Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК  658.012

 

О. В. Ілляшенко,

к. е. н., доцент, доцент кафедри економіки підприємства та прикладної статистики Інституту хімічних технологій

Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, м. Сєвєродонецьк

 

ПОБУДОВА СИСТЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА: ПРИНЦИПОВІ ПОЛОЖЕННЯ

 

O. V. Illiashenko,

PhD on economy, assistant professor, assistant professor at department of enterprise economy and applied statistics

of Institute of chemical technologies of  Volodimir Dahl East-Ukrainian national university, Severodonetsk

 

BUILDING OF A SYSTEM OF ENTERPRISE ECONOMIC SECURITY: PRINCIPALS

 

Надано сукупність тверджень, які склали аксіоматичну основу проведеного дослідження. Показано, що система економічної безпеки підприємства універсальна лише за призначенням ‑ убезпечення стану та діяльності підприємства, а основні характеристики системи (складність, масштаб, структура, режим функціонування) та виконання типових завдань служби економічної безпеки підприємства залежать від детермінант системи та їхнього домінування. Детермінанти системи економічної безпеки підприємства (чинники, вплив яких визначає зміст, склад, структуру, масштаб, складність та режим функціонування системи) використовуються не лише при побудові системи, а й при виборі режиму функціонування системи. Показано, яким чином вибрані детермінанти визначають характеристики системи економічної безпеки підприємства. Розглянуто ключові об’єкти уваги при побудові системи економічної безпеки підприємства при домінуванні кожної з детермінант. При домінуванні окремих детермінант системи економічної безпеки підприємства різною мірою виконуються типові завдання служби економічної безпеки підприємства Надано визначення поняття "режим функціонування системи економічної безпеки підприємства" (форма актуалізації функцій системи, що розглядається як сукупність характеристик та параметрів виконання системою своїх функцій, міра узгодження виконання функцій у просторі та часі та рівень організаційного забезпечення єдності компонентів системи, що забезпечує виконання системою свого призначення) та описано режими функціонування системи.

 

The complex of statements that form axiomatic basis of conducted research is considered. System of enterprise economic security considered as universal only by purpose – providing security of enterprise and its activity. Main characteristics of such system (complexity, scale, structure, regime of functioning) and making typical tasks of system of enterprise economic security depend on determinants of such system and their dominating. Determinants of system of enterprise economic security (factors that define content, consist, structure, scale, complexity and regime of functioning of such system) are used not only while building such system, but also while choosing regime of functioning for system of enterprise economic security. It is shown how chosen determinants define characteristics of system of enterprise economic security system. The key objects of attention while building enterprise economic security system in the case of dominating of every determinant are considered. While some determinants of enterprise economic security system dominate, typical tasks of department of enterprise economic security are done in a different measure. The definition of term “regime of functioning of enterprise economic security system” (form of actualization of system functions that is considered as aggregate of characteristics and parameters of performing by system its functions, measure of coordination of functions performing in space and time and level of organizational support of unity of system components that provide execution by system its purpose) is proposed. Regimes of functioning of such system are described.

 

Ключевые слова: підприємство, економічна безпека, система, детермінанта, домінування, режим функціонування.

 

Keywords: enterprise, economic security, system, determinant, domination, regime of functioning.

 

 

Постановка проблеми. Логічною формою реакції підприємства на зміни у зовнішньому та внутрішньому середовищі, які спричиняють негативний вплив на його діяльність, є намагання її захистити, тобто укріпити економічну безпеку підприємства. Економічна безпека як стан підприємства, що описується низкою параметрів, має властивості неавтокерованості та ентропійності, необхідний суб’єкт забезпечення економічної безпеки. Таким суб’єктом є система економічної безпеки підприємства (СЕБП).

