Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 332

 

К. І. Сєрєбряк,

к. е. н.,  доцент, доцент кафедри економіки і  підприємництва

Східноукраїнського національного університету  ім. Володимира Даля,  м. Сєвєродонецьк

 

ПРОЦЕДУРА ВИЗНАЧЕННЯ ВИДУ РЕГІОНУ  В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД РІВНЯ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

 

K. I. Sieriebriak,

PhD in economics, the associate professor of  the enterprise economy department

East Ukrainian National University named after Volodymyr Dahl, Ukraine

 

 THE PROCEDURE OF THE REGION TYPE DETERMINATION DEPENDING ON THE LEVEL OF INFORMATION INFRASTRUCTURE DEVELOPMENT

 

У статті сформовано процедуру визначення виду регіону  в залежності від рівня розвитку інформаційної інфраструктури, яка містить чотири кроки та апробовано її. Розроблено шкалу для визначення виду регіону  за рівнем розвитку інформаційної інфраструктури. Означено та схарактеризовано п’ять видів регіонів України.

 

The article considers the procedure of the region type determination depending on the level of information infrastructure development which includes four steps and it's testing. It was developed the scale for identification of the region type by the level of information infrastructure development. It was identified and described five types of Ukrainian regions.

 

Ключові слова: процедура, вид регіону, рівень розвитку інформаційної інфраструктури, шкала, конзистентні показники.

 

Key words: procedure, type of the region, level of information infrastructure development, scale, consistent indicators.

 

 

Постановка проблеми. Розвиток інформаційної інфраструктури регіону безпосередньо впливає на економічний стан регіону і тому його дослідження та аналіз завжди будуть залишатися актуальними як для науковців так і для практиків. Оскільки в залежності від рівня розвитку інформаційної інфраструктури регіону залежить не тільки розвиток економіки регіону, а і загальний соціально-економічний розвиток країни. Тому формування простих та практичних підходів до визначення виду регіону в залежності від рівня розвитку інформаційної інфраструктури, наприклад у виді процедури, потребують глибокого та аутентичного науково-практичного дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Багато науковців наполягають, що для аналізу функціонування інформаційної інфраструктури мають використовуватися підходящі показники, які дозволяють оцінити рівень розвитку інформаційної інфраструктури [1-6]. Проте, здійснити таку оцінку можливо лише опосередковано, тому що, по-перше, у державній статистиці відсутні деякі аналітичні показники, а по-друге, у регіонах існують різні інформаційні інфраструктури за різними напрямами функціонування і для усіх регіонів не встановлено уніфіковану базу статистичного спостереження. Тому аналізу розвитку інформаційної інфраструктури регіону пропонується застосовувати конзистентні показники, які вибивають результати функціонування регіональної інформаційної інфраструктури та її апаратне забезпечення. Такий підхід було запропоновано науковцями-економістами Інституту економіко-правових досліджень НАН України [7-10].

Мета дослідження. Метою даного дослідження є формування процедури визначення виду регіону в залежності від рівня розвитку інформаційної інфраструктури та ії апробація.

Виклад основного матеріалу. За результатами дослідження методичних підходів і показників аналізу та оцінки розвитку інформаційної інфраструктури регіону (показники апаратного забезпечення, показники технологічного забезпечення, показники цільового забезпечення) для визначення виду регіону за рівнем розвитку інформаційної інфраструктури було запропоновано процедуру, яка включає чотири кроки і яку у подано на рис. 1.

 

Рис. 1. Процедура визначення виду регіону в залежності від рівня розвитку інформаційної інфраструктури

 

Перший крок. Апаратне забезпечення інформаційної інфраструктури регіону включає: комп’ютери настільні, портативні, ноутбуки, персональні цифрові апарати, міні комп’ютери, універсальні ОЕМ, устаткування, обладнання обчислювальними здібностями, модеми, мобільні телефони, телевізори, відеоапаратура, електронні машини, які контролюються комп’ютером, устаткування мережевого зв’язку тощо.

Технологічне забезпечення інформаційної інфраструктури регіону включає: технології використання широкосмугових, цифрових та бездротових технологій, таких як комутований доступ (Dial-Up), вузько смуговий зв'язок  (ISDN), широкосмуговий зв'язок (DSL, xDSL, ADSL, SDSL), технології Frame-Relay, технології зв’язку лініями електропередачі PLC, технології мобільного зв’язку (GSM, GPRS, UNTS,EDGE, CDMA 2000 1xEVDO), технології  Wi-fi та Bluetooth, технології використання радіочастот, інфрачервоних променів, електромагнітних хвиль, мікрохвиль або акустичних хвиль для тривалого зв’язку між пристроями користувачів, магістральні лінії LAN.

Цільове використання інформаційної інфраструктури регіону включає  використання інформаційних технологій задля: здійснення автоматизованого обміну даними, надсилання замовлень постачальникам, отримання електронних рахунків, отримання замовлень від клієнтів, відправлення електронних рахунків-фактур, відправлення або отримання інформації про продукцію (каталоги, прейскуранти), відправлення або отримання транспортної документації, надання платіжних доручень фінансовим установам, отримання або відправлення даних для/від державних установ.

Проте за умов відсутності статистичної інформації по багатьом показникам, пропонується для аналізу використати такі показники як  показники апаратного забезпечення інформаційної інфраструктури і   показники доходу від використання цього забезпечення.

Показників апаратного забезпечення інформаційної інфраструктури  регіонів країни наведено у табл.1.

За даними статистичного спостереження у 2015 році найкраща ситуація із наявністю комп’ютерів була у м. Києві, Донецькій, Дніпропетровській, Харківській та Одеській областях, що обумовлює кращі можливості цих регіонів до використання інформаційних технологій та систем задля розвитку партнерських відносин, пошуку необхідної інформації, сприяння співробітництву у багатьох напрямках суспільного життя на базі використання інформаційно-комунікаційних технологій.

 

Таблиця 1.

Показників апаратного забезпечення інформаційної інфраструктури  регіонів та їх рейтинг у 2015 р. [11]

 

В процесі аналізу проведено ранжування регіонів за кількістю підприємств, які мали доступ до мережі Інтернет та з’ясовано, що підприємства у м. Київ мали найкращу позицію (1 місце); Донецька (2 місце); Дніпропетровська (3); Харківська (4); Одеська (5).

Розвиток інформаційної інфраструктури регіонів України характеризується станом розвитку телекомунікаційної інфраструктури, станом забезпечення обчислювальною технікою та розвитком регіональної  мережі Інтернет [23].

Аналіз кількості абонентів мережі Інтернет у регіонах України показав, що у 2010 році їх найбільша кількість була у м. Київ, на другому місці – Одеська область, на третьому – Дніпропетровська. У 2015 році кількість абонентів мережі Інтернет зросла у порівнянні з 2010 роком на 60,9%. При чому, у м. Київ зростання за цей період склало 62,1%, у Одеській області 182,2%, у Дніпропетровській – лише на 26,8%. Аналіз розвитку мобільного зв’язку свідчить, що за період з 2010 р. до 2014 р. кількість абонентів зросла на 13,4%. Найвищий розвиток мобільного зв’язку у м. Києві, Дніпропетровській, Харківській, Одеській областях, найнижчий рівень у Кіровоградській та Тернопільській областях. Аналіз динаміки розвитку кабельного телебачення за 2010-2014 роки свідчить про негативну тенденцію, кількість абонентів за цей період зменшилась з 3455,8 до 2940,1 або на 14,9% .

Однією з важливих характеристик функціонування інформаційної інфраструктури  регіонів країни  є  показник отримання доходу від надання інформаційних послуг. Ефективність функціонування інформаційної інфраструктури  регіонів може визначатися порівнянням одержаних результатів від функціонування цієї системи і витрат усіх видів ресурсів, необхідних для її створення, впровадження та розвитку [24].

Аналіз доходів  від реалізації послуг з надання доступу до мережі Інтернет у регіонах України у 2015 р. свідчить про наявні відмінності. Позитивно відрізняються м. Київ, Одеська область, Донецька, Дніпропетровська та Львівська області. Найнижчій рівень доходів відмічено у Житомирській, Рівненській, Кіровоградській областях. Аналіз динаміки отримання доходів від реалізації послуг з надання доступу до мережі Інтернет у регіонах України за період з 2010 по 2015 роки наведено у табл.2.

