Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 330.3 : 330.43

 

М. В. Кузубов,

докт. екон. наук, проф., головний науковий співробітник,

Інституту економіки і прогнозування НАН України

Т. Б. Лебеда,

канд. екон. наук, провідний  науковий  співробітник,

Інституту економіки і прогнозування НАН України

 

МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ ЗРОСТАННЯ ТАРИФІВ НА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ НА ДИНАМІКУ МАКРОПОКАЗНИКІВ В УКРАЇНІ

 

M. Kuzubov,

doctor of scienses, prof., Chief Researcher

Institute for Economics and Forecasting, NAS of Ukraine

T. Lebeda,

PhD in Economics, Leading Researcher

Institute for Economics and Forecasting, NAS of Ukraine

 

MODELLING THE IMPACT OF THE GROWTH OF TARIFFS FOR HOUSING AND COMMUNAL SERVICES ON THE MACROECONOMIC DYNAMICS IN UKRAINE

 

Стаття продовжує тему попередніх публікацій щодо дослідження перспектив реформування житлово-комунальної сфери України та формування тарифної політики на житлово-комунальні послуги. Проведено модельні дослідження щодо впливу зміни цін на житлово-комунальні послуги та послуги з постачання електроенергії і природного газу на динаміку макропоказників в Україні та оцінено відповідні інфляційні очікування на 2016 рік.

 

The article continues the theme of previous publications on research prospects of reforming housing and communal services of Ukraine and the formation of tariff policy on housing and communal services. Carried out modeling studies the influence of changing prices for housing and communal services and the supply of electricity and natural gas in Ukraine on the macroeconomic dynamics and estimated the corresponding inflation expectations for 2016.

 

Ключові слова: тарифи на житлово-комунальні послуги, тарифна політика, макроекономічні показники в Україні, економетричні методи і моделі.

 

Keywords: tariffs for housing and communal services, tariff policy, macroeconomic indicators in Ukraine, econometric methods and models.

 

 

Постановка проблеми. Особливістю останніх років є різке зростання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги та послуги з постачання електроенергії та природного газу в Україні - у 2015–2016 рр. на фоні інших товарів і послуг вони зросли найбільше (табл. 1 Додатку 1). Очевидно, що в наступні роки тарифи на житлово-комунальні послуги також будуть зростати - в першу чергу, внаслідок підвищення цін на енергоносії та інфляцію - хоча й у значно менших масштабах, ніж у 2015-2016 рр. Крім того, підвищення комунальних тарифів у майбутньому буде пов’язано з високим рівнем ремонтних робіт та необхідністю модернізації дуже зношених та застарілих комунальних систем.

Формулювання цілей. Виходячи з вищезазначеного, постає важлива проблема дослідження впливу житлово-комунальних тарифів на макроекономічну динаміку в Україні, в першу чергу - на інфляційні процеси та кінцеве споживання домашніх господарств. Саме вирішенню означеної  задачі і присвячено цю статтю.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням реформування сфери житлово-комунального господарства України у контексті забезпечення економічного зростання та проблемам тарифоутворення у цій сфері були присвячені ряд досліджень авторів [1, 2, 3], проте питання оцінки впливу зміни відповідних тарифів на динаміку макропоказників дотепер залишалося поза увагою.

Виклад основного матеріалу.

У цьому дослідженні за допомогою економетричної моделі здійснено кількісну оцінку такого впливу, а саме: у модель  прогнозування економічного розвитку України [4] в рівняння індексів споживчих та цін виробників промислової продукції уведено додаткові фактори споживчих цін на житлово-комунальні послуги (житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива) та цін виробників по сектору «Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря»), та оцінено їх вплив на динаміку індексу споживчих цін (CPI), індексу цін виробників (PPI) та кінцевих споживчих витрат домашніх господарств (Додаток 2).

