Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 338.439:637.07

 

І. М. Кирилюк,

викладач кафедри менеджменту та економічної безпеки,

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, м. Черкаси

 

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ГАРАНТУВАННЯ ЯКОСТІ ТА БЕЗПЕЧНОСТІ ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА В ЄС

 

I. M. Kyryliuk,

Teacher, Bohdan Khmelnytsky National University of Cherkasy

 

CURRENT APPROACHES TO GUARANTEE THE QUALITY AND SAFETY OF ANIMAL PRODUCTS IN THE EU

 

У статті розкрито сучасні підходи до гарантування якості та безпечності продукції тваринництва в ЄС та обґрунтовано можливості їх застосування в Україні. Визначено ключові елементи нової концепції безпечності харчових продуктів у ЄС, упровадженої на початку 2000-х років. Розкрито специфіку законодавчих актів, які регулюють безпечність харчових продуктів у ЄС. Виявлено особливості системи сертифікації якості продукції тваринництва та виготовлених із неї продуктів харчування. Відзначено зростання мотивації європейських товаровиробників до поліпшення добробуту тварин і відображення цього через певні програми сертифікації, що дозволяє збільшити попит на їх продукцію. Вказано на тенденції розвитку загальноєвропейської системи обов’язкового маркування благополуччя тварин при виробництві окремих видів тваринницької продукції та поширення добровільних систем сертифікації за програмами захисту тварин. Відзначено проблеми у сфері якості, зумовлені інтенсифікацією систем тваринництва. Проаналізовано сучасні підходи і напрями поліпшення знань про вплив низки речовин і складників, які містяться у продукції тваринництва, на здоров’я людини. Доведено помилковість тези про обов’язкову шкідливість процесів генетичної модифікації у тваринництві.

 

The modern approaches to guarantee the quality and safety of animal products in the EU and justify their possible use in Ukraine are revealed in the article. The key elements of the new concept of food safety in the EU, rooted in the early 2000s are discovered. The specific legislation governing food safeties in the EU are shoved up. The features of the system of quality certification and livestock products produced with her food are discovered. The increase of the motivation of European producers to improve animal welfare and display it at certain certification program, thus increasing the demand for their products marked. The trends of European system of compulsory labeling of animal welfare in the production of certain types of livestock production and distribution systems of voluntary certification program for the protection of animals are revealed. The problems in quality due to the intensification of livestock are noted. The trends and modern approaches to improving knowledge about the impact of a number of substances and ingredients contained in animal products, on human health are analyzed. The fallacy of the thesis of compulsory harmful processes of genetic modification in animal husbandry are proved.

 

Ключові слова: продукція тваринництва, якість, безпечність, фальсифікація, програми сертифікації, органічне виробництво, логотип підтвердження якості, інтенсифікація, генетична модифікація.

 

Keywords: livestock products, quality, safety, falsification, certification programs, organic farming, quality assurance logo, intensification, genetic modification.

 

 

Постановка проблеми. В Україні впродовж останніх десятиліть надзвичайно гостро постала проблема гарантування якості продукції тваринництва, а особливо її безпечності. Як свідчать численні дослідження, близько 60 % молочної продукції в країні є фальсифікатом. Якщо раніше фальсифікувалися в основному масло та згущене молоко, то нині ці процеси поширилися також на сир і цільномолочну продукцію. Після отримання квот на експорт молочної продукції до ЄС виявилося, що жодна марка продуктів не відповідає європейським стандартам якості і не може реалізовуватися на європейському ринку. Майже у 50% продукції були виявлені антибіотики, причому у великій кількості [1].

Спостерігається неконтрольоване заповнення внутрішнього ринку неякісною продукцією із «запахом молока та м’яса», вмістом пальмової олії, стабілізаторів, ферментів, антибіотиків, ветеринарних препаратів, тощо [2, с. 109]. Залишки важких металів, токсичних речовин, радіонуклідів у кормах і, відповідно, продукції тваринництва зумовлюють гепатотоксичну, мутагенну і канцерогенну дії, імунодефіцити й алергії, порушення функції нервової системи, ракові захворювання, гострі та хронічні токсикози тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій та виокремлення частини нерозв’язаної раніше проблеми. Проблемі гарантування якості та безпечності продукції тваринництва значну увагу в своїх працях приділяли як зарубіжні, так і вітчизняні вчені: Д. Вагнер, Е. Вебб, В. Вісманс, Й. Дайерберг, Р. Де Катеріна, М. Ді Нарді, Я. Жаліло, О. Ковальова, І. Кравченко, Ю. Оглашенний, Т. Осташко, В. Пабат, Г. Рупп, Дж. Ферейра, Дж. Хіггс та ін. Зважаючи на загострення проблеми якості та безпечності продукції тваринництва, існує необхідність поглиблення досліджень в напрямі обґрунтування і застосування в Україні сучасних підходів до гарантування її якості та безпечності, які використовуються у ЄС і доводять свою ефективність. До того ж високі вимоги законодавства ЄС та запити європейських споживачів стають значним бар’єром для експорту вітчизняної продукції тваринництва – продукції зі значною часткою доданої вартості.