 

Таблиця 2.

Доходи від реалізації послуг з надання доступу до мережі Інтернет за 2011-2015 рр., млн. грн.[11]

Регіони

Роки

Ранг

2011

2012

2013

2014

2015

2015

Україна

3805,1

4261,0

4673,1

4908,5

5348,9

 

Вінницька

77,2

94,9

108,3

87,9

100,0

10

Волинська

36,0

40,4

45,9

51,4

60,6

20

Дніпропетровська

230,4

227,9

244,2

255,1

272,4

4

Донецька

276,2

343,2

411,1

497,1

446,5

3

Житомирська

35,5

40,7

45,2

47,4

50,5

25

Закарпатська

39,0

48,2

61,5

66,8

74,3

17

Запорізька

118,5

135,3

135,6

137,7

150,2

7

Івано-Франківська

38,5

46,9

49,3

53,0

66,0

19

Київська

56,8

69,8

84,5

102,2

131,5

8

Кіровоградська

31,1

35,1

39,1

45,5

54,5

23

Луганська

64,1

81,5

98,0

110,5

109,5

9

Львівська

189,2

217,1

243,2

248,8

261,6

5

Миколаївська

46,4

52,3

61,8

74,3

88,3

12

Одеська

314,7

419,9

522,5

659,8

1012,9

2

Полтавська

71,8

82,6

81,6

82,1

89,2

11

Рівненська

41,6

46,7

47,4

46,2

54,3

24

Сумська

47,2

53,1

55,0

53,9

59,8

21

Тернопільська

49,7

58,2

62,4

72,1

78,6

13

Харківська

206,2

240,9

242,2

179,6

179,6

6

Херсонська

52,3

62,3

60,8

62,7

75,8

15

Хмельницька

52,3

63,0

63,7

62,9

72,8

18

Черкаська

40,7

45,2

74,1

68,5

77,1

14

Чернівецька

36,2

43,5

53,3

54,3

58,1

22

Чернігівська

37,7

47,7

63,9

71,5

75,8

15

м. Київ

1496,1

1525,0

1569,1

1557,5

1649,0

1

 

Аналіз динаміки доходів від реалізації послуг з надання доступу до мережі Інтернет у регіонах країни за період, що аналізується, показав, що загалом в Україні доходи зросли на 40,6% у 2014 р. по відношенню до 2011 р. У м. Києві зростання складало 10,2%, в Одеській області – 221,8%, Дніпропетровській – 18,2%, Луганській – 70,8%, Донецькій – 61,6%. Найбільше  зростання доходів відбулося у Одеській області, що можна пояснити наявністю та ефективністю реалізації Регіональної програми інформатизації Одеської області на 2011– 2013 роки [8]. За абсолютним значенням показника перше місце залишається за м. Києвом (1649,0 млн. грн.)

Досліджуючи інформаційну інфраструктуру доречно проаналізувати  систему зв’язку та інформатизації. Вінницька область продовжує зберігати позитивну тенденцію розвитку у цьому напряму. В області послуги зв’язку забезпечують потреби всіх категорій споживачів. Найбільша частина в загальних обсягах доходів належить мобільному телефонному зв’язку – 1 459 млн. грн. (78%), та міському телефонному зв’язку – 117,2 млн. грн. (6,3%). Кількість абонентів мобільного зв’язку нараховує більше 1,7 млн. осіб. Телефонна мережа області на 01.01.2016 р. нараховує 320,3 тис. основних телефонних апаратів в т.ч. міських – 233,3 тис. та сільських – 87 тис. апаратів. Насиченість телефонних апаратів на 100 сімей області становить 43 при середньому показнику по Україні 58 телефонних апаратів. Основною проблемою в сфері зв’язку залишається досить низький рівень проникнення мережі Інтернет. За різними оцінками рівень доступу до Інтернету в області становить менше 40-45%. Саме у подоланні цифрової нерівності населення, зростанню рівня доступу до мережі полягає перспектива розвитку не лише підсистеми зв’язку, а й інших галузей області.

Станом на 1.01.2016 р. щільність мережі зв’язку Волинської області становить – 0,16; щільність покриття мережі Інтернет – 0,06; рівень забезпеченості мобіль­ним зв’язком – 1,32. В цілому, станом на 2014 р. абоненти мобільного зв’язку 1383437, кількість телефонних основних апаратів – 175090; кількість користувачів Інтернет – 65124. Першочерговими проблемами цієї підсистеми є низька модернізація інфраструктури галузі зв’язку та не достатнє впровадження нових технологій та послуг, що відповідають потребам суспільства. Актуальним залишається питан­ня підключення до мережі Інтернет в сільських районах. Заходами, які в найближчі роки необхідно реалізувати є вирішення питання фінансування будівництва телевежі поблизу с. Дігтів Володимир-Волинського району; розвиток мережі широкосмугового доступу до Інтернет шляхом розширення ємності, оптимізації існуючих та будівництва нових майданчиків ШСД за техно­логією ADSL2+.

Дніпропетровська область є однією з провідних в Україні. Що стосується розвитку інформаційних ресурсів, то суб’єктами господарювання прискорено запроваджуються нові сучасні інформаційно-комунікаційні технології та рішення щодо створення інформаційних ресурсів і застосування електронних технологій для підвищення конкурентоспроможності: 95,4% підприємств мають доступ до мережі Інтернет, із них використовували Інтернет для банківських та фінансових послуг – 91,4%, отримання податкових форм – 83,2%, виконання адміністративних процедур – 45,8 %. Активізується робота стосовно запровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій у публічному секторі, зокрема освіті, науці, охороні здоров’я, культурі. Громадяни активно включаються у глобальні процеси створення та використання світових інформаційних ресурсів. У регіоні створено базову системну інфраструктуру органів виконавчої влади та місцевого самоврядування на основі застосування інформаційних технологій – захищений телекомунікаційний центр, який об’єднує більше 25 серверів, а також єдину регіональну інформаційно-телекомунікаційну мережу органів виконавчої влади й місцевого самоврядування Дніпропетровської області (більше 2000 користувачів) та єдиний інформаційний веб-простір органів влади (27 веб-сайтів). Процес інформатизації в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування Дніпропетровщини характеризується такими показниками: в облдержадміністрації, її структурних підрозділах та в райдержадміністраціях налічується 1780 персональних комп’ютерів, з яких сучасних ПК –  66%, застарілих – 34%; оснащеність персональними комп’ютерами  облдержадміністрації та її структурних підрозділів становить понад 85%, райдержадміністрацій – 44%; усі структурні підрозділи облдержадміністрації, райдержадміністрації, районні ради мають  доступ до мережі Інтернет (швидкість каналів зв’язку – від 10 мб/с до 100 мб/с).

Дніпропетровщина – перша серед регіонів України створила власний акредитований Центр сертифікації електронних ключів, завдяки чому успішно впроваджується система електронного документообігу в органах влади з використанням електронного цифрового підпису та штрих-кодування. У 2011 році між Дніпропетровською облдержадміністрацією, Дніпропетровською обласною радою та ТОВ „Майкрософт Україна”  підписано Меморандум про взаєморозуміння до 2016 року щодо впровадження  проекту „Електронний регіон”, у основу „дорожньої карти” якого покладено понад 50 цільових проектів за  8 цільовими напрямами: розвиток інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури регіону; системи підтримки прийняття управлінських рішень; електронне управління пілотними кластерами регіону (сільське господарство, будівництво); електронні послуги (сервіси); електронне управління сферою охорони здоров’я; електронне управління соціальною сферою; електронне управління екологічною, техногенною та громадською безпекою; соціально-психологічна трансформація свідомості жителів регіону при переході до інформаційного суспільства. Усі ці проекти розширюють можливості при реалізації вже розпочатих у регіоні реформ у таких сферах: медицина, освіта, житлово-комунальне господарство, екологічна та техногенна безпека тощо.