Система економічної безпеки не виникає автоматично разом зі створенням підприємства, вона має бути створена, а її функціонування ‑ організоване. Якщо СЕБП відсутня, то це не означає ані автоматичність забезпечення економічної безпеки підприємства, ані, навпаки, відсутність такого забезпечення. У такому випадку дії підприємства стосовно забезпечення економічної безпеки мають вимушений характер, виконуються тоді, коли підприємству реально загрожує значна небезпека, і виконання таких дій розпорошено між функціональними підрозділами та посадовими особами підприємства. Створення суб’єкта забезпечення економічної безпеки підприємства – відповідної системи – забезпечує концентрацію аналітичної та рекомендаційної інформації щодо загроз діяльності підприємства, дозволяє займатися заходами різноманітного характеру на системній основі, а також контролювати їхнє спільне виконання всіма залученими функціональними і управлінськими підрозділами підприємства.

Аналіз джерел та публікацій. Сьогодні у науковій літературі з економічної безпекології необхідність створення СЕБП як суб’єкта забезпечення економічної безпеки підприємства не заперечується, є розуміння її необхідності і в управлінців-практиків. Але далі усвідомлення цієї необхідності у системотворенні економічна безпекологія чомусь не просунулась. Так, немає єдності у тлумаченні поняття "система економічної безпеки підприємства". Це поняття тлумачиться як комплекс взаємопов'язаних заходів різноманітного характеру, які мають здійснюватися з метою захисту інтересів підприємства від зовнішніх та внутрішніх загроз (наприклад, [2-6]), як сукупність певних елементів (об’єкт та суб’єкт економічної безпеки, механізм забезпечення безпеки, наукова теорія безпеки, політика і стратегія безпеки, засоби, методи забезпечення безпеки, концепція безпеки підприємства тощо) (наприклад, [1,8,12]), як віддзеркалення функціональних підсистем системи управління підприємством (наприклад, [7,13]). Розмаїття визначень поняття "система економічної безпеки підприємства" зумовлено кількома причинами, серед яких слід назвати, наприклад, розуміння поняття "економічна безпека підприємства", складність системи СЕБП, її спеціалізований характер, необхідність урахування індивідуальних особливостей підприємства та умов його діяльності.

В публікаціях з питань системотворення в економічній безпекології за умовчанням, неявно простежується універсалізація СЕБП. Ідея різного наповнення СЕБП залежно від особливостей діяльності підприємства в наявних публікаціях майже не зустрічається, хоча інтуїтивно зрозуміло, що зміст СЕБП залежить від конкретних умов діяльності підприємства, міри агресивності зовнішнього середовища, рівня стабільності внутрішнього середовища, тобто певних детермінант, які визначають функціональність, масштаб, складність системи та режими її функціонування. Отже, побудова СЕБП залежно від впливу таких детермінант та вимог до необхідної складності системи є актуальним завданням сучасної економічної безпекології.

Метою статті є виклад принципового підходу до побудови системи економічної безпеки підприємства з урахуванням її детермінант.

Виклад основного матеріалу. Побудова системи економічної безпеки підприємства з урахуванням її детермінант базується на результатах вирішення таких питань:

формування аксіоматичної основи дослідження, вихідні положення якої є фундаментом для формування подальших висновків;

визначення складу та характеру впливу детермінант СЕБП;

визначення індикатору системи економічної безпеки підприємства, який визначає особливості її побудови залежно від певних детермінант;

опис особливостей побудови СЕБП залежно від певних детермінант.

Основою подальших висновків та напрацювань вибрано сукупність тверджень, які складають аксіоматичну основу дослідження. Уточнення такої аксіоматичної основи необхідне для побудови логічних суджень та перевірки істинності висновків. Аксіоматична основа дослідження є такою:

1) у сучасних складних умовах діяльності підприємства наявність СЕБП як спеціалізованого суб’єкта управління, призначенням якого є убезпечення діяльності підприємства від ризиків, загроз та наслідків їхньої актуалізації, необхідна;

2) у загальному вигляді структура системи економічної безпеки підприємства становить собою сукупність об’єктів, суб’єктів та способів їхнього захисту, зв’язки та відносини між якими визначаються виконуваними системою функціями та режимом функціонування системи;

3) система економічної безпеки підприємства розглядається як сукупність організаційних стосунків суб’єктів захисту, які відображають логіку їхньої поведінки при здійсненні взаємопов’язаних цільових дій організаційно-правового та економічного характеру для захисту об’єктів безпеки підприємства з використанням різноманітних способів відповідно до прийнятої на підприємстві концепції економічної безпеки та відповідної політики, що реалізує її положення

4) СЕБП формується не історично, а є об’єктом організації, будується цільовим чином залежно від потреб підприємства та особливостей його діяльності;

5) СЕБП не є універсальною, не єдиною за своїм змістом, виконуваними функціями та вирішуваними завданнями; СЕБП має бути спеціалізованою залежно від особливостей діяльності конкретного підприємства;

6) зміст, складність та виконувані функції СЕБП залежать від кількох детермінант.

