Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК:  334.723

 

Ю. С. Рогозян,

к. е. н., старший науковий співробітник відділу проблем міжрегіонального співробітництва

Луганської філії Інституту економіко-правових досліджень НАН України, м. Київ

 

Закордонний досвід розвитку регіональної інфраструктури в умовах державно-приватного партнерства

 

Yu. S. Rohozian,

Ph.D., senior researcher of the problems of regional cooperation Lugansk branch of

the Institute of Economic and Legal Research of NAS of Ukraine,  Kyiv

 

Foreign experience of regional infrastructure in terms of public-private partnership

 

В статті виявлено та узагальнено досвід здійснення проектів, що спрямовані на розвиток регіональної інфраструктури; доведено тенденцію посилення співробітництва між державою і бізнесом з урахуванням ускладнення соціально-економічного життя будь-якої країни; обґрунтовано механізми функціонування державно-приватного партнерства в країнах з розвиненою економікою; розглянуто закордонних досвід успішного застосування регіональних проектів, що спрямовані на розвиток інфраструктури. Виокремлено   та проаналізовано діяльність і повноваження основних інститутів  Великобританії, Франції, Ірландії, США, що відповідальні за розвиток державно-приватного партнерства в даних країнах, охарактеризовано основні нормативно-правові акти, що регулюють дане питання. Відповідно до розглянутого закордонного досвіду проаналізовано основні положення договорів у сфері регіональних проектів за часті державно-приватного партнерства, серед яких питання використання активів кожної зі сторін, створення продуктів або надання послуг, розподілу ризиків і доходів тощо.

 

The article revealed and generalized experience of projects aimed at developing regional infrastructure; shown a tendency of strengthening cooperation between government and business, taking into account complexity of social and economic life of any country; reasonable mechanisms of public-private partnerships in advanced economies; discussed foreign experience of successful use of regional projects aimed at infrastructure development. Isolate and analyze the activities and powers of the main institutions of the United Kingdom, France, Ireland, The United States of America, responsible for the development of public-private partnerships in these countries, described the basic regulations governing this issue. According to foreign experience analysis considered the main provisions of agreements in the field of regional projects for the frequent public-private partnerships, including the use of the assets of each party, create products or services, risk sharing and income and so on.

 

Ключові слова: державно-приватне партнерство, розвиток, регіональний розвиток, інфраструктура, ефективність, оцінка, регіон, співробітництво, повноваження.

 

Keywords: public-private partnership, development, regional development, infrastructure, infrastructure, efficiency, rating, region, cooperation, authority.

 

 

Постановка проблеми. За останні три роки в Україні почався активний розвиток проведення митної, торгово-тарифної, антимонопольної, податкової, грошово-кредитної та валютно-фінансової політики. Реальною складовою міждержавних відносин врешті решт постає регіональні відносини, які є конкретною формою інтеграції в європейське співтовариство. Дане питання є особливо актуальним в сучасних умовах, оскільки саме регіональним зв’язкам та їх складовим (таких, як інфраструктура) відводиться одна з головних ролей для розвитку інтеграційних процесів.

Інфраструктура система відіграє важливу роль у функціонуванні та розвитку економіки будь-якого регіону, забезпечуючи зв’язок виробництва й споживання, є каталізатором активності економіки й руху господарських  потоків.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичні засади розвитку інфраструктури регіонів знайшли відображення в наукових роботах таких учених, як  В.І. Чужиков [1], М.Н. Бідняк, В.Г. Галабурда, П.Ф. Горбачов та інші.

Постановка завдання. Не дивлячись на великий досвід досліджень за даної проблематики, на сьогоднішній день недостатньо вивченими є теоретичні засади функціонування і розвитку інфраструктури в контексті державно-приватного партнерства, що і обумовило мету дослідження.

Виклад основного матеріалу. Світовий досвід останніх десяти років в сфері практичної реалізації державно-приватного партнерства (далі - ДПП) на національному рівні підтверджує той факт, що даний підхід є одним з найбільш ефективних важелів задля залучення інвестицій в різноманітні інфраструктурні проекти, особливо регіонального значення.

Комісія Організації Об'єднаних Націй (далі - ООН) із соціально-економічного розвитку наводить дані про те, що в різних країнах світу на сьогодні діє 51 інститут ​​розвитку ДПП, 24 з них в Європі, 2 - в Північній Америці, 5 - в Південній Америці, 7 - в Африці, 13 - в Азії. Крім того, впроваджують свою діяльність 9 міжнародних організацій, повноваженнями яких, поряд з іншими, є регіональний розвиток країн в контексті ДПП. [2].

Питання взаємин держави і бізнесу завжди знаходилися в центрі уваги всіх сучасних держав, тому за останні п’ять років в усьому світі спостерігається тенденція посилення даного співробітництва, на що є декілька причин: з одного боку, ускладнення соціально-економічного життя країни веде за собою виконання національних суспільно значущих функцій, а з боку – сам бізнес зацікавлений в нових об'єктах для інвестування, в тому числі й інфраструктурних.

