Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 658.5

 

Д. С. Ліфінцев,

к. е. н., доцент кафедри менеджменту,

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», м. Київ

С. С. Максимов,

студент 4 курсу ФЕтаУ,

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», м. Київ

М. В. Яковенко,

студентка 4 курсу ФЕтаУ,

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», м. Київ

 

ПОДОЛАННЯ СТЕРЕОТИПНОГО МИСЛЕННЯ ЯК СКЛАДОВА КРОС-КУЛЬТУРНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

 

D. S. Lifintsev,

PhD, associate professor of the department of management,

Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman, Kyiv

S. S. Maximov,

student, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman, Kyiv

M. V. Yakovenko,

student, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman, Kyiv

 

OVERCOMING STEREOTYPICAL THINKING AS A COMPONENT OF CROSS-CULTURAL MANAGEMENT

 

У статті досліджений негативний вплив стереотипного мислення на крос-культурну взаємодію у бізнесі, а також запропоновані шляхи подолання та запобігання даній проблемі. У сучасному глобалізованому світі під впливом технологічного прогресу та соціальних зрушень, таких як зміна поколінь, крос-культурні взаємозв’язки відіграють все більш значущу роль. Невідворотній рух України у бік європейського та світового бізнес-середовища відкриває нові можливості для вітчизняних компаній, дозволяючи працювати на багатьох ринках, шукати варіанти вигідного співробітництва з іноземними партнерами. Ефективний крос-культурний менеджмент сприяє реалізації даних планів. Ігнорування крос-культурних аспектів може стати серйозною перешкодою.

У статті досліджено існуючі стереотипи стосовно українців, поширені у Великій Британії, а також їх вплив на прийняття рішень щодо можливого співробітництва з українськими компаніями.

 

The article describes the negative impact of stereotypical thinking on cross-cultural interaction in business and the ways to overcome and prevent this problem. In today's globalized world due to technological progress and social changes such as a change of generations, cross-cultural relationships play an increasingly significant role. Inevitable movement of Ukraine toward the European and global business environment offers new opportunities for domestic companies, allowing them to operate in many markets, look for the options of beneficial cooperation with foreign partners. Effective cross-cultural management contributes to the implementation of these plans. Ignoring cross-cultural aspects can be a serious obstacle.

In the article illustrates the existing stereotypes about Ukrainians, widespread in the UK, and their impact on the decision on possible cooperation with Ukrainian companies.

 

Ключові слова: крос-культурний менеджмент, стереотипи, культура, Україна, Велика Британія.

 

Keywords: cross-cultural management, stereotypes, culture, Ukraine, Great Britain.

 

 

Постановка проблеми. Сучасні світові тренди зумовили об’єктивну зростаючу потребу бізнесу у крос-культурному менеджменті. Серед ключових факторів, що сформували передумови для цього, можна виділити інтенсифікацію глобалізаційних процесів, технологічний розвиток, а також зростаючу роль у бізнесі та суспільному житті покоління «Millennials».

Глобалізація та технологічний прогрес сьогодні, фактично, знівелювали значення відстаней або кордонів. Інформація, робоча сила, інші ресурси легко (а також – швидко) переміщуються з одного регіону до іншого. Мультинаціональні команди фахівців часто мають перевагу перед монокультурними за рахунок більшої варіативності підходів, поглядів, свіжих ідей. Цьому сприяють і соціальні чинники. Домінуючу роль в економіці починають відігравати, так звані, «Millennials» (покоління народжених у період 1980-2000 років). Представників цього покоління характеризує скептичне ставлення до деяких класичних аспектів менеджменту, зокрема, до ієрархії, великої дистанції влади тощо. Ці люди є більш відкритими до змін (у тому числі – зміни місця роботи та регіону проживання), вони набагато краще за попередників розуміються на сучасних технологіях (адже з дитинства користуються сучасними гаджетами), багато часу проводять у мережі Інтернет (зокрема, у соціальних мережах Facebook, Twitter тощо), легко спілкуються іноземними мовами. Вони готові мислити і працювати глобально, шукати можливості для своїх компаній на різних ринках всіх континентів світу.

Вищеописані тенденції характерні сьогодні і для України. При чому особливо важливого значення крос-культурний менеджмент набуває на тлі прискорення інтеграції нашої країни до європейського та світового бізнес-середовища. Сьогодні існують яскраво виражені передумови для інтенсифікації діяльності українських компаній на світових ринках, зокрема, об’єктивна економічна привабливість експорту вітчизняних товарів та послуг.