Результати наших розрахунків за сценаріями, що враховують:

а) зміну житлово-комунальних тарифів, а саме зміну індексів цін на квартирну плату; холодну воду; електроенергію; природний газ; опалення та гарячу воду;

б) зміну споживчих цін для населення по ВЕД «Житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива» (в цілому) та зміну індексів цін виробників з «Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря» (в цілому) наведено в таблиці 1 та таблицях 1-4 Додатку 3.

Результати сценарних розрахунків свідчать про таке.

Найбільший вплив на динаміку споживчих цін спричиняє зміна цін/тарифів на опалення й гарячу воду, найменший - на квартирну плату. Так, для порівняння, 100%-не збільшення тарифів на квартирну плату спричиняє зростання CPI на 0,14 в.п., на централізоване водопостачання - на 1,4 в.п., на електроенергію - на 1,2 в.п., на природний газ - на 1,26 в.п., на опалення і гарячу воду - на 1,9 в.п.. Крім того, таке підвищення тарифів призводить до реального скорочення кінцевих споживчих витрат домашніх господарств - від мінус 0,03% до мінус 0,4%.

Негативний вплив зростання тарифів суттєво підсилюється у разі одночасного збільшення цін/тарифів на усі означені послуги, як власне і відбувається в реальності. Так, наприклад, у разі їх 100%-го одночасного зростання CPI зросте на 5,6 в.п., а кінцеві споживчі витрати домашніх господарств зменшаться на 1,12%. Для порівняння: зростання CPI за січень-серпень 2016 р. порівняно з аналогічним періодом попереднього року склало 15,4 в.п.; реальна зміна кінцевих споживчих витрат домогосподарств за перший квартал 2016 р. склала мінус 2,2%, а за другий квартал склала 4,3% (порівняно з відповідними періодами попереднього року).

За нашими розрахунками за сценарієм, який враховує очікувану зміну цін/тарифів на житлово-комунальні послуги та цін виробників по сектору «Постачання електроенергії, газу, пари, та кондиційованого повітря» у 2016 році, за результатами цього року слід чекати досить суттєвого збільшення інфляції за рахунок означених факторів, а саме: зростання PPI складе 3,5 в.п., а CPI складе 3,34 в.п. (табл. 1), що є досить суттєвим «внеском» в активізацію інфляційних процесів. Для порівняння: за січень-серпень 2016 р. зростання CPI склало 15,4 в.п., а PPI склало 22,7 в.п. порівняно з відповідним періодом попереднього року.

 

Таблиця 1.

Зміна індексів цін (CPI, PPI) за рахунок очікуваної зміни  цін виробників та споживчих цін у сфері

житлово-комунальних послуг та послуг з постачання електроенергії та природного газу у 2016 р. ,

у вимірі рік до попереднього року, в.п.

 

По факту січень-серпень 2016 р. до відповідного періоду попереднього року

Очікування 2016 рік до попереднього року

Зміна цін на квартирну плату

+6

+6

Зміна тарифів на водопостачання

+29,6

+30

Зміна цін на електроенергію

+64,0

+70

Зміна цін на природний газ

+23,6

+50

Зміна тарифів на гарячу воду і опалення

+74,0

+75

Зміна цін виробників у секторі «Постачання електроенергії, газу, пари, та кондиційованого повітря»

+22,7

+30

Вплив на динаміку CPI

 

+3,34 в.п.

Довідка: зростання CPI за січень-серпень 2016 р. порівняно з аналогічним періодом попереднього року склало +15,4 в.п.

Вплив на динаміку PPI

 

+3,5 в.п.

Довідка: зростання PPI за січень-серпень 2016 р. порівняно з аналогічним періодом попереднього року склало +22,7 в.п.

 

Досить високий рівень впливу зростання житлово-комунальних тарифів на інфляційні процеси в економіці України підтверджується ще й тим, що такі послуги, як централізоване водо-, теплопостачання та водовідведення та газопостачання отримує лише частина населення (табл. 2), а отже, по мірі зростання рівня забезпеченості населення означеними послугами вплив зростання відповідних тарифів на загальну інфляцію буде посилюватися.