Насправді, кожне з тверджень (1)-(6) принципово з позиції наукового пізнання не є аксіомою, проте розглядається як аксіома при вирішенні питання побудови СЕБП залежно від певних детермінант. Тобто за частковою роллю під час дослідження такі твердження вибрані як аксіоми, але за змістом вони є фактами, що можуть бути доведені емпірично або з використанням причинно-наслідкового аналізу

Побудова СЕБП з урахуванням певних детермінант потребує уточнення їхнього розуміння та складу. У загальному випадку більш виправдано говорити про сукупність чинників, які впливають на побудову СЕБП. Але з урахуванням характеру такого впливу та необхідно цільову спрямованість СЕБП доцільно розглядати не чинники побудови системи, а її детермінанти, оскільки чинники не стільки суто впливають на побудову СЕБП, скільки визначають її зміст, виконувані функції та вирішувані завдання, характер тощо. Отже, детермінанти СЕБП розглядаються як чинники, вплив яких визначає зміст, склад, структуру, масштаб, складність та режим функціонування СЕБП. Тому детермінанти обов’язково мають бути враховані при побудові системи. Пропоновані детермінанти СЕБП надано на рис. 1.

 

Рис. 1. Детермінанти СЕБП

 

Розмір підприємства є вагомою детермінантою СЕБП стосовно масштабу та структури системи: чим більш великим є підприємство, тим, з одного боку, більш великими є його можливості та ресурси. Але, з іншого боку, виникають специфічні ризики і додаткові загрози. І якщо для малого підприємства дуже часто СЕБП як така відсутня, оскільки часткові завдання забезпечення економічної безпеки вирішуються фрагментарно, як правило, керівництвом (або власниками) підприємства, то для великого підприємства сукупність завдань стосовно забезпечення економічної безпеки виконується спеціалізованим підрозділом, який підпорядковується керівництву підприємства або представникам його власників.

В сучасних умовах вітчизняної економіки на побудову СЕБП впливає привабливість підприємства, яка розглядається з позиції потенційних рейдерів. На жаль, рейдерство як соціально-економічне явище отримало поширення в Україні [9-11], що суттєво ускладнює діяльність суб’єктів господарювання, а також призводить до виникнення ризиків для власників бізнесу. Отже, за умов низької привабливості підприємства для рейдерів деякі функції та окремі завдання СЕБП непотрібні, що зумовлює спрощення структури системи. Зворотна залежність теж справедлива: висока привабливість підприємства для рейдерів зумовлює необхідність побудови розвиненої ешелонованої СЕБП.

Впливовою детермінантою СЕБП є сприятливість інституційного середовища, яке розглядається (за Л. Девісом та Д. Нортом) як сукупність базових політичних, соціальних та юридичних правил, що формують базис для виконання економічних функцій виробництва, розподілу та обміну [14]. Вплив інституційного середовища на діяльність підприємства є комплексним: таке середовище визначає рівень захисту інтересів підприємства державними агентами, характеризує міру влади державних агентів, визначає спроможність підприємства відстоювати свої інтереси у взаємодії з державними агентами, впливає на мінімальний рівень трансакційних витрат на підприємстві тощо. Стосовно економічної безпеки підприємства та побудови СЕБП вплив інституційного середовища є дуже відчутним: розвинене інституційне середовище дозволяє підприємству офіційно перекласти частину завдань та функцій щодо забезпечення економічної безпеки на державні органи (судову владу, органи правопорядку, органи антимонопольного регулювання тощо). Відповідно, у такій ситуації підприємство може собі дозволити мати менш розвинену СЕБП без втрати економічної безпеки. Але зворотна залежність теж справедлива: нерозвинене інституційне середовище примушує підприємство відповідні завдання виконувати самостійно. Відповідно, підприємство потребує більш комплексної СЕБП, яка виконує частину функцій, які зазвичай виконують суб’єкти інституційного середовища.

