Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 338.43:631.3

 

В. Є. Скоцик,

к. с.-г. наук, Білоцерківський національний аграрний університет

 

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ТЕХНІКИ

 

V. Ye. Skotsyk,

cand. of agricultural  sciences, Bila Tserkva national agrarian University

 

THEORETICAL AND METHODOLOGICAL BASES OF FUNCTIONING OF MARKET OF AGRICULTURAL MACHINERY

 

В статті обґрунтовуються теоретико-методологічні засади функціонування ринку сільськогосподарської техніки. Встановлено, що методологічними основами розвитку й ефективного функціонування ринку сільськогосподарської техніки є система положень, які визначають: зміст базових понять, що належать до проблеми розвитку та регулювання ринку сільськогосподарської техніки; сутність і особливості ринку сільськогосподарської техніки як специфічного економічного утворення об’єкта регулювання та інструменту відновлення й розвитку техніко-технологічного потенціалу сільськогосподарського виробництва.

Доведено, що між  ринками техніки та кінцевої сільськогосподарської продукції існують не тільки прямі, а й зворотні зв’язки. Від вартості та якості машин для рослинництва і тваринництва, їх надійності, продуктивності, якості виконуваних технологічних операцій залежать вартість і якість сільськогосподарської продукції та попит на неї.

Доведено, що розвиток ринку сільськогосподарської техніки полягає в тому, що під впливом різних факторів змінюються в часі його кількісні та якісні параметри (попит, пропозиція, ємність, типорозмірний і вікова структура машин, їх якість, ціни і тарифи, рівень монополізації та ін.).

 

The theoretical and methodological bases of functioning of market of agricultural machinery are described in the article. It is established that the methodological foundations for the development and effective functioning of the agricultural machinery market is a system of regulations that determine: the content of basic concepts relating to development and regulation of market of agricultural equipment; the nature and characteristics of the market of agricultural machinery as a specific economic education of the control object and instrument of recovery and development of the technological potential of agricultural production.

It is proved that between the technology and end markets of agricultural products there are not only direct, but also feedback. From cost and quality machines for crop and livestock production, their reliability, performance, quality of manufacturing operations on the cost and quality of agricultural products and the demand for it.

It is proved that the development of the market of agricultural machinery is that under the influence of various factors change in the quantitative and qualitative parameters (demand, supply, capacity, dimension and age structure of the machines, their quality, prices and tariffs, the level of monopolization, etc.).

 

Ключові слова: ринок, сільськогосподарська техніка, середовище, методологія.

 

Key words: market, farming equipment, environment, methodology.

 

 

Постановка проблеми Методологічні основи розвитку й ефективного функціонування ринку сільськогосподарської техніки є системою положень, які визначають: зміст базових понять, що належать до проблеми розвитку та регулювання ринку сільськогосподарської техніки; сутність і особливості ринку сільськогосподарської техніки як специфічного економічного утворення об’єкта регулювання та інструменту відновлення й розвитку техніко-технологічного потенціалу сільськогосподарського виробництва; перспективи формування конкурентного середовища на ринку сільськогосподарської техніки та можливості конкуренції як механізму саморегулювання цього ринку; об’єктивну необхідність урахування факторів зовнішнього середовища й напрями їх впливу на ринок сільськогосподарської техніки; підходи до оцінки ефективності та оптимізації цього ринку.

Ці положення є методологічною основою розробки конкретних організаційно-економічних механізмів цілеспрямованого розвитку та функціонування ринку сільськогосподарської техніки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемі формування ринку засобів виробництва  присвячені праці відомих економістів, зокрема класиків економічної науки: Дж. Кейнса, Ф. Кене, Дж. Б. Кларка, А. Сміта, К. Маркса, М. Фрідмена, А. Маршалла, Дж. С. Мілля, У. Петті, Д. Рікардо, Ж. Б. Сея, Д. Хікса, Й. Шумпетера та ін.

Проблеми ефективного використання сільськогосподарської техніки досліджували відомі вчені: В. Андрійчук, О. Бугуцький, А. Гальчинський, В. Геєць, А. Даниленко, М. Дем’яненко, С. Дусановський, О. Здоровцов, М. Єрін, В. Іванишин, Д. Крисанов, І. Лукінов, В. Мертенс, В. Месель-Веселяк, О. Могильний, О. Онищенко, О. Олійник, І. Охріменко, Б. Пасхавер, Г. Підлісецький, М. Пугачов, А. Стельмащук, В. Трегобчук, О. Улянченко, Г.Черевко, В. Шиян, О. Шпичак, О. Шубравська та інші.