У світовій практиці державно-приватне розглядається з двох сторін: як система відносин держави і бізнесу, яка широко використовується як інструмент національного, міжнародного, регіонального, міського, муніципального, економічного і соціального розвитку; та як конкретні проекти, що реалізуються спільно державними органами і приватними компаніями на об'єктах державної та муніципальної власності.

Незважаючи на те, що співробітництво держави і приватного сектора з питань фінансування інфраструктурних проектів, має давню історію (перше будівництво за концесією датується 1551 р.), використання механізму державно-приватного партнерства в сучасному світі почало набирати популярність порівняно недавно (в 80-х рр. XX ст.).

Світовий досвід показує, що механізм ДПП успішно може застосовуватися в багатьох сферах, зокрема: в об’єктах транспортної (автодороги, залізниці, аеропорти, трубопровідний транспорт) і соціальної інфраструктури (охорона здоров'я, освіта, розвага, туризм), в галузях сфери житлово-комунального господарювання (водо- , електро- і газопостачання, очищення води, переробка ТПВ та ін.) та інших.

Так, в країнах з високим рівнем розвитку (країни «Великої сімки») на першочергових позиціях перебувають проекти регіональної соціальної інфраструктури, а саме охорона здоров'я та освіта. В цілому на них припадає близько 55 % реалізованих проектів ДПП. На другому місці -  проекти транспортної інфраструктури (близько 17 %). Якщо в розвинених країнах приватний капітал за допомогою ДПП залучається переважно в об'єкти соціальної інфраструктури, то в країнах, що розвиваються (Індія, Бразилія, Гонконг, Саудівська Аравія та ін.), як і в країнах з перехідною економікою (країни Центральної і Східної Європи) на першому місці знаходяться проекти транспортної інфраструктури.

Великобританія. На даний час регіональні проекти ДПП в Великобританії мають різну галузеву спрямованість, в тому числі проекти реалізуються в соціально значущих сферах (школи, лікарні, в'язниці, суди, пожежні частини, поліція, переробка відходів і житлове будівництво), з об’єктами транспортної інфраструктури, інформаційних технологій, проте найбільші проекти реалізуються в транспортній галузі (наприклад, реконструкція лондонського метро у 2015 р.).

Регіональні проекти ДПП в Великобританії, як правило, мінімізують ризики: так, приватна сторона бере на себе ризики, пов'язані із зведенням об'єкта нерухомості, а також ризик непостачання продукції або ненадання послуг, обумовлених у контракті. Держава, в свою чергу, бере на себе ризик зміни попиту в обсягах, в яких планує купувати продукцію або послуги приватної сторони, а також інфляційний ризик, що робить даний досвід корисним для України.

Ефективність реалізації регіональної інфраструктурної політики ДПП в Великобританії підтверджується також тим фактом, що на підставі інформації від незалежних аудиторських заключень, більш ніж третина всіх проектів ДПП в країні була реалізована у встановлені терміни, за відсутності перевитрати коштів понад бюджет. Натомість, наприклад, згідно зі світовою статистикою менше ніж третина приватних інвестиційних проектів реалізуються понад встановлених витрат. Крім того, саме регіональні інфраструктурні проекти ДПП в Великобританії стабільно забезпечують значну економію фінансових ресурсів у порівнянні з будь-якими альтернативними формами державного фінансування [3].

Ірландія. Взаємодія приватного сектора і держави в Ірландії починалося зі  створення лікарень і шкіл за участю релігійних організацій. Рішення розвивати ДПП на системній основі було прийнято на початку 2000 р., чому посприяв значний дефіцит у фінансуванні інфраструктурних проектів. Об'єднані зусилля Ірландського союзу роботодавців і працівників, Федерації будівельників і національного соціально-економічної Ради сприяли тому, що в грудні 2000 р. було розроблено та прийнято Національний план розвитку на 2000-2006 роки, який формалізував ДПП як один із дієвих засобів розвитку національної та регіональної економіки (за останні роки, більше ніж 30% регіональних інфраструктурних проектів здійснено на умовах ДПП).

Франція. 17 червня 2004 р. президентом Франції був підписаний наказ № 2004-559 «Про контракти ДПП», в якому були визначені базові підходи до організації ДПП-проектів на території регіонів країни. Зокрема було дано визначення контрактом ДПП: цивільно-правовий договір, відповідно до якого держава або компанія, що представляє інтереси держави, доручає третій стороні протягом інвестиційного періоду або періоду, встановленого умовами фінансування, комплексну роботу по проекту, пов'язану з будівництвом, переплануванням, ремонтом, поточним обслуговуванням або управлінням основними засобами або нематеріальними активами.