В області створена система „Єдиного вікна” – за єдиними стандартами надаються адміністративні послуги для підприємців та громадян. На Дніпропетровщині розпочато роботу 35 таких центрів. Для всіх послуг, що надаються, розроблено детальні технологічні карти стосовно кожної дозвільної процедури із зазначенням етапів, термінів і відповідальних на підставі Закону України „Про адміністративні  послуги”.

У 2015 р. доходи операторів, провайдерів від надання послуг пошти та зв’язку становили 1842,6 млн.грн., що на 11,3% менше показника 2014 р. у тарифах 2014 р. Із загального обсягу 1212,4 млн.грн. – доходи від послуг пошти та зв’язку населенню (зменшення на 10,7%). Найбільша частка припадала на доходи від надання населенню послуг мобільного ( стільникового) зв’язку – 55,8%, телефонного міського – 18,1%, комп’ютерного – 12,5%. Питома вага доходів від передачі і прийому телевізійних та радіопрограм, радіозв’язку складала 6%, поштових послуг – 3,4%, телефонного міжміського зв’язку – 2,6%.

Стан інформаційної інфраструктури Донецької області на 1.01.2016 року: кількість абонентів мобільного зв’язку – 130,27 на 100 ос., це більше на 5,6% рівня 2013 р. Кількість телефонних ліній – 17,82 на 100 жителів, що менше на 8,1 % ніж в 2015 р., Інтернет-користувачі – 43,57 на 100 ос., що на 72,6 % більше ніж в 2015 р. Основними напрями при удосконаленні інформаційної інфраструктури регіону є підвищення пропускної спроможності Інтернет; розширення мережі Інтернет в містах та селах області; підвищення якості послуг зв’язку (в т.ч. послуг поштового зв’язку, беручи до уваги зростання обсягів електронної торгівлі).

За 2015 р. підприємствами зв’язку Житомирської області надано послуг на 1,4 млрд.грн., що на 0,4% більше, ніж за відповідний період 2014 р. Населенню надано послуг зв’язку на 1,1 млрд. грн. (80,0% загального обсягу), підприємствам та організаціям – на 281,2 млн.грн. Найбільша частина доходів (77,8%) припала на послуги мобільного зв’язку. Послуги телефон­ного зв’язку склали 10,9%, поштового – 5,3%, комп’ютерного – 3,2%, передачі і прийому телеві­зійних та радіопрограм, радіозв’язку – 2,1%, проводового мовлення – 0,4%, спеціального фельд-зв’язку – 0,2%, нагляду та технічного контролю за використанням радіочастот – 0,1%. Основною проблемою підсистеми зв’язку регіону є низька якість послуг, що частково проявляєть­ся у низькому рівні захищеності інформації. З метою розвитку підсистеми зв’язку доцільним є вивчення та впровадження передово­го досвіду з метою підвищення якості послуг, забезпечення повноцінного доступу до телеко­мунікаційних послуг незалежно від місця розта­шування їх споживача.

Галузь зв’язку є важливим елементом інфраструктури Закарпатської області і перебуває на даному етапі розвитку, зазнаючи істотних змін. Із введенням цифрових АТС зросла якість телефонного зв’язку, набув розвитку мобільний зв’язок, діє розгалужена мережа інтернет-провайдерів та інтернет-клубів. Суттєві реформування відбуваються в галузі поштового зв’язку. Розгалужена мережа мобільного зв’язку привела до зменшення послуг стаціонарного телефонного зв’язку. Доходи від надання послуг пошти та зв’язку в 2015 р. складали 166,50 млн. грн. найбільшу питому вагу в доходах сфери зв’язку складають послуги з мобільного (стільникового) зв’язку – 100,82 млн. грн. (майже 61% від загальної кількості послуг).

Основні показники розвитку пошти і зв’язку в 2015 р. такі: відправлено газет і журналів – 2315,9 тис. (в 2012 р. 3344,6 тис.); листів – 2464,3 тис. (в 2012 р. – 2394,0); телеграм 6,8 тис. (в 2012 р. – 8,9); посилок – 227,7 тис. (в 2012 р. – 232,6 тис.); грошових переказів і пенсійних виплат – 3016,4 тис. (в 2012 р. – 3063,6). Надано міжміських телефонних переговорів (включаючи міжнародні – 2281,3 тис. ( в 2012 р. – 25453,4 тис.).

Проблемні питання розвитку галузі зв’язку та інформаційних технологій: телефонізація пільгових категорій громадян; оренда та виділення приміщень в межах населених пунктів для здійснення переносу АТС в разі зміни власників будівель, в яких розміщені сільські АТС; виділення та надання в оренду приміщень ЗД «Укрпошта» для розміщення відділень поштового зв’язку; розширення мережі та підвищення якості мобільного зв’язку у гірській місцевості; розширення мережі передачі даних та широкосмугового доступу до мережі Інтернету з використанням оптико-волоконних ліній зв’язку.

В Запорізькій області розгалужена телефонна мережа. Впроваджено цифрові телефонні станції. Мережа «Інтернет» у режимі «он-лайн» використовується у всіх галузях господарського життя. Маються декілька потужних серверів електронної пошти. Область посідає перше місце серед регіонів України за показниками телефонізації на душу населення (основними домашніми телефонними апаратами у міській місцевості забезпечено 70 сімей із 100, у сільській – 32 із 100). У 2015 році по області налічувалося близько 95,4 тис. абонентів широкосмугового доступу до мережі Інтернет, в тому числі в сільській місцевості – 17,3 тис. абонентів (абоненти Запорізької філії ПАТ «Укртелеком»). Для з’ясування перспектив розвитку підсистеми необхідно постійно аналізувати звітність щодо щільності мережі зв’язку, щільності покриття мережі Інтернет, рівня забезпечення мобільним зв’язком всіх населених пунктів регіону.

Кількість абонен­тів мобільного зв’язку у Івано-Франківській області перевищує кількість жителів області. Щільність покриття мобільного зв’язку у містах залежить від щільності розміщення базових станцій, що становить приблизно від 20 до 500 метрів. Щільність покриття на околицях міст та сільській місцевості може становити 1500 – 2000 метрів. Практично 99% всіх населених пунктів Івано-Франківської області забезпечено зв’язком стандарту GSM. Виключення станов­лять місцевості зі складною географічною структурою. Покриття CDMA стандарту зв’язку забезпечується операторами на 75% території області. Забезпеченість основними домашніми телефонними апаратами станом на 01.01.2016 року складає 53 одиниці на кожні 100 сімей у містах та 24 одиниці на кожні 100 сімей у селах Івано-Франківської області. Високошвидкісним кабельним Інтернетом забезпечено 90% жителів міст Івано-Франківської області та приблизно 30% жителів сільських місцевос­тей. Відсутність високошвидкісного кабельного Інтернету компенсується доступом до Інтернету, який надають оператори мобільного зв’язку. Проблемами   у   питанні   розвитку   підсистеми зв’язку є складність проведення високошвидкісного кабельного Інтернету у гористій місцевості. Перспективами для розвитку є створення спеціальних полегшених податкових умов для компаній, що будуть надавати високошвидкісний кабельний Інтернет у сільських місцевостях зі складною географією.

Підприємствами пошти та зв’язку у Київській області станом на 2015 рік надано послуг на суму 2 млрд.грн., що, на 5,5% більше, ніж за 2014 рік. Доходи від послуг зв’язку для населення збільшилися на 1,8% і становили 449,2 млн. гривень. Розвиток телекомунікаційних мереж в Київській обласній філії ПАТ “Укртелеком”, в основному, проводиться за рахунок впровадження обладнання широкосмугового доступу до мережі Інтернет з наданням споживачам послуг з передачі даних. За 2015 рік проведено розширення існуючих майданчиків ШСД (широкосмуговий доступ в Інтернет) на 1536 портів та будівництво 8-ми нових майданчиків на 896 портів. Послуги широкосмугового доступу до мережі Інтернет надаються на 124 майданчиках у 78 населених пунктах Київської області, монтованою ємністю 57984 порти, з них задіяна ємність 55974 порти. За станом на 01.01.2016 щільність телефонних апаратів становить 22,68 на 100 мешканців, тоді як на початок 2013 року складала 23,62 на 100 мешканців (Програмою було передбачено – 24,4 одиниці). Розвиток мережі Інтернет та стільникового зв’язку хоча і призводить до зменшення кількості користувачів стаціонарними телефонами та традиційним поштовим з’єднанням, але разом з тим покращує комунікацію в межах області та може стати поштовхом до розвитку районів області, які віддалені від Києва.

