Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 339.138

 

Н. Б. Юрченко,

к. е. н., доцент кафедри економіки природокористування та організації виробництва

Інституту економіки та управління у нафтогазовому комплексі

Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу

 

ТРАНСФОРМАЦІЯ СТРУКТУРИ ПОПИТУ НА РОБОЧУ СИЛУ НА АГРАРНОМУ РИНКУ

 

N. B. Yurchenko,

PhD in Economics, associate professor of the department of environmental economics and production organization

of Institute of Economics and Management in Oil and Gas Complex at Ivano-Frankivsk National University of Oil and Gas

 

THE TRANSFORMATION OF THE STRUCTURE OF LABOUR DEMAND AT THE AGRICULTURAL MARKET

 

У статті розглядаються особливості попиту на робочу силу на аграрному ринку. У дослідження охарактеризовано фактори, що впливають на попит на робочу силу на цьому ринку. Також досліджено основних роботодавців та їх вимоги до робочої сили. Виділено три основні групи роботодавців: представників великого аграрного бізнесу, представників малого і середнього бізнесу та підсобні домашні господарства. Розглянуто особливості вимог до робочої сили кожної з груп роботодавців. Окреслено як перелік вимог до робочої сили, що залишився незмінним, так і вимоги, що зазнали змін під впливом різноманітних факторів. Виділено вплив глобалізації на зміну попиту на робочу силу на аграрному ринку. Співставлено зміни у попиті з пропозицією робочої сили на агарному ринку. Окреслено шляхи співставлення попиту і пропозиції на цьому ринку.

 

In the article the features of labour demand at the agrarian market are examined. Factors which influence the demand on labour force at this market are described in research. Also basic employers and their requirements to labour force are investigated. Three basic groups of employers are selected: representatives of large agrarian business, representatives of small and middle business, and subsidiary housekeepings. The features of requirements are considered to labour force in each group of employers. It is outlined both list of requirements to labour force, that remained unchanging and requirements which have changed under act of various factors. Influence of globalization on labour demand changes at the agrarian market is selected. Changes in labour supply and demand at the agrarian market are confronted. Ways of comparison of demand and supply at this market are outlined.

 

Ключові слова. Глобальний ринок, ринок праці, світовий аграрний ринок, транснаціональна корпорація, сегментування.

 

Keywords: global market, labor market, the global agricultural market, multinational corporations, segmentation.

 

 

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Розвиток агарного ринку та формування його конкурентоспроможності залежать від багатьох факторів. Вітчизняними науковцями вже було поставлено питання змін на ринку сільськогосподарської техніки. Також досліджується вплив глобальних тенденцій на сам аграрний ринок. Питання впливу структурних змін на ринку праці в аграрній сфері логічно випливає з попередніх проблем і дасть змогу сформувати повне уявлення про забезпечення сільськогосподарської діяльності у фізичному вимірі в контексті глобальних і локальних процесів. Також вивчення цього питання сформує базу для більш повного дослідження можливостей забезпечення агарного ринку робочою силою, яка відповідатиме його потребам.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Зміни на аграрному ринку торкаються багатьох проблем, пов’язаних з конкурентноздатністю цієї галузі в нашій країні. Процес становлення і розвитку сільськогосподарських ринків цікавив наступних вітчизняних вчених: В. Андрійчук, П. Гайдуцький, Б. Гунський, О. Єранкін, Ю. Коваленко, М. Лобас, Ю. Лопатинський, С. Майстро, М. Малік, А. Меркулова, О. Мороз, Т. Подвірна, П. Саблук, Л. Худолій, О. Шпичак та інші. Глобальні аспекти розвитку аграрного ринку перебували в сфері інтересів закордонних вчених, таких як А. Бонанно, Х. Віллер, Б. Гульчубук, С. Дейл, Н. Іслам, Дж. Кавальканті, Д. Манда, Дж. Мартінез, М. Міноу, К. Моутсатсос, П. Пінгалі, Дж. Шелдрік та інші. Загалом дослідження пов’язані здебільшого з становленням і розвитком глобального ринку аграрної продукції, його сегментацією та формуванням глобального попиту [1; 2; 3]. Також було досліджено маркетингові аспекти глобальної аграрної діяльності та сформовано стратегічні перспективи розвитку вітчизняного аграрного сектора в умовах глобальної конкуренції [4; 5; 6]. Досить мало уваги приділено вітчизняними вченими питанням глобалізації ринку праці. Щодо публікацій закордонних вчених, розглядаються особливості впливу глобальної економіки на трудові ресурси загалом, а також на трудові ресурси в малозабезпечених регіонах, де переважає агарний сектор [7; 8]. Є окремі дослідження, пов’язані з міграційними тенденціями на агарному ринку праці в Південній Америці та Європі [9; 10]. Проте влив зазначених факторів і тенденцій на вітчизняний ринок праці є мало досліджений. Потребують розгляду як зміни у попиті і пропозиції робочої сили на вітчизняному сільськогосподарському ринку, так і зміна вимог до працівника під впливом діяльності транснаціональних корпорації (ТНК).