Важливою детермінантою СЕБП є зовнішнє середовище підприємства, стан якого описується такими характеристиками як турбулентність та агресивність. Взаємодію підприємства із зовнішнім середовищем можна розглядати з різних позицій, базуючись на різноманітних теоретичних положеннях: ідея турбулентності І. Ансоффа, принцип необхідної різноманітності Р. Ешбі, діаду "виклик ‑ відповідь" А. Тойнбі. Але незалежно від цього висновок залишається інваріантним: зовнішнє середовище визначає реакцію підприємства для забезпечення економічної безпеки. Отже, характеристики зовнішнього середовища визначають особливості побудови СЕБП: чим більш агресивним, динамічним, мінливим та турбулентним є таке середовище, тим більш функціональною має бути система економічної безпеки підприємства.

Нарешті, важливою детермінантою СЕБП є чітка ідентифікація загроз стану та діяльності підприємства. СЕБП має чітке призначення – убезпечувати стан та діяльність підприємства, захищати його інтереси та активи, нейтралізовувати загрози підприємству. Наявність реальних загроз, їхня кількість та взаємозв’язок, міра актуалізації та реалізації прямо впливають на характеристики СЕБП. У складі підсистем підприємства лише СЕБП є майже єдиною, діяльність якої скерована на виявлення, прогнозування та своєчасну нейтралізацію загроз в діяльності підприємства. Сказане не означає, що інші підсистеми управління підприємством взагалі не звертають увагу на загрози, але фахівці окремих функціональних підрозділів не завжди можуть оцінити вплив конкретних загроз на стан та діяльність підприємство в цілому. Отже, чим варіативнішими та реальнішими є загрози у зовнішньому та внутрішньому середовищі підприємства, тим більш складнішою має бути СЕБП.

Детермінанти СЕБП використовуються не лише при побудові системи, а й при виборі режиму функціонування системи. Режим функціонування СЕБП може закладатися при її проектуванні, а може визначатися при функціонуванні системи. Обидва підходи можуть використовуватися, їхній вибір залежить від умов діяльності конкретного підприємства.

Будь-яка система (і СЕБП не є винятком) може функціонувати і розвиватися. Функціонування СЕБП розглядається як виконання системою своїх функцій, в межах яких виконуються певні види робіт та дій, тоді як розвиток СЕБП – як набуття системою нових якостей, рис, властивостей внаслідок змін її компонентів та структури. Саме виконання функцій визначає цілісність СЕБП та її характеристики і дозволяє виконувати призначення системи – убезпечення діяльності підприємства. Поняття "режим функціонування СЕБП" не передбачає розвиток системи.

СЕБП може різною мірою та в різному обсязі виконувати свої функції та вирішувати поставлені завдання, що зумовлює виникнення поняття "режим функціонування СЕБП". Залежно від актуалізації функцій та обсягу їхнього виконання і виникає поняття "режим функціонування СЕБП".

Режим функціонування СЕБП як форма актуалізації функцій системи розглядається як сукупність характеристик та параметрів виконання системою своїх функцій, міра узгодження виконання функцій у просторі та часі та рівень організаційного забезпечення єдності компонентів системи (документальне, кадрове тощо), що забезпечує виконання системою свого призначення (убезпечення стану та діяльності підприємства), збереження компонентів системи та їхнє відтворення. Серед характеристик СЕБП у контексті режиму її функціонування найсуттєвішими є обсяг та періодичність виконання функцій системи. Режим функціонування СЕБП крім виконання функцій системи передбачає ще обслуговування цієї системи.

Характеристику режимів функціонування СЕБП надано у табл. 1.

 

Таблиця 1.