Постановка завдання. Метою дослідження є розробка теоретичних та методологічних положень функціонування ринку сільськогосподарської техніки в Україні.

Виклад основного матеріалу. Ринок сільськогосподарської техніки являє собою економічну систему, що складається із чотирьох підсистем – ринків нової, старої, відновленої техніки та ремонтно-технічних послуг. Між ними існують прямі та зворотні зв’язки: ситуація на первинному ринку (співвідношення попиту і пропозиції, конкуренція, ціни, якість нової техніки та ін.) буде впливати на ситуацію на вторинному ринку та ринку ремонтно-технічних послуг і навпаки.

За широкомасштабного розвитку й відповідній організації ринку вживаної та якісно відновленої техніки він буде конкурувати з ринком нової техніки, а отже, позитивно впливати на економічну поведінку її виробників і постачальників (продавців) у відносинах із споживачами – сільськими товаровиробниками. Існування і рівень організації вторинного ринку – це фактори, які впливають на вітчизняне сільськогосподарське машинобудування, а саме на обсяги та структуру виробництва сільськогосподарської техніки, її якість і вартість [2].

У свою чергу, ринок сільськогосподарської техніки є підсистемою загальної системи відтворювальних відносин АПК і тому впливає на ефективність сільськогосподарського виробництва та ринок кінцевої сільськогосподарської продукції.

Між ринками техніки та кінцевої сільськогосподарської продукції існують не тільки прямі, а й зворотні зв’язки. Від вартості та якості машин для рослинництва і тваринництва, їх надійності, продуктивності, якості виконуваних технологічних операцій залежать вартість і якість сільськогосподарської продукції та попит на неї. Це визначає платоспроможність сільських товаровиробників, а значить, попит на техніку та економічний стан заводів сільськогосподарського машинобудування, підприємств торгово-постачальницького і ремонтно-технічного агросервісу. Це дає можливість сільськогосподарським товаровиробникам своєчасно та повному обсязі здійснювати технологічну модернізацію виробництва, знижувати собівартість і забезпечувати високу якість своєї продукції [1].

Під впливом взаємовідносин постачальників і споживачів техніки та ремонтно-технічних послуг і дії важелів державного регулювання у відтворювальній системі агропромислового комплексу виникає свого роду спіраль економічного розвитку, що може бути як прогресивним, так і регресивним явищем.

Враховуючи взаємовплив і взаємозумовленість розвитку та функціонування ринків нової, старої і відновленої техніки, не можна обмежитися заходами з удосконалення лише первинного або вторинного ринку сільськогосподарської техніки чи тільки ринку ремонтно-технічних послуг. Для того щоб отримати максимальний ефект, ці заходи мають бути спрямовані на одночасний, збалансований і взаємопов’язаний розвиток організаційної структури, кількісних і якісних параметрів кожного ринку.

На параметри ринку сільськогосподарської техніки впливають не тільки учасники торговельних угод та особливості об’єктів купівлі-продажу (вид і типорозмір машини, її експлуатаційні параметри, технічний стан тощо), але й зовнішні по відношенню до ринку фактори, які в сукупності формують макро-, мезо- і мікросередовище його розвитку та функціонування.

Макросередовище утворюють фактори, що діють на загальнодержавному рівні відповідно до чинних нормативно-правових актів, національних цільових програм, державних стандартів та інших документів, які безпосередньо чи опосередковано визначають і регламентують умови розвитку ринку сільськогосподарської техніки та взаємовідносини його учасників – як прямих, так і інфраструктурних [3]. До перших належать виробники, продавці та покупці техніки, посередники, а до других – органи управління АПК, фінансово-кредитні, страхові, інвестиційні, інформаційно-консультаційні компанії та ін.

Нормативно-правові акти щодо регулювання ринку сільськогосподарської техніки та ремонтно-технічних послуг можна поділити на три групи. Перша група – акти, які визначають основоположні принципи господарської та підприємницької діяльності в умовах ринкової економіки без урахування типу й особливостей ринку (ринки факторів виробництва, праці, продовольства, цінних паперів і т.д.) та його учасників.