Формулювання цілей статті. Основною метою цієї статті є визначення впливу зовнішніх факторів на структурні зміни у попиті на робочу силу на агарному ринку. Відповідно до поставленої мети виділяємо наступні завдання: виявити особливості попиту і пропозиції на ринку праці в сільському господарстві; виокремити напрямки впливу глобалізаційних та глокалізаційних процесів на ринок праці в агробізнесі; дослідити досвід транснаціональних аграрних корпорацій у формуванні кадрового потенціалу; визначити в якому напрямку змінюються вимоги до рівня підготовки, освіти, кваліфікації, кількісно-якісного складу працівників агарних підприємств під впливом цих факторів.

Виклад основного матеріалу. Значні зміни на агарному ринку призвели до стрімкої зміни у попиті на робочу силу в одних сегментах аграрного ринку, та відносної інертності на інших. У цій статті розглянуто яким чином глобальні та локальні тенденції на аграрних ринках вплинули на вітчизняний ринок праці в аграрній сфері. Важливість глобальних перетворень для формування глобальних ринкових сегментів пов’язана з виокремленням груп споживачів на світових ринках, що мають подібні або однакові стандарти якості продукції [1, c. 233]. Стандартизація ринку праці відбувається значно повільнішими темпами, оскільки на ринку більшу вагу має кінцевий результат – якість представленої продукції, ніж засоби, предмети праці і персонал сільськогосподарських підприємств. Проте кадровий потенціал зазначених підприємств не може бути показником ізольованим від процесу виробництва агарної продукції, тому є потреба дослідити, через які джерела і як саме змінюються вимоги на ринку праці. Для цього слід виділити особливості попиту і пропозиції на ринку праці в сільському господарстві та визначити загальні і глобалізаційні причини їх змін.

Попит на робочу силу на аграрному ринку праці формують: представники великого аграрного бізнесу (вітчизняні і закордонні агро холдинги, транснаціональні корпорації, трейдери), представники малого і середнього бізнесу та підсобні домашні господарства (ті, що вирощують продукцію на продаж, а не лише для власного споживання).

Найсуттєвіший вплив глобалізації на попит спостерігається у першій групі, оскільки представники великого аграрного бізнесу найбільше задіяні у експортно-імпортній діяльності і мають міжнародні зв’язки або закордонне походження. Слід зазначити, що у минулому агарному  сезоні передові позиції з експорту сільськогосподарської продукції стали профільні виробничі та трейдерські компанії з значним досвідом роботи у галузі. Експерти галузі визначили наступних лідерів рейтингу аграрних експортоорієнтованих підприємств. «Компанії «Нібулон», «Кернел» і «Топфер» стали найбільшими експортерами пшениці в 2012/2013 маркетинговому році, їх розташування залишилося незмінним з минулого сезону — в такому ж порядку вони йшли за «Хліб Інвестбудом» у 2011/2012 маркетинговому році, проте обсяги експорту кожної з них за рік зросли на 38—55%» [12].

У досліджуваному сезоні обсяг спрямованої закордон пшениці першої десятки трейдерів розподілився між вітчизняними і транснаціональними та закордонними компаніями як 49% та 51% відповідно, що зменшило частку вітчизняних компаній порівняно з попереднім сезоном на 17%. «За рік компанії «Нібулон», «Кернел», «Топфер» і «Луї Дрейфус» стали на одну позицію вище порівняно з рейтингом минулого сезону. Компанія «Серна» піднялася на 4 позиції, а «Агротрейд» — на 9 позицій вгору. Позиція «Рамбурса» не змінилася, а «Нобл Ресорсиз» опустилася на 2 сходинки. Новою у списку лідерів стала компанія «Райз» — торговельний підрозділ найбільшого вітчизняного агрохолдингу компанії — «Укрлендфармінг» [12].