Режими функціонування СЕБП

Режим

Опис режиму

Індикативний

Функції та завдання СЕБП виконуються частково і час від часу (наприклад, за запитом керівництва або власників підприємства). СЕБП у повному обсязі (виконуються у необхідному обсязі всі функції системи) не функціонує. Періодично проводиться моніторинг зовнішнього середовища і, якщо виявляються реальні загрози, реактивно розробляються та здійснюються заходи реагування на такі загрози

Спрощений

Основні функції СЕБП виконуються в обмеженому обсязі, вирішуються мінімально необхідні завдання СЕБП. Увага приділяється найявнішим загрозам, характер реагування СЕБП реактивний. Функціональний розподіл завдань у СЕБП часто відсутній

Повний

Функції СЕБП виконуються у необхідному обсязі. Визначено об’єкти захисту, щодо яких увага приділяється явним та потенційним загрозам, стосовно яких СЕБП реагує як реактивно, так і проактивно. Здійснюється прогнозування загроз та ризиків в діяльності підприємства

Посилений

Функції СЕБП виконуються у повному обсязі, особлива увага приділяється функціям конкурентної розвідки та контрозвідки. Виділено найважливіші об’єкти захисту, щодо яких розроблено додаткові заходи захисту. Розроблено ешелонований сценарій реагування на актуалізацію явних та потенційних загроз. У СЕБП прийнято заходи щодо резервування ресурсів для реагування на швидку несподівану актуалізацію загроз

Надзвичайний

Функції СЕБП виконуються у повному обсязі. СЕБП проактивно реагує на актуалізовані загрози, координує дію підрозділів підприємства щодо убезпечення його діяльності. Резерви ресурсів для реагування на швидку несподівану актуалізацію загроз готові до використання.

 

 

Найдоцільніший та виправданий для конкретних умов діяльності підприємства режим функціонування СЕБП має бути вибраний за результатами аналізу сукупного впливу визначених детермінант, для чого необхідне їхнє оцінювання, формування узагальненої оцінки, розроблення інтерпретаційної шкали тощо.

Детермінанти СЕБП не є рівнозначними, одні з них у конкретних випадках безпекозабезпечувальної діяльності розглядаються як вирішальні, а інші – як доповнюючи або другорядні. Роль детермінанти не постійна, вона змінюється внаслідок зміни стану зовнішнього середовища підприємства та міри його загрозливості. Залежно від ролі детермінант для конкретного підприємства утворюється певна їхня комбінація, яка уточнює раніш визначені особливості побудови СЕБП.

Питання комбінаторики детермінант СЕБП має починатися з виявлення особливостей побудови СЕБП у разі домінування певної детермінант (табл. 2). При домінуванні кожної з детермінант у табл. 2 виділено ключові об’єкти уваги при побудові СЕБП та її функціонуванні.

Зрозуміло, що домінування однієї з детермінант СЕБП є, радше, винятком, ніж загальним випадком. Найчастіше одночасно впливають всі детермінанти СЕБП, хоча їхній вплив є різним за інтенсивністю, тобто одні детермінанти є дуже впливовими, а вплив інших є меншим. І тоді стосовно конкретного підприємства можливе ранжирування детермінант СЕБП і, відповідно, ключових об’єктів уваги при побудові СЕБП та її функціонуванні.

Так, на великих підприємствах ключовим об’єктом уваги при побудові СЕБП та її функціонуванні є організаційна структура системи, яка має надавати можливість виконувати функції системи паралельно у різних підрозділах підприємства. Це особливо важливо, якщо структурні одиниці підприємства віддалені одна від одної. Якщо підприємство є привабливим для рейдерів, то головний акцент у побудові СЕБП необхідно зробити на превентивній активній юридичній, фізичній та аналітичній протидії потенційним та реальним рейдерам. При високій привабливості підприємства для реальних або потенційних рейдерів доцільна багатокомпонентна система захисту майна та прав підприємства (безпосередньо фізичний захист документів та майна, створення юридичних перешкод рейдерам, активна взаємодія з державними та недержавними організаціями з питань протидії рейдерству тощо). Якщо міра сприятливості інституційного середовища є низькою, то деякі функції та завдання його суб’єктів має прийняти на себе СЕБП. Якщо зовнішнє середовище підприємства змінюється надто швидко, то на особливу увагу заслуговують функції СЕБП, пов’язані зі збиранням, обробленням та форматуванням інформації про зовнішнє середовище, у тому числі і шляхом розвідувальної діяльності, прогнозування та відпрацювання можливої реакції підприємства.