 

Таблиця 2.

Рівень забезпеченості послугами з централізованого водо-, тепло-, газопостачання та водовідведення,

 станом на 01.03.2012 р.[1]

Тип населених пунктів

Населені пункти

Населення

 

Кількість, одиниць

Частка у загальній кількості, %

Кількість, тис.чол.

Частка у загальній кількості, %

Рівень забезпечення централізованим водопостачанням

- міста

457

99,6

22972

83,3

- селища міського типу

769

86,9

2841

72,2

- села

6298

22,1

3558

24,6

Загалом

7524

25,3

29371

63,9

Рівень забезпечення централізованим водовідведенням

- міста

446

97,2

17878

64,8

- селища міського типу

512

61,2

1794

45,6

- села

727

2,6

1794

1,8

Загалом

1685

5,7

20036

46,5

Рівень забезпечення централізованим теплопостачанням

- міста

291

63,4

15600

59,0

- селища міського типу

231

9,5

231

26,9

- села

92

0,3

41

21,6

Загалом

556

1,9

15872

37,8

Рівень забезпечення житла  природним газом

- міста

 

78,1

 

 

- сільська місцевість

 

38,2

 

 

 

Важливо зазначити, що політика підвищення комунальних тарифів разом з активізацією процесу широкого забезпечення приладами обліку та регулювання, а також враховуючи суттєве зниження реальних доходів населення, вже сьогодні призвели до суттєвої економії споживання відповідних послуг та часткового переключення споживачів на альтернативні варіанти, чим, крім іншого, пояснюється зменшення фізичних обсягів надання означених послуг протягом останніх років (табл. 3).

 

Таблиця 3.

Зміна обсягу виробництва послуг, постійні ціни 2010 р., % до попереднього року

ВЕД послуг

2011

2012

2013

2014

2015

Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря 

+6,0

-1,0

-3,6

-8,5

-11,7

Водопостачання; каналізація, поводження з відходами 

+2,3

-21,7

-4,9

-12,3

-10,5

Джерело: Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

 

Крім того, суттєве підвищення платіжної дисципліни й відповідальності споживачів за вчасний розрахунок за спожиті житлово-комунальні послуги, а також широка система їх субсидування з боку держави призвели до певного поліпшення у цій сфері: у 2015–2016 рр. встановилася стала тенденція зменшення обсягу заборгованості населення за отримані житлово-комунальні послуги та збільшення рівня їх оплати (табл. 4). Причому, якщо у 2015 р. по ряду областей спостерігалося збільшення обсягу такої заборгованості (Дніпропетровській, Закарпатській, Одеській, Херсонській, м. Київ), то в 2016 р. по усіх областях заборгованість населення скорочувалася, а рівень оплати за спожиті житлово-комунальні послуги збільшувався.

 

Таблиця 4.

Стан оплати населенням житлово-комунальних послуг у 2015-2016 роках

Показник

2015

2016

 

на 01.01.2015

на 01.12.2015

на 01.01.2016

на 01.08.2016

Загальна сума заборгованості, млрд.грн

14,7

10,9

10,9

9,6

Приріст (+)/зниження (-) заборгованості з початку року, %

 

-25,5%

 

-12,5%

Рівень оплати населенням житлово-комунальних послуг, %

 

95,5%

 

107,6%

 

Така ситуація пояснюється, в першу чергу, тим, що різке зростання тарифів на житлово-комунальні послуги на фоні скорочення реальних доходів населення спонукає все більшу кількість домогосподарств звертатися за отриманням субсидій, а останні оформляються лише за умови реструктуризації накопиченої заборгованості.

