Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 334+338

 

JEL classification: М15, F21

 

А. В. Літошенко,

аспірант II курсу Київського національного університету імені Тараса Шевченка

 

АНАЛІЗ ПРОБЛЕМ ТА ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ ІТ-АУТСОРСИНГУ В УКРАЇНІ

 

Andrii Litoshenko,

Ph.D. researcher of II course of Taras Shevchenko national university of Kyiv

 

ANALYSIS OF PROBLEMS AND PROSPECTS OF IT OUTSOURCING IN UKRAINE

 

У статті автор розглянув фактори, що повпливали найбільше на розвиток ІТ галузі та ІТ аутсорсингу в Україні за останні декілька років, а також, визначив характерні ознаки ІТ аутсорсингу, що дало змогу надати рекомендації для подальшого розвитку галузі і ІТ аутсорсингу, зокрема.

 

Abstract. The present article deals with the IT industry market research and achievements in the Ukrainian IT outsourcing. Analysis of the factors that exerted an influence upon IT outsourcing was carried out. Main characteristic of IT outsourcing in Ukraine and the basic elements of state policy towards IT outsourcing were defined. Additionally impulsive forces for further development and risks that may affect the industry have been specified. Development forecast of outsourcing of information technology till 2020 has been made.

Purpose. The article is to carry out an analysis of the factors have been affecting the development of the outsourcing in Ukraine over the past few years. The objective of the article is  to develop proposals for further development of information technology, in particular IT outsourcing.

Method (methodology). The author uses comparative, historical methods and also methods of analysis and synthesis.

Results. The author explored the most affluent factors for the development of IT industry and IT outsourcing in Ukraine over the past few years and defined characteristics of IT outsourcing, which helped to make recommendations for further development of IT industry and IT outsourcing in particular.

 

Ключові слова: інформаційні технології (IT), аутсорсинг, аутсорсингові компанії, IT-інфраструктура.

 

Keywords: information technology (IT), outsourcing, outsourcing companies, IT-infrastructure.

 

 

У статті пропонується дослідження ринку ІТ галузі та досягнень у сфері українського ІТ аутсорсингу. Також проведено аналіз факторів, що стимулювали розвиток галузі ІТ-аутсорсингу у попередні роки. У статті наведено основні характерні ознаки галузі ІТ аутсорсингу в Україні і основні ознаки державної політики по відношенню до галузі ІТ аутсорсингу. Також, в ході дослідження було виділено основні рушії, що необхідні для подальшого розвитку та ризики, які можуть негативно вплинути на галузь, а також, у статті озвучено прогнози щодо перспектив розвитку аутсорсингу інформаційних технологій до 2020 року.

Метою статті є  аналіз факторів, що впливали на розвиток аутсорсингу в Україні за останні кілька років. Завданням статті є напрацювання пропозицій для подальшого розвитку галузі інформаційних технологій, зокрема, ІТ аутсорсингу.

Методи. Під час написання статті були використані порівняльний, історичний методи, а також методи аналізу та синтезу.

Аналіз останніх джерел чи публікацій. Дослідженням явища аутсорсингу займалися такі зарубіжні та вітчизняні вчені як Ж. Л. Бравара, Н. Єрмошкіна, М. Квецинський, М. Бабій, Т. Гавриленко, О. Гаврилюк, А. Загородній, О. Партин, О. Зозульов, О. Микало, А. Скороходов А. Смичніков, М. Тонюк, Н. Мешко, М. Єфремова, М. Костюченко та ін.

Виклад основного матеріалу. В 2016 році в Україні для ринку аутсорсингу інформаційних технологій (далі - ІТ-аутсорсинг) склалася унікальна ситуація. Поряд з тим, що зазначена сфера є найбільш розвинутою, порівняно із іншими сегментами, а Україна – є одним із найбільших світових розробників програмного забезпечення, існують і проблеми, які негативно впливають на розвиток галузі: стрімке падіння курсу гривні, частковий занепад внутрішнього ринку, збільшення кількості працюючих на експорт спеціалістів, суттєвий перекіс в заробітних платах IT-фахівців, які працюють на український і зарубіжний ринки. Крім того, варто памятати про військовий конфлікт на сході і мобілізацію, що нерідко стає додатковим аргументом на користь еміграції. Україна має найбільший людський ресурс у сфері інформаційних технологій в Європі, і кожного року експортує програмне забезпечення вартістю мільярди доларів.

