13

Неефективна структура інвестиційних джерел

11

3

6

Проблеми у розрахунках із замовниками

6

10

7

Економічна криза

6

12

3

Всього

100

100

100

* у відсотках, виходячи з результатів анкетування управлінського персоналу

 

Окреслені економічні проблеми стійкого розвитку машинобудівних підприємств потребують вирішення на системній основі з урахуванням превалювальних тенденцій соціально-економічного розвитку країни.

Не зважаючи на чисельні наукові праці вітчизняних вчених, в яких визначаються можливі шляхи покращення загальної  соціально-економічної ситуації в галузі та виведення її на траєкторію сталого зростання [4], відзначимо, що заходи, що пропонуються науковцями, на жаль, не розглядаються державними  органами влади як такі, що  можуть позитивно вплинути на поліпшення ключових  показників діяльності галузі.

Сформовані в результаті проведених нами досліджень пріоритетні напрями подолання економічних труднощів в діяльності машинобудівних підприємств (рис. 1) відображають, по-перше, загальні тенденції розвитку машинобудівної галузі, а, по-друге, є відповідними орієнтирами не тільки для керівництва вітчизняних машинобудівних підприємств, а і для розробників відповідного нормативно-правового  забезпечення.

 

1 – Залучення інвестицій

2 – Підвищення конкурентоспроможності продукції

3 – Забезпечення збалансованості структури виробництва

4 – Впровадження високотехнологічних інновацій

5 – Впровадження інтегрованих систем менеджменту якості

6 – Стабільність зовнішнього середовища

7 – Розширення ринків збуту

8 – Розробка ефективного стратегічного плану розвитку

9 – Сприятлива політика держави

10 – Налагодження зв’язків з постачальниками та покупцями

Рис. 1. Напрями подолання економічних труднощів  в діяльності машинобудівних підприємств

[розраховано авторами за результатами анкетування]

 

У результаті оброблення результатів анкетування управлінського персоналу нами визначено, що найважливішими соціальними проблемами  в діяльності більшості підприємств є такі: низька ефективність системи  безпеки праці; нерозвинена соціальна інфраструктура; незадовільний рівень відповідальності персоналу за виконання роботи; низький рівень заробітної плати; незадоволення першочергових соціальних потреб працівників у транспортних послугах, спецодязі; неоптимальна структура соціального  пакету; низький рівень інвестування у розвиток персоналу; погіршення ділової репутації підприємства та ін.

За результатами анкетування керівників різних рівнів управління стосовно виявлення ними значущості тих чи інших соціальних проблем стійкого розвитку машинобудівних підприємств (табл. 2). Відзначимо, що керівники вищого рівня управління звернули увагу на погіршення ділової репутації підприємств, що призвело, на їх думку,  до зменшення частки ринку, втрати довіри з боку  ділових партнерів (22,8% респондентів); наявність негативної динаміки зростання незадоволення потреб споживачів (20% осіб); незадовільний рівень відповідальності персоналу за виконання роботи (14,3% осіб) та інші проблеми.

 

Таблиця 2.

Соціальні проблеми розвитку машинобудівних підприємств*

Соціальні проблеми

Рівні управління

Вищий

Середній

Нижчий

Нерозвинена соціальна інфраструктура

2,9

11,6

6,4

Низька ефективність системи  безпеки праці

2,9

11,9

12,9

Незадовільний рівень відповідальності персоналу за виконання роботи

14,6

5,0

6,4

Рівень з/п, що не відповідає очікуванням працівників

2,9

10,0

19,4

Незадоволення першочергових соціальних потреб працівників (транспорт, спецодяг та ін.)

-

3,3

16,1

Неоптимальна структура соц. пакету (проблеми зі забезпеченням житла, відсутність мед. страхування)

8,5

15,0

12,9

Незадовільна корпоративна культура

5,7

8,3

6,4

Низький рівень інвестування у розвиток персоналу

5,7

11,6

6,4

Негативна динаміка зростання незадоволення потреб споживачів

20,0

8,3

3,2

Погіршення ділової репутації підприємства (зменшення частки ринку, втрата довіри  ділових партнерів)

22,8

6,7

6,4

Нестача молодих спеціалістів, кваліфікованих кадрів

14,3

8,3

3,2

Всього

100

100

100

* у відсотках, виходячи з результатів анкетування управлінського персоналу

 

Отже, значущість певних соціальних проблем дійсно варіюється залежно від рівня управління, проте нагальними  залишаються такі проблеми, як: нівелювання відтворювальної функції заробітної плати, зокрема для керівників  нижньої ланки управління; низька ефективність системи  безпеки праці; недосконала соціальна політика на підприємствах, що призводить до виникнення певних соціально-економічних конфліктів у колективі, порушення прав працівників на якісне отримання соціальних пільг та гарантій  з боку підприємства. Також варто звернути увагу і на таку вельми важливу соціально-економічну проблему в діяльності підприємств як погіршення ділової репутації на ринку.

Пріоритетними напрямами подолання труднощів в соціальній сфері діяльності машинобудівних підприємств є:

побудова відпускного режиму, який б враховував інтереси підприємства та працівника;

сприятливих умов для підвищення кваліфікації персоналу;

підвищення матеріальної зацікавленості працівників (зміна форми оплати праці, використання матеріальних стимулів – купівля путівок тощо);

відкриття столових (кафетерію) на території підприємства

технічне оснащення робіт зі створення належних умов праці;

забезпечення ритмічної роботи працівників (побудова раціонального режиму праці і відпочинку впродовж робочого періоду).