Метою статті є розкриття сучасних підходів до гарантування якості та безпечності продукції тваринництва в ЄС і обґрунтування можливостей їх застосування в Україні.

Викладення основного матеріалу. До початку 2000-х рр. у ЄС законодавчі акти, які регламентували процеси підвищення якості та безпечності харчової продукції, були продуктово-зорієнтованими. Вони, подібно до вітчизняного законодавства, містили детальний опис норм і показників якості для окремих видів продукції тваринництва, проте не передбачали контроль кормів та аналіз небезпечних чинників. Наслідком цього стали численні проблеми з безпечністю харчових продуктів (губчаста енцефалопатія великої рогатої худоби, наявність гормонів у свинині, антибіотиків у меді, діоксину в яйцях і м’ясі птиці, тощо), які стали причиною зневіри європейських споживачів у належній якості продукції [3].

Реагуючи на низку скандалів із харчовими продуктами, а також на зміни у свідомості споживачів, у ЄС було обґрунтовано нову концепцію безпечності харчових продуктів. Згідно з нею поняття безпечності стосується не лише кінцевого продукту, а й поширюється на весь ланцюг виробництва та збуту, зокрема, на виробництво сільськогосподарської сировини. Як наслідок, нині в ЄС домінує комплексний (системний) підхід до гарантування якості та безпечності продукції – розроблено низку основних документів, які охоплюють усі види харчових продуктів та усі процеси, пов’язані з їх виробництвом і обігом.

Головний законодавчий акт, який регулює безпечність харчових продуктів у ЄС, – це Регламент (ЄС) № 178/2002 «Про встановлення загальних принципів і вимог законодавства про харчові продукти, створення Європейського органу з безпеки харчових продуктів і встановлення процедур у питаннях, пов’язаних із безпекою харчових продуктів». Його ще називають основним харчовим законом ЄС. Регламент містить такі положення: 1) харчовий ланцюг розглядається як єдине ціле за принципом «із поля до столу»; 2) передумовою успішної політики підвищення якості продуктів харчування є простежуваність кормових і харчових продуктів, їх складників на всіх ланках харчового ланцюга; 3) первинну відповідальність за безпечність харчових продуктів несуть виробники кормів, фермери і підприємства харчової промисловості; 4) фундаментальним складником політики безпечності харчових продуктів є аналіз ризиків. Застосовують три окремі кроки аналізу ризику: оцінка ризику (економічна консультація й аналіз інформації), менеджмент ризику (правова система оцінки й нагляд) і сповіщення ризику (між усіма учасниками ланцюга харчових продуктів) [3; 4].

Крім того, особливі вимоги ЄС до виробництва, переробки та обігу продукції тваринництва встановлено регламентами (ЄС) № 852/2004 «Про загальні правила гігієни харчових продуктів»,  № 853/2004 «Про спеціальні правила щодо гігієни харчових продуктів тваринного походження», № 854/2004 «Про відомчий контроль певних виробів тваринного походження, призначених для споживання людьми», №882/2004 «Про офіційні заходи контролю, які застосовуються для забезпечення підтвердження відповідності з кормовим і харчовим законодавством, правилами здоров’я та захисту тварин», №2073/2005 «Про мікробіологічні критерії, що застосовуються до харчових продуктів».

Характерними для всіх відзначених нормативних документів є такі ключові складники: по-перше, принцип системи аналізу ризиків, небезпечних чинників і контролю критичних точок (HACCP), що дозволяє гарантувати виробництво безпечної продукції шляхом ідентифікації й контролю небезпечних чинників; по-друге, жорстко регламентовані санітарно-гігієнічні умови – заходи й умови, які необхідні для здійснення контролю небезпечних факторів і забезпечення придатності харчової продукції для людського споживання, ураховуючи її цільове використання; по-третє, компетентність менеджменту та персоналу – ступінь їх кваліфікації, що дозволяє успішно вирішувати завдання підвищення якості продукції та, відповідно, її конкурентоспроможності.

Посилення відповідальності усіх учасників харчового ланцюга за якість і безпечність продукції тваринництва зумовило активізацію їх зусиль щодо здійснення добровільної сертифікації. Задля виконання вимог регламентів та завоювання довіри споживачів, європейські товаровиробники впроваджують додаткові заходи гарантування якості та безпечності продукції тваринництва, зокрема, на основі сертифікованих систем управління якістю, що охоплюють весь ланцюг створення доданої вартості. Механізм сертифікації, хоч і має добровільний характер, проте, як відзначає низка науковців, набув неабиякого поширення в аграрній та харчовій галузях. Сертифіковані системи підтверджують ознаки чи властивості продукту, а також метод його виробництва як на відповідність встановленим критеріям, так і додатковим вимогам щодо екологічності, захисту тварин, органолептичних характеристик, географічного місця походження, тощо [5, с. 84].

Нині найвідомішими стандартами в галузі харчових продуктів є IFS, BRC Food, BRC loP, Datch HACCP, GLOBALGAP, ISO 9001, ISO 14001, ISO 22000, ISO 22002-1(2,3), FSSC. Ці стандарти відрізняються один від одного орієнтацією вимог (стандарт на систему чи продукт), глибиною застосування, широтою застосування (регіональний, національний, міжнародний). У ЄС згідно з Реєстром станом на січень 2010 р. нараховувалася 441 система сертифікації якості сільськогосподарської продукції та продуктів харчування.