Втім, окрім передумов для реалізації планів інтеграції українських компаній до світового бізнес-середовища, існують також і перешкоди. У крос-культурній площині однією з серйозних проблем залишається стереотипне мислення. Протягом багатьох років Україна залишалась, великою мірою, «закритою» країною порівняно з нашими сусідами з Центральної та Східної Європи (Польща, Чехія, Словаччина тощо). З огляду на це, у закордонних партнерів сформувався цілий ряд негативних стереотипів про Україну, що може суттєво завадити діловій взаємодії.

У нашому дослідженні ми зосередились на дослідженні потенційних крос-культурних бар’єрів для співробітництва між українськими та британськими компаніями.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серйозним поштовхом до розвитку науки «Крос-культурний менеджмент» стали фундаментальні дослідження Г. Хофстеде, Ф. Тромпенаарса та Е. Халла. Деякі сучасні аспекти крос-культурного менеджменту розглянуті у роботах Д. Томаса, Н. Холдена, Г. Прімеш, М. Бруає, Є. Панченка, Л. Петрашко, В. Куриляк та інших.

Метою статті є дослідження існуючих у Великій Британії стереотипів щодо українців та їх впливу на прийняття рішень стосовно ділової взаємодії із українськими компаніями. А також розробка рекомендацій стосовно подолання даних стереотипів з метою поліпшення взаємодії між українськими та британськими компаніями.

Викладення основного матеріалу. У ході попередніх досліджень [1] ми виокремили ряд передумов і потенційних можливостей ефективного застосування крос-культурного менеджменту в Україні (Рис. 1).

 

Рис. 1. Крос-культурний менеджмент в українських компаніях: передумови і можливості [1]

 

У сучасному бізнесі представниками різних культур часто можуть бути колеги по роботі, контрагенти, інвестори, власники та топ-менеджери компаній, а також, звісно, споживачі. Некомпетентна поведінка стосовно представників інших культур може призвести до негативних наслідків, зокрема: зниження продуктивності праці співробітників, неконструктивні конфлікти, розірвані або неукладені контракти із партнерами, погіршення економічних показників діяльності, формування негативної корпоративної репутації тощо.

До ключових глибинних причин виникнення бар’єрів ділових крос-культурних комунікацій відносять наступні [2]:

- взаємне непорозуміння між представниками різних культур, яке знижує продуктивність праці;

- розбіжності у правилах поведінки та розумінні ролей (чоловіки-жінки, старші-молодші тощо);

- різні цінності та переконання;

- стереотипне мислення стосовно представників інших культур;

- етноцентризм (уявлення про норми своєї культури, як загальноприйняті).

У нашому дослідженні ми зосередили увагу на аналізуванні негативного впливу стереотипів на ділову взаємодію між українськими та британськими компаніями, а також на можливих шляхах подолання цього явища.

В умовах активізації європейської інтеграції України варто приділити особливу увагу великим економічним можливостям, які надає цей вектор руху. Велика Британія є не тільки одним з ключових учасників Європейського Союзу, але і надзвичайно впливовим гравцем світового масштабу, членом Великої Сімки, одним з провідних світових експортерів і країн інвесторів.

На сучасному етапі для України економічна співпраця з Великою Британією відкриває можливості використання значних вільних інвестиційних ресурсів для відновлення і переоснащення власної промисловості, розвитку стратегічно важливих галузей. Поглиблення економічної співпраці дасть можливість розраховувати на підтримку Сполученого Королівства у відносинах з основними організаціями – кредиторами, допоможе ефективно використати значний досвід британців у реформуванні тих галузей економіки, що перебувають в Україні у депресивному стані [3].

Українсько-британські відносини розвиваються, переважно, в рамках двостороннього співробітництва. Основним інтересом для Великої Британії в співпраці з Україною залишається збільшення британської економічної присутності в країні і, відповідно, — створення сприятливих умов для діяльності британського бізнесу. Економічне співробітництво між Україною та Великою Британією має величезний потенціал, в той же час, він не використовується повністю на даному етапі [3]. Сполучене Королівство займає 6-те місце у світі за обсягами зовнішньої торгівлі та 2-ге місце (після США) за сумою закордонного інвестування, що підкреслює можливості для потенційного розвитку співробітництва між нашими державами.