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі. Проведене дослідження дозволило визначити, що в сучасних умовах розвитку економіки України, що характеризуються підсиленням конкурентної боротьби підприємств за фінансові та ресурсні ринки, необхідно формування нової концепції управління розвитком машинобудівного підприємства як соціально-економічної системи. Визначено, що нині рівень розвитку машинобудівних підприємств, зокрема їх інноваційна активність, не відіграють відчутну стимулюючу роль у технологічному розвитку таких галузей, як металургійна, хімічна, приладобудування, електроніка тощо. Тенденції розвитку машинобудівного комплексу свідчать про його структурну дисбалансованість, невідповідність галузевої структури машинобудування  стратегічним пріоритетам сталого розвитку національної економіки. Виявлено соціально-економічні наслідки поглиблення проблем розвитку машинобудівних підприємств, які вимагають формування превентивних заходів з виведення машинобудівного комплексу із глибинної кризи. У цьому процесі вельми важливим є реалізація державної політики у напряму підтримки стратегічно важливих галузей промисловості, однією з яких є машинобудування.

Подальші дослідження спрямовані на розробку концептуальної моделі управління розвитком підприємства, яка орієнтована на досягнення стратегічних та тактичних цілей управління та дозволяє проілюструвати зв'язок підсистем і елементів, враховувати проблемні сфери виробничо-господарської діяльності підприємств.

 

Література.

1. Ансофф  И. Стратегический менеджмент. Классическое издание / И.Ансофф/ пер. с англ.; под ред. Петрова А.Н. – СПб.: Питер, 2009. – 344 с.

2. Економічна політика України [Електронний ресурс]: Міністерство економічного розвитку і торгівлі. – Режим доступу: http://www.me.gov.ua/control/uk/publish/category.

3. Клейнер Г.Б. Предприятия в нестабильной экономической среде: риски, стратегия, безопасность/ Клейнер Г.Б., Тамбовцев В.Л., Качалов Р.М. – М.: Экономика, 1997. – 482 с.

4. Кузьмін О.Є. Управління ризиками машинобудівних підприємств: планування та мотивування / О. Є. Кузьмін, Н. Ю. Подольчак, О. Р. Беднарська ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. ун-т ”Львів. політехніка”. – Львів : Міські інформ. системи, 2011. – 127 с.

5. Масалов А.К. Устойчивое развитие предприятия: [монография] / А.К. Масалов. – Под ред. В.Ф. Комарова. – Новосибирск: ИЭОПП СО РАН. – 2009. – 176 с.

6. Пастухова  В.В. Стратегічне управління підприємством: філософія, політика, ефективність: монографія / Пастухова В.В. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2002. – 302 с.

7. Пріоритети розвитку машинобудівної промисловості у рамках антикризової політики України. Аналітична записка [Електронний ресурс ] – Режим доступу:http://www.niss.gov.ua/articles/451/

8. Стратегічний менеджмент: теорія та практика: навч. посіб. / Г.В.Осовська, О.Л. Іщук, І.В.Жалінська. – К.: Кондор, 2003. – 200 с.

9. Терзиев А.В. Устойчивое развитие предприятия в нестабильной экономической среде / А.В. Терзиев // Труды Одесского политехнического университета. – 2002. – Вып.1 (17). – С.1-4.

 

References.

1. Ansoff,  I. (2009), Strategicheskij menedzhment. Klassicheskoe izdanie [Strategic Management. The classic edition],Piter,  SPb.

2. Ministerstvo ekonomichnoho rozvytku i torhivli, “ The economic policy of Ukraine“, available at: http://www.me.gov.ua/control/uk/publish/category.

3. Klejner, G.B.(1997), Predprijatija v nestabil'noj jekonomicheskoj srede: riski, strategija, bezopasnost [Companies in the unstable economic environment: risks, strategy, security], Jekonomika, M.

4. Kuz'mіn, O.Є. (2011), Upravlіnnja rizikami mashinobudіvnih pіdpriєmstv: planuvannja ta motivuvannja [Risk management engineering companies: planning and motivation], Mіs'kі іnform. sistemi, L'vіv.

5. Masalov , A.K. (2009), Ustojchivoe razvitie predprijatija [Sustainable development of the company], IJeOPP SO RAN Novosibirsk.

6. Pastuhova , V.V. (2002), Stratehichne upravlinnia pidpryiemstvom: filosofiia, polityka, efektyvnist': monografіja [Strategic management philosophy, policy, efficiency], Kiїv. nac. torg.-ekon. un-t, Kyiv, Ukraine

7. Priorities of the engineering industry within the anti-crisis policy Ukraine. Policy Brief.“, available at: http://www.niss.gov.ua/articles/451/

8. Osovs'ka, G.V., Іshhuk, O.L. and Zhalіns'ka, І.V.(2003), Stratehichnyj menedzhment: teoriia ta praktyka: navch. posіb. [Strategic Management: Theory and Practice], Kondor, Kyiv, Ukraine.

9. Terziev, A.V. (2002), Sustainable development of the enterprise in an unstable economic environment”,  Ustojchivoe razvitie predprijatija v nestabil'noj jekonomicheskoj srede, no. 1 (17), рр.1-4.

 

Стаття надійшла до редакції 18.05.2017 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"