Із метою гармонізації цих систем та обмеження їх натиску на товаровиробників (що досить часто вимушені сертифікувати свою продукцію за декількома схемами) було прийнято Регламент (ЄС) № 1151/2012 «Про схеми сертифікації якості сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів», який вступив у силу у січні 2013 року. Новий Регламент загалом відповідає існуючим схемам якості та лише привніс певні зміни до вимог попередніх законодавчих актів (Регламентів (ЄС) № 509/2006 та 510/2006). Зміни стосуються спрощеного режиму для декількох схем якості (зокрема, прискореної процедури реєстрації для захищених позначень походження (PDO) та географічних найменувань (PGI)); обов’язкове використання логотипів для продукції, виробленої в ЄС, починаючи з 4 січня 2014; створення законодавчої основи для внесення географічних найменувань третіх країн до реєстру ЄС через двосторонні угоди. Загалом регламент створив більш надійну основу для захисту і заохочення якості сільськогосподарської продукції.

Відповідно до законодавства Європейського Союзу виділяють такі схеми (моделі) виробництва продукції тваринництва і харчових продуктів із неї гарантованої якості [6; 7]:

1. «Захищене позначення походження» (Protected designations of origin PDO) та «захищене географічне найменування» (Protected Geographic Indication PGI). Головна різниця між PDO та PGI, полягає в тому, що весь виробничий процес для продуктів із «захищеним позначенням походження» (PDO) має відбуватися в певній географічній області, тоді як для продуктів із «захищеним географічним найменування» (PGI) лише один з трьох етапів виробництва (виробництво, обробка чи підготовка) повинен здійснюватися в певній географічній області.

2. «Традиційна гарантована особливість» (Traditional Speciality Guaranteed TSG). Гарантією традиційних особливостей для продукції сільського господарства та продуктів харчування є схема якості TSG, відповідно до якої продукти харчування повинні бути виготовленні з використанням традиційних інгредієнтів або повинні бути характерними для їх традиційного складу, виробничого процесу, або обробки, що відбиває традиційний тип виробництва. Для отримання статусу «традиційний продукт» необхідно присутність продукції на ринку не менше 30 років.

3. Найвіддаленіші регіони ЄС.

4. Органічне виробництво (Organic farming). Згідно до Регламенту (ЄС) № 834/2007 щодо органічного виробництва та маркування органічних продуктів органічною продукцією може називатися тільки продукція, виробництво якої здійснюється відповідно до затверджених правил органічного виробництва (стандартів), які передбачають мінімізацію використання отрутохімікатів, синтетичних мінеральних добрив для живлення ґрунту та рослин, використовуються органічні добрива (перелік дозволених препаратів та органічних добрив міститься в стандартах органічного виробництва), гормонів, антибіотиків та стимуляторів росту, а також заборону використання ГМО. Продукти можуть бути позначені та ідентифіковані як «органічні», якщо принаймні 95 % їх інгредієнтного складу є органічним.

Усі зареєстровані й подані заявки на реєстрацію відображень логотипів підтвердження якості PDO, PGI, TSG вносяться до бази даних Європейської комісії DOOR-Datenbank Database of Origin and Registration»). За даними дослідників, станом на початок 2014 р. із 1199 зареєстрованих відображень логотипів підтвердження якості 706 (59%) припадало на продукцію тваринного походження, з яких 56% – PDO, 41% – PGI, і 3% – TSG. Із 565 зареєстрованих PDO майже 70% є назвами походження продукції тваринництва [5, с. 85]. Нині ЄС захищає етикетки більше 550 харчових продуктів, 150 з яких є сиром або молокопродуктами [8].

Стосовно органічного виробництва тваринницької продукції слід зазначити таке. Інтенсифікація у тваринництві часто супроводжується погіршенням гігієнічних і ветеринарно-санітарних умов виробництва, що в сукупності з концентрацією тварин на обмежених площах, обмеженнями їх у виборі елементів харчування зумовлює негативний вплив на здоров’я тварин, збільшення ризиків їх захворюваності та погіршення якості продукції. Висока концентрація тварин вимагає застосування профілактичних ветеринарних препаратів хімічного походження, що значно вливає на безпечність продукції тваринництва. При стійловому утриманні спостерігається порушення відтворювальних функцій у корів, що вимагає використання різного роду стимуляторів, гормонів, які частково разом із продукцією переносяться в людський організм. Крім того, як свідчать численні дослідження, якість продукції, отриманої у тваринницьких комплексах, щодо вмісту мікроелементів та інших корисних для людського організму складників у 3-6 разів нижча порівняно з продукцією, одержаною від домашніх тварин, і в 5-12 разів – від диких тварин [9, с. 166].

Європейські споживачі все більше зацікавлені в отриманні інформації про способи утримання і лікування тварин на фермах, рівень їх благополуччя. Відповідно, зростає мотивація товаровиробників до поліпшення добробуту тварин і відображення цього через певні програми сертифікації, що дозволить збільшити попит на їх продукцію. У даний час функціонує загальноєвропейська система обов’язкового маркування благополуччя тварин при виробництві столових яєць. Ця система ґрунтується на законодавстві ЄС щодо утримання курей-несучок (вимоги щодо розміру приміщень, кліток, обов’язкового вільного діапазону для вигулу курей, тощо).