У 2015 році Україна заробила близько $ 2,5 млрд від експорту програмного забезпечення та ІТ-послуг в країні. В 2016 році, приріст галузі склав 15-20%, а обсяг ринку виріс з $ 2,5 млрд до $ 3 млрд. Глобальний рейтинг країн по аутсорс-привабливості Global Services Location Index (GSLI) поставив Україну на 24-е місце у 2016 році. Два роки тому, країна займала лише 41-ю позицію. [1]

Ріст індустрії в 2016 році склав приблизно 9%, що вище ніж в 2015 році, але істотно нижче, ніж в 2013-2014 роках.

Статистичні дані, опубліковані на сайті Український технічний журналу “DOU” показують, що деякі з ІТ-компаній України та ті, які мають великі науково-дослідні офіси в країні, розширюються настільки швидко, що в них вже працюють від двох до чотирьох тисяч програмістів, а за останні півроку загальне число співробітників в цих компаніях збільшилася на два з половиною відсотка. У 25 найбільших технологічних компаній в Україні спільно працюють понад тридцять тисяч програмістів. [2]

За різними оцінками, в Україні налічується до чотирьох тисяч IT-компаній. 85% – малі та середні компанії, з чисельністю персоналу менше 80 осіб. Основна частина компаній розташована в великих містах України – Києві (44,9%), Харкові (18,7%), Львові (9,3%), Дніпропетровську (8,2%) та Одесі (5,5%). [3]

Найбільшими аутсорсинговими ІТ-компаніями в Україні  у 2016 році стали  SoftServe, Luxoft, GlobalLogic, EPAM і Ciklum. Сполучені Штати Америки є основним імпортером українського програмного забезпечення та ІТ-послуг, частка експорту ІТ до США становить  близько 80%. Наразі, оцінки показують, що частка ІТ-індустрії складає близько 3,3% від валового внутрішнього продукту України – і може вирости до 15% до 2020 року.

Більше 80% всіх аутсорсингових IT-компаній України працюють на зовнішні ринки. Більшість клієнтів компаній, виходять на українських розробників з Європи 67,7% і Північної Америки та Австралії – 56,7%.

На почтку 2017 року, галузі ІТ-аутсорсингу в Україні характерні наступні ознаки:

- порівняно висока якість ІТ-знань спеціалістів, при тому, що система освіти потребує реформування, щоб встигати за темпами розвитку ринку ;

- наповнення ринку фахівцями, за рахунок скорочення бізнесу через економічну кризу ;

- наявність тенденції, пов’язаної з підвищення рівня складності IT-проектів, що тягне за собою безперервне активне підвищення кваліфікації фахівців ;

- вміння українських фахівців реалізовувати складні проекти по нечітким вимогам ;

- активна позиція спеціалістів галузі – проведення форумів, зустрічей, що є майданчиками для обміну досвідом, отримання ексклюзивної практиної інформації ;

- зрушення у співпраці із державою .

Останній пункт є чи не одним з найважливіших. Активна фаза залучення держави до розвитку галузі ІТ розпочалася саме у 2016 році: прийняття закону про спрощення експорту послуг для розвитку IT-індустрії, а також – збільшення державного замовлення на випускників технічних спеціальностей у 2016 році.