Разом з тим, в умовах підвищення тарифів надмірно зростають масштаби застосування субсидій. Якщо станом на липень 2016 р. субсидії отримували 5,5 млн. сімей (кожне третє домогосподарство), то, за розрахунками Мінсоцполітики України, з настанням опалювального сезону за допомогою звернуться вже 9 з 15 млн. українських сімей, тобто більше, ніж кожне друге домогосподарство. Масштабність цього явища несе в собі серйозні виклики і загрози, особливо в умовах низьких доходів населення і недостатньої забезпеченості приладами обліку й регулювання.

В Україні на сьогодні існує велика проблема з адекватним обліком отримуваних житлово-комунальних послуг та енергоресурсів. Зокрема, на теперішній час в Україні є досить низький рівень забезпеченості житлових будинків засобами обліку теплової енергії - станом на 30.06.2016 р. він склав загалом по країні 59,17%. При цьому найнижчий рівень спостерігється по Луганській, Полтавській, Тернопільська області (відповідно 12,69%, 26,53%, 26,64%), найвищий – по м. Київ, Львівській, Миколаївській областях  (відповідно 88,5%, 78,39%, 73,65%)[2].

Забезпеченість приладами обліку водопостачання є досить високою і станом на 01.09.2016 р. склала в цілому по країні 89,1%, натомість водовідведення - лише 58,9%[3].

Тобто, можемо констатувати, що на сьогодні існує дуже велика кількість споживачів житлово-комунальних послуг, які не забезпечені приладами обліку й регулювання, що:

- значно викривлює картину реального споживання відповідних послуг;

- суттєво гальмує  процеси енергозбереження;

- ставить в нерівні умови споживачів житлово-комунальних послуг, причому ця нерівність зростає по мірі зростання тарифів і зростання частки населення, яке отримує субсидії.

Надмірне поширення субсидій буде сприяти активізації процесів «тінізації» заробітків і заощаджень, посилить «утриманські» настрої у населення. Крім того, орієнтація на розширення субсидій буде становити все більшу проблему й для енергозбереження (зокрема без застосування лічильників), не сприяючи формуванню у населення поведінки економії через відсутність стимулів до енерго- та ресурсозбереження, оскільки це не впливає на зменшення їх плати за енергоносії та житлово-комунальні послуги.

З іншого боку, широкий охват населення субсидіями на енергоносії та житлово-комунальні послуги в умовах відсутності засобів обліку споживання енергетичних та комунальних ресурсів та, відповідно, виставлення рахунків за завищеними нормами споживання фактично призводить до того, що держава за рахунок бюджету сплачує монополістам (виробникам енергоресурсів та виконавцям житлово-комунальних послуг) надлишкові кошти за невироблені товари та ненадані послуги.

Важливим негативним наслідком суттєвого підвищення житлово-комунальних тарифів є те, що досить відчутний удар нанесено по середньому класу, який, значно збіднівши, між тим законодавчо не підпадає під отримання субсидій і, сплачуючи повну вартість житлово-комунальних послуг, переходить у розряд бідних.

У майбутньому можна розраховувати на суттєве зменшення (фізичних) обсягів послуг з постачання електроенергії, природного газу та житлово-комунальних послуг, а також на певне скорочення енергозатратності при їх виробництві - але лише за умов 100%-го забезпечення приладами обліку й регулювання (на усіх етапах виробництва, транспортування, постачання і споживання житлово-комунальних послуг та енергоресурсів), а також посилення дисципліни економії та упровадження ресурсо- та енергозбережних заходів. В кінцевому результаті, це сприятиме зменшенню обсягу фінансових коштів, які населення буде сплачувати за енергоресурси та житлово-комунальні послуги.

Висновки

1. Кількісний аналіз за сценарними розрахунками показав досить високий рівень впливу на розгортання інфляційних процесів в економіці України таких факторів, як зростання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги та послуги з постачання електроенергії та природного газу.