У ЄС розроблено стратегію захисту тварин (Strategy on Animal Welfare), яка зорієнтована на забезпечення кращого інформування споживачів і компаній про добробут тварин, у т.ч. через нанесення відповідної інформації на етикетку та упаковку продукції, одержаної від цих тварин. Протягом останнього десятиріччя з Європейського сільськогосподарського фонду розвитку сільських районів фермерам виділялося близько 70 млн євро на рік для підтримки добробуту тварин [10]. Нині Єврокомісія обґрунтовує необхідність створення Європейської мережі довідкових центрів щодо захисту і благополуччя тварин.

Поряд із цим у європейських країнах останнім часом набувають популярності та розширюються добровільні системи сертифікації за програмами захисту тварин («Animal Welfare Labelling»). Так, у Великобританії розширюється програма «Freedom Food», у Німеччині – «Neuland», у Франції – «Label Rouge», у Нідерландах – «Beter Leven», у Швейцарії – «RAUS» (Регулярний вільний вигул), «BTS» (Системи утримання в приміщеннях, особливо сприятливих для тварин). Проект EconWelfare, який фінансується ЄС,

передбачає подальший розвиток ініціатив із захисту прав тварин.

Інтенсифікація систем тваринництва багато в чому зумовила однорідність якості продукції, погіршення її органолептичних і, досить часто, технологічних характеристик. До того ж було поставлено під загрозу безпеку продукції тваринництва. Зростаючі ризики появи коров’ячої губчастої енцефалопатії (коров’ячого сказу), наявності у продукції діоксину стали каталізаторами  активізації та прискорення процесів гарантування продовольчої безпеки в ЄС. Вказані тенденції посилилися із поліпшенням знань про вплив на здоров’я людини (з точки зору виникнення різних патологій) низки речовин і складників, які містяться у їжі.

Через зростання темпів серцево-судинних захворювань, ризиків поширення ішемічної хвороби серця в останні два десятиліття науковцями переосмислюється значення червоного м’яса (м’яса ВРХ, свинини, баранини, конини тощо) у здоровому харчуванні людини. Традиційно червоне м’ясо  вважається основним джерелом незамінних амінокислот, мікро- і мікроелементів, поліненасичених жирних кислот (ПНЖК). Увага до поліненасичених жирних кислот у світі зросла вибухоподібно після повідомлень про низьку поширеність серцево-судинних захворювань серед Гренландських ескімосів (інуїтів). Разом із колегами відомий датський вчений Й. Дайерберг спорядив низку експедицій і підтвердив дуже низьку захворюваність на інфаркт міокарда у ескімосів [11]. Вчені припустили, як можливе пояснення, вживання інуїтами омега-3 (ω-3) ПНЖК морського походження, які у великій кількості містяться в м’ясі тюленів та китів – головних складників харчового раціону ескімосів Гренландії. Надалі стало відомо, що ω-3 ПНЖК можуть виступати протекторами щодо розвитку атеросклерозу, тромбозу, знижувати поширеність запальних та імунних захворювань [12, с. 402-403].

Важливим є підтримання адекватного співвідношення між ω-3 та ω-6 поліненасиченими кислотами. При його зміні на користь арахідонової кислоти (омега-6 ненасичена жирна кислота), яка міститься у червоному м’ясі, у хворих на гострий інфаркт міокарда підвищується ризик виникнення фібриляції шлуночків і раптової зупинки серця внаслідок підвищення електричної нестабільності міокарда. На думку дослідників, співвідношення арахідонова/ейкозапентаєнова (ω-3/ω-6) кислоти можна розглядати як діагностичний показник та маркер фактора ризику раптової зупинки серця [13, 679-682].

Викладене вище дало підстави для усвідомлення науковцями необхідності оптимізації співвідношення ПНЖК, які містяться у червоному м’ясі, на користь ω-3 за допомогою новітніх генних технологій. Результати сучасних досліджень засвідчили, що перетворення ω-6 на ω-3 жирні кислоти здійснюється за допомогою ферменту ω-3 ацилдесатурази. Завдяки експресії у трансгенних тварин гену fat-1, який кодує ω-3 ацилдесатуразу, стало можливим збагачувати м’ясо трансгенних тварин, а в подальшому і клітини ссавців ω-3 ПНЖК [14]. Це може бути ефективим дієтичним підходом, який матиме очевидні клінічні наслідки.

Крім того, важливо вказати на ще один важливий аспект, який визначає якісні аспекти у споживанні червоного м’яса. Обмеження у споживанні жиру і холестерину стають важливим заходом щодо запобігання ожирінню і виникненню атеросклеротичних ризиків [15, с. 120-121]. Високий рівень споживання жирів, до складу яких входить велика кількість насичених жирних кислот і холестерину, підвищує ризик розвитку низки захворювань, серед яких розлади серцево-судинної системи, онкологія, різні ендокринні порушення, тощо. Згідно з останніми дослідженнями Дж. Хіггса [16] рівень холестерину в крові людини збільшується за рахунок вмісту жиру в яловичині та свинині. Водночас споживання пісного м’яса (і м’яса, що містить ω-3 ПНЖК) може зменшити рівень холестерину і, відповідно, тромботичні тенденції.