Потреба у спрощенні процедури експорту стала помітною у 2015 році, коли експорт послуг становив лише 83% від показника 2014 року. Зокрема, комп'ютерних послуг було надано майже на 966 млн. дол., або 88% від обсягу 2014 року. У зв'язку з цим виникла необхідність спростити процес експорту послуг , щоб стимулювати детінізацію цієї галузі. [4]

Ухвалення Верховною Радою закону  “Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг” є надзвичайно важливим кроком, оскільки закон передбачає спрощення процедури укладення зовнішньоекономічних договорів, а саме - пропонує скасування обов'язкового укладення зовнішньоекономічного договору в письмовій формі  і дає можливість його укладення в електронній формі шляхом прийняття публічної оферти, обміну електронними повідомленнями або шляхом виставлення рахунка (інвойсу);  спрощення фінансової звітності у разі експорту послуг, а також скасування валютного контролю для операцій з експорту послуг, що допоможе розвитку в Україні IT-індустрії та ринку фрилансерів (самозайнятих фахівців). [5]

Крім того, закон забороняє банкам вимагати переклад документів з англійської на українську мову. Також, згідно із законопроектом, рахунок (інвойс) буде визнаватися первинним документом, що має спростити процедури ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Згідно із запропонованими змінами, інвойс може бути підписаний власним або електронним підписом.

Зазначені нововведення є стратегічно важливими для подальшого розвитку експорту послуг українських ІТ-компаній та спрощення підприємницької діяльності для малого та середнього бізнесу. При цьому, зазначений закон є важливим не тільки для галузі, але і для держави вцілому, оскільки завдяки його нормам, українські фрілансери зможуть працювати в легальному полі, нарешті подолавши складнощі надмірної бюрократизації, а це, у свою чергу , дозволить збільшити приток валютної виручки до країни. Станом на 2015 рік, за даними Держстату, офіційний показник експорту комп'ютерних послуг з України склав 966 млрд грн. За даними спільноти "beFreelancer - фріланс для українців" щорічний обсяг експорту послуг фрілансерами становить близько 350 млн доларів, однак більша його частина знаходиться в тіні (що неважко зрозуміти, якщо врахувати складність наведених адміністративних обмежень). [6]

Натомість, найбільшими ризиками сьогодення для галузі ІТ-аутсорсингу є зменшення темпу росту галузі за рахунок релокації сегмента спеціалістів та політика держави, направлена на збільшення ставки податку до 20%.

На нашу думку, для подальшого розвитку галузі найголовнішими є більш щільне співробітництво з державою на всіх рівнях, що виражатиметься у прийнятті наступних кроків:

- розробка стратегії розвитку ІТ-галузі ;

- надання спеціальних умов оподаткування компаніям, що надають послуги ІТ-аутсорсингу  ;

- вдосконалення системи освіти ;

- дотримання прав інтелектуальної власності ;

- розвиток внутрішнього ринку ;

- захист від нецивілізованого втручання державних органів ;

- запровадження можливості для з IT-фахівців працювати за контрактом;

- просування української ІТ-індустрії за кордоном ;

- створення конкурентних умов у порівнянні з іншими розвиненими країнами (Західна Європа, США, Канада) ;

- поступове покращення міжнародного іміджу України .

Співпраця із державою є надзвичайно важливою. Розглянемо кілька прикладів: у Мексиці діє програма державної підтримки ІТ галузі – до 2020 року країна має намір вийти на 3-е місце в світі за рівнем IT-аутсорсингу. Значних успіхів досягли країни Балтії, Бразилія, Румунія. Навіть в Російській Федерації і Білорусі вже кілька років працює особливий пільговий податковий режим для IT-компаній. В останній, наприклад, діє 9% прибутковий податок для співробітників ІТ компаній . А в Румунії – нульова ставка прибуткового податку для працівників сфери розробки програмного забезпечення.

Висновки. Проаналізувавши тенденції розвитку галузі інформаційних технологій та, зокрема, ІТ аутсорсингу  в Україні, можна зробити такі висновки.

Наша держава має найбільший людський ресурс у сфері інформаційних технологій в Європі, ІТ спеціалісти з України користуються популярністю у всьому світі, оскільки вони одні з небагатьох, хто здатен реалізовувати складні проекти. Індустрія постійно зростає. Об’єми експорту програмного забезпечення та ІТ-послуг збільшуються щороку, як і обсяг ринку ІТ галузі. Україна входить у Глобальний рейтинг країн по аутсорс-привабливості і щороку покращує свої позиції.