2. В Україні на сьогодні існує дуже велика кількість споживачів житлово-комунальних послуг, які не забезпечені приладами обліку й регулювання. Така ситуація, по-перше, суттєво викривлює картину реального споживання відповідних послуг, по-друге - суттєво гальмує процеси енергозбереження, по-третє - ставить в нерівні умови споживачів щодо споживання житлово-комунальних послуг, причому ця нерівність зростає по мірі зростання тарифів і зростання частки населення, яке отримує субсидії.

3. Широкий охват населення субсидіями на енергоносії та житлово-комунальні послуги в умовах лише часткового забезпечення засобами обліку та, відповідно, виставлення рахунків за завищеними нормами споживання фактично призводить до того, що держава за рахунок бюджету сплачує монополістам-виробникам енергоресурсів та виконавцям житлово-комунальних послуг значні надлишкові кошти за невироблені товари та ненадані послуги.

4. Важливим негативним наслідком суттєвого підвищення житлово-комунальних тарифів є те, що досить відчутний удар нанесено по середньому класу, який, значно збіднівши, за чинним законодавством не підпадає під дію субсидій і, сплачуючи повну вартість житлово-комунальних послуг, переходить у розряд бідних.

5. В майбутньому, при умові 100%-го забезпечення приладами обліку й регулювання на усіх етапах виробництва, транспортування, постачання і споживання житлово-комунальних послуг та енергоресурсів, можна розраховувати на суттєве зменшення їх фізичних обсягів та собівартості (за рахунок скорочення енергозатратності  при виробництві та втрат при споживанні), що, в кінцевому рахунку, призведе до зменшення обсягу фінансових коштів, які населення буде сплачувати за енергоресурси та житлово-комунальні послуги.

6. Зниженню негативного впливу росту житлово-комунальних тарифів на макроекономічну динаміку буде сприяти здійснення наступних заходів:

а) проведення аналітичних розрахунків на урядовому рівні щодо можливості зменшення ціни на природний газ як середньозваженої ціни імпортованого газу та газу власного видобутку з урахуванням інвестиційної складової останнього (яка має бути обґрунтована). На урядовому рівні має бути розроблена і затверджена довгострокова державна інвестиційна програма розвитку національного газовидобування з обґрунтуванням фінансування й економічного ефекту, з обов’язковим контролем за  використанням інвестиційних коштів (коштів інвестиційної складової).

б) стимулювання (спонукання) населення до встановлення приладів обліку й регулювання, у тому числі - на безкоштовній основі для бідних верств населення.

в) стимулювання розробки і реалізації інвестиційних проектів щодо підвищення енерго- та ресурсозбереження комунальних систем, зокрема з широким використанням механізмів державно-приватного партнерства, в першу чергу за такими напрямами:

- теплова ізоляція, збільшення термічного опору огороджувальних конструкцій будинків; теплоізоляційні роботи щодо реконструкції будинків старої забудови; підвищення теплозахисту вікон і балконних дверей за сучасними вимогами із теплозахисту;

- модернізація систем тепло-, водопостачання із запровадженням персоніфікованого обліку за кожним видом енергії;

- використання нетрадиційних джерел енергії як одного з перспективних напрямів енергозбереження в ЖКГ, а також вирішення екологічних проблем;

г) поступовий перехід до монетизації субсидій, в першу чергу, для найбідніших верств населення, з метою стимулювання процесів енерго- та ресурсозбереження в житловому секторі. Так, непрацюючі пенсіонери з мінімальною пенсією, інваліди 1 групи могли б отримувати фіксовану доплату до пенсії при умові відсутності заборгованості за житлово-комунальні платежі. Розмір фіксованої доплати має базуватися на економічно обґрунтованих потребах людини в житлово-комунальних послугах та енергоносіях з урахуванням типу житла і місця проживання та не змінюватися протягом року;

д) підвищення соціальних стандартів в Україні з метою приведення житлово-комунальних тарифів у відповідність з доходами громадян.

 

Література.

1. Запатріна І., Лебеда Т. Реформування житлово-комунального господарства в умовах макроекономічної нестабільності // Економіка України. - 2011. - № 10. - С. 16-29.