В Кіровоградській області станом на 01.01.2015 проживає 987,6 тис. чоловік. Зв’язком загаль­ного користування забезпечено 144,6 тис абонентів у містах та 29,2 тис абонентів у селах. Середній показник кількості основних телефо­нів на 1000 сімей становить 35 одиниць. На даний час кількість абонентів мобільного зв’язку в області налічує 1008066 чоловік. Однією з головних проблем підсистеми зв’язку залишається недостатня якість послуг даної галузі, наявність територіальних зон, які не дозволяють в повній мірі користуватись існую­чими послугами, недостатній рівень автомати­зації та комп’ютеризації у відділеннях поштово­го зв’язку у сільській місцевості. З метою активізації підсистеми зв’язку доціль­ним є постійне впровадження передових техно­логій націлених на підвищення якості послуг, розширення їх асортименту та забезпеченні їх соціальної доступності.

У Львівській області протягом 2015 р. спостерігалася тенден­ція подальшого зменшення забезпеченості населення основними домашніми телефонни­ми апаратами, яка станом на 1 січня 2016 р. становила 24%, що на 1% менше у порівнянні з попереднім роком. Забезпеченість населен­ня Львівщини мобільним зв’язком станови­ла 127,4% та є достатньою для забезпечення потреб населення. Львівщина відноситься до регіонів з найвищим рівнем забезпечення населення доступом до мережі Інтернет, який у 2015 р. становив 9,7%, широкосмуговим доступом (ШСД) – 9,6%, рівень проникнення мобільного ШСД – близько 4,7% та залишилися майже незмінними щодо 2013 р. Основними проблемами залишилися низький рівень проникнення мобільного (мереж 3G та 4G) та фіксованого ШСД у сільську місцевість, що обумовлено відсутністю зацікавленості провайдерів виходити за межі великих міст. Усунення проблеми обумовлюватиметься розробкою єдиної державної політики забез­печення населення ШСД, яка визначатиме перелік пільг для приватних провайдерів для розвитку інфраструктури в сільській місцевості

Аналіз інформатизації Луганської області свідчить про низький рівень організаційного та методичного забезпечення, недостатність засобів обчислювальної техніки, відсутність розвитку власного програмного забезпечення та інформаційних технологій в області, відсутність розвитку корпоративної мережі області й повільний розвиток локальних комп’ютерних мереж органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

На сьогодні залишається низьким рівень забезпечення органів влади сучасною комп’ютерною та офісною технікою, а також програмним забезпеченням, що перешкоджає ефективному виконанню тих чи інших завдань. Дуже повільно вирішуються завдання комп’ютеризації робочих місць та об’єднання їх у локальні інформаційно-обчислювальні мережі. В структурних підрозділах облдержадміністрації та райдержадміністраціях деякі робочі місця не оснащені комп'ютерною технікою або оснащені застарілою чи непридатною до роботи, що не дозволяє в повному обсязі виконувати поставлені завдання.

Дані за 2015 рік свідчать, що райдержадміністрації забезпечені комп'ютерною технікою лише на 42 % від необхідної кількості, з них майже 60%  – застаріла техніка та 15% – така, що підлягає списанню. З наявних комп’ютерів  лише  17 %  підключені  до  мережі  Інтернет, при необхідності 80-90 %. Аналогічна ситуація склалась у структурних підрозділах облдержадміністрації.

Структурні підрозділи з інформаційно-аналітичного забезпечення існують лише в декількох органах виконавчої влади області. Деякі підрозділи більшість завдань виконують із застосуванням застарілої комп’ютерної техніки та на застарілих програмних засобах аналізу.

Зі збільшенням числа комп’ютерів буде зростати потреба в єдиному інформаційному просторі та в скоординованій політиці у сфері організації інформаційної взаємодії. Більшість установ області в якості програмної платформи використовують WINDOWS, іноді – UNIX-подібні платформи. Для обробки даних перевагу у використанні мають продукти Microsoft Office.

Технічними платформами інформаційно-обчислювальних систем і мереж області є здебільшого IBM-сумісні персональні комп’ютери та побудовані на їх основі локальні обчислювальні мережі (далі – ЛОМ).

Як правило, ЛОМ повинні містити у своєму складі сервер баз даних або файловий сервер, а також програмні засоби для роботи з ресурсами сумісного використання. Аналіз існуючих мереж свідчить, що більшість з них не відповідають зазначеним вимогам. Структурні підрозділи облдержадміністрації здебільшого використовують техніку як локальний ресурс, навіть за наявності мережі. У більшості випадків обчислювальна мережа використовується для обміну окремими файлами.

Також слід відзначити хаотичне будування телекомунікацій в області. Великі витрати на їх розробку, виробництво та експлуатацію, зростаючі вимоги щодо їх розширення й модифікації можуть призвести до технологічного тупика. Залишається низка питань, які потребують вирішення на рівні інформатизації держави та регіонів: відсутність структурних підрозділів з інформаційно-комп’ютерного забезпечення у більшості органів виконавчої влади області; відсутність або складність доступу громадян до інформаційних ресурсів місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування; недостатній рівень захисту інформації, яка надається в електронному вигляді; відсутність єдиної уніфікованої системи обробки кореспонденції в установах регіону (системи електронного документообігу); неможливість вчасно отримувати необхідну інформацію для підготовки відповідей на звернення громадян та прийняття оперативних рішень через відсутність віддаленого доступу; низька швидкість документообігу в системі органів влади.

Інформаційна взаємодія в області забезпечується мережею Інтернет та низкою локальних мереж. Розгорнуті в цей час мережі не реалізують низку специфічних вимог щодо обміну конфіденційною інформацією й захисту від несанкціонованого доступу та впливу на системи.

Станом на кінець 2015 року забезпеченість населення області мобільним зв’язком на 100 чоловік складає 135,2, а стаціонарними телефонами 15,5 на 100 чоловік. Відносний темп зростання складає 100 та 40 відсотків відповідно. Забезпеченість населення області доступом до мережі Інтернет 5,9 на 100 чоловік. Так, в сучасних умовах виникає гостра необхідність значного підвищення рівня інформатизації суспільства та інформаційно-аналітичного забезпечення органів виконавчої влади і місцевого самоврядування області. Використання новітніх інформаційних технологій, сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки, наявність телекомунікаційної мережі, баз і банків даних, забезпечення науково обґрунтованого підходу до вирішення завдань інформатизації та формування системи підготовки висококваліфікованих фахівців спроможні забезпечити неухильне зростання показників соціально-економічного розвитку практично в усіх галузях народногосподарського комплексу області, планомірне зростання її економічного потенціалу.

Послуги електрозв’язку в Миколаївській області надає Миколаївська філія ВАТ «Укртелеком». Нині по області стабільно працюють 469 телефонні станції загальною ємністю 304,5 тис. номерів. Забезпеченість населення основними домашніми телефонними апаратами на 100 сімей у міських поселеннях становила 77 одиниць, у сільській місцевості – 25. Триває й розвиток таксофонної мережі та Інтернету. В містах Очаків, Снігурівка, Нова Одеса встановлено супутникові антени, що дає можливість значно поліпшити якість послуг Інтернет. За цей час розширено обласний вузол Інтернет, що значно збільшило швидкість передачі даних, відкрито Інтернет-кафе в обласному центрі і в районах. Нині надання послуг доступу до Інтернет забезпечується у всіх районах області. Рівень забезпечення населення мобільним зв’язком високий.

