Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК:336:761

 

О. В. Боднар,

Завідувача відділу ціноутворення, кон’юнктури та інфраструктури ринку,

Національного центру «Інститут аграрної економіки», м. Київ

В. О. Яворська,

Доцент кафедри біржової діяльності Національного університету біоресурсів і природокористування України, м. Київ

 

ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ЦІНОВИМИ РИЗИКАМИ НА РИНКУ ЗЕРНОВИХ В КОНТЕКСТІ СВІТОВОЇ БІРЖОВОЇ ПРАКТИКИ

 

O. V. Bodnar,

Head of the department of pricing, conjuncture and market infrastructure,

the National Center "Institute of Agrarian Economy", Kyiv

V. A. Yavorska,

Associate Professor of the Department of exchange activity of the

National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv

 

FEATURES OF PRICE RISK MANAGEMENT IN THE GRAIN MARKET IN THE CONTEXT OF THE GLOBAL EXCHANGE PRACTICE

 

У статті визначено вплив глобальних процесів на цінову волатильність на ринках сільськогосподарської продукції. Розглянуто теоретичні засади управління ризиками на ринку зернових культур. Досліджено особливості хеджування як методу управління ціновими ризиками. Проведено сучасний стан світової структури зернових. Виявлено основні чинники, які впливають на процеси світового ціноутворення на ринку сільськогосподарської продукції. Проаналізовано залежність формування вітчизняних цін від динаміки світового ціноутворення.

 

The article deals with the influence of global processes on price volatility in agricultural markets. The theoretical principles of risk management for market crops described. The features of hedging as a method of managing price risk are shown. A current state of world grain structure in the world discussed. The basic factors that influence the processes of global market pricing of agricultural products studied. The dependence of the formation of domestic prices on the dynamics of global pricing is shown.

 

Ключові слова: ціноутворення, ринок сільськогосподарської продукції, зернові, ризики, управління, біржові ціни, ф’ючерси.  7

 

Keywords: pricing, market for agricultural products, cereals, risk management, exchange rates, futures.

 

 

Постановка проблеми. Завдяки сприятливим природно-кліматичним умовам сільське господарство виступає основною ланкою вітчизняного агропромислового комплексу і забезпечує як продовольчу безпеку країни, так і характеризується потужним експортним потенціалом. Нині Україна є одним з найбільших виробників та експортерів на світовому ринку зернових.

Разом з тим, світова економічна глобалізація посилила вплив невизначеностей та ризиків на процеси ціноутворення. За цих умов сільськогосподарське виробництво є однією з ризикових галузей. У наслідок цього агропромислові підприємства постійно функціонують в умовах ризиків. На виробництво сільськогосподарської продукції впливає велика кількість факторів від природно-кліматичних, сезонності виробництва, до економічних і політичних змін.

Широкий спектр ризиків викликає актуальність дослідження у напрямку пошуку ефективних методів та інструментів управління ризиками.

Аналіз  останніх досліджень і публікацій. Теоретичним і практичним питанням ціноутворення в АПК присвячені праці П.Т. Саблука [2], В.П. Ситника, О.М. Шпичака [1], М.Й. Хорунжого, В.А. Валентинова, О.М. Чечеля, О.Г. Шпикуляка, Н.А. Мазур, Л.В. Вакуленко. Теоретичні засади ціноутворення на світових біржах знайшли своє відображення у зарубіжних та вітчизняних наукових працях, зокрема Дж. М. Кейнса, Р. Колба, Р. Макдональда, Дж. Мерфі, Дж. Маршала, А. Наймана, Л. Примостки, М. Солодкого [3], О. Сохацької, Л. Телсера та інших.

Високий рівень цінових ризиків, а також відсутність стабільності ціноутворення на товарних і фінансових ринках потребує поглиблення досліджень за нинішніх умов.

 Формулювання цілей статті. Метою статті є визначення теоретичних засад управління ризиками в умовах посилення цінової волатильності на світовому ринку зернових у глобальному контексті.

