Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 303.446.2:339.138

 

М. П. Сагайдак,

к. е. н., доцент, завідувач кафедри маркетингу,

Криворізький економічний інститут ДВНЗ «Криворізький національний університет», м Кривий Ріг

 

Крос-культурний та психофізичний аналіз споживачів у забезпеченні індивідуального маркетингу

 

M. P. Sagaidak,

Candidate of Economic Sciences, University Reader,

Kryvyi Rih Economic Institute of SHEE «Kryvyi Rih National University», Kryvyi Rih

 

CROSS-CULTURAL and psychophysical CONSUMER ANALYSIS IN IMPLEMENTATION OF individual (ONE-TO-ONE) MARKETING

 

У статті актуалізуються питання індивідуального маркетингу, побудови партнерських відносин та етичного ставлення до споживача, як до людини. В зв’язку з цим здійснено дослідження ролі й значення крос-культурного аналізу у забезпеченні індивідуалізації пропозиції, інформації та комунікацій підприємства зі споживачами, з урахуванням їх психофізичних характеристик, особливостей поведінки та індивідуальних потреб.

 

The article deals with issues individual marketing of building of partnership relations and ethic attitude towards consumer as a person. In this context a research of role and importance of cross-cultural analysis in ensuring customization of supply, information, and communication between an enterprise and consumers has been performed.

 

Ключові слова: людина, споживач, поведінка, крос-культурний аналіз, культурна одиниця, індивідуальний маркетинг, соціальна відповідальність бізнесу.

 

Key words: person, consumer, behavior, cross-cultural analysis, cultural unit, individual (one-to-one) marketing, corporate social responsibility.

 

 

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок з важливими науковими та практичними завданнями. В умовах сьогодення споживач змінює рушійні сили ведення бізнесу, а інформація, сучасні засоби, методи і концепції маркетингу дозволяють створювати нові можливості для всіх учасників ринку. В цьому аспекті, як відмічає Стрій Л.О., перспективи і практика колишнього маркетингу «вторгнень» перетворюються на перспективу й практику маркетингу «клопотання дозволу» у споживача [1, с. 35].

На думку Гестеланда Р. [2, с. 3-4], крос-культурний аналіз дозволяє менеджменту підприємства максимально пристосовуватись до споживача та вибудувати з ним партнерські стосунки з дотриманням формальних й неформальних ознак культури, з урахуванням часових меж (жорстких і гнучких), емоційної експресивності чи емоційної стриманості індивідуума. Такий підхід, якому в практиці діяльності вітчизняних підприємств приділяється не належна увага, дозволяє створити ефективні комунікаційні та збутові канали, що дозволять уникнути конфліктів й непорозумінь між сторонами бізнес-взаємодії, зменшити рівень асиметрії інформації, знайти компроміси у переддоговірному, договірному і післядоговірному процесах та чітко виконувати умови підписаних угод. Отже, окреслене коло питань підтверджує своєчасність і актуальність дослідження.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми. Вивченню питань крос-культурного аналізу, методика якого була сформована в 80-90рр. ХХ ст., приділили значну увагу у своїх працях такі закордонні науковці, як: Трайандіс Г. [3], який першим розробив теорію, методологію та понятійно-категорійний апарат крос-культурної психології; Льюїс Р. [10] систематизував класифікаційні ознаки ділових культур в міжнародному бізнесі; Гестеланд Р. [2] акцентував увагу на питаннях крос-культурної поведінки в бізнесі, а також маркетингу і менеджменту в різноманітних культурах; в працях Беррі Дж. [4] актуалізовано питання змісту методики крос-культурного аналізу на засадах компаративізму в сфері культурної варіативності; Наролл С. [5] ввів поняття «культурної одиниці», як інструменту компаративістського аналізу. Психофізичні характеристики споживача в даній статті нами розглянуті крізь призму підходів А. Маслоу та Т. Веблена. Узагальненню і адаптації теоретико-методологічних засад крос-культурного аналізу до сучасних умов ведення бізнесу здійснили такі вітчизняні науковців, як Беспамятних М.Н. [6], Стегній О.Г. [9], Косов О. [22] тощо. Результативність крос-культурного аналізу споживачів залежить від опрацювання концептуальних положень індивідуального, етичного, холістичного маркетингу та управління взаємовідносинами з клієнтами, що дослідженні такими науковцями, як: Котлер Ф. [17], Пейн Е. [23], Гембл П., Стоун М., Вудкок Н. [7], Решетнікова І.Л. [8; 13], Леонов О.І. [11], Стрій Л.О. [1], Козлова О.А. [18], Криковцев О.О. [19], Уфімцев Р. [21], Герасимяк Н.В. [16] та ін.