У 2011-2015 рр. на території Одеської області впроваджено повноцінну інформаційно-телекомунікаційну систему органів виконавчої влади та місцевого самоврядування (далі – ІТС ОВВ та МС) на основі оптичних ліній зв’язку, які забезпечують швидкісну і гарантовану передачу даних. В адміністративних будівлях органів влади області поступово впроваджуються структуровані кабельні системи (далі – СКС), і сьогодні повноцінним доступом до інформаційних сервісів забезпечено більше 1000 державних службовців та посадових осіб. Доступ до сервісів ІТС мають 26 районних ОВВ та МС, а загальна кількість користувачів в районах області складає понад 500 осіб. До ІТС ОВВ та МС також мають доступ 36 територіальних управлінь праці та соціального захисту населення.

Між всіма комутаційними (далі – КВ) вузлами побудовано магістральні канали на основі оптичних ліній зв’язку. В кожному районі організовано КВ, які підключено до ІТС ОВВ та МС за допомогою оптичних ліній зв’язку зі швидкістю передачі даних 5Мбит/с.

У 2015 році на серверній платформі реалізовано систему віртуалізації, яка дозволила суттєво зменшити витрати на електричну енергію та більш ефективно використовувати серверне обладнання. За результатами опитування про стан інформатизації регіону, проведеного у 2015 році, середній відсоток забезпеченості обчислювальною технікою структурних підрозділів облдержадміністрації станом на 01.01.2016 становить 81,28 %. Оснащення засобами обчислювальної техніки районних державних адміністрацій знаходиться на рівні 49,50 % .

Останні три роки кількість абонентів мережі Інтернет в Одеській області постійно і динамічно зростає, станом на 01 липня 2016 року в області нараховується 1361665 абонентів. Особливе зростання спостерігається серед домашніх користувачів Інтернету – 1267719 абонентів.

Доходи від послуг зв’язку Інтернет за 2015 року склали 374617,6 тис. грн., з них за послуги населенню – 316743,6 тис. грн. За міжнародні послуги зв’язку Інтернет отримано 39793,0 тис. грн., з них від населення – 33784,4 тис. грн. Не зважаючи на кризові явища в економіці, темпи зростання доходів у сфері надання послуг зв’язку через Інтернет продовжують зростати і займають лідерські позиції у структурі зв’язку.

В Одеській області на 2500 підприємствах з чисельністю 10 і більше працівників зареєстровано 49883 працівників, що мають доступ та можливість використовувати Інтернет в своїй роботі. Основна їх частина зареєстрована в м. Одеса – 76% (37977 користувачів/1716 підприємств). Значна частина користувачів знаходиться  в: м. Іллічівськ  – 4190 користувачів підприємства, у м. Ізмаїл – 1204 користувачів/69 підприємств, у м. Білгород-Дністровський – 516 користувачів/54 підприємства, у м. Котовськ – 99 користувачів/21 підприємство, у м. Теплодар – 74 користувачів/10 підприємств. У районах області 4475 працівників мають доступ до Інтернету, з них у Овідіопольському – 1503 користувачів/128 підприємств, Комінтернівському – 922 користувачів/76 підприємств і Біляївському – 888 користувачів /70 підприємств .

Середній відсоток робочих місць, підключених до мережі Інтернет в структурних підрозділах облдержадміністрації та районних державних адміністраціях, становить 65,04% від загальної кількості АРМ. З 1013 закладів охорони здоров’я до мережі Інтернет підключено 167, в основному це районні лікарні та лікувальні заклади обласного центру. Із 903 загальноосвітніх шкіл до Інтернету підключено 659 (73%). Серед районів області найбільше шкіл мають вихід до Інтернету у Балтському – 23 і Болградському – 23. В області працює 142 Інтернет-клуби, з них 72 знаходиться у м. Одесі.

За результатом реалізації проекту «Електронне самоврядування» у громадян та підприємців Одеської області з’явилася можливість безперешкодно та швидко отримувати державні адміністративні послуги через мережу Інтернет, що значно підвищило рівень відкритості та прозорості діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, зменшило час та матеріальні ресурси, а також бюрократичну та корупційну складові процесу надання послуг.

На даний момент загальна кількість веб-ресурсів органів влади Одеської області складає 90 одиниць та їх кількість продовжує зростати, лише за останні три роки було впроваджено близько 35 веб-сторінок. Всі інформаційні ресурси створюються відповідно до вимог законодавства щодо їх структури та змісту, а також спеціальними системами захисту забезпечується цілісність та доступність інформації, що оприлюднюється.

На поточний момент в області створено п’ять інформаційних (автоматизованих) систем 1-го класу для обробки інформації з обмеженим доступом (таємна, службова та конфіденційна інформація) та на їх комплексні системи   захисту   інформації   (далі   – КСЗІ)   отримано   атестати   відповідності. Окрім  цього,  для  обміну  інформацією  з  обмеженим  доступом  мережею Інтернет розгорнуто регіональну систему захищеної електронної пошти.

На території Полтавської області основними видами зв’язку виступають: поштовий, телеграфний, міський і сільський телефонний, телефонний міжміський (включаючи міжнародний), дротове мовлення, передача і прийом телевізійних і радіопрограм, радіозв’язок, комп’ютерний, мобільний. Доходи підприємств від подання послуг зв’язку у фактичних цінах постійно збільшується (2005 рік – 31,1 млн. грн., 2015 рік – 534,3 млн. грн.). В структурі доходів провідне місце займає мобільний зв’язок (250,0 млн. грн. та міжнародний зв’язок 106,8 млн. грн.). В області діють наступні підприємства зв’язку: Укртелеком, Утел, Велтонтелеком, Київстар, Білайн, Лайф, МТС. Аналіз надання послуг підприємствами зв’язку загального користування свідчить, що за останні роки значно скоротилось відправлення газет і журналів (з 17,1 млн. до 12,2 млн.), листів (з 10,6 млн. до 8,2 млн.), телеграм (з 0,18 млн. до 0,01 млн.), проте відправлення посилок збільшилось (з 0,27 млн. до 0,41 млн.). Поряд з тим, майже в 4 рази зменшилися обсяги надання міжміських телефонних переговорів (включаю чи міжнародні) (з 106,87 млн. в 2005 році до 45,20 млн. в 2015 році). Висновки і рекомендації по підсистемі: Наявна статистична інформація враховує показники, що є вже застарілими. Підсистема зв’язку одна із найбільш динамічних підсистем. При стратегічному плануванні цієї підсистеми слід відштовхуватися не від наявних статистичних показників, а від світових трендів розвитку цієї підсистеми.

В Рівненській області не спостерігається тенденція до збільшення щільності зв’язку, оскільки область знаходиться на 21 місці серед регіонів України. В області експлуатуються 471 АТС, загальною монтованою ємністю 224,5 тис. телефонних номерів. Рівень телефонізації на 100 сімей становить 42 телефонних апарати. Кількість абонентів мобільного зв’язку становить 1265,65 тис. одиниць. Динамічного розвитку набуває комп’ютерний зв’язок, що пов’язано із підключенням до інформаційної мережі «Інтернет» все більшої кількості користувачів (станом на 01.01.2016 нараховувалося 49,4 тис. абонентів, в тому числі 44,2 тис. населення). Рівненська область належить до регіонів, де найнижча щільність мереж фіксованого та мобільного зв’язку в розрахунку на 100 осіб. Перспективним напрямом розвитку інфраструктури зв’язку є розгалуженість мережі Інтернет, на противагу перенасиченості вітчизняного ринку мобільним зв’язком. Динаміка зростання користувачів мобільним зв’язком значно уповільнюється.

У 2015 р. в Сумській області діяльність у сфері послуг пошти та зв’язку здійснювало 41 підприємство-оператор зв’язку, якими було надано послуг на суму 479,9 млн.грн., з них 339,6 млн.грн. – населенню. Провідне місце у загальному обсязі належить мобільному зв’язку (44,4%): доходи від його споживання склали 205,5 млн.грн., а кількість користувачів перевищила 1,3 млн. абонентів. Постійно збільшується коло абонентів мережі «Інтернет»: від надання доступу до мережі доходи склали 53,9 млн. грн., а кількість абонентів – 61,3 тис.