Причому у різних порід тварин спостерігається різний вміст підшкірного та внутрішньом’язового жиру. Наприклад, науковці виявили значні відмінності за вмістом підшкірного жиру у туші биків (вагою близько 500 кг) Голштинської породи та породи Бельгійська блакитна (252 г/кг проти 242) і дуже значні – за вмістом внутрішньом’язового жиру  (46,4 г/кг проти 22,0) [17].

Найбільш яскравим свідченням генетичної модифікації ВРХ є виведення порід із геном «подвійної мускулатури». У процесі селекції корів Бельгійської блакитної породи у них видозмінився ген, відповідальний за вироблення міостатину – білка, що перешкоджає надмірному зростанню мускулатури. Таким чином вийшов ген «подвійної мускулатури», який зумовив незвичний характерний вигляд корів. Мутований ген виявили у 1960 р., цей час і можна вважати початком розведення ВРХ бельгійської блакитної породи сучасного типу. Автором такої генетичної модифікації є професор Хансет з Льєжа, що отримав цю форму худоби в результаті своїх дослідів [18].

Вміст жиру тушки із подвійною мускулатурою є дуже низьким порівняно з «нормальними» тушками (близько 50% вмісту жирової тканини і третина внутрішньом’язового жиру) [19, с. 47]. Таким чином, цей вид м’яса стає дуже привабливим для споживачів, які бажають обмежити щоденне споживання жиру з м’яса. Відповідно, помилковою є теза про обов’язкову шкідливість генетично-модифікованих організмів, до яких належить ВРХ бельгійської блакитної породи: ген, що впливає на вироблення додаткової м’язової маси, жодної небезпеки для людини не представляє – навпаки, «бельгійське» м’ясо значно корисніше, ніж м’ясо звичайної худоби.

Новітні результати молекулярної генетики є дуже перспективними також для покращення якісних характеристик свинини і м’яса птиці. Нещодавно був ідентифікований свинячий інсуліноподібний фактор росту-2 (IФР-2) як головний ген-кандидат для локусу кількісних ознак (ЛКО), тобто ділянки ДНК із генами, які комплексно відповідають за розвиток м’язів свині та відкладення жиру.

Крім того, вибір параметрів імунної відповіді для птиці може привести до підвищення її резистентності до різного роду захворювань. Оскільки стійкість до хвороб та імунна відповідь належать до кількісних ознак з низьким або помірним успадкуванням, вони можуть більш ефективно реагувати на маркер-асоційовану селекцію (MAS) – використання молекулярних маркерів, тобто послідовностей ДНК з відомою локалізацією для програмування господарсько-цінних ознак.

Можливість використання MAS для забезпечення генетичної стійкості до хвороб дозволяє скоротити масштаби використання фармацевтичних препаратів у тваринництві, зменшуючи ризик потрапляння їх залишків у м’ясо. Це матиме позитивний вплив на здоров’я людини з урахуванням прогнозованого збільшення споживання м’яса птиці (білого м’яса згідно з європейською культурною традицією).

Крім того, відомим нині способом зменшення у м’ясі вмісту жиру є модифікація раціону харчування тварин. Вплив структури раціону на розміри жирової тканини добре досліджений як для свиней, так і для птиці. Дослідження показали, що вміст у раціоні тварин з однокамерним шлунком кон’югованої лінолевої кислоти (CLA) може мати позитивний вплив на збільшення частки пісного м’яса і зменшення жиру. Поєднання рослинного і риб’ячого жиру в раціоні свиней зумовлює підвищення вмісту ω-3 ПНЖК у свинині [20, с. 204-207]. Також згодовування насіння льону збільшує рівень ω-3 жирних кислот в грудному м’ясі бройлера.

Водночас цей метод є не таким ефективним для жуйних тварин. Адже в процесі перетравлення в рубці (першому і найбільшому відділі шлунку жуйних) відбувається біогідрогенізація поліненасичених жирних кислот (зберігаються лише деякі ненасичені жирні кислоти, що і зумовлює збільшення ω-3 ПНЖК в яловичині). Хоча вченими уже виявлено резерви і можливості поліпшення якості молока на основі оптимізації раціону харчування ВРХ. Так, використання кормів з високим вмістом неструктурних вуглеводів (за рахунок зміни відношення грубих кормів до концентратів у раціоні корів з 80:20 до 60:40) сповільнює біогідрогенізацію ненасичених жирних кислот у рубці, що проявляється в збільшенні в складі жирних кислот ліпідів рубцевого вмісту дієнових кон’югатів лінолевої кислоти та інших ізоформ ненасичених жирних кислот, які виявляють біологічну активність і позитивно впливають на харчову цінність молока [21].