 

Таблиця 2.

Особливості побудови СЕБП при домінуванні її детермінант

Детермінанта

Особливості СЕБП

Ключові об’єкти уваги

1. Розмір підприємства

СЕБП організована за децентралізованим, централізованим або змішаним принципом. Необхідність організації безпекозабезпечувальної діяльності у просторово відокремлених підрозділах або за стратегічними зонами господарювання 

Необхідність регламентів дій посадових осіб, управлінських підрозділів підприємства, їхньої взаємодії та відповідальності за стан економічної безпеки, організації інформаційних потоків

Структура СЕБП, регламенти дій, взаємодії, організації інформаційних потоків

2. Привабливість підприємства

Посилена функція протидії рейдерському захопленню, активізація розвідувальної функції у контексті потенційного рейдерства. Створення багаторівневої та багатокомпонентної системи захисту майна та прав підприємства. Залучення органів державної влади, державних та недержавних охоронних структур. Наявність відпрацьованих сценаріїв протидії потенційним та реальним рейдерам

Дослідження поведінки потенційних та реальних рейдерів та організацій, що спеціалізуються на цьому виді діяльності. Способи захисту майна та прав підприємства

3. Сприятливість інституційного середовища

Активна взаємодія з державними установами у виконанні функції протидії рейдерському захопленню та у захисті таких об’єктів як права власності. Домінування способів захисту об’єктів безпеки СЕБП, які базуються на використанні законодавства

 

Суб’єкти інституційного середовища, у взаємодії з якими забезпечується захист об’єктів безпеки СЕБП.

Способи захисту, які базуються на використанні законодавства

4. Мінливість зовнішнього середовища

Посилене виконання функцій моніторингу зовнішнього середовища, прогнозування його стану та аналітичної функції. Наявність сценаріїв дії при актуалізації прогнозованих найбільш ймовірнісних сценаріїв зміни зовнішнього середовища

Суб’єкти зовнішнього середовища та їхня поведінка

5. Чітка ідентифікація загроз стану та діяльності підприємства

Посилене виконання функцій моніторингу зовнішнього середовища, прогнозування його стану та аналітичної функції (моніторинг та аналіз життєвого циклу загроз). Прогнозування загроз щодо кожного з об’єктів захисту та ймовірності їхньої реалізації. Наявність способів захисту, алгоритмів застосування та схем взаємодії управлінських підрозділів при застосуванні способів захисту.

Джерела загроз стану та діяльності підприємства, ймовірність їхньої реалізації, комбінаторика загроз та її мультиплікативний ефект, способи протидії загрозам.

 

За рахунок відпрацювання відповідних сценаріїв підприємство забезпечує готовність до певних змін у зовнішньому середовищі. Пріоритетами у побудові СЕБП у такій ситуації мають стати гнучкість системи та координування діяльності інших підрозділів підприємства у реалізації сценаріїв змін в діяльності підприємства. Домінування детермінанти "чітка ідентифікація загроз стану та діяльності підприємства", з одного боку, означає, що у зовнішньому та внутрішньому середовищі підприємства існують реальні загрози, а, з іншого, знання загроз, їхній вияв дозволяють підприємству застосувати один з розроблених сценаріїв дій у межах СЕБП. При домінуванні окремих детермінант СЕБП різною мірою виконуються типові завдання служби економічної безпеки підприємства (табл. 3). У табл. 3 порядкові номера детермінант СЕБП відповідають табл. 2.

 

Таблиця 3.

Типові завдання служби економічної безпеки підприємства при домінуванні окремих детермінант СЕБП

Типові завдання

Детермінанти

1

2

3

4

5

Реагування на актуалізовані загрози у внутрішньому та зовнішньому середовищі підприємства 

 

Х

Х

 

Х

Взаємодія із суб’єктами зовнішнього середовища (у тому числі державної влади), дія яких формує загрози для підприємства

 

Х

Х

Х

Х

Прогнозування змін у зовнішньому середовищі

Х

Х

Х

Х

Х

Моніторинг цін на продукцію підприємства та матеріали для її вироблення

Х

 

Х

Х

 