Проблемами інформаційної інфраструктури в Сумському регіоні є скорочення споживання основних поштових послуг протягом останніх років, зокрема, письмової кореспонденції, відповідно наявність збиткових відділень поштового зв’язку, низька доступність мережі Інтернет переважно в сільській місцевості. Перспективами розвитку інформаційної інфраструктури є:  зменшення споживання традиційних послуг зв’язку за рахунок стрімкого розвитку в подальшому сучасних видів (мобільний зв’язок, Інтернет), на ринку доставки кореспонденції – збільшення альтернативних «Укрпошті» операторів, проте їх діяльність буде зосереджуватиметься в основному в пунктах з достатньою кількістю  населення.

Протягом 2015 року Тернопільською філією ПАТ “Укртелеком” надано послуг населенню на 117,1 млн. гривень, що на 2,6% більше, ніж у минулому році. Тернопільською дирекцією УДППЗ “Укрпошта” у 2014 році, за попередні­ми даними, отримано загальних доходів на суму 88,9 млн гривень, що на 13,3% більше, ніж у минулому році. Динамічного розвитку в області набуває комп’ютерний зв’язок, що пов’язано з підклю­ченням до інформаційної мережі «Інтернет» все більшої кількості користувачів (в 2013 р. в області нараховувалось 12,3 тис. абонентів, що складало 2,6% загальнодержавної кількос­ті). Кількість користувачів мережі «Інтернет» в області зростає дещо вищими темпами, ніж в середньому по Україні (середньорічний темп приросту за 2011-2015 роки становив 68% проти 65,7% в Україні).

Ключовою проблемою функціонування підсис­теми зв’язку залишається якість послуг, що пов’язано з постійно зростаючими вимогами споживачів відповідно до вимог передових технологій. З метою розвитку підсистеми необхідним є забез­печення доступу споживачів до системи мобіль­ного зв’язку, а також надання послуг зв’язку в сфері кабельного телебачення та підключення до мережі Інтернет на всій території регіону. А також необхідно підвищувати кваліфікації працівник сфери зв’язку для підвищення якості та розширення спектру наданих послуг.

В Харківській області структурні підрозділи з питань інформаційно-комп‘ютерного забезпечення функціонують на даний час в обласній раді, апараті обласної державної адміністрації, 4-х структурних підрозділах обласної державної адміністрації, 9-ти районних державних адміністраціях та 3-х виконавчих органах міських рад міст обласного значення. В інших установах питаннями інформатизації займаються непрофільні підрозділи або підприємства на договірних засадах.

Питома вага працівників, які пройшли підготовку (перепідготовку) у сфері інформаційних технологій в 2015 році в апараті обласної державної адміністрації, складає 6,0 %, у структурних підрозділах обласної державної адміністрації – 0,16 %, а в районних державних адміністраціях – 0,34 %. До мережі Інтернет підключені всі органи виконавчої влади області. Обласна державна адміністрація, 8 структурних підрозділів обласної державної адміністрації, 27 районних державних адміністрацій та 6 виконавчих органів міських рад міст обласного значення мають власні веб-сайти.

Електронний обмін інформацією здійснюється з використанням електронної пошти в усіх районних державних адміністраціях, районних радах, виконавчих органах міських рад міст обласного значення, структурних підрозділах обласної державної адміністрації. Відсоток робочих місць в апараті обласної державної адміністрації, підключених до мережі Інтернет, складає 93,75 %, у структурних підрозділах обласної державної адміністрації – 71,41 %, у районних державних адміністраціях – 64,55 %.

Пропускна спроможність існуючих каналів зв’язку: центральний комунікаційний вузол обласної державної адміністрації забезпечує доступ до мережі Інтернет за рахунок підключення до 4-х провайдерів із використанням волоконно-оптичних мереж зі швидкістю до 100 Мбіт/с кожна; у структурних підрозділах обласної державної адміністрації від 128 Кбіт/с до 10 Мбіт/с; середня пропускна спроможність каналів у районних державних адміністраціях – 4 Мбіт/с; пропускна спроможність каналів у виконавчих органах міських рад міст обласного значення – від 5 до 10 Мбіт/с.

Сільські та селищні ради області оснащені комп’ютерною технікою та мають підключення до мережі Інтернет на 73 %. Наявність корпоративної мережі та відсоток підключення до неї в апараті обласної державної адміністрації складає 100 %, у структурних підрозділах обласної державної адміністрації – 52,72 %, районних державних адміністраціях – 34,78 %.

В апараті обласної державної адміністрації, 9-ти структурних підрозділах обласної державної адміністрації, 14-ти районних державних адміністраціях та 3-х виконавчих органах міських рад міст обласного значення створена та функціонує система електронного документообігу (далі – СЕДО). Відсоток працівників, що використовують СЕДО в обласній державній адміністрації, складає 5 %, у районних державних адміністраціях – 7 %, у виконавчих органах міських рад міст обласного значення – 3,5 %. Електронний цифровий підпис (далі – ЕЦП) впроваджено в апараті обласної державної адміністрації, 4-х структурних підрозділах обласної державної адміністрації та в 5-ти районних державних адміністраціях.

Також в електронному вигляді ведуться інші інформаційні ресурси, які створені відповідно до нормативно-правових актів та розпорядчих документів (ЄІАС «Діти», центральний фондовий каталог архівного фонду України «FCDB», інформаційно-пошукова система «Законодавство», система обліку і обробки особових карток державних службовців, атестованих та резерву «Картка», «Парус-бухгалтерія»).

В апараті обласної державної адміністрації, 27 районних державних адміністраціях та 6 міських радах міст обласного значення впроваджено обласну систему відеоконферецзв’язку на базі обладнання LifeSize та ІР-телефонію на базі обладнання AVAYA, за допомогою яких проводяться наради в аудіо– та відео– режимах. У практику роботи лікувальних закладів області поступово впроваджуються елементи телемедицини, ведеться розробка систем надання медичних послуг із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій.

Проведено облаштування комп’ютерними класами сільських шкіл області, здійснюється підключення сільських шкіл до мережі Інтернет.

Одним із пріоритетів соціально-економічного розвитку області є інформатизація соціальної сфери. Могутнім важелем підвищення добробуту населення є надання цілого комплексу послуг, у тому числі й інформаційних, але до сьогодні не вирішені питання про надання соціальної допомоги за єдиною заявою із використанням інформаційної мережі Інтернет, не забезпечено спрощення процедур отримання соціальної допомоги за рахунок ефективної взаємодії органів влади. Стан інформатизації соціальної сфери потребує подальшого розвитку та удосконалення.

Усі суб’єкти транспортного комплексу області постійно удосконалюють систему надання електронних послуг населенню. В області організовані та діють електронні системи довідкової інформації за різними напрямами транспортної діяльності, впроваджено елементи системи замовлень пасажирських квитків із використанням мережі Інтернет.

Водночас існують проблеми як державного, так і регіонального рівнів, зокрема: відсутність типового проекту з надання юридичним та фізичним особам адміністративних послуг на основі електронної інформаційної системи «Електронний регіон»; відсутність технічного регламенту впровадження та функціонування систем електронного документообігу та електронного цифрового підпису; відсутність єдиного державного стандарту електронного документообігу та електронного цифрового підпису, що призводить до використання різнорідних систем електронного документообігу; низький рівень інформатизації окремих галузей сільськогосподарського комплексу області; низька ефективність використання фінансових, матеріальних, кадрових ресурсів, спрямованих на виконання Національної програми інформатизації;недостатнє впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у соціальну сферу та незадовільний рівень надання послуг населенню з використанням сучасних комп’ютерних технологій; існує певна невпорядкованість інформаційних відносин між державним, регіональним та місцевим рівнями, що простежуються у стосунках органів державної влади при організації інформаційної взаємодії. Практично відсутня така взаємодія і між органами місцевого самоврядування області; відсутність відділів (секторів) інформаційно-комп’ютерного забезпечення як у районних державних адміністраціях, так і в органах місцевого самоврядування області не задовольняє потреб місцевих органів виконавчої влади в інформаційних ресурсах і темпах розвитку інформатизації в районах; низький рівень комп’ютерної грамотності населення і недостатній – державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування; повільні темпи впровадження нових методів навчання із застосуванням сучасних інформаційно-комп’ютерних технологій; більшість технічного обладнання застаріла і потребує модернізації або поновлення; відсутня сучасна єдина інформаційно-телекомунікаційна система та єдиний інформаційний ресурс області; недостатній рівень пропускної спроможності наявних каналів зв'язку в сільських та селищних радах області; повільні темпи впровадження інформаційно-аналітичних систем; відсутність належного фінансування програм інформатизації. Недостатня сума коштів виділяється на придбання, впровадження та супроводження програмно-технічних засобів, що негативно впливає на планування робіт, пов’язаних з розробленням технічних завдань і робочих проектів та обов’язковим проведенням тендерів, що, в свою чергу, ускладнює розроблення та виконання проектів Програми інформатизації.

