Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 658.012.8

 

В. В. Кулаженко,

к. е. н., старший викладач кафедри технології поліграфічного виробництва,

Національний технічний університет України «КПІ»

 

СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ЙОГО КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

 

V. V. Kulazhenko,

candidate of economic sciences, senior lecturer at department of Printing Technology,

National Technical University of Ukraine "KPI"

 

THE MONITORING SYSTEM OF ECONOMIC SECURITY OF ENTERPRISE AS A FACTOR IN FORMING OF ITS COMPETITIVENESS

 

У статті описано використання системи моніторингу економічної безпеки підприємства як чинника формування його конкурентоспроможності. Розглянуто сутність моніторингу та ефективність його функціонування в контексті забезпечення економічної безпеки підприємства. Детально описано систему моніторингу економічної безпеки підприємства, а саме – її об’єкти та суб’єкти, завдання, які вона здатна вирішувати, процес розробки, побудову системи управління, її функціональні складові та впровадження. Проаналізовано принципи функціонування такої системи моніторингу економічної безпеки підприємства. Запропоновано використання прогнозно-діагностичної моделі, адаптованої для моніторингових досліджень в даній сфері, розглянуто її реалізацію та особливості прикладного використання. Запропоновано використання карти забезпечення функціональної складової економічної безпеки підприємства для аналізу ефективності протидії негативним впливам внутрішнього та зовнішнього походження.

 

The article describes the use of a monitoring system of economic security of the enterprise as a factor in formatting of its competitiveness. The essence of monitoring and efficiency of its operations in the context of economic security of enterprise. Described in details the system of monitoring economic security – namely, its objectives and subjects, the tasks that it can solve, process of design, construction, implementation and functional components of the control system. Analyzed the principles of operation of such monitoring system of economic security of enterprise. The use of forecasting and diagnostic models adapted for monitoring research in this area, considered its implementation and features of application use. The use of map ensuring functional component of economic security for the analysis of effectiveness against negative influence of internal and external origin.

 

Ключові слова: економічна безпека підприємства; моніторинг; система моніторингу; принципи функціонування системи моніторингу; прогнозно-діагностична модель.

 

Keywords: economic security of the enterprise; monitoring; monitoring system; principles of the monitoring system; forecasting and diagnostic model.

 

 

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. У сучасних кризових умовах, для підтримки конкурентоспроможності підприємств України, надзвичайно важливим є прогнозування загрозливих станів економічної безпеки. Лише виконання цієї умови дозволить керівникам приймати виважені управлінські рішення серед інших альтернативних варіантів. Що, в свою чергу, можливе при регулярному та ефективному проведенні моніторингових досліджень показників економічної безпеки.

Розв'язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Проблемі забезпечення економічної безпеки підприємства присвячена достатня кількість праць таких науковців як Донець Л. І., Ващенко Л. В., Кваша Ю. Ф., Сухоруков А. І., Ярочкін В. І. та інші. Економічна безпека підприємства (ЕкБП) являє собою такий стан підприємства, при якому забезпечується отримання ним прибутку і доступу до необхідних ресурсів, незалежно від впливу загроз внутрішнього та зовнішнього середовища [1]. Надзвичайно важливо стежити за рівнем економічної безпеки і не допускати падіння його показників до критичного рівня.

При цьому, в структурі економічної безпеки важливу роль відіграє моніторинг. Питанням розвитку моніторингу займаються такі вчені, як Басюк Т. П., Галіцин В. К., Чубукова О. Ю. та інші. У працях цих науковців особлива увага приділяється функціонуванню моніторингу як системи, підкреслюється гостра необхідність виділення її як окремого наукового напряму управління економічними об’єктами.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою даної статті є аналіз системи моніторингу економічної безпеки підприємства, як процесу, здатного значно підвищити конкурентоспроможність підприємства в сучасній українській економіці.

Виклад основного матеріалу дослідження. Під моніторингом розуміється процес збору, обробки та аналізу даних, що надходять з об'єкта, що досліджується [2].

До складових економічної безпеки, відносять фінансову, суспільно-політичну, кадрову, правову, інтелектуальну, інформаційну, науково-технічну, силову, екологічну, інвестиційну, кризову [3]. Кожна з перерахованих вище складових має свій ряд показників моніторингу, які характеризують її.

Функціонування моніторингу завжди має чітку мету, яка залежить від його об’єктної області. Під об’єктом моніторингу ЕкБП розуміється спостережуваний процес або система. Особливістю будь-якого моніторингового спостереження є його об’єктивність та незалежність отримуваних даних, особливо від суб’єктивної інтерпретації виконавців.