Аналіз проведених досліджень і публікацій науковців підтверджує високий ступінь опрацювання поставлених нами питань. При цьому зауважимо, що теоретико-методологічна база концепції індивідуального маркетингу остаточно не сформована і досі не існує єдиного підходу до визначення його сутності. У зв’язку з цим виникає необхідність уточнення сутності поняття та детального аналізу чинників, що впливають на забезпечення індивідуалізації пропозиції, інформації та комунікацій підприємства зі споживачами. На нашу думку такими чинниками є крос-культурний аналіз, психофізичні характеристики споживача, як людини і соціально - етична орієнтація бізнесу.

Мета статті з’ясувати сутність та визначити результативність крос-культурного та психофізичного аналізу поведінки споживачів у забезпеченні індивідуального маркетингу.

Викладення основного матеріалу дослідження. Посилення процесів глобалізації, дисбалансу попиту і пропозиції товарів/послуг на ринках, розвиток інформаційних технологій та загострення конкурентної боротьби за споживача актуалізують необхідність здійснення глибинних досліджень і аналізу виявлених особливостей та індивідуальних потреб окремих споживачів, з використанням різних методів та інструментарію, в т.ч. крос-культурного аналізу механізмів міжкультурної взаємодії. Провідні компанії світу фокусують основну увагу і зусилля конкретно на каналах та клієнтах, прагнучи тим самим краще зрозуміти поведінку останніх і виявити чинники, що на неї суттєво впливають. Одним із таких чинників є культура в усіх її проявах.

Як відмічає Льюїс Р., культура - це історично визначений рівень розвитку суспільства, творчих сил та здібностей людини, який відбивається в різних типах та формах організації життя й діяльності людей, а також у створюваних ними матеріальних і духовних цінностях [10]. На нашу думку, культура, як система ментально-історичних цінностей та ідентифікаційних ознак суспільства (групи людей), забезпечує взаємозв’язок між цілями й певними умовами його існування і розвитку. Такі елементи культури, як: мова, традиції, звичаї, закони, мистецтво, мораль, міфи, ритуали, матеріальні символи тощо, взаємодіючи впливають на бізнес-процеси і на поведінку споживачів у виборі й купівлі благ. Культурі навчаються. Вона складається зі специфічно засвоєних норм, що базуються на соціальних настановах, цінностях й переконаннях, які існують в кожному суспільстві. Отже, культурно-історичні цінності - це соціальні норми і переконання, які об’єднують індивідуумів, а норми - це правила поведінки, напрацьовані суспільством або групою людей на основі погодження [10].

Дефініція «крос-культурний» (від англ. cross-cultural), в перекладі означає те, що виникає на перехресті культур і створює певну самостійну культуру, іноді вживається замість поняття «міжкультурний» [12]. Проте, як відмічають Беспамятних М.Н. [6, с.14] та Стегній О.Г [9, с.100], виходячи з результатів наукових досліджень автора теорії крос-культурної психології Трайандіса Г. [3, с. 2], ці два поняття не слід ототожнювати, передусім тому, що специфіка змісту терміну «крос-культурний» вказує на порівняльний підхід у вивченні культур. Отже, крос-культурний аналіз ґрунтується на застосуванні компаративістського методу в дослідженнях культурної варіативності за різних міжкультурних контактів [4, c.5; 6, с. 14], а головною його задачею і предметом є виявлення залежностей поведінки людей від культурних ознак і факторів [6, с. 13].

Зміст методики крос-культурного аналізу, на думку Дж.Беррі [4, с.2-5], полягає по-перше, в порівнянні двох або більшої кількості чинників, що суттєво різняться в різних культурах; по-друге, у визначенні впливу культурних умов на поведінку індивіда; по-третє, у встановленні систематичної залежності між культурними і поведінковими змінними, оскільки культури динамічні й мінливі. Таким чином, основна мета крос-культурного аналізу полягає в розумінні того, як і за якими критеріями дві системи на рівні групового і міжособистісного аналізу співвідносяться одна з іншою.