Очевидно, що такі можливості поліпшення якості молока є досить перспективними, адже вміст жирних кислот в молочному жирі становить 85%, із них лише 5% складають поліненасичені жирні кислоти (ПНЖК), близько  70% – насичені жирні кислоти, 25% мононенасичені жирні кислоти [22]. Новітні дослідження показали, що збільшення у молоці вмісту кон’югованої лінолевої кислоти (CLA) попереджує виникнення низки онкологічних та серцево-судинних захворювань у людини, стимулює її імунну систему [23; 24; 25]. Також виявлено, що CLA запобігає розвитку цукрового діабету.

Висновки та перспективи подальших наукових розвідок. Приклад ЄС засвідчує, що гарантування якості та безпечності продукції тваринництва, забезпечення задоволеності споживачів в інформації щодо рівня такої якості є базовим суспільним благом, який свідчить про результативність та ефективність виконання державою своїх функцій. Європейськими науковцями ґрунтовно досліджено різні чинники безпечності та якості продукції тваринництва (генетика, харчування, методи управління якістю, охорона навколишнього середовища, охорона здоров’я тварин тощо) та можливості їх взаємодії. Нині «класичний» аналіз якісних ознак вказаної продукції прискорено розширюється за рахунок розвитку генетичних технологій. Перспективними є дослідження із використанням генів і маркерів даних, ідентифікація та відображення яких сприятиме досягненню певних селекційних цілей.

Однак в Україні, замість пошуку можливостей поліпшення якості молока, м’яса, яєць тощо, збільшення вмісту у них корисних жирних кислот та інших елементів, досить поширеними є тенденції збільшення споживання жирів промислового походження, які містять надмірну кількість трансізомерів. Вже отримано докази щодо прямого зв’язку транс-жирних кислот промислових жирів, які містяться у молочній і кондитерській продукції, із серцево-судинними захворюваннями, раком молочної залози, скороченням періоду вагітності, порушенням роботи нервової системи та зору у новонароджених, раком товстої кишки, діабетом, ожирінням і алергіями [26]. Такі дані, як зазначають фахівці, можна пояснити надмірною кількістю транс-ізомерів та відмінностями їх якісного складу у замінниках молочного жиру і неможливістю їх перетворення природними ферментами в організмі людини.

Таким чином, перспективи подальших наукових розвідок полягають у напрацюванні конкретних законодавчих та організаційно-економічних механізмів гарантування якості та безпечності продукції тваринництва в Україні, які б враховували розкриті у дослідженні новітні підходи в рамках європейського досвіду.

 

Література.

1. Створення системи контролю за безпечністю харчових продуктів на основі оцінки ризиків у циклі виробництва та збуту молочних продуктів в Україні [Електронний ресурс] / SAFOSO; Матеріали першої річної міжнародної конференції Проекту з безпечності молока (м. Київ, 17-18.11.2016). – Режим доступу: safoso.com.ua/conference-material/materialy%20konferenciyi_ukr.pdf.

2. Пабат В.О. Основні фактори, що зумовлюють якість продукції тваринництва / В.О. Пабат, Д.Т. Віннічук // Економіка АПК. – 2013. – № 12. – С. 108-113.

3. Тавлуй І. Євроінтеграція вимагає від українських виробників управляти якістю та безпечністю харчової продукції [Електронний ресурс] / І. Тавлуй. – Режим доступу: http://www.agrotimes.net/journals/article/zakonodavchi-vimogi.

4. Бутило Р. Законодавство ЄС про безпечність харчових продуктів [Електронний ресурс] / Р. Бутило, Я. Добідовська. – Режим доступу: http://milkua.info/uk/technews/192.

5. Висоцька І.М. Нові підходи у визначенні понять якість і безпечність продукції тваринництва / І.М. Висоцька // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Економіка і менеджмент». – 2014. – Випуск 4 (59). – С. 82-88.

6. Getting the most of EU agricultural product quality policy [Електронний ресурс] / European Commission. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/agriculture/quality/index_en.htm.

7. Оносова І.А. Законодавче регулювання гарантованої якості як частина продовольчої політики ЄС [Електронний ресурс] / І.А. Оносова, Т.О. Шевчук. – Режим доступу: http://www.sworld.com.ua/index.php/ru/conference/the-content-of-conferences/archives-of-individual-conferences/oct-2013.

8. Nardone A. Evolution of Livestock Production and Quality of animal Products [Електронний ресурс] / A. Nardone. – Режим доступу: http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.576.6617&rep=rep1&type=pdf.

9. Сус Т.Й. Перспективи розвитку екологічного тваринництва в Карпатському макрорегіоні / Т. Й. Сус // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. – 2011. – Вип. 7(2). – С. 165-170.

10. Katsarova І. Animal welfare protection in the EU [Електронний ресурс] / І. Katsarova. – Режим доступу: http://www.europarl.europa.eu/RegData/ bibliotheque/briefing/2013/130438/LDM_BRI(2013)130438_REV1_EN.pdf.

11. Омега-3 ненасичені жирні кислоти [Електронний ресурс] / Вікіпедія – вільна енциклопедія. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Омега-3_ненасичені_жирні_кислоти.

12. Kromann N. Epidemiological studies in the Upernavik district, Greenland. Incidence of some chronic diseases 1950-1974 / N. Kromann, A. Green // Acta medica Scandinavica. – 1980. – № 208 (5). – Р. 401-406.