2. Запатріна І., Лебеда Т. Житлово-комунальне господарство: перспективи реформування // Економіка України. - 2012. - № 10. - С. 34-44.

3. Запатріна І., Лебеда Т. Тарифна політика як критичний фактор розвитку житлово-комунальної сфери // Економіка України. - 2013. - № 3. - С. 66-76.

4. Лебеда Т.Б. Макроекономічне моделювання перерозподілу ВВП через бюджет : монографія / Тетяна Борисівна Лебеда ; НАН України, ДУ «Інститут екон. та прогнозув. НАН України». - К., 2014. - 296 с.: табл.., рис.

 

References.

1. Zapatrina, I. and Lebeda, T. (2011), “Reforming Housing in terms of macroeconomic instability”, Ekonomika Ukrainy, vol. 10, pp. 16-29.

2. Zapatrina I. and Lebeda, T. (2012), “Housing and communal services, prospects reform”, Ekonomika Ukrainy, vol 10, pp. 34-44.

3. Zapatrina I. and Lebeda, T. (2013), “ Tariff policy as a critical factor in the development of housing and communal services ”, Ekonomika Ukrainy, vol 3, pp. 66-76.

4. Lebeda, T.B. (2014), Makroekonomichne modeliuvannia pererozpodilu VVP cherez biudzhet [Macroeconomic modeling of GDP redistribution through the budget], NAN Ukrainy DU «Instytut ekon. ta prohnozuv. NAN Ukrainy», .

 

 

Додаток 1.

 

Таблиця 1.

Динаміка індексів споживчих цін на товари та послуги, рік до попереднього року, %

 Товари та Послуги

2010

2011

2012

2013

2014

2015

Січень-серпень 2016р.

Індекс споживчих цін

109,4

108,0

100,6

99,7

112,1

148,7

115,4

Продукти харчування та безалкогольні напої

110,9

106,4

97,9

97,8

112,2

145,9

111,7

Алкогольні напої, тютюнові вироби

125,6

116,0

107,5

108,4

116,7

133,2

110,6

Одяг і взуття

103,7

101,6

98,9

97,0

102,0

133,1

121,4

Житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива

113,8

111,0

100,7

100,3

134,3

215,8

133,4

- квартирна плата

112,7

115,1

108,9

102,6

101,1

105,0

106,3

- водопостачання

112,9

112,8

108,1

101,2

122,0

138,7

129,6

- каналізація

116,9

1123,4

107,7

101,0

132,4

146,5

120,1

- електроенергія

100,0

118,3

103,9

100,0

106,6

142,3

164,0

- природний газ

120,9

124,2

100,0

100,0

141,9

453,2

123,6

- гаряча вода, опалення

105,6

117,6

101,2

100,0

109,8

161,1

174,0

Охорона здоров’я

105,8

106,4

102,0

103,0

130,0

137,6

113,3

Транспорт

106,6

120,9

104,1

101,3

141,6

136,8

104,7

Зв’язок

91,1

103,5

101,4

100,7

102,4

105,9

104,6

Відпочинок і культура

102,5

103,2

100,2

99,7

124,8

142,7

115,4

Освіта

110,3

105,7

104,4

102,2

104,7

117,9

118,1

Ресторани та готелі

107,4

107,2

102,8

101,4

114,0

124,3

114,2

Джерело: Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

 

Додаток 2.