Для вирішення поставлених задач крос-культурного аналізу, Наролл Р. [5, с. 248], в якості інструмента компаративістського методу, запропонував використовувати поняття «культурна одиниця». На думку дослідника, це дозволить визначити людей, які розмовляючи на спільній, рідній мові належать або до однієї держави, або до однієї контактної групи для подальшого крос-культурного аналізу [5, с. 248].

З метою чіткого визначення масштабу і меж «культурної одиниці», для коректних співставимих результатів досліджень, Трайандіс Г. запропонував включити в її характеристику три основні параметри, а саме: час, місце і мову [3, с.2; 6, с. 15].

Використання методу порівняльного аналізу соціально-культурного середовища і крос-культурної поведінки в бізнесі дозволяє виокремити наступні блоки класифікаційних ознак споживачів (груп), як:

- індивідуалізм та колективізм у прийнятті рішень,

- інтравертність та екстравертність у комунікаціях,

- обережність та ризикованість в операціях обміну,

- короткострокова та довгострокова орієнтація (ступінь невизначеності),

- низький та високий контекст культури і комунікаційних зв’язків [2; 10].

Зовнішнє середовище, яке має об’єктивний вплив на економічну поведінку споживача, не є константою, і особливо в останні роки воно досить швидко змінюється. Споживачі стають все більш інформованими і розбірливими, а отже собівартість масового маркетингу збільшується, а його ефективність і результативність традиційних засобів комунікацій і реклами зменшується. Інформації, як і конкурентів, стає дедалі більше, а реагувати на неї і на дії конкурентів необхідно миттєво. Відтак відбувається зміщення пріоритетів в бік індивідуального маркетингу, основний концепт якого полягає в тому, що пропонування товарів/послуг, комунікації та канали збуту повинні формуватись з урахуванням потреб окремих споживачів.

Як зауважує Котлер Ф. [17], більшість сучасних підприємств діють безсистемно, тобто в їх організаційних структурах не існує тісної взаємодії з налагодженими комунікаціями між відділами і службами, а корпоративна культура здебільшого є формальною. В результаті підприємство виготовляє продукт, який погано продається. На його думку для забезпечення ефективного індивідуального маркетингу необхідно виконати дві речі, по-перше, застосувати активну командну роботу, за такого підходу різноманітні бізнес-процеси будуть управлятися менеджерами цих процесів, а не розподілятись по відділам і службам. Це в свою чергу може призвести до організаційних змін в компанії і реального впровадження корпоративної культури, яка буде сприйнята персоналом. По-друге, запровадження регулярного мозкового штурму, в якому братимуть участь усі працівники підприємства. Таких підхід не спричинить структурних змін, але створить нову форму роботи всередині компанії, головною задачею якої є пошук і максимальне задоволення індивідуальних потреб споживача. На його думку, «маркетинг – не мистецтво позбавлення компанії від виробленої продукції, а розуміння того, яких продуктів і послуг потребує ринок» [17]. Отже, використання такого підходу є підґрунтям розвитку ґенези індивідуального маркетингу.

Ключовими факторами розвитку індивідуального маркетингу, як відмічають Решетнікова І.Л. та Еременко Ю.О. [8, с. 67-68], є високий рівень конкуренції, розвиток інформаційних технологій та зміна в поведінці споживачів. Також автори відмічають, що встановлення комунікацій не достатньо для реалізації індивідуального маркетингу, для цього також необхідні ресурси і технології, що дозволять створити індивідуальний продукт [8, с. 68]. На нашу думку, персоналізований підхід стане більш ефективним, коли встановлення комунікаційних зв’язків зі споживачем буде ґрунтуватись на результатах глибинного крос-культурного і психофізичного аналізу, з виявленням домінуючих особистих переконань, інтересів і смакових переваг конкретного споживача.