Зовнішньоторгівельний оборот товарами та послугами між Україною та Великою Британією має ознаки спаду після невеликого підйому 2009-2013 рр. Як свідчать дані на рис.1, торгово-економічні відносини зазнали значного спаду в період економічної кризи 2008 року, і не змогли піднятися у посткризовий період до своїх максимальних значень 2008 року. Важливо зазначити, що статистика зазначає систематичне перевищення обсягів імпорту над експортом [4].

 


Рис. 2
. Зовнішньоторговельний оборот товарами та послугами між Україною та Великою Британією 2007-2014 рр. [4]

 

Структура українського експорту у Велику Британію свідчить про налагоджені господарські зв'язки між країнами в сфері важкої промисловості, сільському господарстві, паливній енергетиці. У 2014 році  в структурі українського експорту до Великої Британії домінували поставки: чорних металів (23,8%), зернових культур (18,3%), жирів та олії тваринного або рослинного походження (11,9%), залишків та відходів харчової промисловості (8,0%), енергетичні ресурси (7,2%) та ін. [5].

Одним з ключових показників, що відображає розвиток економічних відносин між державами, є обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ). Саме прямі інвестиції стають одним з основних чинників інтеграції національної економіки у світове господарство. Особливо це важливо для країн з перехідною економікою, якою є Україна.

Сполучене Королівство є четвертим найбільшим інвестором в економіку України — за підсумками першого півріччя 2015 р. прямі інвестиції з Великої Британії складають 2354,3 млн. дол. (7,1 % від загального обсягу інвестицій з ЄС) [4].

Рис. 3. Обсяг прямих інвестицій Великої Британії в Україну, 2007-2015 рр. [4]

 

Аналіз даних структури експорту України та прямих інвестицій Великої Британії в Україну свідчить, що на даний момент розвитку набули галузі чорної та кольорової металургії, сільського господарства, харчової промисловості. До привабливих та перспективних для британського бізнесу сфер в Україні належать: розвиток української інфраструктури; перспективні інженерно-технічні розробки (енергетика та аерокосмічна сфера); фінансові послуги; сільське господарство; відновлення важкої промисловості; сфера охорони здоров'я (Табл. 1).

Враховуючи увагу, яку Велика Британія приділяє сфері енергозбереження та енергозберігаючих технологій, можна очікувати збільшення інтересу британського бізнесу для впровадження саме таких проектів в Україні за умови створення сприятливого правового поля.

 

Таблиця 1.

Поточні на перспективні шляхи розвитку економічних відносин України і Великої Британії

Сфери поточного розвитку

Сфери перспективного розвитку

Сільське господарство

Аерокосмічна сфера

Харчова промисловість

Енергозбереження та енергозберігаючих технологій

Чорна та кольорова металургія

Охорона здоров'я

Енергетика (енергоресурси)

Сфера фінансових послуг

 

Обумовлені вище фактори сприяють підвищенню економічного інтересу до України британського бізнесу та капіталу, що має бути максимально ефективно використаний як дієвий інструмент поглиблення інтеграції у світову і європейську економіку та необхідної передумови підвищення взаємної зацікавленості на політичному та економічному рівнях.

Поглиблення співпраці між українськими та британськими компаніями потребує як знаходження взаємної економічної користі від цього, так і максимального подолання існуючих крос-культурних бар’єрів, зумовлених суттєвими відмінностями у культурах двох країн.

У ході нашого дослідження було висунуто дві гіпотези:

1. У британців сформований певний ряд негативних стереотипів щодо українців.

2. Ці негативні стереотипи можуть стати перешкодою для економічної взаємодії між українськими та британськими компаніями.

Серед найпоширеніших у Великій Британії стереотипів щодо українців для дослідження було відібрано 5 наступних:

- низька кваліфікація українців;

- неготовність до ризику;

- прийняття імпульсивних нераціональних рішень;

- схильність до обману;

- схильність до корупції.

Вибір з великої кількості наявних стереотипів саме вищенаведених зумовлений їх значущістю для прийняття рішення про ділову співпрацю, що є принциповим для нашого дослідження. Також важливим був відбір саме негативних стереотипів, які можуть завадити ефективній крос-культурній взаємодії.

З метою дослідження впливу стереотипів на прийняття рішення щодо співпраці британських компаній з українськими, було проведено онлайн-опитування методом анкетування, в результаті якого отримано відповіді 40 респондентів (громадян Великої Британії).