 

Моделювання впливу тарифів на житлово-комунальні послуги та послуги з постачання електроенергії та природного газу

 

1. CPI_GKG = f (CPI_KVART, CPI_VODA, CPI_E, CPI_GAZ, CPI_OPAL)

2. PPI = f ( PPI_GKG та інші фактори)

3. CPI = f (PPI, CPI_GKG та інші фактори)

 

Умовні позначення:

CPI

– індекс споживчих цін, у вимірі рік до попереднього року

PPI

- індекс цін виробників, у вимірі рік до року

CPI_GKG

– індекс споживчих цін на житлово-комунальні послуги, послуги з постачання електроенергії та природного газу (Сфера «Житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива»)

PPI_GKG

– індекс цін виробників у секторі «Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря»

CPI_KVART

- індекс споживчих цін за послугою «квартирна плата»

CPI_VODA

- індекс споживчих цін за послугою «водопостачання»

CPI_E

- індекс споживчих цін за послугою «постачання електроенергії»

CPI_GAZ

- індекс споживчих цін послугою «постачання природного газу»

CPI_OPAL

- індекс споживчих цін за послугою «постачання гарячої води, опалення»

 

Додаток 3.

 

Результати розрахунків за розробленими сценаріями

 

Таблиця 1.

Зміна індексів цін (CPI, PPI) та кінцевих споживчих витрат домогосподарств за рахунок зміни цін

на житлово-комунальні послуги та послуги з постачання електроенергії та природного газу,

зміна до попереднього року

Зміна цін на житлово-комунальні послуги, рік до року, в.п.

Відповідна зміна індексів цін та кінцевих споживчих витрат  домашніх господарств

 

Зміна цін на квартирну плату (CPI_KVART), в.п.

Зміна CPI_GKG, в.п., за рахунок зміни цін за житлово-комунальні послуги

Зміна CPI, в.п., за рахунок зміни цін за житло-во-комуналь-ні  послуги

Реальна зміна кінцевих спож. витрат домашніх господарств, %, за рахунок зміни цін за житлово-комунальні послуги

Зміна PPI, в.п., за рахунок зміни цін за житлово-комунальні послуги

+30

+0,73

+0,041

-0,01

+0,0001

+50

+1,22

+0,068

-0,02

+0,0001

+100

+2,79

+0,137

-0,03

+0,0002

+200

+4,85

+0,274

-0,06

+0,0003

Зміна цін на холодну воду (CPI_VODA), в.п.

 

 

 

 

+30

+7,43

+0,42

-0,09

+0,0005

+50

+12,38

+0,7

-0,15

+0,0008

+100

+24,75

+1,4

-0,29

+0,0015

+200

+49,49

+2,79

-0,57

+0,0029

Зміна цін на електроенергію (CPI_E), в.п.

 

 

 

 

+30

+6,48

+0,36

-0,08

+0,0004

+50

+10,8

+0,61

-0,13

+0,0007

+100

+21,6

+1,22

-0,25

+0,0013

+200

+43,2

+2,44

-0,5

+0,0025

Зміна цін на природний газ (CPI_GAZ), в.п.

 

 

 

 

+30

+6,71

+0,38

-0,08

+0,0005

+50

+11,78

+0,63

-0,13

+0,0007

+100

+22,35

+1,26

-0,26

+0,0015

+200

+44,7

+2,53

-0,52

+0,0027

Зміна цін на опалення і гарячу воду (CPI_OPAL), в.п.

 

 

 

 

+30

+15,1

+0,85

-0,18

+0,0004

+50

+20,7

+1,17

-0,24

+0,0007

+100

+34,7

+1,96

-0,4

+0,0013

+200

+62,69

+3,54

-0,72

+0,0023

Зміна цін на квартирну плату , холодну воду, електроенергію, природний газ, опалення, гарчу воду – одночасно, в.п.

 

 

 

 

на +30

+29,73

+1,68

-0,35

+0,0007

на +50

+49,56

+2,8

-0,57

+0,0009

на +100

+99,11

+5,6

-1,12

+0,0017

на +200

+198,03

+11,19

-2,74

+0,0025

Зміна цін на житлово-комунальні послуги, електроенергію, природний газ – одночасно, відповідно до тенденцій 2016 р. - а саме одночасно:

- на квартирну плату: +6 в.п.;

- на воду: +30 в.п.;

- на електроенергію: +70 в.п.;

- на природний газ: +50 в.п.;

- на гарячу воду та опалення: +75 в.п.