Отже, акценти в індивідуальному маркетингу повинні бути зроблені на побудову довготривалих і взаємовигідних партнерських відносин між учасниками бізнес-процесів, виконанні обіцянок, що дає підприємстві та на етичному ставленні до споживача, як до людини. На нашу думку, для реалізації такого підходу людину необхідно розглядати як (рис.1):

- особистість (соціальна природа людини, розгляд її як індивіда, як суб’єкта соціокультурного життя);

- цінність (життя людини, ціннісне ставлення до фізичного, психічного та соціального «Я», цінність для підприємства, особистісні характеристики, закріплене право власності);

- культурну одиницю (учасник, творець і носій культури, мови, традицій, моралі, духовності, ментальності, гуманності);

- творця (благ, доданої вартості, об’єктів інтелектуальної власності, продукування ідей, думок тощо);

- бренд (професіоналізм, майстерність, репутація, знаменитість, що впливає на вартість і капітал бренду продукту, послуги чи підприємства);

- комунікатора (суб’єкт комунікації, спроможність формулювати, озвучувати, сприймати і обмінюватись думками та інформацією);

- реципієнта (об’єкт комунікації, споживач медіа-контенту, усвідомлення інформації, навчання, підвищення кваліфікації, усвідомлення буття і світогляду);

- ресурс (носій компетенцій, предметна діяльність, акумулювання знань і досвіду щодо використання засобів, способів інтелекту, реалізація професійних вмінь, навичок та знань, організаторських й творчих здібностей у формуванні й збільшенні вартості);

- мотиватора (внутрішня рушійна сила, що спонукає людину до дії, а юридичну особу до здійснення підприємницької та іншої діяльності для задоволення потреб і запитів споживача з комерційною і соціальною метою);

- споживача (товарів/послуг, інформації, інших результатів обміну, цінностей та формування лояльності до бренду тощо).

Безперечно, на людину безпосередньо чи опосередковано впливають чинники середовища, в якому вона живе і функціонує. Системність запропонованого підходу передбачає поглиблене дослідження людини, як індивіда і споживача продукції/послуг та дозволяє маркетологу сформувати індивідуальний підхід і максимально задовольнити потреби, інтереси й попит споживача. Також, не менш значущою є задача формування лояльності споживача до продукції/послуг чи компанії в цілому. Лояльного споживача можна охарактеризувати за такими ознаками: регулярно здійснює повторні купівлі, купує широкий спектр продукції підприємства, залучає інших покупців, не реагує на пропозиції конкурентів, стає промоутером торгової марки.

 

 

Рисунок 1. Людина, як центр уваги в індивідуальному маркетингу

Джерело: авторська розробка

 

За такого підходу, крос-культурний аналіз спрямований, по-перше, на визначення і оцінку відмінностей між людьми, які можуть позитивно/негативно впливати на їх споживчу поведінку, і, по-друге, на розробку комплексу маркетингових заходів у відповідь на можливі реакції індивідуума, референтної групи чи ринку в цілому. Це дозволяє з більшою ефективністю використовувати інструментарій індивідуального та етичного маркетингу в процесі взаємодії, що забезпечує цілісний (холістичний) підхід в системі відносин «виробник - споживач».

Значної уваги в концепції індивідуального маркетингу заслуговує також аналіз психофізичних характеристик споживача. Як відомо психофізичну основу поведінки споживача утворюють інстинкти (природжені, безумовні рефлекси), які є основою формування умовних рефлексів (умовних зв’язків). Соціальна обумовленість останніх визначається тим, що вони можуть зазнавати певних змін, обмежень та доповнень в залежності від панівної ієрархії цінностей в суспільстві, домінуючої системи звичаїв, традицій, законів (формальних і неформальних правил), моральних норм та культури. Саме на ці аспекти психології споживача повинна спиратися практика створення, дослідження і реорганізації формальних, в т.ч. й економічних інститутів [15, с.108].

Як відмічає основоположник інституціонального напрямку економічної теорії Веблен Т.: «інститути – це стійкі звичаї мислення, які характерні для великої спільноти людей» [14, с. 46]. По суті, інститути - це розповсюджений спосіб думки, що стосується певних відносин між суспільством і особистістю й окремих функцій, що ними виконуються; це і система життя суспільства, яка складається із сукупності діючих в певний час або в певний момент розвитку будь-якого суспільства і може з боку психології бути охарактеризована в загальних рисах як превалююча духовна позиція або розповсюджена уява про спосіб життя в суспільстві [14, с. 201-202].