Об’єкти такого моніторингу можна класифікувати за їх положенням відносно підприємства – із зовнішнього та внутрішнього середовищ. Сказати, що одні об’єкти моніторингу важливіші за інші не можна, адже при ліквідації будь-якого з них моніторинг втрачає доцільність свого проведення.

До моніторингових факторів із зовнішнього середовища відносяться такі об’єкти, як постачальники, конкуренти, споживачі, органи державної влади, країни, які впливають на національну економіку та політику держави.

Постачальники та конкуренти мають найбільший вплив на економічну складову ЕкБП, оскільки вони формують середовище, в якому функціонує підприємство.

Споживачі фактично впливають на фінансову та суспільно-політичну безпеку, адже можуть не тільки скоротити прибутки підприємства, а й зробити йому негативну рекламу, що погано відіб’ється на його іміджеві.

Державні органи влади прямо впливають на правову, інформаційну, екологічну, суспільно-політичну складові ЕкБП. Приймаючи закони, державні органи влади можуть лобіювати інтереси певних підприємців, збільшувати податковий тягар, підвищувати санітарні та екологічні норми, змінювати вимоги до документообігу у країні.

Зарубіжні країни також можуть приймати закони та постанови, які будуть направлені на збільшення конкурентоспроможності товарів власних виробників.

До внутрішніх об’єктів моніторингу можуть відноситись фінансовий, технологічний, кадровий стани підприємства та інформаційне забезпечення[4].

Найважливішим є фінансовий стан, адже не маючи коштів важко вплинути на процеси, що протікають на підприємстві. До фінансового стану відноситься і цінність активів та пасивів підприємства, кількість оборотних коштів, кредитний рейтинг, тощо. Його падіння відразу ж відіб’ється на інших складових ЕкБП.

Технологічний стан включає в себе технічну забезпеченість підприємства, починаючи від транспорту та верстатів, закінчуючи комп’ютерною та офісною технікою. Також до цього виду об’єкта входить і стан існуючої техніки. Технічний стан впливає на науково-технічну складову, частково на силову та інноваційну. Причиною цього в тому, що силова безпека напряму залежить від техніки, яка використовується; а винайдення та втілення у виробництво інновацій не можливе на занадто застарілій техніці.

Кадровий стан безпосередньо впливає на відповідну складову ЕкБП. Людський фактор являється одночасно і найслабкішою і найсильнішою ланкою в системі. Мотивовані працівники можуть збільшувати продуктивність своєї праці в декілька разів, в той же час, ті ж працівники можуть сповільнювати процеси на підприємстві або шпигувати на конкурентів.

Інформаційна безпека включає в себе інформованість служби ЕкБП, збір та обробку інформації (тобто ефективність проведення самого моніторингу), аналіз отриманих даних та винайдення засобів подолання можливих проблем. Недостатнє інформаційне забезпечення негативно впливає на інформаційну, науково-технологічну та інноваційну складові ЕкБП.

На сьогоднішній день, функціонування моніторингу не можливе без впровадження інформаційних систем. Якщо така система стабільно функціонує у час, для неї визначений порядок формування споживачів, джерел інформації, технічного та інших видів забезпечення, то її називають системою моніторингу [5].

Слід зауважити, що використання моніторингу як серйозної конкурентної переваги неможливо, у зв'язку з відстороненістю від безпосередніх процесів управління підприємством і несистемний характер досліджень.

Для більш ефективного використання переваг моніторингу, як конкурентного чинника, необхідно створити і впровадити на підприємство систему моніторингу показників економічної безпеки.

Під системою моніторингу слід розуміти таку інформаційну систему, яка проводить безперервне стеження за об'єктом і аналіз його діяльності, як елемент управління [3].

Детально систему моніторингу економічних об’єктів описав Галіцин В.К. Він пише, що система моніторингу економічного характеру (СМЕ) – це така інформаційна система, яка проводить безперервне стеження за економічним об’єктом і аналіз його діяльності, як елемент управління[5].

СМЕ класифікуються в залежності від їх об’єкта спостереження, а саме – від його величини. І чим більшим буде об’єкт спостереженням, тим складнішою за своєю функціональністю повинна бути СМЕ. Так, розділяють СМ зовнішнього та посередницького середовища і внутрішнього середовища для невеликих і середніх економічних об’єктів, та СМ стратегічного та оперативного характеру – для великих об’єктів. В даному випадку під об’єктом СМ маються на увазі підприємства, великі фірми, галузі економіки, банківська система, економіка одної або кількох країн в цілому.