Після вступу України до СОТ макросередовище розвитку та функціонування ринку сільськогосподарської техніки визначають і регламенти цієї організації, у тому числі й Угода по сільському господарству.

До першої групи факторів розвитку та функціонування ринку сільськогосподарської техніки відносять також стан економіки країни в цілому і державного бюджету, динаміку інфляції, демографічної ситуації в країні, платоспроможність держави і т.д.

Друга група – це акти, які безпосередньо впливають на параметри ринку сільськогосподарської техніки, формування на ньому конкурентного середовища, рівень його монополізації і, як результат, на характер взаємовідносин і взаємодії виробників, продавців та покупців сільськогосподарської техніки.

Третя група чинників – програмні документи і регламенти, розроблені Міністерством аграрної політики та продовольства України й іншими організаціями, які визначають стратегічні орієнтири розвитку сільського господарства та його технічне забезпечення. До цієї групі чинників слід також віднести стан сільського господарства і сільськогосподарського машинобудування, ремонтно-технічного виробництва, матеріально-технічної бази підприємств Агропостачу, форми і способи державної підтримки сільського господарства і сільськогосподарського машинобудування, динаміку цін на техніку та сільськогосподарську продукцію, динаміку демографічної ситуації на селі та інші фактори, що діють безпосередньо у сфері агропромислового виробництва.

Мезосередовище формують фактори, що виявляють вплив на регіональному рівні, а саме владні повноваження, якими володіють законодавчі та виконавчі органи управління регіону в частині забезпечення сільськогосподарського виробництва технічними і трудовими ресурсами, впливу на регіональні ринки продовольства, техніки та ремонтно-технічних послуг, система підготовки і перепідготовки кадрів із експлуатації та ремонту сільськогосподарської техніки. Сюди ж відносять розвиненість та економічний стан регіональних фінансово-кредитних і страхових організацій, структуру та стан регіонального і місцевого бюджетів тощо [5].

Мікросередовище формують фактори, які визначають технологічну потребу в різних видах і типорозмірах сільськогосподарських машин. Це організаційно-технологічні чинники сільськогосподарського виробництва, такі як норми внесення добрив, висіву, годівлі тварин, технології вирощування сільськогосподарських культур, розвиненість і стан дорожньої мережі, напрями та потужність внутрішньогосподарських і міжгосподарських вантажопотоків та ін.

Факторами мікросередовища є також розмір, організаційно-правова форма й економічний стан сільськогосподарських товаровиробників, забезпеченість земельними ресурсами та їх стан, стан ремонтно-обслуговуючої бази, кадровий склад і кваліфікація механізаторів та управлінців.

Макро-, мезо- і мікроекономічні чинники зовнішнього середовища в кількісній або якісній їх інтерпретації – це вхідні параметри (входи) системи «ринок сільськогосподарської техніки», що впливають на його організаційну структуру та параметри. Наприклад, розмір дотацій сільським товаровиробникам із національного або регіонального бюджету на придбання машин та обладнання, розмір, терміни і періодичність лізингових платежів визначають купівельну спроможність покупців, платоспроможний попит на техніку та ремонтно-технічні послуги, місткість ринку, типорозмірну і вікову структура машин, що виставляються на продаж. На ці параметри ринку впливають і такі зовнішні фактори, як розмір і порядок справляння податку на майно, який законодавчо встановлено, спосіб нарахування амортизації та деякі інші.

Ринок сільськогосподарської техніки і зовнішнє середовище (виробничо-економічна та організаційно-управлінська інфраструктури) – система із зворотними зв’язками: ринок і середовище взаємодіють і впливають один на одного. Так, якщо буде покращено економічний стан сільськогосподарських товаровиробників (фактор мікросередовища) або введено в дію систему дотацій та пільг на придбання і лізинг техніки (фактори мезо- і макросередовища), то вони отримають додаткові можливості купувати сучасну високопродуктивну й економічну техніку, а отже, поступово поліпшувати типорозмірний і віковий склад машинно-тракторного парку [5]. Як результат – скорочення або повна відсутність порушень технологічних вимог, підвищення рівня врожайності та обсягів виробництва, зниження собівартості сільськогосподарської продукції. В остаточному підсумку покращиться економічний та фінансовий стан господарств, знизяться ціни на продукти харчування, сільськогосподарські товаровиробники матимуть можливість збільшити закупівлі техніки (мікрофактори), а сільськогосподарське машинобудування – її виробництво (макрофактори).