Варто також зазначити , що успіх подальшого розвитку та зростання галузі напряму залежить від політики держави щодо цього питання. 2016 рік став дійсно проривним в цьому сенсі, завдяки прийняттю Закону  Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг, що спрощує процедури укладення зовнішньоекономічних договорів та фінансової звітності у разі експорту послуг, скасовує валютний контроль для операцій з експорту послуг, забороняє банкам вимагати переклад документів з англійської на українську мову, а також, спрощує процедури ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

В свою чергу, основними ризиками для галузі ІТ-аутсорсингу є відтік спеціалістів та політика держави, направлена на збільшення ставки податку. Останнє вдарить наубільше по галузі.

Тому, саме держава має стати основним гравцем у розвитку перспективної ІТ-індустрії. Для початку, потрібно сформувати державну стратегію взаємодії із ІТ сектором. Необхідно відмовитися від старих програм і почати застосовувати нові, закуповуючи їх у місцевих виробників сприяючи, таким чином, прозорості і ефективності державних органів. Транспарентність, зменшення корупції буде впливати на міжнародний імідж України і приплив інвестицій.

В свою чергу, продумана взаємодія із державою дозволить збільшити внесок ІТ-галузі в ВВП з нинішніх 3,3 до 4,5%, що буде дорівнювати $ 5,1 млрд експортної виручки до 2020 року, а кількість робочих місць в ІТ і в суміжних галузях виросте в декілька разів.

 

Список використаної літератури.

1. A new business model threatens established concepts of offshoring and expands the market. [Текст] : інтернет-видання, – 2016. – Режим доступу: https://www.atkearney.com/strategic-it/global-services-location-index/full-report

2. Ukraine’s booming IT sector makes it an outsourcing nation [Текст] : інтернет-видання, – 2016. – Режим доступу: https://www.kyivpost.com/article/content/technology/ukraines-booming-it-sector-makes-it-an-outsourcing-nation-407913.html

3. Тенденції ІТ-аутсорсингу в Україні. [Текст] : інтернет-видання, – 2016. – Режим доступу: http://startupline.com.ua/events/trends-in-it-outsourcing-in-ukraine

4. Рада ухвалила закон про спрощення укладення міжнародних договорів у разі експорту послуг для розвитку IT-індустрії [Текст] : інтернет-видання, – 2016. – Режим доступу: http://ua.censor.net.ua/n413440

5. Закон України Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг. [Текст] : інтернет-видання, – 2016. – Режим доступу:  http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1724-19

6. Рада потішила айтішників і фрілансерів, запустивши дерегуляцію експорту послуг. [Текст] : інтернет-видання, – 2016. – Режим доступу:   http://www.business.ua/trends/rada-pot-shila-ayt-shnik-v-fr-lanser-v-zapustivshi-deregulyats-yu-eksportu-poslug-346348/

[Online], vol . 8, available at:

 

References.

1. “A new business model threatens established concepts of offshoring and expands the market”, 2016, [Online], available at: https://www.atkearney.com/strategic-it/global-services-location-index/full-report

2. “Ukraine’s booming IT sector makes it an outsourcing nation”, 2016, [Online], available at: https://www.kyivpost.com/article/content/technology/ukraines-booming-it-sector-makes-it-an-outsourcing-nation-407913.html

3. “Trends in IT outsourcing in Ukraine”, [Online], available at: http://startupline.com.ua/events/trends-in-it-outsourcing-in-ukraine

4. “Rada adopted the Law on the facilitation of international agreements in the case of export of services for the development of IT-industry”, 2016. – [Online], available at: http://ua.censor.net.ua/n413440

5. The Verkhovna Rada of Ukraine (2016), The Law of Ukraine " On amendments to some laws of Ukraine on elimination of administrative barriers to exports of services”, [Online], available at:  http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1724-19

6. “Council amused IT people and freelancers running deregulation of services exports”, 2016, [Online], available at: http://www.business.ua/trends/rada-pot-shila-ayt-shnik-v-fr-lanser-v-zapustivshi-deregulyats-yu-eksportu-poslug-346348/

 

Стаття надійшла до редакції 14.02.2017 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"