Галіцин В.К. виділяє наступні принципи функціонування СМЕ[5]:

1. Цільова спрямованість і конкретність при виборі вимірювальних величин. Цей принцип означає, необхідність вибору лише тільки тих вимірювальних величин, які необхідні для вирішення задач моніторингу.

2. Об’єктивність даних моніторингу. Цей принцип означає, що вимірювальні величини не доступні для корекції або затримок не лише для учасників моніторингу, а й для сторонніх суб’єктів.

3. Безперервність моніторингу. Графік роботи моніторингу узгоджується зі споживачами та має чітку послідовність вводу вимірювальних величин та виводу вихідних даних.

4. Мінімізація кількості досліджуваних показників підприємства. Зайві дані можуть негативно впливати на процес моніторингу, ускладнюючи та збільшуючи його тривалість, знижуючи точність оцінювання.

5. Орієнтація на певну об’єктну область. Об’єктна область є визначальною для системи моніторингу, адже вона визначає набір вимірювальних величин, форму подання результатів, технічні засоби обробки, пристрої введення та виведення інформації, її носії, тощо.

6. Керованість СМ. Кожна СМ має бути керованою, тобто до її складу має входити система управління моніторингом. Термін життєдіяльності такої системи повинен бути рівним терміну дії її об’єкта. Вона не є статичною і може змінюватися в залежності від нових, часто непередбачуваних, подій. Схему контуру управління та його взаємозв’язок із зовнішнім середовищем наведено на рис. 1 [5].

Рис. 1. Контур управління та взаємозв’язки блоку управління СМ ЕкБП

 

Зі схеми видно, що блок управління СМ (БУСМ) впливає на саму СМ, змінюючи її цілі та параметри, підпадає в свою чергу під вплив вищої системи управління, зовнішнього середовище, об’єкту моніторингу, СМ.

У випадку простої СМ, такої як СМ малого банку чи підприємства, під управління БУСМ підпадає невелика кількість вимірювальних величин, які не потребують багатоступінчатих алгоритмів обробки інформації.

У випадку складної СМ, такої як СМ галузі, корпорації, повноцінної економіки, БУМС сягає рівня автоматизованої системи управління високого рівня.

Кількість вимірювальних величин збільшується до тисяч, алгоритми обробки присутні, також виконуються функції підтримки прийняття рішень.

7. Забезпечення повноти і своєчасності подання інформації. Вимоги до повноти та своєчасності інформації визначаються об’єктом моніторингу та споживачем. У відповідність до цих вимог потрібно використовувати й відповідні технічні, програмні, інформаційні та організаційні можливості.

8. Чіткість подання інформації. Форма і чіткість подання даних визначається об’єктною областю моніторингу та споживачем, для якого ця інформація призначена.

9. Мінімізація загрози помилковості даних. Цей принцип означає надійність отриманих даних.

10. Максимальне задоволення інформаційних запитів споживача. Запит споживача може представляти собою алгоритми обробки інформації у СМ. Типовими алгоритмами-запитами споживачів можуть бути прогнозування змін вимірювальних величин, аналіз відхилень величин від планових, оцінка якості функціонування об'єкту моніторингу, тощо.

11. Обслуговування СМ внутрішнього, посередницького і зовнішнього середовища. Цей принцип означає обов’язкове дослідження інформації, що надходить у СМ із зовнішнього, внутрішнього і посередницького середовища.

12. Забезпечення конфіденційності інформації. Принцип забезпеченості конфіденційності інформації є необхідним в час сучасних технологій. Потрібно вчасно встановлювати сучасніші технічні, програмні та організаційні засоби захисту інформації.

13. Наявність засобів і алгоритмів обробки інформації за запитами споживача. Засоби та алгоритми обробки інформації залежать від побажань споживача. Природно, що їх кількість збільшує тривалість процесу моніторингу та його вартість.

Вимоги щодо якості виконання функцій СМ та форми подання вихідної інформації стосуються таких процедур як:

Збирання інформації;

Перевірка достовірності вхідної інформації;

Ведення баз даних;

Оцінювання і прогнозування критеріїв об’єкту СМ та вироблення рекомендацій щодо підтримки рішень, які приймаються;

Передавання інформації;

Реалізація алгоритмів експертної системи.

Система моніторингу ЕкБП вирішує такі завдання:

1. Оцінювання ефективності проведеної політики забезпечення економічної безпеки, з урахуванням динамічних змін відповідних зовнішніх чинників;

2. Оцінювання системних ризиків по кожній зі складових економічної безпеки;

3. Вирішення практичних завдань, пов'язаних з розподілом фінансових і інших ресурсів, формуванням резервних фондів;

4. Прогнозування розвитку ЕкБП, а також середовища її формування, визначати потребу в фахівцях, ресурсах для повної ліквідації або ослаблення впливу загроз, які можуть виникнути в майбутньому.