Визначення складу конфіденційної інформації

Х

Х

Х

 

Х

Активне попередження витоку конфіденційної інформації

Х

Х

Х

Х

Х

Моніторинг змін у зовнішньому середовищі

Х

Х

Х

Х

Х

Виявлення загроз стану та діяльності підприємства

Х

Х

Х

Х

Х

Аналіз життєвого циклу загроз стану та діяльності підприємства

Х

 

 

Х

Х

Розроблення та впровадження заходів за конкретними загрозами

Х

Х

Х

Х

Х

Фізична охорона майна підприємства

Х

Х

Х

 

Х

Фізична охорона найбільш цінних працівників підприємства

 

Х

 

 

Х

Супроводження допуску на підприємство сторонніх осіб

Х

Х

Х

 

Х

Розроблення регламентів дій працівників підприємства для запобігання актуалізації загроз

Х

Х

Х

 

Х

Координація дій підрозділів підприємства для нейтралізації загроз та запобігання актуалізації загроз

Х

Х

Х

Х

Х

Конкурентна розвідка

Х

Х

 

Х

Х

Конкурентна контррозвідка

Х

Х

Х

Х

Х

Прогнозування конфліктів всередині підприємства та із суб’єктами зовнішнього середовища, сприяння вирішенню таких конфліктів

 

Х

Х

Х

Х

 

У табл. 3 для кожної з виділених детермінант позначкою "Х" позначено ті типові завдання СЕБП, які мають виконуватися повною мірою при домінуванні детермінант.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Побудова СЕБП є складним завданням безпекозабезпечувальної діяльності підприємства, результативність вирішення якого в подальшому значним чином впливатиме на результативність та ефективність функціонування СЕБП, а також на виконання її призначення – убезпечення стану та діяльності підприємства та дотримання певного заданого рівня його економічної безпеки. Система економічної безпеки підприємства універсальна лише за призначенням ‑ убезпечення стану та діяльності підприємства, але така система є різною для підприємств за складністю, масштабом, структурою, мірою виконуваних функцій та вирішуваних завдань. Ці характеристики системи економічної безпеки конкретного підприємства визначаються детермінантами системи та їхнім домінуванням.

 

Література.

1. Алькема В. Г. Економічна безпека підприємства та її концепція / В. Г. Алькема, О. М. Сумець // Вчені записки Університету економіки та права "КРОК". Вип. 17. — К., 2008. — С. 185–193.

2. Камлик М. І. Економічна безпека підприємницької діяльності. Економіко-правовий аспект : [навч. посіб.] / М. І. Камлик. — К.: Атака, 2005. — 432 с.

3. Кириченко О. А. Методологічні основи економічної безпеки суб’єктів господарювання в трансформаційній економіці / О. А. Кириченко, Ю. Г. Кім // Актуальні проблеми економіки. — 2008. — № 12. — С. 53‑65.

4. Коробчинський О. Л. Методика формування системи економічної безпеки підприємства / О. Л. Коробчинський // Актуальні проблеми економіки. — 2009. — №4. — С. 41–45.

5. Кузьмина Н. В Экономическая безопасность в системе оценки функционирования предприятия / Н. В. Кузьмина // Экономика и управление — 2013. — № 1 — С. 55‑58.

6. Локотецька О. В. Використання системного підходу при дослідженні економічної безпеки підприємства / О. В. Локотецька // Технічний прогрес та ефективність виробництва. — 2011. — №8. — С. 197‑202.

7. Лянной Г. Система экономической безопасности предприятия / Г. Лянной // BOS ‑ журнал о личной и коммерческой безопасности. — 2006. — №7. — 16‑19.

8. Мак-Мак В. П. Служба безопасности предприятия как субъект частной правоохранительной деятельности : [монография] / В. П. Мак-Мак  М. : Компания "Спутник+", 2003. 220 с.

9. Максимов В. В. Рейдерство в Українi: причини та наслідки / В. В. Максимов, В. Г. Шинкаренко // Вісник економіки транспорту і промисловості. 2009. № 28. С. 79‑81.