Цінність наукових здобутків Веблена Т. полягає також в тому, що він ставить в центр досліджень не «раціональну» чи «економічну» людину, яку запропонував розглядати А. Сміт, а «живу» або «реальну» людину, яка досить часто діє ірраціонально під впливом страху чи невизначеності, немає чіткого, усвідомленого уявлення про те, чого хоче, або взагалі діє під тиском суспільства. В цьому аспекті дослідник спробував визначити, чим спричинена поведінка людини на ринку, поставивши під сумнів два основних положення, а саме: положення про суверенітет (індивідуалізацію) споживача та про раціональність його поведінки. Виходячи з результатів досліджень, Веблен Т. з’ясував, що в ринковій економіці споживачі піддаються всіляким видам суспільного й психологічного тиску, що змушують їх приймати необмірковані рішення. Ґрунтуючись на його доказах, в економічній теорії з’явилось поняття «престижне або показове споживання», яке в подальшому отримало назву «ефект Веблена» [14, с. 145]. Підґрунтям для існування «бездіяльного класу», який знаходиться на верхівці соціальної піраміди є домінуюча культура бездіяльності й престижного споживання. Графічно соціальну піраміду цінностей згідно теорії Т. Веблена представлено на рис. 2.

Виходячи з рис. 2, на економічну, соціальну, споживчу поведінку людей, на відміну від запропонованого підходу А. Маслоу, окрім фізіологічних та інших потреб, а також сформованих в певному суспільстві норм і домінант культури, впливають мотиви демонстративного споживання, заздривого порівняння, інстинкт наслідування, закон соціального статусу та інші природжені й набуті схильності. За такого підходу, попит, як економічна категорія, є результатом та причиною економічних дій індивідуума.

Зроблені Т. Вебленом висновки також можуть були покладені в основу концепції індивідуального маркетингу, зокрема при здійсненні комплексного дослідження чинників, що впливають на формування і визначення потреб, бажань та інтересів цільового споживача (референтної групи) та їх задоволення найбільш ефективними та продуктивними способами, ніж конкуренти.

 

 

Рисунок 2. Соціальна піраміда цінностей згідно з теорією Т. Веблена

Джерело: авторська розробка

 

Отже, слід відзначити, що сучасний маркетинг буде більш ефективним коли його інструментарій сприятиме задоволенню потреб як масового, так і індивідуального споживача та дозволить підвищити рівень життя людини. В цьому аспекті ринковий успіх матимуть ті підприємства, які зможуть індивідуалізувати пропозицію і комунікативно-збутові канали та забезпечити виконання наданих обіцянок і соціальних ініціатив, дотриматись партнерських відносин зі споживачем на засадах бізнес-етики та корпоративної соціальної відповідальності. Найактивнішими у цій сфері є, насамперед, представництва іноземних компаній, які впроваджують сучасні світові практики, принципи і стандарти, що ґрунтуються на концепціях загального управління якістю та соціально-етичного маркетингу.

Досвід європейських країн показує, що реалізація корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) повинна відбуватись за умови не втручання держави та її відповідних органів в діяльність компанії в цьому питанні [25]. Це спричинено тим, що надмірна регламентація, стандартизація та контроль за реалізацією заходів КСВ здебільшого впливає на їх формалізацію і позбавляє процес їх реалізації принципів добровільності, прихильності та усвідомленого сприйняття. З іншого боку, не менш значущим є використання топ-менеджментом етичної поведінки і відповідальності перед персоналом та індивідуальної відповідальності перед споживачем. В такому аспекті всі учасники процесу впровадження КСВ на вітчизняних підприємствах повинні налагодити соціальний діалог в системі відносин «держава – акціонер – топ-менеджмент – менеджмент – персонал – споживач – суспільство». Така система відносин дозволить, по-перше, підвищити довіру споживача до підприємства, як до партнера; по-друге, здійснювати якісне обслуговування, з урахуванням світових стандартів й обмежень; по-третє, адаптувати та налаштувати маркетингові програми, комунікації, канали збуту під окрему аудиторію, об’єднану певними особливостями та обов’язково встановити з нею зворотній зв’язок.

Узагальнюючи вище викладене, на нашу думку, сутність дефініції «індивідуальний маркетинг» можна визначити як: створення індивідуальної цінності для конкретного споживача (референтної групи) на основі повної поінформованості про його потреби, запити, інтереси, стиль і образ життя шляхом встановлення комунікації, побудови і підтримки довготривалих партнерських відносин. Одним із інструментів формування індивідуального «портрета споживача» є крос-культурний та психофізичний аналіз його поведінки.