Система управління системи моніторингу економічної безпеки складається з наступних етапів:

1. Моніторинг базових умов функціонування підприємства:Моніторинг базових показників функціонування підприємства з урахуванням його специфіки;

2. Моніторинг показників економічної діяльності підприємств конкурентів галузі;

3. Встановлення первинних кореляційний зв'язків між отриманими даними;

4. Розробка прогнозно-діагностичної моделі системи моніторингу економічної безпеки складається з (рис. 2) [6]:

4.1. Визначення осей координат для моделі;

4.2. Визначення системоутворюючих інваріантів;

4.3. Формування цільового стану;

4.4. Формування прогнозного стану;

5. Розробка системи моніторингу включає в себе:

6. Впровадження методології визначення рівня економічної безпеки;

 

Рис. 2. Проблемно-діагностична модель стану ЕкБП

 

7. Створення системи показників, які характеризують стан підприємства:

7.1. По групах: попереджувальні і поточні;

7.2. По об'єктах: ті, що використовують час, та ті, що використовують знання ;

8. Визначення еталонних значень динаміки показників;

9. Визначення параметрів відхилень показників від еталонних значень;

10. Аналіз діяльності системи моніторингу економічної безпеки:

10.1. Обробка даних;

10.2. Визначення причин відхилень значень показників від запланованих;

10.3. Візуалізація зміни стану системи моніторингу економічної безпеки в проблемно-діагностичної моделі;

10.4. Розробка висновків за отриманими даними;

11. Розробка і впровадження на практиці рекомендацій щодо поліпшення функціонування системи моніторингу економічної безпеки підприємства.

Прогнозно-діагностична модель є універсальною моделлю, що складається з вертикальних і горизонтальних осей і поля розташування об'єкта. Вертикальна вісь називається вертикаллю успіху і має дві крайніх точки - катастрофу і ідеал. Горизонтальна - горизонталлю ресурсів і включає в себе дві основні різновиди ресурсів - час і технології.

Відносно економічної безпеки, катастрофою називається такий стан підприємства, при якому будь-яка загроза може викликати банкрутство або значні збитки. Ідеалом буде називатися такий стан підприємства, при якому ніякі зовнішні або внутрішні загрози не зможуть вплинути на його життєдіяльність. Вертикаль успіху слід вимірювати в процентах. Так катастрофа буде дорівнювати 0 відсотків, а ідеал - 100.

Горизонталь ресурсів відображає характер використаних підприємством ресурсів. «Час» є найважливішим, невідновним ресурсом. Маючи безмежний запас часу можна поповнити запас будь-якого ресурсу, але зворотна дія неможлива.

Під ресурсом «знання» мається на увазі весь практичний і теоретичний досвід персоналу, а також технологічний рівень розвитку. Цей ресурс теж важливий, так як використання нових технологій, інноваційних методик роботи може істотно скоротити витрати інших ресурсів.

У такій прогнозно-діагностичної моделі, стан економічної безпеки в будь-який момент часу буде перебувати між вказаними вершинами. Позитивним можна назвати таку динаміку руху, при якому стан економічної безпеки рухається вгору, до ідеалу, з ухилом в праву сторону - сторону знань.

Слід зазначити, що в кожен момент часу існує 3 види станів економічної безпеки - фактичний, прогнозний і цільовий.

В рамках процесу впровадження системи моніторингу обов'язково повинен бути здійснений комплекс заходів, спрямований на підвищення пасивної ефективності використання системи. Під пасивною ефективністю слід розуміти підвищення ефекту використання системи за рахунок факторів, які прямо пов'язані з діяльністю самої системи. До основних таких заходів належать:

Навчання представників всіх підрозділів підприємства по збору, перевірці достовірності і функціонування системи моніторингу його ЕБ, методології аналізу результатів моніторингу;

Визначення складу підрозділів для пілотного і основного проектів створення системи моніторингу – учасників моніторингу по кожному напряму забезпечення ЕкБП;

Проведення роботи з керівниками всіх зацікавлених підрозділів, задіяних в моніторингу, і керівниками всіх структурних елементів, бригад, відділів і т.п. на предмет їх сприяння в організації робіт по створенню і забезпечення функціонування системи.

Після впровадження системи моніторингу економічної безпеки, а також з урахуванням його помилок і недоробок - може бути створена єдина система отримання, зберігання і обробки первинної інформації, отриманої від підрозділів-учасників моніторингу.