Збільшення частки іноземного капіталу серед зернотрейдерів є одним з напрямків збільшення впливу глобалізаційних процесів на агарний ринок праці, оскільки передбачає підбір персоналу за світовими стандартами. Інший напрям – використання здебільшого закордонної техніки [2], що призводить до формування стандартизованих кваліфікаційних вимог до персонау, що працює з цією технікою. Третій напрям – підвищення вимог до якості продукції у відповідності з вимогами глобальних сегментів ринку. З цим напрямом пов’язана новітня потреба агропідприємств – необхідність створювати власні агрохімічні лабораторії. Це спричиняє потребу пошуку кваліфікованих фахівців з агрохімії (хіміків, ґрунтознавців, агрономів) та економічних спеціальностей (для розробки самої концепції і бізнес-плану під створення такої лабораторії). Така потреба пов’язана з тим, що виробників сільськогосподарської продукції переважно не задовольняє або якість, або вартість досліджень ґрунтів в існуючих лабораторіях, крім того для користування послугами наявних стаціонарних лабораторій все одно треба виділяти посаду лаборанта, який буде знімати і доставляти проби грунтів.

Друга група формування попиту на робочу силу на аграрному ринку – малий і середній бізнес. Вплив глобалізації тут відчутний менше, ніж для першої групи, проте актуальним залишається необхідність перекваліфікації працівників у зв’язку з використанням закордонної техніки. Додатковим наслідком впливу глобалізації у цій групі є поява підприємств орієнтованих на глобальний сегмент споживачів органічної продукції, що вимагає як зміни документації та сертифікації, так і перенавчання працівників навикам роботи на нових засадах. Тут, як і у випадку зі створенням власних агрохімічних лабораторій, виникає потреба у наявності не лише фахівців з виробництва органічної продукції, але й представників економічних спеціальностей, в першу чергу маркетологів, для розвитку зазначеного глобального ринкового сегменту і на внутрішньому ринку. Загалом цей напрямок діяльності є перспективним з точки зору стратегічного планування агарних підприємств, оскільки може забезпечити вітчизняним підприємствам свою нішу на ринку європейських країн, що є доцільно як у контексті декларованого вектора України на євроінтеграцію, так і для поглиблення зовнішньоекономічної діяльності з країнами Азії.

На попиті на робочу силу в третій групі – представниках домогосподарств – глобалізація практично не позначилась. Загалом розвиток агарного ринку праці носить екстенсивний характер. Про це свідчать наступні дані. З 1990 року чисельність місцевого населення сільських територій, зайнятих у сільгоспвиробництві на власних ділянках, зросла більше ніж у 2 рази, загальна площа розораних сільськогосподарських земель – в 2,7 разів, поголів’я великої рогатої худоби - в 1,1-1,4 раза, то у виробництві і збуті агарної продукції (у порівняльних цінах 1996 р.) – відбувся спад (майже на 1%) [11]. За окремими видами продукції скорочення сягає до 20% (яйця, м'ясо свиней) [11]. При цьому слід враховувати той факт, що рівень товарності виробленої у приватному секторі сільськогосподарської продукції, за оцінками фахівців Міністерства аграрної політики України, не перевищує 10-15% [11]. Тобто, переважна частина виробленої в господарствах населення продукції використовується на власні потреби. Як наслідок, приватний сектор на сьогодні функціонує фактично в автономному ізольованому режимі, приймаючи досить слабку участь у формуванні товарних продовольчих ресурсів країни і тим більше являючись практично виключеним з системи гро­шового обігу, одночасно блокуючи процес формування та підвищення загального платоспроможного попиту. З цього можна зробити висновок, що зайнятість даним видом діяльності на сьогодні за критерієм “продуктивна зайнятість” є малоефективною. Вплив на цю групу попиту глобальних процесів є мінімальним і суттєвої ролі не відіграє.

Що стосується пропозиції праці, то тут відчувається суттєвий розрив між якісними характеристиками попиту першої групи. По малому та середньому агарному бізнесу та підсобних господарствах загалом рівень кваліфікації та підготовки працівників відповідає потребам підприємств, тому детальніше зупинимось саме на першій групі – великому агарному бізнесі. Розрив між попитом і пропозицією праці у цій сфері якраз є наслідком глобалізацій них процесів, оскільки навчальні заклади, що орієнтуються на агарний сектор формують пропозицію робочої сили, орієнтовану на традиційні методи обробки ґрунту та використання вітчизняної техніки. Процес виходу транснаціональних аграрних корпорацій на вітчизняний ринок сільськогосподарської продукції позначився започаткуванням нових методів ведення сільськогосподарської діяльності. Зокрема почали застосовуватись технології мінімальної обробки ґрунту (mini-till, no-till). Також зазначені підприємства використовують здебільшого техніку фірми Джон Дір, а не вітчизняну. Відповідно, для усунення різниці між попитом і пропозицією робочої сили такі підприємства створюють власні курси підготовки працівників, що мають ряд переваг: підприємства отримують готових працівників. навчених під потреби саме того виду діяльності, під який їх будуть залучати, працівники гарантовано після здачі іспитів отримують роботу і навчаються на сучасному обладнанні. Програє від цього тільки освітній сектор, оскільки втрачає потенційних слухачів, орієнтованих на практичну діяльність у великих компаніях.