Респондентам пропонувалось оцінити за шкалою від 1 до 5 (1 – найменш значущий фактор, 5 – найбільш значущий фактор) спочатку ступінь поширюваності кожного з наведених стереотипів, а потім – їх значущість для прийняття рішення про потенційну співпрацю із українськими компаніями.

Результати опитування (Табл. 2) засвідчили, що найбільш поширеними стереотипами щодо українців все ще залишаються «схильність до корупції» (середній бал 3,7), «схильність до обману (3,25), а також «низький рівень кваліфікації» (2,95 б.).

 

Таблиця 2.

Результати опитування громадян Великої Британії щодо стереотипів стосовно українців

Стереотипи стосовно українців

Оцінка (середній бал за п’ятибальною шкалою)

Поширеність серед британців

Значущість при прийнятті рішення про співробітництво

Низький рівень кваліфікації

2,95

2,98

Неготовність до ризику

2,45

2,88

Схильність до імпульсивних рішень

2,43

2,70

Схильність до обману

3,25

3,53

Схильність до корупції

3,7

3,98

 

У ході аналізування результатів було виявлено чітку кореляцію між «поширеними» стереотипами і такими, які є найбільш «значущими» у процесі прийняття рішень щодо співпраці. Найбільш значущими стереотипами респонденти виявили «схильність до корупції» (3,98), «схильність до обману» (3,53) та «низький рівень кваліфікації» (2,98).

Отримані результати дають можливість керівництву українських компаній чітко розставити акценти при проведенні переговорів та налагодженні ділових контактів із британськими партнерами. Знаючи можливе упереджене ставлення щодо певних аспектів, зумовлене стереотипним мисленням британців, українські партнери мають максимально переконливо довести хибність даних стереотипів, принаймні, стосовно конкретної компанії. Саме такими діями можна поступово руйнувати сформовані негативні стереотипи стосовно українців, загалом.

Для запобігання проблемі стереотипного мислення необхідно, у першу чергу, підготуватись до крос-культурної взаємодії із партнерами з-за кордону. На першому етапі доцільно ознайомитись зі специфікою культури (і бізнес-культури, зокрема) відповідної країни (регіону), використавши результати досліджень за методикою Гірта Хофстеде [6], яка дозволяє оцінити культуру за наступними основними вимірами:

1) дистанція влади: показник, за допомогою якого вимірюють ступінь згоди і прийняття членами того чи іншого суспільства пануючої в їх культурі ієрархії;

2) індивідуалізм – колективізм: характеризує орієнтацію індивідуумів на спільні або ж особисті цілі;

3) мужність – жіночність: характеризує домінування чоловічих або жіночих рис у населення;

4) прагнення уникнути невизначеності;

5) довготривалість орієнтації: виявляється у ставленні до майбутнього та в наполегливості щодо досягнення цілей;

6) поблажливість-стриманість: показник, що характеризує ступінь покладання на правила або, навпаки, пріоритетність отримання насолоди від життя.

Індекси української та британської культури у балах, що визначають ступінь прояву того чи іншого виміру, за шкалою від 0 до 100, наведено на рис.4.

 

Рис. 4. Порівняльна характеристика української та британської культури за методикою Г. Хофстеде [7]

 

Аналізуючи вищенаведені дані, можливо зробити висновок, що дві країни є, великою мірою, протилежністю одна одній. Низька дистанція влади у менеджменті для британців означає скорочення відстані у відносинах «керівник-підлеглий», що нехарактерно для українців, на яких відобразилося радянське минуле.

Характерний для європейських країн індивідуалізм був спричинений історичними умовами. В корпоративній культурі індивідуалізм відображається у жорсткій конкуренції всередині організації. Українцям більш притаманний колективізм, оскільки сім’я та друзі для них мають важливе значення. Для того, щоб побудувати довгострокові відносини з українцями необхідно потоваришувати з ними, тим самим увійти у довіру. На рівні організації українці звикли працювати разом, командою для досягнення спільного результату.

Для країн із високим індексом мужності головним показником успіху є кар’єра. Саме до таких країн належить Велика Британія. У британців домінує ідея «жити, щоб працювати» та спрямованість на досягнення високих результатів. Українці, в даному випадку, притримуються ідеї «працювати, щоб жити» та солідарності у вирішенні організаційних питань.

Ще одним показником, який суттєво відрізняється у двох країн, є «поблажливість», до якої населення Великої Британії ставиться із недовірою. Вони вважають, що для забезпечення стабільності та миру в країні необхідно дотримуватись правил та норм. Для України це не настільки типово. Проектуючи на організаційний рівень, можна сказати, що, переважно, молодь прагне до свободи дій та насолоди життям.