Таким чином, зв’язок Харківської області, який є складовим елементом виробничої та соціальної інфраструктури розвивався досить сталими темпами, тому він не є об’єктом першочергового інвестування коштів.

В Херсонській області протягом 2011-2015 рр. впевнено зростають показники доходів від надання послуг зв’язку населенню області. Якщо в 2011 р. всього отримано доходів від надання послуг зв’язку 586 930 тис. грн., то в 2015 р. – на 6% більше – 625 166 тис. грн. На 32% за цей період цей показник збільшився по наданню послуг міського телефонного стаціонарного зв’язку, на 46% сільського, на 20% збільшився цей показник по наданню доступу до мережі Інтернет, на 5% наданню мобільного зв’язку. Лише по наданню послуг кабельного телебачення цей показник знизився на 48%. Кількість користувачів мережі Інтернет (абонентів) в 2015 р. в області складала 68862. Це на 22% більше, ніж у 2011 році. В тому числі, у населення відповідно – 50694 і 61554 – зростання на 21%. Абонентів мобільного зв’язку в області в 2011 р.– 1 338 385, в 2014 р. – 1 524 838, зростання на 14%. В тому числі у населення – відповідно – 751 146, 1 452 450 – 93% зростання показника. Відбувається зменшення забезпеченості стаціонарними телефонами домогосподарств. Розвиток підсистеми зв’язку області потребує подальшої інтернетизації домогосподарств, збільшення щільності використання населенням мережі Інтернет, особливо – в сільській місцевості. Подальший  розвиток  підсистеми зв’язку в першу чергу пов’язаний з розвитком телекомунікаційних мереж.

Телекомунікаційна мережа (кабельна) в Хмельницькій області складає 65578 абонентів, в тому числі 65502 в населення, абонентів кабельного телебачен­ня. Телекомунікаційна мережа (бездротова) -1044904 абоненти мобільного зв’язку. Кількість підключень до Інтернет – 50774 абоненти, в тому числі 44314 в населення абонентів мережі Інтернет, що є досить низьким показником, а отже стримуючим фактором розвитку освіти, науки, управління. Представ­лення області в Інтернеті є досить незначним. Доходи від надання послуг зв’язку населенню в 2014 р. склали – 713, 84 млн. грн., що більше на 189,64 млн. грн. ніж в 2013 р., найбільшу питому вагу в доходах займають від надання послуг мобільного (стільникового зв’язку) -58,7%. Ключовою проблемою функціонування підсис­теми зв’язку залишається якість послуг, що пов’язано з постійно зростаючими вимогами споживачів відповідно до вимог передових технологій.

З метою розвитку підсистеми необхідним є підключення до мережі Інтернет на всій терито­рії регіону, забезпечення доступу споживачів до системи мобільного зв’язку, а також надання послуг зв’язку в сфері кабельного телебачення, а також сприяння запровадженню практики надання послуг в електронній формі, створен­ня умов для розвитку інформаційно-комуніка­ційних технологій та програмної продукції, у тому числі через розвиток державно-приват­ного партнерства у сфері інформатизації.

Мережа поштового зв’язку в Черкаській області нараховує 560 стаціонарних відділень, з них 76 розташовано в містах і районних центрах, 473 – сільській місцевості та 11– пересувних пунктів. В області зафіксовано 275,4 тисяч основних телефонних апаратів, з них в домашніх оселях 237,7 тис. одиниць. Забезпеченість основними  домашніми телефонними апаратами на 100 сімей: міська мережа зв’язку – 63, сільська – 25. Щільність телефонних апаратів на 100 мешканців стано­вить 18,9 одиниць. Радіофікація населених пунктів області забезпечується роботою 131 радіотрансляційного вузла та функціонуван­ням 63,7 тис. основних радіоточок. Загальна протяжність ліній радіофікації становить 18,6 тис. км. Операторами кабельного телебачення реалізуються досягнення цифрових техноло­гій та збільшено кількість споживачів регіону до 71,6 тис. осіб. Доступ до мережі Інтернет в області мають 101,9 тис. абонентів. В 2014 році кількість абонентів збільшилася майже на 40 тисяч. Проблеми: відсутність належної статис­тичної інформації про щільність покриття мережі Інтернет, рівень забезпечення мобіль­ним зв’язком та мобільним Інтернетом. Перспективи: окреслення та впровадження безкоштовних wi-fi зон в місцях найбільшого скупчення населення, розробка та запрова­дження електронного самоврядування

В Чернівецькій області в 2015 році у сфері радіо, телебачення та зв’язку функціонувало 30 підприємств. Станом на 1 жовтня 2014 р. абонентська база мобільного зв’язку включала більше 1,2 млн. користувачів. У розрахунку на 1000 населення приходилось 1348 мобільних телефонів. За 9 місяців кількість абонентів мережі «Інтернет» зросла на 15,0% і становила 53,2 тис., у тому числі 47,2 тис. – серед населення. Окрім того 17 зі 100 мешканців Чернівецької області є абонентами стаціонарного телефонного зв’язку. Проблеми існують з забезпеченням мобільним зв’язком різних операторів у віддалених селах області (зокрема, в певних селах доступний тільки один оператор або ж місцеве населення проти встановлення так званих «вишок»), а також прокладання мереж для Інтернет. Наразі в сільській місцевості монополістом з надання послуг Інтернет – зв’язку є Укртелеком, також використовуються інтернет-послуги мобільних операторів. Інтернет-провайдери (зокрема, фірма Лангейт) почала прокладати мережі до районних центрів. У зв’язку з цим варто на обласному рівні надати якісь гарантії чи сприяння з розвитку провайдерів.

За 2015 р. підприємства зв’язку Чернігівської області надали послуг на 1325,5 млн. грн., у т.ч. населенню – на 1065,5 млн.грн. (80,4% загального обсягу). Це, відповідно, на 1,0% та 2,7% більше показника січня-листопада 2014 р. Серед видів зв’язку найбіль­шим попитом користувався мобільний -75,0% загального обсягу. Частка телефонного зв’язку становила 11,5%.

Порівняно із січнем-листопадом 2014 р. збіль­шилися доходи від надання послуг таких видів зв’язку: телефонного міського – на 17,1%, передачі і прийому телевізійних та радіопро­грам, радіозв’язку – на 10,9%, комп’ютерного – на 10,8%, телефонного сільського – на 7,0%. Разом із тим, зменшилися доходи від надан­ня послуг телеграфного зв’язку на 35,6%, телефонного міжміського зв’язку – на 18,5%, проводового мовлення – на 15,3%, пошто­вого – на 1,1% та мобільного – на 0,8%. За послуги міжнародного зв’язку у звітному періо­ді отримано 20,4 млн.грн. (1,5% загального обсягу).

Ключовою проблемою функціонування підсис­теми зв’язку залишається якість послуг, що пов’язано з постійно зростаючими вимогами споживачів відповідно до вимог передових технологій. З метою розвитку підсистеми необхідним є забезпечення доступу споживачів до системи мобільного зв’язку на всій території регіону.

У відповідності до другого кроку процедури, на основі проаналізованих показників оцінки забезпечення функціонування інформаційної інфраструктури (табл. 3) згруповано регіони та визначено рівні розвитку інформаційної інфраструктури і відповідний тип.