13. Rupp H. Risk stratification by the "EPA+DHA level" and the "EPA/AA ratio" focus on anti-inflammatory and antiarrhythmogenic effects of long-chain omega-3 fatty acids / H. Rupp, D. Wagner, T. Rupp, L.-M. Schulte & B. Maisch // Herz. – 2004 (November). – № 29 (7). – С. 673-685.

14. De Caterina R. N-3 fatty acids in cardiovascular disease [Електронний ресурс] / R. De Caterina // The New England journal of medicine. – 2011 (June). – № 364 (25). – Режим доступу: http://www.nejm.org/doi/full/10.1056/ NEJMra1008153.

15. Cizzolini R. Calorific value and cholesterol
content of normal and low fat meat and meat products / R.
Cizzolini, E. Zanardi, V. Dorigoni, S. Ghiaini // Trends in Food Sci. & Technology. – 1999. – 10. – Р. 119-128.

16. Higgs J. The changing nature of red meat: 20 years of improving nutritional quality / J. Higgs // Trends in Food Sci. & Technology. – 2000. – № 11. – P. 85-95.

17. Demeyer D. Targets and procedures for altering ruminant meat and milk
lipids / D.
Demeyer, M. Doreau // Proc. Nutrit. Soc. – 1999. – № 58. P. 593-607.

18. Бельгійська блакитна порода корів і биків [Електронний ресурс]. _ Режим доступу: http://poradum.com/poradi-dlya-domu/gospodarstvo/belgijska-blakitna-poroda-koriv-i-bikiv-foto-oglyad.html.

19. Webb E. Effect of Anatomical Location on the Composition of Fatty Acids in Double-Muscled Belgian Blue Cows / E. Webb, S. De Smet, C. Van Nevel et al. // Meat Sci. – 1998. – 50. – P. 45-53.

20. Enser M. Feeling linseed to increase the n-3 PUFA of pork: fatty acid composition of muscle, adipose tissue, liver and sausages’ / M. Enser, R. Richardson, J. Wood  et al. // Meat Sci. – 2000. – № 55. – P. 201-212.

21. Вудмаска І. В. Обмін жирних кислот у рубці корів за різного вуглеводного складу раціону [Електронний ресурс] / І. В. Вудмаска, О. В Голубець, І. М. Ткач, І. В. Невоструєва. – Режим доступу: old.inenbiol.com/bt/2007/3/1.pdf.

22. Precht D. Rapid analysis of the trans–octadecenoic acid in milk fat / Precht D., Molkentin J. // Int. Dairy J. – 1996. – Vol. 6 (№ 8–9). – P. 791–809.

23. Baumgard L. H. Trans-10, cis-12 conjugated linoleic acid decreases lipogenic rates and expression of genes involved in milk lipid synthesis in dairy cows / Baumgard L. H., Matitashvili E., Corl B. A., Dwyer D. A., Bauman D. E. // J. Dairy Sci. 2002. – №85. P. 2155–2163.

24. Baumgard L. H. Milk fat synthesis in dairy cows is progressively reduced by increasing supplemental amounts of trans-10,cis-12 conjugated linoleic acid (CLA) / Baumgard L. H., Sangster J. K., Bauman D. E. // J. Nutr. 2001. 131. P. 1764–1769.

25. Boland M. Designer milks for the new millennium / M. Boland, A. MacGibbon, J. Hill // Livest. Prod. Sci. – 2001. – №1. – Р. 99-109.

26. Vandana D. Trans fats-sources, health risks and alternative approach – A review / Vandana D., Neelam G., Kulveer Singh A., Bhupender Singh K. //J Food Sci Technol. (September–October 2011) – 2011. – Vol. 48 (№ 5). – Р. 534–541.

27. Жукова Я.Ф. Дослідження вмісту транс-ізомерів олеїнової кислоти у жировій фазі молочних і кондитерських виробів [Електронний ресурс] / Я.Ф. Жукова, Ц.О. Король, С.С. Петрищенко. – Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe/prrteh_2014_3_28.pdf

 

References.

1. SAFOSO (2016), “Creating a system for monitoring food safety based on risk assessment in the cycle of production and sales of dairy products in Ukraine”, available at: safoso.com.ua/conference-material/materialy%20konferenciyi_ukr.pdf (Accessed 20 Dec 2016).

2. Pabat, V. and Vinnichuk, T. (2013), “The main factors that determine the quality of animal products”, Ekonomika APK, vol. 12, pp. 108–113.

3. Tavlui, I. (2014), “European integration requires the Ukrainian manufacturers manage quality and food safety”, available at: http://www.agrotimes.net/journals/article/zakonodavchi-vimogi (Accessed 30 Nov 2016).

4. Butylo, R. and Dobidovs'ka, Ya. (2012), “EU legislation on food safety”, available at: http://milkua.info/uk/technews/192 (Accessed 22 Jan 2015).

5. Vysots'ka, I. (2014), “New approaches in defining concepts quality and safety of animal products”, Visnyk Sums'koho natsional'noho ahrarnoho universytetu, Seriia «Ekonomika i menedzhment», vol. 4(59), pp. 82–88.

6. European Commission (2015), “Getting the most of EU agricultural product quality policy”, available at: http://ec.europa.eu/agriculture/quality/index_en.htm (Accessed 16 Feb 2015).