Для того, щоб зблизити характеристики попиту і пропозиції на ринку праці в аграрному бізнесі необхідно не тільки розвивати власні тренінгові центри при агро холдингах, але і переглянути вимоги до випускників аграрних вузів та переформувати матеріально-технічне забезпечення агарних спеціальностей. Також такому співставленню сприяє розвиток дорадчої діяльності іноземних аграрних компаній через різноманітні міжнародні гранти.

Висновки і перспективи подальших розвідок у цьому напрямі. Отже, ринок праці в агарному секторі змінився як у структурі попиту, так і в особливостях формування якісно-кваліфікаційних вимог до пропозиції робочої сили. Загалом найбільший вплив науково-технічного прогресу, глобальних тенденцій, фінансових факторів відчувається у великому агарному бізнесі, оскільки ця частка підприємств як містить у своєму складі значну долу іноземного капіталу, зокрема у вигляді транснаціональних корпорацій та трейдерів, а також через експортоорієнтовану діяльність більшості таких підприємств, а, отже, необхідність їх пристосовуватися до глобальних та світових стандартів ведення своєї діяльності. У діяльності малого, середнього бізнесу та підсобних господарств такі зміни мало відчутні, хоча формування груп підприємств, орієнтованих на глобальний сегмент агарного ринку – споживачів органічної продукції, спричинило необхідність вносити зміни у процес виробництва, відповідно до вимог сертифікації підприємств – виробників органічної продукції. Відчувається розрив між попитом і пропозицією робочої сили на ринку праці в аграрному секторі. В основному цей розрив пов'язаний з новими стандартами якості продукції, і, відповідно, новими вимогами до кваліфікації працівників, тобто до якісного складу персоналу агарного підприємства. Відповідно, фахівці, що шукають роботу в агарній сфері зазвичай не мають достатніх навичок щодо сучасних технологій обробки ґрунту і формування сільськогосподарської продукції відповідної світовим стандартам якості. Частково ця диспропорція вирішується навчаннями і курсами підвищення кваліфікації на самих підприємствах. Також глобалізація агарного ринку та підвищення вимог до якості продукції призвели до необхідності формування агрохімічних лабораторій і комплектування їх фахівцями з хімії, агрономії та економіки, що розширює перелік спеціальностей і кваліфікацій, на які є попит на вітчизняному аграрному ринку праці.

Подальші розвідки у цьому напрямі мають бути спрямованими на віднайдення консенсусу між потребами аграрного ринку в специфічних кваліфікаційних характеристиках робочої сили, які обумовлені подальшою глобалізацією аграрних ринків і економічних відносин в агарній сфері, та можливостями вітчизняної інфраструктури забезпечити відповідну пропозицію робочої сили. Ще одним напрямком досліджень на цю тематику має стати перспективне визначення динаміки впливу глобалізації на малий та середній бізнес не лише у контексті розвитку органічного виробництва, але і з врахуванням потенційної глобалізації потреб споживачів аграрної продукції на внутрішньому ринку.

 

Список літератури.

1. Мязіна Н. Б. Особливості стратегічного управління аграрним сектором в умовах глобалізації/ Теорія і практика стратегічного управління розвитком галузевих і регіональних суспільних систем (Івано-Франківськ, 15-17 травня 2013 р.). Матеріали IV Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2013. – С. 233-235.

2. Подвірна Т. В. Маркетингова діяльність машинобудівних підприємств на глобальних ринках: автореф. дис. канд. екон. наук : 08.00.04 / Подвірна Тетяна Володимирівна ; Терноп. нац. техн. ун-т ім. Івана Пулюя. - Т., 2013. - 20 с.

3. Курбанова Г. А. Рынки сельхозпродукции: глобальные тенденции и перспективы / Г. А. Курбанова // ФАО. Региональный офис по Европе и Центральной Азии. — Минск, 30—31 марта, 2010. – 34 с.

4. Мязіна Н. Б. Вплив процесів глобалізації на аграрний маркетинг [Електронний ресурс]/ Електронне наукове фахове видання "Ефективна економіка". - 2013. - № 4. – Режим доступу до журналу : http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1958.