Виклад основного матеріалу дослідження. Прозоре ціноутворення відіграє важливу роль у забезпеченні ефективного механізму функціонування аграрного ринку. В останні роки процеси ціноутворення характеризуються тісним взаємозв’язком з світовою ціновою кон’юнктурою. Стан світового балансу на ринку зернових впливає на формування конкурентних ринкових цін. Таким чином, світове ціноутворення відображає настрої усіх учасників світового виробництва та споживання зернових.

Аналіз статистичних даних FAO свідчить про те, що у структурі світового балансу спостерігаються тенденції зростання виробництва зернових в останні роки (табл. 1).

 

Таблиця 1.

Зміна світової структури світового балансу зернових, млн т

Показники

2010/11

2011/12

2012/13

2013/14

2014/15

2014/15 до 2013/14, %

Виробництво

2250

2344

2294

2520

2564

+2

Загальне використання

3095

3190

3156

3400

3533

+4

Експорт

290

324

319

363

378

+4

Імпорт

287

316

313

358

373

+4

Кінцеві запаси

530

549

528

591

655

+11

Співвідношення запасів до викорис-тання,  %

17

17

17

17

19

-

Примітка.  Побудовано на основі даних FAO [4]

 

Проведені дослідження свідчать про підвищення обсягів виробництва усіх видів зернових на 14 % з 2010/11 по 2014/15 м.р. [4], що було викликано зростанням споживання на світовому ринку (рис. 1).

 

Рис. 1. Динаміка світового виробництва та споживання зернових, млрд т

Примітка. Побудовано на основі даних FAO [4]

 

Позиції більшості науковців [1-3] схожі в тому, що цінова політика на ринку сільськогосподарської продукції повинна ґрунтуватись на засадах конкуренції та вільного ціноутворення.

Світові ціни на зернові нині формуються на провідних міжнародних товарних біржах, основними з яких є чиказька біржа CME Group та французька біржа  MATIFF, яка входить до складу європейського біржового альянсу EURONEXT [3].  Саме ці дві товарні біржі є найліквіднішими за обсягами торгівлі строковими біржовими інструментами – ф’ючерсами та опціонами на зернові.

Біржове ціноутворення ефективне тим, що виражає суспільні погляди усіх учасників ринку сільськогосподарської продукції щодо зміни структури світових товарних балансів. Крім того, ціноутворення на ринку сільськогосподарської продукції характеризується певною циклічною закономірність через присутність сезонного фактора.

Значне нарощення обсягів виробництва зернових на світовому ринку спричинило підвищення рівня кінцевих запасів, що додатково має тиск на ціни. Цю залежність можна чітко простежити на прикладі формування світової ціни на пшеницю (рис. 2).

 

Рис. 2. Залежність кінцевих запасів та світового ціноутворення на ринку пшениці

Примітка. Побудовано на основі джерел [3,4]

 

Глобалізація забезпечила більшу відкритість національних ринків. Нині процеси ціноутворення на внутрішніх ринках більш глибоко пов’язані з світовим ціноутворенням. На рис. 3 можна чітко прослідкувати високий рівень кореляції між вітчизняними експортними цінами та світовими ф’ючерсними цінами на пшеницю.

За таких умов, тіснота взаємозв’язку з світовими цінами також спричиняє залежність від значно більшої кількості ризиків. У світовій практиці ризики пов’язані з ціноутворенням відносяться до цінових або ринкових. Міжнародна практика тривалий час сприяла накопиченню великого досіду з управління ціновими ризиками на ринку сільськогосподарської продукції. Серед найдієвіших методів управління ризиками виділяється хеджування [3].

 

Рис. 3. Динаміка ціноутворення на пшеницю, дол. США /т

Примітка. Побудовано на основі джерел [3,4]

 

Механізм хеджування побудований на принципах використання біржових інструментів з метою управління ризиками, зокрема ф’ючерсних або опціонних угод.

 

Рис. 4. Схема управління цінового ризику за допомогою хеджування «на продаж»

Примітка. [3, С. 395].

 

У наукових джерелах можна знайти визначення хеджування як дієвого методу захисту від ризиків. Хеджування забезпечує паралельну участь суб’єктів аграрного ринку на ринках фізичних активів і на біржовому ринку.