Ознайомившись із загальною специфікою культури країни, з представниками якої планується вести справи, далі необхідно детальніше дослідити культуру самої компанії-партнера, а також особистість її менеджерів, з якими необхідно проводити переговори. Це дозволить українським менеджерам самим позбутись стереотипного мислення.

Висновки і перспективи подальших розвідок. Нові можливості, які відкриває перед Україною європейська інтеграція, потребують якісно нового підходу до крос-культурного менеджменту у вітчизняних компаніях. Ефективна взаємодія із іноземними партнерами вимагає ведення бізнесу за світовими стандартами. Сучасний глобалізований світ надає українському бізнесу величезні можливості реалізувати свій потенціал, зокрема, експортний. Крос-культурні аспекти можуть як суттєво допомогти, так і серйозно завадити цьому процесу. Запропонований алгоритм підготовки до співпраці із закордонними партнерами може бути використаний менеджментом українських компаній. А в умовах інтенсифікації глобалізаційних процесів та технологічного буму дане питання стало актуальним не тільки для великих корпорацій, але й для малого та середнього бізнесу, який має шукати нові ринки збуту для своїх товарів і послуг, що сприятиме розвитку вітчизняної економіки.

У планах подальших досліджень - більш детальне вивчення поширених у розвинених країнах (зокрема, країнах Європейського Союзу) стереотипів стосовно українців та розроблення шляхів і механізмів їх подолання.

 

Список літератури.

1. Ліфінцев Д.С. Cross Cultural Management as an objective need for Ukrainian companies / Д.С. Ліфінцев // Стратегічні імперативи сучасного менеджменту : зб. матеріалів ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (17–18 березня 2016 р.). — у 2 ч.— К. : КНЕУ, 2016. — Ч. 2. — с. 107-113.

2. R. Delecta Jenifer, G. P. Raman Cross (2015) Cultural Communication Barriers in Workplace / International Journal of Management, Volume 6, Issue 1, January (2015), pp. 348-351.

3. Офіційний сайт посольства України у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії. / [Електронний ресурс]. – Доступно з: http://uk.mfa.gov.ua/ua/ukraine-uk/diplomacy

4. Офіційний сайт Державного комітету статистики / [Електронний ресурс]. – Доступно з: http://www.ukrstat.gov.ua/

5. Офіційний сайт Міністерства економічного розвитку і торгівлі України / [Електронний ресурс]. – Доступно з: http://ukrexport.gov.ua/ukr/tovaroobig_z_ukr/UKR/7447.html

6. Hofstede, G. Culture and organizations: software of the mind. – London; New York, Mc Graw-Hill, 1991. – 219 p.

7. Офіційна сторінка центру Г. Хофстеде / [Електронний ресурс]. – Доступно з: https://www.geert-hofstede.com/

 

References.

1. Lifintsev, D.S. (2016), “Cross Cultural Management as an objective need for Ukrainian companies”, Materialy III Mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi “Strategichni imperatyvy suchasnoho menedgmentu” [Materials of the 3rd International scientific-practical conference “Strategic Imperatives of modern management”], III Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiya “Strategichni imperatyvy suchasnoho menedgmentu” [3rd International scientific-practical conference “Strategic Imperatives of modern management”], KNEU, Kyiv, Ukraine, pp. 107-113.

2. Delecta J, Raman C. (2015), “Cultural Communication Barriers in Workplace”, International Journal of Management, vol. 6, issue 1, pp. 348-351.

3. The official site of Ukrainian embassy in the UK (2016), available at: http://uk.mfa.gov.ua/ua/ukraine-uk/diplomacy (Accessed 05 April 2016).

4. The official site of State Statistics Service of Ukraine (2016), available at: http://www.ukrstat.gov.ua/ (Accessed 05 April 2016)

5. The official site of Ministry of economic development and trade of ukraine / (2016), available at: http://ukrexport.gov.ua/ukr/tovaroobig_z_ukr/UKR/7447.html (Accessed 05 April 2016)

6. Hofstede, G. (1991), Culture and organizations: software of the mind, Mc Graw-Hill, London; New York.

7. The official site of G. Hofstede centre (2016), available at: https://www.geert-hofstede.com/ (Accessed 05 April 2016)

 

Стаття надійшла до редакції 20.04.2016 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"