7. Onosova, I. and Shevchuk, T. (2013), “Regulating guaranteed quality as part of the EU food policy”,  available at: http://www.sworld.com.ua/index.php/ru/conference/the-content-of-conferences/archives-of-individual-conferences/oct-2013 (Accessed 25 Feb 2015).

8. Nardone, A. (2004), “Evolution of Livestock Production and Quality of animal Products”, available at: http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.576.6617&rep=rep1&type=pdf (Accessed 03 Sep 2015).

9. Sus, T. (2011), “Prospects for ecological animal husbandry in the Carpathian macroregion”, Aktual'ni problemy rozvytku ekonomiky rehionu, vol. 7(2), pp. 165–170.

10. Katsarova, І. (2013), “Animal welfare protection in the EU”, available at: http://www.europarl.europa.eu/RegData/bibliotheque/briefing/2013/130438/LDM_BRI(2013)130438_REV1_EN.pdf (Accessed 27 Nov 2016).

11. Wikipedia (2016), “Omega-3 fatty acids”, available at: https://uk.wikipedia.org/wiki/Омега-3_ненасичені_жирні_кислоти (Accessed 27 Nov 2016).

12. Kromann, N. and Green, A. (1980), “Epidemiological studies in the Upernavik district, Greenland. Incidence of some chronic diseases 1950-1974”, Acta medica Scandinavica, vol. 208 (5), pp. 401406.

13. Rupp, H., Wagner, D., Rupp, T., Schulte, L.-M. and Maisch, B. (2004, November), „Risk stratification by the "EPA+DHA level" and the "EPA/AA ratio" focus on anti-inflammatory and antiarrhythmogenic effects of long-chain omega-3 fatty acids”, Herz, vol. 29 (7), pp. 673685.

14. De Caterina, R. (2011, June), “N-3 fatty acids in cardiovascular disease”, The New England journal of medicine, vol. 364 (25), available at: http://www.nejm.org/doi/full/10.1056/NEJMra1008153 (Accessed 29 Nov 2016).

15. Cizzolini, R., Zanardi, E., Dorigoni, V. and Ghiaini, S. (1999), “Calorific value and cholesterol content of normal and low fat meat and meat products”, Trends in Food Sci. & Technology, vol. 10, pp. 119128.

16. Higgs, J. (2000), “The changing nature of red meat: 20 years of improving nutritional quality”, Trends in Food Sci. & Technology, vol. 11, pp. 8595.

17. Demeyer, D. and Doreau, M. (1999), “Targets and procedures for altering ruminant meat and milk lipids”, Proc. Nutrit. Soc., vol. 58, pp. 593607.

18. Poradum (2015), “Belgian Blue breed cows and bulls”, available at: http://poradum.com/poradi-dlya-domu/gospodarstvo/belgijska-blakitna-poroda-koriv-i-bikiv-foto-oglyad.html (Accessed 30 Nov 2016).

19. Webb, E., De Smet, S., Van Nevel, C. et al. (1998), “Effect of Anatomical Location on the Composition of Fatty Acids in Double-Muscled Belgian Blue Cows”, Meat Sci., vol. 50, pp. 4553.

20. Enser, M., Richardson, R., Wood,  J. et al. (2000), “Feeling linseed to increase the n-3 PUFA of pork: fatty acid composition of muscle, adipose tissue, liver and sausages”, Meat Sci., vol. 55, pp. 201212.

21. Vudmaska, I., Holubets', O., Tkach, I. and Nevostruieva, I. (2007), “Exchange of fatty acids in the rumen of cows of different carbohydrate diet”, available at: old.inenbiol.com/bt/2007/3/1.pdf (Accessed 01 Dec 2016).

22. Precht, D. and Molkentin, J. (1996), “Rapid analysis of the trans–octadecenoic acid in milk fat”, Int. Dairy J., vol. 8-9, pp. 791809.

23. Baumgard, L., Matitashvili, E., Corl, B., Dwyer, D. and Bauman, D. (2002), “Trans-10, cis-12 conjugated linoleic acid decreases lipogenic rates and expression of genes involved in milk lipid synthesis in dairy cows”, J. Dairy Sci., vol. 85, pp. 21552163.

24. Baumgard, L., Sangster, J. and Bauman, D. (2001), „Milk fat synthesis in dairy cows is progressively reduced by increasing supplemental amounts of trans-10,cis-12 conjugated linoleic acid (CLA)”, J. Nutr., vol. 131, pp. 17641769.

25. Boland, M., MacGibbon, A. and Hill, J. (2001), “Designer milks for the new millennium”, Livest. Prod. Sci., vol. 1, pp. 99109.

26. Vandana, D., Neelam, G., Kulveer Singh, A. and Bhupender Singh, K. (2011, September–October), “Trans fats-sources, health risks and alternative approach – A review”, J Food Sci Technol., vol. 5, pp. 534541.

27. Zhukova, Ya., Korol', Ts.and Petryschenko, S. (2014), “The research content of trans isomers of oleic acid in the oil phase of dairy and confectionery”, available at: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe/prrteh_2014_3_28.pdf (Accessed 05 Dec 2016).

 

Стаття надійшла до редакції 19.12.2016 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"