Регулювання ринку сільськогосподарської техніки розглядається як вплив у певній формі та конкретними методами на товаровиробників і споживачів техніки й ремонтно-технічних послуг, інших суб’єктів ринкових відносин із метою: забезпечення їх економічного паритету, еквівалентних обмінно-розподільчих відносин; поліпшення та підтримки на високому рівні якості техніки й ремонтно-технічних послуг і здешевлення їх; формування сучасної виробничо-технічної бази підприємств із виробництва техніки, просування її до кінцевих споживачів і ремонтно-технічного обслуговування; введення у дію сучасних методів торгово-постачальницького і ремонтно-технічного агросервісу.

Якщо ринок на основі властивих йому механізмів саморегулювання (конкуренція, співвідношення попиту і пропозиції та ін.) не спроможний ефективно виконувати ці завдання, то мають бути введені в дію зовнішні регулятори – механізми прямого та непрямого впливу держави на учасників ринку.

Важливим напрямом державного економічного регулювання ринку сільськогосподарської техніки є підтримка споживачів техніки, які спроможні купувати або отримувати по лізингу необхідну техніку за цінами виробників і постачальників.

Інший напрям непрямого впливу держави на цінову кон’юнктуру ринку сільськогосподарської техніки та ремонтно-технічних послуг – введення в дію заходів із його демонополізації та формування конкурентного середовища, в тому числі підтримка певного конкурентного тиску з боку іноземних виробників.

У вертикально-інтегрованих і кооперативних виробничих структурах, таких як агрохолдинги, агрофірми, сільськогосподарські кооперативи та інші, слід використовувати пряме регулювання внутрішніх (трансфертних) цін та і тарифів на продукцію учасників спільного виробництва, в тому числі продукцію й послуги ремонтно-обслуговуючого підприємства, служби матеріально-технічного постачання. Директивно встановлені органом управління інтегрованого формування єдині внутрішні ціни, тарифи, торгові націнки є основою механізму еквівалентних товарообмінних відносин і розподілу доходу від реалізації спільно виробленої кінцевої продукції (в основному натуральної та переробленої сільськогосподарської продукції) на зовнішньому по відношенню до інтегрованої структури ринку. Тільки за умови дотримання принципу еквівалентності товарообмінних відносин і розподілу доходу від реалізації кінцевої продукції  згідно з вкладом кожного учасника в її виробництво подібні структури зможуть ефективно функціонувати як цілісні відтворювальні системи, кожний учасник яких зорієнтований на одержання максимального кінцевого результату.

В умовах функціонування ринків нової та старої сільськогосподарської техніки сільгосптоваровиробник має право вибирати техніку з урахуванням власних споживчих переваг і купівельної спроможності. Як відомо, закони ринкової економіки вимагають дотримання еквівалентності обміну, адже він відбувається через ринок у формі купівлі-продажу товару, тому визначення його реальної вартості та ринкової ціни стає необхідною умовою взаємовигідних відносин товаровиробників.

Головними умовами формування цін на ринку вживаної техніки є два чинники – попит і пропозиція. Щодо машин і агрегатів, які були у використанні, то на цей процес певним чином впливають також рівень цін на нові машини і запасні частини, інфляційні процеси в економіці технічного сервісу [6].

Очевидно, що продавець і покупець вживаної машини в умовах еквівалентного обміну орієнтуються на цілком сформовану закономірність: якщо попит перевищує пропозицію, то щодо рівноважної ціни можливим є рух її у бік збільшення, а якщо пропозиція вище попиту, то ціна знижується. Досягнення рівноваги попиту та пропозиції зумовлює ціну, яка може бути прийнятною як для продавця, так і для покупця, а її рівень відповідатиме еквівалентності обміну. Тому для суб’єктів ринку вживаної техніки (продавець, покупець) дуже важливо знати цей показник, відхилення від якого може принести доходи або збитки.

Висновки. Вважаємо, що економічний механізм ринку нової та вживаної техніки є загальною структурою, що складається із взаємодіючих між собою важелів та інструментів. Економічний механізм функціонування ринку вживаної техніки в основному відповідає закономірностям розвитку ринку нової техніки, а основні відмінності пов’язані з особливостями оподаткування.