 

+47,44

+2,69

-0,55

+0,0021

Зміна цін на житлово-комунальні послуги, електроенергію, природний газ, а також цін виробників у цьому сегменті – одночасно, відповідно до тенденцій 2016 р. - а саме одночасно:

- на квартирну плату: +6 в.п.;

- на воду: +30 в.п.;

- на електроенергію: +70 в.п.;

- на природний газ: +50 в.п.;

- на гарячу воду та опалення: +75 в.п.;

- цін виробників у сегменті «Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря»: на 30 в.п.

+47,68

+3,34

-0,57

+3,5

 

 

Таблиця 2.

Зміна індексів цін (CPI, PPI) за рахунок зміни цін виробників на «Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря»,

у вимірі рік до попереднього  року

Зміна індексу цін виробників з «Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря»,  у вимірі рік до попереднього  року, в.п. (PPI_GKG)

Відповідна зміна макропоказників,  у вимірі рік до попереднього року, в.п.

 

 

Зміна PPI, в.п., за рахунок зміни PPI_GKG

Зміна CPI, в.п., за рахунок зміни PPI_GKG

+30

+3,51

+0,65

+50

+5,85

+1,08

+100

+11,69

+2,16

+200

+23,38

+4,37

 

Таблиця 3.

Зміна індексів цін (CPI, PPI) і кінцевих споживчих витрат домогосподарств за рахунок зміни

споживчих цін по ВЕД «Житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива»,

у вимірі рік до попереднього  року

Зміна індексу цін по ВЕД «Житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива» для населення,  у вимірі рік до попереднього  року, в.п. (CPI_GKG)

Відповідна зміна макропоказників,  у вимірі рік до попереднього року

 

 

Зміна PPI, в.п., за рахунок зміни PPI_GKG

Зміна CPI, в.п., за рахунок зміни PPI_GKG

Реальна зміна кінцевих споживчих витрат домашніх господарств, %,  за рахунок зміни PPI_GKG

+30

+0,01

+1,74

-0,35

+50

+0,01

+2,87

-0,58

+100

+0,01

+5,7

-1,13

+200

+0,02

+11,35

-2,19

 

Таблиця 4.

Зміна індексів цін (CPI, PPI) і кінцевих споживчих витрат домогосподарств за рахунок одночасної зміни

цін виробників та споживчих цін у сфері житлово-комунальних послуг та послуг з постачання електроенергії та природного газу,

 у вимірі рік до попереднього  року, %

Одночасна зміна індексу цін виробників з «Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря» (PPI_GKG) та споживчих цін для населення по ВЕД «Житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива» (CPI_GKG),  у вимірі рік до попереднього  року, в.п.

Відповідна зміна макропоказників,  у вимірі рік до попереднього року

 

 

Зміна PPI, в.п., за рахунок зміни PPI_GKG і CPI_GKG

Зміна CPI, в.п., за рахунок зміни PPI_GKG і CPI_GKG

Реальна зміна кінцевих споживчих витрат домашніх господарств, %,  за рахунок зміни PPI_GKG  і CPI_GKG

+30

+3,51

+2,23

-0,13

+50

+5,85

+3,95

-0,21

+100

+11,70

+7,95

-0,38

+200

+23,35

+15,66

-0,62

 

 


[1] Інформаційно-аналітичні матеріали до розширеного засідання колегії Мінрегіонбуду 01.03.2012 р.;

Офіційний сайт Мінпаливенерго:  http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article?art_id=245071170&cat_id=245070661

 

[2] Офіційний сайт Мінрегіонбуду України: http://www.minregion.gov.ua/napryamki-diyalnosti/zhkh/

[3] Офіційний сайт Мінрегіонбуду України: http://www.minregion.gov.ua/napryamki-diyalnosti/zhkh/

 

Стаття надійшла до редакції 05.12.2016 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"