5. Стратегія розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 року [Електронний ресурс]/ Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ 806-2013-%D1%80#n7.

6. Єранкін О. О. Стратегія управління та перспективи маркетингу в АПК України в нових геополітичних реаліях / О. О. Єранкін // Вчені записки: Збірник наукових праць ДВНЗ КНЕУ. — 2009. — № 11. — С. 175—183.

7. Moutsatsos Ch. Economic Globalazation and its effect on labour [Electronic resource] / Unhealthy Work: Causes, consequences, cures. – 2009. – Mode of assess:  http://unhealthywork.org/wp-content/uploads/Chapter2_ Moustasos.pdf

8. Gulcubuk B. The impact of globalization on rural poor in Turkey: the case of social risk mitigation project [Electronic resource]/ 9th Conference of European Sociological Association, Lisbon 02-05 September 2009. – Mode of assess: http://predoc.org/docs/index-99629.html.

9. Martinez J. Globalization and its Impact on Migration in Agricultural Communities in Mexico / CCIS Working Papers: San Diego – 2007. – 22 p.

10. Souza Dias G. H., Cavalcanti J. Labor mobility in the field of agriculture and food globalization// Globalization and the Time–Space Reorganization (Research in Rural Sociology and Development, Volume 17), Emerald Group Publishing Limited. – 2011.– P.83-106.

11. Трудові ресурси села, зайнятість та ринок праці [Електронний ресурс] // Аграрний сектор України. – 2009. - Режим доступу: http://agroua.net/economics/documents/category-58/doc-8.

12. Товстоп’ят  А. Рейтинг експортерів пшениці [Електронний ресурс] / АгроМаркет. - квітень, 2013 р. - Режим доступу: http://www.agrotimes.net/journals/article/rejting_eksporteriv_pshenici.

 

References.

1. Miazina N. B. (2013), “Strategic management features of the agricultural sector in the context of globalization”, Teoriia i praktyka stratehichnoho upravlinnia rozvytkom haluzevykh i rehional'nykh suspil'nykh system [Theory and practice of strategic management of the development of sectoral and regional social systems], Vseukrains'ka naukovo-praktychna konferentsiia [Ukrainian Scientific Conference], Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas,  Ivano-Frankivsk, Ukraine, pp. 233-235.

2. Podvirna T. V. (2013),  “Marketing activities of engineering enterprises in global markets”, Ph.D. Thesis, Ternopil Ivan Pul’uj National Technical University, Ternopil, Ukraine.

3. Kurbanova G. A. (2010), Rynki sel'hozprodukcii: global'nye tendencii i perspektivy [Agricultural markets: global trends and prospects], FAO, Minsk, Belarus.

4. Miazina N. B. (2013), “The impact of globalization on agricultural marketing”, Efektyvna ekonomika, [Online], vol 4, available at: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1958 (Accessed 18 April 2013).

5. Cabinet of Ministers of Ukraine (2013), “Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine "On approval of the The development strategy of the agricultural sector for the period up to 2020"”, available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ 806-2013-%D1%80#n7 (Accessed 17 October 2013).

6. Yerankin O. O. (2009), “Management strategy and prospects for marketing in agriculture of Ukraine under new geopolitical realities”, Vcheni zapysky, vol 11. — pp. 175—183.

7. Moutsatsos Ch. (2009), “Economic Globalazation and its effect on labour”,   Unhealthy Work: Causes, consequences, cures, [Online], available at:  http://unhealthywork.org/wp-content/uploads/Chapter2_ Moustasos.pdf (Accessed 12 September 2009).

8. Gulcubuk B. (2009), “The impact of globalization on rural poor in Turkey: the case of social risk mitigation project”, 9th Conference of European Sociological Association [Online], Lisbon, Portugal, available at: http://predoc.org/docs/index-99629.html (Accessed 5 September 2009).

9. Martinez J. (2007), Globalization and its Impact on Migration in Agricultural Communities in Mexico, CCIS Working Papers, San Diego, USA.

10. Souza Dias G. H., Cavalcanti J. (2011), “Labor mobility in the field of agriculture and food globalization”, Research in Rural Sociology and Development, Volume 17, pp. 83-106.

11. The Agrarian sector of Ukraine (2009), “Rural Human Resources, employment and labor market”, available at: http://agroua.net/economics/documents/category-58/doc-8 (Accessed 25 March 2009).

12. Tovstop'iat  A. (2013), “Wheat exporters Rating”,  AhroMarket [Online], available at: http://www.agrotimes.net/journals/article/rejting_eksporteriv_pshenici (Accessed 01 April 2013).

 

Стаття надійшла до редакції 05.05.2015 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"