Залежно від стратегії хеджування поділяється на два види: хеджування «на купівлю» та хеджування «на продаж» [3].

Хеджування «на продаж» використовується учасниками аграрного ринку, які бажають застрахувати себе від цінового падіння в майбутньому при реалізації продукції. За цих умов продаються біржові угоди і планується реалізація фізичного активу в майбутньому (рис. 4).

У результаті короткого хеджування збитки при реалізації продукції можуть частково або повністю покритись прибутками від біржових позицій. Завжди існує обернено залежний зв'язок між позиціями на двох ринках [3].

Хеджування «на купівлю» використовується суб’єктами аграрного ринку, які планують в майбутньому купвлю товарів і очікують зростання цін на ринку. В цих умовах купується ф’ючерсний контракт на біржі (рис. 5). У підвищення ціни на товар покупець покриває свої втрати від отриманого прибутку на біржі.

 

Рис. 5. Схема управління цінового ризику за допомогою хеджування «на купівлю»

Примітка. [3, С. 396]

 

При цьому, реальна купівля-продаж товарних активів відбувається на позабіржовому ринку, тоді як біржові контракти використовуються в якості фінансового інструменту. Сучасні біржові контракти можна віднести до фінансових інструментів розрахункового характеру, які використовуються з метою управління ризиками або в інвестиційних цілях [3].

Як показує світова практика хеджування залишається одним з ефективних механізмів управління ризиками. Вітчизняний ринок нині неспроможний забезпечити належні організаційні умови для здійснення хеджування ризиків через відсутність торгівлі ф’ючерсами та опціонами на аграрну продукцію. Це значно ускладнює процеси захисту від цінових ризиків учасників внутрішнього ринку.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі. Таким чином, сучасні процеси ціноутворення на ринку сільськогосподарської продукції характеризуються тісним зв’язком з світовою динамікою. Світові ціни – це результат біржової торгівлі великої кількості учасників ринку. Глобалізація тільки посилює вплив світових факторів на внутрішні процеси ціноутворення, що потребує нових шляхів у забезпеченні ефективного прогнозування і управління ціновими ризиками.

 

Література.

1. Поточна кон’юнктура і прогноз ринків сільськогосподарської продукції та продовольства в Україні на 2014/15 маркетинговий рік / [О. М. Шпичак, О. В. Боднар, Є. В. Геваза та ін.] ; за ред. О. М. Шпича ка. – К. : ННЦ «ІАЕ», 2014. – Вип. 21. – 232 с.

2. Саблук, П.Т. Ціноутворення в період ринкового реформування в АПК: моногр / П.Т. Саблук.– К.: ННЦ ІАЕ, 2006. – 440с.

3. Солодкий М.О. Біржовий товарний ринок : навч. посіб./ М.О. Солодкий, В.О. Яворська. – К. : В-во» ЦП Компринт», 2015.– 482 с.

4. Agricultural Market Information System. – Режим доступу: http:www.amis-outlook.org.

 

References.

1. Shpichak, O.M. Bodnar, O.V. Hevaza, Ye. V. and others (2014), Potochna koniunktura i prohnoz rynkiv silskohospodarskoi produktsii ta prodovolstva v Ukraini na 2014/15 marketynhovyi rik [Current situation and forecast markets for agricultural products and foodstuffs in Ukraine in 2014/15 marketing year], NNC “IAE”, Kyiv, Ukraine.

2. Sabluk, P.T. (2006), Tsinoutvorennia v period rynkovoho reformuvannia v APK [Pricing between market reform in agriculture], NNC “IAE”, Kyiv, Ukraine.

3. Solodkiy, M.O. Yavorska, V.O. (2015), Birzhovyi tovarnyi rynok [Commodity exchange market], TC Komprint, Kyiv, Ukraine.

4. Agricultural Market Information System, [Online], available at: http:www.amis-outlook.org. (Accessed 08 Sep 2016).

.

Стаття надійшла до редакції 09.09.2016 р.

 

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"