Висновки. Отже, глибинне розуміння, знання особливостей та потреб окремих споживачів (референтних груп), а також суб’єктивної складової культури (міфи, традиції, звичаї, звички й цінності), що впливає на їх поведінку, дозволяє компанії відповідним чином змінити пропозицію товарів/послуг, адаптувати інформацію, засоби і джерела її розповсюдження, удосконалити логістичне забезпечення і умови оплати з метою максимізації споживчої цінності товару/послуги та задоволення клієнтів. Визначення чітких базових параметрів, критеріальних ознак і виявлення чинників впливу на культурну варіативність за різних міжкультурних контактів дозволить визначити конкретні досяжні цілі та окреслити основні напрямки крос-культурного аналізу поведінки споживачів.

В досягненні поставленої мети, крос-культурне дослідження і аналіз поведінки зовнішніх (клієнти, посередники) та внутрішніх (акціонери, персонал) споживачів дозволяє підприємству сконцентрувати увагу на побудові взаємовигідних відносин й залучити всіх працівників до організації, реалізації та управління бізнес-процесами. При цьому, основне завдання маркетолога, як провайдера, полягає у дослідженні нових можливостей для підприємства на ринку, з застосуванням стратегії сегментації, фокусування і позиціонування, кастомізації маркетингових програм, а також встановленні партнерських відносин зі споживачем, як з людиною.

Для впровадження в практику діяльності вітчизняних підприємств принципів етичного ставлення до споживачів і корпоративної соціальної відповідальності (КСВ), ми вважаємо: по-перше, ділова культура, бізнес-етика і КСВ повинні бути інтегровані в корпоративні стратегії і цілі та відображені в місії підприємства; по-друге, реалізуватись з використанням інструментарію соціально відповідального, етичного і індивідуального маркетингу (в побудові відносин зі споживачами), та інструментарію внутрішнього маркетингу (в побудові відносин з персоналом); по-третє, основні принципи КСВ повинні бути відображенні в корпоративних цінностях компанії; по-четверте, з урахуванням світових стандартів і засад менеджменту якості, підприємства повинні ефективно використовувати наявні ресурси і створювати таку продукцію і її упаковку, що легко піддається утилізації; по-п’яте, КСВ повинна адаптуватись до змін розвитку суспільства, його ментальності, культури і поведінки.

В подальших дослідженнях важливу увагу доцільно приділяти оцінці ефективності індивідуального маркетингу та аналізу чинників об’єктивного і суб’єктивного характеру, що впливатимуть на його використання або обмеження у використанні в практичній діяльності вітчизняних підприємств сфери послуг. Також поглибленого дослідження заслуговуватимуть питання щодо використання Інтернет-, Інтранет- та CRM-технології й інших методів пошуку і утримання нових клієнтів, шляхів задоволення їх попиту та формування лояльності.

 

Література.

1. Стрій Л.О. Маркетинг ХХІ століття. Концептуальні зміни та тенденції розвитку: монографія / Л.О. Стрій // За наук. ред. проф. А.К. Голубєва. – Одеса: ВМВ, 2010. – 320с.

2. Гестеланд Ричард Р. Кросс-культурное поведение в бизнесе. Маркетинговые исследования, ведение переговоров, поиски источников поставок и рынков сбыта, менеджмент в различных культурах / Пер. с англ. – Днепропетровск: Баланс-Клуб, 2003. – 288с.

3. Triandis H.C. Introduction to Handbook of Cross-Cultural Psychology. – Boston: Allyn and Bacon, 1980. – Vol. 1: Perspectives.

4. Berry J.W. Introduction to Methodology // Handbook of Cross-Cultural Psychology. – Boston: Allyn and Bacon, 1980. – Vol. 2: Methodology.

5. Naroll R., Cohen R. (Eds.) A Handbook of Method in Cultural Psychology. – New York: Natural History Press, 1970.

6. Беспамятных Н.Н. Методология кросс-культурного анализа: базовые концепты, направления и перспективы исследований / Н.Н. Беспамятных // Наука. Релігія. Суспільство. - №1. – 2008. – С. 11-19. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua/ bitstream/handle/123456789/29107/02-Bespamiatnych.pdf?sequence=1

7. Гэмбл П., Стоун М., Вудкок Н. Маркетинг взаимоотношений с потребителем / П. Гэмбл, М. Стоун, Н. Вудкок. - Пер. с англ. В. Егорова. - М.: «ФАИР-ПРЕСС». – 2002. – 512с. - С.34, С.250-252.