 

Таблиця 3.

Упорядкування регіонів за рівнем розвитку інформаційної інфраструктури у 2015 році

 

 

Вид регіону було визначено за допомогою розробленої шакали, яку слід було сформувати на третьому кроці, табл. 4.

 

Таблиця 4.

Шкала визначення виду регіону  за рівнем розвитку інформаційної інфраструктури 

Рівень  і вид

Доходи від реалізації послуг пошти та зв’язку

Доходи від реалізації послуг міжнародної пошти та зв’язку

Відправлення листів та періодичних друкованих

Доходи від використання мережі Інтернет

І – рівень

високий (V– вид)

Доход від 4000 до 3001

млн. грн.

Доход

понад 200

 млн. грн.

Доход від 20000 до 10001 тис. грн.

Доход  понад 500 тис. грн.

ІІ – рівень вище-середнього   (VS – вид)

Доход від 3000 до 2001 млн. грн.

 

Доход від 200 до 151 млн. грн.

 

Доход від 10000 до 5001 тис. грн.

 

Доход від 500 до 301 тис. грн.

ІІІ – рівень

середній (S – вид)

Доход від 2000 до 1001 млн. грн.

Доход від 150 до 101 млн. грн.

 

Доход від 5001 до 2501 тис. грн.

Доход від 300 до 151 тис. грн..

ІV – рівень

нижче середнього

(NS – вид

Доход нижче 1000 млн. грн.

Доход від 100 до 51 млн. грн.

 

Доход нижче 2500 тис. грн

Доход від 150 до 75 тис. грн

 

V – рівень

низький (N – вид)

 

Доход нижче 50 млн. грн.

 

Доход нижче 2500 тис. грн

 

Результати дослідження дозволили виділити п’ять видів регіони (четвертий крок): з високим рівнем розвитку інформаційної інфраструктури (Одеська); вище-середнього рівнем розвитку інформаційної інфраструктури (Дніпропетровська, Донецька, Львівська, Харківська); середнім рівнем розвитку інформаційної інфраструктури (Вінницька, Запорізька, Київська, Луганська, Полтавська, Черкаська); нижче-середнього рівнем розвитку інформаційної інфраструктури (Волинська, Івано-Франківська, Миколаївська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька, Чернігівська); низьким (Житомирська, Закарпатська, Кіровоградська, Чернівецька) рівнем розвитку інформаційної інфраструктури.

Висновки. Сформовано процедуру визначення виду регіону в залежності від рівня розвитку інформаційної інфраструктури та здійснено ії апробацію, що дозволило визначити п’ять видів регіони: з високим рівнем розвитку інформаційної інфраструктури, вище-середнього рівнем розвитку, з середнім рівнем розвитку, нижче-середнього рівнем розвитку і низьким рівнем розвитку інформаційної інфраструктури. Це дозволяє регіональним органам влади враховуючи вітчизняний досвід сприяти розвитку економіки регіонів через підвищення рівня розвитку інформаційної інфраструктури.

 

Література.

1. Красовский, В. Инфраструктура и интенсификация экономики [Текст]: монография / В. Красовский. – М.:Экономика,1980. – 195 с.

2. Герасимчук З.В. Економічна сутність інвестиційної інфраструктури регіону/ З.В. Герасимчук, Ю.А. Подеря-Масюк // Економічні науки, серія «Регіональна економіка»: зб. наук. праць/ М-во освіти і науки України, Луцький нац. технічний ун-т. – 2008. – №5(17) ч. 2. – С. 6-14.

3. Толстошеев В.В. Право и информационная инфраструктура/ В.В. Толтошев// Правоведение. – 1980. – №3. – С.22-31.

4. Воронина Т.П. Информационное общество: сущность, черты, проблемы/ Т.П. Воронина. – М.: ЦАГИ, 1995. – 111с.

5. Баранов А.А. Информационная инфраструктура: проблемы регулирования деятельности/ А.А. Баранов – К.ТОВ «Видавничий дім Дмитра Бураго», 2012. – 352с.

6. Воронін І.М. Телекомунікаційні системи України: економіко-географічний аналіз / І.М. Воронін // Культура народов Причерноморья. — 2002. — N36. — С. 13-16.

7. Гречана С.І. Сучасні проблеми та тенденції розвитку міжрегіонального співробітництва в Україні / С.І. Гречана // Економіка та право. Серія: Економіка. – № 2. – 2016.

8. Попова І.А. Оцінка інформаційної інфраструктури міжрегіонального співробітництва»/ І.А. Попова //Економіка та право. Серія: Економіка. – № 2. – 2016.

9. Заблодська І.В. Інфраструктурне забезпечення активізації міжрегіонального співробітництва в Україні / І.В. Заблодська//Матеріали ХХІІІ Міжнародної науково-практичної конференції  «Транскордонного співробітництва: ключові ідеї та перспективи» 20-22 травня 2016 року. – Черновці: Черновецький нац. уні-т, 2016 р. – С. 31-33.

10. Попова І.А. Інформаційна інфраструктура міжрегіонального співробітництва: сутність, структура / І.А. Попова //Технологія 2016: матеріали міжнар.наук.-техн.конф.,22-23 квітня 2016р., с.Сєвєродонецьк. Ч ІІ / [укл. Тарасов В.Ю.]. – Сєвєродонецьк: [Східноукр. нац.ун-т ім. В.Даля], 2016. – С.176-179.

11. Калачова І.В. Використання інформаційно-комунікаційних технологій на підприємствах України [за результатами одноразового статистичного спостереження] – Бюлетень КТ. – Київ, 2016. – 49 с.

 

References.

1. Krasovskyy, V. (1980), Infrastruktura i intensifikacija jekonomiki [Infrastructure and the intensification of the economy], Jekonomika, Moscow, Russian Federation.

2. Herasymchuk,  Z. V. and Poderya-Masyuk,  Yu. A. (2008), “The economic essence of regional infrastructure investment”, Zbirnyk naukovykh prats' "Ekonomichni nauky. seriya: Rehional'na ekonomika", vol. 5 (17), pp. 6-14.

3. Tolstosheev,  V. V. (1980), Pravo i informacionnaja infrastruktura [Law and Information Infrastructure], Izdatel'stvo Leningradskogo universiteta, Lenynhrad, Russia.

4. Voronyna, T. P. (1995), Informacionnoe obshhestvo: sushhnost', cherty, problem [Information society: the nature, characteristics, problems], CAGI, Moscow, Russian Federation.

5. Baranov, A. A. (2012), Informacionnaja infrastruktura: problemy regulirovanija dejatel'nosti [Information infrastructure: problems of regulation of activities], Vydavnychyy dim Dmytra Buraho, Kyiv, Ukraine.

6. Voronin, I. M. (2002),  “Telecommunication systems Ukraine: economic and geographical analysis”,  Kul'tura narodov Prichernomor'ja, vol. 36, pp. 13-16.

7. Hrechana, S. I. (2016), “Current problems and trends of interregional cooperation in Ukraine”, Ekonomika ta pravo. Seriya: Ekonomika, vol. 2, pp. 53 – 60.

8. Popova, I. A. (2016), “Assessment information infrastructure interregional cooperation”, Ekonomika ta pravo. Seriya: Ekonomika, vol. 2, pp. 66 – 73.

9. Zablods'ka, I. V. (2016), “Infrastructure ensure the promotion of interregional cooperation in Ukraine”, Materialy KhKhIII Mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi  «Transkordonnoho spivrobitnytstva: klyuchovi ideyi ta perspektyvy», pp. 31-33.

10. Popova, I. A. (2016), “Information infrastructure interregional cooperation: the nature, structure”, Texnologiya 2016: materialy` mizhnarodnoyi naukovo-texnichnoyi konferenciyi, pp. 176-179.

12. 11. Kalachova, I. V. (2016),  Vy`kory`stannya informacijno-komunikacijny`x texnologij na pidpry`yemstvax Ukrayiny` [The use information and communication technologies in the Ukraine], Byuleten` KT, Kyiv, Ukraine.

 

Стаття надійшла до редакції 20.09.2016 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"