Вступ в силу даного наказу призвів до того, що міністерство фінансів ініціювало створення центру розвитку ДПП Франції (Mission d'Appui aux PPP (далі - MAPPP) у 2006 році, основною метою якого є сприяння виконавчим органам державної влади (ініціаторам проектів ДПП) у підготовці і реалізації регіональних, в тому числі й інфраструктурних проектів ДПП [3].

Основними функціями MAPPP є наступні: розробка методології проведення державних закупівель і оцінки проектів ДПП; перевірка комплектності документів на відповідність даного проекту ДПП юридичних, фінансових та якісним вимогам (в тому числі за критерієм VFM); перевірка достовірності й коректності представленого техніко-економічного обґрунтування проекту; допомога у виборі приватних консультантів; проведення комплексної оцінки проекту перед його остаточним затвердженням у міністерстві фінансів. Крім того, центр розробляє методичні матеріали з метою надання консультаційної допомоги профільним міністерствам і відомствам у процесі розвитку ДПП. Центр займається публікацією інформаційних бюлетенів та бере участь в різних конференціях та інших заходах, спрямованих на розширення сфери ДПП і обмін досвідом між учасниками. При цьому центр не має повноважень щодо самостійної реалізації проектів ДПП, не проводить тендери і будь-які інші заходи, пов'язані з процесом державних закупівель.

США. У США відсутній будь-який федеральний закон, що встановлює єдині підходи до реалізації проектів ДПП. Разом з тим аналіз законодавства показує наявність в більшості штатів нормативно-правових актів, що регулюють конкретні сфери (за галузевою ознакою та об’єктами інфраструктури) застосування підходів до реалізації регіональних проектів ДПП.

Основним інститутом, відповідальним за розвиток ДПП в країні, є Національна рада з ДПП (The National Council for Public-Private Partnerships, NCPPP), який був створений в 2006 р. Рада є некомерційною організацією в складі уряду штату Колумбія, місія якої полягає в пропаганді і просуванні підходів ДПП на всіх рівнях влади в тих сферах, де це необхідно, а також у створенні передумов для ділового співробітництва держави і приватного сектора з метою поліпшення якості об’єктів інфраструктури в регіонах на основі ефективного управління витратами задля розвитку соціально значущих для населення країни сфер [2].

Рада дає наступне визначення ДПП: це форма угоди між будь-яким рівнем державної влади (федеральної, штату або муніципалітету) і представником приватного бізнесу. Відповідно до умов даної угоди передбачається спільне використання досвіду і активів кожної зі сторін з метою створення продуктів або надання послуг, необхідних для суспільства в цілому. Крім розподілу ресурсів, умовами угоди передбачається розподіл ризиків і доходів за проектом між сторонами.

Висновки. Таким чином, складність і постійне збільшення числа регіональних проектів ДПП в інфраструктурному розрізі призводять до того, що на державному рівні багатьох країн світу продовжують створюватися спеціальні центри або структурні підрозділи з розробки, реалізації та моніторингу таких  проектів у сфері ДПП. Нашій країні важливо розуміти той факт, що якісний і кількісний стрибок у розвитку регіональних інфраструктурних проектів за допомогою ДПП у досліджуваних країнах наступав тільки після появи відповідного інституту, удосконаленої та, що найголовніше, дієвої законодавчої бази.

 

Література.

1. Чужиков В. Модернізація регіональної політики в ЄС / В. Чужиков // Економіка України.  2008.  № 3.  C. 5158.

2. Koordinierungsrahmen der Gemeinschaftsaufgabe «Verbesserung der regionalen Wirtschafts», ab 4. August 2016, accessed https://www.bmwi.de/BMWi/Redaktion/PDF/J-L/koordinierungsrahmen-gemeinschaftsaufgabe-verbesserung-regionale-wirtschaftsstruktur-ab-010714,property=pdf,bereich=bmwi2012,sprache=de,rwb=true.pdf

3. Eurostat. Income of households by NUTS 2 regions, Juli 2014, accessed http://ec.europa.eu/eurostat/en/web/products-datasets/-/TGS00026

 

References.

1. Chuzhykov V. Modernizatsiya rehional'noyi polityky v YeS [Modernisation of EU regional policy], Ekonomika Ukrayiny, vol. 3, pp. 51 – 58.

2. Koordinierungsrahmen der Gemeinschaftsaufgabe (2016), Verbesserung der regionalen Wirtschafts, available at: https://www.bmwi.de/BMWi/Redaktion/PDF/J-L/koordinierungsrahmen-gemeinschaftsaufgabe-verbesserung-regionale-wirtschaftsstruktur-ab-010714,property=pdf,bereich=bmwi2012,sprache=de,rwb=true.pdf (Accessed 15 August 2016)

3. The official site of Eurostat (2014), Income of households by NUTS 2 regions, available at: http://ec.europa.eu/eurostat/en/web/products-datasets/-/TGS00026 (Accessed 17 August 2016)

 

Стаття надійшла до редакції 20.08.2016 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"