8. Решетникова И.Л., Еременко Ю.А. Категориальный аппарат индивидуального маркетинга [Текст] / И.Л. Решетникова, Ю.А. Еременко // Маркетинг и менеджмент инноваций. – 2013. – №4. – С. 66-74

9. Стегній О.Г. Методологічні складності крос-культурних досліджень / О.Г. Стегній. // Український соціум. – 2013. - №2(45). – С. 99-111

10. Льюис Р. Деловые культуры в международном бизнесе. От столкновения к взаимопониманию / Пер. с англ. – М.: Дело, 1999. – 440с.

11. Леонов А.И. Индивидуальный маркетинг. Концептуальные и методические аспекты: монография / А.И. Леонов. – М.: Экон-Информ, 2007. – 110с.

12. Словарь Lenta.ru. Крос-культурный. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://x.lenta.ru/abc/124.htm

13. Решетнікова І.Л. Етичний маркетинг як концепція маркетингової діяльності [Текст] / І.Л. Решетнікова // Маркетинг і менеджмент інновацій. – 2012. – № 4. – С. 91-96.

14. Веблен Т. Теория праздного класса. – М., 1984. – 240с.

15. Ольсевич Ю.Я. О психологических факторах институциональной трансформации советской экономики после Второй мировой войны // Экономическая история. Обозрение / Под ред. Л.И. Бородкина. - Вып. 8. М., 2002. – С. 108-110

16. Герасимяк Н.В. Холістичний маркетинг як нова парадигма розвитку маркетингу / Н.В. Герасимяк // Ефективна економіка. Електронне фахове видання – №7. – 2012. – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1280

17. Шинкаренко И. Мантры и смертные грехи маркетинга. Интервью с Ф. Котлером. // Эксперт Украина - №23(73). - 2005. - [Электронный ресурс] // Центр гуманитарных технологий. – Режим доступа: http://gtmarket.ru/laboratory/publicdoc/2006/818

18. Козлова О.А. Методология взаимодействий концепций маркетинга как основа холистического маркетинга / О.А. Козлова // Экономика и управление. – 2011 № 4 (77). – С. 130-133.

19. Криковцев А.А. Холистический маркетинг в системе бизнес-взаимодействий предприятий / А.А. Криковцев // Маркетинг и менеджмент инноваций. – 2011. – №4. – Т.1. – С. 85-89.

20. Кросс-маркетинг принципы и основы его использования. Портал Markint.ru. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.markint.ru/kross-marketing-chto-eto/

21. Уфимцев Р. Интрамаркетинг, холистический маркетинг / Р. Уфимцев [Електронный ресурс]. – Режим доступа: www.metaphor.ru

22. Косов А. Кросс-культура и ХХI век. / А. Косов. - [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.internetforex.ru/statii/252.htm

23. Пейн Э. Руководство по CRM: путь к совершенствованию менеджмента / Э. Пейн. – Минск: Гревцов Паблишер, 2007. – 384с.

24. Пилюченко К. Эффект двоих. Как провести совместную рекламную кампанию и потратить в два раза меньше обычного. / К. Пилюченко // Продвижение продовольствия. – 2010. №1. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.ippnou.ru/article.php?idarticle=007781

25. Портал Спільноти СВБ. Соціальна відповідальність бізнесу. Українські реалії та перспективи. Інформаційно-аналітичний матеріал. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.csr-ukraine.org/userfiles/file/SVB.doc

 

References.

1. Confederation of Employers of Ukraine (2011), “Conception of National Strategy of corporate social responsibility in Ukraine”, available at: http://confeu.org/assets/files/propositions/ CSR_Concept_Draft_edited_01.02.11.doc (Accessed 8 Nov 2014)

2. Wikipedia, The Free Encyclopedia (2014), “Corporate social responsibility”, available at: http://uk.wikipedia.org/wiki/corporate_social_responsibility (Accessed 10 Nov 2014)

3. Confederation of employers of Ukraine (2014), Corporate social responsibilitybusiness competitiveness”, available at: http://confeu.org/ua/competitiveness/csr.html (Accessed 10 Nov 2014)

4. Corporate social responsibility development center (2014), “Corporate social responsibility. Ukrainian reality and perspectives. Informational- analytical material”, available at: http://www.csr-ukraine.org/userfiles/file/SVB.doc (Accessed 8 Nov 2014)

5. Reshetnikova, I.L. (2012), “Ethical marketing as a conception of marketing activities”, Marketyng i menedzhment innovacij, vol. 4, pp. 91-96.