Результатом системи моніторингу є не тільки визначення показників діяльності підприємства та аналіз їх значень, а й обчислення ступеня відносної ефективності забезпечення економічної безпеки і роботи системи моніторингу.

Для цього використовується приватний функціональний коефіцієнт. Він розраховується як відношення вартості збережених економічною безпекою засобів до коштів, витрачених на її розробку і впровадження.

В системі моніторингу, кожне можливе значення показників, які характеризують складові економічної безпеки, має бути проаналізовано.

Отримані результати зручно відображати в картах такого вигляду [7]:

У кожний звітний період, така карта будується для фактичного, планового і прогнозного станів. Таким чином, щоб перевірити ефективність роботи системи моніторингу варто порівняти дані по картам за попередній і поточний періоди.

 

Табл. 1.

 Карта забезпечення функціональної складової ЕкБП.

 

Висновки. Таким чином, система моніторингу економічної безпеки, при впровадженні на підприємство є потужним конкурентною перевагою. Використовуючи її, управлінець зможе більш виважено позиціонувати себе серед підприємств конкурентів, чітко і постійно відстежувати поточний рівень економічної безпеки і прогнозувати його на майбутнє, виявляти й усувати потенційні загрози, забезпечувати вироблення і прийняття оптимальних управлінських рішень з розвитку господарського суб'єкта і багато іншого.

 

Література.

1. Донець Л. І. Економічна безпека підприємства: навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів / Л. І. Донець, Н. В. Ващенко. - Д.: Центр учбової літ-ри, 2008. - 240 с.

2. Бандурка П. М. Основи економічної безпеки: підруч. / О. М. Бандурка, В. Є. Духів, Д. Я. Петрова, І. М. Червяков. - Харків: вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. - 236 с.

3. Кулаженком В. В. Економічна безпека підприємства: аналіз поглядів / «Вісник Київського національного університету технологій та дизайну »- К.:КНУТД 2010 р. - № 5 (55) - с. 164-168.

4. Болквадзе И. Р. Формирование системы мониторинга экономического состояния промышленного предприятия как фактор повышения эффективности системы управления : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. экон. наук: спец. 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством (экономика, организация и управление предприятиями, отраслями, комплексами промышленности)» / И.Р. Болквадзе. – Москва, 2004. – 18 с.

5. Галіцін В. Д. Системи моніторингу / Київський національний економічний ун-т. - К.: КНЕУ, 2000. - 231 с.

6. Кібернетичне моделювання [Текст]: навч. посіб. для студ. вищих навч. закладів / В. Я. Рубан , К. О. Шіковець , Н. О. Іванченко , Г. М. Квіта. – К.: КНУТД, 2009. - 222 с.

7. Гончаренко Л. П. Управління безпекою: навчальний посібник / Л. П. Гончаренко, Є. С. Куценко. - М .: КНОРУС, 2010. - 272 с.

 

References.

1. Donets' L. I.,  Vaschenko N. V. (2008)  Ekonomichna bezpeka pidpryiemstva [Economic security of enterprise], Tsentr uchbovoi literatury, Donetsk, Ukraine.

2. Bandurka P. M., Dukhiv V. Ye., Petrova D. Ya., Cherviakov I. M. (2003) Osnovy ekonomichnoi bezpeky [The basics of economic security], Vydavnutstvo Natsionalnogo universytetu vnutrishnih sprav, Kharkiv, Ukraine.

3. Kulazhenko V. V. (2010) “Ekonomichna bezpeka pidpryiemstva: analiz pohliadiv”,  Visnyk Kyivs'koho natsional'noho universytetu tekhnolohij ta dyzajnu, vol. 5 (55) , pp. 164-168.

4. Bolkvadze I. R. (2004) “Formation of the system of monitoring the economic condition of the industrial enterprise as the factor of increase of efficiency of the control system”, Ph.D. Thesis, Economics and management of national economy, Russian State University for the Humanities , Moskow, Russia.

5. Halitsin V. D. (2000) Systemy monitorynhu [The system of monitoring], KNEU, Kiev, Ukraine.

6. Ruban V. Ya., Shikovets' K. O., Ivanchenko N. O., Kvita H. M. (2009) Kibernetychne modeliuvannia [Cybernetic modeling],  KNUTD, Kiev, Ukraine.

7. Honcharenko L. P., Kutsenko Ye. S. (2010) Upravlinnia bezpekoiu [The security management], KNORUS, Moscow, Russia.

 

Стаття надійшла до редакції 19.08.2016 р

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"