10. Погорелов Ю. С. Администрирование антирейдерской деятельности как составляющая экономической безопасности предприятия / Ю. С. Погорелов, Ю. В. Лещенко // Ділове та державне адміністрування : матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. 26-28 квітня 2012. — Луганськ: СНУ ім. В. Даля. — С. 153–157.

11. Тивончук І. О. Особливості рейдерства в Україні / І. О. Тивончук, Г. Я. Глинська [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vnulp/Menegment/2008_624/22.pdf

12. Франчук В. І. Теоретична модель системи забезпечення економічної безпеки акціонерних підприємств / В. І. Франчук // Науковий вісник НЛТУ України. — 2010. — Вип. 20.8. — С. 155‑162.

13. Ярочкин В. И. Информационная безопасность : [учебник для студ. вузов] / В. И. Ярочкин . М.: Академический проект; Фонд "Мир", 2003. 640 с.

14. Davis L. Institutional Change and American Economic Growth / L. Davis, D. North. Cambridge: Cambridge Press. 1971. — 340 р.

 

References.

1. Al'kema, V.H. and Sumets', O.M. (2008), “The economic security of the enterprise and its concept”, Vcheni zapysky Universytetu ekonomiky ta prava “KROK”, vol. 17, pp. 185–193.

2. Kamlyk, M.I. (2005), Ekonomichna bezpeka pidpryyemnyts'koyi diyal'nosti. Ekonomiko-pravovyy aspekt [Economic security of entrepreneurial activity. Economic-legal aspect], Ataka, Kyev, Ukraine.

3. Kyrychenko, O.A. and Kim, Yu.H. (2008), “Methodological foundations of economic security of business entities in transformational economy”, Aktual'ni problemy ekonomiky, vol. 12, pp. 53–65.

4. Korobchyns'kyy, O.L. (2009), “Methods of forming the system economic security of enterprise”, Aktual'ni problemy ekonomiky, vol. 4, pp. 41–45.

5. Kuz'mina, N. V (2013), “Economic security in the system evaluation of the functioning of the enterprise”, Ekonomika i upravlenie, vol. 1, pp. 55–58.

6. Lokotets'ka, O.V. (2013), “Using a systematic approach in the study economic security of enterprise”, Tekhnichnyy prohres ta efektyvnist' vyrobnytstva, vol. 8, pp. 197‑202.

7. Lyannoy, G. (2006), “System of economic security of enterprise”, BOS ‑ zhurnal o lichnoy i kommercheskoy bezopasnosti, vol. 7, pp. 16–19.

8. Mak-Mak, V.P. (2003), Sluzhba bezopasnosti predpriyatiya kak sub''ekt chastnoy pravookhranitel'noy deyatel'nosti [Enterprise security department as subject of private law-protective activity],  Kompaniya "Sputnik+", Moskva, RF.

9. Maksymov, V.V. and Shynkarenko, V.H. (2009), “Raiding in Ukraine: causes and consequences”, Visnyk ekonomiky transportu i promyslovosti, vol. 28, pp. 79–81.

10. Pogorelov, Yu.S. and Leshchenko, Yu.V. (2012), “Administrating antiraiders activity as component of enterprise economic security”, materіali ІІ Mіzhnarodnoi naukovo-praktichnoi konferentsii [Business and state administering], II Mіzhnarodna naukovo-praktichna konferentsіya [ІІ International scientific-practical conference], Volodimir Dahl East Ukrainian National university, Lugansk, Ukraine, pp. 153–157.

11. Tyvonchuk, I.O. and Hlyns'ka, H.Ya. (2008), Features of raiding in Ukraine”, available at: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vnulp/Menegment/2008_624/22.pdf (Accessed 27 October 2014).

12. Franchuk, V.I. (2010), “The theoretical model of the system ensuring economic security of joint stock companies”, Naukovyy visnyk NLTU Ukrayiny, vol. 20.8, pp. 155–162.

13.Yarochkin, V.I. (2003), Informatsionnaya bezopasnost' [Informational security], Akademicheskiy proekt, Fond "Mir", Moscow, Russia.

14. Davis, L. and North, D. (1971), Institutional Change and American Economic Growth, Cambridge Press, Cambridge, UK.

 

Стаття надійшла до редакції 26.10.2015 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"