6. Gesteland, Richard R. (2003), Cross-Cultural Business Behavior. Marketing, Negotiating, Sourcing and Managing Across Cultures, Balance club, Dnipropetrovs’k, Ukraine.

7. Veblen, T. (1984), The theory of the leisure class, Progress, Moscow, Russia.

8. Ol’sevich, Yu. Ya (2002), “About the psychological aspects of institutional transformation of soviet economy after WW II”, Еkonomycheskaja ystoryja. Obozrenye, vol. 8, pp. 108-110.

9. Gerasim’ak, N.V. (2012), “Holistic marketing as a new marketing development paradigm”, Efektyvna ekonomika, [Online], vol. 8, available at: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1280 (Accessed 10 Nov 2014)

10. Kozlova, O.A. (2011), “Methodology of marketing conceptions interaction as a basis for holistic marketing”, Ekonomika i upravlenie, vol. 4 (77), pp. 130-133.

11. Krikovcev A.A. (2011), “Holistic marketing in the system of business interaction of the companies, Marketing i menedzhment innovacij, vol. 4, pp.85-89.

12. Ufimcev, R. (2014), “Intramarketing, Holistic marketing” available at: http://www.metaphor.ru (Accessed 6 Nov 2014)

13. Stegniy, O.G. (2013), “The Methodological difficulties of Cross-Cultural Explorations, Ukrains'kyj sotsium, vol. 2, no. 45, pp.99-111.

14. Striy, L.O. (2010), Marketyng XXI stolittja. Konceptual'ni zminy ta tendencii rozvytku: monografija [Marketing of the XXI century. Conceptual changes and tendencies of development: the monograph], VMV, Odessa, Ukraine.

15. Lewis, R.D. (1999), Delovye kul'tury v mezhdunarodnom biznese. Ot stolknovenija k vzaimoponimaniju [When Cultures Collide. Managing Successfully Across Cultures], Delo, Moscow, Russia.

16. Shinkarenko, I. (2005), “Mantras and deadly sins of marketing. Phillip Kotler interview”, Expert Ukraine [Online], vol. 23(73), available at: http://gtmarket.ru/laboratory/publicdoc/2006/818 (Accessed 4 Nov 2014)

17. Рortal Markint.ru., (2012), “Cross-marketing - principles and the foundation of its use”, [Online], available at: http://www.markint.ru/kross-marketing-chto-eto/ (Accessed 10 Nov 2014)

18. Bespamiatnich, N.N. (2008), “Methodology of Cross-Cultural Analysis: Basic Concepts, Ways and Perspectives of development”, Nauka. Religija. Suspil'stvo., vol. 1, pp. 11-19.

19. Kosov, A. (2008), “Cross-culture and XXI century”, Forex Journal [Online], available at: http://www.forexjour.ru/analitika-forex/kross-kultura-i-khkhi-vek.html (Accessed 1 Nov 2014)

20. Lenta.ru vocabulary (2014), “Cross-cultural”, available at: http://x.lenta.ru/abc/124.htm (Accessed 1 Nov 2014)

21. Berry J.W. (1980), Introduction to Methodology. Handbook of Cross-Cultural PsychologyVol. 2: Methodology, Allyn and Bacon, Boston, USA.

22. Triandis, H.C. (1980), Introduction to Handbook of Cross-Cultural Psychology Vol. 1: Perspectives, Allyn and Bacon, Boston, USA

23. Naroll, R. and Cohen, R. (1970), A Handbook of Method in Cultural Psychology, Natural History Press, New York, USA.

24. Leonov, A.I. (2007), Individual'nyj marketing. Konceptual'nye i metodicheskie aspekty: monografija [Individual marketing. Conceptual and Methodological aspects: monograph], Ekonom inform, Moscow, Russia.

25. Piljuchenko, K. (2010), “Effect of a two. How to carry out a joint campaign and spend two times less than conventional”, Prodvizhenie prodovol'stvija, [Online], available at: http://www.ippnou.ru/article.php?idarticle=007781 (Accessed 10 Nov 2014)

 

Стаття надійшла до редакції 20.12.2014 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"