Економічний механізм ринку сільськогосподарської техніки включає в себе такі важелі та інструменти: економічні важелі впливу; правове оформлення; питання соціальної та екологічної безпеки. Складовими економічного механізму ринку вживаної техніки є:

економічна складова як система заходів, пов’язаних із підготовкою машин до реалізації, визначення їх реальної залишкової вартості або ціни продажу на ринку з урахуванням визначення критеріїв;

правова складова ринку передбачає регулювання ринку вживаної техніки шляхом формування законодавчих актів, що визначають цей ринок як структуру товарного виробництва в ринковій економіці;

соціальна складова характеризує соціальний аспект, що враховується на ринку старої техніки, оскільки вживана машина знецінюється не тільки через її реальний знос, який визначається компенсуючими витратами, а й з урахуванням суб’єктивних факторів, які визначають, що ціна старої техніки має бути знижена з об’єктивних вимог кадрового персоналу. Очевидно, що сільськогосподарська техніка, яка була в експлуатації, і в подальшому використанні продовжує зношуватися, при цьому умови праці поступово погіршуються, що призводить до плинності кадрів. У цьому разі суб’єктивна думка одного механізатора в поєднанні з іншими думками зумовлює об’єктивний процес зниження попиту на вживану техніку.

 

Література.

1. Лупенко Ю. О. Формування попиту на сільськогосподарську техніку в Україні / Ю. О. Лупенко // Механізація і електрифікація сільського господарства. – 2012. – Вип. 97 (2). – С. 363–371.

2. Добіжа Н. В. Технічна база сільськогосподарських підприємств: формування, ефективність, використання та розвиток / Н. В. Добіжа. – Тернопіль : Крок, 2012. – 190 с.

3. Лайко П. А. Ефективність використання та відтворення основного капіталу сільськогосподарських підприємств / П. А. Лайко, Л. О. Березовська– К.: ННЦ ІАЕ, 2006. – 192 с.

4. Могилова М. М. Матеріально-технічне забезпечення аграрної галузі / М. М. Могилова, Г. М. Підлісецький, Я. К. Білоусько // Економіка АПК. – 2013.– № 2. – С. 61–67.

5. Підлісецький Г. М. Економічні проблеми відтворення основних засобів у сільському господарстві / Г. М. Підлісецький // Економіка АПК. – 2012.– № 1. – С. 184–185.

6. Формування і реалізація державної політики розвитку матеріально-технічної бази АПК в Україні / [Г. М. Підлісецький, М. І. Герун, М. М. Могилова та ін.]. – К. : ІАЕ УААН, 2003. – 82 с.

 

References.

1. Lupenko, Yu. O. (2012), "Formation of demand for agricultural equipment in Ukraine", Mekhanizatsiia i elektryfikatsiia silskoho hospodarstva, vol.. 97 (2), pp. 363–371.

2. Dobizha, N. V. Tekhnichna baza silskohospodarskykh pidpryiemstv: formuvannia, efektyvnist, vykorystannia ta rozvytok [The technical base of agricultural enterprises: formation, performance, use and development], Krok, Ternopil, Ukraine, p. 190.

3. Laiko, P. A. and Berezovska, L. O. (2006), Efektyvnist vykorystannia ta vidtvorennia osnovnoho kapitalu silskohospodarskykh pidpryiemstv [Efficiency and reproduction of capital farm], NNTs IAE, Kyiv, Ukraine, p. 192.

4. Mohylova, M. M. Pidlisetskyi, H. M. and Bilousko, Ya. K. (2013), "Logistical support agricultural sector", Ekonomika APK, vol. 2, pp. 61–67.

5. Pidlisetskyi, H. M. (2012), " Economic problems of reproduction of fixed assets in agriculture", Ekonomika APK, vol. 1, pp. 184–185.

6. Pidlisetskyi, H. M. Herun, M. I. Mohylova, M. M. and others (2003), Formuvannia i realizatsiia derzhavnoi polityky rozvytku materialno-tekhnichnoi bazy APK v Ukraini [The formation and implementation of public policy development of logistics in Ukraine AIC], IAE UAAN, Kyiv, Ukraine, p. 82.

 

Стаття надійшла до редакції 14.12.2016 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"